| dbo:abstract
|
- Ozonová vrstva je část stratosféry ve výšce 30 až 40 km nad zemským povrchem, v níž se nachází značně zvýšený poměr ozonu vůči běžnému dvouatomovému kyslíku. Hraje mimořádně významnou roli pro pozemský život, neboť chrání planetu před ultrafialovým zářením. Zvýšený poměr ozonu znamená pouhých několik částic v milionu, což je mnohem více, než kolik je ozonu v přízemních vrstvách, ale stále velmi málo v porovnání s hlavními složkami atmosféry. Ozonovou vrstvu objevili roku 1913 francouzští fyzikové Charles Fabry a . Její vlastnosti podrobně prozkoumal britský meteorolog Gordon Dobson, který také vyvinul jednoduchý spektrofotometr, kterým lze měřit stratosférický ozon z povrchu Země. Mezi roky 1928 a 1958 Dobson založil celosvětovou síť stanic monitorujících ozon, která funguje dodnes. Mírou množství ozonu ve sloupci nad povrchem je dobsonova jednotka, pojmenovaná právě po Dobsonovi. Tato jednotka je ekvivalentu 1 mikrometru, tedy 1 D.J. = 1 mikrometr vysoká vrstva ozónu. Neovlivněná ozónová vrstva se tedy nachází vždy v intervalu stovek (+220) dobsnových jednotek. Oblast, kde je ozónová vrstva výrazně oslabená, tedy hodnota hrubosti ozónu vyskytující se pod 220 dobsonových jednotek, je chybné si myslet, že ozónová díra je doopravdy díra, jedná se jen o ztenčení vrstvy ozónu. Ozónová díra a v současné době se nachází hlavně na pólech planety (majoritní výskyt je na jižním pólu). (cs)
- La capa d'ozó o ozonosfera és la zona de l'estratosfera terrestre que conté una concentració relativament alta d'ozó. Mentre que la concentració mitjana d'ozó a l'atmosfera és 0,3 ppm, en la capa d'ozó pot arribar a les 15 ppm. Aquesta capa, que s'estén aproximadament dels 15 als 40 km d'altitud, reuneix el 90% de l'ozó present en l'atmosfera i absorbeix del 97% al 99% de la radiació ultraviolada d'alta freqüència. La capa d'ozó va ser descoberta el 1913 pels físics francesos Charles Fabry i . Les seves propietats van ser examinades en detall pel meteoròleg britànic G.M.B. Dobson, que va desenvolupar un senzill espectrofotòmetre (l'espectrofotòmetre Dobson) que podia ser usat per mesurar l'ozó estratosfèric des de la superfície terrestre. Entre 1928 i 1958 Dobson va establir una xarxa mundial d'estacions de monitoratge d'ozó que encara continuen operant en l'actualitat. La unitat Dobson, una unitat de mesura de quantitat d'ozó, va ser anomenada en el seu honor. (ca)
- طبقة الأوزون هي جزء من الغلاف الجوي لكوكب الأرض والذي يحتوي بشكل مكثف على غاز الأوزون. وهي متمركزة بشكل كبير في الجزء السفلي من طبقة الستراتوسفير من الغلاف الجوي للأرض وهي ذات لون أزرق. يتحول فيها جزء من غاز الأوكسجين إلى غاز الأوزون بفعل الأشعة فوق البنفسجية القوية التي تصدرها الشمس وتؤثر في هذا الجزء من الغلاف الجوي نظرا لعدم وجود طبقات سميكة من الهواء فوقه لوقايته. ولهذه الطبقة أهمية حيوية بالنسبة لنا فهي تحول دون وصول الموجات فوق البنفسجية القصيرة بتركيز كبير إلى سطح الأرض. اكتشف كل من شارل فابري وهنري بويسون طبقة الأوزون في 1913 وتم معرفة التفاصيل عنها من خلال غوردون دوبسون الذي قام بتطوير جهاز لقياس الأوزون الموجود في طبقة الستراتوسفير من سطح الأرض. بين سنة 1928 و1958 قام دوبسون بعمل شبكة عالمية لمراقبة الأوزون والتي ما زالت تعمل حتى وقتنا هذا. وحدة قياس دوبسون، هي وحدة لقياس مجموع الأوزون في العامود، سميت باسمه تكريمًا له. خصوصا إذا علمنا ان غاز الاوزون والمتكون من ثلاث ذرات اوكسجين لونه مائل إلى الخضرة وان من أهم وظائف طبقة الأوزون هي حماية سطح الأرض من الأشعة الضارة للشمس من أن تصل لسطحها وخاصة الأشعة فوق البنفسجية، التي تسبب أضراراً بالغة للإنسان وخاصة سرطانات الجلد .. وأيضاً للحيوان والنبات على حد سواء. (ar)
- Το στρώμα του όζοντος είναι μια περιοχή της στρατόσφαιρας της Γης που απορροφά το μεγαλύτερο μέρος της υπεριώδους ακτινοβολίας του Ήλιου. Περιέχει υψηλή συγκέντρωση όζοντος (Ο3), μεγαλύτερη σε σχέση με άλλα μέρη της ατμόσφαιρας, αν και είναι σχετικά μικρή σε σχέση με τη συγκέντρωση άλλων αερίων της στρατόσφαιρας. Η στιβάδα του όζοντος περιέχει λιγότερα από 10 μέρη ανά εκατομμύριο όζον, ενώ η μέση συγκέντρωση όζοντος συνολικά στην ατμόσφαιρα της Γης είναι περίπου 0,3 μέρη ανά εκατομμύριο. Η στιβάδα του όζοντος βρίσκεται κυρίως στο κατώτερο τμήμα της στρατόσφαιρας, από περίπου τα 15 έως τα 35 χιλιόμετρα πάνω από τη Γη, αν και το πάχος της ποικίλλει εποχιακά και ανά περιοχή.Τα τελευταία χρόνια έχει δημιουργηθεί η τρύπα του όζοντος η οποία είναι επιβλαβής για την Γη και την ανθρώπινη υγεία. Η τρύπα δημιουργήθηκε λόγω της υπερβολικής χρήσης χημικών ουσιών που αποδυναμώνουν το στρώμα και του ψεκασμού του ουρανού. (el)
