| dbo:abstract
|
- Els drets civils, segons la terminologia d'origen anglosaxó, són les proteccions i els privilegis de la llibertat personal donades a tots els ciutadans per llei. Els drets civils es distingeixen dels drets humans o els drets naturals en què aquests són drets que les persones tenen, mentre que els drets humans o naturals són drets que molts intel·lectuals creuen que les persones haurien de tenir. Per exemple, el filòsof John Locke (1632-1704) va proposar la teoria que els drets naturals de la vida, la llibertat i la propietat haurien d'emergir com a drets civils i ser protegits per l'estat com un aspecte del contracte social amb els ciutadans. D'altres han dit que els humans adquirim drets com un regal inalienable de Déu o com un do atorgat per la natural abans que cap govern fos mai format. Les lleis que garanteixen els drets civils poden ser escrites, derivades de la tradició o implícites. Als Estats Units i a la majoria de països de l'Europa continental, els drets hi són escrits. Als EUA, per exemple, les lleis que protegeixen els drets civils apareixen a la Constitució, en estatuts federals, en les constitucions i estatuts dels estats i fins i tot en els ajuntaments de comtats i ciutats. Al Regne Unit, en canvi, aquests drets són normalment garantits per tradició i no són posats per escrit en cap llei. Els drets implícits són aquells que un tribunal pot creure que existeixen encara que no estiguin explícitament en la llei escrita o en la tradició, ja que s'interpreta que un dret escrit o costumari ha d'incloure sempre el dret que s'hi implica. Un exemple famós (i polèmic) d'un dret implícit a la Constitució estatunidenca és el que la Cort Suprema dels Estats Units trobà al cas de Roe contra Wade. Els estats i els governs locals poden estendre els drets civils més enllà de la constitució, però no poden llevar cap dret que estigui observat per la mateixa constitució americana. Per exemple, en algunes ciutats americanes està prohibit per llei discriminar algú basant-se en la seva orientació sexual, així expandint els drets civils dels homosexuals, en canvi, les ciutats que creen districtes escolars de manera que la planificació de districtes discrimina persones per raons ètniques o racials és considerat anticonstitucional. Els estats normalment mantenen els drets civils per sobre de la llei federal, com per exemple l'article 21 de la constitució de l'estat de Maryland, que diu que en un jurat ha de tenir un veredicte per tal de trobar culpable a algú per un delicte. Exemples de drets i llibertats civils inclouen el dret de , el dret a la privacitat, el dret a la investigació justa i a un judici en cas de ser sospitós d'un delicte, i els drets generalment més basats en la constitució com el dret al vot, el dret a la , el dret a la vida, el dret a la i a les lleis anti-discriminatòries. Amb l'avançament de les societats cap a la redacció de les constitucions formals escrites, alguns dels drets civils més importants foren garantits als ciutadans. Quan aquests foren trobats inadequats, els moviments pels drets civils emergiren com a vehicle per reclamar protecció d'igualtat per a tots els ciutadans i per demanar noves lleis que limitessin els efectes de les discriminacions vigents. Els drets civils poden referir-se, en un sentit, al tractament de tots els ciutadans com a iguals sense discriminació de cap mena, o es pot referir a les lleis que invoquen demandes de llibertat positiva. (ca)
- Občanská práva nebo též občanské svobody jsou ta základní práva a svobody, která příslušejí občanům daného státu či jiné občanské korporace. Tím se odlišují od lidských práv, která demokratické státy zaručují všem lidem, tedy i cizincům. Příkladem občanského práva, které (zpravidla) cizincům nepřísluší, ani když jsou obyvateli daného státu, je volební právo, které je jedním ze základních politických práv. (cs)
