| dbo:abstract
|
- A la mitologia nòrdica, Gefjon o Gefjun (amb la paraula alternativa Gefion) és una deessa associada amb l'arada, l'illa de Sjælland a Dinamarca, Gylfi, el , la profecia i la virginitat. Gefjon es documenta en la Edda poètica, compilada al segle XIII a partir de fonts tradicionals anteriors, el i el Heimskringla, escrit al segle XIII per Snorri Sturluson, a l'obra de , i apareix com un reflex per a diverses a traduccions del Llatí a l'antic nòrdic. La Edda prosaica i Heimskringla diuen que Gefjon llaurava el que avui és el llac Mälaren, Suècia, i amb aquesta terra va formar l'illa de Sjælland, Dinamarca. A més, la Edda prosaica descriu que no només és Gefjon verge, sinó que tots els que moren verges poden convertir-se en els seus assistents. El Heimskringla diu que Gefjon es va casar amb el llegendari rei danès i que els dos habitaven a , Dinamarca. Els erudits han proposat teories sobre l'etimologia del nom de la deessa, les connexions amb la fertilitat i les pràctiques de conreu, les implicacions de les referències a ella com una verge, cinc possibles mencions de la deessa al poema Beowulf en , i les connexions possibles entre Gefjon i i/o les deesses Freyja i Frigg. (ca)
- Gefjun (v překladu „Dárkyně“) je bohyně panen a zemědělství. Slouží jí ženy, které zemřely jako panny. Byla spolu s Fullou průvodkyní bohyně Frigg. Jejím mužem byl Ódinův syn , legendární dánský král, se kterým měla čtyři syny (obry ze severu, z Jötunheimu), ty proměnila ve voly, jež používala k orání země. Část orané země později odtáhla na moře, z níž se stal ostrov Sjaelland. Ženy, které zemřou jako panny, se stávají jejími společnicemi. (cs)
- Gefion, auch Gefjun, ist in der germanischen Mythologie eine Asenjungfrau, Beschützerin der Jungfrauen, der alle gehören, die unvermählt sterben, sowie Göttin der Familie und des Glücks. Sie gilt als rein wie der Morgentau. Es wird erzählt, dass Odin ihr aufgetragen habe, ein schönes Land für die Menschen zu machen. König Gylfi von Schweden habe ihr als einer fahrenden Frau, die ihn durch Gesang ergötzt habe, zum Lohn so viel Land gegeben, wie vier Ochsen in Tag und Nacht pflügen könnten. Sie aber, aus dem Asengeschlecht stammend, nahm aus Jötunheim vier Ochsen, die sie einem Riesen geboren hatte, und spannte sie vor den Pflug. Der Pflug ging so tief, dass er Land von Schweden losriss, worauf die Ochsen es fort durchs Meer zogen (gemeint ist Seeland). Gefion soll dann mit Skjöld, dem Sohn Odins, vermählt worden sein und mit ihm Lethra bewohnt haben, den dänischen Königssitz auf Seeland. In Lokis „Schandreden“ (Lokasenna) wundert sich Gefion, weshalb die Asen sich über Loki erzürnen. Sie sagt, es wäre seine Art, zu lästern und beschuldigt ihn, die Asen zu hassen. Loki greift nun Gefion an und sagt, dass ein Milchbart ihr Schmuck geschenkt und sie sofort die Schenkel um ihn geschlungen habe. Odin warnt daraufhin Loki, nicht Gefions Groll zu erwecken, denn sie weiß ebenso viel über das Schicksal der Welt wie der Hauptgott selbst. (de)
