| dbo:abstract
|
- التقاط رقعي (بالإنجليزية: Patch clamp) هي تقنية مخبرية في مجال الفيزيولوجيا الكهربية تعطي الفرصة لدراسة التيارات الكهربائية والتدفق الأيوني خلال واحد أو مجموعة من القنوات الأيونية في الخلية. يمكن استعمال هذه التقنية لدراسة التيارات الكهربائية في متنوع من الخلايا، ولكن تظهر فائدتها خاصة في دراسة الخلايا المستثارة مثل العصبونات، الخلايا القلبية العضلية، الخلايا العضلية وخلايا البنكرياس صنف بيتا.تعتبر تقنية الالتقاط الرقعي تحسينًا لتقنية التقاط الجهد. طوّر كل من إرفين نيهر وبيرت زاكمان الألمانيان هذه التقنية في نهاية سنوات الـ 1970 وبداية سنوات الـ 1980، ولقد حازا سنة 1991 على جائزة نوبل للفيزيولوجيا والطب بسبب أهمية التقنية وفوائدها المتعددة. مكّن تطوير هذه التقنية العلماء لأول مرة تسجيل التيارات الكهربائية خلال قناة أيونية مفردة، مما ساعد على فهم وتحليل ظواهر خلوية مثل عملية توصيل جهد الفعل. (ar)
- Técnica de fijación en parche de membrana (en inglés patch clamp) En electrofisiología la fijación de membranas es una técnica de laboratorio que permite el estudio individual o múltiple de canales iónicos. Esta técnica puede ser aplicada en una amplia variedad de células, pero es especialmente útil en el estudio de células excitables como las neuronas cardiomiocitos, fibras musculares y . También puede ser aplicada al estudio de los canales iónicos en las bacterias principalmente en gigantes preparados. La fijación de membranas es una mejora de la , desarrollada por Erwin Neher y Bert Sakmann a finales de los 70 y comienzos de los 80. Este descubrimiento registró las corrientes de un canal iónico por primera vez, demostrando su participación en procesos fundamentales de la célula como la generación y conducción del potencial de acción. Neher y Sakmann recibieron el Premio Nobel en Fisiología o Medicina en 1991 gracias a este trabajo. (es)
- Die Patch-Clamp-Technik (englisch patch clamp technique) ist eine Messmethode in der Elektrophysiologie, mit der sich der Strom durch einzelne Ionenkanäle in der Zellmembran einer Zelle darstellen lässt, gemessen werden dabei Stromstärken von wenigen Picoampere (10−12 Ampere). Diese Technik wurde erstmals 1976 von Erwin Neher und Bert Sakmann beschrieben. Für ihre Arbeiten zur Funktion einzelner zellulärer Ionenkanäle, die sie mit dieser Technik durchgeführt hatten, wurden sie 1991 mit dem Nobelpreis für Physiologie oder Medizin ausgezeichnet. Durch die Möglichkeit, das elektrische Verhalten von Membranproteinen an einzelnen Molekülen zu beobachten, revolutionierte die Patch-Clamp-Technik die elektrophysiologische Forschung. Die Bezeichnung Patch bezieht sich auf den kleinen Membranausschnitt (engl. patch: Flicken) unter der Patch-Pipette, die zugleich als Messelektrode dient. Während der Messung wird der Membranpatch auf einem vorgegebenen Potential gehalten (engl. to clamp: befestigen, festklemmen). Abhängig davon, ob nach dem Aufsetzen der Patch-Pipette dieser Membranbereich aus der Zelle herausgelöst oder an der intakten Zelle gemessen wird, werden bestimmte Konfigurationen in der Patch-Clamp-Technik unterschieden. (de)
- Patch-clamp est un terme anglais désignant une technique électrophysiologique d'enregistrement des courants ioniques transitant à travers les membranes cellulaires. Cette technique consiste à mettre en continuité électrique une micro-pipette en verre (diamètre de contact de l'ordre de 1 µm) remplie d'une solution ionique de composition définie avec la membrane d'une cellule vivante isolée. Les cellules étudiées peuvent être des cellules excitables comme les neurones, les fibres musculaires et les cellules beta du pancréas, ou des cellules non excitables, qui présentent elles aussi à leur