- الحقوق المدنية، الحقوق السياسية، أو «الحقوق المدنية والسياسية» هي الحماية والامتيازات للسلطة الشخصية لجميع المواطنين بموجب القانون. تتميز الحقوق المدنية من «حقوق الإنسان» أو «الحقوق الطبيعية»؛ فالحقوق المدنية هي الحقوق التي منحت من قبل الدولة لجميع المواطنين ضمن الحدود الإقليمية، في حين أن الحقوق الطبيعية أو حقوق الإنسان هي ما يدعوا العديد من العلماء أن الأفراد لهم الحقوق الطبيعية أو حقوق الإنسان بالطبيعة لمن يولدون. على سبيل المثال، الفيلسوف جون لوك (1632—1704) جادل بأن من الطبيعي أن يكون للإنسان حق في الحياة والحرية والملكية وينبغي تحويلها إلى الحقوق المدنية وتحميها الدولة ذات السيادة بوصفها جانباً من جوانب العقد الاجتماعي. قال آخرون ان اكتساب الناس الحقوق غير القابلة للتصرف هدية من الله أو في وقت من قبل الطبيعة. (ar)
- Civil and political rights are a class of rights that protect individuals' freedom from infringement by governments, social organizations, and private individuals. They ensure one's entitlement to participate in the civil and political life of society and the state without discrimination or repression. Civil rights include the ensuring of peoples' physical and mental integrity, life, and safety; protection from discrimination on grounds such as sex, race, sexual orientation, national origin, color, age, political affiliation, ethnicity, social class, religion, and disability; and individual rights such as privacy and the freedom of thought, speech, religion, press, assembly, and movement. Political rights include natural justice (procedural fairness) in law, such as the rights of the accused, including the right to a fair trial; due process; the right to seek redress or a legal remedy; and rights of participation in civil society and politics such as freedom of association, the right to assemble, the right to petition, the right of self-defense, and the right to vote. Civil and political rights form the original and main part of international human rights. They comprise the first portion of the 1948 Universal Declaration of Human Rights (with economic, social, and cultural rights comprising the second portion). The theory of three generations of human rights considers this group of rights to be "first-generation rights", and the theory of negative and positive rights considers them to be generally negative rights. (en)
- Die Bürgerrechte sind die Rechte, die sich auf das Verhältnis zwischen Bürger und Staat beziehen. In der Europäischen Union (EU) sind diese als kleiner Teil der Charta der Grundrechte der Europäischen Union in den Art. 39–46 definiert: Wahlrecht auf EU- und kommunaler Ebene, Recht auf eine gute Verwaltung, Recht auf Zugang zu Dokumentationen, Bürgerbeauftragte, Petitionsrecht, Freizügigkeit und diplomatischer Schutz. (de)
- Eskubide zibil eta politikoak modu bateratuan aztertu ohi diren bi eskubide kategoria dira. Oro har, norbanakoen askatasunak babesten dituzten eskubideak dira, botereak (dela gobernuena, dela beste edozein eragile politiko publiko edo pribaturena) legez kanpo (errepresioa) haustetik babesten dituztenak, eta herritarrek Estatuaren bizitza zibilean eta politikoan berdintasun-baldintzetan eta diskriminaziorik gabe parte hartzeko duten gaitasuna bermatzen dutenak. (eu)
- Los derechos civiles y políticos son dos categorías de derechos que a veces suelen estudiarse de forma conjunta. En general, son derechos que protegen las libertades individuales de su quebrantamiento ilegal por parte del poder , y garantizan la capacidad del ciudadano para participar en la vida civil y política del Estado en condiciones de igualdad, y sin discriminación. Los derechos civiles son los reconocidos por todos los ciudadanos y por la ley; y en ello se distinguen de los derechos humanos y de los derechos naturales. Los derechos civiles son concedidos dentro de un Estado, mientras que los derechos naturales o los derechos humanos son internacionales, y, se tienen, o bien por el mero hecho de nacer, según la teoría iusnaturalista, o bien por la mera constitución de la sociedad, según la teoría contractualista (el iuspositivismo, que separa moral y derecho, no se plantea la existencia de derechos naturales). John Locke sostuvo que los derechos naturales a la vida, la libertad y la propiedad debían ser convertidos en derechos civiles y protegerse por el Estado soberano como aspecto del contrato social (derechos constitucionales). Los derechos políticos constituyen la primera porción de la Declaración Universal de Derechos Humanos de 1948 (así como los derechos económicos, sociales y culturales comprenden la segunda parte). La teoría de las tres generaciones de derechos humanos considera a este grupo de derechos como los "derechos de primera generación", y la teoría de los derechos negativos y positivos (libertad negativa y positiva) los designa como derechos negativos. No obstante, en cuanto los derechos sociales o positivosse justifican en la reparación de deficiencias que obstaculizan gravemente el ejercicio de la plena condición de ciudadano, son también "civiles", al tener su correspondiente definición precisa en la contrapartida de una obligación establecida por parte de los poderes públicos. La Convención Americana sobre Derechos Humanos establece en su Capítulo II de Derechos Civiles y Políticos los siguientes derechos y libertades: reconocimiento de la personalidad jurídica, derecho a la vida, la integridad y libertad personal, la prohibición de la esclavitud y la servidumbre, garantías judiciales, principio de legalidad y retroactividad, derecho de indemnización, protección de la honra y la dignidad, libertad de conciencia y de religión, libertad de pensamiento y de expresión, derecho de rectificación o respuesta, derecho de reunión, libertad de asociación, protección a la familia, derecho al nombre, derechos del niño, derecho a la nacionalidad, derecho a la propiedad, derecho de circulación y de residencia, derechos políticos, igualdad ante la ley y protección judicial. El Pacto Internacional de Derechos Civiles y Políticos de 1966 incluye el "derecho de libre determinación" de "todos los pueblos". Los llamados "derechos colectivos", por oposición a los "derechos individuales", están entre los "derechos de tercera generación" según la teoría de las tres generaciones de derechos. Según parte de la doctrina, estos derechos no son susceptibles de jerarquización, pues son indivisibles e interdependientes. Para otra parte de la doctrina (Bidart, Rosatti, Ekmekdjian, Riofrío) es posible establecer criterios lógicos, cronológicos, axiológicos, normativos, entre otros, para establecer algún tipo de jerarquía, abstracta o concreta, de los derechos. La tesis más aceptada es que el peso específico del derecho y la determinación de cuál derecho ha de prevalecer en un balanceo de derechos, ha de hacerse en el caso concreto. (es)
- Hak Sipil adalah hak kebebasan fundamental yang diperoleh sebagai dari keberadaan seorang manusia. Arti kata sipil adalah kelas yang melindungi hak-hak kebebasan individu dari pelanggaran yang tidak beralasan oleh pemerintah dan organisasi swasta, dan memastikan kemampuan seseorang untuk berpartisipasi dalam kehidupan sipil dan politik negara tanpa diskriminasi atau penindasan. Perjuangan penegakan hak-hak sipil dan politik telah dimulai jauh sebelum hak-hak tersebut dijamin dalam Konvenan Internasional. Hak-hak sipil yang ada di setiap negara dijamin secara konstitusional. Hak-hak sipil bervariasi di setiap negara karena perbedaan dalam demokrasi, tetapi mungkin untuk menunjukkan beberapa hak-hak sipil yang sebagian besar tetap umum. Beberapa hak-hak sipil universal dikenal seseorang adalah kebebasan berbicara, berpikir dan berekspresi, agama serta pengadilan yang adil dan tidak memihak. (in)
- Les droits civiques désignent les protections et privilèges des libertés fondamentales accordés à tous les citoyens par la loi contre toutes les discriminations. (fr)
- 公民権（こうみんけん、英語: Franchise）とは、政治における参政権の一種である。公職に関する選挙権・被選挙権を通じて民意を反映する地位や資格、公務員として任用される権利（公務就任権）などの総称で、市民権とほぼ同じ意味である。 (ja)