- La ozona tavolo estas parto de la stratosfero, kiu entenas ozonon en grave pli granda kvanto (ĉ. 8 ) ol kompare en suba troposfero. Tiu fortenas la ultraviolan sunlumon danĝeran al la plejmulto de vivaĵoj. Pro la liberigado de fluorklorkarbonhidrogenaĵoj (FKKH) kaj karbona tetraklorido dum la 1970-aj jaroj la ozona tavolo komencis ekde tiam malkreski - precipe super la arkto kaj antarkto (vidu ozontruo). (eo)
- Die Ozonschicht ist ein Bereich erhöhter Konzentration des Spurengases Ozon (O3) in der Erdatmosphäre, hauptsächlich in der unteren Stratosphäre. Etwa 90 % des atmosphärischen Ozons befinden sich in 15 bis 30 km Höhe. In etwa 40 km Höhe hat es seine höchste Volumenkonzentration von etwa 8 ppm. Es entsteht aus dem Luftsauerstoff, indem dessen Moleküle O2 durch den energiereichsten Anteil des Sonnenlichts (UV-C) zu Sauerstoffatomen gespalten werden. Die Atome verbinden sich dann sofort mit je einem weiteren O2 zu O3. Ozon selbst ist viel lichtempfindlicher als O2. Es absorbiert UV-C und UV-B und schützt damit Pflanzen, Organismen, Tiere und Menschen vor Strahlenschäden. Wenn ein Ozon-Molekül ein UV-Photon absorbiert, wird es zwar gespalten, aber in den allermeisten Fällen bildet das freigesetzte O-Atom sofort wieder Ozon. Nur die Ausnahmen, hauptsächlich O + O3 → 2 O2, bedeuten einen Verlust von Ozon. Ozon hat großen Einfluss auf die Temperatur der Stratosphäre, einerseits über die UV-Absorption, andererseits absorbiert und emittiert es als gewinkeltes Molekül entsprechend seiner Resonanz um 9…10 µm im Mittleren Infrarot und trägt so zum Treibhauseffekt bei. Die Temperatur steigt wegen des Ozons von etwa −60 °C in 15 bis 20 km Höhe auf etwa 0 °C in 50 km Höhe an. Als Entdecker der Ozonschicht gelten die französischen Physiker Charles Fabry und Henri Buisson. Sie wiesen 1913 durch UV-spektroskopische Messungen Ozon in höheren Atmosphärenschichten nach. (de)
- Ozono geruza edo ozonosfera Lurraren atmosferako gas geruza da, ozono (O3) kontzentrazio handikoa. Geruza honek eguzkiaren frekuentzia handiko argi ultramorearen %97-99a xurgatzen du, beronek planetako bizitza kalte baitezake. Geruza hau estratosferan dago, 15 eta 35 km artean, planeta guztia inguratzen. Geruzaren aurkikuntza zientzialariak egin zuen 1913an, esker. (eu)
- La capa de ozono es una capa que envuelve la Tierra impidiendo que los rayos solares y los rayos ultravioleta lleguen a los seres vivos.Se denomina capa de ozono u ozonosfera a la zona de la estratosfera terrestre que contiene una concentración relativamente alta de ozono. Esta capa, que se extiende aproximadamente de los 15 km a los 50 km de altitud, reúne el 90 % del ozono presente en la atmósfera y absorbe del 97 al 99 % de la radiación ultravioleta de alta frecuencia (150-300 nm). Fue descubierta por los físicos Charles Fabry y Henri Buisson en el año 1913. Sus propiedades fueron examinadas en detalle por el meteorólogo británico G.M.B. Dobson, quien desarrolló un sencillo espectrofotómetro que podía ser usado para medir el ozono estratosférico desde la superficie terrestre. Entre 1928 y 1958 Dobson estableció una red mundial de estaciones de monitoreo de ozono, las cuales continúan operando en la actualidad. La unidad Dobson, una unidad de medición de la cantidad de ozono, fue nombrada en su honor. (es)
- La couche d'ozone ou ozonosphère est la partie de la stratosphère de la Terre qui contient une quantité relativement importante d'ozone (concentration de l'ordre de un pour cent mille). À haute altitude, la couche d'ozone est utile : elle absorbe la plus grande partie du rayonnement solaire ultraviolet dangereux pour les organismes. Elle a donc un rôle protecteur pour les êtres vivants et les écosystèmes. Cette couche est distincte de l'ozone troposphérique de plus basse altitude, qui est un gaz à effet de serre et un polluant. (fr)
