| dbo:abstract
|
- نباض مزدوج 1913+16 أو بي إس آر 1913+16 (بالإنجليزية: PSR 1913+16) هو نباض عبارة عن نجم نيوتروني يصدر اشعاعا، وهو يدور مع نجم نيوتروني آخر حول مركز ثقلهما، مشكلان بذلك نظام نجم مزدوج. رصد النباض المزدوج في أتجاه كوكبة العقاب. النباض بي إس آر 1913+16 هو أول نباض مزدوج يكتشف، واكتشفه راسل هالس وجوزيف تيلور من جامعة ماساتشوستس في أمهيرست في عام 1974 . وقد أدى اكتشافهم هذا وتحليل نتائج رصدهما إلى حصولهم على جائزة نوبل في الفيزياء في عام 1993 عن: «اكتشاف نوع جديد من النباض، وهو اكتشاف فتح أمكانيات جديدة لدراسة قوة الجاذبية»." نظام النباض المزدوج هذا يسمى أيضا «نباض مزدوج هالس-تايلور» نسبة إلى مكتشفيه. النجم النيوتروني هة نجم كثافته عالية جدا جدا لأنه يتكون من نيوترونات فقط، وهو يشكل المرحلة الأخيرة من عمر نجم عندما ينتهي وقوده من الهيدروجين وينكفيء على نفسه تحت تأثير قوة الجاذبية، فيصبح نجما نيوترونيا شديد الكثافة. كثافة النجم النيوتروني تعادل تقريبا كثافة نواة الذرة ولكن بحجم هائل جدا إذ أن النجم النيوتروني يتكون من مادة نجم كانت كتلته (قبل انتهاء عمره) تبلغ نحو 4و1 كتلة شمسية. بعض تلك النجوم النيوترونية يصدر شعاعا من قطبه يصل إلى الأرض في هيئة نبضة. (ar)
- PSR B1913+16 je pulsar v souhvězdí Orla, který spolu s další neutronovou hvězdou tvoří binární systém obíhající kolem společného těžiště. Objevili jej v roce 1974 Russell Alan Hulse a Joseph Taylor pomocí radioteleskopu Arecibo. Za výzkum tohoto pulsaru, který vedl k potvrzení gravitačních vln podle obecné teorie relativity, obdrželi oba vědci v roce 1993 Nobelovu cenu. Zkracování doby oběhu obou složek je 0,000 076 5 s za rok, hlavní poloosa oběhu se zkracuje o 3,5 metru za rok. Očekává se, že zhruba za 300 milionů let obě složky splynou. (cs)
- PSR B1913+16 (també conegut com a J1915+1606) és un púlsar en un sistema estel·lar binari, en òrbita amb un altre estel al voltant d'un centre de massa. Va ser descobert en 1974 per Russell Alan Hulse i Joseph Hooton Taylor, Jr., de la Universitat de Princeton, un descobriment pel qual van rebre el premi Nóbel de Física de 1993. Usant l'antena d'Arecibo de 305 m. Hulse i Taylor van detectar emissions d'ones de ràdio i van identificar la font com un púlsar, és a dir un estel de neutrons altament magnetizat i amb una rotació molt ràpida. L'estrella de neutrons gira al voltant del seu eix 17 vegades per segon aproximadament; per tant, el període de pulsació és de 59 mil·lisegons. En mesurar les pulsacions de ràdio, Hulse i Talylor van notar que hi havia una variació sistemàtica en el temps d'arribada de les pulsacions. De vegades, les pulsacions arribaven una mica abans de l'esperat; de vegades, després de l'esperat. Aquestes variacions canviaven de manera suau i repetitiva, amb un període, de 7.75 hores. Es van adonar que aquest comportament era predictible si el púlsar es trobava en un sistema estel·lar binari, amb un altre estel. El púlsar i el seu company segueixen ambdós òrbites el·líptiques al voltant del seu centre de massa comuna. Ambdues es mouen en la seva òrbita d'acord amb les Lleis de Kepler. (ca)
