dbo:abstract
|
- Autoarchivace (Některé zdroje uvádějí též jako auto–archivace, anglicky self-archiving.) znamená uložení elektronické verze dokumentu (vědecké či akademické práce) ve formě postprintu (verze textu po recenzním řízení) nebo preprintu (verze textu před recenzním řízením) do digitálního repozitáře (digitálního archivu) nebo na webovou stránku samotným autorem. (cs)
- El autoarchivo es el acto, por parte del autor, de depositar una copia gratuita de un documento electrónico en línea para proporcionar acceso abierto a él. El término generalmente se refiere al autoarchivo de artículos de revistas y conferencias de investigación revisadas por pares, así como tesis y capítulos de libros, depositados en un repositorio digital o archivo abierto con el fin de maximizar su accesibilidad, uso e . Las ubicaciones para el autoarchivo incluyen repositorios institucionales, repositorios basados en temas, sitios web personales y sitios web de redes sociales dirigidos a investigadores. (es)
- Self-archiving is the act of (the author's) depositing a free copy of an electronic document online in order to provide open access to it. The term usually refers to the self-archiving of peer-reviewed research journal and conference articles, as well as theses and book chapters, deposited in the author's own institutional repository or open archive for the purpose of maximizing its accessibility, usage and citation impact. The term green open access has become common in recent years, distinguishing this approach from gold open access, where the journal itself makes the articles publicly available without charge to the reader. (en)
- セルフアーカイブ(英: Self archive)とは、デジタル文書の無料のコピーを、オープンアクセスに供するためにウェブ上に置くことである。通常セルフアーカイブと呼ばれるのは、学位論文や査読付きの学術雑誌や国際会議において刊行された学術論文をその著者が所属する機関のリポジトリやに登録することで、論文のアクセス性と入手可能性を高め、引用利用を増す目的で行われる。 セルフアーカイブは、オープンアクセス雑誌でのに次ぐ、オープンアクセスを提供する一般的な方法である。この両者の方法を対比して、セルフアーカイブをオープンアクセスへの"green road"と呼び、オープンアクセス出版は"golden road"と呼ばれている。 セルフアーカイブは、Stevan Harnad による1994年の投稿 "Subversive Proposal" において、普遍的な実践方法として初めて明示的に提唱された。しかし、計算機科学者は少なくとも1980年代には公開FTPサーバーですでにセルフアーカイブを自然発生的に行っていた(CiteSeerを参照)し、物理学者は1990年代のはじめにweb上で行っていた(arXivを参照)。 eprintによる調査では、約91%の査読付き雑誌が、論文の著者にプレプリントやをセルフアーカイブすることを認めている。ポストプリントをセルフアーカイブする権利が著作権に関する法律上の問題であるのに対し、プレプリントをセルフアーカイブする権利は単に雑誌の方針の問題である。 (ja)
- 셀프 아카이빙(self-archiving)은 저자가 오픈 액세스를 위해 저장소에 전자 문서판 논문을 올려두고 공개하는 행위를 말한다. 이 용어는 동료평가된 학술 논문, 학술대회 발표문, 단행본 수록 논문 등을 독자들의 접근성, 논문의 활용성, 논문의 피인용 확대를 위해 저자가 자신의 학술기관 리포지터리나 공개된 저장소 등에 올리는 것을 말한다. 학술지가 주도한 OA를 골드 OA라 부르는 것에 대응하여 저자가 직접 공개하는 셀프 아카이빙은 그린 OA라 부르기도 한다. (ko)
- L'autoarchiviazione (self-archiving) è la pratica di rendere liberamente disponibile su Internet, o più in particolare sul World Wide Web, il proprio contributo di ricerca per garantirgli accesso aperto. Il contributo di ricerca può essere di diverse forme, tra le quali gli e-print—versioni digitali di un documento di ricerca, siano essi preprint, postprint o la stessa pubblicazione scientifica in forma definitiva—fogli di lavoro, poster scientifici, presentazioni e così via. L'autoarchiviazione è un processo che consiste nell'immissione guidata dei metadati che individuano il proprio contributo e del relativo file (solitamente, un PDF), nell'archivio digitale scelto. Gli archivi digitali sono solitamente il proprio sito Web personale, un deposito istituzionale o un . Nel caso di lavori scientifici pubblicati o destinati alla pubblicazione, la pratica di autoarchiviazione potrebbe talvolta teoricamente entrare in contrasto coi diritti concessi dall'autore alla casa editrice che gestisce la pubblicazione finale. I diritti sono ceduti senza compenso mediante il Copyright transfer agreement, che gli autori firmano in fase di pubblicazione. (it)
