| dbo:abstract
|
- Havran (latinsky Corvus) bylo zařízení k zahákování lodí, které používali Římané na počátku punských válek. Jednalo se o masivní vyloďovací můstek s mohutným bodcem, který se spustil na nepřátelskou loď. Bodec se do dřevěné paluby zaryl, čímž lodě držely u sebe a římští vojáci mohli po můstku přeběhnout na nepřátelskou loď. Římané totiž nebyli až tak dobrými námořníky, ale o to lepší měli válečnou pěchotu. Corvus tedy měnil bitvu lodí v bitvu pěchoty. Poprvé byl tento můstek použit v bitvě u Mylae, kde Římu zajistil vítězství. Ačkoliv s ním Římané dosáhli několik dalších úspěchů, celkově nebyl žádnou výhrou. Můstek se dal rozumně použít pouze na klidném moři, navíc významným způsobem omezoval plavební schopnosti lodí a snižoval jejich . To nejenže radikálně snižovalo šance Římanů v boji na moří otevřeném či neklidném, ale zejména ohrožovalo lodě i mimo bitvu, pokud se dostaly do nepříznivých povětrnostních podmínek. Římská flotila tak byla několikrát krutě zdecimována bouřemi, což je přičítáno z velké části právě havranům. Proto Římaně koncepci havrana zcela opustili a rozhodující námořní vítězství v bitvě u Aegatských ostrovů už získali bez nich. (cs)
- El corvus era una arma de la marina de guerra romana destinada a l'abordatge. Segons diu Polibi, el cònsol Gai Duili va inventar mecanisme per assaltar les naus enemigues. Era un màstil de set metres col·locat en la proa del vaixell una mica inclinat cap endavant. Amb dues politges, i en el mig d'una corda que passava per la primera, es podia aixecar o baixar un pont llevador que es movia cap endalt i cap avall per mitjà d'un petit trinquet. Aquest estava subjecte, i per una segona politja passava una altra corda, en l'extrem de la qual hi havia lligat un contrapès que queia al vaixell enemic, perforant la coberta i subjectant el vaixell. Quan l'arpó o el piló s'encadenava als vaixells enemics i els dos costats s'ajuntaven els soldats romans saltaven a l'abordatge. Els primers soldats que passaven col·locaven els seus escuts com a protecció als costats de la barana. La resta de soldats podien travessar el vaixell sota resguard. Després de les Guerres Púniques i la Batalla del Cap Ecnomus al 256 aC, ja no es va tornar a utilitzar aquest invent, deixant de ser mencionat a les fonts clàssiques, degut principalment a la major perícia en altres tècniques de combat i també perquè el corvus feia perdre estabilitat als vaixells quan hi havia una tempesta. (ca)
- Ein Corvus (was im lateinischen Rabe, aber auch Mauerhaken bedeutet) war eine römische Enterbrücke, die in der Seekriegsführung im Ersten Punischen Krieg gegen Karthago zum Einsatz kam. Im ersten Buch seiner römischen Geschichte (Pragmateia) beschreibt Polybios den corvus als eine Brücke, die 1,2 Meter breit und 10,9 Meter lang war, mit einer schmalen Brüstung an beiden Seiten. Die Vorrichtung wurde vermutlich im Bug des Schiffes benutzt, wo ein System von Seilzügen es erlaubte, die Brücke hinauf- und herunterzufahren. Am anderen Ende des Geräts, unter der Brücke, war ein schwerer, wie ein Schnabel geformter Dorn (daher der Name), der sich in der Beplankung an Deck des gegnerischen Schiffes festfressen sollte, wenn der corvus von der römischen Seite herabgelassen wurde. Das System schuf eine feste Verbindung zwischen den Schiffen und gab den Legionären die Möglichkeit, auf die gegnerische Seite hinüber zu gehen. Im 3. Jahrhundert v. Chr. war Rom keine Seekriegsmacht und hatte wenig Erfahrung in der maritimen Kriegsführung. Tatsächlich hatte die Römische Republik sich vor dem ersten Punischen Krieg nicht an Feldzüge außerhalb der Italienischen Halbinsel gewagt. Ihr Wissen war perfekt ausgerichtet auf Schlachten an Land, ihr größter Vorteil waren die Disziplin und der Mut ihrer Soldaten. Der