dbo:abstract
|
- تمرد الإخوان أو ثورة الإخوان هو تمرد مسلح قاده بعض قادة قبائل الإخوان ضد ملك مملكة الحجاز ونجد وملحقاتها عبد العزيز آل سعود. بدأت أولى مقدمات التمرد سنة 1926 بعد انتهاء الحرب النجدية الحجازية (1924-1925) التي قضت على مملكة الحجاز حيث أراد الإخوان بعد عودتهم من الحجاز مواصلة شن الغارات على بادية العراق والكويت في حين كان الملك عبد العزيز يسعى لوقف تلك الهجمات لتبرز بذلك بداية خلافهم مع الملك عبد العزيز، في ذلك الوقت كانت السلطنة النجدية ملتزمة مع بريطانيا بمنع الغزو بين قبائل نجد والعراق وفقا لمعاهدة بحرة الموقعة عام 1925 إلا انه وبالرغم من ذلك لم يكن الملك عبد العزيز قادرا على منع الإخوان من الغزو حتى حلول شتاء عام 1929 حينما تسبب اعتداء قوات ابن بجاد على تجار الجمال النجديون من القصيم وعلى قبيلة شمر استياءً كبيرًا في نجد الأمر الذي دعى الملك عبد العزيز لمحاسبة ابن بجاد فحشد قواته في الزلفي في 5 مارس/آذار والتحق به أغلب حاضرة نجد وقبائل شمر وحرب وقحطان، فيما التحق فيصل الدويش بابن بجاد في جراب بشمال الزلفي. أرسل الملك عبد العزيز أحد كبار مشايخ الدين إلى ابن بجاد لإقناعه برفع الخلاف المتعلق بالمذابح التي ارتكبتها قواته ضد تجار الجمال والمسلوبات التي نهبت إلى محكمة دينية لتفصل فيه إلا أن ابن بجاد رفض العرض بحجة أن ذلك ما هو إلا مؤامرة ضده وأن نهايته معروفة مسبقا حيث رأى أن رجال الدين أصدقاء لابن سعود وسوف يصدرون عليه حكما بالإعدام. وحينما أصر الإخوان على موقفهم أمر الملك عبد العزيز قواته بمهاجمة الإخوان في 29 مارس 1929 وأصيب الدويش بجروح بالغة ووعد الملك بالإبقاء على حياته شرط أن يخضعوا لحكم الشرع وسمح له بالعودة إلى الأرطاوية وأن يعالج على أن يسلم نفسه للرياض بعد شفائه في حين استسلم ابن بجاد في شقراء وسجن في الرياض. حينما تعافى الدويش من جراحه خشي أن يسجن وعاد التمرد مرة أخرى بانضمام العجمان إلى مطير، وقاموا بشن غارات على قبائل نجد الموالية لابن سعود، وبسبب الصيف لم يقدر الملك عبد العزيز على حشد قواته لأسباب لوجستية وفي تشرين الأول/أكتوبر 1929 انسحبت قوات الإخوان إلى الكويت حيث استسلمت في 10 يناير/كانون الثاني 1930 إلى القوات البريطانية، فسجن فيصل الدويش ونايف بن حثلين شيخ العجمان وقبلهم سلطان بن بجاد في 1929، ومع انتهاء التمرد انتهت حركة الإخوان. (ar)
- Der Aufstand der Ichwan, der Kampfverbände der Wahhabiten auf der arabischen Halbinsel, dauerte von 1927 bis 1930. Er begann 1927, als sich die Stämme der Mutair und gegen den saudischen König Ibn Saud erhoben und Raubzüge in Richtung Transjordanien, Mandatsgebiet Irak und Emirat Kuwait unternahmen. Dabei kam es zu Massakern an der Zivilbevölkerung, der Zerstörung von Heiligengräbern und auch regelmäßig zu Plünderungen. Zu Beginn des 20. Jahrhunderts war die arabische Halbinsel Schauplatz zahlreicher Stammeskriege, die mit der Einigung unter der Dynastie der Saud abgeschlossen wurden. Hauptsächlich daran beteiligt waren die Ichwan, eine wahhabitisch-beduinische Armee unter Führung von Sultan bin Badschad al-Otaibi und Faisal al-Dawisch. Nach dem Zusammenbruch des Osmanischen Reiches nach dem Ersten Weltkrieg hatten die Ichwan, ausgehend vom saudischen Kernland Nadschd, die Eroberung des Gebiets des heutigen Saudi-Arabien bis 1925 vollzogen. In den Jahren 1918 und 1919 schlugen die Ichwan erfolgreiche Schlachten um die Oasen und . 1924 eroberten die Ichwan Taif, wo sie mehrere hundert Einwohner massakrierten. Darauf ergab sich Mekka freiwillig den Ichwan, die daraufhin die Heiligengräber von Mekka und Medina (Baqi-Friedhof) zerstörten. Die Ichwan widersetzen sich in ihrem Glaubenseifer auch der Einführung aller technischen Neuerungen wie etwa Automobilen und Telegraphen, die sie als „unerlaubte Neuerungen“ (bid'a) strikt ablehnten. Ibn Saud, der den fanatischen Glaubenseifer der Ichwan nicht mehr zügeln konnte, schlug sie dann im Jahre 1929 in der Schlacht von Sibilla. (de)