surface des canaux ioniques. En transférant la séquence génique (transfection) d'un canal ionique d'intérêt dans une cellule, la technique permet d'étudier le fonctionnement de tout canal ionique. Cette technique permet d'étudier les mécanismes de fonctionnement des canaux ioniques d'une cellule prise individuellement en permettant le suivi en direct des phénomènes d'ouverture, d'inactivation et de fermeture des canaux. La version moderne de cette technique fut mise au point par Erwin Neher et Bert Sakmann à Götingen à la fin de année 1970, ce qui leur valut le prix Nobel de physiologie ou médecine en 1991. Ils sont les premiers à avoir été capables de mesurer l'activité de canaux ioniques individuels, en l'occurrence le canal du récepteur ionotrope de l'acétylcholine. La technique de patch-clamp peut être utilisée sous deux modes principaux : en voltage imposé (voltage-clamp), ce qui permet de mesurer le courant membranaire à un potentiel déterminé par l'expérimentateur, ou en courant imposé (current-clamp), permettant d'injecter des charges tout en mesurant le potentiel membranaire. La technique est utilisée dans des centaines de laboratoires de recherche, partout à travers le monde. Le principe de la mesure repose sur l'utilisation de la loi d'Ohm , où U est le potentiel (ou la tension), R la résistance et I le courant. Cette loi est plus souvent écrite où E=U et est la conductance. En mode voltage imposé, le potentiel est maintenu constant et le courant I est mesuré. Les modifications de I dépendent directement de G, la grandeur d'intérêt, puisqu'elle dépend directement des propriétés du canal. En mode courant imposé, les variations du potentiel de membrane sont mesurées. (fr)
- Teicníocht leictrifiseolaíoch ina n-aonraítear fairsinge bheag de phlasmascannán cille beo inspreagtha (mar shampla, matán, néarón nó cill faireoige). Déantar staidéar ar ghabhdóirí aonaracha taobh istigh den fhairsinge sin, agus conas a idirghníomhaíonn siad le tarchuradóirí ceimiceacha, hormóin, drugaí nó ábhair eile a chuirtear go díreach orthu. (ga)
- The patch clamp technique is a laboratory technique in electrophysiology used to study ionic currents in individual isolated living cells, tissue sections, or patches of cell membrane. The technique is especially useful in the study of excitable cells such as neurons, cardiomyocytes, muscle fibers, and pancreatic beta cells, and can also be applied to the study of bacterial ion channels in specially prepared giant spheroplasts. Patch clamping can be performed using the voltage clamp technique. In this case, the voltage across the cell membrane is controlled by the experimenter and the resulting currents are recorded. Alternatively, the current clamp technique can be used. In this case, the current passing across the membrane is controlled by the experimenter and the resulting changes in voltage are recorded, generally in the form of action potentials. Erwin Neher and Bert Sakmann developed the patch clamp in the late 1970s and early 1980s. This discovery made it possible to record the currents of single ion channel molecules for the first time, which improved understanding of the involvement of channels in fundamental cell processes such as action potentials and nerve activity. Neher and Sakmann received the Nobel Prize in Physiology or Medicine in 1991 for this work. (en)
