| dbo:abstract
|
- Les sulfosals són aquells complexos sulfurs minerals amb la fórmula general: AmBnSp; on A representa un metall com per exemple coure, plom, plata, ferro i poques vegades mercuri, zinc o vanadi; B representa generalment un semi-metall, tal com arsènic, antimoni, bismut i poques vegades germani, o metalls com estany o vanadi; i sofre o rarament seleni i/o tel·luri. La classificació de Nickel-Strunz inclou les sulfosals a dins dels sulfurs. Un grup amb fórmules químiques molt semblants similars són els sulfarsenats, en els quals l'arsènic substitueix el sofre mentre que en les sulfosals l'arsènic reemplaça un catió metàl·lic. Hi ha al voltant de 200 sulfosals conegudes. La classificació de Nickel-Strunz les organitza d'aquesta manera: 02.G - Sulfarseniats, sulfantimoniats, sulfbismutites02.GA - Neso-sulfarseniats, etc. sense S addicional02.GA.05 - Proustita, pirargirita02.GA.10 - Pirostilpnita, xantoconita02.GA.15 - Samsonita02.GA.20 - Skinnerita02.GA.20 - Wittichenita02.GA.25 - , , malyshevita, lisiguangita02.GA.30 - Aktashita, gruzdevita, 02.GA.35 - Laffittita02.GA.40 - Routhierita, stalderita02.GA.45 - 02.GA.50 - Bournonita, seligmannita, součekita02.GB - Neso-sulfarseniats, etc. amb S addicional02.GB.05 - Argentotennantita, freibergita, giraudita, goldfieldita, hakita, tennantita, tetraedrita02.GB.10 - Selenoestefanita, estefanita02.GB.15 - Pearceïta, polibasita, selenopolibasita, , cupropolibasita02.GB.20 - 02.GC - Poli-sulfarseniats02.GC.05 - Hatchita, wal·lisita02.GC.10 - Sinnerita02.GC.15 - 02.GC.20 - Simonita02.GC.25 - Quadratita, manganoquadratita02.GC.30 - Smithita02.GC.35 - Trechmannita02.GC.40 - Aleksita, kochkarita, , , babkinita, saddlebackita02.GC.45 - 02.GC.50 - Mutnovskita02.H - Sulfosals de l'arquetip SnS02.HA - Amb Cu, Ag, Fe (sense Pb)02.HA.05 - Calcostibita, emplectita02.HA.10 - Miargirita02.HA.20 - Berthierita, garavel·lita, clerita02.HA.25 - Aramayoïta, baumstarkita02.HB - Amb Cu, Ag, Fe, Sn i Pb02.HB.05 - Aikinita, friedrichita, gladita, hammarita, , , lindströmita, meneghinita, , emilita, salzburgita, paarita02.HB.10 - Eclarita, giessenita, , kobellita, 02.HB.15 - Benavidesita, jamesonita02.HB.20 - Berryita, buckhornita, nagyagita, watkinsonita, museumita, litochlebita02.HC - Amb només Pb02.HC.05 - , baumhauerita, , dufrenoysita, guettardita, liveingita, parapierrotita, pierrotita, rathita, sartorita, twinnita, veenita, , 02.HC.10 - Fülöppita, heteromorfita, plagionita, rayita, semseyita02.HC.15 - Boulangerita, falkmanita, plumosita02.HC.20 - Robinsonita02.HC.25 - 02.HC.30 - Dadsonita02.HC.35 - , zoubekita02.HC.40 - Parasterryita02.HD - Amb Tl02.HD.05 - Lorandita, weissbergita02.HD.15 - Christita02.HD.20 - Jankovicita02.HD.25 - Rebulita02.HD.30 - Imhofita02.HD.35 - Edenharterita02.HD.40 - Jentschita02.HD.45 - Hutchinsonita02.HD.50 - Bernardita02.HD.55 - Sicherita02.HD.60 - Gabrielita02.HE - Amb alcalins, H₂O02.HE.05 - Gerstleyita02.HE.10 - 02.HF - Amb SnS i unitats d'estructura de l'arquetip PbS02.HF.20 - 02.HF.25 - Cilindrita, franckeïta, incaïta, levyclaudita, potosiïta, coiraïta, abramovita02.HF.30 - Lengenbachita02.J - Sulfosals de l'arquetip PbS02.JA - Derivats de la galena amb poc o gens de Pb02.JA.05 - Benjaminita, borodaevita, cupropavonita, kitaibelita, livingstonita, makovickyita, mummeïta, pavonita, grumiplucita, , cupromakovickyita, kudriavita, cupromakopavonita, 