| rdfs:comment
| - La guerra civil romana d'Orient del 1341-1347, o segona guerra civil de l'era dels Paleòleg, fou un conflicte que esclatà a l'Imperi Romà d'Orient després de la mort d'Andrònic III Paleòleg per la tutoria del seu fill de nou anys i successor, Joan V Paleòleg. El ministre en cap d'Andrònic III, Joan Cantacuzè, s'enfrontà a una regència encapçalada per l'emperadriu vídua, Anna de Savoia, el patriarca de Constantinoble, Joan XIV Calecas, i el megaduc, . La guerra polaritzà les classes socials de l'imperi, car l'aristocràcia feia costat a Cantacuzè i les classes baixes i mitjanes donaven suport als regents. Les diferències religioses també foren un factor de pes, encara que en menor mesura, car els defensors de la doctrina mística de l'hesicasme en la sovint eren partidaris de Cantacuzè. (ca)
- Der Byzantinische Bürgerkrieg von 1341 bis 1347 war ein nach dem Tod des byzantinischen Kaisers Andronikos III. ausgebrochener Krieg um die Vorherrschaft im Byzantinischen Reich. (de)
- Perang saudara Romawi Timur 1341–1347, kadang-kadang disebut Perang Saudara Palaiologos Kedua, adalah konflik yang meletus setelah kematian Andronikos III Palaiologos perihal siapa yang akan menjadi wali penerusnya yang masih berumur sembilan tahun, . Perang ini berlangsung antara menteri Yohanes VI Kantakouzenos melawan Maharani , Patriark Konstantinopel , dan megas doux . Perang ini memecah masyarakat Romawi Timur berdasarkan kelas karena para aristokrat mendukung Kantakouzenos sementara kelas menengah dan bawah mendukung sang maharani sebagai wali. Konflik ini juga dikaitkan dengan agama, karena saat itu sedang mencuat, dan doktrin mistis dikaitkan dengan dukungan kepada Kantakouzenos. (in)
- Міжусобна війна у Візантії 1341–1347 років — одна з найбільших політичних подій в історії Візантійської імперії, що привела до остаточного занепаду країни. Мала політичний, соціальний та релігійний характер. Сторонами конфлікту виступали прибічники малолітнього імператора Іоанна V Палеолога, й варлааміти з одного боку та прибічники його регента, який пізніше проголосив себе імператором, Іоанна VI Кантакузина та паламіти з іншого боку. До конфлікту були втягнуті не тільки сили всередині Візантійської імперії, але й сусідні народи й держави. Підсумком війни стало остаточне послаблення імперії, яка віднині не могла серйозно протистояти туркам, і за 106 років припинила своє існування. (uk)
- الحرب الأهلية البيزنطية 1341-1347 يشار إليها أحيانا باسم الحرب الأهلية الباليولوجية الثانية، كان صراع اندلع في الإمبراطورية البيزنطية بعد وفاة أندرونيكوس الثالث باليولوج على الوصاية على ابنه البالغ من العمر تسع سنوات ووريثه، يوحنا الخامس باليولوج. وهي تتنافس على رئيس الوزراء الأسبق لأندرونيكوس الثالث باليولوج، يوحنا السادس قانتاقوزن، ومن ناحية أخرى إحدى الوصايات التي ترأستها الإمبراطورة الأرملة آنا سافوي (Anna of Savoy)، بطريرك القسطنطينية (Ecumenical Patriarch of Constantinople) يوحنا الرابع عشر كاليكاس (John XIV of Constantinople)، والميغمس الكبير (Megas doux) ألكسيوس أبوكاوكوس (Alexios Apokaukos (ar)