- 민권(民權, civil rights)과 참정권(參政權, political rights)은 어떤 개인의 자유를 정부를 비롯한 사회 기관이나 다른 개인으로부터 지키기 위한 권리들이다. 이 권리들은 개인이 차별이나 없이 사회와 국가 내에서 생활(civil life)과 정치(political life)를 영위할 수 있는 능력을 담보한다. 민권에는 신체 및 정신의 보전권, 생존권, , 그리고 인종, 성별, 성적지향, 성정체성, 국적, 피부색, 나이, 정치성향, 민족, 종교, 장애여부 등에 의한 차별로부터 보호받을 권리가 포함된다. 그리고 사생활 보장권, 사상, 표현, 종교, 언론, 집회, 거주이전에 관한 자유권 같은 도 민권에 속한다. 참정권은 , , 적법절차에 따라 대우받을 권리, 를 받을 권리 등 법 앞의 평등을 보장하는 권리들과, 집회, 결사의 자유권, 청원권, 자위권, 투표권 등 시민사회와 정치에 하기 위한 권리들로 이루어진다. 민권과 참정권은 국제 인권의 기초이며 가장 중요한 부분이다. 1948년 세계 인권 선언의 첫 부분을 차지했다. 에서는 이 민권과 참정권을 통틀어 "제1세대 인권"이라고 한다. (ko)
- Burgerrechten zijn rechten die door nationale en internationale overheden (zoals de Verenigde Naties) gegarandeerd behoren te worden, en die de burgers van een bepaald land of gebied zekere garanties verschaffen. Voorbeelden zijn het recht op privacy, demonstratie en een eerlijk proces wanneer men aangeklaagd wordt. Een andere voorbeeld dat de rechtsstaat dient is het recht om niet tegen zijn wil te worden afgehouden van de rechter die de wet hem toekent (artikel 17 Grondwet, het Jus de non evocando-beginsel). In veel landen zijn bepaalde burgerrechten als grondrechten verankerd in de grondwet, zoals het actief en passief kiesrecht en bescherming tegen discriminatie. Wereldwijd bestaan er vele burgerrechtenbewegingen die vaak door middel van politieke actie en ook langs gerechtelijke weg proberen die rechten aan te passen of uit te breiden. (nl)
- I diritti civili sono l'insieme delle libertà e delle prerogative garantite alle persone fisiche; la loro violazione può comportare grandi problemi morali alla comunità e alle persone stesse. Non riguardano solo il singolo individuo, ma possono estendersi alle organizzazioni di cui il cittadino fa parte (per esempio, le associazioni, anche politiche). Possono configurarsi quindi come tutele basilari della persona, garantite, oggi, in primo luogo dalla Costituzione e disciplinate successivamente dalla legge. (it)
- Prawa obywatelskie – konstytucyjnie zagwarantowane prawa obywatela danego państwa, których celem jest ochrona jego interesów. W odróżnieniu od praw człowieka, prawa obywatelskie są prawami o charakterze publicznym, pozostają bowiem w relacji między państwem a obywatelem. Najważniejsze z nich to prawo do pracy, prawo do nauki i prawo wyborcze. Wyróżnia się także prawo polityczne i prawo ekonomiczne. W polskiej konstytucji prawa obywatelskie zapisane są w rozdziale II. (pl)
- Os direitos políticos se referem a um conjunto de regras constitucionalmente fixadas, referentes à participação popular no processo político. Dizem, em outras palavras, à atuação do cidadão na vida pública de determinado país. Correspondem ao direito de sufrágio, em suas diversas manifestações, bem como a outros direitos de participação no processo político. Este conjunto de direitos varia conforme o país, e encontra-se intimamente vinculado ao regime político e sistemas eleitoral e partidário instituídos em cada estado. (pt)
- Medborgerliga rättigheter eller civila rättigheter är rättigheter som lagen garanterar en stats alla medborgare. Mer eller mindre organiserade rörelser som har kämpat för lika medborgerliga rättigheter för alla medborgare i ett land och mot diskriminering kallas ofta för medborgarrättsrörelser. De medborgerliga rättigheter skyddas av FN:s deklaration om de mänskliga rättigheterna och FN:s konvention om civila och politiska rättigheter. (sv)
- Гражданские и политические права — один из двух общих видов всемирно признанных прав человека. Они обеспечивают защиту государства (например, право на справедливый процесс, презумпцию невиновности, свободу слова) и требуют, чтобы государство предоставляло определенные юридические и политические возможности (например, право голоса, право на справедливый суд присяжных). Эти права изложены в Международном пакте о гражданских и политических правах и в статьях 1-21 Всеобщей декларации прав человека.
