| rdfs:comment
| - La Carta de Logu è una raccolta di leggi in lingua sarda destinata ai Giudicati sardi. La più notevole e famosa è stata quella del Giudicato d'Arborea che fu promulgata, nella sua prima versione, da Mariano IV d'Arborea, poi aggiornata ed ampliata dai figli Ugone III ed Eleonora verso la fine nel XIV secolo, e rimasta in vigore fino a quando venne sostituita dal Codice feliciano nel 1827. È stata scritta in sardo volgare, in particolare nella variante arborense della lingua sarda, in modo che tutti potessero capirla appieno. (it)
- La Carta de Logu és el recull de lleis de dret civil i penal del jutjat o logu d'Arborea. És una de les col·leccions de lleis més antigues d'Europa. Les lleis són de clar caire lliberal i demòcrata, i demostren que la societat d'Arborea adquirí una fisonomia social i política molt avançada. Reconeixia als sards la legitimitat a ser persones lliures. La Carta de Logu restà vigent en el Regne de Sardenya més de quatre segles, fins a la implantació del el 16 d'abril de 1827. Les seves normes sobrevisqueren durant 435 anys, temps més que suficient per a marcar amb una profunda empremta la vida política, comercial, social i cultural del poble sard. (ca)
- The Carta de Logu was a legal code of the Judicate of Arborea, written in the Sardinian language and promulgated by the juighissa ("Lady Judge") Eleanor of Arborea in 1392. It was in force in Sardinia until it was superseded by the Savoyard code of Charles Felix in April 1827. The Code also caused Eleanor of Arborea to be remembered as one of the first lawmakers to set up the condition of reciprocity when dealing with foreigners, as well as the crime of misfeasance. (en)
- La Carta de Logu fue el cuerpo de leyes del Juzgado de Arborea promulgado por la jueza Leonor en el año 1392. Después del fin del juzgado, la Carta fue aplicada por el Reino de Cerdeña y estuvo en vigor hasta que fue actualizado por el de Carlos Félix de Cerdeña en abril de 1827. La Carta de Logu amplía un texto homónimo publicado en el año 1376 por Mariano IV poco antes de morir y conocida también como Codice Rurale y Carta de Goceano. (es)
- Carta de Logu був юридичним кодексом арборейського юдикату, написаний сардинською мовою та оприлюдненим juighissa «леді суддею» Елеонорою з Арбореї в 1392 році. Він діяв на Сардинії, поки в квітні 1827 року його не замінив савойський кодекс Карла Фелікса. Carta була твором, що мав велике значення в історії Сардинії. Це була органічна, послідовна і систематична робота із законодавства, що охоплює цивільне та кримінальне законодавство. Історія складання Carta невідома, але сама вона дає чудовий погляд на етнологічну та мовну ситуацію пізньосередньовічної Сардинії. (uk)
|
| has abstract
| - La Carta de Logu és el recull de lleis de dret civil i penal del jutjat o logu d'Arborea. És una de les col·leccions de lleis més antigues d'Europa. Les lleis són de clar caire lliberal i demòcrata, i demostren que la societat d'Arborea adquirí una fisonomia social i política molt avançada. Reconeixia als sards la legitimitat a ser persones lliures. La Carta de Logu restà vigent en el Regne de Sardenya més de quatre segles, fins a la implantació del el 16 d'abril de 1827. Les seves normes sobrevisqueren durant 435 anys, temps més que suficient per a marcar amb una profunda empremta la vida política, comercial, social i cultural del poble sard. La Carta de Logu –que no porta data–, promulgada per Elionor d'Arborea, és l'esmena d'un altre homònim, publicat l'any 1376 per Marià IV poc abans de morir amb el nom de Codice Rurale i Carta de Goceano. La Carta de Logu promulgada per Elionor fou confirmada per la Corona d'Aragó per d'Alfons IV el 1421 i regí Sardenya fins a l'establiment del codi savoià, el 1827.La Carta de Logu, és una col·lecció de 198 capítols. A la part civil i penal de la Carta de Logu, que va del capítol 1 al 132, la segueixen els 65/66 capítols del Codi Rural de Marià IV. En el pròleg, la reina-regent Eleonora d'Arborea deixa escrit: Cadascun dels 198 capítols s'inicia amb la fórmula sancionadora del tipus: Ordinamus et statuimus. La norma és dictada amb claredat i brevetat, els capítols estan agrupats en 10 parts o seccions:
* I (sense títol) Delictes de lesions, homicidis, ferits i bandolerisme.
* II Robatoris i maleficis.
* III Incendis.
* IV Baralles.
* V Caça.
* VI Cuirs.
* VII Guàrdia dels pinsos.
* VIII Sous.
* IX Vinyes, pinso i horts.
