| dbo:abstract
|
- The Heckscher–Ohlin theorem is one of the four critical theorems of the Heckscher–Ohlin model, developed by Swedish economist Eli Heckscher and Bertil Ohlin (his student). In the two-factor case, it states: "A capital-abundant country will export the capital-intensive good, while the labor-abundant country will export the labor-intensive good." The critical assumption of the Heckscher–Ohlin model is that the two countries are identical, except for the difference in resource endowments. This also implies that the aggregate preferences are the same. The relative abundance in capital will cause the capital-abundant country to the capital-intensive good cheaper than the labor-abundant country and vice versa. Initially, when the countries are not trading:
* the price of the capital-intensive good in the capital-abundant country will be bid down relative to the price of the good in the other country,
* the price of the labor-intensive good in the labor-abundant country will be bid down relative to the price of the good in the other country. Once trade is allowed, profit-seeking firms will move their products to the markets that have (temporary) higher price. As a result:
* the capital-abundant country will export the capital-intensive good,
* the labor-abundant country will export the labor-intensive good. The Leontief paradox, presented by Wassily Leontief in 1951, found that the U.S. (the most capital-abundant country in the world by any criterion) exported labor-intensive commodities and imported capital-intensive commodities, in apparent contradiction with the Heckscher–Ohlin theorem. However, if labor is separated into two distinct factors, skilled labor and unskilled labor, the Heckscher–Ohlin theorem is more accurate. The U.S. tends to export skilled-labor-intensive goods, and tends to import unskilled-labor-intensive goods. (en)
- ヘクシャー＝オリーンの定理 (へくしゃー＝おりーんのていり、英: The Heckscher-Ohlin theorem) は、国はその国に豊富にある生産要素を集約的に用いて生産される財を輸出し、その国に希少な生産要素を集約的に用いて生産される財を輸入するという理論的結果のこと。スウェーデンの経済学者エリ・ヘクシャーとベルティル・オリーンが示した。 (ja)
- Il teorema di Heckscher-Ohlin, nell'ambito della in economia, è il teorema derivato dal modello neoclassico standard di commercio internazionale noto come modello di Heckscher-Ohlin (HO) o modello Heckscher-Ohlin-Samuelson (HOS), che prende il nome dai due economisti svedesi, che originariamente lo proposero, Eli Heckscher e Bertil Ohlin, e dall'economista statunitense Paul Samuelson, che successivamente vi apportò estensioni e modifiche sostanziali. Il teorema deriva i flussi di commercio internazionale (pattern of trade) dalla diversità nella dotazione fattoriale dei paesi, e segna quindi un cambiamento rispetto alla teoria ricardiana dei vantaggi comparati, nel quale tali flussi sono originati da differenze tecnologiche. (it)
- Heckscher-Ohlin-teoremet är ett resultat inom handelsteori, som är en underdisciplin till nationalekonomi och ett av fyra fundament till Heckscher-Ohlinmodellen. Två svenska nationalekonomer, Eli Heckscher och Bertil Ohlin, vidareutvecklade Ricardomodellen under 1900-talet. Deras teori kom att kallas Heckscher-Ohlin-teorin. I denna teori eller modell är det inte bara skillnader i länders arbetsproduktivitet utan också skillnader i länders faktortillgångar som ger komparativa fördelar. Teorin består i sin enklaste form av att två länder producerar två varor och har två produktionsfaktorer (2*2*2). Detta är skillnaden mot den ricardianska modellen. Här är det ena landet arbetsrikt och det andra