| dbo:abstract
|
- Karma Pakši (1204–1283) byl tibetský mnich, 2. karmapa školy Karma Kagjü, ze kterého se vliv školy rozšířil až do Mongolska. Karma Pakši se narodil do rodiny pocházející z linie od tibetského krále Thisonga Decäna. Otec se jmenoval Džalla Tsusa, matka Sangsa Manki. Byl jejich nejmladším potomkem.Byl zázračným dítětem a již v deseti letech si osvojil praktickou i teoretickou znalost dharmy. Jeho učitel Pomdagpa Sönam Dordže mu předal hlavní učení školy Karma Kagjü a byl to on kdo si uvědomil, že Karma Pakši je inkarnací Düsum Khjenpy, předchozího karmapy. Převážnou část první poloviny svého života strávil Pakši v meditaci. Ve věku 47 let podnikl cestu do Číny a Mongolska. Strávil delší dobu na dvoře mongolského chána Kublaje, kde sehrál důležitou roli ve snaze zabránit válkám. Přestože byl požádán, aby na chánově dvoře zůstal natrvalo, odmítl a vydal se na daleké cesty po Mongolsku, Číně a Tibetu. V Číně strávil Karma Pakši šest let. Během těchto let zde předával mnohá učení Dharmy, požehnání a iniciací, postavil mnoho klášterů a meditačních center. Ještě za svého života se stal známým učitelem a proslavil svou školu i za tibetskými hranicemi. Před svou smrtí určil místo a čas příštího zrození svého nástupce. (cs)
- Karma Pakshi (tibetisch: karma pak shi; * zwischen 1203 und 1206 in Osttibet; † 1283) war der 2. Karmapa der Karma-Kagyü-Schule des tibetischen Buddhismus. (de)
- Karma Pakshi (Tibetan: ཀརྨ་པཀྴི་, Wylie: kar+ma pak+shi; 1204/6–1283) was the 2nd Gyalwa Karmapa. He was a child prodigy who had already acquired a broad understanding of Dharma philosophy and meditation by the age of ten. His teacher, Pomdrakpa, had received the full Kagyu transmission from Drogon Rechen, the first Karmapa's spiritual heir. Pomdrakpa realized, through certain very clear visions, that the child in his charge was the reincarnation of Dusum Khyenpa, as indicated in the letter given to Drogon Rechen. The young Karma Pakshi is said to have assimilated the deepest teachings effortlessly and required only one reading of a text to be familiar with it as he was already enlightened. Nevertheless, Pomdrakpa made a point of formally passing on all the teachings through the traditional empowerments, so that the stream of the empowerment lineage would be unbroken. This has been the case ever since: despite their innate clarity, young Karmapas receive all the transmissions formally. The second Karmapa spent much of the first half of his life in meditation retreat. He also visited and restored the monasteries established by the first Karmapa and is famous for having introduced to the Tibetan people communal chanting of the Om mani padme hung mantra of compassion. At the age of forty-seven he set out on a three-year journey to China, in response to an invitation from Kublai, grandson of Genghis Khan. While there, he is said to have performed many spectacular miracles and played an important role as a peacemaker. Although requested to reside there permanently, he declined, not wishing to be the cause of sectarian conflicts with the Sakyapas, whose influence was strong in China at that time. (There is an independent western reference to his presence in the court of Kublai Khan in The Travels of Marco Polo). Over the next ten years the Karmapa travelled widely in China, Mongolia, and Tibet and became famous as a teacher. He was particularly honoured by Möngke Khan, Kublai's brother, who ruled at that time and whom the Karmapa recognised as a former disciple. After Mönke's death, Kublai became the Khan. He established the city of Cambalu, the site of present-day Beijing, from which he ruled a vast empire stretching as far as Burma, Korea, and Tibet. However, he bore a grudge against the Karmapa, who had refused his invitation to remain in China some years before and had been so close to his brother. He ordered his arrest. The legend tells that each attempt to capture, or even kill, the Karmapa was thwarted by the latter's miracles. At one point the Karmapa 'froze' a battalion of 37,000 soldiers on the spot, by using the power of mudra, yet all the time showing compassion. He eventually let himself be captured and put in exile, knowing that his miracles and compassion would eventually lead to Kublai Khan having a change of heart which did in fact happen. Returning to Tibet towards the end of his life, he had an enormous (sixteen-meter) statue of the Buddha built at Tsurphu Monastery, to fulfill a dream he had had long before. The finished work was slightly tilted; it is said that Karma Pakshi straightened it by sitting first in the same tilted posture as the statue and then righting himself. The statue moved as he moved. Before dying, he told his main disciple, Urgyenpa, details concerning the next Karmapa's birth. This text is based on the abstract from Ken Holmes book Karmapa on the web site [1] used with the author's permission. (en)