- PSR J1915+1606 (nach seinen Entdeckern auch Hulse-Taylor-Pulsar oder Hulse-Taylor-Doppelpulsar sowie nach älterer Nomenklatur auch PSR B1913+16) ist ein Pulsar im Sternbild Adler. Er befindet sich in einer Entfernung von 21.000 Lichtjahren. Seine Rotationsperiode beträgt mit 59,03 ms knapp 17 Umdrehungen pro Sekunde. Zusammen mit einem weiteren, unsichtbaren Neutronenstern bildet er ein Doppelsternsystem. Beide Sterne haben die typische Masse eines Neutronensterns von 1,4 Sonnenmassen (1,4398 der sichtbare Pulsar und 1,3886 der unsichtbare Begleiter). Sie umlaufen den gemeinsamen Schwerpunkt in 7,75 Stunden. Das Periastron dreht sich um 4,2° pro Jahr, so dass – anders als in der Schemazeichnung – sich die Körper nicht auf geschlossenen Ellipsen, sondern auf einer Rosettenbahn bewegen (Apsidendrehung). Die besondere Bedeutung dieses Sternsystems liegt darin, dass seine Entdecker die abnehmende Umlaufzeit erstmals zum indirekten Nachweis von Gravitationswellen gemäß der Allgemeinen Relativitätstheorie nutzten, was 1993 mit dem Nobelpreis für Physik geehrt wurde. (de)
- PSR B1913+16 (también conocido como J1915+1606) es un púlsar en un sistema estelar binario, en órbita con otra estrella alrededor de un centro de masa. Fue descubierto en 1974 por Russell Alan Hulse y Joseph Hooton Taylor, Jr., de la Universidad de Princeton, un descubrimiento por el que recibieron el premio Nobel de Física de 1993. Usando la antena de Areceibo de 305 m Hulse y Taylor detectaron emisiones pulsares de radio e identificaron la fuente como un púlsar, es decir una estrella de neutrones altamente magnetizada y con una rotación muy veloz. La estrella de neutrones gira alrededor de su eje 17 veces por segundo aproximadamente; por lo tanto, el período de pulsación es de 59 milisegundos. Al medir las pulsaciones de radio, Hulse y Talylor notaron, que había una variación sistemática en el tiempo de llegada de las pulsaciones. A veces, las pulsaciones llegaban un poco antes de lo esperado; a veces, después de lo esperado. Estas variaciones cambiaban de manera suave y repetitiva, con un período, de 7.75 horas. Se dieron cuenta de que este comportamiento era predecible si el pulsar se encontraba en un sistema estelar binario, con otra estrella. El pulsar y su compañera siguen ambas órbitas elípticas alrededor de su centro de masa común. Ambas se mueven en su órbita de acuerdo a las Leyes de Kepler.
* Datos: Q155920 (es)
- The Hulse–Taylor binary is a binary star system composed of a neutron star and a pulsar (known as PSR B1913+16, PSR J1915+1606 or PSR 1913+16) which orbit around their common center of mass. It is the first binary pulsar ever discovered. The pulsar was discovered by Russell Alan Hulse and Joseph Hooton Taylor Jr., of the University of Massachusetts Amherst in 1974. Their discovery of the system and analysis of it earned them the 1993 Nobel Prize in Physics "for the discovery of a new type of pulsar, a discovery that has opened up new possibilities for the study of gravitation." (en)
- PSR B1913+16, ou PSR J1915+1606, est un pulsar binaire, c'est-à-dire un système binaire dont l'une des deux composantes est un pulsar. L'autre composante de ce système est invisible avec les instruments actuels, et sa masse, connue très précisément, suggère qu'il s'agit d'une étoile à neutrons. Cette étoile à neutrons pourrait éventuellement être un pulsar elle aussi, mais le faisceau d'émission éventuel qu'elle envoie ne balaie pas le Système solaire. (fr)
- Il sistema di Hulse-Taylor è un sistema stellare binario composto da una stella di neutroni e una pulsar (nota come PSR B1913+16, PSR J1915+1606 o PSR 1913+16) che orbitano attorno al loro comune centro di massa. È la prima pulsar binaria mai scoperta ed è distante 21000 anni luce. La pulsar è stata scoperta da Russell Alan Hulse e Joseph Hooton Taylor, dell'Università del Massachusetts Amherst nel 1974. La scoperta del sistema e la sua analisi è valsa loro il Premio Nobel per la fisica nel 1993 "per la scoperta di un nuovo tipo di pulsar, una scoperta che ha aperto nuove possibilità per lo studio della gravitazione". (it)