02.JA.10 - Cuprobismutita, hodrušita, , pizgrischita, kupčíkita02.JA.15 - Schapbachita, cuboargirita02.JA.20 - Bohdanowiczita, matildita, volynskita02.JB - Derivats de la galena, amb Pb02.JB.05 - Diaforita02.JB.10 - Cosalita02.JB.15 - Freieslebenita, marrita02.JB.20 - Cannizzarita, wittita02.JB.25 - , neyita, nordströmita, nuffieldita, proudita, weibul·lita, felbertalita, rouxelita, , cuproneyita02.JB.30 - Geocronita, jordanita, , 02.JB.35 - , zinkenita, , pellouxita, chovanita02.JB.40 - Aschamalmita, , , fizelyita, gustavita, lil·lianita, ourayita, ramdohrita, roshchinita, , treasurita, , ustarasita, vikingita, xilingolita, heyrovskyita, andorita IV02.JB.55 - Gratonita02.JB.60 - 02.JB.65 - 02.JC - Derivats de la galena, sense Tl02.JC.05 - El·lisita02.JC.10 - Gillulyita02.JC.25 - Galenobismutita02.JC.40 - 02.K - Sulfarsenats i sulfantimonats02.KA - Sulfarsenats amb (As, Sb)S₄ tetraedre02.KA.05 - Enargita, petrukita02.KA.10 - Briartita, famatinita, luzonita, permingeatita, barquillita02.KA.15 - Fangita02.KB - Sulfarsenats amb S addicional02.KB.05 - Bil·lingsleyita02.L - Sulfosals sense classificar02.LA - Sense Pb essencial02.LA.10 - Dervil·lita02.LA.15 - Daomanita02.LA.20 - Vaughanita02.LA.25 - 02.LA.30 - Fettelita02.LA.35 - Chameanita02.LA.40 - Arcubisita02.LA.45 - 02.LA.50 - Benleonardita02.LA.55 - 02.LA.60 - Borovskita02.LA.65 - Jonassonita02.LB - Amb Pb essencial02.LA.05 - 02.LA.30 - Ardaïta, launayita, madocita, playfairita, sorbyita, sterryita02.LA.35 - Larosita02.LA.40 - Petrovicita, 02.LA.45 - Crerarita02.M - Oxysulfosals02.MA Oxysulfosals d'àlcalis i terres alcalines02.MA.05 - Cetineita, ottensita02.MA.10 - Sarabauita (ca)
- معادن أملاح السلفو هي معادن تصنف فرعاً من معادن الكبريتيدات وهي ذات الصيغة العامة AmBnSp، حيث تمثل A فلزاً مثل النحاس أو الرصاص أو الفضة أو الحديد، وبشكل نادر الزئبق أو الزنك أو الفاناديوم؛ أما B فعادةً ما تمثل شبه فلز مثل الزرنيخ أو الإثمد أو البزموت أو بشكل نادر الجرمانيوم أو قلزات مثل القصدير أو الفاناديوم؛ في حين أن S فهي تشير إلى الكبريت، وقد يستخدم بشكل نادر في هذه الصيغة العامة للإشارة إلى السيلينيوم و/أو التيلوريوم. تندرج معادن أملاح السلفو وفق تحت تصنيف أشمل يسمى الكبريتيدات وأملاح السلفو. تندرج ضمن هذه المعادن فصيلة من معادن أملاح السلفو الزرنيخية. (ar)
- Als Sulfosalze bezeichnet man in der Chemie die Salze der Thiosäuren (H3(AsS3), H3(BiS3), H3(SbS3) etc.) und . In der Systematik der Minerale bilden die strukturell sehr heterogenen Sulfosalze eine wichtige Gruppe in der Klasse der Sulfide. Strunz und Nickel verwenden für die Strunz Mineralogical Tables folgende Definition: Sulfosalze zeichnen sich strukturell durch Komplexanionen mit den Grundbausteinen [AsS3]3−, [SbS3]3− und [BiS3]3− aus. Die Ionen dieser Anionenkomplexe sind in Form einer trigonalen Pyramide angeordnet mit den drei Schwefelanionen an der Pyramidenbasis und dem Halbmetallkation an der Spitze. Die Halbmetallkationen verfügen über ein weiteres, freies Elektronenpaar an der Pyramidenspitze, das an keinen Bindungen beteiligt ist.Die Klassifikation der Sulfosalze nach Strunz erfolgt zum einen strukturell nach dem Konzept von SnS- und PbS-Strukturtypen und daraus abgeleiteten homologen Reihen und zum anderen nach dem chemisch-strukturellen Schema von Nowacki und Edenharter. Das Sulfosalz-Unterkomitee