corvus erlaubte es den Römern nun, diese Überlegenheit auch gegen die effizientere karthagische Flotte zu nutzen. Die Taktik, ihr Potenzial auch auf See einzusetzen, funktionierte. Die Römer gewannen die Schlachten von Mylae, Sulci, Tindaris und Ecnomus, im Wesentlichen aufgrund der corvus-Taktik und der Unfähigkeit der Karthager, darauf zu reagieren. Neben seinen Vorzügen hatte der corvus auch ernsthafte Nachteile: moderne Nachbauten zeigen, dass sein Gebrauch die Manövrierbarkeit des Schiffes beeinträchtigte, da er ein stärkeres Gewicht an den Bug brachte. Die Römer verloren in den Jahren 255 v. Chr. und 249 v. Chr. aufgrund der durch den corvus erzeugten Instabilität ganze Flotten bei Schlechtwetter. Dies war vermutlich der Grund dafür, dass die Vorrichtung gegen Ende des Krieges beim Bau der Schiffe nicht mehr berücksichtigt wurde. Andererseits war die Seetaktik der Römer jetzt verbessert, die Mannschaften waren erfahrener, und der Vorteil des corvus in den Schlachten dadurch gegenüber den Nachteilen geschwunden. Der corvus wird nach der Schlacht am Kap Ecnomus in den Quellen nicht mehr erwähnt, und offensichtlich wurde die Schlacht bei den Ägatischen Inseln, die den Ersten Punischen Krieg entschied, bereits ohne ihn gewonnen. (de)
- The corvus (meaning "crow" or "raven" in Latin) was a Roman naval boarding device used in sea battles against Carthage during the First Punic War. (en)
- El corvus (que a la lengua española se traduciría como cuervo) era un arma de la marina de guerra romana destinada al abordaje. De origen griego, era una especie de garfio con que se enganchaba a los buques enemigos. Según Polibio, el cónsul Cayo Duilio inventó un artilugio parecido, un mástil de siete metros colocado en la proa del buque un poco inclinado hacia el mar. Con dos , y por medio de un cabo que pasaba por la primera de estas, se podía levantar o bajar una especie de puente levadizo que se movía de arriba abajo mediante el pequeño mástil. Este estaba sujeto, y por la segunda roldana pasaba otro cabo a cuyo extremo iba atado un pesado pilón de hierro que caía contra el buque enemigo, perforando la cubierta y sujetándolo. Cuando el arpón o pilón encadenaba los buques de tal suerte que se tocaban sus costados, los soldados romanos saltaban como podían al abordaje. Los primeros soldados en pasar a través de la pasarela colocaban sus escudos como protección a los lados de la barandilla. El resto de tropas podían abordar el barco bajo resguardo. Tras las guerras púnicas y la batalla del Cabo Ecnomo (256 a. C.) ya nunca más se volvió a utilizar este invento, dejando de ser mencionado en las fuentes clásicas, debido principalmente a la mayor pericia en otras técnicas de combate y a que restaba estabilidad a los barcos frente a tempestades. (es)
- Le corbeau, en latin corvus (au pluriel corvi), ou harpago, est un système d'abordage qui a été employé par la marine romaine lors d'affrontements navals durant la première guerre punique entre les Romains et Carthage. (fr)
- 코버스(라틴어: corvus→까마귀)는 고대 로마 해군이 1차 포에니 전쟁 당시 사용한, 다른 배에 다리를 놓는 장치이다. 하르파고(harpago)라고도 한다. 코버스는 라틴어로 까마귀를 의미하며, 그에 따라 까마귀라고 번역하기도 한다. 까마귀가 먹이를 잡는 모습을 닮았다고 하여 이 명칭이 붙여졌다. 1차 포에니 전쟁에서 카르타고군을 상대로 사용되었다. 충각을 사용한 전술 등 고대의 해전은 조선 기술이 매우 중요했지만, 이 병기를 사용함으로써 해전 경험이 전혀 없던 로마가 강력한 카르타고 해군을 격파할 수 있었다고 한다. 코버스는 폭 1.2미터, 길이 10미터 정도의 가교이며, 평상시에는 활차에 의해 선체 갑판위에 접혀 있다. 가교의 끝부분에는 날카로운 가 아래로 튀어나와 있어 해전에서 선체가 부딪쳤을 때에 활차를 사용하고 가교를 내려, 끝부분을 적함선의 갑판에 꽂아넣어, 승무원이 안전하게 적함선으로 이동할 수 있도록 했다. 로마의 군단병은 카르타고의 병사보다 백병전이 뛰어났으므로, 코버스를 통해 서투른 해전을 유리하게 전개할 수 있었다고 한다. 코버스에도 약점이 있었다고 알려져 있다. 한쪽의 중량이 늘어나서 선체의 무게 균형을 해치게 되어, 폭풍우 등의 경우에 배가 쉽게 전복하기도 했다. 실제로 기원전 255년과 기원전 249년에는 폭풍우에 의해 함대 둘이 거의 전멸했다. 또 전쟁을 통해서 로마의 해군도 해전에 익숙하게 되어, 전쟁 말기에는 사용하지 않게 되었다. (ko)