- Aon bhlúire ózóin a tharlaíonn san atmaisféar, is é a nádúr tiubhú sa chuid ard den atmaisféar ar a dtugtar an luathstrataisféar, 15-30 km os cionn na talún. Tá tiúchan maith den ózón sa chiseal leathan sin. Imríonn an ciseal seo tionchar ar an ngrianradaíocht a thagann chugainn. Is amhlaidh atá raon leathan tonnfhad nó dathanna, ón infridhearg dho-fheicthe trasna an raoin infheicthe go dtí an ultraivialait dho-fheicthe, sa radaíocht a fhágann dromchla te na Gréine. Ach ionsúnn an ciseal ózóin an-chuid den radaíocht ultraivialait, go mór mór na tonnfhaid ghearra ar a dtugtar ultraivialait-A is ultraivialait-B. Is eol le fada go bhfuil na raoin ultraivialaite seo dochrach do dhaoine, ainmhithe is plandaí. Cuireann dáileog iomarcach de sa chraiceann tús le hailsí craicinn de shaghas meilanóma mharfaigh. Tarlaíonn catarachtanna sna súile de bharr an iomarca den radaíocht chéanna a dhul isteach iontu. Ar an ábhar sin is sciath cosanta bhunúsach é an ciseal ózóin don bheatha ar Domhan. Ó timpeall 1990, tharla laghdú 50-75% i dtiúchan an ózóin os cionn na Mol, a dtugtar poill sa chiseal ózóin orthu. Cinneadh gur clórafluaracarbóin (CFCanna) a bhí astaithe ag daoine ba chiontach leis an ídiú tubaisteach seo. (ga)
- The ozone layer or ozone shield is a region of Earth's stratosphere that absorbs most of the Sun's ultraviolet radiation. It contains a high concentration of ozone (O3) in relation to other parts of the atmosphere, although still small in relation to other gases in the stratosphere. The ozone layer contains less than 10 parts per million of ozone, while the average ozone concentration in Earth's atmosphere as a whole is about 0.3 parts per million. The ozone layer is mainly found in the lower portion of the stratosphere, from approximately 15 to 35 kilometers (9 to 22 mi) above Earth, although its thickness varies seasonally and geographically. The ozone layer was discovered in 1913 by the French physicists Charles Fabry and Henri Buisson. Measurements of the sun showed that the radiation sent out from its surface and reaching the ground on Earth is usually consistent with the spectrum of a black body with a temperature in the range of 5,500–6,000 K (5,230–5,730 °C), except that there was no radiation below a wavelength of about 310 nm at the ultraviolet end of the spectrum. It was deduced that the missing radiation was being absorbed by something in the atmosphere. Eventually the spectrum of the missing radiation was matched to only one known chemical, ozone. Its properties were explored in detail by the British meteorologist G. M. B. Dobson, who developed a simple spectrophotometer (the Dobsonmeter) that could be used to measure stratospheric ozone from the ground. Between 1928 and 1958, Dobson established a worldwide network of ozone monitoring stations, which continue to operate to this day. The "Dobson unit", a convenient measure of the amount of ozone overhead, is named in his honor. The ozone layer absorbs 97 to 99 percent of the Sun's medium-frequency ultraviolet light (from about 200 nm to 315 nm wavelength), which otherwise would potentially damage exposed life forms near the surface. In 1976, atmospheric research revealed that the ozone layer was being depleted by chemicals released by industry, mainly chlorofluorocarbons (CFCs). Concerns that increased UV radiation due to ozone depletion threatened life on Earth, including increased skin cancer in humans and other ecological problems, led to bans on the chemicals, and the latest evidence is that ozone depletion has slowed or stopped. The United Nations General Assembly has designated September 16 as the International Day for the Preservation of the Ozone Layer. Venus also has a thin ozone layer at an altitude of 100 kilometers above the planet's surface. (en)
- Lapisan ozon adalah lapisan di atmosfer pada ketinggian 20−35 km di atas permukaan Bumi yang mengandung molekul-molekul ozon. Konsentrasi ozon di lapisan ini mencapai 10 ppm dan terbentuk akibat pengaruh sinar ultraviolet Matahari terhadap molekul-molekul oksigen. Peristiwa ini telah terjadi sejak berjuta-juta tahun yang lalu, tetapi campuran molekul-molekul nitrogen yang muncul di atmosfer menjaga konsentrasi ozon relatif stabil. Lapisan ozon ditemukan pada tahun 1913 oleh fisikawan Prancis dan . Pengukuran sinar matahari menunjukkan bahwa radiasi yang dikirim keluar dari permukaannya dan mencapai tanah di Bumi biasanya sesuai dengan spektrum benda hitam dengan suhu di