- Il patch clamp ("blocco di area") è una tecnica usata in elettrofisiologia per misurare le correnti che attraversano singoli canali ionici presenti nella membrana cellulare. È stata introdotta nel 1976 da due studiosi tedeschi, Erwin Neher e Bert Sakmann, che sono stati premiati nel 1991 con il premio Nobel. La tecnica del patch clamp consiste nel bloccare la differenza di potenziale elettrico in una piccola area della membrana cellulare o dell'intera cellula.È quindi possibile analizzare le modalità attraverso le quali i canali ionici influiscono sia sulla differenza di potenziale a livello di membrana sia su processi cellulari come la secrezione e la contrazione.Il patch clamp si può utilizzare su colture cellulari, su singole cellule isolate o anche su sottili fettine di tessuto cerebrale (brain slices). Malgrado la semplicità intrinseca furono necessari molti anni per elaborare questa tecnica.Si utilizza un solo microelettrodo, costituito da una micropipetta di vetro la cui estremità con diametro di 1 micrometro e resistenza di 1-10 MegaOhm, viene fatta aderire perfettamente a una membrana cellulare permettendo così di isolare una piccola area della membrana stessa e i canali ionici in essa presenti. A questo punto è possibile modificare e manipolare chimicamente o elettricamente i canali stessi in modo da studiarne le proprietà. Cellule neuronali dell'ippocampo. La micropipetta nella fotografia è stata evidenziata con la colorazione blu. La tecnica del patch clamp può essere utilizzata per indagare le varie tipologie trasmissive tra le cellule e anzi ha consentito di individuare il potenziale non solamente degli assoni di cellule di grandi dimensioni, già rilevate dalle tecniche tradizionali di voltage clamp, bensì quelle di tutti i mammiferi compreso l'uomo. Nella tecnica definita registrazione della cellula "whole-cell" (in toto), è possibile ottenere un inserimento nel citoplasma, grazie all'asportazione del lembo della membrana nel punto del lume della pipetta. Queste innovazioni hanno consentito accurati studi sulle cellule del sistema nervoso, come quelli effettuati dai ricercatori dell'Università di Kyoto che sono riusciti a mettere a punto una tecnica che libera la superficie dei neuroni dalle cellule gliali e in secondo tempo salda la micropipetta al neurone penetrando nella membrana. (it)
- De patch-clamptechniek is een manier uit de elektrofysiologie om ionenstromen in ionkanalen die zich in de celmembraan bevinden, op te meten.In klassieke patch-clamptechniek wordt een capillair glas bewogen op de celmembraan om een strakke verbinding (Gigaseal) te vormen. De recente ontwikkelingen vervingen de pipet met een . Een voordeel van de patch-clamptechniek ten opzichte van de neurochip is dat men direct aan de cel kan meten; een nadeel is dan weer dat de cel wordt beschadigd. Er bestaan 4 vormen van 'patch-clamping'.
* Celbevestigde opnameDe celmembraan wordt voorzichtig tegen het pipet aan gezogen. Membraan blijft intact.
* GehelecelopnameDe celmembraan wordt 'kapotgezogen' waardoor het pipet de beide membraandelen met elkaar verbindt.
* Inside-outopnameEen stukje celmembraan wordt uit de gehele membraan gezogen waardoor het mogelijk is een enkel ionkanaal te meten.
* Outside-outopnameEen stukje celmembraan wordt uit de gehele membraan gezogen en doormidden gescheurd waarna de andere uiteinden aan elkaar gehecht worden zodat het mogelijk is te meten hoe de kanaalactiviteit wordt beïnvloed door extracellulaire chemische signalen, zoals neurotransmitters. De patch-clamptechniek is in de jaren 1970 en 1980 ontwikkeld door de biofysicus Erwin Neher en de fysioloog Bert Sakmann. Zij ontvingen er in 1991 de Nobelprijs voor de Fysiologie of Geneeskunde voor. (nl)
