dbo:abstract
|
- Ο Πόλεμος της Λύττου (221 έως 219 π.Χ.) ήταν σύρραξη που έλαβε χώρα στο νησί της Κρήτης κατά την ελληνιστική περίοδο. Αντιμαχόμενες παρατάξεις ήταν από τη μία η Κνωσός, κυρίαρχη δύναμη στο νησί και οι σύμμαχοί της (με πιο αξιόλογη στην περίπτωση αυτή τη Γόρτυνα), ενώ από την άλληη Λύττος, μια αποικία των Σπαρτιατών, η αρχαιότερη πόλη στο νησί σύμφωνα με τα λεγόμενα του ιστορικού Πολύβιου. Η Κνωσός, σύμμαχος της Γόρτυνας, είχε επιβάλλει την κυριαρχία της στο νησί με εξαίρεση την πόλη της Λύττου, τη μοναδική που αρνήθηκε να υποταχτεί. Για το λόγο αυτό η Κνωσός αποφάσισε να εμπλακεί σε πόλεμο, ώστε να την αφανίσει απομακρύνοντας τους κατοίκους από τις εστίες τους, παρέχοντας δε και μια γεύση φόβου στις υπόλοιπες πόλεις του νησιού. (el)
- La guerre de Lyttos est un conflit opposant principalement les cités crétoises de Knossos et de Gortyne à en -220 pour le contrôle de l'île. Au cours des siècles précédents, les cités de Knossos et de Gortyne avaient lutté pour s'assurer la suprématie de l'île. Vers la fin du IIIe siècle av. J.-C., les deux cités décident de s'allier afin de s'assurer du contrôle de la Crète. Knossos profita d'une querelle au sein de la population de Gortyne pour obtenir cette alliance. En effet, au sein même de Gortyne, une guerre civile éclate entre ennemis et partisans de Knossos. Ce sont finalement ces derniers qui l'emportent. D'autres cités s'opposèrent à la politique de Knossos, parmi elles Lappa, (en) ou Lyttos. La peur de voir se soulever davantage de cités crétoises force Knossos et Gortyne à intervenir militairement qui décident de punir Lyttos. Knossos reçut l'aide d'un millier de mercenaires en provenance d'Étolie. Profitant de l'absence des hommes de Lyttos, partis en campagne à Hierapytna, les assaillants mirent le feu à la cité et emmenèrent femmes et enfants comme prisonniers à Knossos. À leur retour dans leur cité, les hommes de Lyttos décidèrent de quitter la ville et de s'installer à Lappa d'où ils continueraient leur lutte. Les cités de Lappa, Polyrrhenia demandèrent alors l'intervention de Philippe V de Macédoine. Philippe fait envoyer 500 hommes, rejoints par 200 soldats achéens du Péloponnèse. Eleftherna, Aptera et Kydonia se désunissent de Knossos et rejoignent le camp de Lappa et Polyrrinia. Philippe V de Macédoine réussit alors à prendre le contrôle de la partie occidentale de l'île qui devient un protectorat macédonien en -216. (fr)
- The Lyttian War was an internal conflict fought from around 220 BC to about 216 BC between two coalitions of Cretan city-states, led by Cnossus and Polyrrhenia respectively. The events of the war are recorded by the historian Polybius. It is considered "the greatest war in Cretan history" during Antiquity. (en)
- A guerra de Licto foi um conflito militar ocorrido em 220 a.C. entre diversas cidades-estado da ilha de Creta, Grécia, que teve como principais protagonistas a cidade de Licto (grafias alternativas: Lyttos ou Lictus), por um lado, e Cnossos e Gortina, por outro. Ambos os lados disputavam o controlo da ilha. (pt)
- Война против Ликта — военный конфликт на Крите, главным образом, между городами Кноссом и Гортиной с одной стороны и Ликтом (ныне Литос) с другой, в 220 году до н. э. за гегемонию над островом. В прошлые века города Кносс и Гортина воевали за господство на острове. В конце III века до н. э. два города решают объединить свои усилия, чтобы обеспечить контроль над Критом. В Гортине вспыхнула гражданская война между врагами и сторонниками Кносса. Последние взяли верх. Другими противниками политики Кносса были города Лапа (ныне Арьируполис), Полирения и Ликт. Страх, что против Кносса и Гортины поднимутся силы критских городов, заставили их самих пойти на Ликт. Кносс получил помощь тысячу наемников из Этолии. Пользуясь отсутствием мужчин Ликта, которые ушли в поход на Гиерапитну (Ιεράπυτνα, ныне Иерапетра), нападавшие захватили город и взяли женщин и детей в качестве пленников в Кносс. По возвращении в город мужчины Ликта решили покинуть город и поселиться в Лапа, где они продолжат свою борьбу. Города Лапа и Полирения просили помощи у Филиппа V Македонского. Филипп отправил 500 мужчин, к которым присоединились 200 воинов ахейцев Пелопоннеса. Элефтерна, Аптера и Кидония были отделены от Кносса и перешли под власть Лапы и Полирении. Филиппу V Македонскому удалось тогда взять под контроль западную часть острова, который становится протекторатом Македонии в 216 году до н. э. (ru)