kisaran 5'500-6'000 K (5'277 sampai 5'727 °C), kecuali bahwa tidak ada radiasi di bawah panjang gelombang sekitar 310 nm pada akhir spektrum ultraviolet. Disimpulkan bahwa radiasi yang hilang diserap oleh sesuatu di atmosfer. Akhirnya spektrum radiasi yang hilang hanya cocok untuk satu kimiawi, ozon. Sifat-sifatnya dieksplorasi secara rinci oleh ahli meteorologi Inggris , yang mengembangkan spektrofotometer sederhana (yang dapat digunakan untuk mengukur ozon stratosfer dari tanah. Antara 1928 dan 1958, Dobson mendirikan jaringan stasiun pemantauan ozon di seluruh dunia, yang terus beroperasi sampai hari ini. "Satuan Dobson", ukuran yang mudah digunakan dari bagian teratas ozon, dinamai untuk menghormatinya. Lapisan ozon menyerap 97 sampai 99 persen frekuensi menengah sinar ultraviolet Matahari (panjang gelombang dari sekitar 200 nm hingga 315 nm), yang sebaliknya berpotensi merusak kehidupan yang terpapar di dekat permukaan. Majelis Umum Perserikatan Bangsa-Bangsa telah menunjuk 16 September sebagai . (in)
- オゾン層（オゾンそう 独: Ozonschicht 英: ozone layer）とは地球の大気中でオゾンの濃度が高い部分のことである。オゾンは、高度約10 - 50 kmほどの成層圏に多く存在し、特に高度約25 kmで最も密度が高くなる。 (ja)
- 오존층(ozone layer)은 지구, 화성, 금성 따위의 행성 대기권에서 관찰되는 으로 상대적으로 높은 함량의 오존을 포함한다. 지구에서, 이 공기층은 단파 자외선을 흡수하는 성질이 있어 실질적으로 지표에 도달하는 자외선량이 급감하여, 그 결과 육상생물이 출현하는 계기가 되었다. 오존층은 프랑스 물리학자 와 에 의해 1953년 발견되었다. 영국 기상학자 이 자세히 관측하였다. 답슨은 땅에서 성층권 오존을 측정하기 위해 사용될 수 있는 단순한 (Spectrophotometer)를 개발하였다. 답슨은 1928년부터 1958년까지 오늘날까지 이어져온 세계적인 오존 관찰 체계를 구성하였다. (ko)
- L'ozonosfera è lo strato dell'atmosfera in cui si concentra la maggior parte dell'ozono, un gas serra "particolare": l'ozono trattiene e assorbe parte dell'energia proveniente direttamente dal Sole, in particolare le radiazioni a bassa lunghezza d'onda (o alta frequenza) nocive per la vita. L'ozono in oggetto si forma direttamente in stratosfera e non proviene dalla superficie terrestre come diversi altri gas serra. (it)
- De ozonlaag of ozonsfeer is een laag in de stratosfeer, tussen ongeveer 15 en 50 kilometer hoogte, waarin relatief veel ozon aanwezig is.De aardatmosfeer beschermt het leven op aarde door een gedeelte van de schadelijke straling die afkomstig is van de zon tegen te houden. Zo wordt het schadelijkste deel van de ultraviolette straling uit zonlicht tegengehouden door de ozonlaag. Het ozon in de stratosfeer ontstaat doordat zuurstofmoleculen splitsen onder invloed van ultraviolette straling. De splitsingsproducten worden zuurstofradicalen genoemd. Deze radicalen reageren weer met een ander zuurstofmolecuul en vormen zo ozon. Dit ozon absorbeert weer heel makkelijk ultraviolette straling en vormt dan weer zuurstof en een vrij zuurstofradicaal. Het radicaal reageert weer met zuurstof en produceert een nieuw ozonmolecuul. Zodoende blijft dit instabiele molecuul toch in aanzienlijke concentraties aanwezig. De concentratie van het ozon in de stratosfeer is maximaal 10 ppm. Dat is honderd keer zo veel ozon als in inademingslucht aanvaardbaar wordt gevonden. De blauwe kleur van de ozonlaag is zichtbaar in de schemering, omdat ozon een blauw gas is (geel en oranje licht wordt geabsorbeerd). Tijdens de schemering legt de zonnestraling namelijk een lange weg door de ozonlaag af door de zeer geringe invalshoek. Op 16 september wordt jaarlijks aandacht besteed aan de ozonlaag tijdens de Internationale dag voor behoud van de Ozonlaag. (nl)
- Ozonosfera (warstwa ozonowa, powłoka ozonowa) – warstwa zwiększonej koncentracji ozonu w stratosferze. Za obszar jej występowania przyjmuje się wysokości 10–50 lub 20–40 km nad poziomem morza. Najwyższe stężenie ozonu występuje na wysokości około 32 km nad powierzchnią Ziemi. Na tej wysokości stężenie ozonu może wynosić nawet 15 części na milion (0,0015%). Ozon stratosferyczny powstaje w wyniku działania słonecznego światła ultrafioletowego na tlen atmosferyczny. Ozon jest niszczony, gdy reaguje z cząsteczkami zawierającymi azot, wodór, chlor lub brom. Niektóre molekuły niszczące ozon występują naturalnie, ale ludzie wytworzyli inne substancje zubożające warstwę ozonową (w szczególności freony), doprowadzając do rozrostu dziury ozonowej. Ozonosfera jest warstwą ochronną bardzo ważną dla życia na Ziemi. Chroni przed promieniowaniem ultrafioletowym, które jest szkodliwe dla organizmów żywych. Dzięki niej jest możliwe życie na lądzie. Pochłania ona całkowicie promieniowanie UV-C, częściowo promieniowanie UV-B, a przed promieniowaniem UV-A chroni tylko w niewielkim stopniu. Ozonosfera przyczynia się do wzrostu temperatury w warstwie stratosfery, ponieważ ozon pochłania promieniowanie nadfioletowe, a jego energia zamieniana jest w ciepło. Mimo że nazwa sugeruje jego duży udział, cały ozon z ozonosfery w warunkach normalnych utworzyłby na poziomie morza warstwę o grubości ok. 3 mm. (pl)
