| dbo:abstract
|
- Gasotransmitter sind unter Standardbedingungen gasförmige Stoffe, die in Zellen synthetisiert werden und in der interzellularen Kommunikation eine wichtige Rolle spielen. Zu ihnen zählen Stickstoffmonoxid (NO), Schwefelwasserstoff (H2S), Kohlenmonoxid (CO) und gegebenenfalls Distickstoffmonoxid (Lachgas N2O). (de)
- Gaseous signaling molecules are gaseous molecules that are either synthesized internally (endogenously) in the organism, tissue or cell or are received by the organism, tissue or cell from outside (say, from the atmosphere or hydrosphere, as in the case of oxygen) and that are used to transmit chemical signals which induce certain physiological or biochemical changes in the organism, tissue or cell. The term is applied to, for example, oxygen, carbon dioxide, sulfur dioxide, nitrous oxide, hydrogen cyanide, ammonia, methane, hydrogen, ethylene, etc. Select gaseous signaling molecules behave as neurotransmitters and are called gasotransmitters. These include nitric oxide, carbon monoxide, and hydrogen sulfide. Historically, the study of gases and physiological effects was categorized under factitious airs. The biological roles of each of the gaseous signaling molecules are outlined below. (en)
- Las moléculas gaseosas de señalización son compuestos gaseosos usados por organismos, tejidos o células para transmitir señales químicas que inducen cambios fisiológicos o bioquímicos en el organismo; este puede sintetizar las moléculas señalizadoras internamente o importarlas del exterior. Ejemplos de moléculas gaseosas señalizadoras son el oxígeno, el dióxido de carbono, los óxidos de nitrógeno y el amoniaco entre muchas otras. A muchas, pero no a todas de las moléculas gaseosas de señalización se las conoce como gasotransmisores. (es)
- 기체신호전달물질(Gasotransmitters 또는 Gaseous signaling molecules)은 생명체에서 신경 세포간 신경전달물질로서 기체 상태로 신호전달 및 작용기전을 갖도록 생성된 일산화질소(nitric oxide,NO), 일산화탄소(carbon monoxide,CO), 황화 수소(hydrogen sulfide ,H2S)등을 가리킨다. (ko)
- Сигнальные молекулы газообразных веществ — малые молекулы таких химических соединений, которые при температуре тела и нормальном атмосферном давлении находились бы в газообразном агрегатном состоянии, будучи выделены в свободном виде. Сигнальные молекулы газообразных веществ выполняют в организме, ткани или клетке сигнальные функции, вызывая своим воздействием физиологические или биохимические изменения и/или участвуя в регуляции и модуляции физиологических и биохимических процессов. Некоторые из сигнальных молекул газообразных веществ (СМГВ) образуются , то есть в самом организме, некоторые другие, как, например, кислород, поступают извне. В условиях организма СМГВ растворены во внутриклеточной и/или внеклеточной жидкости, в биологических жидкостях, таких, как плазма крови. Однако во внешнюю среду (например, с выдыхаемым воздухом, отрыжкой или кишечными газами) они выделяются именно в газообразном состоянии. К сигнальным молекулам газообразных веществ относятся, в частности, окись азота, угарный газ, сероводород и, возможно, некоторые другие. Некоторые СМГВ, образующиеся эндогенно (в самом организме), в литературе иногда называют «эндогенными газами». Употребляются также термины газотрансмиттеры, газомодуляторы. В отношении некоторых сигнальных молекул газообразных веществ, а именно молекул оксида азота (II), угарного газа и сероводорода, в настоящее время (март 2015 года) сложился консенсус специалистов относительно правомерности их причисления как к «эндогенным газам», так и к газотрансмиттерам. Образование же молекул некоторых других газообразных веществ (таких, как, например, закись азота) в живом организме (а не в пробирке с культурой ткани или с белками-ферментами и их субстратами) в физиологических или патофизиологических условиях и притом в физиологически значимых, релевантных концентрациях, и/или их участие в регуляции тех или иных физиологических процессов (то есть их физиологическое значение и сигнальная