| rdfs:comment
| - La loi no 94-665 du 4 août 1994 relative à l'emploi de la langue française, plus connue sous le nom de loi Toubon, du nom de Jacques Toubon, le ministre de la Culture de l'époque, est une loi française destinée à protéger le patrimoine linguistique français. Elle vise trois objectifs principaux :
* l'enrichissement de la langue ;
* l'obligation d'utiliser la langue française ;
* la défense du français en tant que langue de la République (article 2 de la Constitution de 1958). Elle vise alors à assurer la primauté de l'usage de termes francophones traditionnels face aux anglicismes. (fr)
- A lei número 94-665 de 4 de agosto de 1994, sobre o uso da língua francesa (em francês: loi no 94-665 du 4 août 1994 relative à l'emploi de la langue française), mais conhecida como lei Toubon (loi Toubon), em homenagem a Jacques Toubon, então ministro da Cultura da França na altura, é uma lei francesa que visa proteger o património linguístico francês, cujos objetivos são: o enriquecimento de linguagem, a obrigação de usar a língua francesa, e a defesa do francês como língua da República (artigo 2 da constituição francesa de 1958). A lei visa garantir a primazia do uso dos termos tradicionais francófonos contra os anglicismos. (pt)
- قانون رقم 94-665 في 4 أغسطس 1994 المتعلق باستخدام اللغة الفرنسية ويعرف باسم قانون توبون (بالفرنسية: Loi Toubon)، نسبة إلى وزير الثقافة جاك توبون، هو قانون سنّته الجمهورية الفرنسية في 4 أغسطس 1994، يهدف إلى حماية اللغة الفرنسية وتراثها، ويتركز على ثلاثة أهداف رئيسية هي: إثراء اللغة؛ والالتزام باستخدام اللغة الفرنسية ؛ والدفاع عن الفرنسية كاللغة الرسمية للجمهورية (المادة 2 من دستور عام 1958). كما يلقب قانون توبون بقانون أول غود Allgood ,وهي ترجمت لمرفيمات كلمة توبون «توت بون» (tout bon). (ar)
- La llei 94-665 del 4 d'agost de 1994 relativa a l'ús de la llengua francesa, més coneguda amb el nom de llei Toubon, ministre de Cultura de l'època, és una llei francesa que té per objectiu protegir el patrimoni lingüístic del francès. Persegueix tres objectius principals:
* l'enriquiment de la llengua;
* l'obligació d'utilitzar la llengua francesa;
* la defensa del francès com a llengua de la República francesa. A més a més, pretén assegurar la primacia de l'ús de termes francòfons tradicionals en comptes d'anglicismes. (ca)
- Das Loi relative à l’emploi de la langue française (zu deutsch „Gesetz betreffend den Gebrauch der französischen Sprache“), meist nach dem damaligen französischen Kulturminister Jacques Toubon als Loi Toubon bezeichnet, ist ein französisches Gesetz, das am 4. August 1994 in Kraft trat. Seine wesentliche Zielsetzung liegt im Schutz französischer Verbraucher und der Arbeitnehmer sowie in der Förderung der Vielsprachigkeit. Gemäß dem Gesetzestext ist beispielsweise der Gebrauch englischer Werbeslogans ohne französische Übersetzung unter Strafe gestellt. (de)
- La ley n.º 94-665 del 4 de agosto de 1994 sobre el uso de la lengua francesa, más conocida como la ley Toubon, en referencia a , de la época, es una ley francesa que hace obligatorio el uso de la lengua francesa en publicaciones gubernamentales oficiales, anuncios, en el lugar de trabajo, en los contratos comerciales, en otros contextos comerciales, en las escuelas financiadas por el estado y en otras situaciones. La ley no se aplica en las comunicaciones privadas o no comerciales. La ley Toubon persigue tres objetivos principales: (es)
- The Toubon Law (full name: law 94-665 of 4 August 1994 relating to usage of the French language) is a law of the French government mandating the use of the French language in official government publications, in all advertisements, in all workplaces, in commercial contracts, in some other commercial communication contexts, in all government-financed schools, and some other contexts. (en)
- La legge n. 94-665 del 4 agosto 1994, più conosciuta come Legge Toubon, in riferimento a Jacques Toubon, allora del governo Balladur, è una legge che rende obbligatorio l'uso della lingua francese nelle pubblicazioni governative, nelle pubblicità, nei luoghi di lavoro, nei contratti e nelle contrattazioni commerciali, nelle scuole finanziate dallo stato e in altre situazioni. La legge non si applica invece alle comunicazioni private e non commerciali. La legge Toubon persegue tre obiettivi principali: (it)
- Prawo Toubona (fr. Loi Toubon), właściwie Ustawa nr 94-665 z dnia 4 sierpnia 1994 r. dotycząca stosowania języka francuskiego (Loi n°94-665 du 4 août 1994 relative à l'emploi de la langue française) – ustawa przyjęta przez parlament Francji 4 sierpnia 1994 roku, zobowiązująca do stosowania języka francuskiego m.in. w publikacjach rządowych, miejscach pracy, reklamach i publicznych szkołach. Potoczna nazwa ustawy pochodzi od Jacques'a Toubona, który, pełniąc funkcję ministra kultury w latach 1993–1995, złożył jej projekt do parlamentu. (pl)
- Закон Тубона (фр. Loi Toubon (полное официальное название — закон 94-665 от 4 августа 1994 года касательно использования французского языка) — закон, изданный французским правительством для закрепления статуса французского языка как основного официального в документах правительства, на рабочем месте, в вывесках и маркировках товаров, коммерческих договорах, деловом общении и некоторых других областях. Действие закона не затрагивает сетевые и электронные средства информации, частные и некоммерческие структуры. Поводом для издания закона послужило постепенное увеличение использования английского языка во всех сферах жизни французского общества, чем озаботилась французская интеллигенция и в особенности Французская академия. (ru)
- Закон Тубона (фр. Loi Toubon; (повна офіційна назва: «Закон 94-665 від 4 серпня 1994 року стосовно використання французької мови») — закон, виданий французьким урядом для закріплення статусу французької мови як основної офіційної в документах уряду, на робочому місці, у вивісках та маркуванні товарів, комерційних контрактах, ділових комунікаціях і деяких інших контекстах. Дія закону не зачіпає мережеві та електронні засоби інформації, приватні та некомерційні структури. За порушення та невиконання закону призначаються покарання — штрафи різного розміру, передбачені Декретом 95-240 від 3 травня 1995 року щодо контролю за застосуванням закону, що стосується використання французької мови» (фр. Décret no 95-240 du 3 mars 1995 pris pour l'application de la loi no 94-665 du 4 août 1994 relative (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)