- PSR B1913+16は、別の中性子星と共通の重心を回る連星系を形成するパルサー（連星パルサー）である。1974年、マサチューセッツ大学アマースト校のラッセル・ハルスとジョゼフ・テイラーが発見した。彼らの分析により、一般相対性理論に従い、この連星系は重力波を放出してエネルギーを失っていることが強く示唆され、彼らは1993年のノーベル物理学賞を受賞した。発見者にちなんで、「ハルス-テイラーの連星パルサー」とも呼ばれる。 (ja)
- PSR B1913+16 of Hulse–Taylor binaire pulsar is een dubbelster bestaande uit een pulsar en een neutronenster die in 7,75 uur om elkaar heen bewegen. Dit stelsel was in 1974 de eerste binaire pulsar die werd gevonden, door Russell Hulse en Joseph Taylor van het Amherst College. Zij kregen voor die ontdekking in 1993 de Nobelprijs. Omdat het stelsel bestaat uit twee zeer compacte kernen en de pulsar als een zeer nauwkeurige klok werkt, is dit stelsel van groot belang gebleken bij het toetsen van de voorspellingen van Einsteins relativiteitstheorie. Doordat energie in de vorm van zwaartekrachtgolven weglekt, krimpen de banen waarin de twee neutronensterren om elkaar bewegen (Engels: orbital decay), zoals door Einstein werd voorspeld. (nl)
- PSR 1913+16 (também nomeado como: PSR B1913 + 16 ou PSR J1915 + 1606) (conhecido como pulsar Hulse-Taylor) é uma estrela binária formada por um pulsar e outra estrela de nêutrons que orbitam um baricentro comum. Foi o primeiro pulsar binário a ser descoberto e rendeu o prêmio Nobel de Física de 1993 a Russell Hulse e Joseph Taylor. (pt)
- PSR B1913+16 – układ podwójny złożony z pulsara i gwiazdy neutronowej, zwany od nazwisk odkrywców pulsarem Hulse’a-Taylora. Został odkryty w 1974 roku przez Russela Hulse’a i Josepha Taylora podczas przeglądu radiowego wykonywanego w Obserwatorium Arecibo. Położony jest w gwiazdozbiorze Orła w odległości ok. 21 tys. lat świetlnych. Dzięki dokładnym obserwacjom prowadzonym przez szereg lat wyznaczone zostało tempo zacieśniania się orbity układu, które okazało się doskonale zgodne z przewidywaniami ogólnej teorii względności. W 1993 roku odkrywcy układu otrzymali za swe osiągnięcie nagrodę Nobla. W układzie PSR B1913+16 składnik B jest pulsarem milisekundowym, którego okres rotacji wynosi 59 ms. Pulsy są modulowane z okresem orbitalnym 7,75 godziny na skutek obecności towarzysza. Gwiazdy obiegają wspólny środek masy po bardzo ciasnych, eliptycznych orbitach o mimośrodzie e = 0,6. Ich minimalna separacja w perycentrum to jedynie 1,1 promienia Słońca, zaś w apocentrum składniki oddalone są o 4,8 promieni Słońca. Wskutek relatywistycznej precesji orbity perycentrum zmienia swoje położenie i przesuwa się o 4,2 stopnia na rok. Okres orbitalny układu skraca się w tempie 0,0000765 sekundy na rok, a orbita zacieśnia się o 3,5 metra na rok. Zacieśnianie się orbity jest potwierdzeniem faktu, że energia i moment pędu unoszone są z układu w wyniku emisji fal grawitacyjnych. Połączenie się obu składników układu w jedną całość nastąpi za około 300 milionów lat. (pl)
- PSR B1913+16, även PSR 1913+16, PSR J1915+1606 och Hulse–Taylors binära pulsar, är en pulsar i ett binärt system, i bana med en annan neutronstjärna. Den upptäcktes 1974 av Russell A. Hulse och Joseph H. Taylor Jr. vid Princeton University. Upptäckten belönades med 1993 års nobelpris i fysik. Med hjälp av Arecibo-observatoriets 305m antenn upptäckte Hulse & Taylor pulsade radioemissioner och identifierade på så sätt källan som en pulsar, en snabbt roterande, kraftigt magnetiserad neutronstjärna. Neutronstjärnan roterar runt sin axel 17 gånger per sekund; pulsens period är alltså 59 millisekunder. Pulsaren är av visuell magnitud 22,5 och kräver sålunda kraftiga teleskop för att kunna observeras. (sv)