- A ozonosfera, camada de ozônio(pt-BR) ou camada de ozono(pt-PT?) é uma região da estratosfera terrestre que concentra altas quantidades de ozônio (gás formado a partir da combinação de três átomos de oxigênio). Localizada entre 20 e 30 quilômetros de altitude e com cerca de 10 km de espessura, contém aproximadamente 90% do ozônio atmosférico. Os gases na camada de ozono são tão rarefeitos que, se comprimidos à pressão atmosférica no nível do mar, a sua espessura não seria maior que alguns milímetros. Este gás é produzido nas baixas latitudes, migrando diretamente para as altas latitudes. As radiações electromagnéticas emitidas pelo Sol trazem energia para a Terra, entre as quais a radiação infravermelha, a luz visível e um misto de radiações e partículas, muitas destas nocivas. Grande parte da energia solar é absorvida e reemitida pela atmosfera. Se chegasse em sua totalidade à superfície do planeta, esta energia o esterilizaria. A camada de ozono é uma das principais barreiras que protegem os seres vivos dos raios ultravioleta. O ozono deixa passar apenas uma pequena parte dos raios U.V., esta benéfica. Quando o oxigênio molecular da alta atmosfera sofre interações devido à energia ultravioleta do Sol, acaba dividindo-se em oxigênio atômico; o átomo de oxigênio e a molécula do mesmo elemento unem-se devido à reionização, e acabam formando a molécula de ozono cuja composição é O3 (três átomos de oxigênio). A região, quando saturada de ozono, funciona como um filtro onde as moléculas absorvem a radiação ultravioleta do Sol e, devido a reações fotoquímicas, atenuando o seu efeito. É nesta região que estão as nuvens de madrepérola, que são formadas pela capa de ozono. (pt)
- Ozonlagret är ett lager av ozon i jordens stratosfär och är viktigt för livet på jorden, eftersom den absorberar skadlig UV-strålning från solen. Ozonhalten är särskilt hög i stratosfärens nedre skikt, som ligger 15–30 km över markytan. Ozonlagrets tjocklek mäts i DU (Dobson Units). Utsläpp av ozonnedbrytande gaser (speciellt freon) har tunnat ut ozonlagret, vilket har ökat risken för hudcancer i områden nära Nord- och Sydpolen på grund av den höga nivå av strålning från solen. Ozonlagret har även påverkat tillväxten av växtplankton, vilket orsakar minskad fisktillgång. Med minskade utsläpp av ozonnedbrytande gaser kan skadan på ozonlagret långsamt repareras (via processen då syre övergår till ozon när det utsätts för UV-strålning). 2018 rapporterade Sveriges Television att ozonlagret delvis återhämtat sig efter att Förenta nationerna skrev under Montrealprotokollet 1989. Ozonlagret skadas allvarligt av freoner eftersom det frisläpps kloratomer när freonerna bryts ned. Dessa kloratomer agerar sedan som katalysatorer för nedbrytningen av ozon. En enda kloratom kan medföra att mellan tiotusen och hundratusen ozonmolekyler förstörs. Mekanismen har klarlagts av bland andra Crutzen, Rowland och Molina. (sv)
- Озо́новый слой — часть стратосферы на высоте от 20 до 40 км (в тропических широтах 25—30 км, в умеренных 20—25, в полярных 15—20), с наибольшим содержанием озона (вещества, молекула которого состоит из трёх атомов кислорода, O3), образующегося в результате воздействия УФ излучения Солнца на молекулярный кислород (O2). При этом с наибольшей интенсивностью, именно благодаря процессам распада кислорода, атомы которого затем образуют озон, происходит поглощение ближней (к видимому свету) части ультрафиолета солнечного спектра. Кроме того, диссоциация озона под воздействием ультрафиолетового излучения приводит к поглощению наиболее жёсткой его части. Около 90 % атмосферного озона находится в стратосфере, главным образом на высоте от 20 до 40 км над поверхностью Земли. Его концентрация в стратосфере составляет от 2 до 8 частей