| dbo:abstract
|
- Amfitrió (en llatí, Amphitryo) és una comèdia escrita pel dramaturg romà Plaute, basada en un conegut mite grec que té com a protagonistes divinitats com Júpiter i Hermes, la qual cosa és un tret original, ja que és l'única obra de Plaute amb temàtica mitològica. Com que els personatges són déus o persones importants, Plaute definia l'obra en el pròleg com una tragicomèdia. El tracta d'una fabulla palliata en què els personatges i l'ambientació són grecs. (ca)
- Amphitryon or Amphitruo is a Latin play for the early Roman theatre by playwright Titus Maccius Plautus. It is Plautus’s only play on a mythological subject; he refers to it as a tragicomoedia (tragic comedy) in the prologue. The play is mostly extant, but has a large missing section in its latter portion. The plot of the play involves Amphitryon’s jealous and confused reaction to Alcmena’s seduction by Jupiter, and ends with the birth of Hercules. There is a subplot in which Jupiter's son Mercury, keeping watch outside the house while his father is inside, has fun teasing first Amphitryon's servant Sosia, and then Amphitryon himself. The play is dated by some scholars to c. 190–185 BC, but the grounds for this dating are tenuous. (en)
- Anfitrión (Amphitruo) es una comedia del autor latino Plauto. En la obra hay un monólogo de Sosias sobre la expedición militar de Anfitrión contra los teléboas, monólogo que es una parodia de la campaña de Nobilior contra los etolios en el año 189 a. C. Este dato daría una fecha de composición posterior en uno o dos años: el 188 o el 187. Está perdida parte de la obra, concretamente el encuentro entre Júpiter y Anfitrión. (es)
- Amphitruo (lateinische Form des griechischen Namens Amphitryon) ist eine Tragikomödie des römischen Dichters Plautus. Das Stück, dessen Datierung nicht genau feststeht, behandelt den Mythos vom Beischlaf des Jupiter in Gestalt von Amphitruo mit Amphitruos Frau Alcumena (Alkmene). Alcumena begeht dabei unwissend und ohne persönliche Schuld Ehebruch, weil sie mit Jupiter in Gestalt des Amphitruos schläft, während der wirkliche Amphitruo sich noch auf einem Kriegszug befindet. Jupiter erfährt Unterstützung durch seinen Sohn Mercur, der ebenfalls in die Gestalt eines anderen schlüpft und als Sosia, Amphitruos Diener, für weitere Verwirrung sorgt. Das Stück zeigt Züge einer Verwechslungskomödie. Der Konflikt wird durch Jupiters Intervention als deus ex machina gelöst, nachdem Alcumena den Helden Herkules zur Welt gebracht hat. Der Stoff wurde später häufig adaptiert, unter anderem von Rotrou, Molière, Heinrich von Kleist, Jean Giraudoux und Peter Hacks. (de)
- Amphitryon (en latin : Amphitruo) est une pièce de théâtre en cinq actes de Plaute créée en 187 av. J.-C. Elle s’inspire des mythes du cycle thébain sur Amphitryon. (fr)
- L'Anfitrione (Amphitruo) è una commedia, in cinque atti e un prologo, scritta dall'autore latino Plauto presumibilmente verso la fine del III secolo a.C. e rappresentata, con molta probabilità, nel 206 a.C. L'opera trae il titolo da uno dei protagonisti, il comandante dell'esercito tebano Anfitrione, mentre gli altri personaggi sono gli dei Giove e Mercurio, i mortali Alcmena e , rispettivamente moglie e servo di Anfitrione, oltre a due personaggi di contorno: il pilota Blefarone e la serva Bromia. Di solito le commedie rappresentavano fatti riguardanti personaggi popolari, non divinità o soggetti mitici, di cui si occupava invece la tragedia; per questo motivo lo stesso poeta definisce nel prologo, per bocca di Mercurio, la sua opera una tragicomoedia. Il testo a noi pervenuto presenta lacune nel IV atto, del quale ci rimangono una cinquantina di versi. (it)
- 암피트루오(Amphitruo, 기원전 196?)는 플라우투스의 희극 작품이다. 대신(大神) 유피테르는 암피트루오의 아내 아르크메나를 사랑한 나머지 남편의 모습으로 둔갑하여 목적을 이룬다. 영웅 헤라클레스 탄생에 얽힌 신화를 다룬 것으로 비극의 소재인 신화에 바탕을 둔 고대희극으로서는 유일한 현존 작품이다. 그러나 여러 신들과 영웅의 등장이 비극적 파토스(pathos)를 불러 일으킨다고는 하나, 극의 전형적인 인물인 노예의 활약도 커서 전체적 구성은 어디까지나 희극이다. (ko)
