| dbo:abstract
|
- Vibrisy (latinsky vibrassae, zvané též jako hmatové vousy, hmatové chlupy či sinusové chlupy) jsou typem ochlupení u většiny savců, které slouží jako nosič smyslového vnímání především hmatu a prostoru. Vibrisy svou délkou a tloušťkou přesahují ostatní chlupy na těle. Typicky vyrůstají na obličeji, mohou ale vyrůstat i na jiných částech těla jako jsou končetiny. Analogickou funkci u hmyzu a korýšů představují tykadla. U člověka nejsou vibrisy vyvinuty. (cs)
- Les vibrisses són pèls especialitzats, generalment utilitzats per al sentit del tacte, però també poden ser les plomes rígides que alguns ocells tenen a prop de la boca. Les vibrisses creixen normalment al voltant dels narius, sobre els llavis, i en altres parts de la cara de la majoria de mamífers, així com a les potes davanteres i peus d'alguns animals. Les vibrisses solen ser més gruixudes i rígides que altres tipus de pèl. (ca)
- Vibrissen, auch Sinus-, Fühl-, Tast- oder Schnurrhaare genannt (lateinisch vibrissa, Plural vibrissae), sind spezielle Haare, die vielen Säugetieren zumeist im Gesicht wachsen. Bei Katzen finden sich Sinushaare auch im Bereich des Karpalorgans. Sie sind dicker, fester und länger als gewöhnliche Haare und auf die Wahrnehmung taktiler Reize spezialisiert. Vibrissen bestehen wie alle Haare aus leblosem Material, enthalten keine Nerven und wachsen ebenso nach. Im Unterschied zu anderen Haaren sind sie jedoch in einen speziellen Haarbalg (Follikel) eingebettet, der zwischen seiner äußeren und inneren Lage eine blutgefüllte Kapsel enthält, den sogenannten . In der Wand liegen zahlreiche freie Nervenenden. Wird ein Tasthaar berührt, biegt es sich und bewegt das Blut in der Kapsel zur Seite. Das Blut verstärkt die Bewegung und ermöglicht den Nerven an der Basis, selbst minimale Reize wahrzunehmen. Bei manchen Säugetieren sind die Follikel der Tasthaare außerdem von Muskelgewebe umgeben, wodurch sie bewegt werden können, um die Umgebung aktiv zu erkunden. Vibrissen bieten Tieren Vorteile, sich im Dunkeln oder in trübem Wasser zurechtzufinden, Gefahren wahrzunehmen oder Nahrung aufzuspüren. Manche Tiere, wie zum Beispiel Mäuse, können sogar feinste Luft- oder Wasserbewegungen mit ihren Tasthaaren spüren. Ein großer Teil des Gehirns vieler Säugetiere ist damit beschäftigt, die Nervenimpulse aus den Follikeln der Tasthaare auszuwerten. Die Tasthaare sind für die Tiere überlebenswichtig. Aufgrund der räumlichen Anordnung der einzelnen Vibrissen und der Möglichkeit, diese Anordnung auf jeder Stufe der neuronalen Informationsverarbeitung, im Hirnstamm, im Thalamus und in der Großhirnrinde leicht wiederzufinden, ist das Vibrissensystem der Ratten zu einem der wichtigsten Modellsysteme der taktilen Reizverarbeitung geworden.Nicht nur Österreich verbietet das Entfernen von Vibrissen bei Hunden. Laut Gutachten sind auch andere Tiere wie Pferde betroffen. (de)
- Las vibrisas (del latín vibrissae -ārum: pelos de la nariz) son un tipo de pelos rígidos especializados que poseen algunos animales (especialmente los mamíferos, a modo de bigotes) como elemento sensorial táctil.Se encuentran en todos los primates, y en el Homo sapiens las vibrisas se encuentran en el vestíbulo de la nariz y son cortas. Si bien se hallan en varias partes del cuerpo, las vibrisas faciales son las más estudiadas. También poseen elementos similares algunas plantas como las dioneas o atrapamoscas, a las que les ayudan a percibir los insectos cuando se posan sobre alguno de sus seis pelos, cerrando después sus dos mitades para digerirlos una vez atrapados. En