| dbo:abstract
|
- Rus' Law or Old Russian Law was a legal system in Kievan Rus' (since the 9th century), in later Old Rus' states (knyazhestva, or princedoms in the period of feudal fragmentation), in Grand Duchy of Lithuania and in Moscow Rus' (see: Grand Duchy of Moscow and Tsardom of Russia). Its main sources were Old Slavic customary law and Zakon Russkiy (Law of Rus'), which was partly written in Rus'–Byzantine Treaties. A number of articles have similarities with the Germanic (barbarian) truths, for example, the "Salic law" - a collection of legislative acts of the Frankish state, the oldest text of which dates back to the beginning of the 6th century. In addition to the Rus' state, Old Rus' law also operated in the Grand Duchy of Lithuania from the 13th century. According to Old Rus' chronicles, the peoples of the Old Rus' states invited Varangians, Scandinavians under leadership of prince Rurik to rule over their lands in order to create stability. The main written sources were Russkaya Pravda ("Rus' Justice") (since the 11th century) and Statutes of Lithuania (since the 16th century). (en)
- Prawo ruskie – prawo osadnicze, stosowane głównie na terenie księstw ruskich i wschodnich terenach Polski w XII-XV wieku. Opierało się na osobistym poddaństwie chłopa i świadczeniach w naturze – daninach i robociźnie. Zezwalało na dowolność w wyborze miejsca osadzenia wsi. Osady powstałe na bazie tego prawa charakteryzowały się układem niwowym nieregularnym. Osadnicy podlegali bezpośrednio kniaziowi. Naczelnikiem wsi był , występowała też funkcja dziesiętnika. Na jego podstawie zasadzono wiele miast i wsi. Prawo ruskie zostało oficjalnie zniesione w roku 1506, wraz z wprowadzeniem systemu polskich sądów, a w ciągu następnych 200 lat zanikły całkowicie jego tradycje. Większość z tych miejscowości została lokowana potem powtórnie na prawie wołoskim, a miasta i część wsi – na prawie niemieckim. (pl)
- Русское право — в широком смысле правовая культура, система права преимущественно со славянскими источниками, действовавшая в IX—XIV веках в Киевской (древнерусское право) и Удельной Руси, а также с XIII века в Великом Княжестве Литовском и с XV века в Русском государстве. Письменными источниками-памятниками русского права являются прежде всего Русская Правда, Литовские статуты, московские судебники и Соборное уложение 1649 года. В более узком смысле, русское право — элементы древнерусского права, сохранившиеся в присоединённых к Польше в XIV веке Холмской и Белзской землях и в Галичине после 1387 года, когда этот край окончательно вошёл в состав к Польского государства. (ru)
- Ру́ське пра́во — у широкому розумінні правна культура, система права Київської Русі зі слов'янськими та перебраними джерелами права, яка діяла на українських землях у 9—14 століттях, а пізніше продовжувала використовуватись у Великому Князівстві Литовському. Писаними джерелами-пам'ятками руського права насамперед є «Руська Правда» і Литовський статут. У вужчому розумінні, руським правом називалися рештки давньоукраїнського права, які залишилися в силі на приєднаних до Польщі у 14 століття Холмській і Белзькій землях та в Галичині після 1387 року, коли остаточно цей край приєднано до Польської Корони. Руське право далі діяло на цих землях, хоч поступово впроваджувалися установи польського права. Приватне право діяло довше у стосунку до українського населення, тоді як публічне руське право було усунене цілком з введенням у Галичині польської системи судів 1506 року. Особливо руське право було поширене серед сільського населення, у так званому інституті. Це були самоуправні громади, які продовжували систему давньоукраїнської верви. Села на руському праві користувалися широкою самоуправою, вибирали своїх зверхників: тіунів, старців і навіть священиків, брали поруку за своїх членів, — громадою відповідали за повинності перед державною владою, мали окремі промислові суди. Однак за цей період стара громада-верв зазнала роздрібнення на менші одиниці (оселі) і під тиском шляхетських володінь втратила самоуправу. У 15—16 століттях відбулося масове переведення сіл з руським правом на німецьке право та загальне поширення польського права. Проте деякі норми руського права збереглися довше у формі права звичаєвого. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Rus' Law or Old Russian Law was a legal system in Kievan Rus' (since the 9th century), in later Old Rus' states (knyazhestva, or princedoms in the period of feudal fragmentation), in Grand Duchy of Lithuania and in Moscow Rus' (see: Grand Duchy of Moscow and Tsardom of Russia). Its main sources were Old Slavic customary law and Zakon Russkiy (Law of Rus'), which was partly written in Rus'–Byzantine Treaties. A number of articles have similarities with the Germanic (barbarian) truths, for example, the "Salic law" - a collection of legislative acts of the Frankish state, the oldest text of which dates back to the beginning of the 6th century. In addition to the Rus' state, Old Rus' law also operated in the Grand Duchy of Lithuania from the 13th century. According to Old Rus' chronicles, the (en)
- Prawo ruskie – prawo osadnicze, stosowane głównie na terenie księstw ruskich i wschodnich terenach Polski w XII-XV wieku. Opierało się na osobistym poddaństwie chłopa i świadczeniach w naturze – daninach i robociźnie. Zezwalało na dowolność w wyborze miejsca osadzenia wsi. Osady powstałe na bazie tego prawa charakteryzowały się układem niwowym nieregularnym. Osadnicy podlegali bezpośrednio kniaziowi. Naczelnikiem wsi był , występowała też funkcja dziesiętnika. Na jego podstawie zasadzono wiele miast i wsi. (pl)
- Русское право — в широком смысле правовая культура, система права преимущественно со славянскими источниками, действовавшая в IX—XIV веках в Киевской (древнерусское право) и Удельной Руси, а также с XIII века в Великом Княжестве Литовском и с XV века в Русском государстве. Письменными источниками-памятниками русского права являются прежде всего Русская Правда, Литовские статуты, московские судебники и Соборное уложение 1649 года. (ru)
- Ру́ське пра́во — у широкому розумінні правна культура, система права Київської Русі зі слов'янськими та перебраними джерелами права, яка діяла на українських землях у 9—14 століттях, а пізніше продовжувала використовуватись у Великому Князівстві Литовському. Писаними джерелами-пам'ятками руського права насамперед є «Руська Правда» і Литовський статут. (uk)
|