- The Ikhwan revolt was an uprising in the Arabian Peninsula from 1927 to 1930 led by the Ikhwan. It began in 1927, when the tribesmen of the Otaibah, Mutayr and Ajman rebelled against the authority of Ibn Saud and engaged in cross-border raids into parts of Transjordan, Mandatory Iraq and the Sheikhdom of Kuwait. The relationship between the House of Saud and the Ikhwan deteriorated into an open bloody feud in December 1928. The main instigators of the rebellion were defeated in the Battle of Sabilla, on 29 March 1929. Ikhwan tribesmen and troops loyal to Abdulaziz clashed again in the Jabal Shammar region in August 1929, and Ikhwan tribesmen attacked the Awazim tribe on 5 October 1929. Faisal Al Dawish, the main leader of the rebellion and the Mutair tribe, fled to Kuwait in October 1929 before being detained by the British and handed over to Ibn Saud. Faisal Al-Dawish would die in Riyadh on 3 October 1931 from what appears to have been a heart condition. Government troops had finally suppressed the rebellion on 10 January 1930, when other Ikhwan rebel leaders surrendered to the British. In the aftermath, the Ikhwan leadership was slain, and the remains were eventually incorporated into regular Saudi units. Sultan bin Bajad, one of the three main Ikhwan leaders, was killed in 1931, while Al Dawish died in prison in Riyadh on 3 October 1931. (en)
- La révolte des Ikhwans (1927-1930) oppose ces derniers, une milice religieuse islamique, au roi saoudien Abdelaziz ben Abderrahmane Al Saoud qui était à l'origine de leur fondation vers 1912. (fr)
- La rivolta Ikhwan ebbe inizio nel 1927, quando elementi dell'Ikhwan, fratellanza tribale radicale islamica d'Arabia, minarono l'autorità di Ibn Saud e iniziarono a razziare alle frontiere con Iraq e Kuwait. I rapporti tra ibn Saud e gli Ikhwan si deteriorarono in una sanguinosa faida aperta nel dicembre 1928. Gli scontri principali della ribellione avvennero nella battaglia di Sabilla il 29 marzo 1929., (1929), nuovamente nella regione di nell'agosto 1929, e l'attacco degli Ikhwan alle tribù Awazim il 5 ottobre 1929. Faisal al-Dawish, uno dei principali capi della ribellione e capo della tribù Mutair, andò in Kuwait nell'ottobre 1929. Le truppe governative soppressero definitivamente la ribellione il 10 gennaio 1930, quando altri capi ribelli si arresero ai britannici. Dopo questo evento, gli Ikhwan rimasero senza una guida, ed i pochi combattenti rimasti vennero incorporati nell'esercito saudita. Sultan bin Bajad, uno dei tre principali capi degli Ikhwan, venne ucciso nel 1931, mentre Faisal al-Dawish morì in prigione a Riyadh il 3 ottobre 1931. (it)
- Восстание ихванов началось в 1927 году, когда племена Мутаир и Аджман восстали против власти ибн Сауда и совершили трансграничные рейды в районы Трансиордании, Месопотамии и эмират Кувейт. Отношения между династией Саудитов и ихванами переросли в открытую кровавую междоусобицу в декабре 1928 года. Главные зачинщики восстания были разгромлены в битве при Сабилле 29 марта 1929 года. Ихванские племена и войска, верные Абд аль-Азизу ибн Сауду, вновь сошлись в сражении в регионе Джебель-Шаммар в августе 1929 года, а 5 октября 1929 года ихваны атаковали племя Авазим. Фейсал аль-Давиш, лидер мятежников и племени Мутаир, бежал в Кувейт в октябре 1929 года, где был задержан англичанами и передан ибн Сауду. Правительственные войска окончательно подавили восстание 10 января 1930 года, когда другие ихванские лидеры повстанцев сдались британцам. Впоследствии ихванская верхушка была уничтожена, а остальные в итоге были включены в регулярные саудовские войска. Султан ибн Баджад, один из трёх главных лидеров ихванов, был убит в 1931 году, а Фейсал аль-Давиш умер в тюрьме в Эр-Рияде 3 октября 1931 года из-за, как было объявлено, больного сердца. (ru)