- Στην Σκανδιναβική μυθολογία η Γκέφγιουν (Gefjun ή Gefjon ή Gefyon ή Gefn) ήταν μάντισσα και θεά, μέλος και των Εσίρ και των Βανίρ. Όσες γυναίκες πεθαίνουν παρθένες στέλνονται στην κατοικία της και για αυτό χαρακτηρίζεται ως θεά της αρετής, αν και ήταν επίσης και θεά της γονιμότητας. Επιπλέον το όνομα Gefn είναι μία από τις εναλλακτικές ονομασίες της Φρέγια. Σχετιζόταν με το όργωμα, τις παρθένες και την καλή τύχη. Ο σύζυγός της ήταν ο Σκγιόλντ, γιος του Οντίν, ενώ πολλοί θρυλικοί Δανοί βασιλιάδες ισχυρίζονταν πως κατάγονταν από αυτήν. (el)
- In Norse mythology, Gefjon (Old Norse: [ˈɡevˌjon]; alternatively spelled Gefion, or Gefjun [ˈɡevjon], pronounced without secondary syllable stress) is a goddess associated with ploughing, the Danish island of Zealand, the legendary Swedish king Gylfi, the legendary Danish king Skjöldr, foreknowledge, her oxen children, and virginity. Gefjon is attested in the Poetic Edda, compiled in the 13th century from earlier traditional sources; the Prose Edda and Heimskringla, written in the 13th century by Snorri Sturluson; in the works of skalds; and appears as a gloss for various Greco-Roman goddesses in some Old Norse translations of Latin works. The Prose Edda and Heimskringla both report that Gefjon plowed away what is now lake Mälaren, Sweden, and with this land formed the island of Zealand, Denmark. In addition, the Prose Edda describes that not only is Gefjon a virgin herself, but that all who die a virgin become her attendants. Heimskringla records that Gefjon married the legendary Danish king Skjöldr and that the two dwelled in Lejre, Denmark. Scholars have proposed theories about the etymology of the name of the goddess, connections to fertility and ploughing practices, the implications of the references made to her as a virgin, five potential mentions of the goddess in the Old English poem Beowulf (parallelled by mentions in the Old Saxon poem Heliand), and potential connections between Gefjon and Grendel's Mother and/or the goddesses Freyja and Frigg. (en)
- Gefjun ("emalea"; Gefjon, Gefyon eta Gefn ere bai), eskandinaviar mitologian, jainkosa eta bat zen, Vanir zein Æsirretako partaidea. Birjina hiltzen ziren emakume guztiak, bere geletara bidaliak ziren, eta, honegatik, bertutearen jainkosa bezala irudikatzen zen, baina ugalkortasunaren jainkosatzat ere hartzen zen. Gainera, Gefn, Freyjaren beste izenetako bat ere bada, ugaltzearen jainkosa eskandinaviarra. Zentzuzkoa da Gefjun, Freyjaren alde soil bat baino ez dela pentsatzea, , alde ugari dituen bezala. Goldea, birjinekin eta zorte onarekin lotua zegoen. Birjina hiltzen ziren neskak, beste bizitzan bere zerbitzari bihurtzen ziren. Bere senarra, erregea zen, Odinen seme bat. Elezaharretako daniar errege askok, Gefjunen ondorengo zirela argudiatzen zuten. suediar erregeak, gau batean goldatu ahal zuen haina lur agindu zion, eta berak, bere lau semeak idi bihurtu zituen, eta Sjælland daniar uhartea sortzeko haina lur hartu zuen, Mälaren suediar lakua utziz. Elezahar hau, 1908an zizelkaturiko Kopenhageko brontzezko ospatzen du. (eu)