los animales las vibrisas tienen una raíz muy sensible que les permite, en muchos casos, detectar corrientes de aire. Esto, unido al sentido del olfato, les hace percibir el origen de los olores. Algunas de estas corrientes pueden ser generadas por el movimiento del propio animal. Al entrar en contacto con los objetos del entorno, las vibrisas ayudan a percibir las distancias de los obstáculos en plena oscuridad; en el caso de los gatos, tienen unas terminaciones nerviosas que son estimuladas al más mínimo movimiento del bigote y suministran información acerca de los alrededores inmediatos del gato. La nutria tiene un hocico ancho poblado de largas vibrisas que le permiten captar las vibraciones producidas por sus presas al moverse en aguas turbias. Entre los animales que poseen vibrisas destacan los felinos, perros, focas, delfines, conejos, ratas, musarañas, manatíes y aves en general, sobre todo las insectívoras (ej: algunos búhos y chotacabras). (es)
- Les vibrisses sont des organes sensoriels propres à certains animaux, dont les mammifères. Il s'agit de longs prolongements kératinés (poils chez les mammifères et plumes chez les oiseaux) qui transmettent leurs vibrations à un organe sensoriel situé à leur base. Chez l'Homme, on appelle vibrisses les poils épais à l'intérieur des narines. (fr)
- Vibrissae (/vəˈbrɪsi/; singular: vibrissa; /vəˈbrɪsə/), more generally called Whiskers, are a type of stiff, functional hair used by mammals to sense their environment. These hairs are finely specialised for this purpose, whereas other types of hair are coarser as tactile sensors. Although whiskers are specifically those found around the face, vibrissae are known to grow in clusters at various places around the body. Most mammals have them, including all non-human primates and especially nocturnal mammals. Whiskers are sensitive tactile hairs that aid navigation, locomotion, exploration, hunting, social touch and perform other functions. This article is primarily about the specialised sensing hairs of mammals, but some birds, fish, insects, crustaceans and other arthropods are known to have similar structures also used to sense the environment. (en)
- Le vibrisse sono gli organi tattili di vari mammiferi come i felini e i roditori e si presentano costituiti da una base (radice) e da uno stelo di forma cilindrica con una terminazione appuntita. Sono localizzate principalmente sulla testa dell'animale (rima naso-labiale, rima orbitale) eccezion fatta per quelle poste nella regione carpale (polso). Nell'uomo le vibrisse sono formazioni pilifere a livello del naso. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 동모 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 동모(洞毛, vibrissa 바이브리서[vaɪˈbrɪsə][*])는 포유류에게 있는 털 형태의 감각기관이다. 동모가 아닌 털을 체모(體毛)라고 한다. 사람의 콧수염이 동모와 그 위치 및 모양이 비슷하지만, 사람의 수염은 동모가 아니고 체모로서 감각기능이 없다. 사람은 포유류 중 드물게 동모가 없는 종이다. 동모의 기본 구조는 체모와 같다. 다만 모낭에 해면체 조직이 있고, 거기에 혈액이 유입되어 정맥동을 형성한다. 동모의 감각은 삼차신경을 통해 뇌로 전달되고, 뇌는 안면신경을 통해 동모를 움직인다. 동모에 연결된 신경의 수는 체모의 수십 배에 이르기에 접촉을 예만하게 느낄 수 있다. 또 모근부에 횡문근이 있다. 일반적으로 코 주변에 나 있지만, 고양이는 사람의 눈썹에 해당하는 부위와 뺨에도 동모가 있다. 사향쥐와 원숭이는 손목뼈에 동모가 있는 등, 얼굴 이외의 부분에 동모가 있을 수도 있다. 메기나 잉어 같은 어류의 입가에 있는 촉수도 털은 아니지만 역할이 동모와 유사하다. (ko)
