| dbo:abstract
|
- كاريليا الشرقية (بالفنلندية Itä-Karjala) ، اسم لجزء من كاريليا أنه منذ التوقيع على معاهدة ستولبوفو في العام 1617 ، ظلت تحت هيمنة المسيحية الأرثوذكسية الروسية. هو فصل من الجزء الغربي من كاريليا، ودعا كاريليا الفنلندية أو تاريخيا كاريليا السويدية (قبل 1808). معظم كاريليا الشرقية هي الآن جزء من جمهورية كاريليا داخل الاتحاد الروسي. ويتألف أساسا من المناطق التاريخية القديمة و أنوس و فينا . (ar)
- East Karelia (Finnish: Itä-Karjala, Karelian: Idä-Karjala), also rendered as Eastern Karelia or Russian Karelia, is a name for the part of Karelia that since the Treaty of Stolbova in 1617 has remained Eastern Orthodox under Russian supremacy. It is separate from the western part of Karelia, called Finnish Karelia or historically Swedish Karelia (before 1808). Most of East Karelia has become part of the Republic of Karelia within the Russian Federation. It consists mainly of the old historical regions of and Aunus. (en)
- Carelia Oriental, (en finlandesa Itä-Karjala), conocida también como Carelia Rusa, es el nombre bajo el que se conoce la parte de Carelia que quedó bajo control del Zarato ruso después del Tratado de Stolbovo de 1617. Esta región quedó separada de la parte occidental de la región, que ha sido conocida desde entonces como la Carelia Finlandesa (o históricamente Carelia Sueca hasta el 1808). La mayor parte de Carelia Oriental forma ahora parte de la República de Carelia dentro de la Federación de Rusia. Los activistas nacionalistas del movimiento fennómano consideraban Carelia Oriental como la antigua cuna de la cultura finlandesa, no contaminada por escandinavos o eslavos. En las regiones boscosas de Carelia Oriental, Elias Lönnrot basó sus cuentos populares que se convirtieron en la epopeya nacional finlandesa Kalevala. La idea de la anexión de Carelia Oriental por parte de Finlandia para formar la Gran Finlandia fue apoyada por numerosos políticos finlandeses tras la proclamación de la independencia del país. La posibilidad de cumplir este objetivo parecía muy posible durante la Guerra de continuación, en principal debido al apoyo de la Alemania nazi. La mayor parte de Carelia Oriental fue ocupada por Finlandia en el periodo 1941–1944. Durante la guerra, población local rusa soportó numerosas penurias, incluyendo el trabajo forzado y la internación en campos de prisioneros. Tras el fin de la guerra, las demandas públicas de anexionar Carelia Oriental a Finlandia desaparecieron. Tras la división de Carelia entre Rusia y Finlandia en 1918, los pueblos fino-bálticos que formaban la mayor parte de la población de Carelia Oriental recibieron promesas en cuanto a la obtención de unos extensos derechos culturales. Sin embargo, los derechos culturales prometidos no fueron nunca otorgados en su totalidad. Durante la gobernación de Iósif Stalin en la Unión Soviética, los finlandeses étnicos sufrieron una fuerte represión, debido a la rusificación de la región. Tras la disolución de la Unión Soviética, apareció en la región un amplio movimiento de renacimiento de la cultura finlandesa. (es)
- La Carélie orientale, connue également sous les noms de Carélie de l'Est ou Carélie russe, est la partie de la Carélie qui reste depuis le traité de Stolbovo en 1617 chrétienne orthodoxe sous autorité russe. Elle est séparée de la partie occidentale de la Carélie, nommée par contraste Carélie finlandaise ou historiquement Carélie suédoise (avant 1808). La plus grande partie de la Carélie orientale fait aujourd'hui partie de la république de Carélie, dans la fédération de Russie. (fr)
