| dbo:abstract
|
- تراجيديا المشاع أو مأساة المشاعات هو مصطلح يصف حالة استنزاف مورد مشترك من قبل الأفراد الذين يتشاركون به بصورة مستقلة وعقلانية إنما وفقا للمصلحة الذاتية لكل منهم على الرغم من إدراكهم أن استنزاف الموارد المشتركة يتعارض مع المصلحة المشتركة للمجموعة على المدى الطويل. وهو مصطلح اقتصادي يستعمل في معظم الأحيان فيما يتصل بالتنمية المستدامة، الربط بين النمو الاقتصادي وحماية البيئة، وكذلك في النقاشات حول ظاهرة الاحتباس الحراري. يشمل مصطلح «المشاع» الغلاف الجوي والمحيطات والأنهار والأرصدة السمكية، والمتنزهات الوطنية، والإعلانات، وحتى عدادات مواقف السيارات. لتراجيديا المشاع أهمية خاصة في تحليل السلوك في مجالات الاقتصاد، وعلم النفس التطوري وعلم الإنسان، ونظرية الألعاب، والسياسة، والضرائب، وعلم الاجتماع. وبرى البعض بعض انظر أنها مثال لسلوكيات ناشئة أي نتيجة التفاعلات الفردية في نظام معقد. (ar)
- Tragédie občiny (český ekvivalent k anglickému tragedy of the commons), někdy překládáno těž jako tragédie obecní pastviny, je pojem vycházející z eseje Garretta Hardina Tragedy of the Commons z roku 1968. Označuje situaci, kdy je určitý omezený zdroj sdílen několika jednotlivci, neboli občinou, a ti se při jeho využívání snaží maximalizovat svůj osobní užitek. Tato snaha ovšem v konečném důsledku může vést k nenávratnému vyčerpání daného zdroje (erozi surovinové základny), a tedy ke snížení užitku všech jednotlivců (tragédii). (cs)
- La tragèdia dels comuns (originalment i en anglès Tragedy of the commons) és una teoria econòmica on s'explica que en un escenari d'ús de recursos compartits, els usuaris individuals actuen de forma independent en funció del seu propi interès i acaben comportant-se de forma contrària a l'interès comú, arribant a fer malbé el recurs o fins i tot produint-ne l'esgotament. El concepte i el nom es van introduir per primera vegada en un assaig de 1833 publicat per l'economista victorià William Forster Lloyd, qui utilitza un exemple hipotètic dels efectes del pasturatge no regulat en terres comunes o emprius, anomenades commons a les illes Britàniques. El terme es va popularitzar més d'un segle més tard, el 1968, arran d'un article publicat per l'ecologista Garrett Hardin a la revista Science, en relació als perills potencials de la superpoblació humana. En aquest context, els comuns s'entenen qualsevol recurs compartit i no reglamentat, com ara l'atmosfera, els rius i oceans, les poblacions de peixos, o fins i tot la nevera d'una oficina. S'ha argumentat que el terme 'tragèdia dels comuns " és un terme poc adequat per se, ja que comuns es referia originalment a la gestió d'un recurs privat propietat d'una comunitat de pastors, al qual cap individu fora de la comunitat hi tenia accés. No obstant això, el terme s'utilitza actualment per descriure un problema on tots els individus tenen accés igual i obert a un recurs. Per tant, alguns proposen tragèdia dels règims d'accés obert o simplement el problema de l'accés obert com a termes més adients. Aquest concepte es fa servir sovint en connexió amb teories de desenvolupament sostenible, protecció mediambiental i en el debat sobre l'escalfament global. També s'ha fet servir en diversos camps de l'economia, la psicologia evolutiva, l'antropologia, la teoria de jocs i la sociologia. En canvi, altres sociòlegs han considerat que el dilema és un parany social en el qual s'emfatitza el conflicte social per sobre d'un ús raonat dels recursos comuns, en implicar una contradicció entre els interessos o beneficis dels individus i els béns comuns o públics. Economistes com Elinor Ostrom, posen el focus en la viabilitat d'una gestió responsable i eficient de recursos comuns. (ca)
- Η τραγωδία των Κοινών (tragedy of the commons) είναι μια αναλογία για την σύγκρουση των ιδιωτικών συμφερόντων και του στην διεκδίκηση πόρων. Ο όρος ανήκει στον Γκάρετ Χάρντιν και χρησιμοποιήθηκε για να περιγράψει την ανικανότητα της συλλογικής δράσης στη διαχείριση των κοινών φυσικών πόρων. Ο Χάρντιν χρησιμοποίησε σαν παράδειγμα έναν βοσκότοπο, ο οποίος είναι ανοικτός για εκμετάλλευση από όλους. Η επιδίωξη για όλο και μεγαλύτερο ατομικό κέρδος από τους βοσκούς, τους ωθεί να προσθέτουν όλο και περισσότερα ζώα για βοσκή στο εν λόγω βοσκότοπο, με αποτέλεσμα την σταδιακή υποβάθμιση και τελικά την καταστροφή του. Ο μόνος τρόπος κατά τον Χάρντιν για να αποφευχθεί η τραγωδία των κοινών, είναι ο κατακερματισμός και η παραχώρηση του κοινού πόρου σε ιδιώτες ή η επιβολή κανόνων από εξωτερική κρατική