| dbo:abstract
|
- في المنطق الفلسفي، مغالطة الرجل المقنع (تعرف أيضًا بالمغالطة المُتعمَدة والمغالطة المعرفية) تُرتكب عندما يستعمل الشخص قانون ليبنيز في نقاٍش ما بشكل غير مشروع، قانون ليبنيز يقول أن، إذا كان لشيء ما خاصّية معينة، بينما شيء اخر ليس لديه نفس تلك الخاصّية، فالشيئين بالتالي لا يمكن ان يكونا متطابقين. المغالطة هذه هي «معرفية» لأنها تفترض هوية آنية بين معرفة الموضوع لشيء معين والشيء نفسه. (ar)
- Der intensionale Fehlschluss ist ein Fehlschluss, der darauf beruht, dass die Ausdrücke der Prämissen durch Ausdrücke gleicher Referenz ersetzt werden, obwohl ein Kontext vorliegt, bei welchem dies zu Abweichungen der Wahrheitsbelegungen führen kann, ein sogenannter intensionaler Kontext. Der intensionale Fehlschluss ist vom intentionalen Fehlschluss zu unterscheiden. Bei dem einen geht es um die Intension (Bedeutung), beim anderen um die Intention (Absicht). Ein klassisches Beispiel für einen intensionalen Fehlschluss: 1.
* Der Abendstern ist identisch mit dem Morgenstern (der Stern/Planet Venus). 2.
* Mike weiß, dass der Abendstern als erster Stern/Planet abends sichtbar wird. 3.
* Also: Mike weiß, dass der Morgenstern zuerst am Abendhimmel sichtbar wird. In diesem Beispiel geht des darum, dass „Morgenstern“ und „Abendstern“ analytisch jeweils der abends am frühesten und morgens am letzten beobachtbare Himmelskörper (unter Ausschluss des Mondes) ist. Wenn Mike die Ausdrücke versteht, hält er Prämisse 2 für wahr, ebenso wie den Satz "Der Morgenstern ist Morgens am längsten sichtbar". Durch kontinuierliche Beobachtung kann man feststellen, dass „Abendstern“ und „Morgenstern“ dasselbe bezeichnen (den auch als Venus bekannten Planeten). In intensionalen Kontexten kann ein Ausdruck nicht ohne weiteres durch einen anderen, extensionsgleichen ersetzt werden. In unserem Beispiel ist das der Fall, wenn Mike um Prämisse 1. nicht weiß. Dann folgt aus 2. eben nicht 3. Der Fehlschluss kann in beiden Richtungen zu Irrtümern führen:
* Entweder man kann folgern, dass dann, wenn eine Person etwas über x weiß, glaubt etc., sie dasselbe über den extensionsgleichen Ausdruck y weiß, glaubt etc.
* Oder man schließt falsch, dass es sich nicht um extensionsgleiche Ausdrücke handeln kann, wenn eine Person zwar etwas von x, aber nicht von dem Ausdruck y weiß, dessen Extensionsgleichheit infrage steht. Ein anderes, interkulturelles Beispiel ist die Verwendung des Ausdrucks „Gott“: 1. „Gott“ im Deutschen bezeichnet denselben „Gegenstand“ wie „Deus“ im Lateinischen oder wie „Allah“ im Arabischen.2. Müller glaubt an Gott.3. Also: Müller glaubt auch an Allah.3’. bzw.: wenn die Konklusion 3. nicht zutrifft, kann die Prämisse 1. nicht zutreffen. (de)
- In philosophical logic, the masked-man fallacy (also known as the intensional fallacy or epistemic fallacy) is committed when one makes an illicit use of Leibniz's law in an argument. Leibniz's law states that if A and B are the same object, then A and B are indiscernible (that is, they have all the same properties). By modus tollens, this means that if one object has a certain property, while another object does not have the same property, the two objects cannot be identical. The fallacy is "epistemic" because it posits an immediate identity between a subject's knowledge of an object with the object itself, failing to recognize that Leibniz's Law is not capable of accounting for intensional contexts. (en)
- Ошибка о человеке в маске (англ. masked man fallacy) — ошибка в формальной логике, при которой замена обозначения на идентичное в может привести к неверному выводу. Название происходит из примера «я не знаю, кто этот человек в маске». Это утверждение будет оставаться верным, даже если в маске ваш сосед, и вы знаете своего соседа. Более формально эта ошибка записывается так:
* Факт 1: Я знаю, кто такой Х.
* Факт 2: Я не знаю, кто такой Y.
