| dbo:abstract
|
- تآثر فيرمي في الفيزياء النووية، وفيزياء الجسيمات (بالإنجليزية: Fermi's interaction) هو تفسير قديم للقوة نووية ضعيفة اقترحه إنريكو فيرمي ، وطبقا لافتراض فيرمي أن أربعة من الفرميونات تتآثر سويا مباشرة عند نقطة. وعلى سبيل المثال : كان هذا التآثر يحاول تفسير اضمحلال بيتا الذي يحدث للنيوترون . طبقا لاقتراح فيرمي يتم اضمحلال بيتا للنيوترون عن طريق اشتباك أو ارتباط نيوترون (متكون من 2 كوارك سفلي و 1 كوارك علوي) مع إلكترون ونقيض نيوترينو و بروتون (2 كوارك علوي و 1 كوارك سفلي). وكان من المفروض أن يفسر هذا النوع من التآثر تحلل الميون عن طريق ترابط بين ميون و نقيض نيوترينو إلكتروني ونقيض نيوترينو ميوني وإلكترون. وقد قدم فيرمي هذا الاقتراح بهذا النوع من الترابط أو الاشتباك بين الجسيمات كمحاولة لتفسير اضمحلال بيتا عام 1933. ويوصف هذا التآثر تفرعات لمخطط فاينمان وصفا جيدا ولكن مخططات فاينمان المحتوية على دورات لا يمكن حسابها بدقة حيث أن تآثر فيرمي لا يقبل إعادة التوحيد (اعتبار المواد الداخلة في التآثر 1 والمواد الخارجة من التآثر 1). وكان الحل يتطلب استبدال تآثر الأربعة فرميونات بنظرية كاملة (انظر UV completion) - وهي تتضمن تبادل لـ بوزون-W أو بوزون-Z كما هو مفسر في نظرية القوة النووية الضعيفة ، ومن الممكن نظرية القوة النووية الضعيفة. وقبل نضوج نظرية القوة النووية الضعيفة ونظرية النموذج العياري استطاع جورج سودارشان وروبرت مارشاك وأيضا بعمل مستقل لريشارد فاينمان وموري جيل-مان تعيين الموتر الهيكلي المضبوط لتآثر الأربعة فرميونات . (ar)
- In der Teilchenphysik ist die Fermi-Wechselwirkung eine effektive Beschreibung der schwachen Wechselwirkung, die historisch gesehen die erste ihrer Art war. Enrico Fermi schlug diese Theorie vor, in welcher vier Fermionen direkt miteinander wechselwirken (daher auch der Name Vier-Fermionen-Wechselwirkung). Sie ist z. B. direkt in der Lage, ein Neutron (zwei Down-Quarks und ein Up-Quark) in ein Elektron, ein Antineutrino und ein Proton (zwei Up-Quarks und ein Down-Quark) zu zerlegen (Beta-Zerfall). Die Fermi-Wechselwirkung ergibt sich als effektive Theorie aus der elektroschwachen Wechselwirkung, wenn alle Energien als klein gegen die Masse des W-Bosons betrachtet werden können.Die niedrigste Ordnung beschreibt damit z. B. den Myon-Zerfall sehr gut. Höhere Ordnungen, also Schleifendiagramme, lassen sich nicht verlässlich berechnen, weil die Fermi-Wechselwirkung nicht renormierbar ist. Als Lösung wird sie durch eine vollständigere Theorie ersetzt – den Austausch von einem W- und einem Z-Boson wie in der renormierbaren elektroschwachen Wechselwirkung beschrieben. Bevor die elektroschwache Theorie und das Standardmodell aufgestellt wurden, waren George Sudarshan und Robert Marshak sowie unabhängig davon Richard Feynman und Murray Gell-Mann in der Lage, die korrekte Tensor-Struktur der Vier-Fermionen-Wechselwirkung zu bestimmen: Vektor minus Pseudovektor, V−A, siehe V-A-Theorie. (de)
- In particle physics, Fermi's interaction (also the Fermi theory of beta decay or the Fermi four-fermion interaction) is an explanation of the beta decay, proposed by Enrico Fermi in 1933. The theory posits four fermions directly interacting with one another (at one vertex of the associated Feynman diagram). This interaction explains beta decay of a neutron by direct coupling of a neutron with an electron, a neutrino (later determined to be an antineutrino) and a proton. Fermi first introduced this coupling in his description of beta decay in 1933. The Fermi interaction was the precursor to the theory for the weak interaction where the interaction between the proton–neutron and electron–antineutrino is mediated by a virtual W− boson, of which the Fermi theory is the low-energy effective field theory. (en)
- En física de partículas, la interacción de Fermi o constante de Fermi (también llamada la Teoría de la desintegración Beta de Fermi) es un explicación de la desintegración beta propuesta por Enrico Fermi en 1933. La teoría postula cuatro fermiones interactuando directamente unos con los otros, en un vértice. Por ejemplo, esta interacción explica la desintegración beta de un neutrón por acoplamiento directo de un neutrón con: 1.
