| dbo:abstract
|
- The Asian Parliamentary Assembly (APA) aims to promote peace in general, and in the Asian region in particular. It was established as the Association of Asian Parliaments for Peace (AAPP) in September 1999 by Sheikh Hasina, acquiring its current name in 2006 during the Seventh Session of the AAPP. The APA consisted, as of 2007, of 41 Member Parliaments and 17 observers. Each Member Parliament has a specific number of seats in the Assembly based on the size of their population. The number of total seats, and therefore, number of votes, is currently 206. Members of Assembly must be elected by members of the Member Parliaments. The APA Charter and Tehran Declaration lay out a framework of cooperation among Asian countries, and point out to a vision; that is Asian Integration. The APA differed from its predecessor through a focus on broadening areas of cooperation toward regional integration with the long term perspective to eventually reach the status of an Asian common legislative mechanism. Unlike the AAPP, members of the APA Plenary must be elected by members of member parliaments. A 2017 standing committee meeting was held in Bhutan. The 10th plenary session, in November 2017 in Istanbul, was on the topic of "Sustaining Peace and Development in Asia". (en)
- Азиатская парламентская ассамблея (АПА) (англ. Asian Parliamentary Assembly (APA)) стала преемницей Ассоциации парламентов Азии за мир (АПАМ), которая учреждена по инициативе Бангладеш в 1999 г. на Конференции парламентариев Азии за мир и сотрудничество. Россия – одна из стран-учредительниц АПАМ. В её состав на постоянной основе входят парламенты 41 государства: Бангладеш, Бахрейн, Бутан, Вьетнам, Индонезия, Ирак, Иран, Иордания, Йемен, Камбоджа, Катар, Кипр, Казахстан, Киргизия, Кирибати, Китай, КНДР, Кувейт, Лаос, Ливан, Малайзия, Мальдивы, Монголия, Непал, ОАЭ, Пакистан, Палау, Палестинская национальная администрация, Республика Корея, Российская Федерация, Саудовская Аравия, Сингапур, Сирия, Таиланд, Таджикистан, Тонга, Турция, Узбекистан, Фиджи, Филиппины и Шри-Ланка. В центре внимания Ассоциации находится координация усилий национальных парламентов в решении актуальных проблем современности, в том числе за счет повышения их роли в обеспечении мира в азиатском регионе. АПАМ – один из инструментов межпарламентского диалога, выработки коллективной стратегии по обеспечению безопасности и стабильности в Азии. Официальный рабочий язык – английский. Высший орган Ассоциации – сессия Генеральной ассамблеи (ГА), созываемая ежегодно. В состав ГА входят Председатель, Вице-председатель, члены Исполнительного совета и до 3 парламентариев законодательных органов стран-участниц. Работа в ходе сессий ГА ведется в рамках четырех секций: политической, экономической, а также по проблемам мира и безопасности и по положению женщин и детей. Обязанности Председателя ГА (сменяемого ежегодно) исполняет глава или представитель парламента той страны, где проводилась последняя сессия АПАМ (в настоящее время – Иран). Вице-председателем является глава или представитель парламента страны-устроителя следующей сессии (в настоящее время – Индонезия). Главный исполнительный орган – Исполнительный совет, в состав которого входит Председатель, Вице-председатель и по одному представителю от каждого Национального комитета. Административные функции выполняет назначаемый Председателем Генеральный секретарь (сменяется ежегодно), который также участвует в сессии ГА. Действует общий фонд АПАМ, формируемый за счет ежегодных добровольных взносов стран-участниц. Парламентарии ряда стран Азии выступают за расширение взаимодействия АПАМ с ООН и некоторыми региональными организациями, включая ШОС. На 5-й сессии ГА в Исламабаде (Пакистан, ноябрь 2004 г.) была одобрена инициатива Филиппин об эвентуальном преобразовании АПАМ в Азиатскую парламентскую ассамблею (АПА) по типу ПАСЕ. В апреле 2005 г. в Маниле (Филиппины) Консультативный совет АПАМ утвердил рабочий график преобразования Ассамблеи, рассчитанный на период до 2009 г. Координацию работы по этому вопросу осуществляет сформированный в Маниле Временный секретариат АПА. В ходе 6-й сессии ГА АПАМ (Таиланд, ноябрь 2005 г.) основное внимание было уделено проблематике парламентской дипломатии, вопросам