- 東カレリア（フィンランド語: Itä-Karjala）は、フィンランド・ナショナリズムの観点からロシア領カレリア（ロシア・カレリア）を指す歴史的名称である。 (ja)
- La Carelia orientale (in lingua russa: Восточная Карелия, in finlandese Itä-Karjala, in careliano: Idä-Karjala), nota anche come Carelia russa, è il nome di una parte della Carelia che sin dalla pace di Stolbovo del 1617 (firmata tra Impero svedese e Regno russo per porre fine alla guerra d'Ingria) rimase ortodossa sotto il controllo russo. È separata dal resto della Carelia, chiamata anche Carelia finlandese o, storicamente, Carelia svedese (fino al 1808). La quasi totalità della Carelia orientale fa ora parte della Repubblica di Carelia all'interno della Federazione russa. È costituita principalmente dalle regioni storiche di e Aunus. Nel XIX secolo il movimento etnico-nazionalista dei fennomani guardava alla Carelia orientale come la culla della cultura finnica, "incontaminata" sia dagli scandinavi (svedesi) che dagli slavi (russi). Negli isolati e scarsamente popolati luoghi della Carelia orientale, soprattutto nella Carelia Bianca, Elias Lönnrot collezionò i canti popolari e i racconti del folclore che sarebbero poi diventati il poema epico finlandese, il Kalevala. Il 6 dicembre 1917, poco dopo la rivoluzione d'Ottobre in Russia, la Finlandia dichiarò la propria indipendenza. La Russia, in piena rivoluzione, riconobbe l'indipendenza della Finlandia il 31 dicembre 1917 obtorto collo. Dopo un breve tentativo di stabilire una monarchia, nel 1918 il Paese fece l'esperienza di una breve ma sanguinosa guerra civile fra "rossi" e "bianchi", i primi sostenuti dai sovietici i secondi dai tedeschi, guerra vinta dai 'bianchi', questo avrebbe caratterizzato la politica locale per molti anni. Il 1919 vide la nascita della repubblica finlandese. Il confine del 1917, con la divisione della Carelia tra Russia e Finlandia, venne confermato dal trattato di Tartu del 1920. L'idea di annettere la Carelia orientale alla Finlandia («Grande Finlandia») fu largamente appoggiata dal neo indipendente stato di Finlandia e fu particolarmente in aufe durante la guerra di continuazione, quando sembrò a portata di mano grazie all'intervento della Germania nazista. La quasi totalità della Carelia orientale fu occupata dalle forze finlandesi nel 1941–1944. La guerra e l'occupazione della regione fu accompagnata dal duro trattamento riservato ai civili russi, costretti al lavoro forzato e all'internamento nei campi di prigionia in quanto alieni nemici. Dopo la guerra di continuazione e la sconfitta finlandese, cessarono le rivendicazioni per la Carelia orientale. (it)
- 동카리알라(핀란드어: Itä-Karjala 이태카랼라[*], 카리알라어: Idä-Karjala)는 카리알라의 동쪽 지역이고, 1617년에 맺어진 으로 러시아로 넘어간 지역을 말한다. 서쪽의 핀란드령 카렐리야 또는 역사적으로는 스웨덴령 카렐리야(1808년 이전)과는 분리되어 있다. 동카렐리야의 거의 대부분의 지역은 러시아의 카렐리야 공화국에 속해 있다. 19세기에는 동카리알라 지역을 스칸디나비아와 슬라브의 영향을 받지 않은 핀란드 문화의 고대 기원으로 보았다. 비에나 카리알라와 같은 인구가 적은 동부 카리알라 지역에서는 엘리아스 뢴로트(Elias Lönnrot)가 핀란드의 전설 칼레발라를 모았다. 동카리알라를 핀란드에 합치는 방안은 새로 독립한 핀란드가 많이 지지했다. 독일의 도움을 받을 수 있었기 때문에 제2차 소련-핀란드 전쟁 동안 이 제안은 효과가 있었다. 1941년-1944년까지는 동카리알라 지역에서 핀란드가 우세하였다. 그 때 살고 있었던 러시아인에 대한 강제 노동과 포로 수용이 행해졌다. 이 전쟁이 끝난 이후에는 동카리알라를 합치자는 제안이 사라졌다. (ko)