- Повстання іхва́нів розпочалося в 1927 році, коли племена Мутаїр і Аджман повстали проти влади ібн Сауда й зробили транскордонні рейди в райони Зайордання, Месопотамії та Кувейту. Це призвело до відкритої кривавої міжусобиці між династією Саудитів та іхванами в грудні 1928 року. Головні організатори повстання були розгромлені в битві біля Сабілли 29 березня 1929 року. Іхванські племена й війська, вірні Абд аль-Азізу ібн Сауду, знову зіткнулися поблизу Джебель-Шаммару в серпні 1929 року, а 5 жовтня 1929 року іхвани напали на плем'я Авазим. Фейсал аль-Давіш, лідер заколотників і племені Мутаїр, втік до Кувейту в жовтні 1929 року, де був затриманий англійцями й переданий ібн Сауду. Урядові війська остаточно придушили повстання 10 січня 1930 року, коли інші іхванські лідери повстанців здалися британцям. Згодом іхванська верхівка була знищена, а решта в результаті були включені в регулярні саудівські війська. Султан ібн Баджад, один з трьох головних лідерів іхванів, був убитий в 1931 році, а Фейсал аль-Давіш помер у в'язниці в Ер-Ріяді 3 жовтня 1931 року через хворобу серця (як було оголошено). (uk)
|
dbo:causalties
|
- 450 in Jabal Shammar
- 500 in Battle of Sabilla
|
dbo:combatant
|
- *Iraq
- ----
- United Kingdom
- Ikhwan
- * Allied Arab clans
- *23pxKuwait
- *Ajman
- *Allied Arab clans
- *Mutayr
- *Otaibah
- *Saudi Army
- *border|23pxHouse of Saud
- border|23pxHejaz and Nejd
|
dbo:commander
| |
dbo:isPartOfMilitaryConflict
| |
dbo:place
| |
dbo:result
| |
dbo:strength
| |
dbo:thumbnail
| |
dbo:wikiPageID
| |
dbo:wikiPageLength
|
- 11468 (xsd:nonNegativeInteger)
|
dbo:wikiPageRevisionID
| |
dbo:wikiPageWikiLink
| |
dbp:caption
| |
dbp:casualties
|
- 200 (xsd:integer)
- 250 (xsd:integer)
- 450 (xsd:integer)
- 500 (xsd:integer)
- 700 (xsd:integer)
- 1000 (xsd:integer)
- 2000 (xsd:integer)
- About 100 killed in the raids (en)
|
dbp:combatant
|
- Ikhwan
*Otaibah
*Mutayr
*Ajman (en)
- border|23px Hejaz and Nejd
*border|23px House of Saud
*Saudi Army
*Allied Arab clans
----
United Kingdom
*23px Kuwait
* Iraq
* Allied Arab clans (en)
|
dbp:commander
|
- 23 (xsd:integer)
- Fawzi al-Qawuqji (en)
- Faisal bin Abdulaziz (en)
- Sultan bin Bajad (en)
- Abdulaziz al-Saud (en)
- Faisal bin Sultan (en)
- Meqaid al-Duhainah (en)
- Mubarak Al Azmi Faisal I (en)
|
dbp:conflict
| |
dbp:date
| |
dbp:imageSize
| |
dbp:partof
|
- the Unification of Saudi Arabia (en)
|
dbp:place
| |
dbp:result
| |
dbp:strength
|
- 30000 (xsd:integer)
- 47000 (xsd:integer)
|
dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
dcterms:subject
| |
rdf:type
| |
rdfs:comment
|
- La révolte des Ikhwans (1927-1930) oppose ces derniers, une milice religieuse islamique, au roi saoudien Abdelaziz ben Abderrahmane Al Saoud qui était à l'origine de leur fondation vers 1912. (fr)
