| dbo:abstract
|
- Teorie sítí aktérů, v angličtině Actor-Network Theory (zkráceně ANT) je sociologická teorie formulována Bruno Latourem za přispění sociologů a . Od ostatních se liší mimo jiné tím, že nezahrnuje pouze lidi, ale také objekty a organizace. Mluví se o nich jako o actors (aktéři, činitelé, agenti, elementi, herci). (cs)
- La teoria de l'actor-xarxa, traducció de l'expressió anglesa actor-network theory, és un mètode i teoria social contemporània immersa en el constructivisme social desenvolupada, a partir de la dècada del 1980 per , Bruno Latour i John Law, entre altres autors. Una de les seves característiques més rellevants és el trencament amb els postulats de la sociologia moderna o sociologia del social, que atribuïa el poder d'aglutinant social a les institucions. En la teoria de l'actor-xarxa els actors d'allò social tenen la característica d'ésser materialment heterogenis, és a dir, poden ser humans o no-humans, i per tant molt diversos. La confluència dels diferents actors i les relacions i mediacions que s'estableixen entre ells permetran, o no, enfortir i consolidar la xarxa. Originalment, la teoria, influenciada per la sociologia del coneixement científic i el seu Programa Fort i conceptualitzada com a sociologia de la traducció, sociologia de les associacions o sociologia de la innovació, neix de l'estudi social de la ciència. En un principi, el focus d'atenció era la vida al laboratori, per tant, els mediadors eren producte de la tècnica o de les innovacions tècniques. Inicialment, Latour i Callon s'interessen sobretot a les condicions de producció dels fets científics al laboratori. L'important és estudiar el procés científic mentre s'està fent i, per això, els estudiosos es valen de dos recursos en els seus treballs de camp: els estudis de laboratoris i els estudis de controvèrsies. La conceptualització de la teoria, però, va evolucionar fins a considerar els mediadors com a objectes ideals o simbòlics, permetent d'aquesta manera realitzar també anàlisis epistemològiques. Per tant, posicionada en la sociologia crítica, el factor diferenciador amb altres sociologies rau en el tracte que la Teoria del Actor-Xarxa dona als actors amb l'objectiu de fer de la sociologia una ciència empírica que, en essència, estudií les controvèrsies sobre les associacions d'objectes heterogenis. Latour i Callon preferien la denominació "sociologia de la traducció" a causa de les interferències que el terme xarxa pot crear amb el cos conceptual de la teoria. Per a Latour allò important en la teoria no són els nòduls de la xarxa, que hom tendeix a considerar en el terme "actor-xarxa"; aquests nòduls no existeixen com a tal. La xarxa, segons Latour, "no és la cosa, és la representació de la cosa·, per tant, allò important en la teoria són les associacions, és a dir, allò que uniria els nòduls de la xarxa. Aquests enllaços i els mediadors que permeten els enllaços són el centre del món social, no l'agent, la persona, el membre o el participant." Per tal de poder utilitzar aquesta teoria com a eina crítica cal estar familiaritzat, per una banda, amb una sèrie de conceptes clau o infrallenguatge que componen la teoria, i per altra banda, cal conèixer la seva metodologia analítica. Per tant, s'hauran de conèixer conceptes, com a actor o actant, xarxa, actor-xarxa, mediador, intermediari, caixa negra o traducció. Per a la part metodològica haurem d'aprendre a desplegar controvèrsies, seguir-ne la seva estabilització i veure com aquesta dona un nou sentit al fet de formar part del col·lectiu. (ca)
