| dbo:abstract
|
- المؤسساتية أو إضفاء الطابع المؤسسي أو المأسسة، يقصد به في علم الاجتماع، المأسسة (أو المأسسة) هي عملية تضمين بعض المفاهيم (على سبيل المثال، معتقد أو معيار أو دور اجتماعي أو قيمة معينة أو نمط سلوك) داخل منظمة أو نظام اجتماعي أو المجتمع ككل. يمكن استخدام المصطلح أيضًا للإشارة إلى التزام فرد أو مجموعة معينة بمؤسسة، مثل مؤسسة للأمراض العقلية أو الرعاية الاجتماعية. يمكن استخدام المصطلح أيضًا بالمعنى السياسي لتطبيقه على إنشاء أو تنظيم المؤسسات الحكومية أو الهيئات الخاصة المسؤولة عن الإشراف على السياسة أو تنفيذها، على سبيل المثال في الرفاهية أو التنمية. خلال فترة الثورة الصناعية في أوروبا، مرت العديد من البلدان بفترة «المؤسسية»، والتي شهدت توسعًا وتطورًا كبيرًا لدور الحكومة داخل المجتمع، لا سيما في المجالات التي كانت تُعتبر سابقًا المجال الخاص. كما يُنظر إلى إضفاء الطابع المؤسسي على أنه جزء مهم من عملية التحديث في البلدان النامية، بما في ذلك توسيع وتحسين تنظيم الهياكل الحكومية. (ar)
- Termín institucionalizace se používá v sociálních vědách pro proces, kdy se například pojem sociální role, objekt vlastní hodnoty a představy nebo způsob chování, stává pevně spojeným s organizací, sociálním systémem, nebo společností, v její specifické části. (cs)
- In sociology, institutionalisation (or institutionalization) is the process of embedding some conception (for example a belief, norm, social role, particular value or mode of behavior) within an organization, social system, or society as a whole. The term may also be used to refer to committing a particular individual or group to an institution, such as a mental or welfare institution. The term may also be used in a political sense to apply to the creation or organization of governmental institutions or particular bodies responsible for overseeing or implementing policy, for example in welfare or development. During the period of the industrial revolution in Europe many countries went through a period of "institutionalization", which saw a large expansion and development of the role of government within society, particularly into areas seen previously as the private sphere. Institutionalization is also seen as an important part of the process of modernization in developing countries, involving again the expansion and improved organization of government structures. (en)
- Institucionalización es un término polisémico que se aplica a distintos contextos relativos a las instituciones, especialmente a su proceso de creación o fundación. En contextos sociológicos y psiquiátricos, se aplica a la sumisión de un individuo al régimen de vida de una institución como el orfanato, el servicio militar, el asilo, la cárcel o el manicomio; donde vive internado durante un largo periodo, hasta hacerse dependiente de ella, más allá del tratamiento que recibe y que teóricamente debería estar orientado a su reinserción en la sociedad. La dimensión represora de instituciones semejantes (concepto institución disciplinaria) fue puesta de manifiesto a través del análisis de su función histórica que hizo Michel Foucault (Vigilar y castigar). Su opuesto es la desinstitucionalización. (es)
- Le terme institutionnalisation est largement utilisé dans les théories sociales pour désigner le processus de placement de quelque chose (par exemple, un concept, un rôle social, une valeur particulière ou un mode de comportement) dans une organisation, un système social ou une société dans son ensemble. Le terme est également utilisé dans le contexte du mouvement de désinstitutionnalisation pour désigner le placement d'une personne particulière dans un établissement, tel qu'un établissement de soins de santé mentale. Le terme « institutionnalisation » a des connotations négatives en ce qui concerne le traitement des personnes vulnérables et les dommages causés aux personnes vulnérables par l'application oppressive ou corrompue de systèmes rigides de contrôle social, médical ou juridique par des organisations publiques, privées ou à but non lucratif. Le terme « institutionnalisation » est également utilisé dans un sens politique pour être appliqué à la création ou à l'organisation d'institutions gouvernementales ou de certains organes chargés de la mise en œuvre des politiques, dans le domaine du bien-être ou du développement, par exemple. (fr)
- Nelle scienze sociali, l'istituzionalizzazione è il processo attraverso il quale determinati valori, pratiche ed orientamenti si strutturano come costruzioni di senso solide e generalmente accettate.È possibile descriverla come un processo di cristallizzazione e codificazione di flussi di senso presenti nella vita culturale di una società, i quali diventando istituzione perdono in larga parte il loro carattere di dinamicità acquisendo una forma stabile e generalmente riconosciuta. (it)
