| rdfs:comment
| - L'alveusdecte (Alveusdectes fenestratus) è un tetrapode estinto appartenente ai diadectomorfi. Visse nel Permiano superiore (circa 256 milioni di anni fa) e i suoi resti fossili sono stati ritrovati in Cina. (it)
- Alveusdectes is an extinct genus of diadectid tetrapod (represented by the type species Alveusdectes fenestralis) from the Late Permian of China. Like other diadectids, it was a large-bodied terrestrial herbivore capable of eating tough fibrous plant material. It was described in 2015 on the basis of a single partial skull and lower jaw found in the near the city of Jiyuan in Henan. This skull was found in a layer of the Shangshihezi Formation that dates to about 256 million years ago and contains the remains of many other terrestrial tetrapods including pareiasaurs, chroniosuchians, and therapsids. Alveusdectes is the youngest known diadectid by 16 million years and is also the only diadectid known from Asia. It likely represents a late-surviving lineage of diadectids that radiated eastw (en)
- Alveusdectes — вимерлий рід чотириногих діадектидів (представлений типовим видом Alveusdectes fenestralis) з пізньої пермі Китаю. Як і інші діадектиди, це була велика наземна травоїдна тварина, здатна харчуватися міцним волокнистим рослинним матеріалом. Він був описаний у 2015 році на основі однієї частини черепа та нижньої щелепи, знайдених у формації Shangshihezi поблизу міста Цзіюань у провінції Хенань. Цей череп був знайдений у шарі формації Shangshihezi, який датується приблизно 256 мільйонами років тому і містить останки багатьох інших наземних чотириногих, включаючи парейазаврів, хроніозухій і терапсид. Альвеусдект є наймолодшим відомим діадектидом за 16 мільйонів років, а також єдиним відомим діадектидом в Азії. Ймовірно, це пізній родовід діадектид, що поширювався на схід із захід (uk)
|
| has abstract
| - Alveusdectes is an extinct genus of diadectid tetrapod (represented by the type species Alveusdectes fenestralis) from the Late Permian of China. Like other diadectids, it was a large-bodied terrestrial herbivore capable of eating tough fibrous plant material. It was described in 2015 on the basis of a single partial skull and lower jaw found in the near the city of Jiyuan in Henan. This skull was found in a layer of the Shangshihezi Formation that dates to about 256 million years ago and contains the remains of many other terrestrial tetrapods including pareiasaurs, chroniosuchians, and therapsids. Alveusdectes is the youngest known diadectid by 16 million years and is also the only diadectid known from Asia. It likely represents a late-surviving lineage of diadectids that radiated eastward from western Laurasia (modern-day North America and Europe) into north China. Diadectids are otherwise absent from eastern Laurasia, which may reflect their low diversity at the time. Diadectids first appeared in the Late Carboniferous and were the first animals to have ever occupied the niche of large-bodied herbivores, allowing them to undergo an evolutionary radiation in the Early Permian. By the Late Permian many other groups of tetrapods had entered that niche, and increased competition among herbivores likely resulted in the eventual extinction of diadectids. Alveusdectes may have been able to persist because the fauna of north China seems to have been isolated from other Laurasian faunas during the Late Permian, meaning that fewer herbivores were competing for the same ecological space. Alveusdectes differs from other diadectids in having a pair of large holes at the back of its skull called , which would have been attachment points for large jaw muscles. Other defining features include a large fourth tooth in the dentary bone of the lower jaw and an elongate positioned near the back of the jaw. Liu and Bever (2015) incorporated Alveusdectes into a phylogenetic analysis of diadectids and found it to be most closely related to Desmatodon, Diadectes, and Diasparactus. Since Desmatodon lived about 302 million years ago, the branch leading to Alveusdectes must have been isolated from other diadectids for at least 46 million years, creating a long ghost lineage of diadectids extending back into the Late Carboniferous for which no fossil record is known. Below is a cladogram from Liu and Bever (2015) showing these relationships: (en)
- L'alveusdecte (Alveusdectes fenestratus) è un tetrapode estinto appartenente ai diadectomorfi. Visse nel Permiano superiore (circa 256 milioni di anni fa) e i suoi resti fossili sono stati ritrovati in Cina. (it)
- Alveusdectes — вимерлий рід чотириногих діадектидів (представлений типовим видом Alveusdectes fenestralis) з пізньої пермі Китаю. Як і інші діадектиди, це була велика наземна травоїдна тварина, здатна харчуватися міцним волокнистим рослинним матеріалом. Він був описаний у 2015 році на основі однієї частини черепа та нижньої щелепи, знайдених у формації Shangshihezi поблизу міста Цзіюань у провінції Хенань. Цей череп був знайдений у шарі формації Shangshihezi, який датується приблизно 256 мільйонами років тому і містить останки багатьох інших наземних чотириногих, включаючи парейазаврів, хроніозухій і терапсид. Альвеусдект є наймолодшим відомим діадектидом за 16 мільйонів років, а також єдиним відомим діадектидом в Азії. Ймовірно, це пізній родовід діадектид, що поширювався на схід із західної Лавразії (сучасні Північна Америка та Європа) до північного Китаю. Діадектиди взагалі відсутні у східній Лавразії, що може відображати їх низьку різноманітність на той час. Діадектиди вперше з’явилися в пізньому карбоні і були першими тваринами, які коли-небудь зайняли нішу травоїдних з великим тілом, що дозволило їм зазнати еволюційного випромінювання в ранній пермі. До пізньої пермі багато інших груп чотириногих увійшли в цю нішу, і посилення конкуренції серед травоїдних, ймовірно, призвело до остаточного вимирання діадектидів. Можливо, Alveusdectes міг зберегтися, тому що фауна Північного Китаю, здається, була ізольована від інших лавразійських фаун протягом пізньої пермі, що означає, що менше травоїдних конкурували за той самий екологічний простір. Alveusdectes відрізняється від інших діадектидів тим, що має пару великих отворів на задній частині черепа, які називаються підочноямковими фенестрами, які могли б бути точками прикріплення для великих м'язів щелепи. Інші визначальні особливості включають великий четвертий зуб у зубній кістці нижньої щелепи та подовжене отвір Меккеля, розташоване біля задньої частини щелепи. Лю та Бевер (2015) включили Alveusdectes у філогенетичний аналіз діадектид і виявили, що він найбільш тісно пов’язаний з Desmatodon, Diadectes і Diasparactus. Оскільки Десматодон жив приблизно 302 мільйони років тому, гілка, що веде до Alveusdectes, повинна була бути ізольованою від інших діадектидів щонайменше на 46 мільйонів років, утворюючи довгий привидний родовід діадектидів, що тягнеться до пізнього карбону, про який невідомо скам’янілостей. Нижче наведено кладограму від Liu and Bever (2015), яка показує ці взаємозв’язки: (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)