About: Psychologism

An Entity of Type: rugby player, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org:8891

Psychologism is a family of philosophical positions, according to which certain psychological facts, laws, or entities play a central role in grounding or explaining certain non-psychological facts, laws, or entities. The word was coined by Johann Eduard Erdmann as Psychologismus, being translated into English as psychologism.

Property Value
dbo:abstract
  • Psychologismus je názor považující psychologii za základ vší filozofie a za základní vědu vůbec. Vztahuje psychologické techniky do řešení filosofických technik a vychází z pojetí, že psychologie je základem každé vědy, neboť neexistuje vědecké odvětví, v němž by také nešlo o vnímání, myšlení apod. V současné sociologii představují psychologismus zejména směry neofreudismus, fenomenologická sociologie a etnometodologie. Psychologismus je také označení pro jakékoliv přeceňování významu a dosahu psychologie, kdy jiná hlediska bývají zanedbána nebo zcela odmítnuta. Jiné definice říkají, že psychologismus spočívá v chybné identifikaci nepsychologických subjektů s psychologickými. Název vymyslel německý historik a filozof . Termín psychologismus vyvolával zejména v 19. století značné spory a vznikaly dobové kritiky. (cs)
  • النزعة النفسانية (بالإنجليزية: psychologism)‏ يشار اليها في الفلسفة على انها الموقف الذي يستخدم قوانين منطقية وقوانين نفسية. بشكل خاص يمكن فهم ال psychologism كموقف اختزالي في فلسفة المنطق. وبشكل عام، يمكن تنسيبها لكل تلك الفلسفات التي تعطي اهتمام رئيسي لعلم النفس، أو عموما تلك التي تركز بشكل خاص على المجال النفسي. أي شكل من أشكال الاختزال، الذي يقصد تحديد الكيانات في مجال معين من الخطاب، ككيانات نفسية، يمكن أن ينظر إليه على أنه شكل من أشكال النزعة النفسانية. (ar)
  • Psikologismo estas ismo el psikologio, kiu juĝas ke tutaj normoj de menso estas konformaj kun normoj de reala mondo. Se ĝi estus vero la logiko kiu estas la disciplino normativa kaj ĝi estas komprenebla apriori estas unu el branĉoj de psikologio kiu estas nature aposteriori. Edmund Husserl opinis ke se tiu estis vero nenia leĝo de vera normo estus komprenebla al menso. La psikologoj estis ekzemple John Stuart Mill, Franz Brentano, Gottlob Frege kaj Sigmund Freud. (eo)
  • Psychologismus ist ein Lehrsystem, dem zufolge die Logik und/oder die Erkenntnistheorie auf empirische Gesetze der Psychologie reduziert werden können. (de)
  • El término psicologismo es utilizado con un marcado carácter reductivo del pensar filosófico a una sola de sus disciplinas: la psicología. André Lalande, en su Vocabulaire technique et critique de la Philosophie, señala que se denomina psicologismo a la «tendencia a hacer predominar el punto de vista psicológico sobre el punto de vista específico de cualquier otro estudio (particularmente de la teoría del conocimiento o de la lógica)». El término surge en el siglo XIX de la mano de Johann Eduard Erdmann​ y uno de los primeros en utilizarlo es Vincenzo Gioberti, que lo opone a ontologismo. Para Gioberti, el psicologismo es el sistema que parte del sentido íntimo para, en seguida, realizar y construir todo lo que el ser humano puede saber, con lo que lo inteligible se reduce a lo sensible y la ontología a la psicología, mientras que el ontologismo sigue el sentido inverso (cfr. Introduzione allo studio della filosofía, II, Milán 1941, 62-63). En el psicologismo no se podría entender ni el conocimiento en ausencia de un sujeto que lo observa ni los procesos mentales que se despliegan ante la situación de interacción entre el observador y lo observado. El sentido subjetivo impondría límites insuperables al potencial de conocer la realidad última. La noción de psicologismo posee un marcado carácter polémico; Lalande, al realizar la crítica del término, señala que, al igual que otros muchos nombres análogos, el psicologismo «no se emplea más que para desaprobar o eliminar una actitud a la cual nos oponemos»; aunque no siempre sucede así, como indica Edmund Husserl, siguiendo el planteamiento de Carl Stumpf, en su obra Investigaciones lógicas (trad. J. Gaos, 2 ed. Madrid 1967, vol. 1, p. 82, nota 3). De todas maneras, como bien señala José Gaos, el psicologismo no es más que una variante o forma del positivismo; y son variedades del psicologismo las que realizan una reducción a la Psicología de las ciencias normativas de la Lógica, de la Teoría del conocimiento (Epistemología) o de la Ética (cfr. J. Gaos, o. c. en bibl.). (es)