- De term institutionalisering wordt veel gebruikt in sociale theorieën om te verwijzen naar het proces iets te plaatsen (bijvoorbeeld een concept, een sociale rol, een bepaalde waarde of een gedragswijze) binnen een organisatie, sociaal systeem, of de samenleving als geheel. De term wordt ook gebruikt om te verwijzen naar het plaatsen van een bepaald individu binnen een institutie, zoals een GGZ institutie. De term “institutionalisering” draagt een negatieve connotatie als het gaat om de behandeling van, en schade gedaan aan kwetsbare personen, door de onderdrukkende of corrupte toepassing van inflexibele systemen van sociale, medische of juridische controles door publieke, private of non-profitorganisaties. De term “institutionalisering” wordt ook gebruikt in een politiek opzicht om te worden toegepast op de creatie of organisatie van gouvernementele instituties of bepaalde lichamen die verantwoordelijk zijn voor het implementeren van beleid, in bijvoorbeeld welzijn of ontwikkeling. (nl)
- Instytucjonalizacja – proces przechodzenia od niesformalizowanych sposobów działania społecznego do uregulowanych, względnie stałych form aktywności, podlegających społecznym sankcjom. Jest to też nadanie charakteru instytucji istniejącym formom działania, dzięki czemu stają się one obowiązujące. Instytucjonalizacja jest jednym z ważniejszych procesów pozwalających regulować życie społeczne. (pl)
- Institucionalização é o termo usado para descrever tanto o processo de, quanto os prejuízos causados a seres humanos pela aplicação opressiva ou corrupta de sistemas de controle sociais, médicos ou legais inflexíveis por instituições públicas, ou sem fins lucrativos criadas originalmente com fins e razões benéficas. Está normalmente associada às chamadas instituições totais. Alguns pensadores contemporâneos argumentam que muitas pessoas que trabalham em grandes instituições podem ficar institucionalizadas. As estruturas e rotinas de suporte podem levar ao estreitamento ou redução do senso crítico individual. Este estado mental subserviente pode levar ao desprezo ou a reações retardadas a alterações externas à organização prejudicando sua adaptação a novas circunstâncias. O Brasil conta hoje com um movimento de desintitucionalização significativo inserido dentro da reforma psiquiátrica brasileira. (pt)
- Институционализа́ция (также институциализация; лат. institutum — установление, обычай, учреждение) — процесс превращения каких-либо отношений в институты, то есть в форму организации отношений с установленными правилами, нормами и их саморегуляцией. (ru)
- Інституціалізáція (від інституційний), також інституціоналізація (від інституціональний) — процес визначення і закріплення соціальних норм, правил, статусів і ролей, приведення їх у систему, здатну діяти у напрямі задоволення деякої суспільної потреби. В науці - етап, коли процес продукування нею знань стає методологічно упорядкованим, а також залежним від організаційних форм, в яких він набуває якостей спеціалізованої суспільної практики; становлення різноманітних комунікативних органів науки – наукових інституцій, що відбувається в ході перетворення наукових досліджень у спеціалізовану суспільну діяльність. — політика надання освітніх і реабілітаційних послуг дітям з інвалідністю в рамках окремих закритих спеціалізованих закладів, інтернатів (англ. institution). Антитезою до традиційної інституціалізації на Заході, став розвиток у 1970-х роках інтегрованого та інклюзивного навчання, який розпочався в 1970-х роках через вплив організацій споживачів. Зокрема, в Канаді ініціаторами зміни освітньої парадигми виступили організації захисту неповносправних, психічно хворих та батьків дітей з розумовою відсталістю, які вимагали деінституціалізації та перенесення освітніх, реабілітаційних і соціальних служб у громади ближче до місць проживання клієнтів . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Termín institucionalizace se používá v sociálních vědách pro proces, kdy se například pojem sociální role, objekt vlastní hodnoty a představy nebo způsob chování, stává pevně spojeným s organizací, sociálním systémem, nebo společností, v její specifické části. (cs)
- Nelle scienze sociali, l'istituzionalizzazione è il processo attraverso il quale determinati valori, pratiche ed orientamenti si strutturano come costruzioni di senso solide e generalmente accettate.È possibile descriverla come un processo di cristallizzazione e codificazione di flussi di senso presenti nella vita culturale di una società, i quali diventando istituzione perdono in larga parte il loro carattere di dinamicità acquisendo una forma stabile e generalmente riconosciuta. (it)
- Instytucjonalizacja – proces przechodzenia od niesformalizowanych sposobów działania społecznego do uregulowanych, względnie stałych form aktywności, podlegających społecznym sankcjom. Jest to też nadanie charakteru instytucji istniejącym formom działania, dzięki czemu stają się one obowiązujące. Instytucjonalizacja jest jednym z ważniejszych procesów pozwalających regulować życie społeczne. (pl)