развития многосторонней торговли и экономического сотрудничества, борьбы с терроризмом, инфекционными заболеваниями и стихийными бедствиями, а также защиты прав женщин и детей. На 7-й сессии ГА АПАМ (Тегеран, ноябрь 2006 г.) были затронуты вопросы о роли азиатских парламентов в продвижении мира, стабильности и демократии в Азиатско-Тихоокеанском регионе, противодействия международному терроризму, ситуации на Ближнем Востоке, разоружения, нераспространения ядерного оружия и мирного использования атомной энергии, борьбы с незаконным оборотом наркотиков и торговлей людьми. По итогам сессии принята Тегеранская Декларация, в соответствии с которой Ассоциация азиатских парламентов за мир преобразована в новую международную парламентскую структуру Азиатскую парламентскую ассамблею (АПА). Пленарная сессия ГА АПА состоялась в ноябре 2007 г. в Тегеране. В ходе сессии обсуждались вопросы, касающиеся Устава, Регламента АПА (подготовлены проекты соответствующих документов) и приоритетных направлений деятельности организации (разработаны проекты планов действий по таким проблемам как борьба с бедностью и коррупцией, мирное сосуществование различных по вере и культуре цивилизаций, глобализация, объединение азиатского энергетического рынка). На сессии были представлены 8 документов и резолюций, которые были рассмотрены и приняты в пяти комитетах и на пленарном заседании АПА: Устав и Регламент АПА, План действий по защите и признанию многообразия культур в Азии, План действий по вызовам и возможностям глобализации в Азии, План действий по борьбе с бедностью в Азии, План действий по борьбе с коррупцией, Пакт о дружбе стран Азии, Решение АПА по Азиатскому валютному фонду. Принято решение о размещении постоянного Секретариата АПА в Тегеране и избрании генеральным секретарем АПА сроком на 4 года. Организаторы постарались сосредоточить внимание азиатских парламентариев на необходимости создания полноценной и сильной межпарламентской организации, устав которой должен быть направлен на укрепление тенденции интеграции азиатских стран. Ряд его новых положений, по их мнению, способствует расширению парламентского взаимодействия государств Азии, повышению его эффективности. В рамках этих усилий была принята принципиально новая формула определения численного состава делегатов Генассамблеи АПА с учётом численности населения государств-участников. По новой формуле Россия представлена на Ассамблее пятью делегатами с правом решающего голоса. Еще одно новшество в Уставе – принятие решений Генассамблеи не консенсусом, как было ранее, а простым или в исключительных случаях (например, поправки в Устав) квалифицированным большинством голосов. Также увеличивается срок председательствования страны в АПА с одного до двух лет. Помимо председателя АПА (этот пост занимает спикер соответствующего парламента), избираются четыре заместителя председателя. (ru)
- Азіатська парламентська асамблея (АПА) (англ. Asian Parliamentary Assembly (APA) ) стала правонаступнецею Асоціації парламентів Азії за мир (АПАМ), яка заснована з ініціативи Бангладеш у 1999 р. на Конференції парламентаріїв Азії за мир та співпрацю. До її складу на постійній основі входять парламенти 41 наступної держави: Бангладеш, Бахрейн, Бутан, В'єтнам, Індонезія, Ірак, Іран, Йорданія, Ємен, Камбоджа, Катар, Кіпр, Казахстан, Киргизія, Кірібаті , Китай , КНДР .Кувейт, Малайзія, Мальдіви, Монголія, Непал, ОАЕ, Пакистан, Палау, Палестинська національна адміністрація, Республіка Корея, Російська Федерація, Саудівська Аравія, Сінгапур, Сирія, Таїланд , Таджикистан , Тонга,Туретчина, Узбекистан, Фіджі, Філіпіни та Шрі-Ланка. У центрі уваги Асоціації знаходиться координація зусиль національних парламентів у вирішенні актуальних проблем сучасності, зокрема за рахунок підвищення їхньої ролі у забезпеченні миру в азіатському регіоні та підвищення співробітності у різних сферах. АПАМ – один із інструментів міжпарламентського діалогу, вироблення колективної стратегії щодо забезпечення безпеки та стабільності в Азії. Офіційна робоча мова – англійська. Вищий орган Асоціації – сесія Генеральної асамблеї (ГА), яка скликається щорічно. До складу ГА входять Голова, Віце-голова, члени Виконавчої ради та до трьох парламентаріїв законодавчих органів країн-учасниць. Робота