- Il corvo (dal latino corvus, "corvo") era un congegno di abbordaggio navale utilizzato dai Romani nelle battaglie navali della Prima Guerra Punica contro Cartagine. Nel libro III delle Storie, Polibio descrive il corvo come una passerella mobile larga 1,2 m e lunga 10,9 m, con un piccolo parapetto su entrambi i lati. Il ponte era dotato di uncini alle estremità che agganciavano la nave nemica, consentendo alla fanteria di combattere quasi come sulla terraferma. La nuova arma fu ideata per compensare la mancanza di esperienza in battaglie fra navi e consentì una tecnica di combattimento che permetteva di sfruttare la conoscenza delle tattiche di combattimento terrestri in cui Roma era maestra. L'efficienza di quest'arma fu provata per la prima volta nella battaglia di Milazzo, la prima vittoria navale romana; e continuò ad essere provata negli anni successivi, specialmente nella dura battaglia di Capo Ecnomo. In seguito, con la crescita dell'esperienza romana nella guerra navale, il corvo fu abbandonato a causa del suo impatto sulla navigabilità dei vascelli da guerra. (it)
- コルウスまたはコルバス (corvus) とは、共和政ローマ海軍の兵器の一種で、ガレー船に備え付けられた渡し板、もしくは梯子（架橋）である。「コルウス」はラテン語でカラスを意味し、そこから日本語訳ではカラスが使われることもある。カラスが餌を啄む姿に似ていることからこの名称が付けられた。 第一次ポエニ戦争でカルタゴ海軍に対抗するために作ったとされる。古代の海戦は、衝角を使った戦術など操船技術に強く依拠していた。海での戦いの経験が全くないに等しかったローマ海軍は、この兵器により、海戦を得意とする強力なカルタゴ海軍を打ち破ることができたといわれる（クリストファー・ロイド 訳・野中香方子 『137億年の物語 宇宙が始まってから今日までの全歴史』 文芸春秋 第18刷2014年 p.243.）。 ポリュビオスによれば、コルウスとは幅1.2メートル、長さ10メートル程度の架橋（艦上桟橋）であり、滑車により通常は船体の甲板上に折りたたんである。架橋の先端には鋭い爪が下方に伸びており、海戦で船体がぶつかった時に滑車を使って架橋を降ろし、先端を敵船の甲板に打ち込ませて固定し乗務員が安全に敵船に乗り移ることができるようにした。ローマの軍団兵はカルタゴの兵士よりも白兵戦に長けていたので、コルウスによって不慣れな海戦でも有利な展開に持ち込むことができたという。 コルウスにも弱点があったとされている。総重量が1トン近くにもなり、船体の重量バランスが不均等になり、嵐などの場合、簡単に船が転覆した。ボーンバッカーによれば排水量250m3の船舶では安定性を失うとしている。実際に紀元前255年と紀元前249年に嵐により艦隊2つがほとんど全滅、また戦争を通じてローマの海軍も海戦に慣れてくるようになり、戦争末期には使われなくなった。 (ja)
- De corvus (Lat.: raaf) was een Romeinse enterbrug, die de Romeinse marine in de Eerste Punische Oorlog tegen de Carhaagse oorlogsschepen gebruikte. De corvus was in de 3e eeuw v.Chr. een belangrijke militaire uitvinding van de Romeinse Republiek. In deze tijd beheerste Carthago de westelijke Middellandse Zee en was Rome een landmacht met weinig ervaring in maritieme oorlogsvoering. Omdat de Carthaagse vloot veel meer ervaring had met scheepsmanoeuvres om vijandelijke schepen te kunnen rammen bedachten de Romeinen de corvus. Dit was een soort loopplank met aan het uiteinde een ijzeren punt die aan boord van het vijandelijke schip geworpen kon worden, waarmee de twee schepen aan elkaar werden geklonken en de Romeinse soldaten het vijandelijke schip konden enteren. Hiermee werd de strijd in feite een gevecht op vaste bodem, waarbij de Romeinen in het voordeel waren. De corvus werd met groot succes toegepast in de Slag bij Mylae van 260 v.Chr. Iets later hadden de Romeinse galeien een houten toren op het voorschip met twee loopplanken. Ze werden uitgeworpen op het vijandelijk schip na de ramvaart. Zodoende konden er veel meer soldaten tegelijk overlopen naar het vijandelijk schip. De Griekse historicus Polybios beschrijft in het eerste boek van zijn Historiën de corvus als een brug van 1,2 meter breed en 10,9 meter lang met aan beide zijden een smalle balustrade. De corvus werd waarschijnlijk op de boeg van het schip gebruikt. Met een systeem van touwen en katrollen kon de brug omlaag en omhoog geklapt worden. Aan het uiteinde van de brug was aan de onderkant een gebogen haak bevestigd, waarmee de brug zich in de beplanking van het dek van een vijandelijk schip vastzette. De enterbrug kreeg de naam corvus "raaf" vanwege de gelijkenis van deze haak met de snavel van een raaf. De corvus werd maar enkele tientallen jaren gebruikt; na de Slag bij Kaap Ecnomus in 256 v.Chr. wordt deze niet meer vermeld. Waarschijnlijk hadden de Romeinen zich toen de kunst van oorlogsvoering op zee reeds eigen gemaakt. De Slag bij de Egadische Eilanden in 241 v.Chr. werd door de Romeinen zonder gebruik te maken van de corvus gewonnen, maar er zijn aanwijzingen dat de corvus gedurende de hele Eerste Punische Oorlog in gebruik was. (nl)
