| dbo:abstract
|
- Dazu Huike (487–593) en ĉina 大祖慧可; en Hanyu Pinyin: Dàzǔ Huìkě; laŭ Wade–Giles: Hui-k’o; en japana: Taiso Eka) estas konsiderata Dua Patriarko de ĉina Ĉan kaj la 29a ekde Gotamo Budo. Li aperas en diversaj legendoj. En unu el ili li fortranĉas sian maldekstran brakon. Li veturis tra Ĉinio renkontanta budhismajn instruistojn. Pro akuzoj el kelkaj el tiuj, li estis ŝajne senkapigita, kaj laŭ unu el la legendoj, el la vundo ne eliris sango sed ia lakto. (eo)
- Dazu Huike (chinesisch 大祖慧可, Pinyin Dàzǔ Huìkě, jap. gleiche Schreibung; Taiso Eka) ist der zweite Patriarch des Chan-Buddhismus in China. Seine Lebensdaten sind 484 bis 590 n. Chr., nach einer anderen Quelle 487-593. Sein unmittelbarer Vorgänger war Bodhidharma. Es gibt mehrere Legenden, den zweiten Patriarchen betreffend: Als der Mönch Huike den Meister Bodhidharma aufsuchte, um sein Schüler zu werden, blickte dieser, der gegen die Wand starrend meditierte, gar nicht auf. Es begann zu schneien und Huike wich nicht von der Stelle, bis er ganz mit Schnee bedeckt war. Noch immer schenkte ihm der Meister keine Beachtung. Da schnitt sich Huike einen Arm ab, als Zeichen seiner Entschlossenheit und wurde von Bodhidharma als Schüler angenommen. Huike sprach, „Meister, mein Geist ist voll Unruhe, bitte bringe ihn zur Ruhe.“ Bodhidharma antwortete, „Zeig her deinen Geist und ich will ihn beruhigen!“ Huike zögerte und sagte, er könne seinen Geist nicht finden. Darauf sagte Bodhidharma, "Siehst du, ich habe ihn schon beruhigt." Worauf Huike Erleuchtung erlangte.Bodhidharma übertrug Huike als erstem Chinesen die Patriarchenwürde und legte ihm das Lankavatara-Sutra ans Herz. (de)
- Dazu Huike (487–593; Chinese: 大祖慧可; pinyin: Dàzǔ Huìkě; Wade–Giles: Ta-tsu Hui-k'o; Japanese pronunciation: Taiso Eka) is considered the Second Patriarch of Chan Buddhism and the twenty-ninth since Gautama Buddha. The successor to Bodhidharma. (en)
- Dazu Huike (487-593) (Mandarin:大祖慧可; Simplify:慧可; pinyin: Huìkě; Wade-Giles: Hui-k’o; Bahasa Jepang: Taiso Eka) dikenal sebagai Patriark Kedua dalam tradisi dan merupakan urutan ke duapuluh-sembilan setelah Buddha Gautama. (in)
- Huike, Houei'ko (慧可) ou Dazu Huike (大祖慧可) ; japonais :[Taiso] Eka (487-593) est le deuxième patriarche du Chan / Zen en Chine et le 29e patriarche depuis le Bouddha. Dazu, « grand ancêtre », est un titre décerné par l’empereur Tang Dezong. Une variante de son nom en Chine est Sengke (僧可). (fr)
- 혜가(慧可, 487년~593년)는 수나라의 선승이며 선종(禪宗)의 제2대조이다. 무뢰(武牢：허난성 뤄양 부근)에서 출생하여 어릴 때 이름을 광(光) 또는 신광(神光)이라 하였다. 성은 희씨(姫氏)였다. 젊었을 때에는 노장(老莊)의 전적과 불전을 공부하고 후에 뤄양의 용문(龍門) 향산(香山)에 가서 보정선사(寶靜禪師)를 따라 출가하여 영목사(永穆寺)에서 계율을 받았다. 그 후 각지를 편력하며 내외의 고명한 학문에 접하고 지식을 넓혔다. 32세에 다시 향산에 돌아가 8년간을 명상으로 보냈다. 520년 숭산 소림사를 찾아 선종의 제1대조인 보리달마의 제자가 되어 이 곳에서 8년 동안 수도에 정진하였다. 처음에 달마를 찾았을 때 쉽사리 입실을 허락받지 못하자 무릎이 빠질 만큼 쌓인 눈 속에 서서 밤을 새워 끝내는 자기의 팔을 잘라 구도를 위하여는 신명을 아끼지 않는 정신을 보임으로써 하락을 받았다는 전설은 유명하다. 552년에 도를 제자인 승찬(僧璨)에게 전수하였다. 그 뒤에 업도에서 선(禪)을 펴기 34년, 박해(迫害)에도 굴하지 않고 각지를 돌면서 도문(屠門)과 주가(酒家)에도 출입을 하였다 한다. 광구사(匡救寺)에서 열반경을 강하여 많은 학승이 모였다. 마지막에는 중 변화(辨和)의 미움을 받아 읍장(邑長)인 적중간(翟仲侃)에 의하여 처형되었다고 한다. (ko)
- 慧可（えか、太和11年（487年） - 開皇13年3月16日（593年4月22日））は、俗姓は姫（き）。幼名は神光。中国禅宗の二祖。正宗普覚大師。 (ja)
