| dbo:abstract
|
- Ο Ζαΐρ Ισαάκοβιτς Αζγκούρ (Заир Исаакович Азгур, 1908 – 18 Φεβρουαρίου 1995) ήταν Λευκορώσος γλύπτης της σοβιετικής περιόδου και ακαδημαϊκός. Ο Αζγκούρ γεννήθηκε στο Κυβερνείο του Μογκίλεφ (σήμερα στην Περιφέρεια Βιτσέμπσκ της Λευκορωσίας) από γονείς εβραϊκής καταγωγής και σπούδασε στην εκεί Τεχνική Σχολή από το 1922 μέχρι το 1925. Κατόπιν, από το 1925 έως το 1928, σπούδασε στην Αγία Πετρούπολη (τότε Λένινγκραντ). Η πρώτη έκθεση έργων του έγινε το 1923. Εργάσθηκε κυρίως στο Μινσκ, όπου ένα από τα έργα του ήταν η φιλοτέχνηση αναγλύφων για το μέγαρο της όπερας. Κατά τη δεκαετία του 1940 δημιούργησε μία σειρά προτομών ηρώων του πολέμου και στρατιωτικών ηγετών. Στην , στις Βρυξέλλες, κέρδισε αργυρό μετάλλιο για το άγαλμα του Ραμπιντρανάθ Ταγκόρ. Μνημεία βασισμένα πάνω σε δικά του σχέδια ανεγέρθηκαν στο Λουχάνσκ και το Μινσκ το 1947, στο Μποροντίνο το 1949, στο Σούζνταλ το 1950 και στο (ένα μνημείο του Λένιν) το 1957. Στην ύστερη σταδιοδρομία του έκανε εκθέσεις στο Βουκουρέστι και στο Παρίσι. Τα γλυπτά του Αζγκούρ θεωρούνται από τα γνησιότερα δείγματα σοσιαλιστικού ρεαλισμού. Διακρίνονται για τις κανονικές αναλογίες τους, τη σμιλευτική δεξιοτεχνία και κυρίως τη βαθιά ανθρώπινη έκφραση, που μαζί με την απλότητα συνιστούν τα βασικά γνωρίσματα της τέχνης του. Αντιπροσωπευτικότερα δείγματα του έργου του θεωρούνται οι προτομές του Φ. Τζερτζίνσκι (στο κυβερνητικό μέγαρο του Μινσκ), των ηρώων Μ. Σελνίτσκι και Μόλοτσκ, το προαναφερθέν άγαλμα του Ταγκόρ, όπως και αυτό του Λου Σιν, καθώς και τα μνημεία «Στον παρτιζάνο θείο Τάλας» στο Πετρικόφ και «Ο Λένιν στο Κασσίνο». Το σπίτι και ατελιέ του Αζγκούρ στο Μινσκ είναι σήμερα μουσείο. (el)
- Sair Asgur (belarussisch Заір Азгур; * 2. Januar 1908 in Mautschany im Gouvernement Mogiljow, Russisches Kaiserreich; † 18. Februar 1995 in Minsk, Belarus) war ein sowjetischer Bildhauer. (de)
- Zair Isaakovich Azgur, en ruso, Азгур, Заир Исаакович, (Vitebsk, 15 de enero de 1908-Minsk, 18 de febrero de 1995), fue un escultor bielorruso activo durante el periodo de la Unión Soviética. Nacido en la región de Vitebsk , estudió en esa ciudad de 1922 a 1925; desde 1925 hasta 1928 estudió en Vkhutein en Leningrado. Su primera exposición fue en 1923. Estuvo activo principalmente en Minsk, donde entre sus proyectos fueron la creación de relieves para el . Creó una serie de retratos en busto de los héroes de la guerra y figuras militares de la década de 1940. En la Exposición General de primera categoría de Bruselas (1958) ganó una medalla de plata por su obra. Monumentos por él diseñados fueron erigidos en Lugansk en 1947; Minsk en 1947; Borodino en 1949; Suzdal en 1950; y Leninogorsk - un monumento a Vladimir Lenin - en 1957. Posteriormente a lo largo de su carrera expuso en Bucarest y París. La casa estudio de Azgur en Minsk es actualmente un museo. (es)