- PSR B1913+16 (также обозначается как J1915+1606) — пульсар, представляющий собой двойную звёздную систему, состоящую из примерно одинаковых по массе звёзд, около 1,4 M⊙.Обнаружен Расселом Халсом и Джозефом Тейлором в 1974 году при проведении наблюдений на радиотелескопе обсерватории Аресибо; они были удостоены Нобелевской премии по физике в 1993 году с формулировкой «за открытие нового типа пульсаров, давшее новые возможности в изучении гравитации». Вращение звёзд происходит по вытянутым эллиптическим орбитам (эксцентриситет около 0,617), вокруг общего центра масс (период обращения 7,75 часа, минимальное сближение в системе в периастре 1,1 R⊙, максимальное удаление в апоастре 4,8 R⊙.Одна из звёзд системы — нейтронная, её период вращения около 17 оборотов в секунду (исходя из измеренного периода импульса излучения 59,03 мс). При этом средняя скорость движения по орбите около 200 км/с. Орбитальный период обращения сокращается на 76±0,3 мкс за год (или на 2,402⋅10−12 секунды за секунду). Эта величина с точностью до 0,2 % согласуется с решениями уравнений общей теории относительности (ОТО), описывающих потерю энергии звёздной пары, обусловленную гравитационным излучением. ОТО предсказывает уменьшение орбитального периода на 75,8 микросекунд в год. Столкновение этих звёзд случится примерно через 300 млн лет. Ещё одним общерелятивистским эффектом, влияющим на движение пульсара, является так называемая геодезическая прецессия, то есть поворот момента импульса вращающегося тела при параллельном переносе в искривлённом пространстве-времени. Влияние геодезической прецессии в данном случае приводит к повороту оси вращения пульсара с периодом около 300 лет. В связи с этим отмечалось, что пучок излучения, возможно, перестанет «задевать» Землю около 2025 года, и пульсар станет для нас невидимым в радиодиапазоне. Кроме того, в этой системе был измерен релятивистский поворот периастра, аналогичный (но в 36 000 раз более сильный) известному эффекту поворота перигелия Меркурия. Скорость поворота периастра составляет 4,22663 градуса в год, в полном согласии с ОТО. Были измерены также замедление хода времени на движущемся теле (эффект специальной теории относительности) и гравитационное красное смещение в поле тяготения (следствие общерелятивистского принципа эквивалентности). Объект является одним из кандидатов для обнаружения излучаемых им гравитационных волн. (ru)
- PSR B1913+16，又称PSR J1915+1606，PSR 1913+16，是一颗位于双星系统中的脉冲星，它和一颗中子星围绕同一个质心公转。這颗中子星是於1974年由普林斯顿大学物理学家拉塞尔·赫尔斯和约瑟夫·泰勒发现，因此亦被称为赫尔斯-泰勒脉冲双星（Hulse–Taylor binary pulsar）。PSR B1913+16是人类发现的首个脉冲双星系统，通过对其深入研究首次发现引力波存在的间接定量证据，是对爱因斯坦广义相对论的一项重要验证，两人也因此获得1993年诺贝尔物理学奖。 (zh)
- PSR B1913+16 (також позначається як J1915+1606) — пульсар у сузір'ї Орла, який являє собою подвійну зоряну систему, що складається з приблизно однакових за масою зір, близько 1,4 M☉. Виявлений Расселом Галсом і Джозефом Тейлором у під час спостережень на радіотелескопі обсерваторії Аресібо; їх відзначено Нобелівською премією з фізики в 1993 році з формулюванням «за відкриття нового типу пульсарів, що дало нові можливості для вивчення гравітації». Обертання зір відбувається по витягнутих еліптичних орбітах (ексцентриситет близько 0,617), навколо спільного центра мас (період обертання 7,75 години, мінімальне зближення в системі в періастрі 1,1 R☉, максимальне