на миллион. Общее количество озона в атмосфере таково, что если бы можно было весь его переместить на уровень моря и сконцентрировать до атмосферного давления при температуре 0 °C, он занял бы слой высотой всего 3 мм (это соответствует 300 единицам Добсона, или 300×2,69×1016 молекул озона на квадратный сантиметр поверхности Земли). Для сравнения, вся сжатая под нормальным давлением атмосфера составляла бы слой в 8 км. Озоновый слой поглощает от 97 до 99 % солнечного излучения в области длин волн от 200 до 315 нм. Очень опасный ультрафиолет в диапазоне UV-c (100—280 нм) практически полностью поглощается кислородом (< 200 нм с образованием монокислорода и далее озона) и озоном (200—280 нм) в самых верхних слоях атмосферы, выше 35 км. Диапазон UV-b (280—315 нм), вызывающий загар и рак кожи, поглощается озоном почти полностью, до поверхности Земли доходит лишь несколько процентов, причём в длинноволновой части этого диапазона, тогда как на длине волны 290 нм коэффициент поглощения озонового слоя составляет 3,5×108. Диапазон UV-a (315—400 нм), ближайший к видимому свету (400—700 нм) почти не поглощается (см. рис.). Благодаря нагреванию воздуха вследствие поглощения озоном солнечных лучей возникает температурная инверсия, то есть повышение температуры с высотой. Таким образом, тропосфера и стратосфера разделяются тропопаузой и смешивание воздуха между этими слоями атмосферы затруднено. Озоновый слой образовался в атмосфере Земли 1,85—0,85 млрд лет назад, когда в ней вследствие фотосинтеза накопилось достаточно кислорода. Лишь после образования озонового слоя жизнь (включая растения) смогла выйти из океанов; без этого высокоразвитые формы жизни типа млекопитающих, включая человека, не возникли бы. (ru)
- Озо́носфера, озоновий шар, озоновий екран — шар атмосфери (стратосфери), у межах якого концентрація молекул озону (О3) у 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Озоновий шар лежить в стратосфері на висоті від 15 до 35 км. Завдяки порівняно високій концентрації озону тут інтенсивно поглинається ультрафіолетова частина сонячної радіації. Тому озоновий шар має виняткове значення для розвитку життя на Землі, перешкоджаючи потраплянню на поверхню планети короткохвильового ультрафіолетового проміння, згубного для живих організмів. (uk)
- 臭氧層是指地球大氣層的平流層中臭氧濃度相對較高的部分，主要作用是吸收短波紫外線。臭氧層密度低，如果它被壓縮到對流層的密度，則只有數毫米厚。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La ozona tavolo estas parto de la stratosfero, kiu entenas ozonon en grave pli granda kvanto (ĉ. 8 ) ol kompare en suba troposfero. Tiu fortenas la ultraviolan sunlumon danĝeran al la plejmulto de vivaĵoj. Pro la liberigado de fluorklorkarbonhidrogenaĵoj (FKKH) kaj karbona tetraklorido dum la 1970-aj jaroj la ozona tavolo komencis ekde tiam malkreski - precipe super la arkto kaj antarkto (vidu ozontruo). (eo)
- Ozono geruza edo ozonosfera Lurraren atmosferako gas geruza da, ozono (O3) kontzentrazio handikoa. Geruza honek eguzkiaren frekuentzia handiko argi ultramorearen %97-99a xurgatzen du, beronek planetako bizitza kalte baitezake. Geruza hau estratosferan dago, 15 eta 35 km artean, planeta guztia inguratzen. Geruzaren aurkikuntza zientzialariak egin zuen 1913an, esker. (eu)
- La couche d'ozone ou ozonosphère est la partie de la stratosphère de la Terre qui contient une quantité relativement importante d'ozone (concentration de l'ordre de un pour cent mille). À haute altitude, la couche d'ozone est utile : elle absorbe la plus grande partie du rayonnement solaire ultraviolet dangereux pour les organismes. Elle a donc un rôle protecteur pour les êtres vivants et les écosystèmes. Cette couche est distincte de l'ozone troposphérique de plus basse altitude, qui est un gaz à effet de serre et un polluant. (fr)
- オゾン層（オゾンそう 独: Ozonschicht 英: ozone layer）とは地球の大気中でオゾンの濃度が高い部分のことである。オゾンは、高度約10 - 50 kmほどの成層圏に多く存在し、特に高度約25 kmで最も密度が高くなる。 (ja)
- 오존층(ozone layer)은 지구, 화성, 금성 따위의 행성 대기권에서 관찰되는 으로 상대적으로 높은 함량의 오존을 포함한다. 지구에서, 이 공기층은 단파 자외선을 흡수하는 성질이 있어 실질적으로 지표에 도달하는 자외선량이 급감하여, 그 결과 육상생물이 출현하는 계기가 되었다. 오존층은 프랑스 물리학자 와 에 의해 1953년 발견되었다. 영국 기상학자 이 자세히 관측하였다. 답슨은 땅에서 성층권 오존을 측정하기 위해 사용될 수 있는 단순한 (Spectrophotometer)를 개발하였다. 답슨은 1928년부터 1958년까지 오늘날까지 이어져온 세계적인 오존 관찰 체계를 구성하였다. (ko)