функция) подвергается сомнению или точно не установлено, либо признаётся не всеми авторами, и молекулы этих веществ рассматриваются, скорее, как «потенциальные кандидаты в эндогенные газы» или «потенциальные кандидаты в газотрансмиттеры», «потенциальные кандидаты в сигнальные молекулы газообразных веществ». При этом у разных авторов списки «потенциальных кандидатов в эндогенные газы» или «потенциальных кандидатов в газотрансмиттеры/сигнальные молекулы газообразных веществ» различаются. Так, например, L. Li и P. K. Moore в своей статье от 2007 года называют среди потенциальных кандидатов в эндогенные газы аммиак, ацетальдегид, оксид серы (IV) и закись азота. Другой учёный, Rui Wang, в статье от 2014 года называет среди потенциальных кандидатов в газотрансмиттеры метан и аммиак, но не упоминает сернистый газ или ацетальдегид. Некоторые сигнальные молекулы газообразных веществ являются общими для всех или нескольких царств, то есть играют сигнальную роль и у человека и животных, и у растений, и у ряда видов прокариот. Некоторые же, наоборот, имеют важное физиологическое сигнальное значение для, например, растений (как пример — этилен), но образуются в очень малых количествах и, по-видимому, не играют какой-либо существенной физиологической роли у человека и животных, и наоборот. Поэтому рассматривать передачу биологических сигналов с помощью сигнальных молекул газообразных веществ имеет смысл только раздельно по царствам. (ru)
- 氣態信號分子（Gaseous signaling molecules）是氣態的信號分子，是生物體、组织或细胞中，傳遞化學信號，引發生理或是生化反應的气体分子，可能是生物自然合成（內源），也可能是體外進入生物體內。這類分子有氧氣、二氧化碳、二氧化硫、一氧化二氮、氰化氢、氨、甲烷、氢氣、乙烯等。 有些氣態信號分子也是神经递质，這類分子稱為，包括一氧化氮、一氧化碳和硫化氫。 以往會將氣態信號分子及相關生理反應的研究，歸類在的範圍內。 (zh)
- Сигнальні молекули газоподібних речовин — малі молекули таких хімічних сполук, які при температурі тіла і нормальному атмосферному тиску перебувають в газоподібному агрегатному стані, і які виконують в організмі, тканині або клітині ті чи інші сигнальні функції, викликаючи своїм впливом в клітині, тканини або організмі ті чи інші фізіологічні або біохімічні зміни та / або беручи участь у регуляції і модуляції тих чи інших фізіологічних і біохімічних процесів. Деякі з сигнальних молекул газоподібних речовин утворюються ендогенно, тобто в самому організмі, клітині або тканини, деякі інші, як, наприклад, кисень, перебувають ззовні. До сигнальних молекул газоподібних речовин належать, зокрема, монооксид азоту, монооксид вуглецю, і, можливо, деякі інші. Деякі сигнальні молекули газоподібних речовин, які утворюються ендогенно (в самому організмі) в літературі іноді називають «ендогенними газами» (на відміну від кисню, який надходить ззовні). Вживаються також терміни «газотрансміттери», «газомодулятори». Відносно деяких газоподібних речовин, а саме монооксиду азоту, монооксиду вуглецю та сульфіду водню на даний час (березень 2015 року) склався консенсус фахівців щодо правомірності їх зарахування як до «ендогенних газів», так і до газотрансміттерів. Існування деяких інших газоподібних речовин (таких, як, наприклад, закис азоту) в живому організмі (а не в пробірці з культурою тканини або з білками-ферментами і їх субстратами) у фізіологічних або патофізіологічних умовах і притому в фізіологічно релевантних концентраціях, та / або їх участь у регуляції тих чи інших фізіологічних процесів (тобто їх фізіологічне значення і сигнальна функція) піддається сумніву або точно не встановлено, або визнається не всіма авторами, і ці речовини розглядаються, скоріше, як «потенційні кандидати в ендогенні гази» або «потенційні кандидати в газотрансміттери», «потенційні кандидати в сигнальні молекули газоподібних речовин». При цьому у різних авторів списки «потенційних кандидатів у ендогенні гази» або «потенційних кандидатів у газотрансміттери / сигнальні молекули газоподібних речовин» різняться. Так, наприклад, Л. Лі та P. K. Мур в своїй статті від 2007 року називають серед потенційних кандидатів у ендогенні гази аміак, ацетальдегід, оксид сірки (IV) і закис азоту. Інший вчений, Руї Ван, у статті від 2014 називає серед потенційних кандидатів у газотрансміттери метан і аміак, але не згадує сірчистий газ або ацетальдегід. Деякі сигнальні молекули газоподібних речовин є загальними для всіх або декількох царств, тобто грають сигнальну роль і у людини і тварин, і у рослин, і у ряду видів прокаріотів. Деякі ж, навпаки, мають важливе фізіологічне сигнальне значення для, наприклад, рослин (як приклад — етилен), але утворюються в дуже малих кількостях і, мабуть, не відіграють якоїсь суттєвої фізіологічної ролі у людини і тварин, і навпаки. Тому розглядати передачу біологічних сигналів за допомогою сигнальних молекул газоподібних речовин має сенс тільки роздільно по царствам. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Gasotransmitter sind unter Standardbedingungen gasförmige Stoffe, die in Zellen synthetisiert werden und in der interzellularen Kommunikation eine wichtige Rolle spielen. Zu ihnen zählen Stickstoffmonoxid (NO), Schwefelwasserstoff (H2S), Kohlenmonoxid (CO) und gegebenenfalls Distickstoffmonoxid (Lachgas N2O). (de)
- Las moléculas gaseosas de señalización son compuestos gaseosos usados por organismos, tejidos o células para transmitir señales químicas que inducen cambios fisiológicos o bioquímicos en el organismo; este puede sintetizar las moléculas señalizadoras internamente o importarlas del exterior. Ejemplos de moléculas gaseosas señalizadoras son el oxígeno, el dióxido de carbono, los óxidos de nitrógeno y el amoniaco entre muchas otras. A muchas, pero no a todas de las moléculas gaseosas de señalización se las conoce como gasotransmisores. (es)
- 기체신호전달물질(Gasotransmitters 또는 Gaseous signaling molecules)은 생명체에서 신경 세포간 신경전달물질로서 기체 상태로 신호전달 및 작용기전을 갖도록 생성된 일산화질소(nitric oxide,NO), 일산화탄소(carbon monoxide,CO), 황화 수소(hydrogen sulfide ,H2S)등을 가리킨다. (ko)
- 氣態信號分子（Gaseous signaling molecules）是氣態的信號分子，是生物體、组织或细胞中，傳遞化學信號，引發生理或是生化反應的气体分子，可能是生物自然合成（內源），也可能是體外進入生物體內。這類分子有氧氣、二氧化碳、二氧化硫、一氧化二氮、氰化氢、氨、甲烷、氢氣、乙烯等。 有些氣態信號分子也是神经递质，這類分子稱為，包括一氧化氮、一氧化碳和硫化氫。 以往會將氣態信號分子及相關生理反應的研究，歸類在的範圍內。 (zh)
- Gaseous signaling molecules are gaseous molecules that are either synthesized internally (endogenously) in the organism, tissue or cell or are received by the organism, tissue or cell from outside (say, from the atmosphere or hydrosphere, as in the case of oxygen) and that are used to transmit chemical signals which induce certain physiological or biochemical changes in the organism, tissue or cell. The term is applied to, for example, oxygen, carbon dioxide, sulfur dioxide, nitrous oxide, hydrogen cyanide, ammonia, methane, hydrogen, ethylene, etc. (en)
- Сигнальні молекули газоподібних речовин — малі молекули таких хімічних сполук, які при температурі тіла і нормальному атмосферному тиску перебувають в газоподібному агрегатному стані, і які виконують в організмі, тканині або клітині ті чи інші сигнальні функції, викликаючи своїм впливом в клітині, тканини або організмі ті чи інші фізіологічні або біохімічні зміни та / або беручи участь у регуляції і модуляції тих чи інших фізіологічних і біохімічних процесів. Деякі з сигнальних молекул газоподібних речовин утворюються ендогенно, тобто в самому організмі, клітині або тканини, деякі інші, як, наприклад, кисень, перебувають ззовні. (uk)
- Сигнальные молекулы газообразных веществ — малые молекулы таких химических соединений, которые при температуре тела и нормальном атмосферном давлении находились бы в газообразном агрегатном состоянии, будучи выделены в свободном виде. Сигнальные молекулы газообразных веществ выполняют в организме, ткани или клетке сигнальные функции, вызывая своим воздействием физиологические или биохимические изменения и/или участвуя в регуляции и модуляции физиологических и биохимических процессов. Некоторые из сигнальных молекул газообразных веществ (СМГВ) образуются , то есть в самом организме, некоторые другие, как, например, кислород, поступают извне. (ru)
|