αρχή. Στην ουσία δηλαδή ο Χάρντιν χρησιμοποιεί το παράδειγμα της “τραγωδίας των κοινών” για να καταδείξει ότι δεν υπάρχει άλλη εναλλακτική από την εξωτερική παρέμβαση, ότι το σύστημα αυτό που διαχειρίζεται τον κοινό πόρο πρέπει ή να ελεγχθεί από το κράτος για να ρυθμίσει τη χρήση του πόρου, ή να ιδιωτικοποιηθεί ο πόρος. Στην πραγματικότητα βέβαια, ο περιγραφόμενος πόρος δεν είναι ένα "κοινό" αλλά απλά ένας χώρος ελεύθερης πρόσβασης. Δεν ρυθμίζονται από κάπου οι σχέσεις των βοσκών, ούτε προσπαθούν οι ίδιοι να λύσουν το δικό τους πρόβλημα στην ουσία. Συνεπώς, οι υπέρμαχοι των κοινών, εύγλωττα κάνουν λόγο για την “τραγωδία των μη ρυθμισμένων πόρων” και αντιπαρέρχονται τον όρο “τραγωδία των κοινών”. Επιστημονικοί αναλυτές όπως η Έλινορ Όστρομ και Ντέιβιντ Μπόλιερ αμφισβητούν την θεωρία του Χάρντιν θεωρώντας ότι η αυτοδιαχείριση των φυσικών πόρων από μέλη μια κοινότητας είναι όχι μόνο εφικτή, αλλά πολλές φορές αποτελεί τη βέλτιστη λύση. Υποστηρίζουν ότι το σενάριο του Χάρντιν βασίζεται σε ένα φυσικό πόρο (βοσκότοπο) για τον οποίο δεν υπάρχουν όρια, κανόνες, αλλά και κυρώσεις για τους παραβάτες. (el)
- Tragik der Allmende (engl. tragedy of the commons), Tragödie des Allgemeinguts, Allmendeklemme oder Allmendeproblematik bezeichnet ein sozialwissenschaftliches und evolutionstheoretisches Modell, nach dem frei verfügbare, aber begrenzte Ressourcen nicht effizient genutzt werden und durch Übernutzung bedroht sind, was auch die Nutzer selbst bedroht. (de)
- La tragédie des biens communs, ou tragédie des communs, est un concept décrivant un phénomène collectif de surexploitation d'une ressource commune que l'on retrouve en économie, en écologie, en sociologie, etc. La tragédie des biens communs doit se produire dans une situation de compétition pour l'accès à une ressource limitée (créant un conflit entre l'intérêt individuel et le bien commun) face à laquelle la stratégie économique rationnelle aboutit à un résultat perdant-perdant. L'expression est popularisée par un article éponyme du biologiste Garrett Hardin paru en 1968, intitulé « The Tragedy of the Commons » et considéré comme une contribution majeure de la pensée écologique. Le phénomène contraire est appelé, par analogie, la tragédie des anticommuns. Dans le formalisme de la théorie des jeux, la tragédie des communs est un jeu à somme non nulle. (fr)
- La tragedia de los [bienes] comunales (en inglés tragedy of the commons) es un dilema descrito por Garrett Hardin en 1968, y publicado en la revista Science. Describe una situación en la cual varios individuos, motivados solo por el interés personal y actuando independiente pero racionalmente, terminan por destruir un recurso compartido limitado (el común) aunque a ninguno de ellos, ya sea como individuos o en conjunto, les convenga que tal destrucción suceda. Hardin también argumenta que los recursos manejados a nivel comunitario son más vulnerables al uso excesivo e irracional, para lo cual es necesario que los gobiernos establezcan regulaciones. En otras palabras, la única manera de evitar una sobreexplotación de los recursos es la transformación de la propiedad comunal a propiedad privada o propiedad estatal. Hardin utiliza el ejemplo para analizar la relación entre libertad y responsabilidad. A pesar de que su trabajo ha sido duramente criticado por otros autores, la publicación del mismo dio comienzo a un amplio debate sobre el análisis del comportamiento humano en las áreas de economía, psicología, teoría de juegos, política, sociología, medio ambiente, etc. Se considera que el dilema representa un ejemplo de trampa social en el que se enfatiza un conflicto social sobre el uso de los recursos comunes al implicar una contradicción entre los intereses o beneficios de los individuos y los bienes comunes o públicos. En palabras de Barry Schwartz: ¿Cómo escapar del dilema en el que muchos individuos actuando racionalmente en su propio interés, pueden en última instancia destruir un recurso compartido y limitado, incluso cuando es evidente que esto no beneficia a nadie a largo plazo? [...] Nos enfrentamos ahora a la tragedia de los comunes globales. Hay una Tierra, una atmósfera, una fuente de agua y seis mil millones de personas compartiéndolas. Deficientemente. Los ricos están sobreconsumiendo y los pobres esperan impacientes a unírseles. Barry Schwartz (es)