- パッチクランプ法 (Patch clamp technique) は、エルヴィン・ネーアーとベルト・ザクマンにより開発された電気生理学的手法の一種。 当初は単一チャネル記録に利用されていたが、近年では全細胞記録（Whole cell記録）による細胞全体の記録に多く利用されている。NeherとSakmannは1991年に同方法を用いた単一チャネル記録による功績に対しノーベル生理学・医学賞を受賞している。 パッチ電極と生体膜の間で、ピペット内外の抵抗が1ギガオーム以上となる極めて強固なシールを達成して、漏洩電流を最小限に抑えることによって可能となる記録方法である。電位固定による電流記録(ボルテージクランプ)、電流固定による電位記録(カレントクランプ)共に可能である。 人工脂質二重膜や生体試料に対し多く適用されているが、近年ではシナプス前終末や樹状突起、軸索といった神経細胞の極微小領域からの直接記録にも応用されている。これまでは培養細胞や組織スライスに対し多く適用されてきたが、近年では低抵抗の電極を用いた個体動物脳や脊髄からの記録も行われるようになってきている。更には個体動物脳において遺伝子改変細胞から選択的に記録することも可能となってきている。このように、パッチクランプ法の原理を応用した多数の方法が編み出されており、いまではパッチクランプ法は電気生理学、神経科学領域において標準的な研究手法となっている。 (ja)
- 膜片钳技术（英語：patch clamp technique）是一种电生理学实验技术，用于研究组织切片、单个或一小块细胞膜的离子电流。这项技术可应用于研究可兴奋细胞（excitable cells），比如神經元、心肌细胞、肌细胞和胰島β细胞，也可以应用于细菌特别是制备的大型原生质球上的离子通道研究。 膜片钳技术可以有电压钳和两种设置，在电压钳中，设备通过负反馈电路维持细胞跨膜电位在某一数值来观察跨膜电流的变化，而在电流钳中，微电极向细胞内注入恒定或变化的电流，记录相应膜电位的变化，如动作电位的形成。 德国马普生物物理化学所的厄溫·內爾与伯特·薩克曼在二十世纪七十年代末到八十年代初开发了膜片钳这项技术。这一发明使得记录单个离子通道的电流成为了可能，这帮助人们更好地理解了离子通道参与的基本细胞过程，如动作电位和神经活动。两位教授也因这项工作获得了1991年的诺贝尔生理学或医学奖。 (zh)
- Метод локальной фиксации потенциала, patch-clamp (англ. patch — фрагмент, clamp здесь — фиксация) — электрофизиологическая методика для изучения свойств ионных каналов, состоящая в том, что фрагмент клеточной мембраны изолируется с помощью специальной микропипетки. Эта методика даёт возможность экспериментатору контролировать разность потенциалов между сторонами мембраны, а также помещать её в среду с определённым химическим составом. В этих хорошо контролируемых условиях измеряют ионные токи, проходящие через мембрану, что, в конечном итоге, позволяет делать выводы о том, как ионные каналы реагируют на электрическое и химическое воздействие. Метод настолько чувствителен, что позволяет наблюдать поведение и химические превращения единичных молекул, взаимодействующих с мембраной. Разработаны экспериментальные протоколы, позволяющие измерять характеристики ионных каналов оптимальным образом. Немецкие исследователи Эрвин Неер и Берт Сакман, разработавшие эту методику, получили Нобелевскую премию в 1991 году. (ru)
- Patch-clamp (метод локальної фіксації потенціалу клітинної мембрани ) — один з методів електрофізіології, що дозволяє фізично ізолювати фрагмент клітинної мембрани з наявними в ньому іонними каналами, задавати певну різницю потенціалів через цей фрагмент, створювати з обох боків мембрани середовище з певним іонним складом та вимірювати при цих добре контрольованих умовах електричний струм через канали. Назва походить від англійського patch — латка, та clamp — тут: захоплення, фіксація. Суть методу полягає в наступному: у клітину вводяться два електроди, ще один — електрод порівняння — залишається поза клітиною. Перший внутрішньоклітинний електрод служить для вимірювання трансмембранної різниці потенціалів (тобто різниці потенціалів між ним і електродом порівняння), другий може подавати струм. Використання одного і того ж електрода для подачі струму і вимірювання різниці потенціалів неможливо. Справа в тому, що такий електрод має вхідний електричний опір близько , що можна порівняти з опором клітинної мембрани, тому, якщо через систему «електрод-клітина» тече струм, то падіння напруги на електроді виявиться порівняним з падінням напруги на мембрані, при чому не існує способу виділити ці дві частини. Далі, спеціальний пристрій — генератор сигналу — задає командний потенціал, яким повинен бути рівний трансмембранний потенціал. Виміряний трансмембранний потенціал подається на вхід пристрою порівняння, яке віднімає обмірюваний потенціал з командного і, в залежності від величини різниці, подає струм на струмовий електрод так, щоб компенсувати цю різницю. Монітор струму, в свою чергу, постійно вимірює величину струму, яка для цього необхідна. Гігантська аналітична потужність цього методу полягає в