- Oost-Karelië (Fins: Itä-Karjala, Karelisch: Idä-Karjala), of Russisch Karelië, is het deel van Karelië dat sinds het Verdrag van Stolbova in 1617 onder Russische heerschappij bleef. Het is gescheiden van het westelijke deel van Karelië, historisch Zweeds Karelië (vóór 1808). Het grootste deel van Oost-Karelië maakt nu deel uit van de Republiek Karelië binnen de Russische Federatie. Het bestaat voornamelijk uit de oude historische regio's Viena en Aunus. De etnisch-nationalistische in de 19e eeuw zagen Oost-Karelië als de bakermat van de Finse cultuur, onberoerd door zowel Scandinaviërs als Slaven. In het dunbevolkte achterland van Oost-Karelië, voornamelijk in , verzamelde Elias Lönnrot de volksverhalen die uiteindelijk het nationale epos van Finland zouden worden, de Kalevala. Het idee om Oost-Karelië bij Finland te annexeren ("Groot-Finland"), kreeg in het nieuwe onafhankelijke Finland brede steun. Het was vooral populair tijdens de Tweede Wereldoorlog toen het na een Duitse verovering van de Sovjet-Unie mogelijk leek. Het grootste deel van Oost-Karelië werd 1941-1944 door Finse troepen bezet. De oorlog ging gepaard met ontberingen voor de lokale etnisch Russische burgers, waaronder dwangarbeid en internering in gevangenkampen als vijandige buitenlanders. Na de verstomde de oproep tot annexatie van Oost-Karelië grotendeels. Nadat Karelië in 1918 was verdeeld tussen Finland en Rusland, werden aan de Finse volkeren, die het grootste deel van de bevolking van Oost-Karelië uitmaakten, verregaande culturele rechten beloofd. Deze rechten werden echter nooit gerealiseerd en onder Stalin begon een intensief russificatieprogramma. Na de val van het communisme was er een opleving in de Finse cultuur in Oost-Karelië. (nl)
- Восточная Каре́лия (иногда Русская Карелия) — восточная часть историко-географической области Карелии. (ru)
- Східна Карелія (іноді Російська Карелія) — частина Карелії, яка після укладення Столбовського миру в 1617 році залишилась належати Росії і православній церкві. Інша, західна частина Карелії, залишилася належати Швеції і лютеранській церкві Швеції, та називалася Шведською Карелією, а після 1808 року — фінської Карелією. Зараз Східна Карелія становить центральну частину Республіки Карелія. Територія регіону обмежується на півдні річкою Свір, а на сході Онезьке озеро (без ), і Білим морем. Східна Карелія історично поділяється на:
* Біломорську Карелію, яка заселена вихідцями з Північної та Пріладожської Карелії, що говорять, як і тверські карели, діалектом, який називається власне карельським;
* , де поширений ліввіківський діалект;
* , де поширений людиківський діалект, проміжний між карельським і ліввіківським діалектами. Ліввіків більш ніж половина з-поміж східних карелів, біломорців — близько третини, людиків — трохи більше однієї десятої. (uk)
- 东卡累利阿（芬蘭語：Itä-Karjala），又称俄罗斯卡累利阿，位于卡累利阿地区的东部。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- كاريليا الشرقية (بالفنلندية Itä-Karjala) ، اسم لجزء من كاريليا أنه منذ التوقيع على معاهدة ستولبوفو في العام 1617 ، ظلت تحت هيمنة المسيحية الأرثوذكسية الروسية. هو فصل من الجزء الغربي من كاريليا، ودعا كاريليا الفنلندية أو تاريخيا كاريليا السويدية (قبل 1808). معظم كاريليا الشرقية هي الآن جزء من جمهورية كاريليا داخل الاتحاد الروسي. ويتألف أساسا من المناطق التاريخية القديمة و أنوس و فينا . (ar)
- East Karelia (Finnish: Itä-Karjala, Karelian: Idä-Karjala), also rendered as Eastern Karelia or Russian Karelia, is a name for the part of Karelia that since the Treaty of Stolbova in 1617 has remained Eastern Orthodox under Russian supremacy. It is separate from the western part of Karelia, called Finnish Karelia or historically Swedish Karelia (before 1808). Most of East Karelia has become part of the Republic of Karelia within the Russian Federation. It consists mainly of the old historical regions of and Aunus. (en)