- Tragedi Kepemilikan Bersama (Inggris: Tragedy of the Commons) adalah suatu ketidakbahagiaan akibat kekejaman dalam bekerja untuk merebut sesuatu. Tragedi Kepemilikan Bersama timbul saat setiap manusia berusaha mengambil kekayaan alam yang menjadi milik bersama untuk kepentingan pribadinya sehingga merugikan lain. Oleh karena itu, Tragedi Kepemilikan Bersama ini umumnya terjadi pada sumber daya yang merupakan milik umum. Pandangan yang menyebabkan terjadinya Tragedi Kepemilikan Bersama adalah keinginan untuk meraih untung yang banyak untuk kepentingan pribadi daripada membagi-bagikannya kepada manusia lain dan masing-masing mendapat jatah sedikit. Pendangan seperti ini awalnya akan terasa menguntungkan bagi pihak yang memakai banyak sumber daya alam, tetapi pada akhirnya ketersediaan sumber daya alam akan habis dan justru berdampak negatif bagi pihak yang memakai dan bagi manusia lain. Untuk mencegahnya dibutuhkan keinginan berkorban dengan mendapatkan sedikit namun akan berdampak positif bagi kelestarian sumber daya alam yang digunakan. (in)
- In economia, per tragedia dei beni comuni, o collettivi, si intende una situazione in cui diversi individui utilizzano un bene comune per interessi propri e nella quale i diritti di proprietà non sono chiari, sicché non è garantito che il beneficiario della risorsa ne sosterrà anche i costi. Viene spesso indicato come il problema del free rider. Le inefficienze indotte da questa situazione hanno portato a coniarne il termine, introdotto nel 1968 da Garrett James Hardin in un suo famoso articolo dall'omonimo titolo, pubblicato su nº 162 di quello stesso anno dalla rivista Science. (it)
- In economics and in an ecological context, the tragedy of the commons is a situation in which individual users, who have open access to a resource unhampered by shared social structures or formal rules that govern access and use, act independently according to their own self-interest and, contrary to the common good of all users, cause depletion of the resource through their uncoordinated action in case there are too many users related to the available resources. Central element of the concept originated in an essay written in 1833 by the British economist William Forster Lloyd, who used a hypothetical example of the effects of unregulated grazing on common land, also known as "the commons" (in Anglo-Saxon law) in Great Britain and Ireland. In embryonic form the idea can also be found at Aristotle: "That which is common to the greatest number gets the least amount of care. Men pay most attention to what is their own: they care less for what is common." The theory became widely known as the "tragedy of the commons" after an essay with this title was published in Science written by Garrett Hardin in 1968. It became one of the most cited academic papers ever published and also one of the most heavily criticized, particularly by anthropologists and historians. Hardin, who wrote a total of 350 articles and 27 books, describes in this early essay that common use will only work reasonably satisfactorily as long as the number of man and beast stay well below the carrying capacity of the land. The availability of resources and the amount of people depending on it should therefor be kept in balance. As a punch-line in the article he writes that a freedom to breed is intolerable. As a result of discussions carried out in the decade after publication, Hardin in a talk in the early 80s suggested a better wording of the central idea: "Under conditions of overpopulation, freedom in an unmanaged commons brings ruin to all." In 1991, faced with evidence of historical and existing commons, Hardin retracted his original thesis and wrote "The Tragedy of the 'Unmanaged' Commons". Critical scholars note that although taken as a hypothetical example by Lloyd, the historical demise of the commons of Britain and Europe resulted not from misuse of long-held rights of usage by the commoners, but from the commons' owners enclosing and appropriating the land, abrogating the commoners' rights. Although open-access resource systems may collapse due to overuse (such as in overfishing), many examples have existed and still do exist where members of a community with regulated access to a common resource co-operate to exploit those resources prudently without collapse, or even creating "perfect order". Elinor Ostrom was awarded the 2009 Nobel Memorial Prize in Economic Sciences for demonstrating this