- Gefjun ("dadora"; también Gefjon, Gefyon, Gefn) era, en la mitología escandinava, una vidente y diosa, un miembro de ambos, los Vanir y de los Æsir. Todas las mujeres que morían vírgenes eran enviadas a sus salones, y de por esto era caracterizada como una diosa de la virtud, sin embargo también era considerada una diosa de la fertilidad. Además, "Gefn" es uno de los nombres alternativos de Freyja, la diosa nórdica de la procreación. Es enteramente concebible que Gefjun sea meramente un aspecto de ella, de la misma manera que Morrigan (en la mitología celta) tiene multiplicidad de aspectos. Estaba asociada con el arado, las vírgenes y la buena suerte. Las muchachas que morían vírgenes se volvían sus siervas en la otra vida. Su esposo era el rey Skjöld, hijo de Odín (en nórdico antiguo, Óðinn). Muchos legendarios reyes daneses alegaban ser descendientes de ella. El rey Sueco Gylfi le había prometido tanta tierra como pudiera arar en una noche, y ella transformó a sus cuatro hijos en bueyes y tomó tierra suficiente como para crear la isla danesa de Selandia, dejando en su lugar el lago sueco Vänern. Esta leyenda es conmemorada por la Fuente Gefjun de bronce en Copenhague, esculpida por en 1908. (es)
- Dans la mythologie nordique, Gefjon ou Gefion est une Ase. Elle est vierge et se fait servir par toutes celles qui meurent vierges.Un mythe veut que Gefjon ait arraché un morceau de terre du roi suédois Gylfi pour en faire une île danoise, le Seeland. Il est écrit qu'elle parvient à ses fins grâce à quatre bœufs qui sont en fait les fils qu'elle a eus avec un géant.Son nom est également orthographié Gefjun, Gefn ou Gefion. (fr)
- 게푠(고대 노르드어: Gefjon, 아이슬란드어: Gefjun 게비윈, 노르웨이어: Gjevjon 예비온[*], 덴마크어: Gefion 게피온[*], 스웨덴어: Gefjon 예피온[*])은 노르드 신화의 여신 중 하나이다. 쟁기질, 예언, 처녀성의 여신이며, 덴마크의 셸란섬, 스웨덴의 전설적인 왕 길피, 덴마크의 전설적인 왕 스쿌드와 관련된 이야기가 있다. 게푠은 13세기 이전의 문헌들을 모은 《고 에다》 및 13세기에 스노리 스투를루손이 쓴 《신 에다》와 《헤임스크링글라》, 여러 스칼드 시 작품, 그리고 라틴어 작품을 노르드어로 옮긴 주석서 등에서 언급된다. 《신 에다》와 《헤임스크링글라》에 모두 게푠이 스웨덴에서 쟁기질을 해서 퍼간 땅덩어리가 셸란섬이고 그 퍼낸 자리가 멜라렌호라는 이야기가 실려 있다. 또 《신 에다》에서는 게푠이 처녀신일 뿐 아니라, 처녀로 죽은 사람은 모두 게푠에게 속한 수행자가 된다고 한다. 《헤임스크링글라》에 따르면 게푠은 덴마크 왕 스쿌드와 결혼했고 덴마크 에 살았다. 학자들은 이 여신의 이름의 어원, 풍요와 쟁기질 사이의 관계, 처녀신이라는 신격의 유래 등에 대해 이론을 제시하고 있다. 또 앵글로색슨어 서사시 《베오울프》에 나오는 그렌델의 어미 및 노르드의 다른 여신 프레이야, 프리그와의 관련성도 연구 주제이다. (ko)
- Gefion is in de Noordse mythologie een Asin uit het gevolg van Frigg, de vrouw van Odin. Volgens de legendes was zij diegene die Seeland uit Zweden lostrok. Haar naam wordt ook als Gefjun of Gefn genoteerd. (nl)
- ゲフィオン (Gefion, Gefjon, Gefjun) は、北欧神話に登場するアース神族の女神の一人である。 同じ神話に出てくる愛の女神フレイヤとはその別名「ゲヴン」と名前が似ていること、フレイヤが戦死者の半分を迎えるのと同様に亡くなった女性がゲフィオンの元へ召されるとされているなど、共通点は多い。ゲフィオンはフレイヤの別名とも考えられ、あるいはシェラン島（デンマーク）で非常に崇められた女神とも考えられている。 『古エッダ』の『ロキの口論』第21節においては、アース神族の主神オーディンから、人間の運命をすべて知っている女神と言われている。 『ユングリング家のサガ』第5章によると、ゲフィオンはオーディンに命じられて新しい土地を探すべくスウェーデンのギュルヴィ王を訪ねた。王から耕地が与えられると、まず彼女はヨトゥンヘイムへ行って巨人との間に息子を4人つくり、彼らを牛に変えると犂を着け、土地を鋤き取らせて海のほうへ運んでいった。それはオーディンのいるオーデンセ（フュン島）の方角であった。 『スノッリのエッダ』第一部『ギュルヴィたぶらかし』の冒頭には、ギュルヴィ王から「4頭の牛が一昼夜で鋤いた土地を与える」と持ちかけられた旅の女が実はゲフィオンで、自身が巨人男性との間にもうけた息子（巨大な4頭の牛）に大地を鋤かせて、大量の土砂を海に運び、島を作ったことが書かれている。 こうして西の海に新しくできた島がセルンドまたはセールンド（現在のシェラン島。首都コペンハーゲンがある）、えぐられて湖となったのがレグルまたはログ（スウェーデンのメーラレン湖）であるという。島の岬と湖の地形はよく似ている。この神話をモチーフにしたゲフィオンの像を備えた大噴水がコペンハーゲンの港近くにあり、「」(en)として知られている。 『ユングリング家のサガ』第5章は、ゲフィオンがオーディンの息子の(en)と結婚し、フレイズラ（現在の(en)）で暮らしたと伝えている。 『ギュルヴィたぶらかし』第35章では十数名の女神が列挙されるが、ゲフィオンは4番目に挙げられている（フレイヤは6番目）。それによると、彼女は処女神であり、処女のまま死んだ女性は彼女の元に行くという。 『ロキの口論』第19-20節では、ロキの暴言を諫めようとしたが、首飾りをくれた男性と性交渉をもったことを暴露されてしまう。 (ja)
