dbo:abstract
|
- De la natura (en llatí: De rerum natura) és un poema didàctic de temàtica filosòfica i científica, escrit per Lucreci el segle i aC, que constitueix l'exposició més completa i coherent conservada de la filosofia i de la física epicúries. És, de fet, l'única obra coneguda i conservada d'aquest autor. Està dedicat a Gai Memmi i està estructurat en sis llibres, compostos en hexàmetres. L'objectiu principal del poema és el d'alliberar els homes de la por i del patiment, provinents de prejudicis i creences, explicant clarament les causes i el funcionament del cosmos, per a, així, assolir l'ataràxia. (ca)
- O přírodě, latinsky De rerum natura, je didaktická báseň z 1. století př. n. l. římského básníka a filosofa Tita Lucretia Cara, jejímž cílem je vysvětlení epikurejské filosofie římskému publiku. Báseň obsahuje sedm tisíc čtyři sta daktylových hexametrů a je rozdělena do šesti knih. Vysvětuje epikurejskou fyziku skrze poetický jazyk a metafory, konkrétně se zabývá principy atomismu, povahou mysli, duše, smyslového vnímání a myšlení, vývojem světa a jeho fenoménů a vysvětlením nebeských a pozemských jevů. Svět v ní popsaný funguje na základě těchto fyzikálních principů jež jsou řízeny fortunou „náhodou“, nikoliv skrze zásahy tradičních římských božstev. Český překlad byl pořízen z latinského originálu vydaného J. Martinem v Lipsku roku 1936. Text přeložila, úvod napsala a poznámkami a rejstříkem doplnila Julie Nováková. Knihu vydalo Nakladatelství Svoboda v roce 1971 jako 12. svazek edice Antická knihovna. (cs)
- دي منشوره الطبيعية ( على طبيعة الأشياء ) هو وصف تعليمي من القرن الأول قبل الميلاد. هي قصيدة لشاعر روماني و الفيلسوف لوكريتيوس (c 99 قبل الميلاد -c 55 قبل الميلاد.) بهدف شرح الفلسفة الأبيقورية للجمهور الروماني. تنقسم القصيدة، وكتبت القصيدة في بعض من 7,400 أجزاء سداسية، في ستة كتب بدون عنوان، وتستكشف الفيزياء الأبيقورية من خلال لغة شعرية غنية بالاستعارات. لوكريتيوس يقدم مبادئ المذهب الذري. طبيعة العقل و النفس. وتعليل الحاسة و الفكر. تطوير العالم وظواهره. ويفسر مجموعة متنوعة من السماوية والظواهر الأرضية . وصف الكون في القصيدة يعمل وفقا لهذه المبادئ الفيزيائية، مسترشدا 'بفورتونا' ، «الفرصة»، وليس التدخل الإلهي الآلهة الرومانية التقليدية. (ar)
- De rerum natura (deutsch Über die Natur der Dinge oder Vom Wesen des Weltalls) ist ein aus dem 1. Jahrhundert v. Chr. stammendes Lehrgedicht des römischen Dichters, Philosophen und Epikureers Titus Lucretius Carus, genannt Lukrez. Die Hommage an Epikur handelt von der Stellung des Menschen in einem von den Göttern nicht beeinflussten Universum. (de)
- Το De rerum natura, Περί της φύσεως των πραγμάτων όπως αποδίδεται στα ελληνικά, είναι διδακτικό ποίημα του Λουκρητίου γραμμένο στη Λατινική γλώσσα το 57 π.Χ. που αναφέρεται λεπτομερώς στη θέση του ανθρώπου απέναντι στο σύμπαν χωρίς την επιρροή των θεών με βάση την φιλοσοφία του Επίκουρου τον οποίο ο ποιητής τον υμνεί τακτικά στο έργο του. Αποτελείται από έξι άτιτλα βιβλία γραμμένο σε 7413 δακτυλικούς εξάμετρους και όλο το έργο πέραν του ποιητικού, φιλοσοφικού και επιστημονικού ενδιαφέροντος διακρίνεται από το λεκτικό πλούτο, τις μεταφορές και τα σύνθετα επίθετα που ο ίδιος δημιούργησε παραπονούμενος συχνά για τη φτώχεια της λατινικής γλώσσας. Από το έργο αυτό του Λουκρητίου γνώρισε η Ευρώπη την ατομική φυσική του Επίκουρου, όπου έχουν τη ρίζα τους πολλά θέματα που τελειοποίησε ή και καλείται ακόμη να τελειοποιήσει η νεότερη ατομική επιστήμη γιατί στην πραγματικότητα κρύβεται ένας ανάλογος προβληματισμός. Σύμφωνα με την κρίση του φιλολόγου αποτελεί «Το ωραιότερο διδακτικό ποίημα που σώζεται σήμερα σε οποιαδήποτε γλώσσα του κόσμου.» (el)