- Corvo (em latim: Corvus) era um dispositivo militar romano usado pelos navios de guerra durante a Primeira Guerra Púnica contra Cartago. Era como uma ponte de cerca de 1,2 m de largura e 10,9 m de comprimento. O dispositivo ficava provavelmente na proa do navio, onde um sistema de polias permitia que a ponte fosse levantada e abaixada. Havia uma ponta pesada na forma de um bico de pássaro no lado de baixo do dispositivo, daí o nome "corvo". A ponta foi projetada para perfurar a plataforma do navio inimigo quando o corvo fosse abaixado. Assim o navio inimigo ficava preso ao romano, permitindo que os legionários invadissem e tomassem a embarcação. No século III a.C., Roma não era um poder naval e tinha quase nenhuma experiência na guerra no mar. De fato, antes da Primeira Guerra Púnica, a República Romana não tinha feito nenhuma campanha fora da península Itálica. A força militar da república estava na terra, e suas maiores virtudes eram a disciplina e a coragem de seus soldados. O corvo permitiu que usasse seu exército contra a marinha superior de Cartago. Com a ajuda do dispositivo, os romanos ganharam diversas batalhas, dentre as quais a de Milas, Sulci, Tindaris, e Ecnomo. Apesar de suas vantagens, o corvo teve inconvenientes sérios: atualmente se sabe que seu peso na proa comprometia a navegabilidade dos navios. Roma perdeu quase duas frotas inteiras em tempestades em 255 a.C. e em 249 a.C., em grande parte devido à instabilidade causada pelo dispositivo. Estas perdas foram provavelmente a razão principal para o abandono do corvo no projeto dos navios no fim da guerra. Enquanto as táticas navais romanas melhoraram e seus grupos se tornaram mais experientes, a vantagem do corvo na batalha não mais compensou o risco envolvido em usá-lo. A Batalha das Ilhas Égadas, que decidiu a Primeira Guerra Púnica foi ganha aparentemente sem o dispositivo, porém uma evolução, chamada , foi usada na batalha de Nauloco. (pt)
- Kruk (łac. corvus) – ruchomy pomost abordażowy, wprowadzony przez flotę rzymską w okresie wojen punickich. Miał postać trapu o długości 6 sążni (około 11 metrów) i szerokości 4 stóp (około 1,3 metra). Po obu stronach zabezpieczony był wysoką do kolan balustradą i zakończony żelaznymi hakami. Mocowany obrotowo na dziobie okrętu. Podnoszony i opuszczany za pomocą wysokiego na 4 sążnie (około 7,4-8 metrów) słupa oraz systemu lin i wielokrążków. Konstrukcja pozwalała na obrót pomostu w zakresie 300 stopni, mógł być więc opuszczany z obu burt w przedniej części okrętu. Haki wbijały się w pokład okrętu przeciwnika. Po tak ustabilizowanym trapie legioniści dwójkami dostawali się na wrogi okręt. Dzięki tej metodzie abordażu Rzymianie, przez zdyscyplinowanie i wyszkolenie swoich żołnierzy w walce wręcz, mogli zrekompensować początkowe małe doświadczenie w wojnie na morzu. Po raz pierwszy kruki zostały zamontowane na okrętach rzymskich w 260 p.n.e. w Messanie. Użyte bojowo niedługo potem w bitwie pod Mylae, a następnie w bitwie koło przylądka Eknomos w 256 p.n.e. Walnie przyczyniły się do zwycięstw Rzymian. Jednak Kartagińczycy opanowali metody walki z krukami, przestał więc działać czynnik zaskoczenia. Kruki powodowały wzrost wagi okrętu, a przez to zmniejszenie jego zwrotności. Wraz ze wzrostem doświadczenia marynarki rzymskiej zrezygnowano z ich użycia około 255 p.n.e. Po bitwie koło przylądka Eknomos nie są już wymieniane w źródłach z epoki. Według niektórych historyków przyczyną dużych strat floty rzymskiej w sztormach w 255 p.n.e. i 249 p.n.e. była niestateczność okrętów spowodowana zamontowaniem kruków, lecz zdaniem innych ich wpływ na stateczność dużych okrętów był minimalny. (pl)
