| dbo:abstract
|
- İnayet Giray (1597-1637) fou kan de Crimea (1635-1637) germà de l'antic kan Toqtamış Giray. Va succeir a Canibek Giray quan aquest fou deposat per la Porta i exiliat a Rodes. Va nomenar khalgay al seu germà Hassan Giray i nureddin a Saadet Girai. El sultà li va ordenar marxar a combatre a Pèrsia i se li va unir el cap dels nogais Kantemir Mirza, però quan van arribar a Sutud, Kantemir se'n va entornar a Akkerman el que va molestar molt al kan. Una de les coses que va fer quan va tornar fou fer transportar a la tribu orak (Orak Oghlu) amb els seus ramats, des del Don, el que va incrementar les seves forces i al mateix temps va fer matar el beglerbegi de Feodòssia Bejagjizade Ibrahim Pasha, i al cadi Hamid Efendi, fent ocupar la ciutat pels nogais. Després va marxar contra Akkerman i es va enfrontar a la tribu Mansur; els begs de Shirin, emparentats al kan, que disposaven d'entre 20.000 i 30.000 homes, van donar suport a Inayet Girai. Kantemir va anar a Constantinoble a queixar-se d'Inayet, i aquest, aprofitant la seva absència va ordenar al khalgay i al nureddin d'apoderar-se dels seus tresors i harem que havien quedat a . Al mateix temps, tement que seria destituït, va preparar les coses per oposar-se a un eventual successor. El khalgay i el nureddin van intentar fer el que se'ls havia ordenat. Els nogais que havien ocupat Kaffa van entrar a Crimea i van anunciar que en endavant només obeirien al kan i van exigir la rendició de Kantemir (?) i la retirada de les forces otomanes (més endavant es diu que els nogais, quan van saber l'assassinat de Kantemir pels otomans, es van declarar contra la Porta i van anunciar que només obeirien al kan). Això va precipitar la destitució del kan que es va retirar a la costa mentre els seus germans es dirigien a , però dos begs dels Mansur, de noms Devlet Shah i Suleiman Shah (potser germans de Kantemir, que estaven al front de set mil o vuit mil nogais), van derrotar el mirza dels Orak Oghlu i van capturar al khalgay i al nureddin, i els van matar junt amb diversos parents i altres. Inayet es va dirigir a Constantinoble on es va trobar amb Kantemir i va exposar les seves queixes davant de Murat IV, que després d'escoltar-lo el va fer matar per estrangulació. El fill de Kantemir va matar a un home quan anava borratxo i fou executat i el seu cos entregat al seu pare, l'execució del qual fou també ordenada pel seu esperit perillós. A Crimea fou nomenat nou kan Bahadur I Giray. El relat de Howorth és molt confós: hi ha un fet al relat de Howorth que passa dues vegades, sens dubte per error (la mort del beglerbegi de Kaffa Bejagjizade Ibrahim Pasha, i del cadi Hamid Efendi). El khalgay i el nureddin són presentats morint en una lluita el 1636 i unes línies després els torna a citar sense cap explicació el 1637, morint en una lluita que sembla la mateixa, però en la primera dos germans derroten a la tribu Orak, i a la segona un dels dos germans passa a dir-se Orak. Els nogais apareixen en dos bàndols al mateix temps i refusen l'autoritat de la Porta dues vegades, en el mateixos termes el que sembla indicar que només hauria de ser una. Aquesta biografia doncs necessita ser revisada a la llum de noves aportacions. Sis mil cosacs zaporoges que anaven a Pèrsia per oferir els seus serveis al xa, es van trobar pel camí amb dos mil cosacs del Don que els van persuadir de quedar-se al país i intentar capturar Azov (Azak) que era territori otomà. La guarnició otomana era de tres o quatre mil homes i els cosacs la van bloquejar- El tsar Miquel els va enviar de sota mà enginyers i artilleria; una mina sota les muralles els va permetre entrar a la ciutat i els turcs foren derrotats (1637). Els cosacs es van estendre per les vores de la mar Negra. Murat no va poder respondre a causa de la guerra amb Pèrsia. (ca)
- Inayet Giray (exécuté à Istanbul en 1637) est un khan de Crimée ayant régné de 1635 à 1637. (fr)
- Inayet Giray (1597–1637, reigned 1635–1637) (Crimean: عنایت كراى; Turkish: İnayet Giray) was for two years khan of the Crimean Khanate. He was removed and executed by the Turks because he could not make the Crimeans fight in Persia. His conflict with the Turks was unusually violent. (en)