- Ne konfuzu kun De rerum naturis de Rabano Maŭro De Rerum Natura (Esperante Pri la Naturo de Aferoj) estas epopea poemo en latina lingvo de la latina poeto Lukrecio, kiu vivis en la unua jarcento a.k. Ĝi estas skribita en daktilaj heksametroj, la klasika metriko por la epopeaj poemoj. Ĝi estas farita por traduki, en la senco de traducere, la doktrinon de Epikuro. La poemo volas "rompi la fortajn riglilojn de la pordo de la natura", tio estas: malkaŝi la naturon de la mondo kaj de la fenomenoj por la leganto. Laŭ Lukrecio, kaj konforme al la epikurana tradicio, tiuj scioj devas permesi al la homaro liberigi sin je la superstiĉoj, interalie religiaj, kiuj malhelpas la homojn trafi la ataraksion, t. e. la animtrankvilecon. (eo)
- De rerum natura (Latin: [deː ˈreːrʊn naːˈtuːraː]; On the Nature of Things) is a first-century BC didactic poem by the Roman poet and philosopher Lucretius (c. 99 BC – c. 55 BC) with the goal of explaining Epicurean philosophy to a Roman audience. The poem, written in some 7,400 dactylic hexameters, is divided into six untitled books, and explores Epicurean physics through poetic language and metaphors. Namely, Lucretius explores the principles of atomism; the nature of the mind and soul; explanations of sensation and thought; the development of the world and its phenomena; and explains a variety of celestial and terrestrial phenomena. The universe described in the poem operates according to these physical principles, guided by fortuna ("chance"), and not the divine intervention of the traditional Roman deities. (en)
- De rerum natura Lukrezio olerkari eta filosofo erromatarrak K.a. I. mendean idatzitako latinezko poema epikoa da. Bere xedea filosofia epikurearra erromatarrei azaltzea izan zen. De rerum natura hexametro daktilikoa jarraituz idatzita dago, sei liburukitan, eta fisika epikurearra du ardatz nagusi. Atomismoaren printzipioak azaltzen ditu; buruaren eta arimaren izaera; zentzumena eta ; munduaren garapena eta haren fenomenoak; eta zeruko zein lurreko hainbat fenomeno. (eu)
- De rerum natura (De la nature des choses), plus souvent appelé De natura rerum, est un grand poème en langue latine du poète philosophe latin Lucrèce, qui vécut au Ier siècle avant notre ère. Composé de six livres totalisant 7 400 hexamètres dactyliques, mètre classique utilisé traditionnellement pour le genre épique, il constitue une traduction de la doctrine d’Épicure. Le poème se présente comme une tentative de « briser les forts verrous des portes de la nature », c’est-à-dire de révéler au lecteur la nature du monde et des phénomènes naturels. Selon Lucrèce, qui s'inscrit dans la tradition épicurienne, cette connaissance du monde doit permettre à l'homme de se libérer du fardeau des superstitions, notamment religieuses, constituant autant d'entraves qui empêchent chacun d'atteindre l'ataraxie, c’est-à-dire la tranquillité de l'âme. « Il n'y a sans doute pas de plus beau poème scientifique que le De Natura Rerum. » (fr)
