An Entity of Type: protein, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org:8891

Clathrin adaptor proteins, also known as adaptins, are vesicular transport adaptor proteins associated with clathrin. These proteins are synthesized in the ribosomes, processed in the endoplasmic reticulum and transported from the Golgi apparatus to the trans-Golgi network, and from there via small carrier vesicles to their final destination compartment. The association between adaptins and clathrin are important for vesicular cargo selection and transporting. Clathrin coats contain both clathrin (acts as a scaffold) and adaptor complexes that link clathrin to receptors in coated vesicles. Clathrin-associated protein complexes are believed to interact with the cytoplasmic tails of membrane proteins, leading to their selection and concentration. Therefore, adaptor proteins are responsible f

Property Value
dbo:abstract
  • Clathrin adaptor proteins, also known as adaptins, are vesicular transport adaptor proteins associated with clathrin. These proteins are synthesized in the ribosomes, processed in the endoplasmic reticulum and transported from the Golgi apparatus to the trans-Golgi network, and from there via small carrier vesicles to their final destination compartment. The association between adaptins and clathrin are important for vesicular cargo selection and transporting. Clathrin coats contain both clathrin (acts as a scaffold) and adaptor complexes that link clathrin to receptors in coated vesicles. Clathrin-associated protein complexes are believed to interact with the cytoplasmic tails of membrane proteins, leading to their selection and concentration. Therefore, adaptor proteins are responsible for the recruitment of cargo molecules into a growing clathrin-coated pits. The two major types of clathrin adaptor complexes are the heterotetrameric vesicular transport adaptor proteins (AP1-5), and the monomeric (Golgi-localising, Gamma-adaptin ear homology, ARF-binding proteins) adaptors. Adaptins are distantly related to the other main type of vesicular transport proteins, the coatomer subunits, sharing between 16% and 26% of their amino acid sequence. Adaptor protein (AP) complexes are found in coated vesicles and clathrin-coated pits. AP complexes connect cargo proteins and lipids to clathrin at vesicle budding sites, as well as binding accessory proteins that regulate coat assembly and disassembly (such as AP180, epsins and auxilin). There are different AP complexes in mammals. AP1 is responsible for the transport of lysosomal hydrolases between the trans-Golgi network, and endosomes. AP2 adaptor complex associates with the plasma membrane and is responsible for endocytosis. AP3 is responsible for protein trafficking to lysosomes and other related organelles. AP4 is less well characterised. AP complexes are heterotetramers composed of two large subunits (adaptins), a medium subunit (mu) and a small subunit (sigma). For example, in AP1 these subunits are gamma-1-adaptin, beta-1-adaptin, mu-1 and sigma-1, while in AP2 they are alpha-adaptin, beta-2-adaptin, mu-2 and sigma-2. Each subunit has a specific function. Adaptins recognise and bind to clathrin through their hinge region (clathrin box), and recruit accessory proteins that modulate AP function through their C-terminal ear (appendage) domains. Mu recognises tyrosine-based sorting signals within the cytoplasmic domains of transmembrane cargo proteins. One function of clathrin and AP2 complex-mediated endocytosis is to regulate the number of GABAA receptors available at the cell surface . (en)
  • Адаптини — це субодиниці комплексів адаптерного білка (АР), які беруть участь у формуванні внутрішньоклітинних транспортних везикул і відборі вмісту для включення у везикули. Термін «адаптин» був введений Барбарою Пірс (1975) для позначення групи білків, що була виділена із клатриновмісних мебран разом із клатрином. Пізніше було виявлено, що білки 100kDa є субодиницями комплексів гетеротетрамерного адаптерного білка (AP), і термін «адаптин» був поширений на всі субодиниці цих комплексів. Було описано чотири базові комплекси AP: AP-1, AP -2, АР-3 і АР-4. Кожен із цих комплексів складається з двох великих адаптинів (один з γ/α/δ/ε та β90–130 кДа), одного середнього адаптину (один з μ1-4 50 кДа) та одного малого адаптину (один з σ1-4 20 кДа). Аналогічні адаптини чотирьох АР-комплексів гомологічні один одному (ідентичність 21–83 % на рівні амінокислот). Загалом, усі представлені комплекси не є взаємозамінними, окрім кількох, що не зустрічаються у ссавців. (uk)
dbo:symbol
  • Clat_adaptor_s
dbo:wikiPageID
  • 35666519 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 6916 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1040538921 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:interpro
  • IPR022775 (en)
dbp:name
  • Clathrin adaptor complex small chain (en)
dbp:pfam
  • PF01217 (en)
dbp:symbol
  • Clat_adaptor_s (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dcterms:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Clathrin adaptor proteins, also known as adaptins, are vesicular transport adaptor proteins associated with clathrin. These proteins are synthesized in the ribosomes, processed in the endoplasmic reticulum and transported from the Golgi apparatus to the trans-Golgi network, and from there via small carrier vesicles to their final destination compartment. The association between adaptins and clathrin are important for vesicular cargo selection and transporting. Clathrin coats contain both clathrin (acts as a scaffold) and adaptor complexes that link clathrin to receptors in coated vesicles. Clathrin-associated protein complexes are believed to interact with the cytoplasmic tails of membrane proteins, leading to their selection and concentration. Therefore, adaptor proteins are responsible f (en)
  • Адаптини — це субодиниці комплексів адаптерного білка (АР), які беруть участь у формуванні внутрішньоклітинних транспортних везикул і відборі вмісту для включення у везикули. Термін «адаптин» був введений Барбарою Пірс (1975) для позначення групи білків, що була виділена із клатриновмісних мебран разом із клатрином. Пізніше було виявлено, що білки 100kDa є субодиницями комплексів гетеротетрамерного адаптерного білка (AP), і термін «адаптин» був поширений на всі субодиниці цих комплексів. Було описано чотири базові комплекси AP: AP-1, AP -2, АР-3 і АР-4. Кожен із цих комплексів складається з двох великих адаптинів (один з γ/α/δ/ε та β90–130 кДа), одного середнього адаптину (один з μ1-4 50 кДа) та одного малого адаптину (один з σ1-4 20 кДа). (uk)
rdfs:label
  • Clathrin adaptor protein (en)
  • Адаптин (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License