* Гражданские права — это возможность существования людей в государстве, характеризующие их физическое и биологическое существование, удовлетворения материальных и духовных потребностей. Гражданские права могут быть различными в разных обществах и разных эпохах. Это может быть:
* Право надлежащее применению закона (право на справедливый суд),
* Право защиты от политической и социальной дискриминации (по признаку пола, религии, расы и т. д.),
* Политические свободы: свобода мысли, свобода вероисповедания, свобода слова, свобода прессы, а также права участия в общественных организациях, право голосовать на выборах или добиваться своего избрания (право голоса) и другие. Идея гражданских прав вырастает от традиционного признания прав человека (таких как равенство перед законом, свобода слова и совести) к утверждению прав политических (например права голоса на выборах) и социальных (здравоохранение, пенсионное обеспечение и т. д.). Любые ограничения гражданских прав по признакам пола, расовой, классовой или религиозной принадлежности расцениваются как нарушение статуса гражданина, что противоречит нормам демократии. В разрешения споров, возникающих в связи с проблемой гражданских прав, является прерогативой суда и осуществляется на принципах конституционной законности. Данные права являются естественными, личными. Естественные, гражданские и личные права являются одной группой прав, к которой относятся такие права, как право на жизнь, право на свободу, личную неприкосновенность и прочее. \\Гражданские права являются естественными и личными, или это разные группы прав? Ориентироваться на данный абзац в этом вопросе нельзя, так как первое предложение склоняет нас к тому, что это одно и то же, второе их разграничивает. Просьба внести коррективы (ru)
- 公民权利和政治权利（英語：Civil and political rights）旨在保护个人政治自由免受政府和私人组织的侵犯，保障个人能够参与国家的公民和政治生活，享有平等的權利，不受歧视或政治压迫。現時社會大部分國家制定的憲法或基本法均保障個人的公民權利和政治權利。 公民权利包括人身自由、人格完整、生命权、安全，不得基于种族、性别、国籍、肤色、性取向、民族、宗教、残疾等进行歧视，还包括隐私权、思想自由、言论自由、宗教自由、出版自由、集会自由、迁徙自由等个人权利。 政治权利包括被告人权利等法律上的自然公正（程序公平），例如有权受到公正审判、正当程序、有权获取法律救济，还包括参与公民社会和政治的权利，例如结社自由、申诉权、选举权等。 公民权利和政治权利被认为是第一代人权，是国际人权的初始和主要部分，其构成1948年国际人权宣言的第一部分（经济、社会、文化权利构成第二部分）。联合国1966年通过了《公民权利和政治权利国际公约》。 (zh)
- Громадя́нські та політи́чні права́ — права та свободи, які захищають людину, громадянина від несправедливості з боку уряду й держави та забезпечують можливість брати участь в громадянському й політичному житті суспільства. Один із двох загальних видів всесвітньо визнаних прав людини. Вони забезпечують захист від держави (наприклад, право на справедливий процес, презумпцію невинуватості та свободу слова) і вимагають, щоб держава надавала певні юридичні і політичні можливості (наприклад, право голосу, право на справедливий суд присяжних). Ці права викладені в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в статтях 1–21 Загальної декларації прав людини. Основні права і свободи — це закріплені у конституції і законах держави, а також у міжнародно-правових актах права і свободи особи, які визначають сферу її автономної свободи і забезпечують задоволення нею своїх особистих інтересів. Також їх можна визначити як можливості людей, що характеризують їхнє фізичне та біологічне існування, задоволення матеріальних та духовних потреб. Громадянські права можуть бути різними в різних суспільствах та різних епохах. Однак за своїм змістом вони є найбільш точним, концентрованим втіленням суті природного права — свободи окремої, автономної