в ході сесій ГА ведеться в рамках чотирьох секцій: політичної, економічної, а також з проблем миру та безпеки та за станом жінок та дітей. Обов'язки Голови ЦА (щорічно змінюється) виконує глава або представник парламенту тієї країни, де проводилася остання сесія АПАМ (нині – Іран). Віце-головою є голова чи представник парламенту країни-упорядника наступної сесії (нині – Індонезія). Головний виконавчий орган – Виконавча рада, до складу якої входить Голова, Віце-голова та один представник від кожного Національного комітету. Адміністративні функції виконує Генеральний секретар, що призначається Головою (змінюється щорічно), який також бере участь у сесії ГА. Діє загальний фонд АПАМ, який формується за рахунок щорічних добровільних внесків країн-учасниць. Парламентарії низки країн Азії виступають за розширення взаємодії АПАМ з ООН та деякими регіональними організаціями, включаючи ШОС . На 5-й сесії ГА в Ісламабаді ( Пакистан, листопад 2004 р.) було схвалено ініціативу Філіппін про евентуальне перетворення АПАМ в Азіатську парламентську асамблею (АПА) на кшталт ПАРЄ . У квітні 2005 р. у Манілі (Філіппіни) Консультативна рада АПАМ затвердила робочий графік перетворення Асамблеї, розрахований на період до 2009 р. Координацію роботи з цього питання здійснює сформований у Манілі Тимчасовий секретаріат АПА. У ході 6-ї сесії ГА АПАМ ( Таїланд, листопад 2005 р.) ) основну увагу було приділено проблематиці парламентської дипломатії, питанням розвитку багатосторонньої торгівлі та економічного співробітництва, боротьби з тероризмом, інфекційними захворюваннями та стихійними лихами, а також захисту прав жінок та дітей. На 7-й сесії ГА АПАМ ( Тегеран, листопад 2006 р. ) були порушені питання про роль азіатських парламентів у просуванні миру, стабільності та демократії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, протидії міжнародному тероризму, ситуації на Близькому Сході, роззброєння, нерозповсюдження ядерної зброї та мирного використання атомної енергії, боротьби з незаконним оборотом людьми. За підсумками сесії прийнято Тегеранську Декларацію, відповідно до якої Асоціацію азіатських парламентів за мир перетворено на нову міжнародну парламентську структуру Азіатську парламентську асамблею (АПА). Пленарна сесія ГА АПА відбулася у листопаді 2007 р. у Тегерані. Під час сесії обговорювалися питання, що стосуються Статуту, Регламенту АПА (підготовлені проекти відповідних документів) та пріоритетних напрямів діяльності організації (розроблено проекти планів дій з таких проблем як боротьба з бідністю та корупцією, мирне співіснування різних за вірою та культурою цивілізацій, глобалізація ). енергетичного ринку). На сесії було представлено 8 документів та резолюцій, які були розглянуті та прийняті у п'яти комітетах та на пленарному засіданні АПА: Статут та Регламент АПА, План дій щодо захисту та визнання різноманіття культур в Азії, План дій щодо викликів та можливостей глобалізації в Азії, План дій щодо боротьби з бідністю в Азії, План дій щодо боротьби з корупцією, Пакт про дружбу країн Азії, Рішення АПА щодо Азіатського валютного фонду. Прийнято рішення про розміщення постійного Секретаріату АПА у Тегерані та обрання Мохаммада Хаді Нежада-Хосейніана генеральним секретарем АПА терміном на 4 роки. Організатори намагалися зосередити увагу азіатських парламентаріїв на необхідності створення повноцінної та сильної міжпарламентської організації, статут якої має бути спрямований на зміцнення тенденції інтеграції азіатських країн. Ряд його нових положень, на їхню думку, сприяє розширенню парламентської взаємодії країн Азії, підвищенню її ефективності. В рамках цих зусиль було прийнято принципово нову формулу визначення чисельного складу делегатів Генасамблеї АПА з урахуванням чисельності населення держав-учасниць. За новою формулою, Росія представлена на Асамблеї п'ятьма делегатами з правом вирішального голосу. Ще одна нововведення у Статуті – прийняття рішень Генасамблеї не консенсусом, як було раніше, а простою або у виняткових випадках (наприклад, поправки до Статуту) кваліфікованою більшістю голосів. Також зростає термін головування країни в АПА з одного до двох років. Крім голови АПА (цю посаду обіймає спікер відповідного парламенту), обираються чотири заступники голови. (uk)
|
