| dbo:abstract
|
- Der Lyctos Facula (auch Mons Lyctos) ist ein bis zu 25 km hoher Berg auf dem Jupitermond Amalthea. Auf der Oberfläche dieses Trabanten wurde eine dunkelrote Farbe ausgemacht, die von Vulkanausbrüchen des Jupitermondes Io zeugen dürfte. (Der markanteste Vulkan des Io ist der Tupan-Patera.) Lactos Facula ist ein "Zwilling" des Ida Facula. Lyctos Facula ist ein langgezogener Berg mit einer Länge von 50 km. Dieser Berg wurde 1979 von Voyager 1 entdeckt und später von Galileo detaillierter fotografiert. Warum die Facula auf Amalthea hell gefärbt sind ist noch nicht ausreichend geklärt. Es wird angenommen, dass ein Meteorit diese helle Masse freisetzte. (de)
- Lyctos Facula is a bright mountain on one of Jupiter's smallest moons Amalthea. It is believed to have a width of 25 kilometers and height of 20 kilometers (65,617 feet), almost two and a half times higher than Mount Everest (29,029 feet). It is one of two named faculae that appear on Amalthea, the other being Ida Facula. It was discovered by Voyager 1 in 1979 and in the same year named for the region of Crete in which Zeus was raised. Firstly it was named simply Lyctos. (en)
- La Lyctos Facula è una struttura geologica della superficie di Amaltea. (it)
- Lyctos Faculaは、木星の衛星アマルテアの明るい山である。幅約25kmと推測され 高さ20km（65,617 フィート）で、エベレスト山（29,029 フィート）よりほぼ2.5倍高い。アマルテアに見える2つの命名された白斑の1つで、もう1つはIda Faculaである。1979年、ボイジャー1号によって発見され、同年ゼウスが育ったクレタ島の地域よりネーミングされた。最初は単にLyctosと名付けられていた。 (ja)
- Lyctos Facula är ett berg på en av Jupiters minsta månar Amalthea. Man tror att berget är 20 kilometer högt, nästan två och en halv gånger så högt som Mount Everest. Mons Lyctas är ett av två kända berg på Amalthea. Mer forskning behövs om dessa mystiska geografiska strukturer. (sv)
- Ликт (лат. Lyctos Facula) — факула (яркое пятно) на спутнике Юпитера Амальтеи. Размер — около 25 км. Превышает по яркости окружающую местность в 1,5 раза (в ярких местах). Находится на том конце Амальтеи, который направлен от Юпитера (координаты 20° S, 170° E). Факула расположена на хребте, который простирается вдоль меридиана. Является одной из двух наименованных факул Амальтеи (вторая — факула Ида). Впрочем, на Амальтеи есть более крупные и более яркие, но безымянные светлые области. Факула Ликт была обнаружена на снимке, сделанном космическим аппаратом «Вояджер-1» в 1979 году. В дальнейшем её заснял аппарат «Галилео», исследовавший систему Юпитера в период с 1995 по 2003 год. Эта факула названа именем критского города Ликт, вблизи которого вырос Зевс. Это связано с решением Международного астрономического союза называть детали поверхности Амальтеи именами лиц и местностей, которые фигурируют в мифах про Амальтею — козу, молоком которой кормили маленького Зевса. Изначально объект назывался просто «Ликт» (Lyctos); это название было утверждено Международным астрономическим союзом в 1979 году. В 1985 году для наименования деталей поверхности Ганимеда был введен в употребление термин «факула», и через некоторое время его добавили и к названиям ярких пятен на Амальтеи. Таким образом, сейчас объект называется «факула Ликт» (Lyctos Facula). Кроме того, в популярной литературе встречается название Mons Lyctos («гора Ликт»). Происхождение факулы Ликт, как и других ярких пятен на Амальтеи, неизвестно. Возможно, яркое вещество было выброшено на поверхность метеоритным ударом. По другой версии, яркость этой факулы, как и соседней факулы Ида, связана с их расположением на возвышенностях. Возможно, вещество, покрывающее поверхность Амальтеи, постепенно перемещается с возвышенностей вниз, и на поверхности оказывается более светлое вещество с глубин. Подобная зависимость альбедо от высоты наблюдается и на других малых телах Солнечной системы, например, на Деймосе и Гаспре. Кроме большой яркости, факулы Амальтеи отличаются менее красным, чем у окраин, оттенком. (ru)