- نظرية شبكة الفواعل هي منهج في علم الاجتماع غرضها دراسة الوضعيات الاجتماعية ومبدؤها اعتبار العوامل من أشياء وأفكار وعمليات وغيرها فواعل إلى جانب الإنسان، والاستغناء عن مفهوم . أي أنها تنظر إلى العوامل المادية (بين الأشياء) (، بين المفاهيم) على حد سواء. (ar)
- Die Akteur-Netzwerk-Theorie (ANT, englisch Actor-Network Theory) ist eine sozialwissenschaftliche Schule, die sich ab den 1980er Jahren im Bereich der Science and Technology Studies (STS) entwickelt hat und sich von dort aus auch in anderen Bereichen der Soziologie und benachbarter Disziplinen etablieren konnte. Kerngedanke der Akteur-Netzwerk-Theorie ist, dass die Gesellschaft bzw. Welt netzwerkartig verfasst ist und sich aus verschiedenen Elementen zusammensetzt. Dieser Zusammenschluss unterschiedlicher Elemente zu mehr oder weniger kohärenten Akteuren wird von der Akteur-Netzwerk-Theorie als der zentrale Untersuchungsgegenstand der Soziologie gesehen. Sie identifiziert das Soziale mit Assoziationen, die sich zwischen verschiedenartigen (heterogenen) Entitäten entfalten können. Damit verbindet sie auch eine Kritik der klassischen Soziologie in der Tradition Émile Durkheims und vielen ihrer gängigen Konzepte wie Gesellschaft, Interaktion, Struktur oder der Unterscheidung zwischen Mikro- und Makroebene. Die ursprünglichen Methoden der Akteur-Netzwerk-Theorie sind Ethnografie und Semiotik, mit der Zeit fand sie aber auch im Bereich der Diskursanalyse und bei historischen Untersuchungen Anwendung. Die maßgeblichen theoretischen Beiträge zur Akteur-Netzwerk-Theorie wurden vor allem von Michel Callon, John Law und Bruno Latour ausgearbeitet, häufig zusammen mit anderen Vertretern der Science and Technology Studies und Vertretern anderer akademischer Disziplinen. Während die frühen Arbeiten vor allem die Produktion und Funktionsweise von Wissenschaften und Technologien untersuchten, arbeitete sich die Akteur-Netzwerk-Theorie später an den Grundbegriffen der Soziologie und damit auch der modernen Philosophie ab und versucht, die Moderne nicht als eine Entwicklungsstufe, sondern als eine gleichberechtigte Kulturform unter vielen anderen zu beschreiben. (de)
- Actor–network theory (ANT) is a theoretical and methodological approach to social theory where everything in the social and natural worlds exists in constantly shifting networks of relationships. It posits that nothing exists outside those relationships. All the factors involved in a social situation are on the same level, and thus there are no external social forces beyond what and how the network participants interact at present. Thus, objects, ideas, processes, and any other relevant factors are seen as just as important in creating social situations as humans. ANT holds that social forces do not exist in themselves, and therefore cannot be used to explain social phenomena. Instead, strictly empirical analysis should be undertaken to "describe" rather than "explain" social activity. Only after this can one introduce the concept of social forces, and only as an abstract theoretical concept, not something which genuinely exists in the world. Although it is best known for its controversial insistence on the capacity of nonhumans to act or participate in systems or networks or both, ANT is also associated with forceful critiques of conventional and critical sociology. Developed by science and technology studies (STS) scholars Michel Callon, Madeleine Akrich and Bruno Latour, the sociologist John Law, and others, it can more technically be described as a "material-semiotic" method. This means that it maps relations that are simultaneously material (between things) and semiotic (between concepts). It assumes that many relations are both material and semiotic. The theory demonstrates that everything in the social and natural worlds, human