| dbo:abstract
|
- ملكية الذات، والتي تعرف أيضًا بسيادة الفرد أو السيادة الفردية، هي مفهوم امتلاك الشخص لنفسه، والتي يُعبر عنها على أنها الحق الأخلاقي أو الطبيعي للفرد في أن يتمتع بالسلامة الجسدية وأن يكون هو المراقِب الحصري لجسده وحياته. تعد الملكية الذاتية فكرة مركزية في العديد من الفلسفات السياسية التي تؤكد على مبدأ الفردانية، مثل الليبرتارية والليبرالية واللاسلطوية. (ar)
- La Sobirania individual (també coneguda com a autopropietat) és un concepte de la teoria de l'anarquisme, particularment l'anarcoindividualisme i el llibertarisme (anarcocapitalisme). És la convicció de què la disposició del cos i la vida d'una persona només pertany a ella. "L'autopropietat" és un manlleu i procedeix de l'anglès "self-ownership", que fou introduït per autors nord-americans com Josiah Warren, Benjamin R. Tucker i altres cap a finals del segle xix. Sovint, la paraula també es refereix a la creença que cadascú té dret als fruits del seu propi treball (sempre que no els posi contractualment a disposició d'altres). El concepte ha de traçar el límit entre l'àmbit de l'individu i el de la comunitat. A conseqüència d'això, l'Estat no pot disposar de la persona individual, justament perquè la persona pertany a si mateixa. Les limitacions són, argumenten els defensors de la propietat d'un mateix, que només es permet d'exercir el dret en defensa pròpia. Amb l'ajuda de l'autopropietat es poden justificar alguns dels drets fonamentals. Per exemple, tota persona té dret a manifestar la seva opinió, ja que el seu cos li pertany i només ell ha de decidir com vol utilitzar-lo. De la mateixa manera es raonen el dret a la vida i a la integritat física. (ca)
- Selbsteigentum ist ein Begriff aus der Theorie des Anarchismus, insbesondere des Individualistischen Anarchismus und des Libertarismus (Anarchokapitalismus). Er steht für die Überzeugung, dass über den Körper und die Lebensweise einer Person allein diese selbst zu bestimmen hat. „Selbsteigentum“ ist ein Lehnwort und stammt von dem englischen „self-ownership“, das von nordamerikanischen Autoren wie Josiah Warren, Benjamin R. Tucker und anderen gegen Ende des 19. Jahrhunderts eingeführt wurde. Im Deutschen prägte der nachhegelianische Philosoph Max Stirner bereits 1845 in seinem Buch Der Einzige und sein Eigentum den Begriff des „Eigners“ (seiner selbst), der sich jedoch mit dem des angelsächsischen „self-owners“ nicht deckt. Oft bezeichnet das Wort auch die Überzeugung, dass jedem die Früchte seiner eigenen Arbeit zustehen (sofern er sie nicht vertraglich anderen zur Verfügung stellt). Das Konzept soll die Grenze ziehen zwischen dem Zuständigkeitsbereich des Individuums und dem der Gemeinschaft. Ihm zufolge darf der Staat nicht über den einzelnen Menschen bestimmen, eben weil der Mensch sich selbst gehört. Einschränkungen sind, so argumentieren die Verfechter des Selbsteigentums, nur aus Notwehr statthaft. Mithilfe des Selbsteigentums lassen sich einige der Grundrechte begründen.Zum Beispiel hat jeder das Recht, seine Meinung frei zu äußern, weil sein Körper ihm selbst gehört und er alleine entscheiden darf, wie er ihn einsetzen möchte. Ähnlich lassen sich das Recht auf Leben und körperliche Unversehrtheit begründen. (de)