- De la naturaleza de las cosas o Sobre la naturaleza de las cosas (en latín, Dē rērum natūra) es un poema didáctico, dentro del género de los periphyseos cultivado por los filósofos atomistas griegos, escrito en el siglo I a. C. por Tito Lucrecio Caro; dividido en seis libros, proclama la realidad del universo e intenta liberar al hombre de su temor a la muerte y a los dioses. Dedicado al noble Cayo Memio, Lucrecio expone las doctrinas filosóficas del epicureísmo, la física atomista de Demócrito y la filosofía ética hedonista de Epicuro a través del lenguaje poético y las metáforas. El universo descrito en el poema opera de acuerdo con estos principios físicos, guiado por fortuna ("azar"), y no por la intervención divina de las deidades romanas tradicionales. Constituye posiblemente la mayor obra de la poesía de Roma y, sin duda, uno de los mayores intentos destinados a la comprensión de la realidad del mundo y de lo humano. Los tres primeros libros tratan del ser y la nada, en cuanto conceptos, de la materia y el espacio y los átomos con sus movimientos. Se abordan temas tales como la infinitud del universo, la regularidad de sus procesos y la naturaleza del espíritu y de la mente, explicados como sustancias materiales sujetas a la mortalidad o, más bien, la disolución. Los tres últimos libros explican desde el materialismo y la teoría atómica, la naturaleza de los astros, las fuerzas de la naturaleza, los sentidos, la reproducción, la atracción sexual y las enfermedades. El estado del poema sugiere está inacabado. (es)
- De rerum natura adalah wiracarita abad pertama SM buatan penyair dan filsuf Romawi Lucretius yang berujuan menjelaskan filsafat pada orang Romawi. Sajak tersebut ditulis dalam format dan terbagi dalam enam buku. De rerum natura menguraikan fisika Epikurean melalui bahasa dan metafora yang sangat puitis. Lucretius menjelaskan prinsip-prinsip atomisme; hakikat pikiran dan jiwa; penjelasan indra dan pemikiran; perkembangan dunia dan fenomenanya; dan menjelaskan berbagai fenomena langit dan bumi. Alam semesta yang dijabarkan dalam De rerum natura bekerja berdasarkan prinsip-prinsip fisika, dibimbing oleh fortuna, "kesempatan", dan bukan ditentukan oleh para dewa. (in)
- 《사물의 본성에 관하여》(De rerum natura)는 루크레티우스의 철학 서사시이다. 루크레티우스는 높은 긍지를 갖고 있던 사람이라고 전해진다. 그는 에피쿠로스의 철학을 미묘한 점에 이르기까지 시(詩)로 재현시키려 하였다. 로마인으로서는 처음 있는 시도였다. 그가 취급한 것은 에피쿠로스의 자연학 부분이다. 라틴역(譯)으로, 그 의미를 본다면 '사물의 본성에 관하여'라고 번역된다. 사물(事物)이라고 하는 것은 우주의 일체(一切)가 포함되어 있다. 따라서 자연학이 주로 되어 있고 에피쿠로스파의 주장이나 윤리관, 주관적인 것을 간혹 첨가시켜 놓은 데 불과하다. 그는 자연학을 기술한 후 윤리 방면에도 확대하려 하였다. 작품 내용의 추이(推移)상 명백한 것이다. 그러나 거기까지는 도달하지 못하였다. 이 작품도 미완성이다. 에피쿠로스는 원자(原子) 상호의 충돌은 중량의 차에 의한 낙하 속도(落下速度)의 상위(相違)가 원인이라 하고 있다. 루크레티우스는 그것을 잘못이라고 말한다. 그는 '사경운동(斜傾運動)'을 일으키기 위해서라고 하였다. 인간의 자유의지의 문제도 이 생각으로 해결하려고 했으나 그 논지는 애매하고 난해했다. 이 작품은 키케로의 주선으로 출판된 듯하나 대중의 반응은 시원치 않았다. 일부 사람은 일찍부터 충분히 진가를 인정하고 있었다. 후배인 베르길리우스에게 큰 영향을 주었다. 시인 오비디우스는 언제인가 대지(大地)가 멸망하는 날이 있다면 그날이야말로 숭고한 루크레티우스의 시가 멸실하는 날일 것이라고 하여 이 작품의 영속성(永續性)을 예언하고 있다. (ko)
- De rerum natura ("La natura delle cose" o "Sulla natura") è un poema didascalico latino in esametri di genere epico-filosofico, scritto da Tito Lucrezio Caro nel I secolo a.C.; è composto di sei libri raggruppati in tre diadi. Riscoperto in un monastero tedesco dal cacciatore di manoscritti Poggio Bracciolini nel 1417 e ricopiato da Niccolò Niccoli (inventore dei caratteri corsivi). La tragica fine del sesto libro (la peste di Atene) ha fatto pensare all’incompiutezza dell’opera di Lucrezio poiché questa era in netto contrasto con l’inizio del primo libro (inno a Venere). Tuttavia il numero dei libri scritti