- Huike (慧可) znany także jako Dazu Huike (大祖慧可), Huike Daishi oraz Shenguang Huike (神光慧可); kor. Hyega Taesa (혜가); jap. Eka Daishi; wiet. Huệ Khả Đại Sư (ur. 487, zm. 593) – drugi patriarcha (chiń. erzu 二祖) buddyzmu chan (przed Sengcanem), jeden z czterech uczniów Bodhidharmy. (pl)
- Huìkě (慧可, anche: Hui-k'o. In coreano: Hyega, in giapponese: Eka; 487 – 593) è stato un monaco buddhista cinese, II patriarca della scuola Chán. Huìkě è il secondo patriarca (cin. 祖 zǔ) della scuola buddhista cinese Chán (禪宗) secondo un documento datato al 689 denominato "Epitaffio di Fǎrù" (法如, o Fa-ju). In questo "epitaffio", collocato nei pressi del monastero Shàolín (少林寺, Shàolín-sì), viene indicato il fondatore di questa scuole in Bodhidharma, seguito da altri cinque nomi: Huìkě (慧可, 487-593), Sēngcàn (僧璨, ?-606), Dàoxìn (道信, 580 - 651), Hóngrěn (弘忍, 601 - 674) e Fǎrù (法如, 638-689). Come per il suo maestro, Bodhidharma, la vita di Huìkě è tuttavia avvolta nella leggenda. Secondo la tradizione Chán Huìkě era un erudito studioso del Confucianesimo, del Daoismo e del Buddhismo. Insoddisfatto, compiuti i quaranta anni si recò presso il monastero di Shàolín dove insegnava Bodhidharma e dove seguì il maestro per i successivi sei anni. Un racconto tradizionale ci narra che per ottenere di essere accolto come discepolo di Bodhidharma e per dimostrare al maestro la sua determinazione (志 zhì) ad ottenerne l'insegnamento stette per alcuni giorni nella neve di fronte alla cella del primo patriarca senza riuscire, tuttavia, ad essere ricevuto. Solo dopo che Huìkě si amputò un braccio, Bodhidharma ne comprese la forza e la serietà e lo prese come discepolo e successore. Nello Xùgāosēngzhuàn (續高僧傳, T.D. 2060.50.425a-707a) redatto da Dàoxuān (道宣, 596-667) viene invece riportato che Huìkě perse il braccio a causa di alcuni briganti che infestavano i boschi attorno al monastero, ma il (傳法寶紀, T.D. 2838.85.1291) opera di scuola Chán dell'VIII secolo, rigetta con sdegno la ricostruzione di Dàoxuān . Conseguita l'illuminazione (悟 wù o anche 覺 jué) Huìkě ricevette la trasmissione del lignaggio (戒脈 jiè mài) divenendo, dopo la morte di Bodhidharma, il secondo patriarca della scuola Chán. Così il (伝光録) racconta il conferimento del sigillo della trasmissione (印可 yìnkě): Secondo (法沖, 587?-665) Huìkě ricevette da Bodhidharma anche una copia del Laṅkāvatārasūtra con la raccomandazione di diffonderlo per il bene dell'umanità. Dopo la permanenza a Shàolín, sempre secondo la tradizione, Huìkě si nascose tra la gente comune stabilendosi poi a (oggi nello Henan) raccogliendo intorno a sé alcuni discepoli tra cui (曇林, 506–574) e Sēngcàn (僧璨, ?-606). Dopo aver trasmesso il lignaggio a Sēngcàn, terzo patriarca Chán, Huìkě si recò verso il meridione per sfuggire a delle vendette causate dalla gelosia provocata dalla sua capacità di predicare il Dharma. Trasferitosi a Chang'an, secondo lo Xùgāosēngzhuàn di Dàoxuān, venne lì giustiziato nel 593 a causa di intrighi perpetrati da maestri di scuole buddhiste rivali. Di Huìkě non conserviamo alcuna opera. (it)