and nonhuman, interacts in shifting networks of relationships without any other elements out of the networks. ANT challenges many traditional approaches by defining nonhuman as actors equal to human. This claim provides a new perspective when applying the theory in practice. Broadly speaking, ANT is a constructivist approach in that it avoids essentialist explanations of events or innovations (i.e. ANT explains a successful theory by understanding the combinations and interactions of elements that make it successful, rather than saying it is true and the others are false). Likewise, it is not a cohesive theory in itself. Rather, ANT functions as a strategy that assists people in being sensitive to terms and the often unexplored assumptions underlying them. It is distinguished from many other STS and sociological network theories for its distinct material-semiotic approach. (en)
- Azken hamarkada hauetan gizarte pentsamenduan jaio den teoriarik bereziena dela esan liteke. Bere ezaugarri propioak direla medio, gizartea pentsatzeko modu berria garatu du, Bruno Latour moduko pentsalarien lanari esker, besteak beste.Zientzia eta teknologiari buruzko ikerketa garaikidearen emaitza dugu, eta bere ekarpen interesgarrienak, hiru kokapen kritiko dituela azpimarratu genezake: 1 - Gizarte gaietara hurbiltzeko historian zehar egon izan den mikro-makro dikotomia gainditzen saiatzen da. Aktoreek euren ekintzak burutzen ditutzen momentuan bertan ikertzea du jopuntu, alegia, teknozientziaren ekoizle eta produktuak ikertzeak berehalakotasuna eskatuko du. 2 -Hetereogeneoak diren harreman sareetan murgildurik gaudela diosku; era honetan, geure eguneroko jarduerak ulertzeko ez du egitura sozial handietan azalpenik bilatzen, geure harreman sareek (izan norbanako edo materiarekin) osatzen dituzten objektu edo muntaketetan baizik. Muntaketa horietan egongo da gizarte errealitatea hobeto ulertzeko funtsa. 3 -Azkenik, esango digu aktore-sareen teoriak, gizarte zientziek gizarte errealitatea azaltzeko erabili izan dituzten "azalpen kausalak", aktoreen artean dauden harreman jakin batzuen ondorio dira. Horrenbestez, gizarte zientzietatik eman zaizkigun azalpen hauek arazo dira bere horretan, aztertu eta xehetu beharreko zerbait, azalpena bainoago. (eu)
- La Teoría del Actor-Red, conocida como ANT (siglas de la expresión inglesa Actor-Network Theory), es un enfoque ontológico característico de teoría social y de investigación originado en el campo de los estudios sociales de la ciencia en los años 1980. Fue iniciada por Bruno Latour, Michel Callon y otros investigadores del de Mines ParisTech, en Francia. También han colaborado en su elaboración investigadores anglosajones como John Law, , y . Aunque es más conocida por su insistencia en la capacidad de los no humanos para actuar o participar en sistemas, redes o ambos, la ANT también se asocia con críticas contundentes de la sociología convencional y crítica. (es)
- La théorie de l'acteur-réseau, aussi connue sous l'abréviation ANT (pour Actor-Network Theory), sociologie de la traduction ou encore sociologie de l'acteur-réseau terme choisi par Michel Callon, est une approche sociologique développée à partir des années 1980 par Michel Callon, Bruno Latour, Madeleine Akrich et d'autres chercheurs du Centre de sociologie de l'innovation de Mines ParisTech. Son principal théoricien anglo-saxon est John Law, mais il faut citer aussi Arie Rip, Susan Leigh Star, Geoffrey Bowker. Cette approche se distingue des théories sociologiques classiques parce qu'elle prend en compte dans son analyse, au-delà des humains, les objets (« non-humains ») et les discours. Ces derniers sont également considérés comme des « acteurs » ou des « actants », selon un concept emprunté de A.J. Greimas qui désigne ainsi toute entité sans distinction ontologique entrant dans un processus sémiotique. (fr)