är kapitalrikt. Förutom det är länderna väldigt lika, de har homogena varor, samma priser på de två varorna vid handel och även samma teknologi. Jämförelsen mellan dessa länders ”rikedomar” sker i relativa termer, det vill säga det ena landet är rikt på arbetskraft (relativt kapital) och det andra landet är rikt på kapital (relativt arbetskraft), för att inget av de två länderna ska vara både arbets- och kapitalrikt. Då ett land producerar och exporterar de varor vilka kräver en stor andel av den produktionsfaktor, kapital eller arbete, som landet är rikt på har de en komparativ fördel. Detta innebär att export av arbetsintensiva varor kommer att ske av länder med relativt stor arbetskraft och länder med relativt stort kapital kommer att exportera kapitalintensiva varor enligt Heckscher-Ohlin-teorin. Modellen gör också antagandet att länderna har universell produktionsteknologi och att det inte finns några handelsrestriktioner. Man förutsätter också att det råder full konkurrens på alla marknader och att efterfrågan är den samma. (sv)
- Teoria obfitości zasobów – po raz pierwszy założenia teorii zostały opublikowane w artykule w 1919 roku przez szwedzkiego ekonomistę Eli Heckschera, po czym zostały rozwinięte w pracy doktorskiej Bertila Ohlina. Stąd też teoria jest powszechnie znana jako twierdzenie Heckschera-Ohlina. Ponieważ obie prace były napisane w języku szwedzkim, przez szereg lat były nieznane. Po raz pierwszy wydano pracę Ohlina w Stanach Zjednoczonych w 1933 roku, natomiast artykuł Heckschera dopiero w 1950 roku. W ten sposób opracowana przez nich teoria weszła do kanonu dopiero po II wojnie światowej. (pl)
- Теория Хекшера — Олина (теория соотношения факторов производства) — утверждение, в соответствии с которым страна экспортирует товар, для производства которого интенсивно используется её относительно избыточный фактор производства, и импортирует товары, для производства которых она испытывает относительный недостаток факторов производства. Теория названа в честь создателей Эли Хекшера и Бертиля Олина и является составной частью общей модели международной торговли Хекшера — Олина — Самуэльсона. (ru)
- 赫克歇爾-奧林定理（英語：Heckscher–Ohlin theorem），简称H-O定理，是根據赫克歇爾-奧林模型推導而出的經濟學定理，由伊莱·赫克斯赫和贝蒂尔·奥林提出。揭示了每个国家拥有相对优势的原因。他们观察到：每个国家所拥有的资源有差异。比如阿根廷拥有大量肥沃的土地，沙特拥有大量的石油，中国有大量的低技能劳力。而产品可根据所需要的生产要素不同来划分。 根据这些，他们提出H-O定理，即国家会在生产需要大量使用它所大量拥有的资源的产品这一方面相对优势。 (zh)
- Теорема Гекшера-Уліна (теорія співвідношення факторів виробництва) — в економіці твердження, відповідно до якого країна експортує товар, для якого інтенсивно використовується її відносно надлишкові фактори виробництва, і імпортує товари, для яких вона відчуває відносний дефіцит факторів виробництва. Теорема Хекшера-Оліна є одною з чотирьох теорем моделі Гекшера-Уліна. Умови існування:
* по-перше, у країн-учасниць міжнародного обміну складається тенденція до вивезення тих товарів та послуг, виготовлення яких використовує переважно надлишкові чинники виробництва, і, навпаки, ввозити продукцію, для якої є дефіцит будь-яких чинників;
* по-друге, розвиток міжнародної торгівлі призводить до вирівнюванню "факторних" цін, тобто доходу, одержуваного власником даного чинника;
* по-третє, є можливість при достатньої міжнародної мобільності факторів виробництва заміни експорту товарів переміщенням самих чинників між країнами. Парадокс Леонтьєва, представлений Василем Леонтьєвим у 1954, знайшов що США (найбагатша на капітал держава у світі) експортувала трудомісткі товари та імпортувала капіталомісткі товари, у очевидній суперечності до теореми Гекшера-Уліна. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- ヘクシャー＝オリーンの定理 (へくしゃー＝おりーんのていり、英: The Heckscher-Ohlin theorem) は、国はその国に豊富にある生産要素を集約的に用いて生産される財を輸出し、その国に希少な生産要素を集約的に用いて生産される財を輸入するという理論的結果のこと。スウェーデンの経済学者エリ・ヘクシャーとベルティル・オリーンが示した。 (ja)