тому, що він дозволяє спостерігати за поведінкою і хімічними перетвореннями окремих молекул. Різні модифікації методу дозволяють в експерименті змінювати різноманітні фактори, які здатні впливати на поведінку іонних каналів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Teicníocht leictrifiseolaíoch ina n-aonraítear fairsinge bheag de phlasmascannán cille beo inspreagtha (mar shampla, matán, néarón nó cill faireoige). Déantar staidéar ar ghabhdóirí aonaracha taobh istigh den fhairsinge sin, agus conas a idirghníomhaíonn siad le tarchuradóirí ceimiceacha, hormóin, drugaí nó ábhair eile a chuirtear go díreach orthu. (ga)
- 膜片钳技术（英語：patch clamp technique）是一种电生理学实验技术，用于研究组织切片、单个或一小块细胞膜的离子电流。这项技术可应用于研究可兴奋细胞（excitable cells），比如神經元、心肌细胞、肌细胞和胰島β细胞，也可以应用于细菌特别是制备的大型原生质球上的离子通道研究。 膜片钳技术可以有电压钳和两种设置，在电压钳中，设备通过负反馈电路维持细胞跨膜电位在某一数值来观察跨膜电流的变化，而在电流钳中，微电极向细胞内注入恒定或变化的电流，记录相应膜电位的变化，如动作电位的形成。 德国马普生物物理化学所的厄溫·內爾与伯特·薩克曼在二十世纪七十年代末到八十年代初开发了膜片钳这项技术。这一发明使得记录单个离子通道的电流成为了可能，这帮助人们更好地理解了离子通道参与的基本细胞过程，如动作电位和神经活动。两位教授也因这项工作获得了1991年的诺贝尔生理学或医学奖。 (zh)
- التقاط رقعي (بالإنجليزية: Patch clamp) هي تقنية مخبرية في مجال الفيزيولوجيا الكهربية تعطي الفرصة لدراسة التيارات الكهربائية والتدفق الأيوني خلال واحد أو مجموعة من القنوات الأيونية في الخلية. يمكن استعمال هذه التقنية لدراسة التيارات الكهربائية في متنوع من الخلايا، ولكن تظهر فائدتها خاصة في دراسة الخلايا المستثارة مثل العصبونات، الخلايا القلبية العضلية، الخلايا العضلية وخلايا البنكرياس صنف بيتا.تعتبر تقنية الالتقاط الرقعي تحسينًا لتقنية التقاط الجهد. طوّر كل من إرفين نيهر وبيرت زاكمان الألمانيان هذه التقنية في نهاية سنوات الـ 1970 وبداية سنوات الـ 1980، ولقد حازا سنة 1991 على جائزة نوبل للفيزيولوجيا والطب بسبب أهمية التقنية وفوائدها المتعددة. مكّن تطوير هذه التقنية العلماء لأول مرة تسجيل التيارات الكهربائية خلال قناة أيونية مفردة، مما ساعد على فهم وتحليل ظواهر خلوية مثل عملية توصيل جهد الف (ar)
- Die Patch-Clamp-Technik (englisch patch clamp technique) ist eine Messmethode in der Elektrophysiologie, mit der sich der Strom durch einzelne Ionenkanäle in der Zellmembran einer Zelle darstellen lässt, gemessen werden dabei Stromstärken von wenigen Picoampere (10−12 Ampere). Diese Technik wurde erstmals 1976 von Erwin Neher und Bert Sakmann beschrieben. Für ihre Arbeiten zur Funktion einzelner zellulärer Ionenkanäle, die sie mit dieser Technik durchgeführt hatten, wurden sie 1991 mit dem Nobelpreis für Physiologie oder Medizin ausgezeichnet. Durch die Möglichkeit, das elektrische Verhalten von Membranproteinen an einzelnen Molekülen zu beobachten, revolutionierte die Patch-Clamp-Technik die elektrophysiologische Forschung. (de)
- Técnica de fijación en parche de membrana (en inglés patch clamp) En electrofisiología la fijación de membranas es una técnica de laboratorio que permite el estudio individual o múltiple de canales iónicos. Esta técnica puede ser aplicada en una amplia variedad de células, pero es especialmente útil en el estudio de células excitables como las neuronas cardiomiocitos, fibras musculares y . También puede ser aplicada al estudio de los canales iónicos en las bacterias principalmente en gigantes preparados. La fijación de membranas es una mejora de la , desarrollada por Erwin Neher y Bert Sakmann a finales de los 70 y comienzos de los 80. Este descubrimiento registró las corrientes de un canal iónico por primera vez, demostrando su participación en procesos fundamentales de la célula como la (es)
- The patch clamp technique is a laboratory technique in electrophysiology used to study ionic currents in individual isolated living cells, tissue sections, or patches of cell membrane. The technique is especially useful in the study of excitable cells such as neurons, cardiomyocytes, muscle fibers, and pancreatic beta cells, and can also be applied to the study of bacterial ion channels in specially prepared giant spheroplasts. (en)