особи. Саме тому в сучасних демократичних країнах ці права за юридичною силою не тільки не поступаються національним законам всіх рівнів, а й мають стосовно до них пріоритетну юридичну дію. Це — природні права людини, що визнаються та закріплюються державою, гарантують їй певний рівень свободи і забезпечують фактичну можливість вільно розпоряджатися собою, гарантують невтручання в індивідуальне життя. Особиста свобода гарантує усвідомлення соціальної цінності людини та відповідне ставлення до інших людей, до суспільства у цілому. Правове закріплення цієї свободи надає можливість не лише забезпечити усвідомлене ставлення до неї суб'єкта, а й перешкодити абсолютизації відособленості особи. Громадянські права і свободи виникають від народження та існують довічно. Вони є невідчужуваними, тобто не можуть бути обмеженими чи скасованими органами влади; не можуть бути передані або подаровані іншим суб'єктам; особа не може відмовитись від цих прав. У Конституції України до цієї групи прав встановлені вимоги, відповідно до яких не повинні прийматися закони, які скасовували чи змінювали б громадянські права. Це є важливою гарантією непорушності гідності та свободи людини. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Občanská práva nebo též občanské svobody jsou ta základní práva a svobody, která příslušejí občanům daného státu či jiné občanské korporace. Tím se odlišují od lidských práv, která demokratické státy zaručují všem lidem, tedy i cizincům. Příkladem občanského práva, které (zpravidla) cizincům nepřísluší, ani když jsou obyvateli daného státu, je volební právo, které je jedním ze základních politických práv. (cs)
- الحقوق المدنية، الحقوق السياسية، أو «الحقوق المدنية والسياسية» هي الحماية والامتيازات للسلطة الشخصية لجميع المواطنين بموجب القانون. تتميز الحقوق المدنية من «حقوق الإنسان» أو «الحقوق الطبيعية»؛ فالحقوق المدنية هي الحقوق التي منحت من قبل الدولة لجميع المواطنين ضمن الحدود الإقليمية، في حين أن الحقوق الطبيعية أو حقوق الإنسان هي ما يدعوا العديد من العلماء أن الأفراد لهم الحقوق الطبيعية أو حقوق الإنسان بالطبيعة لمن يولدون. على سبيل المثال، الفيلسوف جون لوك (1632—1704) جادل بأن من الطبيعي أن يكون للإنسان حق في الحياة والحرية والملكية وينبغي تحويلها إلى الحقوق المدنية وتحميها الدولة ذات السيادة بوصفها جانباً من جوانب العقد الاجتماعي. قال آخرون ان اكتساب الناس الحقوق غير القابلة للتصرف هدية من الله أو في وقت من قبل الطبيعة. (ar)
- Die Bürgerrechte sind die Rechte, die sich auf das Verhältnis zwischen Bürger und Staat beziehen. In der Europäischen Union (EU) sind diese als kleiner Teil der Charta der Grundrechte der Europäischen Union in den Art. 39–46 definiert: Wahlrecht auf EU- und kommunaler Ebene, Recht auf eine gute Verwaltung, Recht auf Zugang zu Dokumentationen, Bürgerbeauftragte, Petitionsrecht, Freizügigkeit und diplomatischer Schutz. (de)
- Eskubide zibil eta politikoak modu bateratuan aztertu ohi diren bi eskubide kategoria dira. Oro har, norbanakoen askatasunak babesten dituzten eskubideak dira, botereak (dela gobernuena, dela beste edozein eragile politiko publiko edo pribaturena) legez kanpo (errepresioa) haustetik babesten dituztenak, eta herritarrek Estatuaren bizitza zibilean eta politikoan berdintasun-baldintzetan eta diskriminaziorik gabe parte hartzeko duten gaitasuna bermatzen dutenak. (eu)
- Les droits civiques désignent les protections et privilèges des libertés fondamentales accordés à tous les citoyens par la loi contre toutes les discriminations. (fr)