- Ο Βυζαντινός εμφύλιος πόλεμος 1341-47, μερικές φορές αναφερόμενος ως Δεύτερος Παλαιολόγειος Εμφύλιος Πόλεμος, ήταν μια σύγκρουση που ξέσπασε μετά το θάνατο του Ανδρόνικου Γ΄ Παλαιολόγου για την κηδεμονία του εννιάχρονου γιου και διαδόχου του, Ιωάννη Ε΄ Παλαιολόγου. Ενέπλεξε από την μία πλευρά τον κύριο συνεργάτη του Ανδρόνικου Γ΄, Ιωάννη ΣΤ΄ Καντακουζηνό, και από την άλλη την αντιβασιλεία υπό την αυτοκράτειρα Άννα της Σαβοΐας, τον Πατριάρχη Κωνσταντινουπόλεως Ιωάννη ΙΔ΄ Καλέκα, και τον μέγα δούκα Αλέξιο Απόκαυκο. Ο πόλεμος πόλωσε την Βυζαντινή κοινωνία διαχωρίζοντας τις κοινωνικές τάξεις, με την αριστοκρατία να υποστηρίζει τον Καντακουζηνό και τις κατώτερες και μεσαίες τάξεις να υποστηρίζουν την αντιβασιλεία. Σε μικρότερο βαθμό, η σύγκρουση απέκτησε και θρησκευτική χροιά. Το Βυζάντιο είχε (el)
- The Byzantine civil war of 1341–1347, sometimes referred to as the Second Palaiologan Civil War, was a conflict that broke out in the Byzantine Empire after the death of Andronikos III Palaiologos over the guardianship of his nine-year-old son and heir, John V Palaiologos. It pitted on the one hand Andronikos III's chief minister, John VI Kantakouzenos, and on the other a regency headed by the Empress-Dowager Anna of Savoy, the Patriarch of Constantinople John XIV Kalekas, and the megas doux Alexios Apokaukos. The war polarized Byzantine society along class lines, with the aristocracy backing Kantakouzenos and the lower and middle classes supporting the regency. To a lesser extent, the conflict acquired religious overtones; Byzantium was embroiled in the Hesychast controversy, and adherenc (en)
- La guerra civil bizantina de 1341-1347, también llamada segunda guerra civil paleóloga fue un conflicto que estalló después de la muerte de Andrónico III Paleólogo por la tutela de su hijo de nueve años —y heredero del trono bizantino— Juan V Paleólogo. De un lado estaba el principal ministro de Andrónico III, Juan VI Cantacuceno y, del otro, la emperatriz viuda Ana de Saboya, el patriarca de Constantinopla Juan XIV Kalekas y el megaduque Alejo Apocaucos, regentes de Juan V. La guerra polarizó la sociedad bizantina según sus clases sociales: la aristocracia apoyó a Cantacuzeno y las clases media y baja respaldaron a los regentes. De forma menos acentuada, el conflicto también tuvo aspectos religiosos, pues el imperio estaba en aquella época envuelto en la controversia hesicasta y los segu (es)
- La guerre civile de Byzance (1341-1347) opposa lors du décès de l’empereur Andronic III les partisans du régent désigné, Jean VI Cantacuzène, aux tuteurs du jeune Jean V Paléologue, âgé de neuf ans, c’est-à-dire l’impératrice douairière Anne de Savoie, le patriarche de Constantinople Jean XIV Kalékas et le mega dux Alexis Apokaukos. Divisant la société byzantine selon les classes sociales, elle mit aux prises l’aristocratie qui appuyait Jean VI et les classes moyenne et populaire qui appuyaient la régence. Elle se déroula dans le contexte d’une querelle religieuse où les partisans de Cantacuzène étaient généralement partisans de la doctrine mystique de l’hésychasme. (fr)