* X Sòcites, matances de bestiar, termes i injúries. La carta és consagrada definitivament en el Parlament el 1421, després de les victòries catalanes a tot Sardenya que provocarien la fi del Regne d'Arborea, Alfons el Magnànim va aprovar-ne l'aplicació en tot el territori feu del Regne de Sardenya. Les ciutats reials de Càller, Esglésies, Bosa, l'Alguer, Sàsser i tingueren estatuts especials. La Carta està redactada en sardoarborès, una llengua que, a través de les adquisicions territorials, anava madurant-se al mateix temps que les altres peculiaritats nacionals del jutjat, i que es distingia de les variants logudoresa, gal·luresa i campidanesa, que anaven perdent l'àrea de parla. Malgrat que l'edició original se'n perdé, ens han arribat 9 edicions impreses que provenen de dos arquetips, el logudorese i el campidanese.Hi ha un manuscrit de paper de la Carta de Logu, conservat a la Biblioteca Universitària de Càller; des del punt de vista paleogràfic, es tracta d'un esborrany quatrecentista, mutilat, escrit al voltant dels anys 1480/85, potser per dos religiosos de la Catedral d'Esglésies o d'Oristà. (ca)
- The Carta de Logu was a legal code of the Judicate of Arborea, written in the Sardinian language and promulgated by the juighissa ("Lady Judge") Eleanor of Arborea in 1392. It was in force in Sardinia until it was superseded by the Savoyard code of Charles Felix in April 1827. The Carta was a work of great importance in Sardinian history and in European Juridic history as a whole. It was an organic, coherent, and systematic work of legislation encompassing the civil and penal law. The history of the drafting of the Carta is unknown, but the Carta itself provides an excellent glimpse into the ethnological and linguistic situation of late medieval Sardinia. In the Carta there is the modernizing of certain norms and the juridical wisdom that contains elements of the Roman-canonical tradition, the Byzantine one, the Bolognese jurisprudence and the thought of the glossators of the Catalan court culture, but above all the local juridical elaboration of the Sardinian customs made by Sardinian municipal law. One notable provision of the Code is that it gave daughters and sons the same inheritance rights. As well, it also declared that rape could be recompensed through marriage only if the woman who was raped agreed to marry her rapist, and even if she did the Code declared that the rapist still had to either pay a large fine to the Senate or have his foot cut off (his choice). If she did not agree to marry him, he had to give her a dowry that suited her social status, so that she could marry someone else, and he still had to either pay a large fine to the Senate or have his foot cut off (his choice). As well, these punishments were not affected by whether or not the woman in question was betrothed. The Code also caused Eleanor of Arborea to be remembered as one of the first lawmakers to set up the condition of reciprocity when dealing with foreigners, as well as the crime of misfeasance. (en)
- La Carta de Logu fue el cuerpo de leyes del Juzgado de Arborea promulgado por la jueza Leonor en el año 1392. Después del fin del juzgado, la Carta fue aplicada por el Reino de Cerdeña y estuvo en vigor hasta que fue actualizado por el de Carlos Félix de Cerdeña en abril de 1827. La Carta de Logu amplía un texto homónimo publicado en el año 1376 por Mariano IV poco antes de morir y conocida también como Codice Rurale y Carta de Goceano. La Carta de Logu constituye un texto de gran importancia en la historia sarda. Se trata de una obra orgánica coherente, orgánica y sistemática que abarca el ámbito civil y penal. El proceso de elaboración de la Carta es desconocido, pero proporciona un testimonio de importancia sobre la situación jurídica, etnológica y lingüística de Cerdeña durante la Edad Media. (es)
- La Carta de Logu è una raccolta di leggi in lingua sarda destinata ai Giudicati sardi. La più notevole e famosa è stata quella del Giudicato d'Arborea che fu promulgata, nella sua prima versione, da Mariano IV d'Arborea, poi aggiornata ed ampliata dai figli Ugone III ed Eleonora verso la fine nel XIV secolo, e rimasta in vigore fino a quando venne sostituita dal Codice feliciano nel 1827. È stata scritta in sardo volgare, in particolare nella variante arborense della lingua sarda, in modo che tutti potessero capirla appieno. (it)
- Carta de Logu був юридичним кодексом арборейського юдикату, написаний сардинською мовою та оприлюдненим juighissa «леді суддею» Елеонорою з Арбореї в 1392 році. Він діяв на Сардинії, поки в квітні 1827 року його не замінив савойський кодекс Карла Фелікса. Carta була твором, що мав велике значення в історії Сардинії. Це була органічна, послідовна і систематична робота із законодавства, що охоплює цивільне та кримінальне законодавство. Історія складання Carta невідома, але сама вона дає чудовий погляд на етнологічну та мовну ситуацію пізньосередньовічної Сардинії. У Carta відбувається модернізація певних норм і юридичної мудрості, яка містить елементи римсько-канонічної традиції, візантійської, болонської юриспруденції та думки глосаторів каталонської придворної культури, але перш за все місцеву юридичну розробку сардинських звичаїв, вироблених сардинським муніципальним законодавством. Одним із помітних положень Кодексу є те, що він давав дочкам та синам однакові спадкові права. Крім того, він також проголосив, що згвалтування може бути відшкодоване шлюбом лише в тому випадку, якщо згвалтована жінка погодилася вийти заміж за свого ґвалтівника, і навіть якщо вона це зробила, то Кодекс заявив, що ґвалтівник все одно повинен або заплатити великий штраф Сенату, або його нога буде відрізана (на вибір). Якщо вона не погодилася вийти за нього заміж, він повинен був дати їй придане, яке відповідало б її соціальному статусу, щоб вона могла вийти заміж за когось іншого, і йому все одно довелося або заплатити великий штраф Сенату, або відрізати ногу. Крім того, на ці покарання не впливало те, чи була ця жінка обручена чи ні. Кодекс зробив Елеонору з Арбореї однією з перших законодавець, яка встановила умову взаємності при спілкуванні з іноземцями, а також визначила злочини, пов'язані зі . (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