- Huike (487 — 593) (em chinês: 大祖慧可 ou 慧可 - pinyin: Huìkě - em japonês: Eka) foi o da escola de Budismo Zen na China, o 29º na linha de sucessão direta desde Gautama Buddha. Muito pouco se sabe sobre sua vida. A fonte mais antiga são os dois volumes de Biografias de Monges Eminentes (Kao-seng chuan e Hsu kao-seng chuan), de (?-667). Outra fonte, posterior, é a sua biografia tradicional incluída na obra do mestre Zen Keizan Jokin (1268-1325). O Hsu kao-seng chuan diz que Huike nasceu em , hoje , recebendo o nome de Shen-kuang. Tornando-se um erutido em escrituras Budistas e textos clássicos chineses, Huike era considerado ilustre, mas o criticavam por não ter um mestre. Encontrou o seu em Bodhidharma, que em 528 estava no Mosteiro Shaolin, passando a estudar sob sua orientação por seis anos (outras fontes relatam períodos diferentes). Diz a lenda que de início Bodhidharma o recusou, mas Huike permaneceu do lado de fora da caverna do mestre durante a noite toda, sob uma nevasca. Na manhã seguinte Bodhidharma perguntou por que ele estava lá. Huike disse que desejava abrir o portal do elixir da compaixão universal para salvar todos os seres, mas Bodhidharma refutou sua resposta dizendo que ele tinha pouca virtude, pouca sabedoria, um coração raso e uma mente arrogante. Para provar sua determinação, Huike cortou seu próprio braço esquerdo e ofereceu-o ao Patriarca, como empenho de sua sinceridade. Então foi aceito, e Bodhidharma mudou seu nome para Huike, que significa Sabedoria e Capacidade. Huike disse ao mestre: "Minha mente é ansiosa, por favor, pacifica-a". Bodhidharma replicou: "Traz-me tua mente e eu a pacificarei". Huike disse: "Embora tenha procurado por ela, não posso encontrá-la!", ao que respondeu Bodhidharma: "Eis que já a pacifiquei!" De acordo com o Denkoroku, quando Huike e Bodhidharma estava subindo uma montanha, este perguntou: "Aonde vamos?". Huike respondeu: "Por favor, continuemos, só isso". Bodhidharma devolveu: "Se seguires em frente não poderás andar mais um só passo". Ouvindo isso, Huike iluminou-se. Consta que quando Bodhidharma quis voltar para a Índia reuniu seus discípulos e disse: "Podeis me dizer algo que demonstre vosso entendimento?" Dao Fu se adiantou e disse: "Não está ligado pelas palavras e frases, nem está separado das palavras e frases. Esta é a função do Tao". Bodhidharma disse: "Chegaste à minha pele". A monja Zong Chi deu um passo à frente e disse: "É como um vislumbre glorioso do reino de AkshobyaBuddha. Visto uma só vez não é preciso vê-lo novamente." Bodhidharma respondeu: "Chegaste à minha carne". Dao Yu por sua vez disse: "Os quatro elementos são todos um vazio. Os cinco skandhas não têm uma existência real. Nem um só Dharma pode ser compreendido." E Bodhidharma: "Chegaste aos meus ossos". Finalmente Huike se adiantou, inclinou-se em reverência e se aprumou sem dizer uma palavra. Bodhidharma exclamou: "Chegaste à minha medula!", e lhe transmitiu o manto e a tigela, símbolos do Patriarcado. Então Huike viajou para Yedu (Henan) em torno de 574, e viveu ali e em Wei (Hebei) pelo resto de sua vida, salvo por um período em que ocorreram revoluções políticas e perseguições religiosas, quando Huike procurou refúgio perto do rio Yangtzé e encontrou-se com Sengcan, que viria a se tornar seu sucessor e o Terceiro Patriarca Zen. Em 579 Huike voltou para Yedu e expôs o Dharma, atraindo muitos