- Літтійська війна — військовий конфлікт ряду критських міст в кінці 3 століття до н. е., котрий мав певний зв'язок із подіями Союзницької війни. Численні критські поліси (на початку елліністичного періоду їх було більш ніж півсотні) страждали від нестачі земельних ресурсів та регулярно вели між собою війни. В окремих випадках у бойові дії бував втягнутий весь чи майже весь острів, що, зокрема, сталось під час Літтійської війни 221—219 років до н. е. (втім, існують й інші її можливі датування). На момент початку війни коаліція центральнокритських міст Кносса та Гортини підпорядкувала своїй владі більшість острова (за твердженням Полібія — «весь Крит за виключенням міста літтян»). В той же час, розташований за пару десятків кілометрів на південний схід від Кносса Літтос зберігав незалежність, що й викликало війну зазначеного альянсу проти нього. Певний час коаліція діяла злагоджено, проте потім з незначних причин у ній виник розкол. Західнокритські поліси Полірренія, Керея і Лаппа порвали з кносянами та перейшли на сторону літтійців. Противником Кноса також став відомий як ліга горіїв (Oreioi) союз малих міст південно-західного завершення острова, до якого входили Лісос, Гіртакіна, Елірос, Poikilasion і Таррха. Крім того, у одному з двох ключових полісів первісної коаліції — Гортині — виник внутрішній конфлікт. Представники старшого віку бажали залишитись на боці Кноса, тоді як молодь віддавала перевагу союзу з літтянами. У підсумку перші закликали на допомогу Етолійський союз та, отримавши від нього загін у тисячу воїнів, захопили акрополь, частину молодих співвітчизників перебили, а інших вигнали. Останні захопили гавань фестян Маталу, котра лежала на узбережжі за 8 км на південний захід від Феста (в свою чергу знаходився за 12 км на захід від Гортіни). Крім того, їм вдалось оволодіти і гортинською гаванню, роль якої виконувало місто Лебена (15 км на південь від Гортіни). Звідси загони вигнанців нападали на своїх колишніх співгромадян. Найвідомішим епізодом війни стала руйнація Літтоса. В один з моментів його ополчення у повному складі вирушило проти Дрероса (ще один критський поліс трохи більш ніж за два десятки кілометрів на схід). Цим скористались кносяни, котрі захопили полишене без захисту вороже місто, вивезли до себе всіх жінок та дітей, зруйнували мури та інші будівлі. Незважаючи на цю катастрофу, літтійське ополчення зберегло свій військовий потенціал та, отримавши притулок у Лаппі, продовжувало разом із союзниками війну проти Кносса. Також варто відзначити, що в подальшому відбудований Літтос продовжував відігравати важливу роль в житті Крита. У пошуках союзників антикноська коаліція звернулась за допомогою до македонського царя Філіппа V та Ахейського союзу, які на той час вже вели Союзницьку війну проти етолійців, котрі втрутились у критські події на боці Кносу. Отримавши підкріплення у сім сотень осіб (400 іллірійців, 200 ахейців та 100 воїнів з Фокіди), полліреняни з союзниками атакували Кідонію, Аптеру та Елевтерну (перші два поліси розташовувались на північному узбережжі у західній частині острова, тоді як третій лежав у центрі Крита між Лаппою та Кносом). В підсумку їм вдалось принудити мешканців цих міст розірвати союз із Кносом та перейти на бік протилежного альянсу. Окрім спілки з етолійцями, мешканці Кноса також перебували у гарних відносинах з найсильнішою грецькою острівною державою Родосом. В якийсь момент вони змогли переконати родосців послати на допомогу ескадру із трьох трирем під командуванням Полемокла, котра до того брала участь у завершенні війни Візантія з віфінським царем та Родосом. Полемокл на догоду кносянам стратив одного з мешканців Елевтерни, внаслідок чого це місто спершу дозволило нападати на кораблі родосців, а потім оголосило їм війну (219 р. до н. е.). Оскільки обидві критські коаліції отримували