- 행위자 연결망 이론(actor–network theory; ANT)은 세계의 모든 존재는 그것이 사회적이든 자연적이든 막론하고 지속적으로 변화하는 상호 관계 속에 존재한다는 이론적 방법적 접근법이다. 이 관계 밖에 존재하는 것은 아무것도 없다. ANT는 사회적 힘을 그 자체로 혼자 있는 것으로 상정하지 않으며, 때문에 사회적 현상을 설명할 때는 이 개념을 사용할 수 없다. 대신 엄밀한 경험적 분석으로 사회 활동을 "설명"한다기보다 "묘사"할 수 있다. ANT의 근본 목적은 이 사회 연결망이 어떻게 건설 또는 조립되고, 특정 목표를 달성하기 위해 유지되는지를 탐구하는 것이다. ANT는 많은 관계들이 유물론적(사물 간 관계)이며 또한 기호학적(개념 간 관계)이라고 한다. ANT는 사건이나 혁신의 본질주의적 설명을 거부하는 적 접근의 일종이라고 할 수 있다. ANT는 어떤 이론이 성공적인 이유를 그것을 성공하게 하는 요소들 간의 조합과 상호작용으로써 설명하지, 그 이론이 참이거나 거짓이라서 그렇다고 하지 않는다. 그렇기에 ANT 스스로는 그 자체로 응집력 있는 이론이 아니다. ANT는 이 특유의 유물론-기호학적 접근으로 인해 다른 과학기술학 이론들이나 사회연결망 이론들과 구분된다. ANT를 발달시키는 데 기여한 학자로는 과학기술학자 , 브뤼노 라투르, 사회학자 등이 있다. (ko)
- La teoria actor-network (o "ANT", in italiano "Teoria della rete di attori") è un modello teorico sviluppato da alcuni sociologi francesi, tra cui Bruno Latour e Michel Callon e dall'antropologo britannico John Law per descrivere lo sviluppo di fatti scientifici e oggetti tecnologici. (it)
- Actor-netwerktheorie (Actor-Network Theory), vaak afgekort als ANT, of sociologie van de translatie, is een benadering binnen de sociale wetenschappen die sociale fenomenen analyseert als (sociale) netwerken waarin de klassieke tegenstelling tussen actieve personen en passieve objecten in twijfel wordt getrokken. Een van de bekendste stellingen is dan ook dat ook niet-menselijke elementen een vorm van agency (handelingspotentieel) kunnen bezitten binnen een netwerk. Daarom wordt ook de term 'actant' gebruikt als meer neutrale verzamelterm voor al deze actoren. Verder kan de benadering ook beschreven worden als een 'materieel-semiotische' methode, die zich toelegt op relaties die tegelijkertijd materieel, namelijk tussen dingen, en semiotisch, namelijk tussen concepten, van aard zijn. De actor-netwerktheorie kent haar oorsprong binnen de Science and Technology Studies (STS) in het werk van auteurs zoals Michel Callon, Bruno Latour en John Law. Andere gerelateerde auteurs zijn Madeleine Akrich, Annemarie Mol, Arie Rip, Wiebe Bijker en Andrew Pickering. Als benadering zet het zich sterk af tegen zowel klassieke sociologie als hedendaagse kritische sociologie. De benadering heeft affiniteit met het constructivisme omdat het essentialistische verklaringen verwerpt. Bijvoorbeeld binnen het gebied van wetenschap zal het stellen dat een theorie succesvol is, niet omdat ze 'waar' zou zijn of grip op de echte aard van de dingen heeft, maar omdat ze erin slaagt een hele reeks elementen (mensen, dingen, concepten) te mobiliseren in een bepaalde formatie. Het is verder geïnspireerd door het poststructuralisme (met auteurs als Michel Foucault of Gilles Deleuze), het 'sterke programma' binnen de wetenschapssociologie van Barry Barnes en David Bloor, het werk van Gabriel Tarde, de etnomethodologie en de filosofie van Michel Serres. Vanaf 2000 is er ook bij een reeks auteurs werkzaam in ANT, zoals Callon, Law en , de link gelegd met de notie van performativiteit van kennis. Hiermee wordt verwezen naar het gegeven dat kennis niet simpelweg feiten vaststelt, maar deze feiten zelf actief mee produceert. Door auteurs als Callon en MacKenzie is dit bijvoorbeeld in verre mate bestudeerd op vlak van economie: economen stellen niet simpelweg de economische realiteit vast, maar produceren de economische realiteit ook mee door hun theorieën. (nl)