- Snorharen, tastharen of pilitatiles zijn haren die intens gebruikt worden voor de tastzin van een zoogdier. Snorharen komen voor bij dieren die niet goed kunnen zien of die voornamelijk bij nacht actief zijn. Ze zijn van dienst bij het vinden van de weg en bij het zoeken van voedsel. Ze komen vooral van pas waar en wanneer andere zintuigen moeilijk bruikbaar zijn, zoals bij het graven of in moeilijk doordringbare begroeiing. Sommige dieren, zoals de huismuis, kunnen bewegingen van de lucht waarnemen met hun snorharen. Zeehonden kunnen er de grootte van voorwerpen mee inschatten. Roofdieren gebruiken ze om prooien te vinden, prooidieren om jagers op te sporen. Omdat de werking van de snorharen van groot belang is voor het overleven van deze dieren, is een groot deel van de hersenen ingericht voor het verwerken van de impulsen uit de zenuwen bij de snorharen. Ook gebruiken zoogdieren veel energie om de haarzakjes rond hun snorharen warm te houden, zodat ze gebruiksklaar blijven. Snorharen bevinden zich rond de neus, elders op de kop. Soms groeien ze ook op andere lichaamsdelen, zoals bij klipdassen in de vacht. Snorharen kunnen erg lang zijn. Zo kunnen de snorharen van een chinchilla zo lang zijn als een derde van de lichaamslengte van het dier. Snorharen zijn vaak dikker en stugger dan het andere haar. Ze bestaan zoals alle haren uit levenloos materiaal zonder zenuwen. Het onderscheid met gewone haren bestaat uit een speciaal haarzakje dat een kokertje met bloed bevat: de zogenaamde bloedsinus. Wanneer de snorhaar wordt aangeraakt wordt door de buiging van de haar het bloed in de sinus bewogen. Het bloed versterkt de beweging, waardoor zenuwen aan het einde van de sinus extreem subtiele bewegingen kunnen waarnemen. Bij sommige zoogdieren wordt het haarzakje omgeven door spierweefsel, waardoor het dier de snorharen kan bewegen. Wanneer een dier onverhoeds al zijn snorharen kwijtraakt, raakt het feitelijk een groot deel van de tastzin kwijt en reageert het door in paniek te raken. In 2007 werd in Oostenrijk een 23-jarige man door de rechter veroordeeld tot 6 maanden voorwaardelijke gevangenisstraf wegens het in een dronken bui afknippen van de snorharen van zijn kat. Soms worden ook de veertjes naast de snavel van sommige vogels snorharen genoemd. (nl)
- Włosy czuciowe, włosy zatokowe (łac. pili tactiles), inaczej wibryssy lub wibrysy (vibrissae, l. poj. vibrissa); potocznie nazywane wąsami – występujące u niektórych ssaków grube, proste i sztywne włosy z mieszkiem włosowym położonym blisko zatoki żylnej. Dzięki licznym zakończeniom nerwowym poduszeczki zatokowej, sygnały dotykowe mogą być bardzo precyzyjnie przekazywane do organizmu. Włosy czuciowe umieszczone są najczęściej na policzkach, nad oczami, na górnej i dolnej wardze, rzadziej na grzbietowych stronach przednich nóg. (pl)
- 洞毛（どうもう）、あるいは血洞毛（けつどうもう）は、哺乳類の、主に口吻にある、毛状の感覚器官。洞毛に対し、通常の毛を体毛と呼ぶ。一般にはヒゲと呼ぶが、ヒトのヒゲは洞毛ではなく体毛である。触毛・震毛とも呼ぶが、この場合、哺乳類の洞毛に限定せず、生物の毛状の感覚器官全般を指す。 (ja)
- Morrhår, eller vibrissae, är en typ av däggdjurshår som fungerar som känselspröt och som anatomiskt skiljer sig från annat hår genom sin längd och tjocklek, sin styvhet, sin stora, djupt liggande hårsäck som är rikt utrustade med nervtrådar och genom att den har en identifierbar koppling till den somatosensoriska hjärnbarken. Vibrissae förekommer hos de flesta däggdjur, inklusive alla primater utom människor, och kan förekomma på många olika ställen på kroppen men det är framförallt de som finns i ansiktet, ofta runt nosen eller ovanför ögonen som förknippas med begreppet morrhår. Morrhår kan ge djuret detaljerad information om luften eller vattnets rörelser, lufttryck och allt det rör vid. Det vetenskapliga namnet vibrissae är besläktat med det svenska ordet vibration.
* Hos sjökon är möjligtvis alla hår vibrissae.
* På denna knubbsäl syns två olika grupper av morrhår i ansiktet.
* En chinchilla med mycket långa morrhår.
* En tamkatts morrhår.