віддалення в апоастрі 4,8 R☉). Одна з зір системи — нейтронна, її період обертання близько 17 об/с (виходячи з вимірюваного періоду імпульсу випромінювання 59,03 мс). При цьому середня швидкість руху по орбіті близько 200 км/с. Орбітальний період обертання скорочується на 76±0,3 мкс за рік (або на 2,402× 10−12 секунди за секунду). Ця величина з точністю до 0,2 % узгоджується з розв'язками рівнянь загальної теорії відносності (ЗТВ), що описують втрату енергії зоряної пари, обумовлену гравітаційним випромінюванням. ЗТВ передбачає зменшення орбітального періоду на 75,8 мкс/рік. Зіткнення цих зір станеться приблизно через 300 млн років. Ще одним ефектом, що впливає на рух пульсара, є так звана геодезична прецесія, тобто повертання моменту імпульсу тіла, що обертається при паралельному перенесенні у викривленому просторі-часі. Вплив геодезичної прецесії в даному випадку призводить до повороту осі обертання пульсара з періодом близько 300 років. У зв'язку з цим зазначалося, що пучок випромінювання, можливо, перестане «зачіпати» Землю близько 2025 року і пульсар стане для нас невидимим у радіодіапазоні. Крім того, в цій системі було виміряно обертання періастру, аналогічне (але в 36 000 разів сильніше) зсуву перигелію Меркурія. Швидкість обертання періастру становить 4,22663 градуса на рік, що повністю узгоджується з ЗТВ. Виміряно також сповільнення ходу часу на рухомому тілі (ефект спеціальної теорії відносності) і гравітаційне червоне зміщення в полі тяжіння (наслідок принципу еквівалентності). Об'єкт є одним з кандидатів для виявлення випромінюваних ним гравітаційних хвиль. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- PSR B1913+16 je pulsar v souhvězdí Orla, který spolu s další neutronovou hvězdou tvoří binární systém obíhající kolem společného těžiště. Objevili jej v roce 1974 Russell Alan Hulse a Joseph Taylor pomocí radioteleskopu Arecibo. Za výzkum tohoto pulsaru, který vedl k potvrzení gravitačních vln podle obecné teorie relativity, obdrželi oba vědci v roce 1993 Nobelovu cenu. Zkracování doby oběhu obou složek je 0,000 076 5 s za rok, hlavní poloosa oběhu se zkracuje o 3,5 metru za rok. Očekává se, že zhruba za 300 milionů let obě složky splynou. (cs)
- The Hulse–Taylor binary is a binary star system composed of a neutron star and a pulsar (known as PSR B1913+16, PSR J1915+1606 or PSR 1913+16) which orbit around their common center of mass. It is the first binary pulsar ever discovered. The pulsar was discovered by Russell Alan Hulse and Joseph Hooton Taylor Jr., of the University of Massachusetts Amherst in 1974. Their discovery of the system and analysis of it earned them the 1993 Nobel Prize in Physics "for the discovery of a new type of pulsar, a discovery that has opened up new possibilities for the study of gravitation." (en)
- PSR B1913+16, ou PSR J1915+1606, est un pulsar binaire, c'est-à-dire un système binaire dont l'une des deux composantes est un pulsar. L'autre composante de ce système est invisible avec les instruments actuels, et sa masse, connue très précisément, suggère qu'il s'agit d'une étoile à neutrons. Cette étoile à neutrons pourrait éventuellement être un pulsar elle aussi, mais le faisceau d'émission éventuel qu'elle envoie ne balaie pas le Système solaire. (fr)
- PSR B1913+16は、別の中性子星と共通の重心を回る連星系を形成するパルサー（連星パルサー）である。1974年、マサチューセッツ大学アマースト校のラッセル・ハルスとジョゼフ・テイラーが発見した。彼らの分析により、一般相対性理論に従い、この連星系は重力波を放出してエネルギーを失っていることが強く示唆され、彼らは1993年のノーベル物理学賞を受賞した。発見者にちなんで、「ハルス-テイラーの連星パルサー」とも呼ばれる。 (ja)
