| dbo:abstract
|
- Tauriskové (latinsky Taurisci) byl přibližně v období od 3. století př. n. l. do 1. století př. n. l. keltský kmenový svaz sídlící při východním okraji Alp na území dnešních Korutan a Slovinska. Společně s Římany podlehli v roce 112 př. n. l. germánským Kimbrům a Teutonům v . Jejich jméno je pravděpodobně odvozeno z keltského slova taur, což znamená hora. Nelze vyloučit, že název pohoří Taury může souviset s Taurisky. (cs)
- Die Taurisker, lateinisch Taurisci (taur = keltisch für Berg) waren vom 3. bis 1. Jahrhundert v. Chr. ein keltischer Stammesverband am Ostalpenrand, deren Siedlungsgebiet meist auf Kärnten und Slowenien eingegrenzt wird. Ihre Beziehung zu den Norikern ist nicht ganz geklärt. Von den Tauriskern wird fallweise die Bezeichnung für das Tauern-Gebirge abgeleitet. (de)
- Les Taurisques (Taurisci en latin, qui selon Pline l'Ancien correspondaient aux Norici), étaient un ensemble de peuples celtes du Norique qui vivaient au milieu des populations illyriennes et thraces. Cet ensemble de peuples celtes, ne doit pas être confondu avec les Taurini du Piémont italien ou avec la Tauride, ancien nom de la Crimée (Cimmériens de Tauride), même si l'on ne peut exclure une ascendance commune. (fr)
- The Taurisci were a federation of Celtic tribes who dwelt in today's Carinthia and northern Slovenia (Carniola) before the coming of the Romans (c. 200 BC). According to Pliny the Elder, they are the same as the people known as the Norici. (en)
- I Taurisci (Taurisci in latino, che secondo Plinio il Vecchio corrispondevano agli stessi Norici) erano un'antica popolazione di origine celtica migrata nel Norico settentrionale (corrispondente all'attuale Baviera orientale, la parte nord della provincia di Salisburgo, l'alta e la bassa Austria) attorno al 350 a.C., provenienti dalla Gallia, dopo averne percorso il fiume Danubio. Essi rappresentavano un insieme di popoli di origine celtica, a cui apparteneva anche il popolo degli Ambisonti. Non vanno comunque confusi con i celti Taurini della valle del Po (la cui capitale era l'antica Torino), anche se non se ne può escludere una discendenza comune. (it)
- Тавриски (лат. Taurisci) — кельтское племя, состоявшее из нескольких родов, живших на севере сегодняшней Словении (Крайна) до прихода римлян (ок. 200 г. до н. э.). Имя, вероятно, происходит от кельтского «taur» — «гора», и поэтому может также относиться к «горцам» в целом.По словам Плиния Старшего, эти люди также известны как норики (лат. Norici). Идентичность таврисков и нориков составляет предмет научного спора. Так венгерский историк Геза Алфелди считал, что норики — это одно из племён федерации таврисков, а немецкая энциклопедия Reallexikon der Germanischen Altertumskunde определяет нориков как кельтов, населяющих Королевство Норик (в современной Каринтии), а таврисков считает их соседями с юго-восточной стороны. На основании нескольких не расшифрованных надписей предполагается существование норикского языка. Близкое отношение к таврискам имели амбисонты (лат. Ambisonti). (ru)
- Тевриски (лат. Taurisci) — кельтське плем'я, яке складалось з кількох родів, які жили на півночі сьогоднішньої Словенії (Крайна) до приходу римлян (бл. 200 р. до н. е.). До них також належав народ «амбісонтів» (лат. Ambisonti)[джерело?]. За словами Плінія Старшого, ці люди також відомі як норики (лат. Norici). Згідно з «Повістю врем'яних літ» від XII століття нашої ери: Відповідно до Плінія Старшого близько 350 року до н. е. після перетину річки Дунай (гирла Чорного моря) тевриски (норики) з Галлії мігрували на північ «Norian»: сучасна Східна Баварія, північна частина провінції Зальцбургу Австрії. Припускалося, що в 218—201 рр. до н. е. тевриски (норики) мігрували за Карпатські гори, до регіону річок Дністер, Буг, Прут у басейн Чорного моря (див. «таври», «тиверці»). Маючи ж походження як кельто-лігурійське (Taurini), тевриски зупинилися на верхній річці Сава після їх поразки в в 225 р. до н. е.. Слідом за бойї вони мігрували в Північну Італію та Адріатичне узбережжя. Грецьким літописцем Полібієм (бл. 203—120 до н. е.) згадується видобуток теврисками золота в області Аквілеї. Перший контакт між народами Норику з теврисками відбувся в 183 році до нашої ери, коли це плем'я з'явилися в районі, де два роки по тому влаштовано римську колонію Аквілєї, з будуванням свого Опідуму. Римляни, які вбачали в цьому акт втручання в політику на римських теренах Падани, тому посилали консула Маркус Клавдій Марцелл з легіоном, щоб вигнати їх. Тевриски теж відрядили послів, і цей акт вважався ознакою дружби, що визначило наступні відносини добросусідства (взаємне розміщення) між народами. У 178 р. до н. е. тевриски надали забезпечення римлянам союзницьким контингентом у 3000 воїнів на Істрії проти та . Хоча в той час деякі з них (біля Врхники) воювали в 129 р. до н. е. з консулом Гаєм Семпронієм Тудітаном та племенем , що відображено на Тріумфальній арці. З військами Римської республіки вони зазнали поразки від