* En Gråsäl har kraftiga morrhår. (sv)
- As vibrissas são órgãos sensoriais próprios de certos animais, principalmente dos mamíferos. São prolongamentos de pelos queratinosos entre os mamíferos e plumas dos pássaros que transmitem vibrações aos órgãos sensoriais situados na base, popularmente chamados de "bigodes". São encontrados em quase todos os mamíferos, tendo-se poucas exceções, como os golfinhos, por exemplo. Nos humanos são encontradas nas fossas nasais. As vibrissas aparecem possivelmente em mamíferos do triássico como o Cynognathus. (pt)
- Вибри́ссы (ед. ч.: вибри́сса; лат. vibrissae, от vibro — колеблюсь, извиваюсь; в обиходе — «усы») — осязательные механочувствительные длинные жёсткие волосы многих млекопитающих, выступающие над поверхностью шёрстного покрова. (ru)
- 感覺毛是一種特化的毛髮，作為生物體感的一部分。鳥類面上嘴巴附近獨有的羽毛也是感覺毛的一種，稱作羽鬚。多長在鼻孔附近及口唇上方。大部分哺乳動物的感覺毛均長在面上，但也有少數會在前腿及足上長有感覺毛。對比起一般毛髮，感覺毛一般較粗及剛硬。 (zh)
- Вібри́си (від латинського vibro — коливатись, звиватись) — спеціалізоване волосся ссавців, зазвичай залучене до реалізації відчуття дотику; інколи цей термін застосовується по відношенню до жорстких коротких пер навколо дзьоба у птахів, та видовжених щетинок комах, які виконують аналогічну функцію; також вібрисами в медицині можуть називати волосини, що ростуть в носовій порожнині людини. Вібриси у ссавців переважно ростуть навколо носа, на губах, щоках, та інших виступаючих частинах лицевого відділу черепа, а також на згинах передніх лап та на ступнях (останнє характерне для сумчастих). Вібриси зазвичай довші та жорсткіші за звичайний хутровий покрив даного виду. Вібриси, як і інші волоски, складаються з нечутливого рогового матеріалу і не містять нервів, але мають спеціальні сполучені з ними сенсорні клітини. Головною ознакою, що відрізняє вібриси від інших шерстинок ссавців, є те, що вони імплантовані в спеціальний фолікул, оточений капсулою, що наповнена кров'ю, і називається «кров'яним синусом». Для підтримання постійної температури цієї структури та її живлення звичайно витрачається досить багато енергії. Дотик до вібриса згинає його, і кров в синусі відштовхується на той чи інший бік. Таким чином кров посилює зміщення та дозволяє механорецепторам в основі вібриса відчувати надзвичайно малі його коливання. Завдяки цьому деякі тварини, такі як домова миша, за допомогою вібрисів можуть відчувати навіть рухи повітря навколо. У деяких ссавців (наприклад, у родини котових) фолікули вібрисів оточені сильно розвиненою м'язовою подушкою, котра використовується для тонких і складних рухів. Деякі тварини (особливо це характерно для гризунів) постійно рухають вібрисами, досліджуючи навколишній простір, в той час як інші використовують їх як пасивні органи відчуття дотику. Самі по собі вібриси можуть досягати значних розмірів: так, у шиншили їхня довжина досягає третини розміру тіла, а у моржа товщина деяких вібрисів дорівнює товщині олівця. Вібриси використовуються тваринами, котрі не можуть завжди покладатись на зір при переміщенні та пошуку їжі (нічні тварини, , а також такі, що полюють у воді). У багатьох ссавців для обробки сигналів, що надходять від вібрисів, і для керування ними, відведена значна частина мозку. Сигнали, що надходять від вібрисів, передаються трійчастим нервом у довгастий мозок та таламус, а звідти — до так званої («barrel cortex»). Відрізання (або позбавлення іншим чином) у тварин вібрісів звичайно призводить до порушення у них координації руху, особливо в темряві. Аналіз будови черепів деяких вимерлих плазунів показав, що вібриси, скоріше за все, були наявні на виступах цих черепів. Це свідчить, що вібриси були у попередників ссавців, а, отже, еволюційно давніші ніж хутро. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Vibrisy (latinsky vibrassae, zvané též jako hmatové vousy, hmatové chlupy či sinusové chlupy) jsou typem ochlupení u většiny savců, které slouží jako nosič smyslového vnímání především hmatu a prostoru. Vibrisy svou délkou a tloušťkou přesahují ostatní chlupy na těle. Typicky vyrůstají na obličeji, mohou ale vyrůstat i na jiných částech těla jako jsou končetiny. Analogickou funkci u hmyzu a korýšů představují tykadla. U člověka nejsou vibrisy vyvinuty. (cs)