- Gefjun è una dea della mitologia norrena, appartenente alla stirpe degli Asi. Statua di Gefjun a Copenaghen Su Gefjun ci è stato tramandato un mito che spiega l'origine del lago svedese Mälaren. Gefjun, sotto le spoglie di una girovaga, aveva intrattenuto il re di Svezia Gylfi e questi volle ricompensarla con tanta terra quanta ne avrebbero arata quattro buoi in un giorno e una notte. Gefjun trasformò i suoi quattro figli (che aveva avuto da un gigante) in buoi e li aggiogò all'aratro, scavando con così tanta forza che il terreno venne invaso dall'acqua del mare, e formò così un lago. La terra scavata fu poi trascinata verso Ovest, in Danimarca, dove andò a formare l'isola di Sjælland, che conta tante baie e tanti promontori quanti ce ne sono nel lago Mälaren. Secondo alcune fonti Gefjun compì quest'impresa su ordine del dio Odino. Gefjun divenne quindi la sposa di , figlio di Odino, con cui andò a vivere a . Nella Lokasenna, il dio Loki accusa Gefjun di essersi concessa a un non meglio definito "bianco giovane", in cambio di un gioiello. Da parte sua, invece, Snorri afferma che Gefjun è vergine, ed è a lei che si rivolgono le donne che muoiono senza aver toccato uomo. Il suo nome può forse essere ricondotto al verbo gefa: "donare". Gefjun potrebbe quindi essere avvicinata alla dea Freyja, che spesso viene appellata come "Gefn", "donatrice": c'è chi suppone che in realtà Gefjun non sia altro che una versione danese della stessa Freyja. In ogni caso, il mito dell'aratura ne fa una divinità agricola e della fecondità. (it)
- Na mitologia nórdica, Gefjun (ou Gefjon, ou ainda a grafia alternativa Gefion) é uma deusa Vanir, associada à arada, a ilha dinamarquesa Zelândia, a o rei sueco lendário , o rei e a virgindade. Ela é citada no Edda em verso, compilado no século XIII a partir de fontes tradicionais; no Edda em prosa e no Heimskringla, escrito também no século XIII por Snorri Sturluson. Também, nas obras dos escaldos. (pt)
- Gefion – w mitologii nordyckiej bogini rolnictwa i opiekunka dziewic, które po śmierci gromadziły się w jej siedzibie. Była dworką Friggi. Miała czterech synów spłodzonych przez olbrzyma. Gdy pewnego razu poprosiła króla o kawałek ziemi, obiecał dać jej tyle, ile zdąży zaorać w ciągu jednego dnia. Gefion zamieniła synów w woły i zaorała wielki szmat ziemi, który następnie został odcięty od ziemi – tak powstała wyspa Zelandia. Później Gefion poślubiła jednego z synów Odyna i dała początek królom Danii. (pl)
- Гевьон, или Гёфьён (Gefyon — «даритель»; также Gefjon, Gefjun, Gefn) — в скандинавской мифологии богиня плодородия, ас, которой служат умершие девушки. В Эдде сохранилось предание, что Гевьон, женщина из рода Асов, получила от конунга Швеции Гюльви в дар за занимательные речи столько земли, сколько можно вспахать на 4 быках за одни сутки. Гевьон превратила в быков своих сыновей, рожденных от великана, и они провели такую глубокую борозду, что отрезали от Швеции большой кусок земли, названный Гевьон островом Зеландия. На месте же этой земли образовалось озеро Меларен, а прорытый канал стал проливом Эресунд. Предположительно историческая основа мифа — переселение данов из Швеции в Данию в III—IV веках. В Саге об Инглингах рассказывается, что Гевьон вышла замуж за сына Одина Скьёльда и жила вместе с ним на острове Зеландия в Хлейдре (совр. Лайре, близ Роскилле). Гевьон ассоциируется с землеводством, девственностью и удачей. Девушки, которые умирали девственницами, становились её свитой в загробной жизни, поэтому она характеризуется как богиня добродетели, но, вопреки всему, она была богиней изобилия. Кроме того, «Гефн» — одно из имен Фрейи — древнескандинавской богини плодородия, любви, красоты. В Копенгагене находится скульптура с фонтаном, посвященная Гевьон. (ru)