- La guerra civile bizantina del 1341-1347, talvolta chiamata seconda guerra civile paleologa, fu un conflitto che scoppiò dopo la morte di Andronico III Paleologo in merito alla reggenza di suo figlio ed erede di nove anni, Giovanni V Paleologo. Da una parte era schierato il primo ministro di Andronico III, Giovanni VI Cantacuzeno e dall'altra l'imperatrice-vedova Anna di Savoia, il Patriarca di Costantinopoli Giovanni XIV di Costantinopoli e il megaduca Alessio Apocauco. La guerra polarizzò la società bizantina secondo una divisione di classe, con l'aristocrazia che sosteneva Cantacuzeno e le classi medio-basse la reggenza. In misura minore, il conflitto acquisì sfumature religiose. Bisanzio era stata coinvolta nella controversia esicasta e l'adesione alla dottrina mistica dell'esicasmo fu (it)
- 동로마 제국의 내전(1341-1347) 또는 제2차 팔레올로고스 내전은 안드로니코스 3세의 죽음 이후 9살이였던 그의 아들이자 계승자인 요안니스 5세가 즉위한 뒤, 요안니스 5세의 섭정지위를 놓고 벌어진 내전이다.안드로니코스 3세의 내무대신인 요안니스 칸타쿠지노스, 다른 한편으로는 안드로니코스 3세의 황후 와 콘스탄티노폴리스 총대주교 , 가 이끄는 섭정단이 있었다. 이 내전은 칸타쿠지노스를 지지하는 귀족들과 황후와 총대주교, 메가스 둑스을 지지하는 중하류 계급들과 함께 동로마 제국 사회를 양극화시켰다. 동로마 제국은 에 휘말렸고, 헤시카스모스의 신비주의 교리를 고수하는 것은 종종 칸타쿠지노스에 대한 지지와 동일시되었다. 오랜 분쟁의 결과는 안드로니코스 3세 치하에서 안정을 되찾은 제국에게 재앙으로 판명되었다. 7년간의 전쟁, 약탈군의 존재, 사회적 혼란, 흑사병의 출현은 동로마 제국을 황폐화시켰고 궁지로 몰아넣었다. 또한 이 분쟁으로 스테판 두샨은 알바니아, 이피로스, 마케도니아 대부분을 정복하고 세르비아 제국을 세웠다. 불가리아 제국은 에브로스 강 이북의 영토도 획득했다. (ko)
- A Guerra Civil Bizantina de 1341–1347, também chamada de Segunda Guerra Civil Paleóloga foi um conflito que irrompeu após a morte de Andrônico III Paleólogo sobre a guarda de seu filho de nove anos - e herdeiro do trono bizantino - João V Paleólogo. De um lado estava o principal ministro de Andrônico III, João VI Cantacuzeno e, do outro, a imperatriz-mãe Ana de Saboia, o patriarca de Constantinopla João XIV Calecas e o mega-duque Aleixo Apocauco. A guerra polarizou a sociedade bizantina em classes sociais, com a aristocracia apoiando Cantacuzeno e as classes média e baixa apoiando o grupo de regentes. De forma menos acentuada, o conflito também teve contornos religiosos, pois o império estava, na época, envolvido na controvérsia hesicasta e a aderência às doutrinas místicas dos hesicastas (pt)
- Bysantinska inbördeskriget 1341–1347, som emellanåt benämns andra palaiologiska inbördeskriget, var en konflikt som bröt ut i bysantinska riket efter Andronikos III Palaiologos död. Konflikten gällde förmyndarskapet över hans nioårige son och arvinge, Johannes V Palaiologos. Kriget splittrade det bysantinska samhället i klasskonflikter; med aristokratin som stödde huset , medan de lägre och medelklasserna stödde regentskapet som företräddes av Anna av Savojen samt patriarken . (sv)
- Гражданская война в Византии (1341—1347) — одно из крупнейших политических событий в истории Византийской империи, вооружённый конфликт, носивший политический, социальный и религиозный характер. Сторонами конфликта выступали сторонники малолетнего императора Иоанна V Палеолога, поддержавшие их зилоты и варлаамиты и сторонники его регента, позже провозгласившего себя императором Иоанна VI Кантакузена и поддержавшие его паламиты. В конфликт были вовлечены не только силы внутри Византийской империи, но и соседние народы и государства. В течение 1347—1348 гг. все греческие земли охватила чума. Из-за резкого сокращения численности населения, гражданская война приостановилась на несколько лет. Итогом войны стало окончательное ослабление империи, которая отныне не могла серьёзно противостоять тур (ru)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)