  • Psychologism is a family of philosophical positions, according to which certain psychological facts, laws, or entities play a central role in grounding or explaining certain non-psychological facts, laws, or entities. The word was coined by Johann Eduard Erdmann as Psychologismus, being translated into English as psychologism. (en)
  • Psikologisme adalah pola kecenderungan filsuf-filsuf seperti Hume, dan William James untuk menanggapi masalah-masalah filosofis, entah secara etis, logis, estetis atau metafisis, dari sudut pandang psikologi. Psichologis mus dipergunakan oleh Husserl dan penulis-penulis Jerman lainnya sebagai suatu istilah celaan, yang menunjukkan perluasan pandangan psikologi sambil mengabaikan pandangan epistemologis dan logis. (in)
  • 心理主義(しんりしゅぎ、英: psychologism、独: Psychologismus)は、価値、真理、妥当性などの抽象概念を何らかの心理的作用として把握しようとする学問上の態度を意味する。これは、特定の思想というよりもむしろ、功利主義、唯物論、科学主義などのように形而上学的思弁的議論を好まない思想に広く見られる方法論のひとつである。哲学上の心理主義はフッサールなどが「論理・認識論的な考慮を払わず心理学的なものを重視しすぎる」と批判的に用いたことに始まる。 芸術上の心理主義は、人物のに重きを置く創作態度を指す。 (ja)
  • Le psychologisme est un terme apparu au XIXe siècle qui désigne, au sens large et parfois péjoratif, une tendance à tout[Quoi ?] interpréter au travers du spectre de la psychologie, et de faire de la psyché individuelle le noyau dur permettant de comprendre le monde. Pour cette raison, il peut être assimilé à un réductionnisme et aussi à un relativisme, car elle ignorerait d'autres facteurs d'explications qui ne relèvent pas de la psychologie individuelle. L'antipsychologisme, un courant de philosophie et de logique, en a fait la critique. (fr)
  • 심리주의(心理主義)는 논리주의에 대립하여 철학적인 여러 문제를 고찰함에 있어서 심리학을 기초로 하겠다는 것이다. 심리학의 효과를 과대시하여 지식 문제나 도덕 문제에 있어서 개인의 주관적 발생조건만을 중요시할 때 심리주의가 된다. (ko)
  • Lo psicologismo è in filosofia quella posizione che identifica leggi logiche e leggi psicologiche. In questo suo significato più ristretto, lo psicologismo si può intendere come una posizione riduzionista in . Più in generale, si possono caratterizzare come psicologiste tutte quelle filosofie che riservano alla psicologia un qualche tipo di primato, o che in genere danno qualche particolare risalto alla sfera psicologica. Ogni forma di riduzionismo, che intenda identificare le entità di un certo ambito di discorso, con entità psicologiche, può essere vista come una forma di psicologismo. (it)
  • Het psychologisme is een stroming binnen de filosofie die stelt dat de psychologie een centrale rol speelt in het funderen of verklaren van andere, niet-psychologische feiten of wetten. De meest voorkomende varianten hiervan zijn het logisch psychologisme, epistemologisch psychologisme en het wiskundig psychologisme. Een bekende voorstander van het psychologisme was John Stuart Mill. Bekende critici zijn Gottlob Frege en Edmund Husserl. (nl)
  • Psychologizm (gr. psyche – dusza, życie) – pogląd w różnych dziedzinach wiedzy (pedagogika, teoria literatury – zob. religioznawstwo, filozofia) zakładający, że czynniki psychologiczne mają determinujący i najważniejszy charakter, albo wręcz stanowią osnowę zjawisk. Także nurt w prozie i dramacie XX-wiecznym. Tworzące go utwory koncentrują się na przedstawieniu psychicznych motywów działań bohatera, jego kompleksów, emocji, często także mechanizmów prowadzących do jego wyobcowania. (pl)
  • O psicologismo, segundo o dicionário Oxford Languages, é uma posição filosófica que tem a tendência de tentar fazer com que prevaleça o ponto de vista da psicologia sobre o de outra ciência qualquer, numa questão comum. O psicologismo é um movimento filosófico que surgiu na Alemanha no século XIX, em reação ao antigo idealismo. Nesse período a Filosofia seguiu trajetórias opostas ao caráter sistemático e abstrato do pensamento de Hegel, instituindo uma busca pelo que era concreto e real. O termo pode ser também utilizado para designar a confusão entre a gênese psicológica do conhecimento e a sua validade. O psicologismo foi, pela primeira vez, apresentado como uma ideia, pelo filósofo, pastor e historiador alemão . (pt)