допомогу від учасників Союзницької війни, в якийсь момент вони самі виявились її учасниками — полірреняни та союзники надіслали Філіппу V п'ять сотень воїнів, тоді як кносяни відправили вдвічі більший загін на допомогу етолійцям. Участь критських воїнів (причому з обох боків) відзначена вже у бойових діях походу Філіппа V на Пелопоннес, здійсненого взимку 219/218 рр. до н. е. Також критяни знаходились у складі гарнізону етолійського містечка Страт, до якого у 218 р. до н. е. після успішного рейду в центр Етолії підійшов зі своїм військом Філіпп (втім, враховуючи значну кількість оборонців, македонський цар не наважився атакувати поселення). Детальна інформація про завершення та результати війни до наших часів не дійшла. Внаслідок описаних вище подій антикноський альянс оволодів західною частиною острова, тут же тимчасово укрилось ополчення літтійців. Ймовірно, конфлікт завершився в цілому не на користь Кносса, а вже у 217/216 р. всі міста острова об'єднались у союз під патронатом Філіппа V (втім, трохи більш ніж через десятиліття у Критській війні Кносс знову виявився на боці ворожого македонянам Родоса). (uk)
|
rdfs:comment
|
- Ο Πόλεμος της Λύττου (221 έως 219 π.Χ.) ήταν σύρραξη που έλαβε χώρα στο νησί της Κρήτης κατά την ελληνιστική περίοδο. Αντιμαχόμενες παρατάξεις ήταν από τη μία η Κνωσός, κυρίαρχη δύναμη στο νησί και οι σύμμαχοί της (με πιο αξιόλογη στην περίπτωση αυτή τη Γόρτυνα), ενώ από την άλληη Λύττος, μια αποικία των Σπαρτιατών, η αρχαιότερη πόλη στο νησί σύμφωνα με τα λεγόμενα του ιστορικού Πολύβιου. Η Κνωσός, σύμμαχος της Γόρτυνας, είχε επιβάλλει την κυριαρχία της στο νησί με εξαίρεση την πόλη της Λύττου, τη μοναδική που αρνήθηκε να υποταχτεί. Για το λόγο αυτό η Κνωσός αποφάσισε να εμπλακεί σε πόλεμο, ώστε να την αφανίσει απομακρύνοντας τους κατοίκους από τις εστίες τους, παρέχοντας δε και μια γεύση φόβου στις υπόλοιπες πόλεις του νησιού. (el)
- The Lyttian War was an internal conflict fought from around 220 BC to about 216 BC between two coalitions of Cretan city-states, led by Cnossus and Polyrrhenia respectively. The events of the war are recorded by the historian Polybius. It is considered "the greatest war in Cretan history" during Antiquity. (en)
- A guerra de Licto foi um conflito militar ocorrido em 220 a.C. entre diversas cidades-estado da ilha de Creta, Grécia, que teve como principais protagonistas a cidade de Licto (grafias alternativas: Lyttos ou Lictus), por um lado, e Cnossos e Gortina, por outro. Ambos os lados disputavam o controlo da ilha. (pt)
- La guerre de Lyttos est un conflit opposant principalement les cités crétoises de Knossos et de Gortyne à en -220 pour le contrôle de l'île. Au cours des siècles précédents, les cités de Knossos et de Gortyne avaient lutté pour s'assurer la suprématie de l'île. Vers la fin du IIIe siècle av. J.-C., les deux cités décident de s'allier afin de s'assurer du contrôle de la Crète. Knossos profita d'une querelle au sein de la population de Gortyne pour obtenir cette alliance. En effet, au sein même de Gortyne, une guerre civile éclate entre ennemis et partisans de Knossos. Ce sont finalement ces derniers qui l'emportent. (fr)
- Война против Ликта — военный конфликт на Крите, главным образом, между городами Кноссом и Гортиной с одной стороны и Ликтом (ныне Литос) с другой, в 220 году до н. э. за гегемонию над островом. В прошлые века города Кносс и Гортина воевали за господство на острове. В конце III века до н. э. два города решают объединить свои усилия, чтобы обеспечить контроль над Критом. В Гортине вспыхнула гражданская война между врагами и сторонниками Кносса. Последние взяли верх. (ru)
- Літтійська війна — військовий конфлікт ряду критських міст в кінці 3 століття до н. е., котрий мав певний зв'язок із подіями Союзницької війни. Численні критські поліси (на початку елліністичного періоду їх було більш ніж півсотні) страждали від нестачі земельних ресурсів та регулярно вели між собою війни. В окремих випадках у бойові дії бував втягнутий весь чи майже весь острів, що, зокрема, сталось під час Літтійської війни 221—219 років до н. е. (втім, існують й інші її можливі датування). (uk)
|