- Інаєт Ґерай (1597–1637) — кримський хан у 1635–1637 рр. з династії Ґераїв, наступник Джанібека Ґерая, попередник Бахадира I Ґерая. Син Гази II Ґерая, онук Девлета I Ґерая. Після позбавлення влади Тохтамиша Ґерая покинув Кримське ханство і від'їхав до Османської імперії. Отримавши в 1635 р. ханський престол, спробував здійснити власну програму стабілізації положення в країні, яка за своєю суттю була продовженням програми Мехмеда III Ґерая. Інаєт теж відмовився вести армію на перський фронт і, подібно Мехмеду III, вибив османів з Кафи, уклав мир з Польщею і Московією, найняв на службу українських козаків. У відносинах з беями підтримав групу кланів на чолі з Ширінами в їх боротьбі з Мансурами, які знайшли явну перевагу при колишньому ханові. В результаті частина Мансурів підкорилася ханові, частина була розгромлена, а інші втекли до Османської імперії. Користувався підтримкою кримських беїв, які зобов'язалися всемірно допомагати йому проти бунтівних ногайців і проти самих османів. Надіслав лист султанові з вимогою видати ініціатора багатьох заколотів у Криму, що переховувався в Османській імперії, — Кан-Темира Мансура, та погрозою вторгнення свого війська до Стамбулу. Незабаром Мансурська партія завдала сильного удару своїм супротивникам. Тому, коли султан позбавив влади Інаєта і направив до Криму нового правителя, Інаєт Ґерай, розрахувавши, що тепер не зможе протистояти султанським військам, вирішив примиритися з султаном і відправився до Стамбулу, щоб переконати його в небезпеці Кан-Темира для Криму. Всупереч всім очікуванням, після прибуття до султанського двору був попросту вбитий за наказом султана, що було нечуваним приниженням ханської династії і викликало велике обурення. (uk)
- Инае́т Гера́й (Гире́й) (крым. İnayet Geray, عنایت كراى; 1597—1637) — крымский хан из династии Гераев (1635—1637), сын крымского хана Газы II Герая и внук крымского хана Девлета I Герая. В 1608 году после низложения и убийства своего старшего брата, крымского хана Тохтамыша Герая, Инает Герай вместе с остальными братьями покинул Крым, уйдя в Турцию. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Inayet Giray (exécuté à Istanbul en 1637) est un khan de Crimée ayant régné de 1635 à 1637. (fr)
- Inayet Giray (1597–1637, reigned 1635–1637) (Crimean: عنایت كراى; Turkish: İnayet Giray) was for two years khan of the Crimean Khanate. He was removed and executed by the Turks because he could not make the Crimeans fight in Persia. His conflict with the Turks was unusually violent. (en)
- Инае́т Гера́й (Гире́й) (крым. İnayet Geray, عنایت كراى; 1597—1637) — крымский хан из династии Гераев (1635—1637), сын крымского хана Газы II Герая и внук крымского хана Девлета I Герая. В 1608 году после низложения и убийства своего старшего брата, крымского хана Тохтамыша Герая, Инает Герай вместе с остальными братьями покинул Крым, уйдя в Турцию. (ru)
- İnayet Giray (1597-1637) fou kan de Crimea (1635-1637) germà de l'antic kan Toqtamış Giray. Va succeir a Canibek Giray quan aquest fou deposat per la Porta i exiliat a Rodes. Va nomenar khalgay al seu germà Hassan Giray i nureddin a Saadet Girai. El sultà li va ordenar marxar a combatre a Pèrsia i se li va unir el cap dels nogais Kantemir Mirza, però quan van arribar a Sutud, Kantemir se'n va entornar a Akkerman el que va molestar molt al kan. (ca)
- Інаєт Ґерай (1597–1637) — кримський хан у 1635–1637 рр. з династії Ґераїв, наступник Джанібека Ґерая, попередник Бахадира I Ґерая. Син Гази II Ґерая, онук Девлета I Ґерая. Після позбавлення влади Тохтамиша Ґерая покинув Кримське ханство і від'їхав до Османської імперії. Отримавши в 1635 р. ханський престол, спробував здійснити власну програму стабілізації положення в країні, яка за своєю суттю була продовженням програми Мехмеда III Ґерая. Інаєт теж відмовився вести армію на перський фронт і, подібно Мехмеду III, вибив османів з Кафи, уклав мир з Польщею і Московією, найняв на службу українських козаків. (uk)
|