concept in her book , which included examples of how local communities were able to do this without top-down regulations or privatization. On the other hand, Dieter Helm argues that these examples are context-specific and the tragedy of the commons "is not generally solved this way. If it were, the destruction of nature would not have occurred." In a modern global economic context, "commons" is taken to mean any open-access and unregulated resource such as the atmosphere, oceans, rivers, ocean fish stocks, or even an office refrigerator. In an anglo-saxon legal context the concept of the commons derive from a centuries old principle that not all land can be in private hands, but certain types of goods should only belong to the society. Here commons is a type of property that is neither private nor public, but rather held jointly by the members of a community in the interest of the community, who govern access and use through social structures, traditions, or formal rules. In environmental science, the "tragedy of the commons" is often cited in connection with sustainable development, meshing economic growth and environmental protection, as well as in the debate over global warming. It has also been used in analyzing behavior in the fields of economics, evolutionary psychology, anthropology, game theory, politics, taxation, and sociology. (en)
- 공유지의 비극(公有地의 悲劇, 영어: The Tragedy of the Commons)은 지하자원, 초원, 공기, 호수에 있는 고기와 같은 개방적인 자원에 개인이 이익에 따라 행동할 시 자원의 고갈을 일으키는 경제 과학적 상황을 설명한다. 이 개념은 1833년 영국의 경제학자 (William Forster Lloyd)가 쓴 에세이에서 유래되었는데, 그는 영국과 아일랜드에서 규제되지 않은 방목의 영향을 가상의 예로 사용했다. 이 개념은 1968년 개릿 하딘(Garrett Hardin)에 의해 쓰여진 기사 이후 1세기 후에 "공유지의 비극"으로 널리 알려지게 되었다. 비록 공유지 시스템은 과도한 사용으로 인해 붕괴될 수 있지만, 공동 자원에 대한 규제된 접근을 가진 공동체의 구성원들이 붕괴 없이 자원을 신중히 이용하기 위해 협력하거나 "완벽한 질서(perfect order)"를 만드는 많은 예가 존재했고 지금도 존재한다. 엘리노르 오스트롬(Elinor Ostrom)은 자신의 저서 'Governing the Commons'에서 이 개념을 정확히 보여준 공로로 2009년 노벨경제과학상을 수상했다. 현대의 경제적 상황에서, "공유지"는 대기, 바다, 강, 해양 어류 재고 또는 심지어 사무실 냉장고와 같은 개방적이고 규제되지 않은 자원을 의미한다. 법적인 상황에서 볼 때, 공유지는 사유 재산도 공적인 것이 아니고 사회 구조, 전통, 또는 공식적인 규칙을 통해 접근과 사용을 지배하는 공동체의 구성원들이 공동으로 소유한 재산의 한 종류이다. 이 용어는 환경 과학에서도 사용된다. "공유지의 비극"은 지구 온난화에 대한 논쟁뿐만 아니라 지속 가능한 개발, 경제 성장, 환경 보호와 관련하여 자주 인용된다. 경제, 진화 심리학, 인류학, 게임 이론, 정치, 조세, 사회학 분야의 행동 분석에도 사용되었다. (ko)
- コモンズの悲劇（コモンズのひげき、英: tragedy of the commons）とは、多数者が利用できる共有資源が乱獲されることによって資源の枯渇を招いてしまうという経済学における法則。共有地の悲劇ともいう。 アメリカの生物学者、ギャレット・ハーディンが1968年に『サイエンス』に論文「The Tragedy of the Commons」を発表したことで一般に広く認知されるようになったが、発表後多くの研究者も反論を唱えた。 (ja)
- De tragedie van de meent, beter bekend als de tragedy of the commons, is een begrip dat door de Amerikaanse microbioloog Garrett Hardin in 1968 werd gelanceerd in een essay voor het gerenommeerde wetenschappelijke tijdschrift Science. Het artikel is een van de meest geciteerde wetenschappelijke werken ooit en wordt door andere wetenschappers als zeer invloedrijk beschouwd. Het is ook sterk bekritiseerd. Hardin doelt ermee op een veronderstelde wetmatigheid dat wanneer mensen ongereguleerd een natuurlijke hulpbron kunnen gebruiken die hen niet gezamenlijk in eigendom toebehoort, ze ertoe neigen dat zoveel mogelijk in het eigen voordeel te doen, ook als dat ten koste gaat van lange termijn gebruik in het algemeen belang, met als gevolg dat de bron bij gebruik door teveel mensen door overexploitatie voor iedereen onbruikbaar wordt. Een kenmerkend element van de theorie werd in 1833 bedacht door de Britse intellectueel William Forster Lloyd en door hem beschreven aan de hand van een simpel voorbeeld met grazende koeien op een meent, maar de wereldwijd bekende term komt van Hardin. Het streven naar maximale opbrengst door individuen voor zichzelf leidt hierbij niet tot collectieve welvaart, zoals de economische hypothese van de onzichtbare hand van Adam Smith veronderstelt. Het grote verschil tussen beide theoriën is, dat Smith als basishouding van burgers veronderstelt dat ze niet louter egoïstisch handelen maar ook het algemeen belang in het oog houden, omdat daarmee op de lange termijn ook het eigen belang is gediend. Forster Lloyd en Hardin gaan er van uit dat burgers louter egoïstisch handelen. De opbrengst van de gemeenschappelijke hulpbron komt ten goede aan het individu, terwijl de kosten en lasten als externaliteit worden afgewenteld op de gemeenschap. Daardoor ontstaan overexploitatie en onderbenutting. Hardin voegt als nieuw element toe dat het gemeenschappelijk