- Gefjon eller Gefjun ("den givande") var en gudinna i nordisk mytologi. Det finns inget som tyder på att hon tillhört vanerna, mer än möjligen dikten Lokes smädelser, där han beskyller henne för lösaktighet.Hon omnämns i skalden Brages dikt Ragnarsdrapa från 800-talet: "Gefjon drog från Gylfe/glad över guldet/så att slagdammet rök/Danmarks förökning. Oxarna bar åtta ögon/där de strävade/med fyra huvuden/framför den vida frodiga ön." På 1200-talet återberättar Snorre Sturlason historien så här: "Sedan drog han (Oden) norrut till havet och tog sig boplats på en ö. Där heter det nu Odensö på Fyn. Därefter sände han Gefjon över sundet för att söka land." Samma författare återger episoden på ett annat sätt i delen "Hur Gylfe blev lurad" i Snorres Edda: "Kung Gylfe rådde över länderna som nu kallas Svitjod. Om honom berättas att han gav en kringfarande kvinna ett plogland som tack för glädjen hon skänkt honom. Det skulle vara så stort som fyra oxar kunde plöja upp på en dag och en natt. Men kvinnan var av asarnas ätt. Hon hette Gefjon. Hon hämtade fyra oxar från Jotunheimen i norr, de var söner till henne och en jätte, och satte dem för en plog. Och plogen tog så kraftigt och djupt att landet skars loss, och oxarna drog det landet västerut i havet och stannade i ett sund. Där satte Gefjon landet och gav det namnet Själland." Det berättas också att Oden gav sin son Skjold till Gefjon som tack. De bosatte sig i Lejre och bildade Danmarks första kungadynasti, enligt sagan. Berättelsen om Gefjons plöjning uppvisar släktskap med den keltiska sagosamlingen Mabinogion. Hjälten Gofannon äger de övernaturliga oxarna från Gwlwlydd. Dessa är människor som förvandlats till dragdjur av Gud, som straff för sina synder. Gefjon uppfattas som en fruktbarhetsgudinna men också som en beskyddare. Samtidigt beskrivs hon som en jungfru, som i sitt hem mottar alla som dött som jungfrur. Det kan tyckas vara motsägelsefullt, men är inte särskilt ovanligt i religionshistorien. I "Den korta berättelsen om Völse" förekommer en rit där en hästfallos skickas runt bordet hos en bondfamilj. Den unga bonddottern vill inte delta i den obscena riten, utan anropar Gefjon: "Det svär jag vid Gefjon/och de andra gudarna/att jag nödgad tar/i den röda lemmen." Berättelsens källvärde är dock osäkert. Gefjon anses ha givit namn åt Gevnö (från början Geffnøwe) på Själland i Danmark. (sv)
- 葛馮（Gefjun、Gefjon、Gefion），是北歐神話中女性貞潔的守護神，也因為以犁耕田的傳說而被當作豐收女神，她也是奧丁（Odin）的密使神。 (zh)
- Ґевйон, або Ґефйон (Gefyon — «той, хто дарує»; також Gefjon, Gefjun, Gefn) — в скандинавській міфології богиня плодючості, одна з асів, діва, якій служать померлі дівчата. В Едді зберігся переказ, що Ґевйон, жінка з роду асів, отримала від конунга Швеції Ґюльві в дар за цікаві розповіді стільки землі, скільки можна зорати на 4 биках за одну добу. Ґевйон перетворила на биків своїх синів, народжених від велетня, й вони провели таку глибоку борозну, що відрізали від Швеції великий шматок землі, який Ґевйон назвала островом Зеландія. На місці ж цієї землі виникло озеро Меларен, а проритий канал став протокою