  • Психологи́зм — тенденция в философии и гуманитарном знании к объяснению духовных явлений и идеальных сущностей работой индивидуального или коллективного сознания. Наиболее известны психологистические системы в логике и математике. Логический психологизм — это логико-философская концепция, утверждающая, что логика является психологической дисциплиной, а ее законы являются законами сознанияили «естественного» мышления (понимаемого как психический процесс), установление которых должно происходить эмпирическим путем. Психологизм в философии математики — это точка зрения, согласно которой понятия и/или истины укоренены в психологических фактах или законах, происходят из них или объясняются ими. Род логического психологизма поддерживался Дж. С. Миллем и рядом немецких логиков XIX века, включая Христофа Зигварта и . Критика психологизма в логике и математике Г. Фреге и Э. Гуссерлем, в эпистемологии — К. Поппером, привела к становлению антипсихологизма. Логический антипсихологизм — это логико-философская концепция, являющаяся антитезой логическому психологизму, которая утверждает, что логика является независимой от психологии, априорной теоретической дисциплиной. В отечественной традиции радикальных антипсихологических взглядов придерживались Г. П. Щедровицкий и другие участники Московских логического и методологического кружков, а также Э. В. Ильенков и его ученики. (ru)
  • Psykologism, från grekiska psyche ("medvetande" eller "själ"), logos ("lära" eller "kunskap om") och ismus ("egenskap" eller "lära") är tolkning och förklaring av fenomen utanför psykologins domän med psykologins termer och förklaringsmodeller. Inom filosofi är psykologism uppfattningen att logikens och matematikens lagar är en effekt av lagar för människans tänkande, och att psykologiska tekniker kan appliceras på traditionella filosofiska problem. Uppfattningen kontrasteras mot antipsykologism (logisk positivism), som är den kunskapsteoretiska uppfattningen att logisk sanning existerar oberoende av mänskliga idéer. Inom samhällsvetenskap är psykologism uppfattningen att alla samhällsstrukturer och sociala företeelser på gruppnivån ska kunna förklaras med psykologiska principer som gäller individen, jämförbar med metodologisk individualism. (sv)
  • Психологі́зм (грец. psych — душа; лат. lohos — слово, вчення;) — передача художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок, переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками. Зачатки психологізму спостерігаються уже у творах усної народної творчості, де вони проявляються через художній прийом психологічного паралелізму. Цей фольклорний прийом творчо використовувався потім письменниками, починаючи з доби сентименталізму, як у прозі так і в поезії. У літературі сентименталізму зображення внутрішнього світу людини стає обов'язковим, але письменники-сентименталісти внутрішнє намагалися передати через зовнішні ознаки: щоб відобразити наприклад, радість людини, описувався радісний вираз її обличчя. Опис почуттів був загальним, йому не вистачало глибини. Романтичний психологізм глибший, але він охоплював лише зображення сильних, яскравих почуттів, найтонші їх відтінки залишилися поза межами уваги романтиків. Лише з розвитком реалістичного напрямку в літературі психологізм отримує свої справжні якості. Для реалізму характерний раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів). Цілком нової якості набув психологізм модерністської літератури. Модерністи визнавали інтуїтивний шлях пізнання поруч із логічним, вони осереджувались на внутрішньому світі людини та суб'єктивних враженнях героя. Для їх психологізму характерна пильна увага до позасвідомих сфер психіки, до внутрішньої боротьби роздвоєного людського «Я». Найбільші можливості щодо виявлення психологізму надає проза. У творах Ф. Достоєвського, Л. Толстого, Ч. Діккенса та Г. Флобера психологізм набув такої властивості, як «діалектика душі». Це не просто глибоке і правдиве зображення внутрішнього світу персонажів, це його зображення в процесі розвитку з урахуванням усіх піднесень та падінь духу. (uk)
  • 心理主义(Psychologism)是一种哲学立场,其核心主张是:心理学对于解释其他非心理的事实或法则起着基础作用。 (zh)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 2598499 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 6201 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1069541375 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dcterms:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • النزعة النفسانية (بالإنجليزية: psychologism)‏ يشار اليها في الفلسفة على انها الموقف الذي يستخدم قوانين منطقية وقوانين نفسية. بشكل خاص يمكن فهم ال psychologism كموقف اختزالي في فلسفة المنطق. وبشكل عام، يمكن تنسيبها لكل تلك الفلسفات التي تعطي اهتمام رئيسي لعلم النفس، أو عموما تلك التي تركز بشكل خاص على المجال النفسي. أي شكل من أشكال الاختزال، الذي يقصد تحديد الكيانات في مجال معين من الخطاب، ككيانات نفسية، يمكن أن ينظر إليه على أنه شكل من أشكال النزعة النفسانية. (ar)