- Karma Pakshi (tibétain : ཀར་མ་པ་ཀཤི་, Wylie : karma pak shi, 1204 à Kyillé Tsakto -1283 à Tsourphou), est le second Karmapa, premier tulkou reconnu au Tibet. Pakshi est un titre mongol donné par les empereurs mongols signifiant « grand maître ». (fr)
- Karma Pakshi (1204 - 1283) was de tweede gyalwa karmapa, hoofd van de kagyüschool van het Tibetaans boeddhisme. (nl)
- II Gjalła Karmapa, Karma Pakszi (tyb. ཀར་མ་པ་ཀཤི་, Wylie: kar ma pak shi; ur. 1203, zm. 1283) – tybetański lama, druga inkarnacja Karmapy, duchowy przywódca i mistrz medytacji szkoły Karma Kagyu buddyzmu tybetańskiego. Uważa się, że był pierwszym człowiekiem rozpoznanym jako tulku (reinkarnacja nauczyciela z przeszłości), który zapoczątkował linię inkarnacji. Karma Pakszi został rozpoznany jako kolejne wcielenie Karmapy Dysum Czienpa. (pl)
- Ка́рма-ба́гши (тиб. ཀར་མ་པ་ཀཤི་, Вайли kar ma pa kshi; монг. Гарма багш), Чо́кьи Дзи́нпа (1204—1283) — Гьялва Кармапа II, второй глава традиции Карма Кагью, махасиддха, проповедник тибетского буддизма в Монголии и Китае. (ru)
- 噶瑪巴希（藏文：ཀརྨ་པཀྵི་，威利转写：karma pak+Shi，藏语拼音：Karma Pakshi；1204年－1283年），又譯為噶瑪巴西、噶瑪拔希，俗名確津（Chözin），誕生於西藏止瓏汪投地方，其家族為藏王的後代，是為噶瑪巴轉世之濫觴，為第二世噶瑪巴。為藏传佛教噶举派最高宗教領袖，以神通著稱。 他是第一位將六字大明咒傳至西藏的人。 (zh)
- Карма Пакші (1203–1283) був другим Г'ялва Кармапою, главою школи Карма Каг'ю . Карма Пакші народився в Чілей Цакто (Східний Тибет) і був свого роду вундеркіндом. В шість років він самостійно навчився писати та читати, а в десять з першого разу повністю запам'ятовував прочитаний текст. По дорозі в Центральний Тибет, куди він попрямував для продовження освіти, хлопець зустрів Помдрагпа Сонам Дордже, який отримав повну передачу повчань і методів школи Карма Каг'ю від Дрогена Речена — спадкоємця першого Кармапи. Помдрагпа, завдяки певним дуже прозорим видінням, з'ясував, що хлопець є новим переродженням — першого Кармапи. Це також було вказано в листі, який Кармапа залишив Дрогену Речену. Незважаючи на видатні здібності хлопчика, які пояснюються тим, що він вже був повністю просвітленим, Сонам Дордже передав Карма Пакші всі повчання засобом традиційних посвячень задля того, аби лінія передачі не перервалася. Ця традиція підтримується досі: незважаючи на внутрішню ясність, молоді Кармапи формально отримують усі передачі і посвячення. Першу половину життя Карма Пакші присвятив медитаційним ретрітам. Окрім того він займався реставрацією монастирів, які заснував перший Кармапа, а також став відомим тим, що привніс в тибетську народну культуру звичай повторювати мантру співчуття: ОМ МАНІ ПЕМЕ ХУНГ. Завдяки своїм надздібностям, Карма Пакші розширив славу школи Карма Каг'ю до Китаю та Монголії. У віці 47 років він за запрошенням правителя Китаю Хубілай-хана вирушив у трирічну мандрівку по Китаю. Стародавні джерела стверджують, що там він проявив багато дивовижних чудес, а також виступив у ролі миротворця. Карма Пакші відмовився улаштуватися при дворі, щоб не спровокувати конфлікт зі школою Сак'я, яка в той час мала великий вплив у Китаї. Протягом наступних десяти років Кармапа багато мандрував територією Китаю, Монголії і Тибету та став відомим вчителем. Особливо його шанував Менгу-хан — брат Хубілая, який керував Монголією. Кармапа визнав його як свого учня в минулому житті. Після смерті Менгу в 1259 році Хубілай об'єднав Монголію і Китай та став першим китайським імператором династії Юань і п'ятим Великим ханом монгольської імперії. Хубілай засновував нову столицю, що стала сучасним Пекіном і почав керувати великою імперією, що розстелилася між Кореєю, Бірмою і Тибетом. Однак імператор таїв образу на Кармапу, який відмовився від його пропозиції залишитися в Китаї, а також був більш близьким з його братом. Тож Хубілай наказує арештувати Карма Пакші.