- Абордажний ворон (лат. corvus — «ворон») — обладнання, що застосовувалося в римському флоті для абордажного бою. Широко відомий з часів Першої Пунічної війни проти Карфагену. У своїй третій книзі циклу «Історія» Полібій описує цей різновид як міст 1,2 метра завширшки й 10,9 метрів довжиною з невисокими поручнями з обох сторін. Ймовірно, «ворон» у вигляді перекидного мосту встановлювали на носі корабля. Одна його сторона прикріплювалася до нижньої частини спеціального стовпа, а друга була з'єднана з цим стовпом мотузкою. При ослабленні мотузки ворон опускався на ворожий корабель. У передній частині «ворона», на його нижній поверхні, закріплювали великий залізний гак або шип, що надавало передній частині трапа дзьобоподібної форми (звідси й назва «ворон»). Крюк був зроблений таким чином, щоб пробити палубу корабля противника при спуску «ворона», що забезпечувало міцне зчеплення суден і вільний прохід для римської морської піхоти (лат. manipularii). У III столітті до н. е. Рим не мав ні могутнього військово-морського флоту, ні великого досвіду морських воєн. Ба більше, до Першої Пунічної війни, Римська республіка не починала військових кампаній за межами Апеннінського півострова. Військові сили Республіки були винятково сухопутними, а визначальними компонентами цих сил були дисципліна і мужність римських солдатів. «ворон» несподівано дозволив Риму протиставити свої сухопутні сили морським силам Карфагену, які перевершували римський військовий флот. Застосування римлянами абордажної тактики спрацювало — вони виграли кілька битв, найбільш значними з яких були битва при Мілах, , битва при мисі Екном, а також . Попри ряд переваг, у «ворона» були й серйозні недоліки: сучасні експерименти показали, що вага «ворона» повинна була негативно позначатися на морехідних якостях корабля, на якому він встановлювався. Римляни майже повністю втратили два своїх флоти в штормах 255 до н. е. та 249 до н. е., значною мірою через зменшену остійність кораблів, викликану цими пристроями. Ймовірно, такі втрати стали основною причиною відмови від використання «ворона» при проектуванні кораблів до кінця Першої Пунічної війни. У міру вдосконалення римської військово-морської тактики й набору більш досвідчених суднових команд, перевага «ворона» в битвах більше не переважує ризик його використання. «ворон» не згадується в джерелах того періоду після битви при мисі Екном, а битва при Егатських островах, яка й вирішила долю Першої Пунічної війни, вже достеменно велася без використання «воронів». Проте, пізніше, в , римляни застосовували пристрої під назвою гарпаг, які були зроблені на основі «ворона». (uk)
- Аборда́жный во́рон (также Корвус; лат. corvus — ворон) — приспособление, применявшееся в римском флоте для абордажного боя. Широко известен со времён Первой Пунической войны против Карфагена. В своей третьей книге цикла «История» Полибий описывает эту разновидность как мост 1,2 метра шириной и 10,9 метров длиной с невысокими перилами с обеих сторон. Вероятно, «ворон» в виде перекидного моста устанавливали на носу корабля. Одна его сторона прикреплялась к нижней части специального столба, а вторая была соединена с этим столбом верёвкой. При ослаблении верёвки ворон опускался на неприятельский корабль. В передней части «ворона», на его нижней поверхности, закрепляли большой железный крюк или шип, что придавало передней части трапа клювообразную форму (отсюда и название «ворон»). Крюк был сделан так, чтобы пробить палубу корабля противника при спуске «ворона», что обеспечивало крепкую сцепку судов и свободный проход для римской морской пехоты (manipularii). В III веке до н. э. Рим