- La propiedad de uno mismo (también soberanía individual o autopropiedad) es la idea de que el individuo es propietario de su propia persona, o dicho que tiene un derecho natural o moral a controlar su cuerpo y vida. Dicho principio también se utiliza como base ética del derecho a la propiedad privada. Este concepto es un principio fundamental de ideologías de corte libertario o anarquista que defienden la libertad individual como por ejemplo el libertarismo, el abolicionismo, el objetivismo, el anarcoindividualismo y de manera especial del anarcocapitalismo, donde la propiedad individual es, junto con el principio de no agresión, su punto de partida para su rechazo del Estado. Existen diversas corrientes de anarquismo de corte izquierdista que a pesar de su tendencia al colectivismo igualmente aprueban y defienden la libertad individual en conjunto con el principio de propiedad de uno mismo por el hecho de que defienden el derecho de definirse libremente en su individualidad y están en contra de que les controlen y/o les obliguen a vivir de cierta forma por estar a favor de la idea de que solo uno es quien decide como uno debe definirse a sí mismo en relación con el "ser, hacer, tener y dar". El concepto ha generado debates sobre la naturaleza del individuo y los derechos, en cuanto a entender donde terminan los derechos de uno y donde empiezan los del otro. (es)
- Self-ownership, also known as sovereignty of the individual or individual sovereignty, is the concept of property in one's own person, expressed as the moral or natural right of a person to have bodily integrity and be the exclusive controller of one's own body and life. Self-ownership is a central idea in several political philosophies that emphasize individualism, such as libertarianism, liberalism, and anarchism. (en)
- 자기소유권(自己所有權, 혹은 개인주권, 개인의 자율권, 개인의 자기결정권)은 개인만이 그 자신의 소유자로서 신체 완전성(bodily integrity)을 지닌다는 도덕적, 자연권적 관점이며 따라서 오직 그 자신만이 그의 신체와 삶을 결정할 독점적인 결정권자라는 입장이다. 자기소유권은 자유주의나 아나키즘처럼 개인주의를 강조하는 정치철학 등에서 중요하게 다뤄지는 개념이다. (ko)
- Självägarskap (eller individens självständighet eller individuell autonomi) är konceptet om att individen äger sin egen kropp och sitt eget liv, detta enligt naturrätten. Självägarskap är ett centralt begrepp inom anarkismens mer individualistiska inriktningar. Den inom anarkokapitalismen centrala "icke-aggressionsprincipen" är härledd från självägarskapets idé. Liberalismens fader John Locke skriver i sitt politiskt inflytelserika verk Two Treatises on Government (1689) att "every man has a Property in his own Person" och att individen "has a right to decide what would become of himself and what he would do, and as having a right to reap the benefits of what he did". Anarkokapitalismens grundare, Murray Rothbard, argumenterar för "100 procent självägarskap" i sin bok The Ethics of Liberty (1982). Först att skriva om "the sovereignty of the individual" är dock den individualanarkistiske författaren Josiah Warren. (sv)
- Autopropriedade (em inglês: self-ownership) é o conceito de propriedade privada de que cada pessoa é a exclusiva proprietária de si mesma. Este princípio considera que toda pessoa tem o direito de utilizar o seu próprio corpo da maneira que preferir, desde que não interfira na integridade física ou no controle da propriedade de outras pessoas. (pt)
