| dbo:abstract
|
- قانون الأرض هو أحد أشكال القانون الذي يتعامل مع حق استخدام أو نقل ملكية أو استبعاد الآخرين من الأرض. يُشار إلى هذا النوع من الملكية ضمن العديد من السلطات القضائية بالعقار أو الملكية العقارية لتمييزها عن الممتلكات المنقولة. تُعدّ اتفاقيات استخدام الأرض، بما فيها التأجير، نقطة تقاطع هامّة للملكيّة مع قانون العقد. يشكّل الرّهن على حق ملكيّة أراضي أحدهم حقًّا بملكيّة الأراضي لشخصٍ آخر. يعتبرُ حق التعدين وحق المياه وطيديّ الارتباط، ومفاهيمًا مترابطةً في كثيرٍ من الأحيان. تُعد حقوق الأرض شكلًا أساسيًا من أشكال القانون، إذ تطوّرت حتى مع عدم وجود دولةٍ تفرضها؛ على سبيل المثال، كانت جمعيات المطالبة في الغرب الأمريكي مؤسساتٍ نشأت بشكلٍ طبيعي لفرض القوانين المُنظّمة للتعدين. الاستيطان العشوائي، هو احتلال الأرض بدون ملكية، ويُعدّ ظاهرةً عالمية تنتشر في كلّ مكان. (ar)
- يتعامل القانون الزراعي الذي يشار إليه أحيانًا باسم قانون Ag مع قضايا قانونية مثل البنية التحتية الزراعية والبذور والمياه والأسمدة واستخدام المبيدات والتمويل الزراعي والعمل الزراعي والتسويق الزراعي والتأمين الزراعي وحقوق الزراعة ونظام حيازة الأراضي ونظام الإيجار والقانون على التصنيع الزراعي والصناعة الريفية مع تطبيق التقنيات الحديثة يتم التعامل مع القضايا بما في ذلك الائتمان والملكية الفكرية والتجارة والتجارة المتعلقة بالمنتجات الزراعية في نطاق هذا القانون. ببساطة القانون الزراعي هو دراسة القوانين واللوائح الخاصة التي تنطبق على إنتاج وبيع المنتجات الزراعية. يعنى الاستثناء الزراعي باستخدام الاستثناءات القانونية لحماية الصناعة الزراعية منتشر في جميع أنحاء العالم. اعترفت كليات الحقوق الأمريكية وعلماء القانون أولاً بالقانون الزراعي كنظام في أربعينيات القرن الماضي عندما استكشفت كليات الحقوق في ييل وهارفارد وتكساس وأيوا دورات القانون الزراعي وبدأت فيها. مع ذلك، لم تدم هذه الجهود المبكرة فترة قصيرة ولم يظهر القانون الزراعي كنظام مميز على مدى ثلاثة عقود. في عام 1979 تم إنشاء مجلة علمية تدعى «مجلة القانون الزراعي». في عام 1980 تم تشكيل رابطة القانون الزراعي الأمريكي وبرنامج درجة القانون المتقدم، LL.M. تم تأسيس برنامج للقانون الزراعي في كلية الحقوق بجامعة أركنساس. في عام 1981 تم نشر خمسة عشر مجلدًا من أطروحة القانون الزراعي وفي عام 1985 تم نشر أول كتاب تعليمي متعلق بالحقوق ويسمى «القانون الزراعي: حالات ومواد» من قبل West Publis. في السنوات الأخيرة، توسعت دراسات القانون الزراعي لتشمل دراسة أوسع لتأثير الإنتاج الزراعي بما في ذلك قضايا القانون البيئي والاستدامة ورفاهية الحيوان وقانون وسياسة الغذاء. انعكاساً لهذا المنظور الموسع، في عام 2009 غير برنامج «LL.M في القانون الزراعي في أركنساس» إلى برنامج«LL.M في قانون الزراعة والغذاء». في عام2010، تم نشر الكتاب الثاني لكلية الحقوق بعنوان «الغذاء والزراعة والاستدامة قراءات في القانون الزراعي» وفي عام 2012 قامت الجمعية الأمريكية لمدارس القانون بتغيير اسم قسم «القانون الزراعي» إلى «قانون الزراعة والغذاء». يعود الانضباط الناشئ في قانون وسياسة الغذاء إلى جذوره في انضباط القانون الزراعي بالإضافة إلى قانون الغذاء والدواء التقليدي. (ar)
- Das Agrarrecht befasst sich mit allen rechtlichen Aspekten, welche die Landwirtschaft betreffen. Es handelt sich um eine typische Querschnittsmaterie, die auch Regelungen aus den Bereichen Forstwirtschaft, Jagd und Binnenfischerei beinhaltet. (de)
- El Derecho agrario es "el orden jurídico que rige las relaciones sociales y económicas, que surgen entre los sujetos intervinientes en la actividad agraria. La expresión Derecho Agrario implica, la conjunción de dos conceptos fundamentales: el de derecho y el de agrario. Por derecho se entiende a todo orden normativo y coactivo, tendiente a regular la conducta humana dentro del grupo social, y agrario, significa, la tierra con aptitud productiva y a toda actividad vinculada con la producción agropecuaria". (es)
- El Derecho de cosas o Derecho de bienes es una de las áreas básicas del Derecho civil. Tiene por objeto, por una parte, fijar o ubicar los bienes en el patrimonio de cada individuo y, por otra, determinar los poderes o facultades que el sujeto tiene sobre ellos, que por recaer sobre cosas (en latín: res, rei) se llaman derechos reales. (es)