не имел ни могучего военно-морского флота, ни большого опыта морских войн. Более того, до Первой Пунической войны Римская республика не начинала военных кампаний за пределами Апеннинского полуострова. Военная сила Республики были исключительно сухопутной, а определяющими компонентами этой силы были дисциплина и мужество римских солдат. «Ворон» неожиданно позволил Риму противопоставить свои сухопутные силы морским силам Карфагена, которые превосходили римский военный флот. Применение римлянами абордажной тактики сработало — они выиграли несколько битв, наиболее значительными из которых были битва при Милах, , битва при мысе Экном, а также . Несмотря на ряд преимуществ, у «ворона» были и серьёзные недостатки: современные эксперименты показали, что вес «ворона» должен был негативно сказываться на мореходных качествах судна, на который он устанавливался. Римляне почти полностью потеряли два своих флота в штормах 255 до н. э. и 249 до н. э., в значительной степени по причине неустойчивости судов, вызванной этими устройствами. Вероятно, такие потери стали основной причиной отказа от использования «ворона» при проектировании кораблей к концу Первой Пунической войны. По мере совершенствования римской военно-морской тактики и набора более опытных судовых команд, преимущество «ворона» в битвах больше не перевешивало риск его использования. «Ворон» не упоминается в источниках того периода после битвы при мысе Экном, а битва при Эгатских островах, которая и решила судьбу Первой Пунической войны, уже точно велась без использования «воронов». Тем не менее, позднее, в ходе второй Пунической войны в битве при Ноле, римляне применяли устройства под названием гарпаг (harpax), которые были сделаны на основе «ворона». (ru)
- 乌鸦吊桥（拉丁語：corvus），又称为接舷吊桥，是罗马海军在第一次布匿战争对抗迦太基时在战船上所设的一种装置。 根据波利比奥斯《历史》记载，这种吊桥宽1.2米、长10.9米，两侧设有小栏杆。船头的滑轮和帆杆使吊桥得以升降。吊桥的前端有一形似鸟喙的重型铁钉。当吊桥下落时铁钉可以刺入敌船的甲板，使得两船相互固定，从而为罗马士兵进入敌船提供了通道。 公元前3世纪的罗马并非海上强国，十分缺乏海战经验。在第一次布匿战争前，罗马共和国还未曾在意大利半岛之外作过战。罗马军队的强项是陆地作战，以其遵守纪律且骁勇善战的步兵而著称，但是陆军的优势在海上无法施展。用乌鸦吊桥可以让海船上的陆战兵对敌方进行登船格斗，使得罗马海军可以利用陆军步兵的优势匹敌强大的迦太基海军。罗马运用吊桥战术赢得过多次战役，其中包括、、、等知名战役。 尽管乌鸦吊桥有其长处，但也不乏缺点：它不适用在大风大浪中使用，因为两船的固定连接会危及两方的船体结构。因而在风浪大的海上航行时，吊桥便被弃用。代尔夫特理工大学船舶工程教授Bonebaker根据吊桥大约一吨的推算重量认为，排水量约250立方米的罗马五层橹船（Quinquereme）的稳定性不会因此而受很大影响。 而另外一些历史学家则认为吊桥的重量影响了战船的适航性，罗马在前255年和前249年因为风暴而几乎完全丧失的两大舰队在很大程度上就是因为吊桥导致的不稳定。随着罗马海上作战能力的增强以及士兵经验的增多，后来吊桥不再被使用。在埃克诺穆斯角战役之后就没有了吊桥使用的记载，在决定第一次布匿战争胜败的埃加迪群岛战役中罗马就是在没有吊桥的情况下取胜的。 不过公元前36年中阿格里帕就使用了一种类似乌鸦吊桥的装置，名为“哈尔巴”（harpax）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- The corvus (meaning "crow" or "raven" in Latin) was a Roman naval boarding device used in sea battles against Carthage during the First Punic War. (en)
- Le corbeau, en latin corvus (au pluriel corvi), ou harpago, est un système d'abordage qui a été employé par la marine romaine lors d'affrontements navals durant la première guerre punique entre les Romains et Carthage. (fr)
- El corvus era una arma de la marina de guerra romana destinada a l'abordatge. Segons diu Polibi, el cònsol Gai Duili va inventar mecanisme per assaltar les naus enemigues. Era un màstil de set metres col·locat en la proa del vaixell una mica inclinat cap endavant. Amb dues politges, i en el mig d'una corda que passava per la primera, es podia aixecar o baixar un pont llevador que es movia cap endalt i cap avall per mitjà d'un petit trinquet. Aquest estava subjecte, i per una segona politja passava una altra corda, en l'extrem de la qual hi havia lligat un contrapès que queia al vaixell enemic, perforant la coberta i subjectant el vaixell. Quan l'arpó o el piló s'encadenava als vaixells enemics i els dos costats s'ajuntaven els soldats romans saltaven a l'abordatge. Els primers soldats que (ca)