da Lucrezio rientra nel filone epico-didascalico: infatti si attribuisce in genere l’appartenenza a questo filone delle opere composte da sei libri o multipli di sei. In questo poema il filosofo e poeta latino si fa portavoce delle teorie epicuree riguardo alla realtà della natura retta da un "ordine naturale" indipendente dagli dei e al ruolo dell'uomo in un universo atomistico, materialistico e meccanicistico: si tratta di un richiamo alla responsabilità personale e di un incitamento al genere umano affinché prenda coscienza della realtà, nella quale gli uomini sin dalla nascita sono vittime di passioni che non riescono a comprendere. La principale fonte dell'epos lucreziano, infatti, è il Περὶ φύσεως (perì fuseos) di Epicuro. L'autore si assume il compito di fornire agli uomini gli strumenti per eliminare le paure e raggiungere l'atarassia, ovvero l'assenza di turbamento propria del saggio, l'unico capace di ottenere una vittoria razionale sui sentimenti. (it)
- De rerum natura (łac. „O naturze rzeczy”) – poemat z I wieku p.n.e., napisany heksametrem przez rzymskiego filozofa i poetę Lukrecjusza. Zawiera wykład filozofii epikurejskiej (atomizm, psychologia, fizyka). (pl)
- Om tingens natur (lat. De rerum natura) är ett verk skrivet av den romerska poeten Titus Lucretius Carus under sista århundradet före vår tideräknings början. Det är Lucretius enda bevarade verk, såvitt vi vet det enda större verk han författade. Boken är en lärodikt, starkt influerad av den grekiske filosofen Epikuros. (sv)
- De rerum natura (Sobre a natureza das coisas) é um poema didático, dentro do género dos periphyseos cultivado por alguns pré-socráticos gregos, escrito no século I a.C. por Tito Lucrécio Caro; dividido em seis livros, proclama a realidade do homem num universo sem deuses e tenta libertá-lo do seu temor à morte. Expõe a física atomista de Demócrito e a filosofia moral de Epicuro. (pt)
- De rerum natura («О приро́де веще́й») — философская поэма Лукреция, в которой римский автор I века до н. э. изложил учение греческого философа-материалиста Эпикура. Поэма говорит о том, что материя вечна, что она состоит из атомов, о безграничности вселенной, её постоянном движении и изменении, о том, что человек не должен бояться смерти, с которой никогда не встречается (когда он жив, её нет, а когда она наступает, то уже нет его). С целью избавить людей от страха перед тем, что ждёт их души после смерти, здесь опровергаются представления о существовании загробного мира. (ru)
- 《物性论》(De rerum natura) 是罗马共和国末期的诗人和哲学家卢克莱修创作于公元前1世纪的哲理长诗。《物性论》一诗分为6卷,用抑扬六步格写成,其内容主要是阐明伊壁鸠鲁的哲学,尤其是原子论学说。 (zh)
- «Про природу речей» (лат. «De rerum natura») — поема римського поета Лукреція — і єдиний повністю збережений поетичний твір, у якому проповідується вчення Епікура. Слід зауважити, що Лукрецій, переконаний і пристрасний послідовник Епікура, не відтворив у своїй поемі всього вчення останнього: він виклав головним чином Епікурову фізику. У детальному викладі фізики Епікура полягає величезна заслуга Лукреція, тому що саме ця сторона Епікурового вчення представляє зовсім винятковий інтерес для історії наукової думки і матеріалізму. Що ж до вчення про критерії (каноніки) і етики, то він зачіпає їх лише побіжно. Епікур (давньогрецький філософ 4-3 століття до н.