- Teoria obfitości zasobów – po raz pierwszy założenia teorii zostały opublikowane w artykule w 1919 roku przez szwedzkiego ekonomistę Eli Heckschera, po czym zostały rozwinięte w pracy doktorskiej Bertila Ohlina. Stąd też teoria jest powszechnie znana jako twierdzenie Heckschera-Ohlina. Ponieważ obie prace były napisane w języku szwedzkim, przez szereg lat były nieznane. Po raz pierwszy wydano pracę Ohlina w Stanach Zjednoczonych w 1933 roku, natomiast artykuł Heckschera dopiero w 1950 roku. W ten sposób opracowana przez nich teoria weszła do kanonu dopiero po II wojnie światowej. (pl)
- Теория Хекшера — Олина (теория соотношения факторов производства) — утверждение, в соответствии с которым страна экспортирует товар, для производства которого интенсивно используется её относительно избыточный фактор производства, и импортирует товары, для производства которых она испытывает относительный недостаток факторов производства. Теория названа в честь создателей Эли Хекшера и Бертиля Олина и является составной частью общей модели международной торговли Хекшера — Олина — Самуэльсона. (ru)
- 赫克歇爾-奧林定理（英語：Heckscher–Ohlin theorem），简称H-O定理，是根據赫克歇爾-奧林模型推導而出的經濟學定理，由伊莱·赫克斯赫和贝蒂尔·奥林提出。揭示了每个国家拥有相对优势的原因。他们观察到：每个国家所拥有的资源有差异。比如阿根廷拥有大量肥沃的土地，沙特拥有大量的石油，中国有大量的低技能劳力。而产品可根据所需要的生产要素不同来划分。 根据这些，他们提出H-O定理，即国家会在生产需要大量使用它所大量拥有的资源的产品这一方面相对优势。 (zh)
- The Heckscher–Ohlin theorem is one of the four critical theorems of the Heckscher–Ohlin model, developed by Swedish economist Eli Heckscher and Bertil Ohlin (his student). In the two-factor case, it states: "A capital-abundant country will export the capital-intensive good, while the labor-abundant country will export the labor-intensive good." Initially, when the countries are not trading: Once trade is allowed, profit-seeking firms will move their products to the markets that have (temporary) higher price. As a result: (en)
- Il teorema di Heckscher-Ohlin, nell'ambito della in economia, è il teorema derivato dal modello neoclassico standard di commercio internazionale noto come modello di Heckscher-Ohlin (HO) o modello Heckscher-Ohlin-Samuelson (HOS), che prende il nome dai due economisti svedesi, che originariamente lo proposero, Eli Heckscher e Bertil Ohlin, e dall'economista statunitense Paul Samuelson, che successivamente vi apportò estensioni e modifiche sostanziali. (it)
- Heckscher-Ohlin-teoremet är ett resultat inom handelsteori, som är en underdisciplin till nationalekonomi och ett av fyra fundament till Heckscher-Ohlinmodellen. Två svenska nationalekonomer, Eli Heckscher och Bertil Ohlin, vidareutvecklade Ricardomodellen under 1900-talet. Deras teori kom att kallas Heckscher-Ohlin-teorin. I denna teori eller modell är det inte bara skillnader i länders arbetsproduktivitet utan också skillnader i länders faktortillgångar som ger komparativa fördelar. (sv)
- Теорема Гекшера-Уліна (теорія співвідношення факторів виробництва) — в економіці твердження, відповідно до якого країна експортує товар, для якого інтенсивно використовується її відносно надлишкові фактори виробництва, і імпортує товари, для яких вона відчуває відносний дефіцит факторів виробництва. Теорема Хекшера-Оліна є одною з чотирьох теорем моделі Гекшера-Уліна. Умови існування: (uk)
|