- Amphitruo is een blijspel van de Latijnse dichter Titus Maccius Plautus. Het stuk is genoemd naar een gelijknamige Thebaanse veldheer uit de sagenwereld. Wanneer deze een veldtocht gaat leiden, moet hij zijn vrouw achterlaten. De god Jupiter begeeft zich, in Amphitruo's gedaante, naar de aarde om haar met een bezoekje te vereren. Zijn begeleider Mercurius heeft de gedaante aangenomen van Sosia, een huisknecht van Amphitruo. Als de ware Amphitruo en Sosia terugkeren, ontwikkelt zich een klucht van vergissingen. Het stuk is onder meer nagevolgd door Molière in zijn (1668) en door John Dryden in Amphitryon; or The Two Sosias (1690). (nl)
- Anfitrião (em latim: Amphitruo) é uma comédia, em cinco atos e um prólogo, escrita pelo autor latino Plauto, presumivelmente por volta da metade do século III a.C. e representada, muito provavelmente, no ano 206 a.C. O título da obra é extraído de um do protagonistas, o comandante do exército tebano Anfitrião, enquanto os outros personagens são os deuses Júpiter e Mercúrio, os mortais Alcmena e Sósia – respectivamente mulher e escravo de Anfitrião –, além de dois personagens menores: o piloto Blefarão e a serva Brômia. Normalmente as comédias representavam fatos relativos a personagens populares, não divindades ou sujeitos míticos, dos quais na verdade se ocupava a tragédia; por isso, no prólogo de “Anfitrião”, o próprio poeta, por meio do personagem Mercúrio, define a sua obra como uma tragicomédia. O texto que nos foi legado apresenta uma grande lacuna em quase todo o ato IV. , um gramático do século XV, baseado no argumento e em alguns fragmentos restantes, preencheu a lacuna para que se pudesse representar a peça. (pt)
- «Амфітріон» — одна з трагікомічних п'єс давньоримського автора Тита Макція Плавта на міфологічну тему, що розповідає про перебування Зевса і Меркурія на землі. П'єса, за твердженням самого автора, не може бути названа «комедією». У пролозі Меркурій, переказуючи її зміст, говорить: У той час, як фіванський цар Амфітріон воює з розбійницьким плем'ям телебоїв, Юпітер спокушає його дружину Алкмену. З цією метою він набирає вигляду царя, а Меркурій — його раба Сосія. Уся вистава побудована на комічних «qui pro quo», оскільки з'являються то справжній Амфітріон і Сосія, то їхні двійники-боги, у зв'язку з чим створюється велика кількість комічних ситуацій. Наприклад, Алкмена попрощавшись з Амфітріоном-Юпітером, який ніби поспішає до війська, раптом бачить свого чоловіка, який повернувся з походу. Їхній діалог побудований увесь на прийомі «хто про що». Так і не зрозумівши один одного, вони розсерджено розходяться. Алкмена вирішує піти від чоловіка, Амфітріон йде за свідком. Та повертається Амфітріон-Юпітер, якому доводиться вибачатися за «непорозуміння» в попередній розмові, Алкмена примиряється з ним. У фіналі Юпітер розповідає, що цариця народила двох синів, один з них — Геракл, його власний, який прославить фіванського царя своїми подвигами, і наказує Амфітріонові повернутися до дружини без усяких скарг: Царю лишається підкоритися майбутньому богові й закликати глядачів привітати його голосними оплесками. З усього, що сталося, він робить один покірливий висновок: Проте ця думка не на користь Юпітеру. Плавт і перед цим неодноразово знижує образ вищого бога іронічними репліками Меркурія, який нагадує глядачам про досить фривольне його ставлення до смертних жінок: В іншому епізоді Меркурій просто знущається з батька, висміює його то як закоханого юнака, то як боягуза, який тремтить перед гнівом дружини: Подібне зображення верховного божества свідчило, що криза олімпійської релігії, розпочавшись в Греції, вплинула і на Рим, боги якого також почали потрохи залишати свої п'єдестали. З усіх образів цієї п'єси найпривабливішим є Алкмена — доброчесна і вірна дружина, наділена всіма найкращими якостями римської жінки.Слід додати, що Мольєр використав сюжет «Амфітріона» для своєї однойменної комедії, в якій уїдливо висміяв аморалізм французького дворянства. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Amfitrió (en llatí, Amphitryo) és una comèdia escrita pel dramaturg romà Plaute, basada en un conegut mite grec que té com a protagonistes divinitats com Júpiter i Hermes, la qual cosa és un tret original, ja que és l'única obra de Plaute amb temàtica mitològica. Com que els personatges són déus o persones importants, Plaute definia l'obra en el pròleg com una tragicomèdia. El tracta d'una fabulla palliata en què els personatges i l'ambientació són grecs. (ca)