Ересунн. Припускають, що історичною основою міфу є переселення данів зі Швеції до Данії у III—IV століттях. В Сазі про Інґлінґів оповідається, що Ґевйон вийшла заміж за сина Одіна Скйольда й жила разом з ним на острові Зеландія в місті Ґлейд (суч. Лайре, неподалік Роскілле). Ґевйон асоціюється з землеробством, цнотливістю та успіхом. Дівчата, які помирали незайманими, ставали її почтом у загробному житті, тому вона характеризується як богиня чеснот, але, всупереч усьому, вона була й богинею достатку. Крім того, «Ґефн» — одне з імен Фрейї — давньоскандинавської богині плодючості, кохання та краси. В Копенгагені знаходиться скульптура з фонтаном, присвячена Ґевйон. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Gefjun (v překladu „Dárkyně“) je bohyně panen a zemědělství. Slouží jí ženy, které zemřely jako panny. Byla spolu s Fullou průvodkyní bohyně Frigg. Jejím mužem byl Ódinův syn , legendární dánský král, se kterým měla čtyři syny (obry ze severu, z Jötunheimu), ty proměnila ve voly, jež používala k orání země. Část orané země později odtáhla na moře, z níž se stal ostrov Sjaelland. Ženy, které zemřou jako panny, se stávají jejími společnicemi. (cs)
- Στην Σκανδιναβική μυθολογία η Γκέφγιουν (Gefjun ή Gefjon ή Gefyon ή Gefn) ήταν μάντισσα και θεά, μέλος και των Εσίρ και των Βανίρ. Όσες γυναίκες πεθαίνουν παρθένες στέλνονται στην κατοικία της και για αυτό χαρακτηρίζεται ως θεά της αρετής, αν και ήταν επίσης και θεά της γονιμότητας. Επιπλέον το όνομα Gefn είναι μία από τις εναλλακτικές ονομασίες της Φρέγια. Σχετιζόταν με το όργωμα, τις παρθένες και την καλή τύχη. Ο σύζυγός της ήταν ο Σκγιόλντ, γιος του Οντίν, ενώ πολλοί θρυλικοί Δανοί βασιλιάδες ισχυρίζονταν πως κατάγονταν από αυτήν. (el)
- Dans la mythologie nordique, Gefjon ou Gefion est une Ase. Elle est vierge et se fait servir par toutes celles qui meurent vierges.Un mythe veut que Gefjon ait arraché un morceau de terre du roi suédois Gylfi pour en faire une île danoise, le Seeland. Il est écrit qu'elle parvient à ses fins grâce à quatre bœufs qui sont en fait les fils qu'elle a eus avec un géant.Son nom est également orthographié Gefjun, Gefn ou Gefion. (fr)
- Gefion is in de Noordse mythologie een Asin uit het gevolg van Frigg, de vrouw van Odin. Volgens de legendes was zij diegene die Seeland uit Zweden lostrok. Haar naam wordt ook als Gefjun of Gefn genoteerd. (nl)
- Na mitologia nórdica, Gefjun (ou Gefjon, ou ainda a grafia alternativa Gefion) é uma deusa Vanir, associada à arada, a ilha dinamarquesa Zelândia, a o rei sueco lendário , o rei e a virgindade. Ela é citada no Edda em verso, compilado no século XIII a partir de fontes tradicionais; no Edda em prosa e no Heimskringla, escrito também no século XIII por Snorri Sturluson. Também, nas obras dos escaldos. (pt)
- Gefion – w mitologii nordyckiej bogini rolnictwa i opiekunka dziewic, które po śmierci gromadziły się w jej siedzibie. Była dworką Friggi. Miała czterech synów spłodzonych przez olbrzyma. Gdy pewnego razu poprosiła króla o kawałek ziemi, obiecał dać jej tyle, ile zdąży zaorać w ciągu jednego dnia. Gefion zamieniła synów w woły i zaorała wielki szmat ziemi, który następnie został odcięty od ziemi – tak powstała wyspa Zelandia. Później Gefion poślubiła jednego z synów Odyna i dała początek królom Danii. (pl)