е.) був найбільшим матеріалістом і атеїстом античного світу, ідеологом рабовласницької демократії, розвивав атомістичну філософію. Навчав, що матерія вічна, і що боги не можуть у неї втручатися. Мета філософії — щастя людини, заради якого потрібно звільнитися від внутрішніх страхів і забобонів, пізнати закони природи. Суть філософії спрямована проти забобонів і містики. Поема Лукреція складається із шести книг. У перших двох книгах викладається атомістична теорія світобудови, що відкидає втручання богів у мирські справи. Книга третя присвячена вченню Епікура про душу, причому наводяться докази, що душа матеріальна, смертна і що страх перед смертю безглуздий. У четвертій книзі знаходиться виклад питань про людину, а також про чуттєві сприйняття, в яких Лукрецій бачить основу людських знань. У п'ятій книзі Лукрецій займається проблемами космогонії, пояснюючи походження землі, неба, моря, небесних тіл і живих істот. У кінці цієї книги дається блискучий нарис поступового розвитку людства і людської культури і розбирається питання про походження мови. Основний зміст шостої книги — знищення забобонних страхів шляхом природного пояснення явищ природи, що вражають людину. Тут йдеться про грім, блискавки, хмари, дощ, землетруси, виверження Етни, розливи Нілу, про різні незвичайні властивості джерел та інші явища природи. Закінчується остання книга міркуванням про хвороби і описом повального мору в Афінах під час Пелопоннеської війни в 430 році до н.е. Цей фінал утворює ефектний контраст зі вступом до поеми, що представляє патетичне прославляння Венери як символу творчої та життєдайної сили. У своїй поемі Лукрецій дає пояснення всього сущого, намагаючись перш за все звільнити людську думку від усяких забобонних і брехливих уявлень про що-небудь надчуттєве, містичне, таємниче, оскільки: ... вмирущі здебільшого марно здіймаютьРій осоружних турбот і погідність душі каламутять. Як ото діти бояться, бува, серед темної ночі Хтозна-чого, все тремтять, так і ми серед білої днини,Хоч і дорослі, тривожимось тим, що, повір, не страшніше,Ніж усе те, чого ждуть серед ночі, здригаючись, діти. Значить, розвіяти страх цей, що в душу закрався, повинні Не ясносяйного сонця провісники — промені-стріли, Не найяскравіший день, а природа — весь лад її, вигляд.(Книга VI, 33-41) (Переклад А. Содомори) Цей кілька разів повторюваний Лукрецієм рефрен (I, 146-148; II, 59-61; III, 91-93; VI, 39-41) вказує на основну філософську мету поеми «Про природу речей»: дати раціональне й матеріалістичне тлумачення світу. У творі Лукреція можна знаходимо неясне передчуття багатьох наукових відкриттів і проблем. Так, у книзі I він висловлює закон, згодом науково сформульований М. Ломоносовим, про незруйновність, вічность матерії. Нічого не виникає з нічого і ніщо не повертається в ніщо. Краплі дощової води перетворюються в листя дерев, в хлібні зерна, в траву, які у свою чергу живлять різні породи тварин і саму людину — за допомогою безперервного колообігу підтримується і відновлюється світове життя. Глибока пристрасна впевненість Лукреція в правоті проповідуваної ним філософії, винятковий поетичний талант і майстерність, з якою він висловлює свої думки, намагаючись їх зробити не тільки переконливими, але і зрозумілими для кожної людини, роблять його поему «Про природу речей» одним з величних творів світової літератури. Це усвідомлювали вже самі римляни: Щастя довідавсь, хто зміг розпізнатися в силах природи,Хто всі жахи потоптав і долю свою невідхильнуКинув до ніг і суворого рев Ахеронту зневажив.(Вергілій. Георгіки, II. Переклад М. Зерова) Слід зазначити, що поему варто сприймати більше як дидактичний твір, аніж філософський, через викладення, неповне, до того ж, ідей філософії, яку Лукрецій запозичив у Епікура. (uk)