Легенди стверджують, що кожна спроба затримати чи навіть вбити Кармапу розвіювалися завдяки дивовижним здібностям останнього. Одного разу Кармапа паралізував батальйон із 37 тисяч солдат силою мудрою з двох пальців, при цьому не перестаючи проявляти співчуття. Після багатьох невдалих спроб китайців, Карма Пакші дозволив себе схопити і посадити до в'язниці, знаючи, що його чудеса і співчуття колись змусять Хубілая змінити своє відношення. Так воно і сталося, вражений та натхненний діями Кармапи імператор став його учнем.Після цього Карма Пакші прожив у Китаї шість років. Він давав повчання, посвячення та благословення, збудував багато храмів та монастирів, а потім повернувся в Тибет у монастир Цурпху. Одного дня Кармапа дав аудієнцію подружжю паломників із Тінгрі Лангкора (Південний Тибет) — Чьопхел і Чангден, він повідомив їм, що в наступному житті стане їх сином. Минуло п'ять місяців і в 1283 році, на вісімдесятому році життя Кармапа залишив своє тіло, здійснивши обряд перенесення свідомості. Найкращими учнями другого Кармапи були Друптоп Ург'єнпа, Нйенре Гендюн Бум (в подальшому став одним із учителів третього Кармапи) та Мачава Джангчуп Цонду (видатний вчений, знавець Мадх'яміки). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Karma Pakshi (tibetisch: karma pak shi; * zwischen 1203 und 1206 in Osttibet; † 1283) war der 2. Karmapa der Karma-Kagyü-Schule des tibetischen Buddhismus. (de)
- Karma Pakshi (tibétain : ཀར་མ་པ་ཀཤི་, Wylie : karma pak shi, 1204 à Kyillé Tsakto -1283 à Tsourphou), est le second Karmapa, premier tulkou reconnu au Tibet. Pakshi est un titre mongol donné par les empereurs mongols signifiant « grand maître ». (fr)
- Karma Pakshi (1204 - 1283) was de tweede gyalwa karmapa, hoofd van de kagyüschool van het Tibetaans boeddhisme. (nl)
- II Gjalła Karmapa, Karma Pakszi (tyb. ཀར་མ་པ་ཀཤི་, Wylie: kar ma pak shi; ur. 1203, zm. 1283) – tybetański lama, druga inkarnacja Karmapy, duchowy przywódca i mistrz medytacji szkoły Karma Kagyu buddyzmu tybetańskiego. Uważa się, że był pierwszym człowiekiem rozpoznanym jako tulku (reinkarnacja nauczyciela z przeszłości), który zapoczątkował linię inkarnacji. Karma Pakszi został rozpoznany jako kolejne wcielenie Karmapy Dysum Czienpa. (pl)
- Ка́рма-ба́гши (тиб. ཀར་མ་པ་ཀཤི་, Вайли kar ma pa kshi; монг. Гарма багш), Чо́кьи Дзи́нпа (1204—1283) — Гьялва Кармапа II, второй глава традиции Карма Кагью, махасиддха, проповедник тибетского буддизма в Монголии и Китае. (ru)
- 噶瑪巴希（藏文：ཀརྨ་པཀྵི་，威利转写：karma pak+Shi，藏语拼音：Karma Pakshi；1204年－1283年），又譯為噶瑪巴西、噶瑪拔希，俗名確津（Chözin），誕生於西藏止瓏汪投地方，其家族為藏王的後代，是為噶瑪巴轉世之濫觴，為第二世噶瑪巴。為藏传佛教噶举派最高宗教領袖，以神通著稱。 他是第一位將六字大明咒傳至西藏的人。 (zh)
- Karma Pakši (1204–1283) byl tibetský mnich, 2. karmapa školy Karma Kagjü, ze kterého se vliv školy rozšířil až do Mongolska. Karma Pakši se narodil do rodiny pocházející z linie od tibetského krále Thisonga Decäna. Otec se jmenoval Džalla Tsusa, matka Sangsa Manki. Byl jejich nejmladším potomkem.Byl zázračným dítětem a již v deseti letech si osvojil praktickou i teoretickou znalost dharmy. Jeho učitel Pomdagpa Sönam Dordže mu předal hlavní učení školy Karma Kagjü a byl to on kdo si uvědomil, že Karma Pakši je inkarnací Düsum Khjenpy, předchozího karmapy. (cs)
- Karma Pakshi (Tibetan: ཀརྨ་པཀྴི་, Wylie: kar+ma pak+shi; 1204/6–1283) was the 2nd Gyalwa Karmapa. He was a child prodigy who had already acquired a broad understanding of Dharma philosophy and meditation by the age of ten. His teacher, Pomdrakpa, had received the full Kagyu transmission from Drogon Rechen, the first Karmapa's spiritual heir. Pomdrakpa realized, through certain very clear visions, that the child in his charge was the reincarnation of Dusum Khyenpa, as indicated in the letter given to Drogon Rechen. (en)
- Карма Пакші (1203–1283) був другим Г'ялва Кармапою, главою школи Карма Каг'ю . Карма Пакші народився в Чілей Цакто (Східний Тибет) і був свого роду вундеркіндом. В шість років він самостійно навчився писати та читати, а в десять з першого разу повністю запам'ятовував прочитаний текст. По дорозі в Центральний Тибет, куди він попрямував для продовження освіти, хлопець зустрів Помдрагпа Сонам Дордже, який отримав повну передачу повчань і методів школи Карма Каг'ю від Дрогена Речена — спадкоємця першого Кармапи. Помдрагпа, завдяки певним дуже прозорим видінням, з'ясував, що хлопець є новим переродженням — першого Кармапи. Це також було вказано в листі, який Кармапа залишив Дрогену Речену. (uk)
|