- Land law is the form of law that deals with the rights to use, alienate, or exclude others from land. In many jurisdictions, these kinds of property are referred to as real estate or real property, as distinct from personal property. Land use agreements, including renting, are an important intersection of property and contract law. Encumbrance on the land rights of one, such as an easement, may constitute the land rights of another. Mineral rights and water rights are closely linked, and often interrelated concepts. Land rights are such a basic form of law that they develop even where there is no state to enforce them; for example, the claim clubs of the American West were institutions that arose organically to enforce the system of rules appurtenant to mining. Squatting, the occupation of land without ownership, is a globally ubiquitous phenomenon. (en)
- Le droit immobilier est le terme générique qui regroupe l'ensemble des textes juridiques du droit public comme du droit privé concernant les immeubles, par opposition aux meubles. (fr)
- Il diritto agrario è una branca del diritto privato che raggruppa l'insieme delle norme aventi ad oggetto rapporti tra nel campo dell'agricoltura. (it)
- Prawo rolne definiowane jest w różny sposób, między innymi jako:
* całokształt norm prawnych regulujących stosunki społeczne związane z kształtowaniem ustroju rolnego, w tym także produkcji rolnej i rynku rolnego (definicja Andrzeja Stelmachowskiego),
* zespół instytucji i rozwiązań prawnych o charakterze szczególnym, podyktowanym specyfiką rolnictwa jako odrębnego działu gospodarki, które tworzą ramy prawne (strukturalne i techniczne) dla działalności produkcyjnej w rolnictwie, jak też dla przetwarzania i obrotu produktami rolnymi (definicja ). (pl)
- Земельное право — это отрасль права, сочетающая в себе черты многих отраслей права (включая семейное, процессуальное, административное, контрактное право) и рассматривает вопрос, кто является полноправным владельцем и какие права в отношении собственности имеет третье лицо (право собственности, пользования; существуют ли ограничения, связанные с данной недвижимостью). Это отрасль права, система юридических норм, регулирующих общественные отношения по поводу рационального использования и охраны земель, охраны прав землевладельцев и землепользователей. Земля может использоваться в разных качествах: как средство производства в сельском хозяйстве, как пространственная база для размещения различных объектов (путей, дорог, зданий, сооружений и т.др.), как часть окружающей природной среды.К специфическим особенностям земли как средства производства можно отнести также ее пространственную ограниченность (необходимость использования земель в том количестве, которое определено природой), постоянство местонахождения (необходимость использования земельного участка там, где она размещена), незаменимость (невозможность использования вместо земель других средств производства). Наряду с предметом правового регулирования критериев отрасли права относят и метод правового регулирования — совокупность средств и способов воздействия правовых норм на участников земельных отношений. Метод земельного права складывается из установленных земельно-правовыми нормами прав и обязанностей участников земельных правоотношений и применение к ним мер государственного принуждения при невыполнении правовых норм. Для современного земельного права характерно сочетание императивного и диспозитивного методов правового регулирования. Императивный метод заключается в установлении государством обязательных для исполнения предписаний и запретов и мер юридической ответственности за их невыполнение. Этот метод играл преобладающую роль в условиях исключительной собственности государства на землю в советский период. Сегодня императивные способы регулирования земельных отношений применяется в основном к отношениям, которые складываются в сфере государственного управления землей (ведение государственного земельного кадастра, землеустройства, мониторинга земель и тому подобное). В современный период все больше используется диспозитивный метод регулирования земельных отношений, который предусматривает возможность участников земельных отношений самостоятельно определять модель своего поведения, но в рамках, определенных законом. Земельная реформа наделила субъектов земельных