|
rdfs:comment
|
- De la natura (en llatí: De rerum natura) és un poema didàctic de temàtica filosòfica i científica, escrit per Lucreci el segle i aC, que constitueix l'exposició més completa i coherent conservada de la filosofia i de la física epicúries. És, de fet, l'única obra coneguda i conservada d'aquest autor. Està dedicat a Gai Memmi i està estructurat en sis llibres, compostos en hexàmetres. L'objectiu principal del poema és el d'alliberar els homes de la por i del patiment, provinents de prejudicis i creences, explicant clarament les causes i el funcionament del cosmos, per a, així, assolir l'ataràxia. (ca)
- دي منشوره الطبيعية ( على طبيعة الأشياء ) هو وصف تعليمي من القرن الأول قبل الميلاد. هي قصيدة لشاعر روماني و الفيلسوف لوكريتيوس (c 99 قبل الميلاد -c 55 قبل الميلاد.) بهدف شرح الفلسفة الأبيقورية للجمهور الروماني. تنقسم القصيدة، وكتبت القصيدة في بعض من 7,400 أجزاء سداسية، في ستة كتب بدون عنوان، وتستكشف الفيزياء الأبيقورية من خلال لغة شعرية غنية بالاستعارات. لوكريتيوس يقدم مبادئ المذهب الذري. طبيعة العقل و النفس. وتعليل الحاسة و الفكر. تطوير العالم وظواهره. ويفسر مجموعة متنوعة من السماوية والظواهر الأرضية . وصف الكون في القصيدة يعمل وفقا لهذه المبادئ الفيزيائية، مسترشدا 'بفورتونا' ، «الفرصة»، وليس التدخل الإلهي الآلهة الرومانية التقليدية. (ar)
- De rerum natura (deutsch Über die Natur der Dinge oder Vom Wesen des Weltalls) ist ein aus dem 1. Jahrhundert v. Chr. stammendes Lehrgedicht des römischen Dichters, Philosophen und Epikureers Titus Lucretius Carus, genannt Lukrez. Die Hommage an Epikur handelt von der Stellung des Menschen in einem von den Göttern nicht beeinflussten Universum. (de)
- De rerum natura Lukrezio olerkari eta filosofo erromatarrak K.a. I. mendean idatzitako latinezko poema epikoa da. Bere xedea filosofia epikurearra erromatarrei azaltzea izan zen. De rerum natura hexametro daktilikoa jarraituz idatzita dago, sei liburukitan, eta fisika epikurearra du ardatz nagusi. Atomismoaren printzipioak azaltzen ditu; buruaren eta arimaren izaera; zentzumena eta ; munduaren garapena eta haren fenomenoak; eta zeruko zein lurreko hainbat fenomeno. (eu)
- De rerum natura adalah wiracarita abad pertama SM buatan penyair dan filsuf Romawi Lucretius yang berujuan menjelaskan filsafat pada orang Romawi. Sajak tersebut ditulis dalam format dan terbagi dalam enam buku. De rerum natura menguraikan fisika Epikurean melalui bahasa dan metafora yang sangat puitis. Lucretius menjelaskan prinsip-prinsip atomisme; hakikat pikiran dan jiwa; penjelasan indra dan pemikiran; perkembangan dunia dan fenomenanya; dan menjelaskan berbagai fenomena langit dan bumi. Alam semesta yang dijabarkan dalam De rerum natura bekerja berdasarkan prinsip-prinsip fisika, dibimbing oleh fortuna, "kesempatan", dan bukan ditentukan oleh para dewa. (in)
- De rerum natura (łac. „O naturze rzeczy”) – poemat z I wieku p.n.e., napisany heksametrem przez rzymskiego filozofa i poetę Lukrecjusza. Zawiera wykład filozofii epikurejskiej (atomizm, psychologia, fizyka). (pl)
- Om tingens natur (lat. De rerum natura) är ett verk skrivet av den romerska poeten Titus Lucretius Carus under sista århundradet före vår tideräknings början. Det är Lucretius enda bevarade verk, såvitt vi vet det enda större verk han författade. Boken är en lärodikt, starkt influerad av den grekiske filosofen Epikuros. (sv)