- Samoarchiwizacja (ang. self-archiving) - to proces samodzielnego zamieszczania materiałów o charakterze naukowym w repozytoriach o otwartym dostępie w postaci e-printów. Jest jedną z dróg publikowania według idei Open Access, nazywany zieloną drogą. Proces zamieszczenia materiałów piśmienniczych wsparty jest wprowadzeniem przez autora metadanych opisu obiektu i poparcia zgodą autorską na ich udostępnienie. Stanowi człon autoarchiwizacji, czyli terminu odnoszącego się w sposób szerszy do cyfrowych materiałów piśmiennych i niepiśmiennych o charakterze naukowym, edukacyjnym i materiałów wspomagających. Autor może dokonać samoarchiwizacji jeśli znajduje się w posiadaniu wymaganych praw majątkowych do utworu. Prawa te można utracić tylko poprzez przekazanie autorskich praw majątkowych do artykułu lub udzielenie licencji wyłącznej. Wydawnictwo może też nakładać pewne ograniczenia, na przykład pozwolenie na archiwizację tylko w repozytorium instytucjonalnym bądź nałożenie czasowego embarga na artykuł. Istnieją specjalne bazy danych, które udostępniają informacje dotyczące warunków samoarchiwizacji, jak np. . Polityka wydawnicza poszczególnych czasopism w tej bazie podzielona jest na 4 kategorie:
* zielona - możliwa jest archiwizacja pre-printów, a także post-printów lub wersji wydawniczej
* niebieska - nie można archiwizować pre-printów, ale można post-printy lub wersje wydawnicze
* żółta - można archiwizować tylko pre-printy
* biała - nie można archiwizować żadnej z wersji artykułu. Miejsca, w których można samoarchiwizować to repozytoria naukowe. Istnieją serwisy umożliwiające ich przeszukiwanie:
* repozytoria publikacji naukowych: polskich (CEON Agregator), światowych (Directory of Open Access Repositories)
* dla danych badawczych − re3data (pl)
- Самоархиви́рование — размещение автором бесплатного экземпляра электронного документа в всемирной сети с целью обеспечения свободного доступа к нему. Термин обычно относится к самоархивированию в институциональном репозитории статей научных рецензируемых журналов и материалов конференций, а также диссертаций, результатов научных исследований и др., для повышения их доступности использования и цитирования. Самоархивирование является одним из двух методов для обеспечения свободного доступа. Это иногда называют «зеленым путём» к свободному доступу, тогда как другой, публикация в журнале свободного доступа — «золотой путь». Идея самоархивирования получила распространение после Будапештской инициативы открытого доступа (англ. Budapest Open Access Initiative — BOAI) 2001 года. (ru)
- Самоархівування — розміщення автором безкоштовного примірника електронного документу у всесвітній мережі з метою забезпечення відкритого доступу до нього. Термін зазвичай відноситься до самоархівування статей наукових рецензованих журналів та матеріалів конференцій, а також дисертацій, результатів наукових досліджень та ін. в інституційному репозитарії для підвищення його доступності, використання та цитування.Самоархівування є одним із двох методів для забезпечення відкритого доступу. Це іноді називають «зеленим шляхом» до відкритого доступу, тоді як інший — публікація у журналі відкритого доступу — «золотий шлях». Ідея самоархівування набула поширення після Будапештської ініціативи відкритого доступу (англ. Budapest Open Access Initiative - BOAI) 2001 року. (uk)
|
dbo:thumbnail
| |
dbo:wikiPageExternalLink
| |
dbo:wikiPageID
| |
dbo:wikiPageLength
|
- 11548 (xsd:nonNegativeInteger)
|
dbo:wikiPageRevisionID
| |
dbo:wikiPageWikiLink
| |
dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
dcterms:subject
| |
gold:hypernym
| |
rdf:type
| |
rdfs:comment
|
- Autoarchivace (Některé zdroje uvádějí též jako auto–archivace, anglicky self-archiving.) znamená uložení elektronické verze dokumentu (vědecké či akademické práce) ve formě postprintu (verze textu po recenzním řízení) nebo preprintu (verze textu před recenzním řízením) do digitálního repozitáře (digitálního archivu) nebo na webovou stránku samotným autorem. (cs)
- El autoarchivo es el acto, por parte del autor, de depositar una copia gratuita de un documento electrónico en línea para proporcionar acceso abierto a él. El término generalmente se refiere al autoarchivo de artículos de revistas y conferencias de investigación revisadas por pares, así como tesis y capítulos de libros, depositados en un repositorio digital o archivo abierto con el fin de maximizar su accesibilidad, uso e . Las ubicaciones para el autoarchivo incluyen repositorios institucionales, repositorios basados en temas, sitios web personales y sitios web de redes sociales dirigidos a investigadores. (es)