der IMA-Kommission zur Erzmineralogie entwickelt eine überarbeitete Systematik der Sulfosalze mit einer allgemeiner gefassten Definition: Sulfosalze sind Minerale mit Komplexanionen aus Halbmetall- oder Metallkationen und Chalkogenidanionen. Das Kriterium zur Abgrenzung zu anderen Chalkogenidverbindungen ist das Fehlen von Bindungen der zentralen Kationen in den Anionenkomplexen zu den übrigen Kationen in der Struktur. Nach dieser Definition zählen neben den klassischen Sulfosalzen der Strunz’schen Gruppen 2H und 2J auch zahlreiche Chalkogenide weiterer Gruppen (z. B. 2E, 2F, 2G, 2K, 2L) zu den Sulfosalzen, aktuell rund 260 Minerale. Bei weiteren 200 ist die Zugehörigkeit noch ungeklärt. Die Zusammensetzungen gehorchen der allgemeinen Formel Am(BnXp), worin
* A für die Metallkationen Pb2+, Ag+, Cu+, Zn2+, Hg2+, Tl+, Cd2+, Fe2+, Sn2+, Mn2+, Au+ steht,
* B für die Kationen As3+, Sb3+, Bi3+, Te4+, Sn4+, Ge4+, As5+, Sb5+, V5+, Mo6+, W6+, In
* und X für Chalkogenanionen S2−, Se2−, Te2−, die teilweise ersetzt sein können durch Cl− oder O2−. Die Strukturformeln sind mitunter komplex und variabel und häufig nicht stöchiometrisch, das heißt die Anzahl der Atome stehen nicht immer im ganzzahligen Verhältnis zueinander. Mitunter werden für ein Mineral verschiedene Formeln angegeben. Häufig treten verschiedene Sulfosalzminerale mit ähnlichen Zusammensetzungen oder Strukturen in submikroskopischen, regelmäßigen Verwachsungen auf. Bis vor kurzem wurden einige dieser Verwachsungen noch als eigenständige Minerale angesehen. Sulfosalze sind undurchsichtig mit meist bleigrauem metallischem Glanz und mittlerem Reflexionsvermögen. Ihre Mohshärte ist gering (2–4) und ihre Dichte mit 4–7 g/cm³ sehr hoch. Die elektrischen Eigenschaften einiger Sulfosalze machen sie für technische Anwendungen als Halbleiter interessant. (de)
- Les sulfosels sont des minéraux de formule générale AmBnSp (ou AmSq • BnSp-q), où :
* A représente un métal (Cu, Pb, Ag, Fe ou, plus rarement, Hg, Zn ou V) ;
* B représente un métalloïde (As, Sb, Bi ou, rarement, Ge) ou un métal (Sn ou, rarement, V) ;
* S représente le soufre ou, rarement, Se ou Te. Dans la classification de Strunz, les sulfosels sont classés parmi les sulfures. La structure de la plupart des sulfosels est constituée de clusters, bandes ou couches d'unités sulfure simples liées par des liaisons dirigées de type iono-covalentes.
* Portail de la géologie
* Portail des minéraux et roches
* Portail de la chimie (fr)
- Sulfosalt minerals are sulfide minerals with the general formula AmBnXp, where
* A represents a metal such as copper, lead, silver, iron, and rarely mercury, zinc, vanadium
* B usually represents semi-metal such as arsenic, antimony, bismuth, and rarely germanium, or metals like tin and rarely vanadium
* X is sulfur or rarely selenium and/or tellurium. The Strunz classification includes the sulfosalts in a sulfides and sulfosalts superclass. A group which have similar appearing formulas are the sulfarsenides (for example cobaltite (Co,Fe)AsS). In sulfarsenides the arsenic substitutes for sulfide anions whereas in the sulfosalts the arsenic substitutes for a metal cation. About 200 sulfosalt minerals are known. Examples include:
* As illustrated by this specimen of proustite, sulfosalt minerals are often deeply colored.