- De rerum natura (Sobre a natureza das coisas) é um poema didático, dentro do género dos periphyseos cultivado por alguns pré-socráticos gregos, escrito no século I a.C. por Tito Lucrécio Caro; dividido em seis livros, proclama a realidade do homem num universo sem deuses e tenta libertá-lo do seu temor à morte. Expõe a física atomista de Demócrito e a filosofia moral de Epicuro. (pt)
- De rerum natura («О приро́де веще́й») — философская поэма Лукреция, в которой римский автор I века до н. э. изложил учение греческого философа-материалиста Эпикура. Поэма говорит о том, что материя вечна, что она состоит из атомов, о безграничности вселенной, её постоянном движении и изменении, о том, что человек не должен бояться смерти, с которой никогда не встречается (когда он жив, её нет, а когда она наступает, то уже нет его). С целью избавить людей от страха перед тем, что ждёт их души после смерти, здесь опровергаются представления о существовании загробного мира. (ru)
- 《物性论》(De rerum natura) 是罗马共和国末期的诗人和哲学家卢克莱修创作于公元前1世纪的哲理长诗。《物性论》一诗分为6卷,用抑扬六步格写成,其内容主要是阐明伊壁鸠鲁的哲学,尤其是原子论学说。 (zh)
- O přírodě, latinsky De rerum natura, je didaktická báseň z 1. století př. n. l. římského básníka a filosofa Tita Lucretia Cara, jejímž cílem je vysvětlení epikurejské filosofie římskému publiku. Báseň obsahuje sedm tisíc čtyři sta daktylových hexametrů a je rozdělena do šesti knih. Vysvětuje epikurejskou fyziku skrze poetický jazyk a metafory, konkrétně se zabývá principy atomismu, povahou mysli, duše, smyslového vnímání a myšlení, vývojem světa a jeho fenoménů a vysvětlením nebeských a pozemských jevů. Svět v ní popsaný funguje na základě těchto fyzikálních principů jež jsou řízeny fortunou „náhodou“, nikoliv skrze zásahy tradičních římských božstev. (cs)
- Το De rerum natura, Περί της φύσεως των πραγμάτων όπως αποδίδεται στα ελληνικά, είναι διδακτικό ποίημα του Λουκρητίου γραμμένο στη Λατινική γλώσσα το 57 π.Χ. που αναφέρεται λεπτομερώς στη θέση του ανθρώπου απέναντι στο σύμπαν χωρίς την επιρροή των θεών με βάση την φιλοσοφία του Επίκουρου τον οποίο ο ποιητής τον υμνεί τακτικά στο έργο του. Αποτελείται από έξι άτιτλα βιβλία γραμμένο σε 7413 δακτυλικούς εξάμετρους και όλο το έργο πέραν του ποιητικού, φιλοσοφικού και επιστημονικού ενδιαφέροντος διακρίνεται από το λεκτικό πλούτο, τις μεταφορές και τα σύνθετα επίθετα που ο ίδιος δημιούργησε παραπονούμενος συχνά για τη φτώχεια της λατινικής γλώσσας. Από το έργο αυτό του Λουκρητίου γνώρισε η Ευρώπη την ατομική φυσική του Επίκουρου, όπου έχουν τη ρίζα τους πολλά θέματα που τελειοποίησε ή και καλείτ (el)
- Ne konfuzu kun De rerum naturis de Rabano Maŭro De Rerum Natura (Esperante Pri la Naturo de Aferoj) estas epopea poemo en latina lingvo de la latina poeto Lukrecio, kiu vivis en la unua jarcento a.k. Ĝi estas skribita en daktilaj heksametroj, la klasika metriko por la epopeaj poemoj. Ĝi estas farita por traduki, en la senco de traducere, la doktrinon de Epikuro. La poemo volas "rompi la fortajn riglilojn de la pordo de la natura", tio estas: malkaŝi la naturon de la mondo kaj de la fenomenoj por la leganto. (eo)