- L'ozonosfera è lo strato dell'atmosfera in cui si concentra la maggior parte dell'ozono, un gas serra "particolare": l'ozono trattiene e assorbe parte dell'energia proveniente direttamente dal Sole, in particolare le radiazioni a bassa lunghezza d'onda (o alta frequenza) nocive per la vita. L'ozono in oggetto si forma direttamente in stratosfera e non proviene dalla superficie terrestre come diversi altri gas serra. (it)
- Озо́носфера, озоновий шар, озоновий екран — шар атмосфери (стратосфери), у межах якого концентрація молекул озону (О3) у 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Озоновий шар лежить в стратосфері на висоті від 15 до 35 км. Завдяки порівняно високій концентрації озону тут інтенсивно поглинається ультрафіолетова частина сонячної радіації. Тому озоновий шар має виняткове значення для розвитку життя на Землі, перешкоджаючи потраплянню на поверхню планети короткохвильового ультрафіолетового проміння, згубного для живих організмів. (uk)
- 臭氧層是指地球大氣層的平流層中臭氧濃度相對較高的部分，主要作用是吸收短波紫外線。臭氧層密度低，如果它被壓縮到對流層的密度，則只有數毫米厚。 (zh)
- طبقة الأوزون هي جزء من الغلاف الجوي لكوكب الأرض والذي يحتوي بشكل مكثف على غاز الأوزون. وهي متمركزة بشكل كبير في الجزء السفلي من طبقة الستراتوسفير من الغلاف الجوي للأرض وهي ذات لون أزرق. يتحول فيها جزء من غاز الأوكسجين إلى غاز الأوزون بفعل الأشعة فوق البنفسجية القوية التي تصدرها الشمس وتؤثر في هذا الجزء من الغلاف الجوي نظرا لعدم وجود طبقات سميكة من الهواء فوقه لوقايته. ولهذه الطبقة أهمية حيوية بالنسبة لنا فهي تحول دون وصول الموجات فوق البنفسجية القصيرة بتركيز كبير إلى سطح الأرض. (ar)
- La capa d'ozó o ozonosfera és la zona de l'estratosfera terrestre que conté una concentració relativament alta d'ozó. Mentre que la concentració mitjana d'ozó a l'atmosfera és 0,3 ppm, en la capa d'ozó pot arribar a les 15 ppm. Aquesta capa, que s'estén aproximadament dels 15 als 40 km d'altitud, reuneix el 90% de l'ozó present en l'atmosfera i absorbeix del 97% al 99% de la radiació ultraviolada d'alta freqüència. (ca)
- Ozonová vrstva je část stratosféry ve výšce 30 až 40 km nad zemským povrchem, v níž se nachází značně zvýšený poměr ozonu vůči běžnému dvouatomovému kyslíku. Hraje mimořádně významnou roli pro pozemský život, neboť chrání planetu před ultrafialovým zářením. Oblast, kde je ozónová vrstva výrazně oslabená, tedy hodnota hrubosti ozónu vyskytující se pod 220 dobsonových jednotek, je chybné si myslet, že ozónová díra je doopravdy díra, jedná se jen o ztenčení vrstvy ozónu. Ozónová díra a v současné době se nachází hlavně na pólech planety (majoritní výskyt je na jižním pólu). (cs)
- Το στρώμα του όζοντος είναι μια περιοχή της στρατόσφαιρας της Γης που απορροφά το μεγαλύτερο μέρος της υπεριώδους ακτινοβολίας του Ήλιου. Περιέχει υψηλή συγκέντρωση όζοντος (Ο3), μεγαλύτερη σε σχέση με άλλα μέρη της ατμόσφαιρας, αν και είναι σχετικά μικρή σε σχέση με τη συγκέντρωση άλλων αερίων της στρατόσφαιρας. Η στιβάδα του όζοντος περιέχει λιγότερα από 10 μέρη ανά εκατομμύριο όζον, ενώ η μέση συγκέντρωση όζοντος συνολικά στην ατμόσφαιρα της Γης είναι περίπου 0,3 μέρη ανά εκατομμύριο. Η στιβάδα του όζοντος βρίσκεται κυρίως στο κατώτερο τμήμα της στρατόσφαιρας, από περίπου τα 15 έως τα 35 χιλιόμετρα πάνω από τη Γη, αν και το πάχος της ποικίλλει εποχιακά και ανά περιοχή.Τα τελευταία χρόνια έχει δημιουργηθεί η τρύπα του όζοντος η οποία είναι επιβλαβής για την Γη και την ανθρώπινη υγεία. Η (el)
- Die Ozonschicht ist ein Bereich erhöhter Konzentration des Spurengases Ozon (O3) in der Erdatmosphäre, hauptsächlich in der unteren Stratosphäre. Etwa 90 % des atmosphärischen Ozons befinden sich in 15 bis 30 km Höhe. In etwa 40 km Höhe hat es seine höchste Volumenkonzentration von etwa 8 ppm. Es entsteht aus dem Luftsauerstoff, indem dessen Moleküle O2 durch den energiereichsten Anteil des Sonnenlichts (UV-C) zu Sauerstoffatomen gespalten werden. Die Atome verbinden sich dann sofort mit je einem weiteren O2 zu O3. (de)
- La capa de ozono es una capa que envuelve la Tierra impidiendo que los rayos solares y los rayos ultravioleta lleguen a los seres vivos.Se denomina capa de ozono u ozonosfera a la zona de la estratosfera terrestre que contiene una concentración relativamente alta de ozono. Esta capa, que se extiende aproximadamente de los 15 km a los 50 km de altitud, reúne el 90 % del ozono presente en la atmósfera y absorbe del 97 al 99 % de la radiación ultravioleta de alta frecuencia (150-300 nm). Fue descubierta por los físicos Charles Fabry y Henri Buisson en el año 1913. (es)