- Havran (latinsky Corvus) bylo zařízení k zahákování lodí, které používali Římané na počátku punských válek. Jednalo se o masivní vyloďovací můstek s mohutným bodcem, který se spustil na nepřátelskou loď. Bodec se do dřevěné paluby zaryl, čímž lodě držely u sebe a římští vojáci mohli po můstku přeběhnout na nepřátelskou loď. Římané totiž nebyli až tak dobrými námořníky, ale o to lepší měli válečnou pěchotu. Corvus tedy měnil bitvu lodí v bitvu pěchoty. Proto Římaně koncepci havrana zcela opustili a rozhodující námořní vítězství v bitvě u Aegatských ostrovů už získali bez nich. (cs)
- Ein Corvus (was im lateinischen Rabe, aber auch Mauerhaken bedeutet) war eine römische Enterbrücke, die in der Seekriegsführung im Ersten Punischen Krieg gegen Karthago zum Einsatz kam. Im ersten Buch seiner römischen Geschichte (Pragmateia) beschreibt Polybios den corvus als eine Brücke, die 1,2 Meter breit und 10,9 Meter lang war, mit einer schmalen Brüstung an beiden Seiten. Die Vorrichtung wurde vermutlich im Bug des Schiffes benutzt, wo ein System von Seilzügen es erlaubte, die Brücke hinauf- und herunterzufahren. Am anderen Ende des Geräts, unter der Brücke, war ein schwerer, wie ein Schnabel geformter Dorn (daher der Name), der sich in der Beplankung an Deck des gegnerischen Schiffes festfressen sollte, wenn der corvus von der römischen Seite herabgelassen wurde. Das System schuf ei (de)
- El corvus (que a la lengua española se traduciría como cuervo) era un arma de la marina de guerra romana destinada al abordaje. De origen griego, era una especie de garfio con que se enganchaba a los buques enemigos. Tras las guerras púnicas y la batalla del Cabo Ecnomo (256 a. C.) ya nunca más se volvió a utilizar este invento, dejando de ser mencionado en las fuentes clásicas, debido principalmente a la mayor pericia en otras técnicas de combate y a que restaba estabilidad a los barcos frente a tempestades. (es)
- Il corvo (dal latino corvus, "corvo") era un congegno di abbordaggio navale utilizzato dai Romani nelle battaglie navali della Prima Guerra Punica contro Cartagine. Nel libro III delle Storie, Polibio descrive il corvo come una passerella mobile larga 1,2 m e lunga 10,9 m, con un piccolo parapetto su entrambi i lati. Il ponte era dotato di uncini alle estremità che agganciavano la nave nemica, consentendo alla fanteria di combattere quasi come sulla terraferma. (it)
- 코버스(라틴어: corvus→까마귀)는 고대 로마 해군이 1차 포에니 전쟁 당시 사용한, 다른 배에 다리를 놓는 장치이다. 하르파고(harpago)라고도 한다. 코버스는 라틴어로 까마귀를 의미하며, 그에 따라 까마귀라고 번역하기도 한다. 까마귀가 먹이를 잡는 모습을 닮았다고 하여 이 명칭이 붙여졌다. 1차 포에니 전쟁에서 카르타고군을 상대로 사용되었다. 충각을 사용한 전술 등 고대의 해전은 조선 기술이 매우 중요했지만, 이 병기를 사용함으로써 해전 경험이 전혀 없던 로마가 강력한 카르타고 해군을 격파할 수 있었다고 한다. 코버스는 폭 1.2미터, 길이 10미터 정도의 가교이며, 평상시에는 활차에 의해 선체 갑판위에 접혀 있다. 가교의 끝부분에는 날카로운 가 아래로 튀어나와 있어 해전에서 선체가 부딪쳤을 때에 활차를 사용하고 가교를 내려, 끝부분을 적함선의 갑판에 꽂아넣어, 승무원이 안전하게 적함선으로 이동할 수 있도록 했다. 로마의 군단병은 카르타고의 병사보다 백병전이 뛰어났으므로, 코버스를 통해 서투른 해전을 유리하게 전개할 수 있었다고 한다. (ko)
- De corvus (Lat.: raaf) was een Romeinse enterbrug, die de Romeinse marine in de Eerste Punische Oorlog tegen de Carhaagse oorlogsschepen gebruikte. De corvus was in de 3e eeuw v.Chr. een belangrijke militaire uitvinding van de Romeinse Republiek. In deze tijd beheerste Carthago de westelijke Middellandse Zee en was Rome een landmacht met weinig ervaring in maritieme oorlogsvoering. Omdat de Carthaagse vloot veel meer ervaring had met scheepsmanoeuvres om vijandelijke schepen te kunnen rammen bedachten de Romeinen de corvus. Dit was een soort loopplank met aan het uiteinde een ijzeren punt die aan boord van het vijandelijke schip geworpen kon worden, waarmee de twee schepen aan elkaar werden geklonken en de Romeinse soldaten het vijandelijke schip konden enteren. Hiermee werd de strijd in f (nl)