правоотношений широкими возможностями по осуществлению сделок с земельными участками. Для современного земельного права стал характерным и метод экологизации, который выражается в закреплении требований по улучшению экологической ситуации, экологических принципов использования земель, защиты их от негативных воздействий производственной и иной деятельности. Характерные для земельного права и свои отраслевые принципы — нормативно-руководящие основы регулирования всех видов земельных отношений, а также реализации земельно-правовых норм. К ним, в частности, относятся: а) сочетания особенностей использования земли как территориального базиса, природного ресурса и основного средства производства;б) обеспечение равенства права собственности на землю граждан, юридических лиц, территориальных общин и государства;в) невмешательства государства в осуществление гражданами, юридическими лицами и территориальными гражданами своих прав относительно владения, пользования и распоряжения землей;г) обеспечения рационального использования и охраны земель;д) обеспечение гарантий прав на землю;е) приоритета требований экологической безопасности. Как и каждая отрасль права, земельное право имеет свою систему — определенную внутреннюю структуру построения отрасли, порядок и последовательность расположения ее правовых институтов. По своей структуре земельное право делится на общую и отдельную части. К общей части относятся правовые институты, которые имеют общий характер для всех земель. К ним можно отнести институты права собственности на землю; права пользования землей и аренды земель; государственного управления земельным фондом, охраны земель; ответственность за нарушение земельного законодательства и др. Особенную часть составляют правовые институты, определяющие правовой режим отдельных категорий земель: сельскохозяйственного назначения; жилой и общественной застройки; природно-заповедного фонда; оздоровительного назначения; рекреационного назначения; историко-культурного назначения; лесного фонда; водного фонда; промышленности, транспорта, связи, энергетики, обороны и другого назначения. (ru)
- Fastighetsrätt är den delen av civilrätten som omfattar lagstiftningen gällande fastigheter, framförallt bildande, ägande, överlåtelser och upplåtelser. Den indelas vanligen i allmän fastighetsrätt som reglerar relationerna mellan avtalsparter, till exempel fastighetsägare och hyresgäster eller köpare och säljare, och den speciella fastighetsrätten som reglerar relationerna mellan det allmänna (staten, kommuner) och fastighetsägare och andra rättighetshavare. (sv)
- це галузь права, що поєднує в собі риси багатьох правових систем (сімейне, процесуальне, адміністративне, контрактне тощо) і розглядає питання, хто є повноправним власником і які права стосовно власності має третя особа (право власності, користування; чи існують обмеження, пов'язані з даною нерухомістю). Це галузь права, система юридичних норм, що регулюють суспільні відносини щодо раціонального використання й охорони земель, охорони прав землевласників і землекористувачів. В українському законодавстві є такий цікавий факт, який забороняє купувати негромадянам України землі сільськогосподарського призначення. Земля може використовуватися в різних якостях: як засіб виробництва у сільському господарстві, як просторова база для розміщення різних об'єктів (шляхів, доріг, будівель, споруд і т.ін.), як частина навколишнього природного середовища тощо.До специфічних особливостей землі як засобу виробництва можна віднести також її просторову обмеженість (необхідність використання земель в тій кількості, яка визначена природою), постійність місцезнаходження (необхідність використання земельної ділянки там, де вона розміщена), незамінимість (неможливість використання замість земель інших засобів виробництва). Поряд із предметом правового регулювання до критеріїв галузі права відносять і метод правового регулювання — сукупність засобів і способів впливу правових норм на учасників земельних відносин. Метод земельного права складається із встановлених земельно-правовими нормами прав та обов'язків учасників земельних правовідносин