gebruik problemen zal veroorzaken zodra het aantal gebruikers te groot wordt ten opzichte van de beschikbare hoeveelheid aan gronden of grondstoffen: "A finite world can support only a finite population; therefore, population growth must eventually equal zero." Hij formuleerde de bondige stelling: "Freedom to Breed Is Intolerable" (Vrijheid van voortplanting kan niet getolereerd worden). Hardin reageert daarmee op een besluit in 1967 van 30 staten het principe op te nemen in de 'Universele Verklaring van de Rechten van de Mens' dat de familie en het familieleven als mensenrecht beschermd moeten zijn en keuzes en beslissingen volledig in handen van deze eenheid moet liggen. Hardin is zich er van bewust dat hij hiermee kritiek zal oogsten maar meent dat er desalniettemin gewaarschuwd moet worden. Belangrijke kritiek op de theorie van de overexploitatie is, dat dit alleen kan gelden voor een situatie waarin helemaal geen regels bestaan. Andere kritiek is dat burgers niet allemaal en niet altijd louter egoïstisch handelen en wel degelijk oog hebben voor in stand houden van natuurlijke bronnen, ook voor toekomstige generaties, en dat de potentie van het concept van gemeenschappelijk gebruik en bezit door de theorie buiten beschouwing wordt gelaten. Tenslotte is de theorie nooit bewezen, is het een veel te eenvoudige voorstelling van zaken en voert het tot onjuist politiek beleid. Voor andere juridische culturen dan de angelsaksische is de theorie beter te begrijpen als bekend is dat het engelse recht een oeroud principe kent, dat niet alle grond privé-eigendom kan zijn maar bepaalde delen altijd de gemeenschap zullen toebehoren. Een dergelijk principe kent het Belgische en Nederlandse recht niet; de meent was eigendom van één persoon die slechts het bezits- of gebruiksrecht had overgedragen aan een groep. Voorzover het door Hardin beschreven gevolg intreedt heeft dat grote implicaties voor onder andere milieubeheer. Volgens de theorie kunnen goederen worden onderverdeeld op basis van 2 criteria, exclusiviteit (moeilijk of makkelijk te bereiken) en concurrentievermogen (hoog of laag), waardoor 4 verschillende categoriën goederen ontstaan. Het fenomeen van de tragedie van de meent doet zich voor in het geval wanneer er moeilijk exclusiviteit te bereiken is en er een hoog concurrentievermogen is. Het is dan onmogelijk mensen van deze goederen uit te sluiten en omdat ze rivaliserend zijn bij een beperkt aanbod, betekent het, dat een hogere of lagere consumptie van één persoon rechtstreeks van invloed is op de mogelijkheid van consumptie van anderen. Dit zijn de zogenaamde gemeenschappelijke hulpbronnen (common pool resources). (nl)
- Трагедия общих ресурсов (англ. tragedy of the commons), или трагедия общин, — род явлений, связанных с противоречием между интересами индивидов относительно блага общего пользования. В основном под этим подразумевается проблема истощения такого блага. В общем случае «трагедия» состоит в том, что свободный доступ к экономическому ресурсу (например, пастбищу) уничтожает или истощает ресурс из-за чрезмерного его использования. Это происходит потому, что все пользующиеся им получают выгоды непосредственно, но издержки содержания ресурса по каким-либо причинам вменить какому-то члену общины невозможно, и/или они в той или иной степени возлагаются на всех членов общины. (ru)
- A tragédia dos comuns ou tragédia dos bens comuns refere-se a uma situação em que os indivíduos, agindo de forma independente, racional e de acordo com seus próprios interesses, atuam contra os interesses de uma comunidade, esgotando os bens de uso comum (em inglês, Commons). Segundo a hipótese da "tragédia dos comuns", o livre acesso resultaria na superexploração de recursos finitos, provocando o seu esgotamento. Esse conceito foi baseado originalmente em um ensaio escrito pelo matemático e economista sobre posse comunal da terra, em aldeias medievais, embora tenha sido popularizado pelo ecologista Garrett Hardin, no ensaio "The Tragedy of the Commons", publicado em 1968 na revista Science. Todavia, a hipótese propriamente dita é tão antiga quanto Tucídides e Aristóteles. O fenômeno já foi observado em situações concretas, como a do Boston Common, em que a superexploração fez com que o Common deixasse de ser usado como área de pastagem pública. Entretanto, a economista Elinor Ostrom, vencedora do Prêmio Nobel (em conjunto com outros