- Zair Isaakovich Azgur (January 15, 1908 – February 18, 1995) was a Soviet and Belarusian sculptor active during the Soviet period. Born in Mogilev Governorate (now in Vitebsk Region, Belarus), he studied in that city from 1922 to 1925; from 1925 until 1928 he studied at the Vkhutein in Leningrad. He first exhibited in 1923. He was mainly active in Minsk, where among his projects was the creation of reliefs for the opera house. He created a series of portrait busts of war heroes and military figures during the 1940s. At the 1958 World's Fair in Brussels he won a silver medal for his statue of Rabindranath Tagore. Monuments to his design were erected at Luhansk in 1947; Minsk in 1947; Borodino in 1949; Suzdal in 1950; and Leninogorsk - a monument to Vladimir Lenin - in 1957. Later in his career he exhibited in Bucharest and Paris. Azgur's home and studio in Minsk is now a museum. (en)
- Zair Isaakowicz Azgur (ros. Заи́р Исаа́кович Áзгур; ur. 2 stycznia?/ 15 stycznia 1908 w Mołczanach w guberni witebskiej, zm. 18 lutego 1995 w Mińsku) – białoruski i radziecki rzeźbiarz narodowości żydowskiej, Bohater Pracy Socjalistycznej (1978). Uczył się w Kijowskim Państwowym Instytucie Sztuk Pięknych i Tyfliskiej Akademii Sztuk Pięknych. W latach 30. tworzył m.in. rzeźby Dzierżyńskiego, Miasnikiana, Babeufa, Ordżonikidzego, Swierdłowa, Stalina, Stasowej, Kołasa, Kupały, Marksa, Engelsa i Lenina. Podczas wojny ZSRR z Niemcami pracował w prasie frontowej w Homlu, później przy Centralnym Sztabie Ruchu Partyzanckiego. Tworzył wówczas rzeźby Dowatora, Jeriomienki, Żukowa, Rokossowskiego i innych. Od 1943 należał do WKP(b). Po wojnie pracował nad posągami Pawła Batowa, Wasila Tałasza i innych dowódców wojskowych ZSRR. W latach 50. tworzył rzeźby szefów partii komunistycznych: Mao Zedonga (1950), Palmiro Togliatti'ego (1950), Maurice Thoreza (1950), Hồ Chí Minha i innych, a także działaczy kultury. (pl)
- Заи́р Исаа́кович Áзгур (белор. Заір Ісаакавіч Азгур; 2 (15) января 1908 — 18 февраля 1995, Минск) — советский, белорусский скульптор-монументалист, педагог. Герой Социалистического Труда (1978). Народный художник СССР (1973). Лауреат двух Сталинских премий второй степени (1946, 1948). (ru)
- Заї́р Іса́кович Азгу́р (біл. Заір Азгур *15 січня 1908 — †18 лютого 1995) — білоруський радянський скульптор, народний художник БРСР. З 1958 дійсний член Академії мистецтв СРСР. Член КПРС з 1943. Навчався в Києві, в художньому інституті. З 1929 працює в Мінську. А. створив численні портрети діячів революц. руху (Свердлова, Орджонікідзе, Калініна, Дзержинського), білорус. письменників (Янки Купали, К. Крапиви та ін.), Героїв Радянського Союзу (в Україні — бюст О. Молодчого), Героїв Соціалістичної Праці, а також видатних борців за мир. Сталінська премія, 1946, 1948. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Sair Asgur (belarussisch Заір Азгур; * 2. Januar 1908 in Mautschany im Gouvernement Mogiljow, Russisches Kaiserreich; † 18. Februar 1995 in Minsk, Belarus) war ein sowjetischer Bildhauer. (de)
- Заи́р Исаа́кович Áзгур (белор. Заір Ісаакавіч Азгур; 2 (15) января 1908 — 18 февраля 1995, Минск) — советский, белорусский скульптор-монументалист, педагог. Герой Социалистического Труда (1978). Народный художник СССР (1973). Лауреат двух Сталинских премий второй степени (1946, 1948). (ru)