- La Carélie orientale, connue également sous les noms de Carélie de l'Est ou Carélie russe, est la partie de la Carélie qui reste depuis le traité de Stolbovo en 1617 chrétienne orthodoxe sous autorité russe. Elle est séparée de la partie occidentale de la Carélie, nommée par contraste Carélie finlandaise ou historiquement Carélie suédoise (avant 1808). La plus grande partie de la Carélie orientale fait aujourd'hui partie de la république de Carélie, dans la fédération de Russie. (fr)
- 東カレリア（フィンランド語: Itä-Karjala）は、フィンランド・ナショナリズムの観点からロシア領カレリア（ロシア・カレリア）を指す歴史的名称である。 (ja)
- 동카리알라(핀란드어: Itä-Karjala 이태카랼라[*], 카리알라어: Idä-Karjala)는 카리알라의 동쪽 지역이고, 1617년에 맺어진 으로 러시아로 넘어간 지역을 말한다. 서쪽의 핀란드령 카렐리야 또는 역사적으로는 스웨덴령 카렐리야(1808년 이전)과는 분리되어 있다. 동카렐리야의 거의 대부분의 지역은 러시아의 카렐리야 공화국에 속해 있다. 19세기에는 동카리알라 지역을 스칸디나비아와 슬라브의 영향을 받지 않은 핀란드 문화의 고대 기원으로 보았다. 비에나 카리알라와 같은 인구가 적은 동부 카리알라 지역에서는 엘리아스 뢴로트(Elias Lönnrot)가 핀란드의 전설 칼레발라를 모았다. 동카리알라를 핀란드에 합치는 방안은 새로 독립한 핀란드가 많이 지지했다. 독일의 도움을 받을 수 있었기 때문에 제2차 소련-핀란드 전쟁 동안 이 제안은 효과가 있었다. 1941년-1944년까지는 동카리알라 지역에서 핀란드가 우세하였다. 그 때 살고 있었던 러시아인에 대한 강제 노동과 포로 수용이 행해졌다. 이 전쟁이 끝난 이후에는 동카리알라를 합치자는 제안이 사라졌다. (ko)
- Восточная Каре́лия (иногда Русская Карелия) — восточная часть историко-географической области Карелии. (ru)
- 东卡累利阿（芬蘭語：Itä-Karjala），又称俄罗斯卡累利阿，位于卡累利阿地区的东部。 (zh)
- Carelia Oriental, (en finlandesa Itä-Karjala), conocida también como Carelia Rusa, es el nombre bajo el que se conoce la parte de Carelia que quedó bajo control del Zarato ruso después del Tratado de Stolbovo de 1617. Esta región quedó separada de la parte occidental de la región, que ha sido conocida desde entonces como la Carelia Finlandesa (o históricamente Carelia Sueca hasta el 1808). La mayor parte de Carelia Oriental forma ahora parte de la República de Carelia dentro de la Federación de Rusia. (es)
- La Carelia orientale (in lingua russa: Восточная Карелия, in finlandese Itä-Karjala, in careliano: Idä-Karjala), nota anche come Carelia russa, è il nome di una parte della Carelia che sin dalla pace di Stolbovo del 1617 (firmata tra Impero svedese e Regno russo per porre fine alla guerra d'Ingria) rimase ortodossa sotto il controllo russo. È separata dal resto della Carelia, chiamata anche Carelia finlandese o, storicamente, Carelia svedese (fino al 1808). La quasi totalità della Carelia orientale fa ora parte della Repubblica di Carelia all'interno della Federazione russa. È costituita principalmente dalle regioni storiche di e Aunus. (it)
- Oost-Karelië (Fins: Itä-Karjala, Karelisch: Idä-Karjala), of Russisch Karelië, is het deel van Karelië dat sinds het Verdrag van Stolbova in 1617 onder Russische heerschappij bleef. Het is gescheiden van het westelijke deel van Karelië, historisch Zweeds Karelië (vóór 1808). Het grootste deel van Oost-Karelië maakt nu deel uit van de Republiek Karelië binnen de Russische Federatie. Het bestaat voornamelijk uit de oude historische regio's Viena en Aunus. (nl)
- Східна Карелія (іноді Російська Карелія) — частина Карелії, яка після укладення Столбовського миру в 1617 році залишилась належати Росії і православній церкві. Інша, західна частина Карелії, залишилася належати Швеції і лютеранській церкві Швеції, та називалася Шведською Карелією, а після 1808 року — фінської Карелією. Зараз Східна Карелія становить центральну частину Республіки Карелія. Територія регіону обмежується на півдні річкою Свір, а на сході Онезьке озеро (без ), і Білим морем. Східна Карелія історично поділяється на: (uk)
|