pesquisadores), revisitou a obra de Hardin em 1999, descobrindo que a tragédia dos comuns não é tão prevalente ou tão difícil de resolver como Hardin sustentou, uma vez que os moradores frequentemente criaram soluções para o problema dos comuns; porém ocorre que, quando os comuns eram tomados de assalto por indivíduos não-locais, essas soluções deixavam de ter aplicação efetiva. O cientista político Robert Axelrod, da Universidade de Michigan, também argumentou que mesmo indivíduos interessados apenas em seu próprio bem-estar irão encontrar formas de cooperar, uma vez que o autocontrole coletivo serve tanto aos interesses do indivíduo quanto aos do grupo. Sendo assim, alguns autores sustentam que em vez deste fenômeno ser chamado de "A Tragédia dos Comuns", ele deveria ser chamado de "A tragédia do fracasso dos Comuns". (pt)
- Allmänningens dilemma eller allmänningarnas tragedi (engelska: tragedy of the commons) är ett uttryck som har med situationer att göra där ett antal personer skall samarbeta, men där det handlingssätt som är bäst ur ett individuellt perspektiv är dåligt ur det gemensamma perspektivet. Uttrycket härstammar från en engelsk bok från 1833, och användes i debatten efter en uppmärksammad artikel av biologiprofessorn Garrett Hardin i Science 1968. Det exempel Hardin använde för att illustrera problemet var den situation som uppkommer då ett antal boskapsägare gemensamt nyttjar ett visst betesområde. (sv)
- Tragedia wspólnego pastwiska, tragedia wspólności zasobów, tragedia pastwisk, tragedia wspólnot. (ang. Tragedy of the commons) – koncepcja mikroekonomiczna omawiająca pułapkę społeczną, w której indywidualny zysk jednego z uczestników społeczności prowadzi do strat dla społeczności jako całości. Koncepcja prowadzi do wniosku, że nieograniczony dostęp do ograniczonych dóbr publicznych – np. pastwiska – prowadzi do ich wyeksploatowania. (pl)
- 公地悲劇（英語：Tragedy of the commons），或共有財悲歌，是一種涉及個人利益與公共利益對資源分配有所衝突的社會陷阱。這個詞起源於英國作家在1833年討論人口的著作中所使用的比喻。1968年時，美國生態學家加勒特·哈丁在期刊《科學》將這個概念加以發表、延伸，稱為「公地悲劇」。而這個理論本身就如亞里斯多德所言：「那由最大人數所共享的事物，卻只得到最少的照顧。」 公共草地上，有一群牧羊人，每一個牧羊人都想要多獲利一些，所以某個牧羊人就帶了大量的羊來放牧，雖然他知道過度放牧，草地可能會承受不住。但他依然獲利了，而後所有的牧羊人都跟進，所以草地牧草耗竭，悲剧因而发生了。 這樣的比喻宣示著有限的資源注定因自由進用和不受限的要求而被過度剝削。這樣的情況之所以會發生源自於每一個個體都企求擴大自身可使用的資源，然而資源耗損的代價卻轉嫁所有可使用資源的人們。（可使用資源的群體數目可能遠大於奪取資源的數目） 哈丁的主要興趣如同前人洛伊和馬爾薩斯一般皆專注在人口學，尤其是人口成長所造成的問題。他的論述聚焦於有限資源的使用，例如空氣與海洋資源，並指出污染的負面共享性。（他並非處理私人資源的蓄意污染，負面共享性是指公有資源被剝奪或污染所造成的共有損失） (zh)
- Траге́дія спі́льного, трагедія спільнот, трагедія громад, трагедія громадського поля (англ. Tragedy of the commons) — рід явищ, пов'язаних з протиріччям між особистими інтересами і суспільним благом. В основному мається на увазі проблема надмірного використання суспільного блага. Термін «трагедія спільного» походить із книги 1833 року про населення. Термін популяризував Гаррет Гардін в статті «Трагедія громадського надбання» для наукового журналу «Science». Трагедія спільнот показує як до ресурсу може повністю його знищити через надмірне використання, оскільки отримують прибуток, а проблеми пов'язані з перевикористанням лягають на всіх користувачів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Tragédie občiny (český ekvivalent k anglickému tragedy of the commons), někdy překládáno těž jako tragédie obecní pastviny, je pojem vycházející z eseje Garretta Hardina Tragedy of the Commons z roku 1968. Označuje situaci, kdy je určitý omezený zdroj sdílen několika jednotlivci, neboli občinou, a ti se při jeho využívání snaží maximalizovat svůj osobní užitek. Tato snaha ovšem v konečném důsledku může vést k nenávratnému vyčerpání daného zdroje (erozi surovinové základny), a tedy ke snížení užitku všech jednotlivců (tragédii). (cs)
- Tragik der Allmende (engl. tragedy of the commons), Tragödie des Allgemeinguts, Allmendeklemme oder Allmendeproblematik bezeichnet ein sozialwissenschaftliches und evolutionstheoretisches Modell, nach dem frei verfügbare, aber begrenzte Ressourcen nicht effizient genutzt werden und durch Übernutzung bedroht sind, was auch die Nutzer selbst bedroht. (de)
- In economia, per tragedia dei beni comuni, o collettivi, si intende una situazione in cui diversi individui utilizzano un bene comune per interessi propri e nella quale i diritti di proprietà non sono chiari, sicché non è garantito che il beneficiario della risorsa ne sosterrà anche i costi. Viene spesso indicato come il problema del free rider. Le inefficienze indotte da questa situazione hanno portato a coniarne il termine, introdotto nel 1968 da Garrett James Hardin in un suo famoso articolo dall'omonimo titolo, pubblicato su nº 162 di quello stesso anno dalla rivista Science. (it)