* un electrón, 2.
* un antineutrino y 3.
* un proton. Fermi introdujo por primera vez este acoplamiento en su descripción de 1933 de la desintegración beta. 4.
* un W− virtual (es)
- En physique des particules, l'interaction de Fermi (aussi connue comme la théorie de Fermi de la désintégration β) est une explication de la radioactivité β, proposée par Enrico Fermi en 1933. La théorie suppose quatre fermions interagissant directement avec les autres, en un vertex (un sommet de convergence d'actions). Cette interaction explique la désintégration bêta du neutron libre par un couplage direct d'un neutron avec : 1.
* un électron, 2.
* un antineutrino, 3.
* un proton Fermi introduisit pour la première fois ce couplage dans sa description de la désintégration bêta en 1933. L'interaction de Fermi a été le précurseur de la théorie de l'interaction faible, où l'interaction entre le proton-neutron et l'électron-antineutrino est véhiculée par un boson virtuel W−. La théorie de Fermi est aujourd'hui englobée dans une théorie plus large, formalisée en 1968 par Sheldon Glashow, Steven Weinberg et Abdus Salam : la théorie électrofaible. (fr)
- In fisica delle particelle, l'interazione di Fermi (o anche la teoria di Fermi del decadimento beta o l'interazione a quattro fermioni di Fermi) è una spiegazione del decadimento beta proposta da Enrico Fermi nel 1933. La teoria postula che quattro fermioni interagiscano tra loro direttamente (in un vertice del diagramma di Feynman associato). Questa interazione spiega il decadimento beta di un neutrone tramite l'accoppiamento diretto di un neutrone con un elettrone, un neutrino (poi determinato essere un antineutrino) e un protone. Fermi introdusse per la prima volta questo accoppiamento nella sua descrizione del decadimento beta nel 1933. L'interazione di Fermi è antecedente alla teoria dell'interazione debole, dove l'interazione tra il protone–neutrone e l'elettrone–antineutrino è mediata da un bosone W− virtuale, della quale la teoria di Fermi è la teoria di campo efficace a basse energie. (it)
- 素粒子物理学において、フェルミ相互作用（フェルミそうごさよう、英: Fermi interaction）とは、フェルミのベータ崩壊の理論で導入された相互作用である。 フェルミの理論においては、4つのフェルミ粒子が1点で直接的に（他の粒子を媒介せずに）相互作用すると仮定する。中性子のベータ崩壊の場合、中性子、陽子、電子、反電子ニュートリノが1点で相互作用すると考える。標準理論、特にワインバーグ＝サラム理論の枠組においては、ベータ崩壊は媒介粒子としてのWボソンを導入することによって記述されるが、フェルミ相互作用は媒介粒子の伝達を点状相互作用として置き換えることで、実際の現象を精度良く記述しており、このような近似は有効場の理論の一例である。 (ja)
- Teoria Fermiego, to teoria oddziaływań słabych stworzona w 1932 roku przez Enrico Fermiego w celu wyjaśnienia rozpadu beta. Postulowała istnienie bozonu W przenoszącego siły i powodującego przemiany cząstek. Teoria ta naruszała względem odbić przestrzennych i z tego względu oddziaływanie słabe było zwane chiralnym: cząstki prawoskrętne oddziaływały inaczej niż lewoskrętne. Teoria oddziaływań słabych Fermiego została połączona z elektrodynamiką kwantową w teorię oddziaływań elektrosłabych. (pl)