- Заї́р Іса́кович Азгу́р (біл. Заір Азгур *15 січня 1908 — †18 лютого 1995) — білоруський радянський скульптор, народний художник БРСР. З 1958 дійсний член Академії мистецтв СРСР. Член КПРС з 1943. Навчався в Києві, в художньому інституті. З 1929 працює в Мінську. А. створив численні портрети діячів революц. руху (Свердлова, Орджонікідзе, Калініна, Дзержинського), білорус. письменників (Янки Купали, К. Крапиви та ін.), Героїв Радянського Союзу (в Україні — бюст О. Молодчого), Героїв Соціалістичної Праці, а також видатних борців за мир. Сталінська премія, 1946, 1948. (uk)
- Ο Ζαΐρ Ισαάκοβιτς Αζγκούρ (Заир Исаакович Азгур, 1908 – 18 Φεβρουαρίου 1995) ήταν Λευκορώσος γλύπτης της σοβιετικής περιόδου και ακαδημαϊκός. Ο Αζγκούρ γεννήθηκε στο Κυβερνείο του Μογκίλεφ (σήμερα στην Περιφέρεια Βιτσέμπσκ της Λευκορωσίας) από γονείς εβραϊκής καταγωγής και σπούδασε στην εκεί Τεχνική Σχολή από το 1922 μέχρι το 1925. Κατόπιν, από το 1925 έως το 1928, σπούδασε στην Αγία Πετρούπολη (τότε Λένινγκραντ). Η πρώτη έκθεση έργων του έγινε το 1923. Εργάσθηκε κυρίως στο Μινσκ, όπου ένα από τα έργα του ήταν η φιλοτέχνηση αναγλύφων για το μέγαρο της όπερας. Κατά τη δεκαετία του 1940 δημιούργησε μία σειρά προτομών ηρώων του πολέμου και στρατιωτικών ηγετών. Στην , στις Βρυξέλλες, κέρδισε αργυρό μετάλλιο για το άγαλμα του Ραμπιντρανάθ Ταγκόρ. Μνημεία βασισμένα πάνω σε δικά του σχέδια ανεγέρ (el)
- Zair Isaakovich Azgur, en ruso, Азгур, Заир Исаакович, (Vitebsk, 15 de enero de 1908-Minsk, 18 de febrero de 1995), fue un escultor bielorruso activo durante el periodo de la Unión Soviética. Nacido en la región de Vitebsk , estudió en esa ciudad de 1922 a 1925; desde 1925 hasta 1928 estudió en Vkhutein en Leningrado. Su primera exposición fue en 1923. Estuvo activo principalmente en Minsk, donde entre sus proyectos fueron la creación de relieves para el . Creó una serie de retratos en busto de los héroes de la guerra y figuras militares de la década de 1940. En la Exposición General de primera categoría de Bruselas (1958) ganó una medalla de plata por su obra. Monumentos por él diseñados fueron erigidos en Lugansk en 1947; Minsk en 1947; Borodino en 1949; Suzdal en 1950; y Leninogorsk - u (es)
- Zair Isaakovich Azgur (January 15, 1908 – February 18, 1995) was a Soviet and Belarusian sculptor active during the Soviet period. Born in Mogilev Governorate (now in Vitebsk Region, Belarus), he studied in that city from 1922 to 1925; from 1925 until 1928 he studied at the Vkhutein in Leningrad. He first exhibited in 1923. He was mainly active in Minsk, where among his projects was the creation of reliefs for the opera house. He created a series of portrait busts of war heroes and military figures during the 1940s. At the 1958 World's Fair in Brussels he won a silver medal for his statue of Rabindranath Tagore. Monuments to his design were erected at Luhansk in 1947; Minsk in 1947; Borodino in 1949; Suzdal in 1950; and Leninogorsk - a monument to Vladimir Lenin - in 1957. Later in his car (en)
- Zair Isaakowicz Azgur (ros. Заи́р Исаа́кович Áзгур; ur. 2 stycznia?/ 15 stycznia 1908 w Mołczanach w guberni witebskiej, zm. 18 lutego 1995 w Mińsku) – białoruski i radziecki rzeźbiarz narodowości żydowskiej, Bohater Pracy Socjalistycznej (1978). (pl)
|
_rv.png?width=300)
_rv.png){kind=link}
_rv.png){kind=link}