- Факула Лікт (лат. Lyctos Facula) — факула (яскрава пляма) на супутнику Юпітера Амальтеї. Розмір — близько 25 км. Знаходиться на тому кінці супутника, що спрямований від Юпітера (координати 7°S, 172°W). Розташована на хребті, що тягнеться уздовж меридіану. Це одна з двох найменованих факул Амальтеї (друга — факула Іда). Втім, на Амальтеї є і більші, і яскравіші, але безіменні світлі області. Факулу Лікт було відкрито на знімку, зробленому космічним апаратом «Вояджер-1» у 1979 році. Згодом її відзняв апарат «Галілео», що досліджував систему Юпітера з 1995 по 2003 рік. Ця факула названа ім'ям критського міста Лікт (англ. Lyctus), поблизу якого виріс Зевс. Це пов'язане з рішенням Міжнародного астрономічного союзу називати деталі поверхні Амальтеї іменами осіб та місцевостей, що фігурують у міфах про Амальтею — козу, молоком якої годували маленького Зевса. Початково об'єкт називався просто «Лікт» (Lyctos); цю назву було затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1979 році. У 1985 році для найменування деталей поверхні Ганімеда було введено у вжиток термін «факула», і через деякий час його додали і до назв яскравих плям на Амальтеї. Таким чином, зараз об'єкт називається «факула Лікт» (Lyctos Facula). Крім того, в популярній літературі трапляється назва Mons Lyctos чи Mons Lyctas («гора Лікт»). Походження факули Лікт, як і інших яскравих плям на Амальтеї, невідоме. Можливо, яскрава речовина була викинута на поверхню метеоритним ударом. За іншою версією, яскравість цієї факули, як і сусідньої факули Іда, пов'язана з їх розташуванням на височинах. Можливо, речовина, що вкриває поверхню Амальтеї, поступово переміщується з височин униз, і на поверхні опиняється світліша речовина з глибин. Подібна залежність альбедо від висоти спостерігається і на деяких інших малих тілах Сонячної системи, наприклад, на Деймосі та Гаспрі. Окрім великої яскравості, факули Амальтеї вирізняються менш червоним, ніж у околиць, відтінком. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Lyctos Facula is a bright mountain on one of Jupiter's smallest moons Amalthea. It is believed to have a width of 25 kilometers and height of 20 kilometers (65,617 feet), almost two and a half times higher than Mount Everest (29,029 feet). It is one of two named faculae that appear on Amalthea, the other being Ida Facula. It was discovered by Voyager 1 in 1979 and in the same year named for the region of Crete in which Zeus was raised. Firstly it was named simply Lyctos. (en)
- La Lyctos Facula è una struttura geologica della superficie di Amaltea. (it)
- Lyctos Faculaは、木星の衛星アマルテアの明るい山である。幅約25kmと推測され 高さ20km（65,617 フィート）で、エベレスト山（29,029 フィート）よりほぼ2.5倍高い。アマルテアに見える2つの命名された白斑の1つで、もう1つはIda Faculaである。1979年、ボイジャー1号によって発見され、同年ゼウスが育ったクレタ島の地域よりネーミングされた。最初は単にLyctosと名付けられていた。 (ja)
- Lyctos Facula är ett berg på en av Jupiters minsta månar Amalthea. Man tror att berget är 20 kilometer högt, nästan två och en halv gånger så högt som Mount Everest. Mons Lyctas är ett av två kända berg på Amalthea. Mer forskning behövs om dessa mystiska geografiska strukturer. (sv)
- Der Lyctos Facula (auch Mons Lyctos) ist ein bis zu 25 km hoher Berg auf dem Jupitermond Amalthea. Auf der Oberfläche dieses Trabanten wurde eine dunkelrote Farbe ausgemacht, die von Vulkanausbrüchen des Jupitermondes Io zeugen dürfte. (Der markanteste Vulkan des Io ist der Tupan-Patera.) Lactos Facula ist ein "Zwilling" des Ida Facula. (de)
- Ликт (лат. Lyctos Facula) — факула (яркое пятно) на спутнике Юпитера Амальтеи. Размер — около 25 км. Превышает по яркости окружающую местность в 1,5 раза (в ярких местах). Находится на том конце Амальтеи, который направлен от Юпитера (координаты 20° S, 170° E). Факула расположена на хребте, который простирается вдоль меридиана. Является одной из двух наименованных факул Амальтеи (вторая — факула Ида). Впрочем, на Амальтеи есть более крупные и более яркие, но безымянные светлые области. (ru)
- Факула Лікт (лат. Lyctos Facula) — факула (яскрава пляма) на супутнику Юпітера Амальтеї. Розмір — близько 25 км. Знаходиться на тому кінці супутника, що спрямований від Юпітера (координати 7°S, 172°W). Розташована на хребті, що тягнеться уздовж меридіану. Це одна з двох найменованих факул Амальтеї (друга — факула Іда). Втім, на Амальтеї є і більші, і яскравіші, але безіменні світлі області. Факулу Лікт було відкрито на знімку, зробленому космічним апаратом «Вояджер-1» у 1979 році. Згодом її відзняв апарат «Галілео», що досліджував систему Юпітера з 1995 по 2003 рік. (uk)
|
.png?width=300)
.png){kind=link}
.png){kind=link}