  • Psikologismo estas ismo el psikologio, kiu juĝas ke tutaj normoj de menso estas konformaj kun normoj de reala mondo. Se ĝi estus vero la logiko kiu estas la disciplino normativa kaj ĝi estas komprenebla apriori estas unu el branĉoj de psikologio kiu estas nature aposteriori. Edmund Husserl opinis ke se tiu estis vero nenia leĝo de vera normo estus komprenebla al menso. La psikologoj estis ekzemple John Stuart Mill, Franz Brentano, Gottlob Frege kaj Sigmund Freud. (eo)
  • Psychologismus ist ein Lehrsystem, dem zufolge die Logik und/oder die Erkenntnistheorie auf empirische Gesetze der Psychologie reduziert werden können. (de)
  • Psychologism is a family of philosophical positions, according to which certain psychological facts, laws, or entities play a central role in grounding or explaining certain non-psychological facts, laws, or entities. The word was coined by Johann Eduard Erdmann as Psychologismus, being translated into English as psychologism. (en)
  • Psikologisme adalah pola kecenderungan filsuf-filsuf seperti Hume, dan William James untuk menanggapi masalah-masalah filosofis, entah secara etis, logis, estetis atau metafisis, dari sudut pandang psikologi. Psichologis mus dipergunakan oleh Husserl dan penulis-penulis Jerman lainnya sebagai suatu istilah celaan, yang menunjukkan perluasan pandangan psikologi sambil mengabaikan pandangan epistemologis dan logis. (in)
  • 心理主義(しんりしゅぎ、英: psychologism、独: Psychologismus)は、価値、真理、妥当性などの抽象概念を何らかの心理的作用として把握しようとする学問上の態度を意味する。これは、特定の思想というよりもむしろ、功利主義、唯物論、科学主義などのように形而上学的思弁的議論を好まない思想に広く見られる方法論のひとつである。哲学上の心理主義はフッサールなどが「論理・認識論的な考慮を払わず心理学的なものを重視しすぎる」と批判的に用いたことに始まる。 芸術上の心理主義は、人物のに重きを置く創作態度を指す。 (ja)
  • Le psychologisme est un terme apparu au XIXe siècle qui désigne, au sens large et parfois péjoratif, une tendance à tout[Quoi ?] interpréter au travers du spectre de la psychologie, et de faire de la psyché individuelle le noyau dur permettant de comprendre le monde. Pour cette raison, il peut être assimilé à un réductionnisme et aussi à un relativisme, car elle ignorerait d'autres facteurs d'explications qui ne relèvent pas de la psychologie individuelle. L'antipsychologisme, un courant de philosophie et de logique, en a fait la critique. (fr)
  • 심리주의(心理主義)는 논리주의에 대립하여 철학적인 여러 문제를 고찰함에 있어서 심리학을 기초로 하겠다는 것이다. 심리학의 효과를 과대시하여 지식 문제나 도덕 문제에 있어서 개인의 주관적 발생조건만을 중요시할 때 심리주의가 된다. (ko)
  • Lo psicologismo è in filosofia quella posizione che identifica leggi logiche e leggi psicologiche. In questo suo significato più ristretto, lo psicologismo si può intendere come una posizione riduzionista in . Più in generale, si possono caratterizzare come psicologiste tutte quelle filosofie che riservano alla psicologia un qualche tipo di primato, o che in genere danno qualche particolare risalto alla sfera psicologica. Ogni forma di riduzionismo, che intenda identificare le entità di un certo ambito di discorso, con entità psicologiche, può essere vista come una forma di psicologismo. (it)
  • Het psychologisme is een stroming binnen de filosofie die stelt dat de psychologie een centrale rol speelt in het funderen of verklaren van andere, niet-psychologische feiten of wetten. De meest voorkomende varianten hiervan zijn het logisch psychologisme, epistemologisch psychologisme en het wiskundig psychologisme. Een bekende voorstander van het psychologisme was John Stuart Mill. Bekende critici zijn Gottlob Frege en Edmund Husserl. (nl)
  • Psychologizm (gr. psyche – dusza, życie) – pogląd w różnych dziedzinach wiedzy (pedagogika, teoria literatury – zob. religioznawstwo, filozofia) zakładający, że czynniki psychologiczne mają determinujący i najważniejszy charakter, albo wręcz stanowią osnowę zjawisk. Także nurt w prozie i dramacie XX-wiecznym. Tworzące go utwory koncentrują się na przedstawieniu psychicznych motywów działań bohatera, jego kompleksów, emocji, często także mechanizmów prowadzących do jego wyobcowania. (pl)