- Суверенітет особистості (або індивідуальний суверенітет, індивідуальна автономія, «право власності на самого себе») — це концепція права власності по відношенню до себе, виражена в моральному або природному праві людини бути єдиним, хто розпоряджається його тілом та життям. За словами Г. Коена, концепція права власності відносно самого себе полягає в тому, що «кожна людина користується повним і винятковим правом контролю і використання себе і своїх можливостей і, отже, не зобов'язаний надавати ніяких послуг або продуктів будь-кому іншому, якщо він не домовлявся їх надавати ». Письменники Вільям Різ-Могг і Джеймс Дейл Девідсон описують людей, що володіють своїм розумом, здатних до власності на самого себе, як суверенних особистостей, у яких є найвища влада і суверенітет над власним вибором, які не перебувають під впливом керуючих сил і при цьому не порушують прав інших. Таке застереження є ключовим для класичного лібералізму, індивідуалістичних політичних філософій , таких як аболіціонізм , етичний егоїзм, правове либертарианство, об'єктивізм і індивідуальний анархізм. Суверенно мислячі особистості, в цьому випадку, надають перевагу оточенню, яке складається з децентралізованих господарюючих організацій, що надають послуги індивіду. (uk)
- Самопринадле́жность (или индивидуа́льный суверените́т, суверените́т ли́чности) — это концепция права собственности, выраженная в моральном или естественном праве человека иметь телесную неприкосновенность и быть единственным, кто распоряжается своим телом и жизнью. Самопринадлежность является центральным постулатом в нескольких политических философиях, которые подчеркивают индивидуализм, таких как либерализм, анархизм и либертарианство (ru)
- 自我所有權（英語：Self-ownership），或稱個人主權（英語：Individual sovereignty），是一種個人主義概念，主張個人擁有對其自身或生命的最高控制权和最终主權。 在自我所有權的狀態下，個人對其自己的行動和身体擁有至高的權威和主權，而免於任何外部權力的干預。這個概念是個人主義政治哲學的中心思想，包括了廢奴主義、利己主義、無政府主義、古典自由主義和自由意志主義在內。 那些主張個人勞動成果為其私有財產的人，例如约翰·洛克，通常也都將其論述根基於自我所有權上，推論出如果個人擁有他們自身、那個人也必然擁有他的勞動和勞動成果。個人主權的概念強調政府的權力和權威僅限於以其他個人授權政府的程度為限，同時政府必須保持权力分散的權力架構，並且永遠堅守「政府是替個人服務、而非指揮個人」的原則。 美国宪法第十三修正案有時便被視為是提倡自我所有權概念的法案，权利法案亦然。圍繞著自我所有權的爭議主要在於「自我」的界線，例如堕胎議題，婦女對於其身體的控制權利卻也有可能危害了「胎兒的生存權利」，而在婦女被迫進行手術以生下健康的嬰兒時這個問題甚至會更加複雜。不過，儘管自我所有權支持公民權利，但它卻不包括那些會侵犯到他人的權利，這也是反墮胎者的主要論述。 除了墮胎的爭議外，安乐死和自殺議題也引起不少爭議。這些行動可以被視為是有著自殘的企圖，而這有時可能被認為是已經違反了自我所有權的原先定義，因為自我所有權意味著個人必須對自身負起責任。而當自我的界線超出人類身體之外、包含了對身外之物的權利時，自我所有權的定義也常引起爭論。 無政府資本主義者漢斯-赫爾曼·霍普則認為自我所有權是一個公理，他並主張那些反對自我所有權的人必然也會在論述過程中自相矛盾，因為用說服而非暴力方式改變他人想法的行為，只有在承認他人有自我所有權後才會發生。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- ملكية الذات، والتي تعرف أيضًا بسيادة الفرد أو السيادة الفردية، هي مفهوم امتلاك الشخص لنفسه، والتي يُعبر عنها على أنها الحق الأخلاقي أو الطبيعي للفرد في أن يتمتع بالسلامة الجسدية وأن يكون هو المراقِب الحصري لجسده وحياته. تعد الملكية الذاتية فكرة مركزية في العديد من الفلسفات السياسية التي تؤكد على مبدأ الفردانية، مثل الليبرتارية والليبرالية واللاسلطوية. (ar)
- Self-ownership, also known as sovereignty of the individual or individual sovereignty, is the concept of property in one's own person, expressed as the moral or natural right of a person to have bodily integrity and be the exclusive controller of one's own body and life. Self-ownership is a central idea in several political philosophies that emphasize individualism, such as libertarianism, liberalism, and anarchism. (en)
- 자기소유권(自己所有權, 혹은 개인주권, 개인의 자율권, 개인의 자기결정권)은 개인만이 그 자신의 소유자로서 신체 완전성(bodily integrity)을 지닌다는 도덕적, 자연권적 관점이며 따라서 오직 그 자신만이 그의 신체와 삶을 결정할 독점적인 결정권자라는 입장이다. 자기소유권은 자유주의나 아나키즘처럼 개인주의를 강조하는 정치철학 등에서 중요하게 다뤄지는 개념이다. (ko)
- Autopropriedade (em inglês: self-ownership) é o conceito de propriedade privada de que cada pessoa é a exclusiva proprietária de si mesma. Este princípio considera que toda pessoa tem o direito de utilizar o seu próprio corpo da maneira que preferir, desde que não interfira na integridade física ou no controle da propriedade de outras pessoas. (pt)