- アクターネットワーク理論（Actor-network-theory）は、社会科学における理論的、方法論的アプローチのひとつである。社会的、自然的世界のあらゆるもの（アクター）を、絶えず変化する作用（エージェンシー）のネットワークの結節点として扱う点に特徴がある。しばしば、ANT（エーエヌティ）と略称される。 ブリュノ・ラトゥール、ミシェル・カロン、ジョン・ローらが提唱しており、その出自は科学社会学、科学人類学にあるが、ANTの影響は、社会学や人類学にとどまることなく、とりわけ2000年代以降は、経営学、地理学、組織論、会計学、社会心理学、教育学、歴史学など社会科学全般に広がるとともに、哲学や建築学、アートなどに幅広く及んでおり、ANTは21世紀における人文社会科学分野で最も大きな影響力をもつ理論のひとつになっている。 (ja)
- Teoria Ator-Rede (TAR) é uma corrente da pesquisa em teoria social que se originou na área de estudos de ciência, tecnologia e sociedade na década de 1980 a partir dos estudos de Michel Callon, Bruno Latour, Madelaine Akrich, entre outros. A teoria também é chamada de sociologia da tradução, um dos conceitos mais importantes utilizados pelos autores fundadores. Este estudo sociológico tinha com objetivo de explicar o nascimento dos factos científicos. A TAR é também utilizada para explicar novos paradigmas da comunicação que passam a existir com a cultura contemporânea. Ela trata da sociologia das associações, da tradução, da mobilidade entre seres e coisas e confronta sociedade, ator e rede. Apesar de ser conhecida por sua controversa defesa de uma agência dos elementos não humanos, também é associada a críticas tanto à sociologia convencional quanto à sociologia crítica. (pt)
- Teoria aktora-sieci, ANT (od ang. actor-network theory) – koncepcja teoretyczno-metodologiczna z zakresu nauk społecznych, wywodząca się z założeń konstruktywistycznych i oparta na dorobku studiów nad nauką i techniką i socjologii wiedzy naukowej. Za jej twórców uznawani są , Bruno Latour i John Law. ANT jest dyskutowana i stosowana między innymi w ramach filozofii, socjologii, nauk o zarządzaniu oraz pedagogiki. Za pierwszą propozycję ANT uznawany jest artykuł Michela Callona pt. Wprowadzenie do socjologii translacji. Udomowienie przegrzebków i rybacy znad zatoki Saint-Brieuc z 1986 r. (polski przekład z 2013 r). Późniejsze stadium rozwoju ANT wraz z propozycją metodologii opisano w książce Bruno Latoura Splatając na nowo to, co społeczne z 2005 r. (polski przekład z 2005). Wśród inspiracji dla ANT wymienia się strukturalizm i semiotykę, szkołę historyczną Annales oraz socjologię nauki Ludwika Flecka. (pl)
- Акторно-сетевая теория (англ. Actor-network theory, ANT) известна также как «социология перевода» (sociology of translation) — подход в социальных исследованиях, первоначально возникший в области , который рассматривает объекты (артефакты, технические комплексы, животных и др.) как действующие единицы социальных отношений. Этот подход является одним из самых известных и спорных в социальной теории. Его сторонники требуют рассматривать не-людей (nonhumans) в качестве действующих агентов в социальных системах и отношениях. Созданный Мишелем Каллоном, Бруно Латуром и Джоном Ло, подход может быть более точно описан как «материально-семиотический». Это означает, что он одинаковым образом описывает отношения, которые являются как материальными (между вещами), так и семиотическими (между понятиями). Акторно-сетевая теория представляет собой концептуальную основу для изучения коллективных социотехнических процессов. Её сторонники предполагают, что функционирование науки принципиально не отличается от функционирования других социальных явлений. Производство научных знаний они не объясняют ни через природу (научный реализм), ни через культуру (социальный конструктивизм). Вместо этого они считают, что наука представляет собой процесс гетерогенной инженерии, в котором социальные, технические, концептуальные и текстуальные компоненты соединены вместе и трансформированы (или переведены). Как и другие антиэссенциалистские подходы, акторно-сетевая теория не делает различий между науками (знаниями) и технологиями (артефактами). Точно так же, её сторонники не соглашаются с противопоставлением общества и природы, истины и лжи, процессов и структур, текста и контекста, человеческого и нечеловеческого, знания и власти. Всё, что принято называть природой, обществом, субъективностью, структурой, фактом и вымыслом — всё это производится в результате совместной активности людей и не-людей (nonhumans). Наука, таким образом, предстаёт как сеть гетерогенных элементов, соединенных набором разнообразных практик. (ru)