- Les vibrisses són pèls especialitzats, generalment utilitzats per al sentit del tacte, però també poden ser les plomes rígides que alguns ocells tenen a prop de la boca. Les vibrisses creixen normalment al voltant dels narius, sobre els llavis, i en altres parts de la cara de la majoria de mamífers, així com a les potes davanteres i peus d'alguns animals. Les vibrisses solen ser més gruixudes i rígides que altres tipus de pèl. (ca)
- Les vibrisses sont des organes sensoriels propres à certains animaux, dont les mammifères. Il s'agit de longs prolongements kératinés (poils chez les mammifères et plumes chez les oiseaux) qui transmettent leurs vibrations à un organe sensoriel situé à leur base. Chez l'Homme, on appelle vibrisses les poils épais à l'intérieur des narines. (fr)
- Le vibrisse sono gli organi tattili di vari mammiferi come i felini e i roditori e si presentano costituiti da una base (radice) e da uno stelo di forma cilindrica con una terminazione appuntita. Sono localizzate principalmente sulla testa dell'animale (rima naso-labiale, rima orbitale) eccezion fatta per quelle poste nella regione carpale (polso). Nell'uomo le vibrisse sono formazioni pilifere a livello del naso. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 동모 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 동모(洞毛, vibrissa 바이브리서[vaɪˈbrɪsə][*])는 포유류에게 있는 털 형태의 감각기관이다. 동모가 아닌 털을 체모(體毛)라고 한다. 사람의 콧수염이 동모와 그 위치 및 모양이 비슷하지만, 사람의 수염은 동모가 아니고 체모로서 감각기능이 없다. 사람은 포유류 중 드물게 동모가 없는 종이다. 동모의 기본 구조는 체모와 같다. 다만 모낭에 해면체 조직이 있고, 거기에 혈액이 유입되어 정맥동을 형성한다. 동모의 감각은 삼차신경을 통해 뇌로 전달되고, 뇌는 안면신경을 통해 동모를 움직인다. 동모에 연결된 신경의 수는 체모의 수십 배에 이르기에 접촉을 예만하게 느낄 수 있다. 또 모근부에 횡문근이 있다. 일반적으로 코 주변에 나 있지만, 고양이는 사람의 눈썹에 해당하는 부위와 뺨에도 동모가 있다. 사향쥐와 원숭이는 손목뼈에 동모가 있는 등, 얼굴 이외의 부분에 동모가 있을 수도 있다. 메기나 잉어 같은 어류의 입가에 있는 촉수도 털은 아니지만 역할이 동모와 유사하다. (ko)
- Włosy czuciowe, włosy zatokowe (łac. pili tactiles), inaczej wibryssy lub wibrysy (vibrissae, l. poj. vibrissa); potocznie nazywane wąsami – występujące u niektórych ssaków grube, proste i sztywne włosy z mieszkiem włosowym położonym blisko zatoki żylnej. Dzięki licznym zakończeniom nerwowym poduszeczki zatokowej, sygnały dotykowe mogą być bardzo precyzyjnie przekazywane do organizmu. Włosy czuciowe umieszczone są najczęściej na policzkach, nad oczami, na górnej i dolnej wardze, rzadziej na grzbietowych stronach przednich nóg. (pl)
- 洞毛（どうもう）、あるいは血洞毛（けつどうもう）は、哺乳類の、主に口吻にある、毛状の感覚器官。洞毛に対し、通常の毛を体毛と呼ぶ。一般にはヒゲと呼ぶが、ヒトのヒゲは洞毛ではなく体毛である。触毛・震毛とも呼ぶが、この場合、哺乳類の洞毛に限定せず、生物の毛状の感覚器官全般を指す。 (ja)
- As vibrissas são órgãos sensoriais próprios de certos animais, principalmente dos mamíferos. São prolongamentos de pelos queratinosos entre os mamíferos e plumas dos pássaros que transmitem vibrações aos órgãos sensoriais situados na base, popularmente chamados de "bigodes". São encontrados em quase todos os mamíferos, tendo-se poucas exceções, como os golfinhos, por exemplo. Nos humanos são encontradas nas fossas nasais. As vibrissas aparecem possivelmente em mamíferos do triássico como o Cynognathus. (pt)
- Вибри́ссы (ед. ч.: вибри́сса; лат. vibrissae, от vibro — колеблюсь, извиваюсь; в обиходе — «усы») — осязательные механочувствительные длинные жёсткие волосы многих млекопитающих, выступающие над поверхностью шёрстного покрова. (ru)
- 感覺毛是一種特化的毛髮，作為生物體感的一部分。鳥類面上嘴巴附近獨有的羽毛也是感覺毛的一種，稱作羽鬚。多長在鼻孔附近及口唇上方。大部分哺乳動物的感覺毛均長在面上，但也有少數會在前腿及足上長有感覺毛。對比起一般毛髮，感覺毛一般較粗及剛硬。 (zh)