- Институционализа́ция (также институциализация; лат. institutum — установление, обычай, учреждение) — процесс превращения каких-либо отношений в институты, то есть в форму организации отношений с установленными правилами, нормами и их саморегуляцией. (ru)
- المؤسساتية أو إضفاء الطابع المؤسسي أو المأسسة، يقصد به في علم الاجتماع، المأسسة (أو المأسسة) هي عملية تضمين بعض المفاهيم (على سبيل المثال، معتقد أو معيار أو دور اجتماعي أو قيمة معينة أو نمط سلوك) داخل منظمة أو نظام اجتماعي أو المجتمع ككل. يمكن استخدام المصطلح أيضًا للإشارة إلى التزام فرد أو مجموعة معينة بمؤسسة، مثل مؤسسة للأمراض العقلية أو الرعاية الاجتماعية. يمكن استخدام المصطلح أيضًا بالمعنى السياسي لتطبيقه على إنشاء أو تنظيم المؤسسات الحكومية أو الهيئات الخاصة المسؤولة عن الإشراف على السياسة أو تنفيذها، على سبيل المثال في الرفاهية أو التنمية. خلال فترة الثورة الصناعية في أوروبا، مرت العديد من البلدان بفترة «المؤسسية»، والتي شهدت توسعًا وتطورًا كبيرًا لدور الحكومة داخل المجتمع، لا سيما في المجالات التي كانت تُعتبر سابقًا المجال الخاص. كما يُنظر إلى إضفاء الطابع المؤسسي على أنه جزء مهم من (ar)
- Institucionalización es un término polisémico que se aplica a distintos contextos relativos a las instituciones, especialmente a su proceso de creación o fundación. En contextos sociológicos y psiquiátricos, se aplica a la sumisión de un individuo al régimen de vida de una institución como el orfanato, el servicio militar, el asilo, la cárcel o el manicomio; donde vive internado durante un largo periodo, hasta hacerse dependiente de ella, más allá del tratamiento que recibe y que teóricamente debería estar orientado a su reinserción en la sociedad. La dimensión represora de instituciones semejantes (concepto institución disciplinaria) fue puesta de manifiesto a través del análisis de su función histórica que hizo Michel Foucault (Vigilar y castigar). (es)
- In sociology, institutionalisation (or institutionalization) is the process of embedding some conception (for example a belief, norm, social role, particular value or mode of behavior) within an organization, social system, or society as a whole. The term may also be used to refer to committing a particular individual or group to an institution, such as a mental or welfare institution. The term may also be used in a political sense to apply to the creation or organization of governmental institutions or particular bodies responsible for overseeing or implementing policy, for example in welfare or development. During the period of the industrial revolution in Europe many countries went through a period of "institutionalization", which saw a large expansion and development of the role of gov (en)
- Le terme institutionnalisation est largement utilisé dans les théories sociales pour désigner le processus de placement de quelque chose (par exemple, un concept, un rôle social, une valeur particulière ou un mode de comportement) dans une organisation, un système social ou une société dans son ensemble. Le terme « institutionnalisation » est également utilisé dans un sens politique pour être appliqué à la création ou à l'organisation d'institutions gouvernementales ou de certains organes chargés de la mise en œuvre des politiques, dans le domaine du bien-être ou du développement, par exemple. (fr)
- De term institutionalisering wordt veel gebruikt in sociale theorieën om te verwijzen naar het proces iets te plaatsen (bijvoorbeeld een concept, een sociale rol, een bepaalde waarde of een gedragswijze) binnen een organisatie, sociaal systeem, of de samenleving als geheel. De term “institutionalisering” wordt ook gebruikt in een politiek opzicht om te worden toegepast op de creatie of organisatie van gouvernementele instituties of bepaalde lichamen die verantwoordelijk zijn voor het implementeren van beleid, in bijvoorbeeld welzijn of ontwikkeling. (nl)
- Institucionalização é o termo usado para descrever tanto o processo de, quanto os prejuízos causados a seres humanos pela aplicação opressiva ou corrupta de sistemas de controle sociais, médicos ou legais inflexíveis por instituições públicas, ou sem fins lucrativos criadas originalmente com fins e razões benéficas. Está normalmente associada às chamadas instituições totais. O Brasil conta hoje com um movimento de desintitucionalização significativo inserido dentro da reforma psiquiátrica brasileira. (pt)
- Інституціалізáція (від інституційний), також інституціоналізація (від інституціональний) — процес визначення і закріплення соціальних норм, правил, статусів і ролей, приведення їх у систему, здатну діяти у напрямі задоволення деякої суспільної потреби. В науці - етап, коли процес продукування нею знань стає методологічно упорядкованим, а також залежним від організаційних форм, в яких він набуває якостей спеціалізованої суспільної практики; становлення різноманітних комунікативних органів науки – наукових інституцій, що відбувається в ході перетворення наукових досліджень у спеціалізовану суспільну діяльність. (uk)
|