- Акторно-мережева теорія (англ. Actor-network theory, ANT) відома також як «соціологія перекладу» (англ. sociology of translation) — підхід в соціальних дослідженнях, що спочатку виник в області , який розглядає об'єкти (артефакти, технічні комплекси, тварин та ін.) як діючі одиниці соціальних стосунків. Цей підхід є одним з найвідоміших і спірних в соціальній теорії. Його прибічники вимагають розглядати не-людей (англ. nonhumans) як діючих агентів в соціальних системах і стосунках. Створений , Бруно Латуром і , підхід може бути точніше описаний як «матеріально-семіотичний». Це означає, що він однаковим чином описує стосунки, які є як матеріальними (між речами), так і семіотичними (між поняттями). Акторно-мережева теорія є концептуальною основою для вивчення колективних соціотехнічних процесів. Її прибічники припускають, що функціонування науки принципово не відрізняється від функціонування інших соціальних явищ. Виробництво наукових знань вони не пояснюють ні через природу (науковий реалізм), ні через культуру (соціальний конструктивізм). Замість цього вони вважають, що наука є процесом гетерогенної інженерії в якому соціальні, технічні, концептуальні і текстуальні компоненти сполучені разом і трансформовані (чи перекладені). Як і інші антиессенціалістські підходи, акторно-мережева теорія не робить відмінностей між науками (знаннями) і технологіями (артефактами). Так само, її прибічники не погоджуються з протиставленням суспільства і природи, істини і брехні, процесів і структур, тексту і контексту, людського і нелюдського, знання і влади. Все, що прийнято називати природою, суспільством, суб'єктивністю, структурою, фактом і вигадкою — усе це робиться в результаті спільної активності людей і не-людей (nonhumans). Наука, таким чином, з'являється як мережа гетерогенних елементів, сполучених набором різноманітних практик. (uk)
- 行动者网络理论（英語：Actor–network theory，ANT）是的一种理论和方法论方法，它认为社会和自然世界中的所有事物都处在不断变化的关系网络中。它假定在这些关系之外再无他物。社会状况中涉及的所有因素都在同一水平上，因此，除了网络参与者当前的互动之外，没有外部社会力量。该理论因此认为，在创造社会环境的过程中，物体、思想、过程以及任何其他相关因素与人类同等重要。行动者网络理论认为社会力量本身并不存在，因此不能用来解释社会现象。相反，应该以严格的经验分析来“描述”而不是“解释”社会活动。只有在此之后，才可以引入社会力量的概念，并且只能作为一种抽象的理论概念，而不是世界上真正存在的事物。尽管其最知名的而有争议的观点是认为非人类有行动或/和参与进入系统或网络的能力，但除此之外，行动者网络理论也涉及了对传统和批判社会学的激烈批评。它是由（STS）学者、Madeleine Akrich和布鲁诺·拉图尔、社会学家等人提出的。从技术上讲，它更像是“物质-符号学”（material-semiotic）方法。这意味着它映射的关系既是物质的（物体之间）也是符號學的（概念之间）。它假定许多关系既是物质关系又是符号关系。 从广义上讲，行动者网络理论是一种社会建构主义的方法，因为它避免对事件或创新的本质主义解释（例如，在解释一个成功的理论时，行动者网络理论会通过理解使之成功的元素的组合和相互作用来解释它的成功，而不是说它是正确的而其他是错误的）。同样，行动者网络理论本身并不是一个有凝聚力的理论，而是一种策略，可帮助人们对术语和其中的未被察觉的假设保持敏感。它与众不同的物质-符号学（material-semiotic）方法使之与许多其他的科学技术学以及社会网络理论不同。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Teorie sítí aktérů, v angličtině Actor-Network Theory (zkráceně ANT) je sociologická teorie formulována Bruno Latourem za přispění sociologů a . Od ostatních se liší mimo jiné tím, že nezahrnuje pouze lidi, ale také objekty a organizace. Mluví se o nich jako o actors (aktéři, činitelé, agenti, elementi, herci). (cs)
- نظرية شبكة الفواعل هي منهج في علم الاجتماع غرضها دراسة الوضعيات الاجتماعية ومبدؤها اعتبار العوامل من أشياء وأفكار وعمليات وغيرها فواعل إلى جانب الإنسان، والاستغناء عن مفهوم . أي أنها تنظر إلى العوامل المادية (بين الأشياء) (، بين المفاهيم) على حد سواء. (ar)