і застосовування до них заходів державного примусу при невиконанні правових норм. Для сучасного земельного права характерним є поєднання імперативного і диспозитивного методів правового регулювання. Імперативний метод полягає у встановленні державою обов'язкових для виконання приписів і заборон та заходів юридичної відповідальності за їх невиконання. Цей метод відігравав переважну роль в умовах виключної власності держави на землю в радянський період. Сьогодні імперативні способи регулювання земельних відносин застосовується в основному до відносин, які складаються у сфері державного управління землею (ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель тощо). У сучасний період дедалі більше використовується диспозитивний метод регулювання земельних відносин, який передбачає можливість учасників земельних відносин самостійно визначати модель своєї поведінки, але у межах, визначених законом. Земельна реформа наділила суб'єктів земельних правовідносин широкими можливостями щодо здійснення угод із земельними ділянками. Для сучасного земельного права став характерним і метод екологізації, який виражається у закріпленні вимог щодо покращення екологічної ситуації, екологічних принципів використання земель, захисту їх від негативних впливів виробничої та іншої діяльності. Характерні для земельного права і свої галузеві принципи — нормативно-керівні засади регулювання усіх видів земельних відносин, а також реалізації земельно-правових норм. Ряд принципів земельного права закріплені безпосередньо у Земельному кодексі України. До них, зокрема, належать: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;в) невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадянами своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження землею;г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;ґ) забезпечення гарантій прав на землю;д) пріоритету вимог екологічної безпеки. Як і кожна галузь права, земельне право має свою систему — певну внутрішню структуру побудови галузі, порядок і послідовність розташування її правових інститутів. За своєю структурою земельне право поділяється на загальну та особливу частини. До загальної частини належать правові інститути, які мають загальний характер для всіх земель. До них можна віднести інститути права власності на землю; права користування землями та оренди земель; державного управління земельним фондом; охорони земель; відповідальності за порушення земельного законодавства та ін. Особливу частину становлять правові інститути, які визначають правовий режим окремих категорій земель: сільськогосподарського призначення; житлової та громадської забудови; природнозаповідного фонду; оздоровчого призначення; рекреаційного призначення; історико-культурного призначення; лісового фонду; водного фонду; промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. (uk)
- 土地法是管理土地的根本大法，狹義的土地法指的是土地法本身。廣義的土地法則是指任何與土地的分配，管理，利用有關的法律。土地是生產要素之一，各個國家對於土地的分配無不投注心力於上。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Das Agrarrecht befasst sich mit allen rechtlichen Aspekten, welche die Landwirtschaft betreffen. Es handelt sich um eine typische Querschnittsmaterie, die auch Regelungen aus den Bereichen Forstwirtschaft, Jagd und Binnenfischerei beinhaltet. (de)
- El Derecho agrario es "el orden jurídico que rige las relaciones sociales y económicas, que surgen entre los sujetos intervinientes en la actividad agraria. La expresión Derecho Agrario implica, la conjunción de dos conceptos fundamentales: el de derecho y el de agrario. Por derecho se entiende a todo orden normativo y coactivo, tendiente a regular la conducta humana dentro del grupo social, y agrario, significa, la tierra con aptitud productiva y a toda actividad vinculada con la producción agropecuaria". (es)
- El Derecho de cosas o Derecho de bienes es una de las áreas básicas del Derecho civil. Tiene por objeto, por una parte, fijar o ubicar los bienes en el patrimonio de cada individuo y, por otra, determinar los poderes o facultades que el sujeto tiene sobre ellos, que por recaer sobre cosas (en latín: res, rei) se llaman derechos reales. (es)