- 葛馮（Gefjun、Gefjon、Gefion），是北歐神話中女性貞潔的守護神，也因為以犁耕田的傳說而被當作豐收女神，她也是奧丁（Odin）的密使神。 (zh)
- A la mitologia nòrdica, Gefjon o Gefjun (amb la paraula alternativa Gefion) és una deessa associada amb l'arada, l'illa de Sjælland a Dinamarca, Gylfi, el , la profecia i la virginitat. Gefjon es documenta en la Edda poètica, compilada al segle XIII a partir de fonts tradicionals anteriors, el i el Heimskringla, escrit al segle XIII per Snorri Sturluson, a l'obra de , i apareix com un reflex per a diverses a traduccions del Llatí a l'antic nòrdic. (ca)
- Gefion, auch Gefjun, ist in der germanischen Mythologie eine Asenjungfrau, Beschützerin der Jungfrauen, der alle gehören, die unvermählt sterben, sowie Göttin der Familie und des Glücks. Sie gilt als rein wie der Morgentau. Gefion soll dann mit Skjöld, dem Sohn Odins, vermählt worden sein und mit ihm Lethra bewohnt haben, den dänischen Königssitz auf Seeland. (de)
- In Norse mythology, Gefjon (Old Norse: [ˈɡevˌjon]; alternatively spelled Gefion, or Gefjun [ˈɡevjon], pronounced without secondary syllable stress) is a goddess associated with ploughing, the Danish island of Zealand, the legendary Swedish king Gylfi, the legendary Danish king Skjöldr, foreknowledge, her oxen children, and virginity. Gefjon is attested in the Poetic Edda, compiled in the 13th century from earlier traditional sources; the Prose Edda and Heimskringla, written in the 13th century by Snorri Sturluson; in the works of skalds; and appears as a gloss for various Greco-Roman goddesses in some Old Norse translations of Latin works. (en)
- Gefjun ("emalea"; Gefjon, Gefyon eta Gefn ere bai), eskandinaviar mitologian, jainkosa eta bat zen, Vanir zein Æsirretako partaidea. Birjina hiltzen ziren emakume guztiak, bere geletara bidaliak ziren, eta, honegatik, bertutearen jainkosa bezala irudikatzen zen, baina ugalkortasunaren jainkosatzat ere hartzen zen. Gainera, Gefn, Freyjaren beste izenetako bat ere bada, ugaltzearen jainkosa eskandinaviarra. Zentzuzkoa da Gefjun, Freyjaren alde soil bat baino ez dela pentsatzea, , alde ugari dituen bezala. (eu)
- Gefjun ("dadora"; también Gefjon, Gefyon, Gefn) era, en la mitología escandinava, una vidente y diosa, un miembro de ambos, los Vanir y de los Æsir. Todas las mujeres que morían vírgenes eran enviadas a sus salones, y de por esto era caracterizada como una diosa de la virtud, sin embargo también era considerada una diosa de la fertilidad. Además, "Gefn" es uno de los nombres alternativos de Freyja, la diosa nórdica de la procreación. Es enteramente concebible que Gefjun sea meramente un aspecto de ella, de la misma manera que Morrigan (en la mitología celta) tiene multiplicidad de aspectos. (es)
- 게푠(고대 노르드어: Gefjon, 아이슬란드어: Gefjun 게비윈, 노르웨이어: Gjevjon 예비온[*], 덴마크어: Gefion 게피온[*], 스웨덴어: Gefjon 예피온[*])은 노르드 신화의 여신 중 하나이다. 쟁기질, 예언, 처녀성의 여신이며, 덴마크의 셸란섬, 스웨덴의 전설적인 왕 길피, 덴마크의 전설적인 왕 스쿌드와 관련된 이야기가 있다. 게푠은 13세기 이전의 문헌들을 모은 《고 에다》 및 13세기에 스노리 스투를루손이 쓴 《신 에다》와 《헤임스크링글라》, 여러 스칼드 시 작품, 그리고 라틴어 작품을 노르드어로 옮긴 주석서 등에서 언급된다. 《신 에다》와 《헤임스크링글라》에 모두 게푠이 스웨덴에서 쟁기질을 해서 퍼간 땅덩어리가 셸란섬이고 그 퍼낸 자리가 멜라렌호라는 이야기가 실려 있다. 또 《신 에다》에서는 게푠이 처녀신일 뿐 아니라, 처녀로 죽은 사람은 모두 게푠에게 속한 수행자가 된다고 한다. 《헤임스크링글라》에 따르면 게푠은 덴마크 왕 스쿌드와 결혼했고 덴마크 에 살았다. (ko)