- La teoria actor-network (o "ANT", in italiano "Teoria della rete di attori") è un modello teorico sviluppato da alcuni sociologi francesi, tra cui Bruno Latour e Michel Callon e dall'antropologo britannico John Law per descrivere lo sviluppo di fatti scientifici e oggetti tecnologici. (it)
- アクターネットワーク理論（Actor-network-theory）は、社会科学における理論的、方法論的アプローチのひとつである。社会的、自然的世界のあらゆるもの（アクター）を、絶えず変化する作用（エージェンシー）のネットワークの結節点として扱う点に特徴がある。しばしば、ANT（エーエヌティ）と略称される。 ブリュノ・ラトゥール、ミシェル・カロン、ジョン・ローらが提唱しており、その出自は科学社会学、科学人類学にあるが、ANTの影響は、社会学や人類学にとどまることなく、とりわけ2000年代以降は、経営学、地理学、組織論、会計学、社会心理学、教育学、歴史学など社会科学全般に広がるとともに、哲学や建築学、アートなどに幅広く及んでおり、ANTは21世紀における人文社会科学分野で最も大きな影響力をもつ理論のひとつになっている。 (ja)
- La teoria de l'actor-xarxa, traducció de l'expressió anglesa actor-network theory, és un mètode i teoria social contemporània immersa en el constructivisme social desenvolupada, a partir de la dècada del 1980 per , Bruno Latour i John Law, entre altres autors. Una de les seves característiques més rellevants és el trencament amb els postulats de la sociologia moderna o sociologia del social, que atribuïa el poder d'aglutinant social a les institucions. En la teoria de l'actor-xarxa els actors d'allò social tenen la característica d'ésser materialment heterogenis, és a dir, poden ser humans o no-humans, i per tant molt diversos. La confluència dels diferents actors i les relacions i mediacions que s'estableixen entre ells permetran, o no, enfortir i consolidar la xarxa. (ca)
- Actor–network theory (ANT) is a theoretical and methodological approach to social theory where everything in the social and natural worlds exists in constantly shifting networks of relationships. It posits that nothing exists outside those relationships. All the factors involved in a social situation are on the same level, and thus there are no external social forces beyond what and how the network participants interact at present. Thus, objects, ideas, processes, and any other relevant factors are seen as just as important in creating social situations as humans. (en)
- La Teoría del Actor-Red, conocida como ANT (siglas de la expresión inglesa Actor-Network Theory), es un enfoque ontológico característico de teoría social y de investigación originado en el campo de los estudios sociales de la ciencia en los años 1980. Fue iniciada por Bruno Latour, Michel Callon y otros investigadores del de Mines ParisTech, en Francia. También han colaborado en su elaboración investigadores anglosajones como John Law, , y . (es)
- Die Akteur-Netzwerk-Theorie (ANT, englisch Actor-Network Theory) ist eine sozialwissenschaftliche Schule, die sich ab den 1980er Jahren im Bereich der Science and Technology Studies (STS) entwickelt hat und sich von dort aus auch in anderen Bereichen der Soziologie und benachbarter Disziplinen etablieren konnte. (de)
- Azken hamarkada hauetan gizarte pentsamenduan jaio den teoriarik bereziena dela esan liteke. Bere ezaugarri propioak direla medio, gizartea pentsatzeko modu berria garatu du, Bruno Latour moduko pentsalarien lanari esker, besteak beste.Zientzia eta teknologiari buruzko ikerketa garaikidearen emaitza dugu, eta bere ekarpen interesgarrienak, hiru kokapen kritiko dituela azpimarratu genezake: (eu)
- La théorie de l'acteur-réseau, aussi connue sous l'abréviation ANT (pour Actor-Network Theory), sociologie de la traduction ou encore sociologie de l'acteur-réseau terme choisi par Michel Callon, est une approche sociologique développée à partir des années 1980 par Michel Callon, Bruno Latour, Madeleine Akrich et d'autres chercheurs du Centre de sociologie de l'innovation de Mines ParisTech. Son principal théoricien anglo-saxon est John Law, mais il faut citer aussi Arie Rip, Susan Leigh Star, Geoffrey Bowker. (fr)