- Le droit immobilier est le terme générique qui regroupe l'ensemble des textes juridiques du droit public comme du droit privé concernant les immeubles, par opposition aux meubles. (fr)
- Il diritto agrario è una branca del diritto privato che raggruppa l'insieme delle norme aventi ad oggetto rapporti tra nel campo dell'agricoltura. (it)
- Prawo rolne definiowane jest w różny sposób, między innymi jako:
* całokształt norm prawnych regulujących stosunki społeczne związane z kształtowaniem ustroju rolnego, w tym także produkcji rolnej i rynku rolnego (definicja Andrzeja Stelmachowskiego),
* zespół instytucji i rozwiązań prawnych o charakterze szczególnym, podyktowanym specyfiką rolnictwa jako odrębnego działu gospodarki, które tworzą ramy prawne (strukturalne i techniczne) dla działalności produkcyjnej w rolnictwie, jak też dla przetwarzania i obrotu produktami rolnymi (definicja ). (pl)
- Fastighetsrätt är den delen av civilrätten som omfattar lagstiftningen gällande fastigheter, framförallt bildande, ägande, överlåtelser och upplåtelser. Den indelas vanligen i allmän fastighetsrätt som reglerar relationerna mellan avtalsparter, till exempel fastighetsägare och hyresgäster eller köpare och säljare, och den speciella fastighetsrätten som reglerar relationerna mellan det allmänna (staten, kommuner) och fastighetsägare och andra rättighetshavare. (sv)
- 土地法是管理土地的根本大法，狹義的土地法指的是土地法本身。廣義的土地法則是指任何與土地的分配，管理，利用有關的法律。土地是生產要素之一，各個國家對於土地的分配無不投注心力於上。 (zh)
- يتعامل القانون الزراعي الذي يشار إليه أحيانًا باسم قانون Ag مع قضايا قانونية مثل البنية التحتية الزراعية والبذور والمياه والأسمدة واستخدام المبيدات والتمويل الزراعي والعمل الزراعي والتسويق الزراعي والتأمين الزراعي وحقوق الزراعة ونظام حيازة الأراضي ونظام الإيجار والقانون على التصنيع الزراعي والصناعة الريفية مع تطبيق التقنيات الحديثة يتم التعامل مع القضايا بما في ذلك الائتمان والملكية الفكرية والتجارة والتجارة المتعلقة بالمنتجات الزراعية في نطاق هذا القانون. (ar)
- قانون الأرض هو أحد أشكال القانون الذي يتعامل مع حق استخدام أو نقل ملكية أو استبعاد الآخرين من الأرض. يُشار إلى هذا النوع من الملكية ضمن العديد من السلطات القضائية بالعقار أو الملكية العقارية لتمييزها عن الممتلكات المنقولة. تُعدّ اتفاقيات استخدام الأرض، بما فيها التأجير، نقطة تقاطع هامّة للملكيّة مع قانون العقد. يشكّل الرّهن على حق ملكيّة أراضي أحدهم حقًّا بملكيّة الأراضي لشخصٍ آخر. يعتبرُ حق التعدين وحق المياه وطيديّ الارتباط، ومفاهيمًا مترابطةً في كثيرٍ من الأحيان. (ar)
- Land law is the form of law that deals with the rights to use, alienate, or exclude others from land. In many jurisdictions, these kinds of property are referred to as real estate or real property, as distinct from personal property. Land use agreements, including renting, are an important intersection of property and contract law. Encumbrance on the land rights of one, such as an easement, may constitute the land rights of another. Mineral rights and water rights are closely linked, and often interrelated concepts. (en)
- Земельное право — это отрасль права, сочетающая в себе черты многих отраслей права (включая семейное, процессуальное, административное, контрактное право) и рассматривает вопрос, кто является полноправным владельцем и какие права в отношении собственности имеет третье лицо (право собственности, пользования; существуют ли ограничения, связанные с данной недвижимостью). Это отрасль права, система юридических норм, регулирующих общественные отношения по поводу рационального использования и охраны земель, охраны прав землевладельцев и землепользователей. К ним, в частности, относятся: (ru)
- це галузь права, що поєднує в собі риси багатьох правових систем (сімейне, процесуальне, адміністративне, контрактне тощо) і розглядає питання, хто є повноправним власником і які права стосовно власності має третя особа (право власності, користування; чи існують обмеження, пов'язані з даною нерухомістю). Це галузь права, система юридичних норм, що регулюють суспільні відносини щодо раціонального використання й охорони земель, охорони прав землевласників і землекористувачів. Для сучасного земельного права характерним є поєднання імперативного і диспозитивного методів правового регулювання. (uk)
|