- Gefjun è una dea della mitologia norrena, appartenente alla stirpe degli Asi. Statua di Gefjun a Copenaghen Su Gefjun ci è stato tramandato un mito che spiega l'origine del lago svedese Mälaren. Gefjun, sotto le spoglie di una girovaga, aveva intrattenuto il re di Svezia Gylfi e questi volle ricompensarla con tanta terra quanta ne avrebbero arata quattro buoi in un giorno e una notte. Gefjun trasformò i suoi quattro figli (che aveva avuto da un gigante) in buoi e li aggiogò all'aratro, scavando con così tanta forza che il terreno venne invaso dall'acqua del mare, e formò così un lago. La terra scavata fu poi trascinata verso Ovest, in Danimarca, dove andò a formare l'isola di Sjælland, che conta tante baie e tanti promontori quanti ce ne sono nel lago Mälaren. Secondo alcune fonti Gefjun c (it)
- ゲフィオン (Gefion, Gefjon, Gefjun) は、北欧神話に登場するアース神族の女神の一人である。 同じ神話に出てくる愛の女神フレイヤとはその別名「ゲヴン」と名前が似ていること、フレイヤが戦死者の半分を迎えるのと同様に亡くなった女性がゲフィオンの元へ召されるとされているなど、共通点は多い。ゲフィオンはフレイヤの別名とも考えられ、あるいはシェラン島（デンマーク）で非常に崇められた女神とも考えられている。 『古エッダ』の『ロキの口論』第21節においては、アース神族の主神オーディンから、人間の運命をすべて知っている女神と言われている。 『ユングリング家のサガ』第5章によると、ゲフィオンはオーディンに命じられて新しい土地を探すべくスウェーデンのギュルヴィ王を訪ねた。王から耕地が与えられると、まず彼女はヨトゥンヘイムへ行って巨人との間に息子を4人つくり、彼らを牛に変えると犂を着け、土地を鋤き取らせて海のほうへ運んでいった。それはオーディンのいるオーデンセ（フュン島）の方角であった。 『スノッリのエッダ』第一部『ギュルヴィたぶらかし』の冒頭には、ギュルヴィ王から「4頭の牛が一昼夜で鋤いた土地を与える」と持ちかけられた旅の女が実はゲフィオンで、自身が巨人男性との間にもうけた息子（巨大な4頭の牛）に大地を鋤かせて、大量の土砂を海に運び、島を作ったことが書かれている。 (ja)
- Gefjon eller Gefjun ("den givande") var en gudinna i nordisk mytologi. Det finns inget som tyder på att hon tillhört vanerna, mer än möjligen dikten Lokes smädelser, där han beskyller henne för lösaktighet.Hon omnämns i skalden Brages dikt Ragnarsdrapa från 800-talet: "Gefjon drog från Gylfe/glad över guldet/så att slagdammet rök/Danmarks förökning. Oxarna bar åtta ögon/där de strävade/med fyra huvuden/framför den vida frodiga ön." Gefjon anses ha givit namn åt Gevnö (från början Geffnøwe) på Själland i Danmark. (sv)
- Гевьон, или Гёфьён (Gefyon — «даритель»; также Gefjon, Gefjun, Gefn) — в скандинавской мифологии богиня плодородия, ас, которой служат умершие девушки. В Эдде сохранилось предание, что Гевьон, женщина из рода Асов, получила от конунга Швеции Гюльви в дар за занимательные речи столько земли, сколько можно вспахать на 4 быках за одни сутки. Гевьон превратила в быков своих сыновей, рожденных от великана, и они провели такую глубокую борозду, что отрезали от Швеции большой кусок земли, названный Гевьон островом Зеландия. На месте же этой земли образовалось озеро Меларен, а прорытый канал стал проливом Эресунд. Предположительно историческая основа мифа — переселение данов из Швеции в Данию в III—IV веках. (ru)
- Ґевйон, або Ґефйон (Gefyon — «той, хто дарує»; також Gefjon, Gefjun, Gefn) — в скандинавській міфології богиня плодючості, одна з асів, діва, якій служать померлі дівчата. В Едді зберігся переказ, що Ґевйон, жінка з роду асів, отримала від конунга Швеції Ґюльві в дар за цікаві розповіді стільки землі, скільки можна зорати на 4 биках за одну добу. Ґевйон перетворила на биків своїх синів, народжених від велетня, й вони провели таку глибоку борозну, що відрізали від Швеції великий шматок землі, який Ґевйон назвала островом Зеландія. На місці ж цієї землі виникло озеро Меларен, а проритий канал став протокою Ересунн. Припускають, що історичною основою міфу є переселення данів зі Швеції до Данії у III—IV століттях. (uk)
|