* A3BX3 type
* Pyrargyrite Ag3SbS3
* Proustite Ag3AsS3
* Tetrahedrite Cu12Sb4S13
* Tennantite Cu12As4S13
* A3BX4 type
* Enargite Cu3AsS4
* Cu3VS4
* Samsonite Ag4MnSb2S6
* Geocronite Pb14(Sb,As)6S23
* Gratonite Pb9As4S15
* A2BX3 type
* Bournonite PbCuSbS3
* Seligmannite PbCuAsS3
* Aikinite PbCuBiS3
* ABX2 type
* Boulangerite Pb5Sb4S11
* AgBiS2
* AgAsS2
* Chalcostibite CuSbS2
* CuBiS2
* Teallite PbSnS2
* A2B2X5 type
* Ag3Pb6Sb11S24
* Jamesonite Pb4FeSb6S14
* Pb2Bi2S5
* A2B3X6 type
* Andorite PbAgSb3S6
* Pb3Cu3Bi7S15
* AB2X4 type
* Zinkenite Pb9Sb22S42
* Berthierite FeSb2S4
* Cylindrite Pb3Sn4FeSb2S14 (en)
- Sulfozouten vormen een klasse mineralen met de algemene formule AmBnSp, waarin
* A een metaal voorstelt (meestal lood, koper, kobalt, zilver of ijzer; zelden kwik, zink en vanadium)
* B een halfmetaal (meestal arseen, antimoon of bismut; zelden germanium) of een metaal (meestal tin; zelden vanadium) voorstelt
* S vrijwel altijd zwavel voorstelt, en heel soms seleen of telluur De meeste sulfozouten zijn opaak en bijna altijd sterk met elkaar vergroeid. Er zijn meer dan 200 sulfozouten; slechts enkele daarvan zijn economisch belangrijk. (nl)
- Siarkosole, rudy płowe- związki chemiczny, w tym i grupa minerałów kruszcowych o ogólnym wzorze: (Me1,Me2)12(N1,N2)4S13 Me1, Me2 - metal pierwszy i drugi N1, N2 - niemetal pierwszy i drugi Najczęściej metalami są miedź i żelazo, natomiast niemetalami arsen i antymon. Jednym z ważniejszych ogniw jest szereg tennantyt- tetraedryt. (pl)
- O termo sulfossal e uma definição para indicar um certo mineral de enxofre não oxidado, que é estruturalmente distinto de um sulfeto. Sulfossais são minerais de sulfuretos complexos com fórmula geral AmBnSp, onde A representa um metal como cobre, chumbo ou prata; B representa um semimetal como o arsénio, antimónio ou bismuto; e S é o enxofre ou, raramente, selénio. Existem cerca de 200 minerais de sulfossais conhecidos, entre os mais comuns ou importantes (como minérios) temos:
* Ag3SbS3
* Ag3AsS3
* Enargite Cu3AsS4
* Cu12Sb4S13
* Tennantite Cu12As4S13
* PbCuSbS3
* Pb4FeSb6S14 (pt)
- Сульфосоли — минералы, химически являющиеся солями (не сульфокислот) и представляющие собой сернистые аналоги солей кислородных кислот, в которых кислород заменён серой. Правильное название — тиосоли. (ru)
- Sulfosalter är ett samlingsnamn för komplexa sulfid-, selenid- eller telluridmineral med den generella formeln Am(BnXp). I formeln betecknar A bly, silver, koppar eller andra metaller, B bland annat trevärt arsenik, antimon, vismut eller fyrvärt tellur och X vanligtvis svavel men kan också vara selen eller tellur med oxidationstal -II. Sulfosalter har vanligtvis metallglans, låg hårdhet (Mohs 2-4) men hög densitet (4–7 g/cm3). Vid många gruvor utgör de ekonomiskt viktiga malmmineral. (sv)
- Сульфосо́лі (рос. сульфосоли природные, англ. natural sulphosalts; нім. natürliche Sulfosalze n pl, Thiosalze n pl) — група мінералів, солі тіокислот (тіостибієвої, тіоарсенітної та інш.). У природі відомо понад 150 сульфосолей, деякі з них поширені і утворюють значні скупчення (бляклі руди, буланжерит і інш.). Належать до рідкісних і дуже рідкісних мінералів. Розглядаються як самостійний клас мінералів або об'єднуються з сульфідами природними. Більшість сульфосолей кристалізуються в нижчих сингоніях в