- 公民権（こうみんけん、英語: Franchise）とは、政治における参政権の一種である。公職に関する選挙権・被選挙権を通じて民意を反映する地位や資格、公務員として任用される権利（公務就任権）などの総称で、市民権とほぼ同じ意味である。 (ja)
- 민권(民權, civil rights)과 참정권(參政權, political rights)은 어떤 개인의 자유를 정부를 비롯한 사회 기관이나 다른 개인으로부터 지키기 위한 권리들이다. 이 권리들은 개인이 차별이나 없이 사회와 국가 내에서 생활(civil life)과 정치(political life)를 영위할 수 있는 능력을 담보한다. 민권에는 신체 및 정신의 보전권, 생존권, , 그리고 인종, 성별, 성적지향, 성정체성, 국적, 피부색, 나이, 정치성향, 민족, 종교, 장애여부 등에 의한 차별로부터 보호받을 권리가 포함된다. 그리고 사생활 보장권, 사상, 표현, 종교, 언론, 집회, 거주이전에 관한 자유권 같은 도 민권에 속한다. 참정권은 , , 적법절차에 따라 대우받을 권리, 를 받을 권리 등 법 앞의 평등을 보장하는 권리들과, 집회, 결사의 자유권, 청원권, 자위권, 투표권 등 시민사회와 정치에 하기 위한 권리들로 이루어진다. 민권과 참정권은 국제 인권의 기초이며 가장 중요한 부분이다. 1948년 세계 인권 선언의 첫 부분을 차지했다. 에서는 이 민권과 참정권을 통틀어 "제1세대 인권"이라고 한다. (ko)
- I diritti civili sono l'insieme delle libertà e delle prerogative garantite alle persone fisiche; la loro violazione può comportare grandi problemi morali alla comunità e alle persone stesse. Non riguardano solo il singolo individuo, ma possono estendersi alle organizzazioni di cui il cittadino fa parte (per esempio, le associazioni, anche politiche). Possono configurarsi quindi come tutele basilari della persona, garantite, oggi, in primo luogo dalla Costituzione e disciplinate successivamente dalla legge. (it)
- Prawa obywatelskie – konstytucyjnie zagwarantowane prawa obywatela danego państwa, których celem jest ochrona jego interesów. W odróżnieniu od praw człowieka, prawa obywatelskie są prawami o charakterze publicznym, pozostają bowiem w relacji między państwem a obywatelem. Najważniejsze z nich to prawo do pracy, prawo do nauki i prawo wyborcze. Wyróżnia się także prawo polityczne i prawo ekonomiczne. W polskiej konstytucji prawa obywatelskie zapisane są w rozdziale II. (pl)
- Os direitos políticos se referem a um conjunto de regras constitucionalmente fixadas, referentes à participação popular no processo político. Dizem, em outras palavras, à atuação do cidadão na vida pública de determinado país. Correspondem ao direito de sufrágio, em suas diversas manifestações, bem como a outros direitos de participação no processo político. Este conjunto de direitos varia conforme o país, e encontra-se intimamente vinculado ao regime político e sistemas eleitoral e partidário instituídos em cada estado. (pt)
- Medborgerliga rättigheter eller civila rättigheter är rättigheter som lagen garanterar en stats alla medborgare. Mer eller mindre organiserade rörelser som har kämpat för lika medborgerliga rättigheter för alla medborgare i ett land och mot diskriminering kallas ofta för medborgarrättsrörelser. De medborgerliga rättigheter skyddas av FN:s deklaration om de mänskliga rättigheterna och FN:s konvention om civila och politiska rättigheter. (sv)
- 公民权利和政治权利（英語：Civil and political rights）旨在保护个人政治自由免受政府和私人组织的侵犯，保障个人能够参与国家的公民和政治生活，享有平等的權利，不受歧视或政治压迫。現時社會大部分國家制定的憲法或基本法均保障個人的公民權利和政治權利。 公民权利包括人身自由、人格完整、生命权、安全，不得基于种族、性别、国籍、肤色、性取向、民族、宗教、残疾等进行歧视，还包括隐私权、思想自由、言论自由、宗教自由、出版自由、集会自由、迁徙自由等个人权利。 政治权利包括被告人权利等法律上的自然公正（程序公平），例如有权受到公正审判、正当程序、有权获取法律救济，还包括参与公民社会和政治的权利，例如结社自由、申诉权、选举权等。 公民权利和政治权利被认为是第一代人权，是国际人权的初始和主要部分，其构成1948年国际人权宣言的第一部分（经济、社会、文化权利构成第二部分）。联合国1966年通过了《公民权利和政治权利国际公约》。 (zh)
