| dbo:abstract
|
- The flying claw, flying talon or soft talon (Chinese: 飞爪; pinyin: fēi zhua) is used to ensnare a foe and throw them off balance. It originated in China during the Sui Dynasty and is one of the flexible or soft weapons in the Chinese martial arts. It features metal hand or claw on the end of a chain or rope. It is in the same family as the meteor hammer, rope dart, and chain whip. It is designed to wrap, capture, entangle and grip. Some are more elaborate and the claw actually closes and tightens when the rope/chain is pulled. Those are constructed with a spring mechanism within the metal claw that allows the claw to open and close as the tether is pulled or released. Some of the latter can grab trees and rip off the bark. The flying claw varies in reach and chain/rope length. Length of the chain or rope can be up to 15 meters. Mace variant of the weapon existed, called iron claw (Chinese: 挝; tiē zhǎo), where the (opened) claw is not attached to a chain or rope but to a handle. It should not be confused with iron fist (Chinese: 鐵拳; pinyin: tiěquán) which has a closed claw or fist design for the head of the weapon. (en)
- Фейгоу (кит. спр. 飞 钩, піньїнь: fēi gōu, буквально «літаючі гаки»), фейчжуа (кит. спр. 飞爪, піньїнь: fēi zhuǎ, буквально «літаючі кігті») — китайська гнучко-суглобиста зброя. Являла собою мотузку, до якої кріпилася бойова частина у вигляді гаків. З'явилася в період Суй (кінець VI — початок VII століття), найбільшого поширення досягло в період Сун (X—XIII століття), однак при цьому залишалося рідкісним типом зброї. Бойова частина фейгоу, за формою схожа з абордажною «кішкою», в довжину трохи перевищувала 10 см. В деяких випадках до неї кріпився ланцюг невеликої довжини, до якого, в свою чергу, прив'язувалася мотузка. Схожим з фейгоу була японська кагінава (кaginawa). Подібна зброя могла застосовуватися як інструмент, що допомагає долати перешкоди. Бойова частина фейчжуа було виконано у вигляді лапи з рухомими кігтями, загнутими всередину, і за розміром трохи перевершувала людську голову. Кігті, що зачепилися за об'єкт, стискалися при збільшенні сили натягу мотузки. Довжина мотузки в деяких випадках могла досягати 10 м. Існували й інші різновиди подібної зброї. «Крюк драконівських вусів» (кит. спр. 龙须 钩, піньїнь: lóng xū gōu, акад. лунсюйґоу), що виник в період Сун, відрізнявся U-подібною бойовою частиною, оздобленою безліччю маленьких шипів. Близьким була зброя чжа, до різновидів якої належали мей чжа (кит. трад. 梅 咤, піньїнь: méi zhà, буквально «кігті квітки сливи») і лун чжа (кит. трад. 龙 咤, піньїнь: lóng zhà, буквально «кігті дракона»). Вони оснащувалися шипами, спрямованими від центру в різні боки, так що бойова частина чжа мала схожість з плоскою зіркою. (uk)
- Фэйгоу (кит. упр. 飞钩, пиньинь fēi gōu, буквально: «летающие крюки»), фэйчжуа (кит. упр. 飞爪, пиньинь fēi zhuǎ, буквально: «летающие когти») — китайское гибко-суставчатое оружие. Представляло собой верёвку, к которой крепилась боевая часть в виде крюков. Появилось в период Суй (конец VI — начало VII века), наибольшего распространения достигло в период Сун (X—XIII века), однако при этом оставалось редким типом оружия. Боевая часть фэйгоу, по форме схожая с абордажной «кошкой», в длину немного превышала 10 см. В некоторых случаях она к ней крепилась цепь небольшой длины, к которой, в свою очередь, привязывалась верёвка. Схожим с фэйгоу была японская кагинава. Подобное оружие могло применяться в качестве инструмента, позволяющего преодолевать препятствия. Боевая часть фэйчжуа была выполнена в виде лапы с подвижными когтями, загнутыми внутрь, и по размеру немного превосходила человеческую голову. Зацепившиеся за атакуемый объект когти сжимались при увеличении силы натяжения верёвки. Длина верёвки в некоторых случаях могла достигать 10 м. Существовали и другие разновидности подобного оружия. «Крюк драконьих усов» (кит. упр. 龙须钩, пиньинь lóng xū gōu, палл. лунсюйгоу), возникший в период Сун, отличался U-образной боевой частью, снабжённой множеством маленьких шипов. Близким было оружие чжа, к разновидностям которого относились мэй чжа (кит. трад. 梅咤, пиньинь méi zhà, буквально: «когти цветка сливы») и лун чжа (кит. трад. 龙咤, пиньинь lóng zhà, буквально: «когти дракона»). Оно снабжалось шипами, направленными из центра в разные стороны, так что боевая часть чжа имела сходство с плоской звездой. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- The flying claw, flying talon or soft talon (Chinese: 飞爪; pinyin: fēi zhua) is used to ensnare a foe and throw them off balance. It originated in China during the Sui Dynasty and is one of the flexible or soft weapons in the Chinese martial arts. It features metal hand or claw on the end of a chain or rope. It is in the same family as the meteor hammer, rope dart, and chain whip. The flying claw varies in reach and chain/rope length. Length of the chain or rope can be up to 15 meters. (en)
- Фэйгоу (кит. упр. 飞钩, пиньинь fēi gōu, буквально: «летающие крюки»), фэйчжуа (кит. упр. 飞爪, пиньинь fēi zhuǎ, буквально: «летающие когти») — китайское гибко-суставчатое оружие. Представляло собой верёвку, к которой крепилась боевая часть в виде крюков. Появилось в период Суй (конец VI — начало VII века), наибольшего распространения достигло в период Сун (X—XIII века), однако при этом оставалось редким типом оружия. (ru)
- Фейгоу (кит. спр. 飞 钩, піньїнь: fēi gōu, буквально «літаючі гаки»), фейчжуа (кит. спр. 飞爪, піньїнь: fēi zhuǎ, буквально «літаючі кігті») — китайська гнучко-суглобиста зброя. Являла собою мотузку, до якої кріпилася бойова частина у вигляді гаків. З'явилася в період Суй (кінець VI — початок VII століття), найбільшого поширення досягло в період Сун (X—XIII століття), однак при цьому залишалося рідкісним типом зброї. (uk)
|