осн. моноклінній, ромбічній. Виключення — мінерали каркасної і острівної будови (напр., бляклі руди) кубічної сингонії. Зустрічаються у вигляді мікроскопічних виділень, в тісних зростках між собою, з сульфідами, телуридами і іншими, рідше у вигляді голчатих, заплутано-волокнистих, натічних, радіально-променистих і інш. агрегатів, а також окремих кристалів у пустотах. Колір сірий, блиск металічний. Твердість 2—4. Густина від 4000 до 7000 кг/м3 (зростає від мідних до свинцевих і срібних сульфосолей). Основна маса сульфосолей — , що зустрічаються у вигляді домішок в рудах гідротермальних родовищ. Багато сульфосолей мають промислове значення; сульфосолі срібла — важливі компоненти срібних руд, сульфобісмутити — бісмутових руд. (uk)
- 硫代酸盐矿物是指化学组成具有通式AmBnSp的一类矿物，其中A是金属元素，例如铜、铅、銀、铁、汞、锌、钒，B通常是类金属元素，例如砷、锑、铋，罕见锗，或者金属元素如锡、罕见钒。S可以是硫，也可以是同属硫族的硒、碲。在尼克尔-斯特伦茨分类中硫代酸盐矿物归于“硫化物与硫代酸盐矿物”集合。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- معادن أملاح السلفو هي معادن تصنف فرعاً من معادن الكبريتيدات وهي ذات الصيغة العامة AmBnSp، حيث تمثل A فلزاً مثل النحاس أو الرصاص أو الفضة أو الحديد، وبشكل نادر الزئبق أو الزنك أو الفاناديوم؛ أما B فعادةً ما تمثل شبه فلز مثل الزرنيخ أو الإثمد أو البزموت أو بشكل نادر الجرمانيوم أو قلزات مثل القصدير أو الفاناديوم؛ في حين أن S فهي تشير إلى الكبريت، وقد يستخدم بشكل نادر في هذه الصيغة العامة للإشارة إلى السيلينيوم و/أو التيلوريوم. تندرج معادن أملاح السلفو وفق تحت تصنيف أشمل يسمى الكبريتيدات وأملاح السلفو. تندرج ضمن هذه المعادن فصيلة من معادن أملاح السلفو الزرنيخية. (ar)
- Sulfozouten vormen een klasse mineralen met de algemene formule AmBnSp, waarin
* A een metaal voorstelt (meestal lood, koper, kobalt, zilver of ijzer; zelden kwik, zink en vanadium)
* B een halfmetaal (meestal arseen, antimoon of bismut; zelden germanium) of een metaal (meestal tin; zelden vanadium) voorstelt
* S vrijwel altijd zwavel voorstelt, en heel soms seleen of telluur De meeste sulfozouten zijn opaak en bijna altijd sterk met elkaar vergroeid. Er zijn meer dan 200 sulfozouten; slechts enkele daarvan zijn economisch belangrijk. (nl)
- Siarkosole, rudy płowe- związki chemiczny, w tym i grupa minerałów kruszcowych o ogólnym wzorze: (Me1,Me2)12(N1,N2)4S13 Me1, Me2 - metal pierwszy i drugi N1, N2 - niemetal pierwszy i drugi Najczęściej metalami są miedź i żelazo, natomiast niemetalami arsen i antymon. Jednym z ważniejszych ogniw jest szereg tennantyt- tetraedryt. (pl)
- O termo sulfossal e uma definição para indicar um certo mineral de enxofre não oxidado, que é estruturalmente distinto de um sulfeto. Sulfossais são minerais de sulfuretos complexos com fórmula geral AmBnSp, onde A representa um metal como cobre, chumbo ou prata; B representa um semimetal como o arsénio, antimónio ou bismuto; e S é o enxofre ou, raramente, selénio. Existem cerca de 200 minerais de sulfossais conhecidos, entre os mais comuns ou importantes (como minérios) temos:
* Ag3SbS3
* Ag3AsS3
* Enargite Cu3AsS4
* Cu12Sb4S13
* Tennantite Cu12As4S13
* PbCuSbS3
* Pb4FeSb6S14 (pt)
- Сульфосоли — минералы, химически являющиеся солями (не сульфокислот) и представляющие собой сернистые аналоги солей кислородных кислот, в которых кислород заменён серой. Правильное название — тиосоли. (ru)