* Вывод: Следовательно, X — это не Y. Проблема в том, что и факт 1, и факт 2 могут быть одновременно верными, даже если X и Y — одно и то же лицо. Предпосылки верны, а вывод — нет, следовательно такой ход рассуждений ошибочен. (ru)
- Помилка людини в масці (також відома як інтенційна помилка або епістемічна помилка) є формальною помилкою, при якій заміна позначення на ідентичне у дійсному твердженні може привести до невірного висновку. У філософській логіці, помилка людини в масці вчиняється, коли хтось незаконно використовує у аргументації. Закон Лейбніца стверджує, що якщо A і B є одним і тим же об'єктом, то A і B нерозрізні (тобто вони мають однакові властивості). За modus tollens це означає, що якщо один об'єкт має певну властивість, а інший об'єкт не має такої ж властивості, ці два об'єкти не можуть бути ідентичними. Помилка є «епістемічною», оскільки вона встановлює безпосередню тотожність між знанням суб'єкта про об'єкт і самим об'єктом, не визнаючи, що закон Лейбніца не здатний врахувати контексти. (uk)
- 蒙面人謬誤（masked man fallacy）是一種形式謬誤，是因不當代換指涉對象造成的錯誤推論。最早由古希臘墨伽拉學派哲學家歐布利德斯提出。原先被認為成悖論的一種，後來發現其命題中的錯誤，於是成為謬誤。 例如一般情況下，我們可如此推理：
* 法官判處蒙面人死刑
* 蒙面人是老張
* 因此，法官判處老張死刑
* 法官判處蒙面人死刑
* 法官未判處老張死刑
* 因此，老張不是蒙面人 然而，以下推理是不適當的：
* 法官相信蒙面人是兇手
* 蒙面人是老張
* 因此，法官相信老張是兇手
* 法官相信蒙面人是兇手
* 法官不相信老張是兇手
* 因此，老張不是蒙面人
* 法官相信蒙面人是兇手
* 法官相信老張是兇手
* 因此，老張是蒙面人
* 法官相信蒙面人是兇手
* 蒙面人不是老張
* 因此，法官相信老張不是兇手 其結構大致為：A認識B，A不認識C，則B不為C。 如若寫成悖論形式（忽略命題謬誤）：（1）A認識B，（2）A不認識C，（3）然而B=C，（4）則A認識C嗎？ 1.A認識C：與（2）相悖 2.A不認識C：與（1）相悖 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- في المنطق الفلسفي، مغالطة الرجل المقنع (تعرف أيضًا بالمغالطة المُتعمَدة والمغالطة المعرفية) تُرتكب عندما يستعمل الشخص قانون ليبنيز في نقاٍش ما بشكل غير مشروع، قانون ليبنيز يقول أن، إذا كان لشيء ما خاصّية معينة، بينما شيء اخر ليس لديه نفس تلك الخاصّية، فالشيئين بالتالي لا يمكن ان يكونا متطابقين. المغالطة هذه هي «معرفية» لأنها تفترض هوية آنية بين معرفة الموضوع لشيء معين والشيء نفسه. (ar)
- In philosophical logic, the masked-man fallacy (also known as the intensional fallacy or epistemic fallacy) is committed when one makes an illicit use of Leibniz's law in an argument. Leibniz's law states that if A and B are the same object, then A and B are indiscernible (that is, they have all the same properties). By modus tollens, this means that if one object has a certain property, while another object does not have the same property, the two objects cannot be identical. The fallacy is "epistemic" because it posits an immediate identity between a subject's knowledge of an object with the object itself, failing to recognize that Leibniz's Law is not capable of accounting for intensional contexts. (en)
- Помилка людини в масці (також відома як інтенційна помилка або епістемічна помилка) є формальною помилкою, при якій заміна позначення на ідентичне у дійсному твердженні може привести до невірного висновку. У філософській логіці, помилка людини в масці вчиняється, коли хтось незаконно використовує у аргументації. Закон Лейбніца стверджує, що якщо A і B є одним і тим же об'єктом, то A і B нерозрізні (тобто вони мають однакові властивості). За modus tollens це означає, що якщо один об'єкт має певну властивість, а інший об'єкт не має такої ж властивості, ці два об'єкти не можуть бути ідентичними. Помилка є «епістемічною», оскільки вона встановлює безпосередню тотожність між знанням суб'єкта про об'єкт і самим об'єктом, не визнаючи, що закон Лейбніца не здатний врахувати контексти. (uk)
- 蒙面人謬誤（masked man fallacy）是一種形式謬誤，是因不當代換指涉對象造成的錯誤推論。最早由古希臘墨伽拉學派哲學家歐布利德斯提出。原先被認為成悖論的一種，後來發現其命題中的錯誤，於是成為謬誤。 例如一般情況下，我們可如此推理：
* 法官判處蒙面人死刑
* 蒙面人是老張
* 因此，法官判處老張死刑
* 法官判處蒙面人死刑
* 法官未判處老張死刑
* 因此，老張不是蒙面人 然而，以下推理是不適當的：
* 法官相信蒙面人是兇手
* 蒙面人是老張
* 因此，法官相信老張是兇手
* 法官相信蒙面人是兇手
* 法官不相信老張是兇手
* 因此，老張不是蒙面人
* 法官相信蒙面人是兇手
* 法官相信老張是兇手
* 因此，老張是蒙面人
* 法官相信蒙面人是兇手
* 蒙面人不是老張
* 因此，法官相信老張不是兇手 其結構大致為：A認識B，A不認識C，則B不為C。 如若寫成悖論形式（忽略命題謬誤）：（1）A認識B，（2）A不認識C，（3）然而B=C，（4）則A認識C嗎？ 1.A認識C：與（2）相悖 2.A不認識C：與（1）相悖 (zh)
- Der intensionale Fehlschluss ist ein Fehlschluss, der darauf beruht, dass die Ausdrücke der Prämissen durch Ausdrücke gleicher Referenz ersetzt werden, obwohl ein Kontext vorliegt, bei welchem dies zu Abweichungen der Wahrheitsbelegungen führen kann, ein sogenannter intensionaler Kontext. Der intensionale Fehlschluss ist vom intentionalen Fehlschluss zu unterscheiden. Bei dem einen geht es um die Intension (Bedeutung), beim anderen um die Intention (Absicht). Ein klassisches Beispiel für einen intensionalen Fehlschluss: Der Fehlschluss kann in beiden Richtungen zu Irrtümern führen: (de)
- Ошибка о человеке в маске (англ. masked man fallacy) — ошибка в формальной логике, при которой замена обозначения на идентичное в может привести к неверному выводу. Название происходит из примера «я не знаю, кто этот человек в маске». Это утверждение будет оставаться верным, даже если в маске ваш сосед, и вы знаете своего соседа. Более формально эта ошибка записывается так:
* Факт 1: Я знаю, кто такой Х.
* Факт 2: Я не знаю, кто такой Y.
* Вывод: Следовательно, X — это не Y. (ru)
|