- Patch-clamp est un terme anglais désignant une technique électrophysiologique d'enregistrement des courants ioniques transitant à travers les membranes cellulaires. Cette technique consiste à mettre en continuité électrique une micro-pipette en verre (diamètre de contact de l'ordre de 1 µm) remplie d'une solution ionique de composition définie avec la membrane d'une cellule vivante isolée. Les cellules étudiées peuvent être des cellules excitables comme les neurones, les fibres musculaires et les cellules beta du pancréas, ou des cellules non excitables, qui présentent elles aussi à leur surface des canaux ioniques. En transférant la séquence génique (transfection) d'un canal ionique d'intérêt dans une cellule, la technique permet d'étudier le fonctionnement de tout canal ionique. Cette te (fr)
- Il patch clamp ("blocco di area") è una tecnica usata in elettrofisiologia per misurare le correnti che attraversano singoli canali ionici presenti nella membrana cellulare. È stata introdotta nel 1976 da due studiosi tedeschi, Erwin Neher e Bert Sakmann, che sono stati premiati nel 1991 con il premio Nobel. Cellule neuronali dell'ippocampo. La micropipetta nella fotografia è stata evidenziata con la colorazione blu. (it)
- パッチクランプ法 (Patch clamp technique) は、エルヴィン・ネーアーとベルト・ザクマンにより開発された電気生理学的手法の一種。 当初は単一チャネル記録に利用されていたが、近年では全細胞記録（Whole cell記録）による細胞全体の記録に多く利用されている。NeherとSakmannは1991年に同方法を用いた単一チャネル記録による功績に対しノーベル生理学・医学賞を受賞している。 パッチ電極と生体膜の間で、ピペット内外の抵抗が1ギガオーム以上となる極めて強固なシールを達成して、漏洩電流を最小限に抑えることによって可能となる記録方法である。電位固定による電流記録(ボルテージクランプ)、電流固定による電位記録(カレントクランプ)共に可能である。 (ja)
- De patch-clamptechniek is een manier uit de elektrofysiologie om ionenstromen in ionkanalen die zich in de celmembraan bevinden, op te meten.In klassieke patch-clamptechniek wordt een capillair glas bewogen op de celmembraan om een strakke verbinding (Gigaseal) te vormen. De recente ontwikkelingen vervingen de pipet met een . Een voordeel van de patch-clamptechniek ten opzichte van de neurochip is dat men direct aan de cel kan meten; een nadeel is dan weer dat de cel wordt beschadigd. Er bestaan 4 vormen van 'patch-clamping'. (nl)
- Метод локальной фиксации потенциала, patch-clamp (англ. patch — фрагмент, clamp здесь — фиксация) — электрофизиологическая методика для изучения свойств ионных каналов, состоящая в том, что фрагмент клеточной мембраны изолируется с помощью специальной микропипетки. Эта методика даёт возможность экспериментатору контролировать разность потенциалов между сторонами мембраны, а также помещать её в среду с определённым химическим составом. В этих хорошо контролируемых условиях измеряют ионные токи, проходящие через мембрану, что, в конечном итоге, позволяет делать выводы о том, как ионные каналы реагируют на электрическое и химическое воздействие. Метод настолько чувствителен, что позволяет наблюдать поведение и химические превращения единичных молекул, взаимодействующих с мембраной. Разработан (ru)
- Patch-clamp (метод локальної фіксації потенціалу клітинної мембрани ) — один з методів електрофізіології, що дозволяє фізично ізолювати фрагмент клітинної мембрани з наявними в ньому іонними каналами, задавати певну різницю потенціалів через цей фрагмент, створювати з обох боків мембрани середовище з певним іонним складом та вимірювати при цих добре контрольованих умовах електричний струм через канали. Назва походить від англійського patch — латка, та clamp — тут: захоплення, фіксація. (uk)
|