- 행위자 연결망 이론(actor–network theory; ANT)은 세계의 모든 존재는 그것이 사회적이든 자연적이든 막론하고 지속적으로 변화하는 상호 관계 속에 존재한다는 이론적 방법적 접근법이다. 이 관계 밖에 존재하는 것은 아무것도 없다. ANT는 사회적 힘을 그 자체로 혼자 있는 것으로 상정하지 않으며, 때문에 사회적 현상을 설명할 때는 이 개념을 사용할 수 없다. 대신 엄밀한 경험적 분석으로 사회 활동을 "설명"한다기보다 "묘사"할 수 있다. ANT의 근본 목적은 이 사회 연결망이 어떻게 건설 또는 조립되고, 특정 목표를 달성하기 위해 유지되는지를 탐구하는 것이다. ANT를 발달시키는 데 기여한 학자로는 과학기술학자 , 브뤼노 라투르, 사회학자 등이 있다. (ko)
- Actor-netwerktheorie (Actor-Network Theory), vaak afgekort als ANT, of sociologie van de translatie, is een benadering binnen de sociale wetenschappen die sociale fenomenen analyseert als (sociale) netwerken waarin de klassieke tegenstelling tussen actieve personen en passieve objecten in twijfel wordt getrokken. Een van de bekendste stellingen is dan ook dat ook niet-menselijke elementen een vorm van agency (handelingspotentieel) kunnen bezitten binnen een netwerk. Daarom wordt ook de term 'actant' gebruikt als meer neutrale verzamelterm voor al deze actoren. Verder kan de benadering ook beschreven worden als een 'materieel-semiotische' methode, die zich toelegt op relaties die tegelijkertijd materieel, namelijk tussen dingen, en semiotisch, namelijk tussen concepten, van aard zijn. (nl)
- Teoria aktora-sieci, ANT (od ang. actor-network theory) – koncepcja teoretyczno-metodologiczna z zakresu nauk społecznych, wywodząca się z założeń konstruktywistycznych i oparta na dorobku studiów nad nauką i techniką i socjologii wiedzy naukowej. Za jej twórców uznawani są , Bruno Latour i John Law. ANT jest dyskutowana i stosowana między innymi w ramach filozofii, socjologii, nauk o zarządzaniu oraz pedagogiki. Za pierwszą propozycję ANT uznawany jest artykuł Michela Callona pt. Wprowadzenie do socjologii translacji. Udomowienie przegrzebków i rybacy znad zatoki Saint-Brieuc z 1986 r. (polski przekład z 2013 r). Późniejsze stadium rozwoju ANT wraz z propozycją metodologii opisano w książce Bruno Latoura Splatając na nowo to, co społeczne z 2005 r. (polski przekład z 2005). Wśród inspirac (pl)
- Teoria Ator-Rede (TAR) é uma corrente da pesquisa em teoria social que se originou na área de estudos de ciência, tecnologia e sociedade na década de 1980 a partir dos estudos de Michel Callon, Bruno Latour, Madelaine Akrich, entre outros. A teoria também é chamada de sociologia da tradução, um dos conceitos mais importantes utilizados pelos autores fundadores. Este estudo sociológico tinha com objetivo de explicar o nascimento dos factos científicos. A TAR é também utilizada para explicar novos paradigmas da comunicação que passam a existir com a cultura contemporânea. (pt)
- Акторно-сетевая теория (англ. Actor-network theory, ANT) известна также как «социология перевода» (sociology of translation) — подход в социальных исследованиях, первоначально возникший в области , который рассматривает объекты (артефакты, технические комплексы, животных и др.) как действующие единицы социальных отношений. (ru)
- 行动者网络理论（英語：Actor–network theory，ANT）是的一种理论和方法论方法，它认为社会和自然世界中的所有事物都处在不断变化的关系网络中。它假定在这些关系之外再无他物。社会状况中涉及的所有因素都在同一水平上，因此，除了网络参与者当前的互动之外，没有外部社会力量。该理论因此认为，在创造社会环境的过程中，物体、思想、过程以及任何其他相关因素与人类同等重要。行动者网络理论认为社会力量本身并不存在，因此不能用来解释社会现象。相反，应该以严格的经验分析来“描述”而不是“解释”社会活动。只有在此之后，才可以引入社会力量的概念，并且只能作为一种抽象的理论概念，而不是世界上真正存在的事物。尽管其最知名的而有争议的观点是认为非人类有行动或/和参与进入系统或网络的能力，但除此之外，行动者网络理论也涉及了对传统和批判社会学的激烈批评。它是由（STS）学者、Madeleine Akrich和布鲁诺·拉图尔、社会学家等人提出的。从技术上讲，它更像是“物质-符号学”（material-semiotic）方法。这意味着它映射的关系既是物质的（物体之间）也是符號學的（概念之间）。它假定许多关系既是物质关系又是符号关系。 (zh)
- Акторно-мережева теорія (англ. Actor-network theory, ANT) відома також як «соціологія перекладу» (англ. sociology of translation) — підхід в соціальних дослідженнях, що спочатку виник в області , який розглядає об'єкти (артефакти, технічні комплекси, тварин та ін.) як діючі одиниці соціальних стосунків. (uk)
|