- Anfitrión (Amphitruo) es una comedia del autor latino Plauto. En la obra hay un monólogo de Sosias sobre la expedición militar de Anfitrión contra los teléboas, monólogo que es una parodia de la campaña de Nobilior contra los etolios en el año 189 a. C. Este dato daría una fecha de composición posterior en uno o dos años: el 188 o el 187. Está perdida parte de la obra, concretamente el encuentro entre Júpiter y Anfitrión. (es)
- Amphitryon (en latin : Amphitruo) est une pièce de théâtre en cinq actes de Plaute créée en 187 av. J.-C. Elle s’inspire des mythes du cycle thébain sur Amphitryon. (fr)
- 암피트루오(Amphitruo, 기원전 196?)는 플라우투스의 희극 작품이다. 대신(大神) 유피테르는 암피트루오의 아내 아르크메나를 사랑한 나머지 남편의 모습으로 둔갑하여 목적을 이룬다. 영웅 헤라클레스 탄생에 얽힌 신화를 다룬 것으로 비극의 소재인 신화에 바탕을 둔 고대희극으로서는 유일한 현존 작품이다. 그러나 여러 신들과 영웅의 등장이 비극적 파토스(pathos)를 불러 일으킨다고는 하나, 극의 전형적인 인물인 노예의 활약도 커서 전체적 구성은 어디까지나 희극이다. (ko)
- Amphitruo is een blijspel van de Latijnse dichter Titus Maccius Plautus. Het stuk is genoemd naar een gelijknamige Thebaanse veldheer uit de sagenwereld. Wanneer deze een veldtocht gaat leiden, moet hij zijn vrouw achterlaten. De god Jupiter begeeft zich, in Amphitruo's gedaante, naar de aarde om haar met een bezoekje te vereren. Zijn begeleider Mercurius heeft de gedaante aangenomen van Sosia, een huisknecht van Amphitruo. Als de ware Amphitruo en Sosia terugkeren, ontwikkelt zich een klucht van vergissingen. Het stuk is onder meer nagevolgd door Molière in zijn (1668) en door John Dryden in Amphitryon; or The Two Sosias (1690). (nl)
- Amphitryon or Amphitruo is a Latin play for the early Roman theatre by playwright Titus Maccius Plautus. It is Plautus’s only play on a mythological subject; he refers to it as a tragicomoedia (tragic comedy) in the prologue. The play is mostly extant, but has a large missing section in its latter portion. The plot of the play involves Amphitryon’s jealous and confused reaction to Alcmena’s seduction by Jupiter, and ends with the birth of Hercules. There is a subplot in which Jupiter's son Mercury, keeping watch outside the house while his father is inside, has fun teasing first Amphitryon's servant Sosia, and then Amphitryon himself. (en)
- Amphitruo (lateinische Form des griechischen Namens Amphitryon) ist eine Tragikomödie des römischen Dichters Plautus. Das Stück, dessen Datierung nicht genau feststeht, behandelt den Mythos vom Beischlaf des Jupiter in Gestalt von Amphitruo mit Amphitruos Frau Alcumena (Alkmene). Der Stoff wurde später häufig adaptiert, unter anderem von Rotrou, Molière, Heinrich von Kleist, Jean Giraudoux und Peter Hacks. (de)
- L'Anfitrione (Amphitruo) è una commedia, in cinque atti e un prologo, scritta dall'autore latino Plauto presumibilmente verso la fine del III secolo a.C. e rappresentata, con molta probabilità, nel 206 a.C. L'opera trae il titolo da uno dei protagonisti, il comandante dell'esercito tebano Anfitrione, mentre gli altri personaggi sono gli dei Giove e Mercurio, i mortali Alcmena e , rispettivamente moglie e servo di Anfitrione, oltre a due personaggi di contorno: il pilota Blefarone e la serva Bromia. (it)
- Anfitrião (em latim: Amphitruo) é uma comédia, em cinco atos e um prólogo, escrita pelo autor latino Plauto, presumivelmente por volta da metade do século III a.C. e representada, muito provavelmente, no ano 206 a.C. O título da obra é extraído de um do protagonistas, o comandante do exército tebano Anfitrião, enquanto os outros personagens são os deuses Júpiter e Mercúrio, os mortais Alcmena e Sósia – respectivamente mulher e escravo de Anfitrião –, além de dois personagens menores: o piloto Blefarão e a serva Brômia. (pt)
- «Амфітріон» — одна з трагікомічних п'єс давньоримського автора Тита Макція Плавта на міфологічну тему, що розповідає про перебування Зевса і Меркурія на землі. П'єса, за твердженням самого автора, не може бути названа «комедією». У пролозі Меркурій, переказуючи її зміст, говорить: У фіналі Юпітер розповідає, що цариця народила двох синів, один з них — Геракл, його власний, який прославить фіванського царя своїми подвигами, і наказує Амфітріонові повернутися до дружини без усяких скарг: (uk)
|