- Vibrissen, auch Sinus-, Fühl-, Tast- oder Schnurrhaare genannt (lateinisch vibrissa, Plural vibrissae), sind spezielle Haare, die vielen Säugetieren zumeist im Gesicht wachsen. Bei Katzen finden sich Sinushaare auch im Bereich des Karpalorgans. Sie sind dicker, fester und länger als gewöhnliche Haare und auf die Wahrnehmung taktiler Reize spezialisiert. (de)
- Las vibrisas (del latín vibrissae -ārum: pelos de la nariz) son un tipo de pelos rígidos especializados que poseen algunos animales (especialmente los mamíferos, a modo de bigotes) como elemento sensorial táctil.Se encuentran en todos los primates, y en el Homo sapiens las vibrisas se encuentran en el vestíbulo de la nariz y son cortas. Si bien se hallan en varias partes del cuerpo, las vibrisas faciales son las más estudiadas. También poseen elementos similares algunas plantas como las dioneas o atrapamoscas, a las que les ayudan a percibir los insectos cuando se posan sobre alguno de sus seis pelos, cerrando después sus dos mitades para digerirlos una vez atrapados. (es)
- Vibrissae (/vəˈbrɪsi/; singular: vibrissa; /vəˈbrɪsə/), more generally called Whiskers, are a type of stiff, functional hair used by mammals to sense their environment. These hairs are finely specialised for this purpose, whereas other types of hair are coarser as tactile sensors. Although whiskers are specifically those found around the face, vibrissae are known to grow in clusters at various places around the body. Most mammals have them, including all non-human primates and especially nocturnal mammals. (en)
- Snorharen, tastharen of pilitatiles zijn haren die intens gebruikt worden voor de tastzin van een zoogdier. Snorharen komen voor bij dieren die niet goed kunnen zien of die voornamelijk bij nacht actief zijn. Ze zijn van dienst bij het vinden van de weg en bij het zoeken van voedsel. Ze komen vooral van pas waar en wanneer andere zintuigen moeilijk bruikbaar zijn, zoals bij het graven of in moeilijk doordringbare begroeiing. Sommige dieren, zoals de huismuis, kunnen bewegingen van de lucht waarnemen met hun snorharen. Zeehonden kunnen er de grootte van voorwerpen mee inschatten. Roofdieren gebruiken ze om prooien te vinden, prooidieren om jagers op te sporen. (nl)
- Morrhår, eller vibrissae, är en typ av däggdjurshår som fungerar som känselspröt och som anatomiskt skiljer sig från annat hår genom sin längd och tjocklek, sin styvhet, sin stora, djupt liggande hårsäck som är rikt utrustade med nervtrådar och genom att den har en identifierbar koppling till den somatosensoriska hjärnbarken. Vibrissae förekommer hos de flesta däggdjur, inklusive alla primater utom människor, och kan förekomma på många olika ställen på kroppen men det är framförallt de som finns i ansiktet, ofta runt nosen eller ovanför ögonen som förknippas med begreppet morrhår. Morrhår kan ge djuret detaljerad information om luften eller vattnets rörelser, lufttryck och allt det rör vid. Det vetenskapliga namnet vibrissae är besläktat med det svenska ordet vibration. (sv)
- Вібри́си (від латинського vibro — коливатись, звиватись) — спеціалізоване волосся ссавців, зазвичай залучене до реалізації відчуття дотику; інколи цей термін застосовується по відношенню до жорстких коротких пер навколо дзьоба у птахів, та видовжених щетинок комах, які виконують аналогічну функцію; також вібрисами в медицині можуть називати волосини, що ростуть в носовій порожнині людини. Вібриси у ссавців переважно ростуть навколо носа, на губах, щоках, та інших виступаючих частинах лицевого відділу черепа, а також на згинах передніх лап та на ступнях (останнє характерне для сумчастих). Вібриси зазвичай довші та жорсткіші за звичайний хутровий покрив даного виду. (uk)
|
.jpg){kind=link}