вторгнення німецьких кімврів (Cimbri) і тевтонів в битві в Нореї в 113—112 р. до н. е.. Тавриски знову стали перед проблемою пошуку землі, де вони могли б оселитися назавжди через загрозу німецьких племен. Гай Марій не міг отримати перемогу для усунення проблеми і в 102—101 роки до н. е.. Близько 60 року до н. е. були представлені поряд з теврисками їх союзники кельтські бойї, цар даків Беребіста, про що свідчить і Страбон. Кінцевим результатом стало те, що деякі з племені теврисків мігрували на схід Європи, до західних кордонів царства Беребісти, у долину річки Тиси до басейну Чорного моря (див. «таври», «тиверці»); у той же час частина бойїв мігрували до Богемії (на північ Чехії), а інша частина племені — на південь міста Норика (Ноймаркт), а потім на землі гельветів. У 16 р. до н. е. вторглися в Істрію деякі племена Паннонії і Норіку теврисками, чим створили передумови для анексії південного Норіку на чолі з Публієм Сілієм Нервою. Він узяв так вся область навколо Цельє і Каринтії, де були знайдені півтора століття раніше копалини золоті. Гай Веллей Патеркул свідчив під час кампанії Тіберія 6 року н. е. проти маркоманів з їх вождем Марободом, в похідному таборі Карнунту (де був розміщений 4 римський легіон), на кордоні з сусіднім «Regnum Норік», до правління Клавдія. Близько 50 року н. е. північна частина Норіку була остаточно приєднана до складу Римської імперії: імперські кордони «лімес» включали всю територію на північ від Альп й береги річки Дунай народу теврисків. Особистість теврисків і нориків ще не остаточно встановлено: за словами угорського історика , норики були одним плем'ям федерації теврисків, у той час визначено нориків як кельтів (нім. Reallexikon der Germanischen Altertumskunde), що частина яких оселилася в Regnum Noricum, що в сучасній Каринтії, тевриски стали південно-східним сусідом для інших. Інші тевриски оселилися в регіоні Паннонія на південному-сході Крайни, на південному заході жили , іллірійські племена, і , племена адріатичних венетів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Tauriskové (latinsky Taurisci) byl přibližně v období od 3. století př. n. l. do 1. století př. n. l. keltský kmenový svaz sídlící při východním okraji Alp na území dnešních Korutan a Slovinska. Společně s Římany podlehli v roce 112 př. n. l. germánským Kimbrům a Teutonům v . Jejich jméno je pravděpodobně odvozeno z keltského slova taur, což znamená hora. Nelze vyloučit, že název pohoří Taury může souviset s Taurisky. (cs)
- Die Taurisker, lateinisch Taurisci (taur = keltisch für Berg) waren vom 3. bis 1. Jahrhundert v. Chr. ein keltischer Stammesverband am Ostalpenrand, deren Siedlungsgebiet meist auf Kärnten und Slowenien eingegrenzt wird. Ihre Beziehung zu den Norikern ist nicht ganz geklärt. Von den Tauriskern wird fallweise die Bezeichnung für das Tauern-Gebirge abgeleitet. (de)
- Les Taurisques (Taurisci en latin, qui selon Pline l'Ancien correspondaient aux Norici), étaient un ensemble de peuples celtes du Norique qui vivaient au milieu des populations illyriennes et thraces. Cet ensemble de peuples celtes, ne doit pas être confondu avec les Taurini du Piémont italien ou avec la Tauride, ancien nom de la Crimée (Cimmériens de Tauride), même si l'on ne peut exclure une ascendance commune. (fr)
- The Taurisci were a federation of Celtic tribes who dwelt in today's Carinthia and northern Slovenia (Carniola) before the coming of the Romans (c. 200 BC). According to Pliny the Elder, they are the same as the people known as the Norici. (en)
- I Taurisci (Taurisci in latino, che secondo Plinio il Vecchio corrispondevano agli stessi Norici) erano un'antica popolazione di origine celtica migrata nel Norico settentrionale (corrispondente all'attuale Baviera orientale, la parte nord della provincia di Salisburgo, l'alta e la bassa Austria) attorno al 350 a.C., provenienti dalla Gallia, dopo averne percorso il fiume Danubio. (it)
- Тавриски (лат. Taurisci) — кельтское племя, состоявшее из нескольких родов, живших на севере сегодняшней Словении (Крайна) до прихода римлян (ок. 200 г. до н. э.). Имя, вероятно, происходит от кельтского «taur» — «гора», и поэтому может также относиться к «горцам» в целом.По словам Плиния Старшего, эти люди также известны как норики (лат. Norici). На основании нескольких не расшифрованных надписей предполагается существование норикского языка. Близкое отношение к таврискам имели амбисонты (лат. Ambisonti). (ru)
- Тевриски (лат. Taurisci) — кельтське плем'я, яке складалось з кількох родів, які жили на півночі сьогоднішньої Словенії (Крайна) до приходу римлян (бл. 200 р. до н. е.). До них також належав народ «амбісонтів» (лат. Ambisonti)[джерело?]. За словами Плінія Старшого, ці люди також відомі як норики (лат. Norici). Згідно з «Повістю врем'яних літ» від XII століття нашої ери: Припускалося, що в 218—201 рр. до н. е. тевриски (норики) мігрували за Карпатські гори, до регіону річок Дністер, Буг, Прут у басейн Чорного моря (див. «таври», «тиверці»). (uk)
|