- Четырёхфермионная теория слабого взаимодействия — теория слабого взаимодействия, предполагающая, что превращение нуклона при бета-распаде осуществляется в результате взаимодействия адронного тока, переводящего, например, нейтрон в протон, и лептонного тока, рождающего, например электрон и антинейтрино. Построена по аналогии теории взаимодействия заряда и электромагнитного поля в квантовой электродинамике. Является первой теорией слабых взаимодействий. Создана Энрико Ферми в 1934 году (ru)
- У фізиці елементарних частинок, взаємодія Фермі або ж теорія Фермі (бета-розпаду або ж взаємодії ферміонів) — це теорія, яку висунув італійський фізик Енріко Фермі в 1933 році для пояснення бета-розпаду. Теорія постулює, що 4 ферміони безпосередньо взаємодіють одне з одним в одній вершині (точці). Ця теорія є низькоенергетичним наближення сучасної теорії слабкої взаємодії. Крім пояснення бета-розпаду, теорія правильно передбачає час життя та розпад мюона. (uk)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 23417 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- 素粒子物理学において、フェルミ相互作用（フェルミそうごさよう、英: Fermi interaction）とは、フェルミのベータ崩壊の理論で導入された相互作用である。 フェルミの理論においては、4つのフェルミ粒子が1点で直接的に（他の粒子を媒介せずに）相互作用すると仮定する。中性子のベータ崩壊の場合、中性子、陽子、電子、反電子ニュートリノが1点で相互作用すると考える。標準理論、特にワインバーグ＝サラム理論の枠組においては、ベータ崩壊は媒介粒子としてのWボソンを導入することによって記述されるが、フェルミ相互作用は媒介粒子の伝達を点状相互作用として置き換えることで、実際の現象を精度良く記述しており、このような近似は有効場の理論の一例である。 (ja)
- Teoria Fermiego, to teoria oddziaływań słabych stworzona w 1932 roku przez Enrico Fermiego w celu wyjaśnienia rozpadu beta. Postulowała istnienie bozonu W przenoszącego siły i powodującego przemiany cząstek. Teoria ta naruszała względem odbić przestrzennych i z tego względu oddziaływanie słabe było zwane chiralnym: cząstki prawoskrętne oddziaływały inaczej niż lewoskrętne. Teoria oddziaływań słabych Fermiego została połączona z elektrodynamiką kwantową w teorię oddziaływań elektrosłabych. (pl)
- Четырёхфермионная теория слабого взаимодействия — теория слабого взаимодействия, предполагающая, что превращение нуклона при бета-распаде осуществляется в результате взаимодействия адронного тока, переводящего, например, нейтрон в протон, и лептонного тока, рождающего, например электрон и антинейтрино. Построена по аналогии теории взаимодействия заряда и электромагнитного поля в квантовой электродинамике. Является первой теорией слабых взаимодействий. Создана Энрико Ферми в 1934 году (ru)
- У фізиці елементарних частинок, взаємодія Фермі або ж теорія Фермі (бета-розпаду або ж взаємодії ферміонів) — це теорія, яку висунув італійський фізик Енріко Фермі в 1933 році для пояснення бета-розпаду. Теорія постулює, що 4 ферміони безпосередньо взаємодіють одне з одним в одній вершині (точці). Ця теорія є низькоенергетичним наближення сучасної теорії слабкої взаємодії. Крім пояснення бета-розпаду, теорія правильно передбачає час життя та розпад мюона. (uk)
- تآثر فيرمي في الفيزياء النووية، وفيزياء الجسيمات (بالإنجليزية: Fermi's interaction) هو تفسير قديم للقوة نووية ضعيفة اقترحه إنريكو فيرمي ، وطبقا لافتراض فيرمي أن أربعة من الفرميونات تتآثر سويا مباشرة عند نقطة. وقبل نضوج نظرية القوة النووية الضعيفة ونظرية النموذج العياري استطاع جورج سودارشان وروبرت مارشاك وأيضا بعمل مستقل لريشارد فاينمان وموري جيل-مان تعيين الموتر الهيكلي المضبوط لتآثر الأربعة فرميونات . (ar)