- コモンズの悲劇（コモンズのひげき、英: tragedy of the commons）とは、多数者が利用できる共有資源が乱獲されることによって資源の枯渇を招いてしまうという経済学における法則。共有地の悲劇ともいう。 アメリカの生物学者、ギャレット・ハーディンが1968年に『サイエンス』に論文「The Tragedy of the Commons」を発表したことで一般に広く認知されるようになったが、発表後多くの研究者も反論を唱えた。 (ja)
- Трагедия общих ресурсов (англ. tragedy of the commons), или трагедия общин, — род явлений, связанных с противоречием между интересами индивидов относительно блага общего пользования. В основном под этим подразумевается проблема истощения такого блага. В общем случае «трагедия» состоит в том, что свободный доступ к экономическому ресурсу (например, пастбищу) уничтожает или истощает ресурс из-за чрезмерного его использования. Это происходит потому, что все пользующиеся им получают выгоды непосредственно, но издержки содержания ресурса по каким-либо причинам вменить какому-то члену общины невозможно, и/или они в той или иной степени возлагаются на всех членов общины. (ru)
- Allmänningens dilemma eller allmänningarnas tragedi (engelska: tragedy of the commons) är ett uttryck som har med situationer att göra där ett antal personer skall samarbeta, men där det handlingssätt som är bäst ur ett individuellt perspektiv är dåligt ur det gemensamma perspektivet. Uttrycket härstammar från en engelsk bok från 1833, och användes i debatten efter en uppmärksammad artikel av biologiprofessorn Garrett Hardin i Science 1968. Det exempel Hardin använde för att illustrera problemet var den situation som uppkommer då ett antal boskapsägare gemensamt nyttjar ett visst betesområde. (sv)
- Tragedia wspólnego pastwiska, tragedia wspólności zasobów, tragedia pastwisk, tragedia wspólnot. (ang. Tragedy of the commons) – koncepcja mikroekonomiczna omawiająca pułapkę społeczną, w której indywidualny zysk jednego z uczestników społeczności prowadzi do strat dla społeczności jako całości. Koncepcja prowadzi do wniosku, że nieograniczony dostęp do ograniczonych dóbr publicznych – np. pastwiska – prowadzi do ich wyeksploatowania. (pl)
- 公地悲劇（英語：Tragedy of the commons），或共有財悲歌，是一種涉及個人利益與公共利益對資源分配有所衝突的社會陷阱。這個詞起源於英國作家在1833年討論人口的著作中所使用的比喻。1968年時，美國生態學家加勒特·哈丁在期刊《科學》將這個概念加以發表、延伸，稱為「公地悲劇」。而這個理論本身就如亞里斯多德所言：「那由最大人數所共享的事物，卻只得到最少的照顧。」 公共草地上，有一群牧羊人，每一個牧羊人都想要多獲利一些，所以某個牧羊人就帶了大量的羊來放牧，雖然他知道過度放牧，草地可能會承受不住。但他依然獲利了，而後所有的牧羊人都跟進，所以草地牧草耗竭，悲剧因而发生了。 這樣的比喻宣示著有限的資源注定因自由進用和不受限的要求而被過度剝削。這樣的情況之所以會發生源自於每一個個體都企求擴大自身可使用的資源，然而資源耗損的代價卻轉嫁所有可使用資源的人們。（可使用資源的群體數目可能遠大於奪取資源的數目） 哈丁的主要興趣如同前人洛伊和馬爾薩斯一般皆專注在人口學，尤其是人口成長所造成的問題。他的論述聚焦於有限資源的使用，例如空氣與海洋資源，並指出污染的負面共享性。（他並非處理私人資源的蓄意污染，負面共享性是指公有資源被剝奪或污染所造成的共有損失） (zh)
- تراجيديا المشاع أو مأساة المشاعات هو مصطلح يصف حالة استنزاف مورد مشترك من قبل الأفراد الذين يتشاركون به بصورة مستقلة وعقلانية إنما وفقا للمصلحة الذاتية لكل منهم على الرغم من إدراكهم أن استنزاف الموارد المشتركة يتعارض مع المصلحة المشتركة للمجموعة على المدى الطويل. وهو مصطلح اقتصادي يستعمل في معظم الأحيان فيما يتصل بالتنمية المستدامة، الربط بين النمو الاقتصادي وحماية البيئة، وكذلك في النقاشات حول ظاهرة الاحتباس الحراري. (ar)
- La tragèdia dels comuns (originalment i en anglès Tragedy of the commons) és una teoria econòmica on s'explica que en un escenari d'ús de recursos compartits, els usuaris individuals actuen de forma independent en funció del seu propi interès i acaben comportant-se de forma contrària a l'interès comú, arribant a fer malbé el recurs o fins i tot produint-ne l'esgotament. El concepte i el nom es van introduir per primera vegada en un assaig de 1833 publicat per l'economista victorià William Forster Lloyd, qui utilitza un exemple hipotètic dels efectes del pasturatge no regulat en terres comunes o emprius, anomenades commons a les illes Britàniques. (ca)
- Η τραγωδία των Κοινών (tragedy of the commons) είναι μια αναλογία για την σύγκρουση των ιδιωτικών συμφερόντων και του στην διεκδίκηση πόρων. Ο όρος ανήκει στον Γκάρετ Χάρντιν και χρησιμοποιήθηκε για να περιγράψει την ανικανότητα της συλλογικής δράσης στη διαχείριση των κοινών φυσικών πόρων. Ο Χάρντιν χρησιμοποίησε σαν παράδειγμα έναν βοσκότοπο, ο οποίος είναι ανοικτός για εκμετάλλευση από όλους. Η επιδίωξη για όλο και μεγαλύτερο ατομικό κέρδος από τους βοσκούς, τους ωθεί να προσθέτουν όλο και περισσότερα ζώα για βοσκή στο εν λόγω βοσκότοπο, με αποτέλεσμα την σταδιακή υποβάθμιση και τελικά την καταστροφή του. Ο μόνος τρόπος κατά τον Χάρντιν για να αποφευχθεί η τραγωδία των κοινών, είναι ο κατακερματισμός και η παραχώρηση του κοινού πόρου σε ιδιώτες ή η επιβολή κανόνων από εξωτερική κρα (el)