- Self-archiving is the act of (the author's) depositing a free copy of an electronic document online in order to provide open access to it. The term usually refers to the self-archiving of peer-reviewed research journal and conference articles, as well as theses and book chapters, deposited in the author's own institutional repository or open archive for the purpose of maximizing its accessibility, usage and citation impact. The term green open access has become common in recent years, distinguishing this approach from gold open access, where the journal itself makes the articles publicly available without charge to the reader. (en)
- 셀프 아카이빙(self-archiving)은 저자가 오픈 액세스를 위해 저장소에 전자 문서판 논문을 올려두고 공개하는 행위를 말한다. 이 용어는 동료평가된 학술 논문, 학술대회 발표문, 단행본 수록 논문 등을 독자들의 접근성, 논문의 활용성, 논문의 피인용 확대를 위해 저자가 자신의 학술기관 리포지터리나 공개된 저장소 등에 올리는 것을 말한다. 학술지가 주도한 OA를 골드 OA라 부르는 것에 대응하여 저자가 직접 공개하는 셀프 아카이빙은 그린 OA라 부르기도 한다. (ko)
- L'autoarchiviazione (self-archiving) è la pratica di rendere liberamente disponibile su Internet, o più in particolare sul World Wide Web, il proprio contributo di ricerca per garantirgli accesso aperto. Il contributo di ricerca può essere di diverse forme, tra le quali gli e-print—versioni digitali di un documento di ricerca, siano essi preprint, postprint o la stessa pubblicazione scientifica in forma definitiva—fogli di lavoro, poster scientifici, presentazioni e così via. (it)
- セルフアーカイブ(英: Self archive)とは、デジタル文書の無料のコピーを、オープンアクセスに供するためにウェブ上に置くことである。通常セルフアーカイブと呼ばれるのは、学位論文や査読付きの学術雑誌や国際会議において刊行された学術論文をその著者が所属する機関のリポジトリやに登録することで、論文のアクセス性と入手可能性を高め、引用利用を増す目的で行われる。 セルフアーカイブは、オープンアクセス雑誌でのに次ぐ、オープンアクセスを提供する一般的な方法である。この両者の方法を対比して、セルフアーカイブをオープンアクセスへの"green road"と呼び、オープンアクセス出版は"golden road"と呼ばれている。 セルフアーカイブは、Stevan Harnad による1994年の投稿 "Subversive Proposal" において、普遍的な実践方法として初めて明示的に提唱された。しかし、計算機科学者は少なくとも1980年代には公開FTPサーバーですでにセルフアーカイブを自然発生的に行っていた(CiteSeerを参照)し、物理学者は1990年代のはじめにweb上で行っていた(arXivを参照)。 (ja)
- Samoarchiwizacja (ang. self-archiving) - to proces samodzielnego zamieszczania materiałów o charakterze naukowym w repozytoriach o otwartym dostępie w postaci e-printów. Jest jedną z dróg publikowania według idei Open Access, nazywany zieloną drogą. Proces zamieszczenia materiałów piśmienniczych wsparty jest wprowadzeniem przez autora metadanych opisu obiektu i poparcia zgodą autorską na ich udostępnienie. Stanowi człon autoarchiwizacji, czyli terminu odnoszącego się w sposób szerszy do cyfrowych materiałów piśmiennych i niepiśmiennych o charakterze naukowym, edukacyjnym i materiałów wspomagających. (pl)
- Самоархиви́рование — размещение автором бесплатного экземпляра электронного документа в всемирной сети с целью обеспечения свободного доступа к нему. Термин обычно относится к самоархивированию в институциональном репозитории статей научных рецензируемых журналов и материалов конференций, а также диссертаций, результатов научных исследований и др., для повышения их доступности использования и цитирования. Идея самоархивирования получила распространение после Будапештской инициативы открытого доступа (англ. Budapest Open Access Initiative — BOAI) 2001 года. (ru)
- Самоархівування — розміщення автором безкоштовного примірника електронного документу у всесвітній мережі з метою забезпечення відкритого доступу до нього. Термін зазвичай відноситься до самоархівування статей наукових рецензованих журналів та матеріалів конференцій, а також дисертацій, результатів наукових досліджень та ін. в інституційному репозитарії для підвищення його доступності, використання та цитування.Самоархівування є одним із двох методів для забезпечення відкритого доступу. Це іноді називають «зеленим шляхом» до відкритого доступу, тоді як інший — публікація у журналі відкритого доступу — «золотий шлях». (uk)
|
rdfs:label
|
- Autoarchivace (cs)
- Autoarchivo (es)
- Autoarchiviazione (it)
- 셀프 아카이빙 (ko)
- セルフアーカイブ (ja)
- Samoarchiwizacja (pl)
- Self-archiving (en)
- Самоархивирование (ru)
- Самоархівування (uk)
|
rdfs:seeAlso
| |
owl:differentFrom
| |
owl:sameAs
| |
prov:wasDerivedFrom
| |
foaf:depiction
| |
foaf:isPrimaryTopicOf
| |
is dbo:wikiPageRedirects
of | |
is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
is owl:differentFrom
of | |
is foaf:primaryTopic
of | |