ouvintes e acirrando animosidades entre seguidores de outras escolas, incluindo Tao-heng, que contratou um assassino para matá-lo, o qual acabou convertido por Huike. O Compêndio das Cinco Lâmpadas (Wudeng Huiyan), de (1179-1253), diz que Huike viveu até os 107 anos. Quando faleceu foi enterrado cerca de 40 km ao norte de Anyang, na província de Hebei. Mais tarde o imperador Tang deu a Huike o título póstumo de Dazu (Grande Ancestral). Algumas tradições dizem que Huike foi assassinado por questões religiosas. Outras dizem que de sua cabeça decapitada não saiu sangue, mas sim uma espécie de leite. (pt)
- 慧可（487年－593年），又名惠可、僧可，俗名姬光，號神光，虎牢人（河南省滎陽縣），被尊為禪宗二祖。唐德宗謚其為大弘禪師，塔名大和之塔。有「正宗普覺大師」與「大祖禪師」之諡號。 (zh)
- Цзі Гуан (кит. 姬光), буддійське ім'я Хуейке (кит. 慧可, піньїнь: Huìkě, 487-593) - другий патріарх чань-буддизму. Основними письмовими джерелами про його життя є згадки на «Гаосен чжуань» і . Хуейке став учнем Бодхідхарми вже в сорокарічному віці. Легенда стверджує, що для того, щоб довести свою відданість Навчанню, Хуейке відрізав свою ліву руку і поклав її перед Бодхидхармой. (uk)
- Цзи Гуан (кит. 姬光), буддийское имя Хуэйкэ (кит. упр. 慧可, пиньинь Huìkě, 487—593) — второй патриарх чань-буддизма. Основными письменными источниками о его жизни являются упоминания в «Гаосэн чжуань» и «». Хуэйкэ стал учеником Бодхидхармы уже в сорокалетнем возрасте. Легенда утверждает, что для того, чтобы доказать свою преданность Учению, Хуэйкэ отрезал свою левую руку и положил её перед Бодхидхармой. Синолог А. А. Маслов в лекции на телеканале «Культура» утверждал, что он нашёл некоторые хроники уезда Дэнфэн, в которых описывалось, что Хуэйкэ лишили руки разбойники, когда Хуэйкэ вёз хворост. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Dazu Huike (487–593) en ĉina 大祖慧可; en Hanyu Pinyin: Dàzǔ Huìkě; laŭ Wade–Giles: Hui-k’o; en japana: Taiso Eka) estas konsiderata Dua Patriarko de ĉina Ĉan kaj la 29a ekde Gotamo Budo. Li aperas en diversaj legendoj. En unu el ili li fortranĉas sian maldekstran brakon. Li veturis tra Ĉinio renkontanta budhismajn instruistojn. Pro akuzoj el kelkaj el tiuj, li estis ŝajne senkapigita, kaj laŭ unu el la legendoj, el la vundo ne eliris sango sed ia lakto. (eo)
- Dazu Huike (487–593; Chinese: 大祖慧可; pinyin: Dàzǔ Huìkě; Wade–Giles: Ta-tsu Hui-k'o; Japanese pronunciation: Taiso Eka) is considered the Second Patriarch of Chan Buddhism and the twenty-ninth since Gautama Buddha. The successor to Bodhidharma. (en)
- Dazu Huike (487-593) (Mandarin:大祖慧可; Simplify:慧可; pinyin: Huìkě; Wade-Giles: Hui-k’o; Bahasa Jepang: Taiso Eka) dikenal sebagai Patriark Kedua dalam tradisi dan merupakan urutan ke duapuluh-sembilan setelah Buddha Gautama. (in)
- Huike, Houei'ko (慧可) ou Dazu Huike (大祖慧可) ; japonais :[Taiso] Eka (487-593) est le deuxième patriarche du Chan / Zen en Chine et le 29e patriarche depuis le Bouddha. Dazu, « grand ancêtre », est un titre décerné par l’empereur Tang Dezong. Une variante de son nom en Chine est Sengke (僧可). (fr)