- La tragedia de los [bienes] comunales (en inglés tragedy of the commons) es un dilema descrito por Garrett Hardin en 1968, y publicado en la revista Science. Describe una situación en la cual varios individuos, motivados solo por el interés personal y actuando independiente pero racionalmente, terminan por destruir un recurso compartido limitado (el común) aunque a ninguno de ellos, ya sea como individuos o en conjunto, les convenga que tal destrucción suceda. Hardin también argumenta que los recursos manejados a nivel comunitario son más vulnerables al uso excesivo e irracional, para lo cual es necesario que los gobiernos establezcan regulaciones. En otras palabras, la única manera de evitar una sobreexplotación de los recursos es la transformación de la propiedad comunal a propiedad pri (es)
- La tragédie des biens communs, ou tragédie des communs, est un concept décrivant un phénomène collectif de surexploitation d'une ressource commune que l'on retrouve en économie, en écologie, en sociologie, etc. La tragédie des biens communs doit se produire dans une situation de compétition pour l'accès à une ressource limitée (créant un conflit entre l'intérêt individuel et le bien commun) face à laquelle la stratégie économique rationnelle aboutit à un résultat perdant-perdant. (fr)
- Tragedi Kepemilikan Bersama (Inggris: Tragedy of the Commons) adalah suatu ketidakbahagiaan akibat kekejaman dalam bekerja untuk merebut sesuatu. Tragedi Kepemilikan Bersama timbul saat setiap manusia berusaha mengambil kekayaan alam yang menjadi milik bersama untuk kepentingan pribadinya sehingga merugikan lain. Oleh karena itu, Tragedi Kepemilikan Bersama ini umumnya terjadi pada sumber daya yang merupakan milik umum. (in)
- In economics and in an ecological context, the tragedy of the commons is a situation in which individual users, who have open access to a resource unhampered by shared social structures or formal rules that govern access and use, act independently according to their own self-interest and, contrary to the common good of all users, cause depletion of the resource through their uncoordinated action in case there are too many users related to the available resources. (en)
- 공유지의 비극(公有地의 悲劇, 영어: The Tragedy of the Commons)은 지하자원, 초원, 공기, 호수에 있는 고기와 같은 개방적인 자원에 개인이 이익에 따라 행동할 시 자원의 고갈을 일으키는 경제 과학적 상황을 설명한다. 이 개념은 1833년 영국의 경제학자 (William Forster Lloyd)가 쓴 에세이에서 유래되었는데, 그는 영국과 아일랜드에서 규제되지 않은 방목의 영향을 가상의 예로 사용했다. 이 개념은 1968년 개릿 하딘(Garrett Hardin)에 의해 쓰여진 기사 이후 1세기 후에 "공유지의 비극"으로 널리 알려지게 되었다. 비록 공유지 시스템은 과도한 사용으로 인해 붕괴될 수 있지만, 공동 자원에 대한 규제된 접근을 가진 공동체의 구성원들이 붕괴 없이 자원을 신중히 이용하기 위해 협력하거나 "완벽한 질서(perfect order)"를 만드는 많은 예가 존재했고 지금도 존재한다. 엘리노르 오스트롬(Elinor Ostrom)은 자신의 저서 'Governing the Commons'에서 이 개념을 정확히 보여준 공로로 2009년 노벨경제과학상을 수상했다. (ko)
- De tragedie van de meent, beter bekend als de tragedy of the commons, is een begrip dat door de Amerikaanse microbioloog Garrett Hardin in 1968 werd gelanceerd in een essay voor het gerenommeerde wetenschappelijke tijdschrift Science. Het artikel is een van de meest geciteerde wetenschappelijke werken ooit en wordt door andere wetenschappers als zeer invloedrijk beschouwd. Het is ook sterk bekritiseerd. Voorzover het door Hardin beschreven gevolg intreedt heeft dat grote implicaties voor onder andere milieubeheer. (nl)
- A tragédia dos comuns ou tragédia dos bens comuns refere-se a uma situação em que os indivíduos, agindo de forma independente, racional e de acordo com seus próprios interesses, atuam contra os interesses de uma comunidade, esgotando os bens de uso comum (em inglês, Commons). Segundo a hipótese da "tragédia dos comuns", o livre acesso resultaria na superexploração de recursos finitos, provocando o seu esgotamento. (pt)
- Траге́дія спі́льного, трагедія спільнот, трагедія громад, трагедія громадського поля (англ. Tragedy of the commons) — рід явищ, пов'язаних з протиріччям між особистими інтересами і суспільним благом. В основному мається на увазі проблема надмірного використання суспільного блага. Термін «трагедія спільного» походить із книги 1833 року про населення. Термін популяризував Гаррет Гардін в статті «Трагедія громадського надбання» для наукового журналу «Science». (uk)
|