- コルウスまたはコルバス (corvus) とは、共和政ローマ海軍の兵器の一種で、ガレー船に備え付けられた渡し板、もしくは梯子（架橋）である。「コルウス」はラテン語でカラスを意味し、そこから日本語訳ではカラスが使われることもある。カラスが餌を啄む姿に似ていることからこの名称が付けられた。 第一次ポエニ戦争でカルタゴ海軍に対抗するために作ったとされる。古代の海戦は、衝角を使った戦術など操船技術に強く依拠していた。海での戦いの経験が全くないに等しかったローマ海軍は、この兵器により、海戦を得意とする強力なカルタゴ海軍を打ち破ることができたといわれる（クリストファー・ロイド 訳・野中香方子 『137億年の物語 宇宙が始まってから今日までの全歴史』 文芸春秋 第18刷2014年 p.243.）。 ポリュビオスによれば、コルウスとは幅1.2メートル、長さ10メートル程度の架橋（艦上桟橋）であり、滑車により通常は船体の甲板上に折りたたんである。架橋の先端には鋭い爪が下方に伸びており、海戦で船体がぶつかった時に滑車を使って架橋を降ろし、先端を敵船の甲板に打ち込ませて固定し乗務員が安全に敵船に乗り移ることができるようにした。ローマの軍団兵はカルタゴの兵士よりも白兵戦に長けていたので、コルウスによって不慣れな海戦でも有利な展開に持ち込むことができたという。 (ja)
- Kruk (łac. corvus) – ruchomy pomost abordażowy, wprowadzony przez flotę rzymską w okresie wojen punickich. Miał postać trapu o długości 6 sążni (około 11 metrów) i szerokości 4 stóp (około 1,3 metra). Po obu stronach zabezpieczony był wysoką do kolan balustradą i zakończony żelaznymi hakami. Mocowany obrotowo na dziobie okrętu. Podnoszony i opuszczany za pomocą wysokiego na 4 sążnie (około 7,4-8 metrów) słupa oraz systemu lin i wielokrążków. (pl)
- Аборда́жный во́рон (также Корвус; лат. corvus — ворон) — приспособление, применявшееся в римском флоте для абордажного боя. Широко известен со времён Первой Пунической войны против Карфагена. В своей третьей книге цикла «История» Полибий описывает эту разновидность как мост 1,2 метра шириной и 10,9 метров длиной с невысокими перилами с обеих сторон. Вероятно, «ворон» в виде перекидного моста устанавливали на носу корабля. Одна его сторона прикреплялась к нижней части специального столба, а вторая была соединена с этим столбом верёвкой. При ослаблении верёвки ворон опускался на неприятельский корабль. В передней части «ворона», на его нижней поверхности, закрепляли большой железный крюк или шип, что придавало передней части трапа клювообразную форму (отсюда и название «ворон»). Крюк был сд (ru)
- Corvo (em latim: Corvus) era um dispositivo militar romano usado pelos navios de guerra durante a Primeira Guerra Púnica contra Cartago. Era como uma ponte de cerca de 1,2 m de largura e 10,9 m de comprimento. O dispositivo ficava provavelmente na proa do navio, onde um sistema de polias permitia que a ponte fosse levantada e abaixada. Havia uma ponta pesada na forma de um bico de pássaro no lado de baixo do dispositivo, daí o nome "corvo". A ponta foi projetada para perfurar a plataforma do navio inimigo quando o corvo fosse abaixado. Assim o navio inimigo ficava preso ao romano, permitindo que os legionários invadissem e tomassem a embarcação. (pt)
- Абордажний ворон (лат. corvus — «ворон») — обладнання, що застосовувалося в римському флоті для абордажного бою. Широко відомий з часів Першої Пунічної війни проти Карфагену. У своїй третій книзі циклу «Історія» Полібій описує цей різновид як міст 1,2 метра завширшки й 10,9 метрів довжиною з невисокими поручнями з обох сторін. Ймовірно, «ворон» у вигляді перекидного мосту встановлювали на носі корабля. Одна його сторона прикріплювалася до нижньої частини спеціального стовпа, а друга була з'єднана з цим стовпом мотузкою. При ослабленні мотузки ворон опускався на ворожий корабель. У передній частині «ворона», на його нижній поверхні, закріплювали великий залізний гак або шип, що надавало передній частині трапа дзьобоподібної форми (звідси й назва «ворон»). Крюк був зроблений таким чином, що (uk)
- 乌鸦吊桥（拉丁語：corvus），又称为接舷吊桥，是罗马海军在第一次布匿战争对抗迦太基时在战船上所设的一种装置。 根据波利比奥斯《历史》记载，这种吊桥宽1.2米、长10.9米，两侧设有小栏杆。船头的滑轮和帆杆使吊桥得以升降。吊桥的前端有一形似鸟喙的重型铁钉。当吊桥下落时铁钉可以刺入敌船的甲板，使得两船相互固定，从而为罗马士兵进入敌船提供了通道。 公元前3世纪的罗马并非海上强国，十分缺乏海战经验。在第一次布匿战争前，罗马共和国还未曾在意大利半岛之外作过战。罗马军队的强项是陆地作战，以其遵守纪律且骁勇善战的步兵而著称，但是陆军的优势在海上无法施展。用乌鸦吊桥可以让海船上的陆战兵对敌方进行登船格斗，使得罗马海军可以利用陆军步兵的优势匹敌强大的迦太基海军。罗马运用吊桥战术赢得过多次战役，其中包括、、、等知名战役。 尽管乌鸦吊桥有其长处，但也不乏缺点：它不适用在大风大浪中使用，因为两船的固定连接会危及两方的船体结构。因而在风浪大的海上航行时，吊桥便被弃用。代尔夫特理工大学船舶工程教授Bonebaker根据吊桥大约一吨的推算重量认为，排水量约250立方米的罗马五层橹船（Quinquereme）的稳定性不会因此而受很大影响。 不过公元前36年中阿格里帕就使用了一种类似乌鸦吊桥的装置，名为“哈尔巴”（harpax）。 (zh)
|