- PSR B1913+16 of Hulse–Taylor binaire pulsar is een dubbelster bestaande uit een pulsar en een neutronenster die in 7,75 uur om elkaar heen bewegen. Dit stelsel was in 1974 de eerste binaire pulsar die werd gevonden, door Russell Hulse en Joseph Taylor van het Amherst College. Zij kregen voor die ontdekking in 1993 de Nobelprijs. Omdat het stelsel bestaat uit twee zeer compacte kernen en de pulsar als een zeer nauwkeurige klok werkt, is dit stelsel van groot belang gebleken bij het toetsen van de voorspellingen van Einsteins relativiteitstheorie. Doordat energie in de vorm van zwaartekrachtgolven weglekt, krimpen de banen waarin de twee neutronensterren om elkaar bewegen (Engels: orbital decay), zoals door Einstein werd voorspeld. (nl)
- PSR 1913+16 (também nomeado como: PSR B1913 + 16 ou PSR J1915 + 1606) (conhecido como pulsar Hulse-Taylor) é uma estrela binária formada por um pulsar e outra estrela de nêutrons que orbitam um baricentro comum. Foi o primeiro pulsar binário a ser descoberto e rendeu o prêmio Nobel de Física de 1993 a Russell Hulse e Joseph Taylor. (pt)
- PSR B1913+16，又称PSR J1915+1606，PSR 1913+16，是一颗位于双星系统中的脉冲星，它和一颗中子星围绕同一个质心公转。這颗中子星是於1974年由普林斯顿大学物理学家拉塞尔·赫尔斯和约瑟夫·泰勒发现，因此亦被称为赫尔斯-泰勒脉冲双星（Hulse–Taylor binary pulsar）。PSR B1913+16是人类发现的首个脉冲双星系统，通过对其深入研究首次发现引力波存在的间接定量证据，是对爱因斯坦广义相对论的一项重要验证，两人也因此获得1993年诺贝尔物理学奖。 (zh)
- نباض مزدوج 1913+16 أو بي إس آر 1913+16 (بالإنجليزية: PSR 1913+16) هو نباض عبارة عن نجم نيوتروني يصدر اشعاعا، وهو يدور مع نجم نيوتروني آخر حول مركز ثقلهما، مشكلان بذلك نظام نجم مزدوج. رصد النباض المزدوج في أتجاه كوكبة العقاب. النباض بي إس آر 1913+16 هو أول نباض مزدوج يكتشف، واكتشفه راسل هالس وجوزيف تيلور من جامعة ماساتشوستس في أمهيرست في عام 1974 . وقد أدى اكتشافهم هذا وتحليل نتائج رصدهما إلى حصولهم على جائزة نوبل في الفيزياء في عام 1993 عن: «اكتشاف نوع جديد من النباض، وهو اكتشاف فتح أمكانيات جديدة لدراسة قوة الجاذبية»." (ar)
- PSR B1913+16 (també conegut com a J1915+1606) és un púlsar en un sistema estel·lar binari, en òrbita amb un altre estel al voltant d'un centre de massa. Va ser descobert en 1974 per Russell Alan Hulse i Joseph Hooton Taylor, Jr., de la Universitat de Princeton, un descobriment pel qual van rebre el premi Nóbel de Física de 1993. El púlsar i el seu company segueixen ambdós òrbites el·líptiques al voltant del seu centre de massa comuna. Ambdues es mouen en la seva òrbita d'acord amb les Lleis de Kepler. (ca)
- PSR J1915+1606 (nach seinen Entdeckern auch Hulse-Taylor-Pulsar oder Hulse-Taylor-Doppelpulsar sowie nach älterer Nomenklatur auch PSR B1913+16) ist ein Pulsar im Sternbild Adler. Er befindet sich in einer Entfernung von 21.000 Lichtjahren. Seine Rotationsperiode beträgt mit 59,03 ms knapp 17 Umdrehungen pro Sekunde. Die besondere Bedeutung dieses Sternsystems liegt darin, dass seine Entdecker die abnehmende Umlaufzeit erstmals zum indirekten Nachweis von Gravitationswellen gemäß der Allgemeinen Relativitätstheorie nutzten, was 1993 mit dem Nobelpreis für Physik geehrt wurde. (de)
- PSR B1913+16 (también conocido como J1915+1606) es un púlsar en un sistema estelar binario, en órbita con otra estrella alrededor de un centro de masa. Fue descubierto en 1974 por Russell Alan Hulse y Joseph Hooton Taylor, Jr., de la Universidad de Princeton, un descubrimiento por el que recibieron el premio Nobel de Física de 1993. El pulsar y su compañera siguen ambas órbitas elípticas alrededor de su centro de masa común. Ambas se mueven en su órbita de acuerdo a las Leyes de Kepler.