- Aon bhlúire ózóin a tharlaíonn san atmaisféar, is é a nádúr tiubhú sa chuid ard den atmaisféar ar a dtugtar an luathstrataisféar, 15-30 km os cionn na talún. Tá tiúchan maith den ózón sa chiseal leathan sin. Imríonn an ciseal seo tionchar ar an ngrianradaíocht a thagann chugainn. Ó timpeall 1990, tharla laghdú 50-75% i dtiúchan an ózóin os cionn na Mol, a dtugtar poill sa chiseal ózóin orthu. Cinneadh gur clórafluaracarbóin (CFCanna) a bhí astaithe ag daoine ba chiontach leis an ídiú tubaisteach seo. (ga)
- The ozone layer or ozone shield is a region of Earth's stratosphere that absorbs most of the Sun's ultraviolet radiation. It contains a high concentration of ozone (O3) in relation to other parts of the atmosphere, although still small in relation to other gases in the stratosphere. The ozone layer contains less than 10 parts per million of ozone, while the average ozone concentration in Earth's atmosphere as a whole is about 0.3 parts per million. The ozone layer is mainly found in the lower portion of the stratosphere, from approximately 15 to 35 kilometers (9 to 22 mi) above Earth, although its thickness varies seasonally and geographically. (en)
- Lapisan ozon adalah lapisan di atmosfer pada ketinggian 20−35 km di atas permukaan Bumi yang mengandung molekul-molekul ozon. Konsentrasi ozon di lapisan ini mencapai 10 ppm dan terbentuk akibat pengaruh sinar ultraviolet Matahari terhadap molekul-molekul oksigen. Peristiwa ini telah terjadi sejak berjuta-juta tahun yang lalu, tetapi campuran molekul-molekul nitrogen yang muncul di atmosfer menjaga konsentrasi ozon relatif stabil. Majelis Umum Perserikatan Bangsa-Bangsa telah menunjuk 16 September sebagai . (in)
- De ozonlaag of ozonsfeer is een laag in de stratosfeer, tussen ongeveer 15 en 50 kilometer hoogte, waarin relatief veel ozon aanwezig is.De aardatmosfeer beschermt het leven op aarde door een gedeelte van de schadelijke straling die afkomstig is van de zon tegen te houden. Zo wordt het schadelijkste deel van de ultraviolette straling uit zonlicht tegengehouden door de ozonlaag. Op 16 september wordt jaarlijks aandacht besteed aan de ozonlaag tijdens de Internationale dag voor behoud van de Ozonlaag. (nl)
- A ozonosfera, camada de ozônio(pt-BR) ou camada de ozono(pt-PT?) é uma região da estratosfera terrestre que concentra altas quantidades de ozônio (gás formado a partir da combinação de três átomos de oxigênio). Localizada entre 20 e 30 quilômetros de altitude e com cerca de 10 km de espessura, contém aproximadamente 90% do ozônio atmosférico. Os gases na camada de ozono são tão rarefeitos que, se comprimidos à pressão atmosférica no nível do mar, a sua espessura não seria maior que alguns milímetros. Este gás é produzido nas baixas latitudes, migrando diretamente para as altas latitudes. (pt)
- Ozonosfera (warstwa ozonowa, powłoka ozonowa) – warstwa zwiększonej koncentracji ozonu w stratosferze. Za obszar jej występowania przyjmuje się wysokości 10–50 lub 20–40 km nad poziomem morza. Najwyższe stężenie ozonu występuje na wysokości około 32 km nad powierzchnią Ziemi. Na tej wysokości stężenie ozonu może wynosić nawet 15 części na milion (0,0015%). (pl)
- Ozonlagret är ett lager av ozon i jordens stratosfär och är viktigt för livet på jorden, eftersom den absorberar skadlig UV-strålning från solen. Ozonhalten är särskilt hög i stratosfärens nedre skikt, som ligger 15–30 km över markytan. Ozonlagrets tjocklek mäts i DU (Dobson Units). (sv)
- Озо́новый слой — часть стратосферы на высоте от 20 до 40 км (в тропических широтах 25—30 км, в умеренных 20—25, в полярных 15—20), с наибольшим содержанием озона (вещества, молекула которого состоит из трёх атомов кислорода, O3), образующегося в результате воздействия УФ излучения Солнца на молекулярный кислород (O2). При этом с наибольшей интенсивностью, именно благодаря процессам распада кислорода, атомы которого затем образуют озон, происходит поглощение ближней (к видимому свету) части ультрафиолета солнечного спектра. Кроме того, диссоциация озона под воздействием ультрафиолетового излучения приводит к поглощению наиболее жёсткой его части. (ru)
|