  • O psicologismo, segundo o dicionário Oxford Languages, é uma posição filosófica que tem a tendência de tentar fazer com que prevaleça o ponto de vista da psicologia sobre o de outra ciência qualquer, numa questão comum. O psicologismo é um movimento filosófico que surgiu na Alemanha no século XIX, em reação ao antigo idealismo. Nesse período a Filosofia seguiu trajetórias opostas ao caráter sistemático e abstrato do pensamento de Hegel, instituindo uma busca pelo que era concreto e real. O termo pode ser também utilizado para designar a confusão entre a gênese psicológica do conhecimento e a sua validade. O psicologismo foi, pela primeira vez, apresentado como uma ideia, pelo filósofo, pastor e historiador alemão . (pt)
  • 心理主义(Psychologism)是一种哲学立场,其核心主张是:心理学对于解释其他非心理的事实或法则起着基础作用。 (zh)
  • Psychologismus je názor považující psychologii za základ vší filozofie a za základní vědu vůbec. Vztahuje psychologické techniky do řešení filosofických technik a vychází z pojetí, že psychologie je základem každé vědy, neboť neexistuje vědecké odvětví, v němž by také nešlo o vnímání, myšlení apod. V současné sociologii představují psychologismus zejména směry neofreudismus, fenomenologická sociologie a etnometodologie. Psychologismus je také označení pro jakékoliv přeceňování významu a dosahu psychologie, kdy jiná hlediska bývají zanedbána nebo zcela odmítnuta. Jiné definice říkají, že psychologismus spočívá v chybné identifikaci nepsychologických subjektů s psychologickými. Název vymyslel německý historik a filozof . Termín psychologismus vyvolával zejména v 19. století značné spory a vz (cs)
  • El término psicologismo es utilizado con un marcado carácter reductivo del pensar filosófico a una sola de sus disciplinas: la psicología. André Lalande, en su Vocabulaire technique et critique de la Philosophie, señala que se denomina psicologismo a la «tendencia a hacer predominar el punto de vista psicológico sobre el punto de vista específico de cualquier otro estudio (particularmente de la teoría del conocimiento o de la lógica)». (es)
  • Психологи́зм — тенденция в философии и гуманитарном знании к объяснению духовных явлений и идеальных сущностей работой индивидуального или коллективного сознания. Наиболее известны психологистические системы в логике и математике. Род логического психологизма поддерживался Дж. С. Миллем и рядом немецких логиков XIX века, включая Христофа Зигварта и . Критика психологизма в логике и математике Г. Фреге и Э. Гуссерлем, в эпистемологии — К. Поппером, привела к становлению антипсихологизма. (ru)
  • Psykologism, från grekiska psyche ("medvetande" eller "själ"), logos ("lära" eller "kunskap om") och ismus ("egenskap" eller "lära") är tolkning och förklaring av fenomen utanför psykologins domän med psykologins termer och förklaringsmodeller. Inom samhällsvetenskap är psykologism uppfattningen att alla samhällsstrukturer och sociala företeelser på gruppnivån ska kunna förklaras med psykologiska principer som gäller individen, jämförbar med metodologisk individualism. (sv)
  • Психологі́зм (грец. psych — душа; лат. lohos — слово, вчення;) — передача художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок, переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками. Зачатки психологізму спостерігаються уже у творах усної народної творчості, де вони проявляються через художній прийом психологічного паралелізму. Цей фольклорний прийом творчо використовувався потім письменниками, починаючи з доби сентименталізму, як у прозі так і в поезії. У літературі сентименталізму зображення внутрішнього світу людини стає обов'язковим, але письменники-сентименталісти внутрішнє намагалися передати через зовнішні ознаки: щоб відобразити наприклад, радість людини, описувався радісний вираз її обличчя. Опис почуттів був загальним, йому не вистачало глибини. Романтичний психологізм (uk)
rdfs:label
  • نزعة نفسانية (ar)
  • Psychologismus (cs)
  • Psychologismus (de)
  • Psikologiismo (eo)
  • Psicologismo (es)
  • Psikologisme (in)
  • Psicologismo (it)
  • Psychologisme (fr)
  • 심리주의 (ko)
  • Psychologisme (nl)
  • 心理主義 (ja)
  • Psychologism (en)
  • Psicologismo (pt)
  • Psychologizm (pl)
  • Psykologism (sv)
  • Психологизм (ru)
  • Психологізм (uk)
  • 心理主义 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:notableIdea of
is dbo:philosophicalSchool of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:schoolTradition of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License