- Самопринадле́жность (или индивидуа́льный суверените́т, суверените́т ли́чности) — это концепция права собственности, выраженная в моральном или естественном праве человека иметь телесную неприкосновенность и быть единственным, кто распоряжается своим телом и жизнью. Самопринадлежность является центральным постулатом в нескольких политических философиях, которые подчеркивают индивидуализм, таких как либерализм, анархизм и либертарианство (ru)
- La Sobirania individual (també coneguda com a autopropietat) és un concepte de la teoria de l'anarquisme, particularment l'anarcoindividualisme i el llibertarisme (anarcocapitalisme). És la convicció de què la disposició del cos i la vida d'una persona només pertany a ella. "L'autopropietat" és un manlleu i procedeix de l'anglès "self-ownership", que fou introduït per autors nord-americans com Josiah Warren, Benjamin R. Tucker i altres cap a finals del segle xix. (ca)
- Selbsteigentum ist ein Begriff aus der Theorie des Anarchismus, insbesondere des Individualistischen Anarchismus und des Libertarismus (Anarchokapitalismus). Er steht für die Überzeugung, dass über den Körper und die Lebensweise einer Person allein diese selbst zu bestimmen hat. „Selbsteigentum“ ist ein Lehnwort und stammt von dem englischen „self-ownership“, das von nordamerikanischen Autoren wie Josiah Warren, Benjamin R. Tucker und anderen gegen Ende des 19. Jahrhunderts eingeführt wurde. Im Deutschen prägte der nachhegelianische Philosoph Max Stirner bereits 1845 in seinem Buch Der Einzige und sein Eigentum den Begriff des „Eigners“ (seiner selbst), der sich jedoch mit dem des angelsächsischen „self-owners“ nicht deckt. (de)
- La propiedad de uno mismo (también soberanía individual o autopropiedad) es la idea de que el individuo es propietario de su propia persona, o dicho que tiene un derecho natural o moral a controlar su cuerpo y vida. Dicho principio también se utiliza como base ética del derecho a la propiedad privada. El concepto ha generado debates sobre la naturaleza del individuo y los derechos, en cuanto a entender donde terminan los derechos de uno y donde empiezan los del otro. (es)
- Självägarskap (eller individens självständighet eller individuell autonomi) är konceptet om att individen äger sin egen kropp och sitt eget liv, detta enligt naturrätten. Självägarskap är ett centralt begrepp inom anarkismens mer individualistiska inriktningar. Den inom anarkokapitalismen centrala "icke-aggressionsprincipen" är härledd från självägarskapets idé. (sv)
- 自我所有權（英語：Self-ownership），或稱個人主權（英語：Individual sovereignty），是一種個人主義概念，主張個人擁有對其自身或生命的最高控制权和最终主權。 在自我所有權的狀態下，個人對其自己的行動和身体擁有至高的權威和主權，而免於任何外部權力的干預。這個概念是個人主義政治哲學的中心思想，包括了廢奴主義、利己主義、無政府主義、古典自由主義和自由意志主義在內。 那些主張個人勞動成果為其私有財產的人，例如约翰·洛克，通常也都將其論述根基於自我所有權上，推論出如果個人擁有他們自身、那個人也必然擁有他的勞動和勞動成果。個人主權的概念強調政府的權力和權威僅限於以其他個人授權政府的程度為限，同時政府必須保持权力分散的權力架構，並且永遠堅守「政府是替個人服務、而非指揮個人」的原則。 美国宪法第十三修正案有時便被視為是提倡自我所有權概念的法案，权利法案亦然。圍繞著自我所有權的爭議主要在於「自我」的界線，例如堕胎議題，婦女對於其身體的控制權利卻也有可能危害了「胎兒的生存權利」，而在婦女被迫進行手術以生下健康的嬰兒時這個問題甚至會更加複雜。不過，儘管自我所有權支持公民權利，但它卻不包括那些會侵犯到他人的權利，這也是反墮胎者的主要論述。 (zh)
- Суверенітет особистості (або індивідуальний суверенітет, індивідуальна автономія, «право власності на самого себе») — це концепція права власності по відношенню до себе, виражена в моральному або природному праві людини бути єдиним, хто розпоряджається його тілом та життям. За словами Г. Коена, концепція права власності відносно самого себе полягає в тому, що «кожна людина користується повним і винятковим правом контролю і використання себе і своїх можливостей і, отже, не зобов'язаний надавати ніяких послуг або продуктів будь-кому іншому, якщо він не домовлявся їх надавати ». (uk)
|