- Els drets civils, segons la terminologia d'origen anglosaxó, són les proteccions i els privilegis de la llibertat personal donades a tots els ciutadans per llei. Els drets civils es distingeixen dels drets humans o els drets naturals en què aquests són drets que les persones tenen, mentre que els drets humans o naturals són drets que molts intel·lectuals creuen que les persones haurien de tenir. Per exemple, el filòsof John Locke (1632-1704) va proposar la teoria que els drets naturals de la vida, la llibertat i la propietat haurien d'emergir com a drets civils i ser protegits per l'estat com un aspecte del contracte social amb els ciutadans. D'altres han dit que els humans adquirim drets com un regal inalienable de Déu o com un do atorgat per la natural abans que cap govern fos mai format (ca)
- Civil and political rights are a class of rights that protect individuals' freedom from infringement by governments, social organizations, and private individuals. They ensure one's entitlement to participate in the civil and political life of society and the state without discrimination or repression. (en)
- Los derechos civiles y políticos son dos categorías de derechos que a veces suelen estudiarse de forma conjunta. En general, son derechos que protegen las libertades individuales de su quebrantamiento ilegal por parte del poder , y garantizan la capacidad del ciudadano para participar en la vida civil y política del Estado en condiciones de igualdad, y sin discriminación. (es)
- Hak Sipil adalah hak kebebasan fundamental yang diperoleh sebagai dari keberadaan seorang manusia. Arti kata sipil adalah kelas yang melindungi hak-hak kebebasan individu dari pelanggaran yang tidak beralasan oleh pemerintah dan organisasi swasta, dan memastikan kemampuan seseorang untuk berpartisipasi dalam kehidupan sipil dan politik negara tanpa diskriminasi atau penindasan. Perjuangan penegakan hak-hak sipil dan politik telah dimulai jauh sebelum hak-hak tersebut dijamin dalam Konvenan Internasional. (in)
- Burgerrechten zijn rechten die door nationale en internationale overheden (zoals de Verenigde Naties) gegarandeerd behoren te worden, en die de burgers van een bepaald land of gebied zekere garanties verschaffen. Voorbeelden zijn het recht op privacy, demonstratie en een eerlijk proces wanneer men aangeklaagd wordt. Een andere voorbeeld dat de rechtsstaat dient is het recht om niet tegen zijn wil te worden afgehouden van de rechter die de wet hem toekent (artikel 17 Grondwet, het Jus de non evocando-beginsel). (nl)
- Гражданские и политические права — один из двух общих видов всемирно признанных прав человека. Они обеспечивают защиту государства (например, право на справедливый процесс, презумпцию невиновности, свободу слова) и требуют, чтобы государство предоставляло определенные юридические и политические возможности (например, право голоса, право на справедливый суд присяжных). Эти права изложены в Международном пакте о гражданских и политических правах и в статьях 1-21 Всеобщей декларации прав человека. Гражданские права могут быть различными в разных обществах и разных эпохах. Это может быть: (ru)
- Громадя́нські та політи́чні права́ — права та свободи, які захищають людину, громадянина від несправедливості з боку уряду й держави та забезпечують можливість брати участь в громадянському й політичному житті суспільства. Один із двох загальних видів всесвітньо визнаних прав людини. Вони забезпечують захист від держави (наприклад, право на справедливий процес, презумпцію невинуватості та свободу слова) і вимагають, щоб держава надавала певні юридичні і політичні можливості (наприклад, право голосу, право на справедливий суд присяжних). Ці права викладені в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в статтях 1–21 Загальної декларації прав людини. (uk)
|