- 혜가(慧可, 487년~593년)는 수나라의 선승이며 선종(禪宗)의 제2대조이다. 무뢰(武牢：허난성 뤄양 부근)에서 출생하여 어릴 때 이름을 광(光) 또는 신광(神光)이라 하였다. 성은 희씨(姫氏)였다. 젊었을 때에는 노장(老莊)의 전적과 불전을 공부하고 후에 뤄양의 용문(龍門) 향산(香山)에 가서 보정선사(寶靜禪師)를 따라 출가하여 영목사(永穆寺)에서 계율을 받았다. 그 후 각지를 편력하며 내외의 고명한 학문에 접하고 지식을 넓혔다. 32세에 다시 향산에 돌아가 8년간을 명상으로 보냈다. 520년 숭산 소림사를 찾아 선종의 제1대조인 보리달마의 제자가 되어 이 곳에서 8년 동안 수도에 정진하였다. 처음에 달마를 찾았을 때 쉽사리 입실을 허락받지 못하자 무릎이 빠질 만큼 쌓인 눈 속에 서서 밤을 새워 끝내는 자기의 팔을 잘라 구도를 위하여는 신명을 아끼지 않는 정신을 보임으로써 하락을 받았다는 전설은 유명하다. 552년에 도를 제자인 승찬(僧璨)에게 전수하였다. 그 뒤에 업도에서 선(禪)을 펴기 34년, 박해(迫害)에도 굴하지 않고 각지를 돌면서 도문(屠門)과 주가(酒家)에도 출입을 하였다 한다. 광구사(匡救寺)에서 열반경을 강하여 많은 학승이 모였다. 마지막에는 중 변화(辨和)의 미움을 받아 읍장(邑長)인 적중간(翟仲侃)에 의하여 처형되었다고 한다. (ko)
- 慧可（えか、太和11年（487年） - 開皇13年3月16日（593年4月22日））は、俗姓は姫（き）。幼名は神光。中国禅宗の二祖。正宗普覚大師。 (ja)
- Huike (慧可) znany także jako Dazu Huike (大祖慧可), Huike Daishi oraz Shenguang Huike (神光慧可); kor. Hyega Taesa (혜가); jap. Eka Daishi; wiet. Huệ Khả Đại Sư (ur. 487, zm. 593) – drugi patriarcha (chiń. erzu 二祖) buddyzmu chan (przed Sengcanem), jeden z czterech uczniów Bodhidharmy. (pl)
- 慧可（487年－593年），又名惠可、僧可，俗名姬光，號神光，虎牢人（河南省滎陽縣），被尊為禪宗二祖。唐德宗謚其為大弘禪師，塔名大和之塔。有「正宗普覺大師」與「大祖禪師」之諡號。 (zh)
- Цзі Гуан (кит. 姬光), буддійське ім'я Хуейке (кит. 慧可, піньїнь: Huìkě, 487-593) - другий патріарх чань-буддизму. Основними письмовими джерелами про його життя є згадки на «Гаосен чжуань» і . Хуейке став учнем Бодхідхарми вже в сорокарічному віці. Легенда стверджує, що для того, щоб довести свою відданість Навчанню, Хуейке відрізав свою ліву руку і поклав її перед Бодхидхармой. (uk)
- Цзи Гуан (кит. 姬光), буддийское имя Хуэйкэ (кит. упр. 慧可, пиньинь Huìkě, 487—593) — второй патриарх чань-буддизма. Основными письменными источниками о его жизни являются упоминания в «Гаосэн чжуань» и «». Хуэйкэ стал учеником Бодхидхармы уже в сорокалетнем возрасте. Легенда утверждает, что для того, чтобы доказать свою преданность Учению, Хуэйкэ отрезал свою левую руку и положил её перед Бодхидхармой. Синолог А. А. Маслов в лекции на телеканале «Культура» утверждал, что он нашёл некоторые хроники уезда Дэнфэн, в которых описывалось, что Хуэйкэ лишили руки разбойники, когда Хуэйкэ вёз хворост. (ru)
- Dazu Huike (chinesisch 大祖慧可, Pinyin Dàzǔ Huìkě, jap. gleiche Schreibung; Taiso Eka) ist der zweite Patriarch des Chan-Buddhismus in China. Seine Lebensdaten sind 484 bis 590 n. Chr., nach einer anderen Quelle 487-593. Sein unmittelbarer Vorgänger war Bodhidharma. (de)
- Huìkě (慧可, anche: Hui-k'o. In coreano: Hyega, in giapponese: Eka; 487 – 593) è stato un monaco buddhista cinese, II patriarca della scuola Chán. Huìkě è il secondo patriarca (cin. 祖 zǔ) della scuola buddhista cinese Chán (禪宗) secondo un documento datato al 689 denominato "Epitaffio di Fǎrù" (法如, o Fa-ju). In questo "epitaffio", collocato nei pressi del monastero Shàolín (少林寺, Shàolín-sì), viene indicato il fondatore di questa scuole in Bodhidharma, seguito da altri cinque nomi: Huìkě (慧可, 487-593), Sēngcàn (僧璨, ?-606), Dàoxìn (道信, 580 - 651), Hóngrěn (弘忍, 601 - 674) e Fǎrù (法如, 638-689). (it)
- Huike (487 — 593) (em chinês: 大祖慧可 ou 慧可 - pinyin: Huìkě - em japonês: Eka) foi o da escola de Budismo Zen na China, o 29º na linha de sucessão direta desde Gautama Buddha. Muito pouco se sabe sobre sua vida. A fonte mais antiga são os dois volumes de Biografias de Monges Eminentes (Kao-seng chuan e Hsu kao-seng chuan), de (?-667). Outra fonte, posterior, é a sua biografia tradicional incluída na obra do mestre Zen Keizan Jokin (1268-1325). (pt)
|