- Sulfosalter är ett samlingsnamn för komplexa sulfid-, selenid- eller telluridmineral med den generella formeln Am(BnXp). I formeln betecknar A bly, silver, koppar eller andra metaller, B bland annat trevärt arsenik, antimon, vismut eller fyrvärt tellur och X vanligtvis svavel men kan också vara selen eller tellur med oxidationstal -II. Sulfosalter har vanligtvis metallglans, låg hårdhet (Mohs 2-4) men hög densitet (4–7 g/cm3). Vid många gruvor utgör de ekonomiskt viktiga malmmineral. (sv)
- 硫代酸盐矿物是指化学组成具有通式AmBnSp的一类矿物，其中A是金属元素，例如铜、铅、銀、铁、汞、锌、钒，B通常是类金属元素，例如砷、锑、铋，罕见锗，或者金属元素如锡、罕见钒。S可以是硫，也可以是同属硫族的硒、碲。在尼克尔-斯特伦茨分类中硫代酸盐矿物归于“硫化物与硫代酸盐矿物”集合。 (zh)
- Les sulfosals són aquells complexos sulfurs minerals amb la fórmula general: AmBnSp; on A representa un metall com per exemple coure, plom, plata, ferro i poques vegades mercuri, zinc o vanadi; B representa generalment un semi-metall, tal com arsènic, antimoni, bismut i poques vegades germani, o metalls com estany o vanadi; i sofre o rarament seleni i/o tel·luri. La classificació de Nickel-Strunz inclou les sulfosals a dins dels sulfurs. Un grup amb fórmules químiques molt semblants similars són els sulfarsenats, en els quals l'arsènic substitueix el sofre mentre que en les sulfosals l'arsènic reemplaça un catió metàl·lic. (ca)
- Als Sulfosalze bezeichnet man in der Chemie die Salze der Thiosäuren (H3(AsS3), H3(BiS3), H3(SbS3) etc.) und . In der Systematik der Minerale bilden die strukturell sehr heterogenen Sulfosalze eine wichtige Gruppe in der Klasse der Sulfide. Strunz und Nickel verwenden für die Strunz Mineralogical Tables folgende Definition: Das Sulfosalz-Unterkomitee der IMA-Kommission zur Erzmineralogie entwickelt eine überarbeitete Systematik der Sulfosalze mit einer allgemeiner gefassten Definition: Die Zusammensetzungen gehorchen der allgemeinen Formel Am(BnXp), worin (de)
- Les sulfosels sont des minéraux de formule générale AmBnSp (ou AmSq • BnSp-q), où :
* A représente un métal (Cu, Pb, Ag, Fe ou, plus rarement, Hg, Zn ou V) ;
* B représente un métalloïde (As, Sb, Bi ou, rarement, Ge) ou un métal (Sn ou, rarement, V) ;
* S représente le soufre ou, rarement, Se ou Te. Dans la classification de Strunz, les sulfosels sont classés parmi les sulfures. La structure de la plupart des sulfosels est constituée de clusters, bandes ou couches d'unités sulfure simples liées par des liaisons dirigées de type iono-covalentes. (fr)
- Sulfosalt minerals are sulfide minerals with the general formula AmBnXp, where
* A represents a metal such as copper, lead, silver, iron, and rarely mercury, zinc, vanadium
* B usually represents semi-metal such as arsenic, antimony, bismuth, and rarely germanium, or metals like tin and rarely vanadium
* X is sulfur or rarely selenium and/or tellurium. About 200 sulfosalt minerals are known. Examples include:
* As illustrated by this specimen of proustite, sulfosalt minerals are often deeply colored. (en)
- Сульфосо́лі (рос. сульфосоли природные, англ. natural sulphosalts; нім. natürliche Sulfosalze n pl, Thiosalze n pl) — група мінералів, солі тіокислот (тіостибієвої, тіоарсенітної та інш.). У природі відомо понад 150 сульфосолей, деякі з них поширені і утворюють значні скупчення (бляклі руди, буланжерит і інш.). Належать до рідкісних і дуже рідкісних мінералів. Розглядаються як самостійний клас мінералів або об'єднуються з сульфідами природними. (uk)
|
_-_Chanarcillo,_Copiapo_Province,_Atacama_Region,_Chile.jpg){kind=link}