- De rerum natura (Latin: [deː ˈreːrʊn naːˈtuːraː]; On the Nature of Things) is a first-century BC didactic poem by the Roman poet and philosopher Lucretius (c. 99 BC – c. 55 BC) with the goal of explaining Epicurean philosophy to a Roman audience. The poem, written in some 7,400 dactylic hexameters, is divided into six untitled books, and explores Epicurean physics through poetic language and metaphors. Namely, Lucretius explores the principles of atomism; the nature of the mind and soul; explanations of sensation and thought; the development of the world and its phenomena; and explains a variety of celestial and terrestrial phenomena. The universe described in the poem operates according to these physical principles, guided by fortuna ("chance"), and not the divine intervention of the trad (en)
- De la naturaleza de las cosas o Sobre la naturaleza de las cosas (en latín, Dē rērum natūra) es un poema didáctico, dentro del género de los periphyseos cultivado por los filósofos atomistas griegos, escrito en el siglo I a. C. por Tito Lucrecio Caro; dividido en seis libros, proclama la realidad del universo e intenta liberar al hombre de su temor a la muerte y a los dioses. Dedicado al noble Cayo Memio, Lucrecio expone las doctrinas filosóficas del epicureísmo, la física atomista de Demócrito y la filosofía ética hedonista de Epicuro a través del lenguaje poético y las metáforas. El universo descrito en el poema opera de acuerdo con estos principios físicos, guiado por fortuna ("azar"), y no por la intervención divina de las deidades romanas tradicionales. Constituye posiblemente la (es)
- De rerum natura (De la nature des choses), plus souvent appelé De natura rerum, est un grand poème en langue latine du poète philosophe latin Lucrèce, qui vécut au Ier siècle avant notre ère. Composé de six livres totalisant 7 400 hexamètres dactyliques, mètre classique utilisé traditionnellement pour le genre épique, il constitue une traduction de la doctrine d’Épicure. (fr)
- De rerum natura ("La natura delle cose" o "Sulla natura") è un poema didascalico latino in esametri di genere epico-filosofico, scritto da Tito Lucrezio Caro nel I secolo a.C.; è composto di sei libri raggruppati in tre diadi. Riscoperto in un monastero tedesco dal cacciatore di manoscritti Poggio Bracciolini nel 1417 e ricopiato da Niccolò Niccoli (inventore dei caratteri corsivi). (it)
- 《사물의 본성에 관하여》(De rerum natura)는 루크레티우스의 철학 서사시이다. 루크레티우스는 높은 긍지를 갖고 있던 사람이라고 전해진다. 그는 에피쿠로스의 철학을 미묘한 점에 이르기까지 시(詩)로 재현시키려 하였다. 로마인으로서는 처음 있는 시도였다. 그가 취급한 것은 에피쿠로스의 자연학 부분이다. 라틴역(譯)으로, 그 의미를 본다면 '사물의 본성에 관하여'라고 번역된다. 사물(事物)이라고 하는 것은 우주의 일체(一切)가 포함되어 있다. 따라서 자연학이 주로 되어 있고 에피쿠로스파의 주장이나 윤리관, 주관적인 것을 간혹 첨가시켜 놓은 데 불과하다. 그는 자연학을 기술한 후 윤리 방면에도 확대하려 하였다. 작품 내용의 추이(推移)상 명백한 것이다. 그러나 거기까지는 도달하지 못하였다. 이 작품도 미완성이다. 에피쿠로스는 원자(原子) 상호의 충돌은 중량의 차에 의한 낙하 속도(落下速度)의 상위(相違)가 원인이라 하고 있다. 루크레티우스는 그것을 잘못이라고 말한다. 그는 '사경운동(斜傾運動)'을 일으키기 위해서라고 하였다. 인간의 자유의지의 문제도 이 생각으로 해결하려고 했으나 그 논지는 애매하고 난해했다. (ko)
- «Про природу речей» (лат. «De rerum natura») — поема римського поета Лукреція — і єдиний повністю збережений поетичний твір, у якому проповідується вчення Епікура. Слід зауважити, що Лукрецій, переконаний і пристрасний послідовник Епікура, не відтворив у своїй поемі всього вчення останнього: він виклав головним чином Епікурову фізику. У детальному викладі фізики Епікура полягає величезна заслуга Лукреція, тому що саме ця сторона Епікурового вчення представляє зовсім винятковий інтерес для історії наукової думки і матеріалізму. Що ж до вчення про критерії (каноніки) і етики, то він зачіпає їх лише побіжно. (uk)
|