- In der Teilchenphysik ist die Fermi-Wechselwirkung eine effektive Beschreibung der schwachen Wechselwirkung, die historisch gesehen die erste ihrer Art war. Enrico Fermi schlug diese Theorie vor, in welcher vier Fermionen direkt miteinander wechselwirken (daher auch der Name Vier-Fermionen-Wechselwirkung). Sie ist z. B. direkt in der Lage, ein Neutron (zwei Down-Quarks und ein Up-Quark) in ein Elektron, ein Antineutrino und ein Proton (zwei Up-Quarks und ein Down-Quark) zu zerlegen (Beta-Zerfall). (de)
- In particle physics, Fermi's interaction (also the Fermi theory of beta decay or the Fermi four-fermion interaction) is an explanation of the beta decay, proposed by Enrico Fermi in 1933. The theory posits four fermions directly interacting with one another (at one vertex of the associated Feynman diagram). This interaction explains beta decay of a neutron by direct coupling of a neutron with an electron, a neutrino (later determined to be an antineutrino) and a proton. (en)
- En physique des particules, l'interaction de Fermi (aussi connue comme la théorie de Fermi de la désintégration β) est une explication de la radioactivité β, proposée par Enrico Fermi en 1933. La théorie suppose quatre fermions interagissant directement avec les autres, en un vertex (un sommet de convergence d'actions). Cette interaction explique la désintégration bêta du neutron libre par un couplage direct d'un neutron avec : 1.
* un électron, 2.
* un antineutrino, 3.
* un proton (fr)
- En física de partículas, la interacción de Fermi o constante de Fermi (también llamada la Teoría de la desintegración Beta de Fermi) es un explicación de la desintegración beta propuesta por Enrico Fermi en 1933. La teoría postula cuatro fermiones interactuando directamente unos con los otros, en un vértice. Por ejemplo, esta interacción explica la desintegración beta de un neutrón por acoplamiento directo de un neutrón con: (es)
- In fisica delle particelle, l'interazione di Fermi (o anche la teoria di Fermi del decadimento beta o l'interazione a quattro fermioni di Fermi) è una spiegazione del decadimento beta proposta da Enrico Fermi nel 1933. La teoria postula che quattro fermioni interagiscano tra loro direttamente (in un vertice del diagramma di Feynman associato). Questa interazione spiega il decadimento beta di un neutrone tramite l'accoppiamento diretto di un neutrone con un elettrone, un neutrino (poi determinato essere un antineutrino) e un protone. (it)
|
| rdfs:label
|
- تآثر فيرمي (ar)
- Fermi-Wechselwirkung (de)
- Constante de Fermi (es)
- Fermi's interaction (en)
- Théorie de Fermi de la désintégration β (fr)
- Interazione di Fermi (it)
- フェルミ相互作用 (ja)
- Teoria Fermiego (pl)
- Четырёхфермионная теория слабого взаимодействия (ru)
- Взаємодія Фермі (uk)
|
| rdfs:seeAlso
| |
| owl:differentFrom
| |
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:knownFor
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is owl:differentFrom
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