* Datos: Q155920 (es)
- Il sistema di Hulse-Taylor è un sistema stellare binario composto da una stella di neutroni e una pulsar (nota come PSR B1913+16, PSR J1915+1606 o PSR 1913+16) che orbitano attorno al loro comune centro di massa. È la prima pulsar binaria mai scoperta ed è distante 21000 anni luce. (it)
- PSR B1913+16 – układ podwójny złożony z pulsara i gwiazdy neutronowej, zwany od nazwisk odkrywców pulsarem Hulse’a-Taylora. Został odkryty w 1974 roku przez Russela Hulse’a i Josepha Taylora podczas przeglądu radiowego wykonywanego w Obserwatorium Arecibo. Położony jest w gwiazdozbiorze Orła w odległości ok. 21 tys. lat świetlnych. Połączenie się obu składników układu w jedną całość nastąpi za około 300 milionów lat. (pl)
- PSR B1913+16 (также обозначается как J1915+1606) — пульсар, представляющий собой двойную звёздную систему, состоящую из примерно одинаковых по массе звёзд, около 1,4 M⊙.Обнаружен Расселом Халсом и Джозефом Тейлором в 1974 году при проведении наблюдений на радиотелескопе обсерватории Аресибо; они были удостоены Нобелевской премии по физике в 1993 году с формулировкой «за открытие нового типа пульсаров, давшее новые возможности в изучении гравитации». Объект является одним из кандидатов для обнаружения излучаемых им гравитационных волн. (ru)
- PSR B1913+16, även PSR 1913+16, PSR J1915+1606 och Hulse–Taylors binära pulsar, är en pulsar i ett binärt system, i bana med en annan neutronstjärna. Den upptäcktes 1974 av Russell A. Hulse och Joseph H. Taylor Jr. vid Princeton University. Upptäckten belönades med 1993 års nobelpris i fysik. Pulsaren är av visuell magnitud 22,5 och kräver sålunda kraftiga teleskop för att kunna observeras. (sv)
- PSR B1913+16 (також позначається як J1915+1606) — пульсар у сузір'ї Орла, який являє собою подвійну зоряну систему, що складається з приблизно однакових за масою зір, близько 1,4 M☉. Виявлений Расселом Галсом і Джозефом Тейлором у під час спостережень на радіотелескопі обсерваторії Аресібо; їх відзначено Нобелівською премією з фізики в 1993 році з формулюванням «за відкриття нового типу пульсарів, що дало нові можливості для вивчення гравітації». Обертання зір відбувається по витягнутих еліптичних орбітах (ексцентриситет близько 0,617), навколо спільного центра мас (період обертання 7,75 години, мінімальне зближення в системі в періастрі 1,1 R☉, максимальне віддалення в апоастрі 4,8 R☉). Одна з зір системи — нейтронна, її період обертання близько 17 об/с (виходячи з вимірюваного періоду і (uk)
|