- تمرد الإخوان أو ثورة الإخوان هو تمرد مسلح قاده بعض قادة قبائل الإخوان ضد ملك مملكة الحجاز ونجد وملحقاتها عبد العزيز آل سعود. بدأت أولى مقدمات التمرد سنة 1926 بعد انتهاء الحرب النجدية الحجازية (1924-1925) التي قضت على مملكة الحجاز حيث أراد الإخوان بعد عودتهم من الحجاز مواصلة شن الغارات على بادية العراق والكويت في حين كان الملك عبد العزيز يسعى لوقف تلك الهجمات لتبرز بذلك بداية خلافهم مع الملك عبد العزيز، في ذلك الوقت كانت السلطنة النجدية ملتزمة مع بريطانيا بمنع الغزو بين قبائل نجد والعراق وفقا لمعاهدة بحرة الموقعة عام 1925 إلا انه وبالرغم من ذلك لم يكن الملك عبد العزيز قادرا على منع الإخوان من الغزو حتى حلول شتاء عام 1929 حينما تسبب اعتداء قوات ابن بجاد على تجار الجمال النجديون من القصيم وعلى قبيلة شمر استياءً كبيرًا في نجد الأمر الذي دعى الملك عبد العزيز لمحاسبة ابن بجاد فحشد قواته في الزلف (ar)
- Der Aufstand der Ichwan, der Kampfverbände der Wahhabiten auf der arabischen Halbinsel, dauerte von 1927 bis 1930. Er begann 1927, als sich die Stämme der Mutair und gegen den saudischen König Ibn Saud erhoben und Raubzüge in Richtung Transjordanien, Mandatsgebiet Irak und Emirat Kuwait unternahmen. Dabei kam es zu Massakern an der Zivilbevölkerung, der Zerstörung von Heiligengräbern und auch regelmäßig zu Plünderungen. Ibn Saud, der den fanatischen Glaubenseifer der Ichwan nicht mehr zügeln konnte, schlug sie dann im Jahre 1929 in der Schlacht von Sibilla. (de)
- The Ikhwan revolt was an uprising in the Arabian Peninsula from 1927 to 1930 led by the Ikhwan. It began in 1927, when the tribesmen of the Otaibah, Mutayr and Ajman rebelled against the authority of Ibn Saud and engaged in cross-border raids into parts of Transjordan, Mandatory Iraq and the Sheikhdom of Kuwait. The relationship between the House of Saud and the Ikhwan deteriorated into an open bloody feud in December 1928. The main instigators of the rebellion were defeated in the Battle of Sabilla, on 29 March 1929. Ikhwan tribesmen and troops loyal to Abdulaziz clashed again in the Jabal Shammar region in August 1929, and Ikhwan tribesmen attacked the Awazim tribe on 5 October 1929. Faisal Al Dawish, the main leader of the rebellion and the Mutair tribe, fled to Kuwait in October 1929 b (en)
- La rivolta Ikhwan ebbe inizio nel 1927, quando elementi dell'Ikhwan, fratellanza tribale radicale islamica d'Arabia, minarono l'autorità di Ibn Saud e iniziarono a razziare alle frontiere con Iraq e Kuwait. I rapporti tra ibn Saud e gli Ikhwan si deteriorarono in una sanguinosa faida aperta nel dicembre 1928. Gli scontri principali della ribellione avvennero nella battaglia di Sabilla il 29 marzo 1929., (1929), nuovamente nella regione di nell'agosto 1929, e l'attacco degli Ikhwan alle tribù Awazim il 5 ottobre 1929. Faisal al-Dawish, uno dei principali capi della ribellione e capo della tribù Mutair, andò in Kuwait nell'ottobre 1929. Le truppe governative soppressero definitivamente la ribellione il 10 gennaio 1930, quando altri capi ribelli si arresero ai britannici. Dopo questo evento (it)
- Восстание ихванов началось в 1927 году, когда племена Мутаир и Аджман восстали против власти ибн Сауда и совершили трансграничные рейды в районы Трансиордании, Месопотамии и эмират Кувейт. Отношения между династией Саудитов и ихванами переросли в открытую кровавую междоусобицу в декабре 1928 года. Главные зачинщики восстания были разгромлены в битве при Сабилле 29 марта 1929 года. Ихванские племена и войска, верные Абд аль-Азизу ибн Сауду, вновь сошлись в сражении в регионе Джебель-Шаммар в августе 1929 года, а 5 октября 1929 года ихваны атаковали племя Авазим. Фейсал аль-Давиш, лидер мятежников и племени Мутаир, бежал в Кувейт в октябре 1929 года, где был задержан англичанами и передан ибн Сауду. Правительственные войска окончательно подавили восстание 10 января 1930 года, когда другие их (ru)
- Повстання іхва́нів розпочалося в 1927 році, коли племена Мутаїр і Аджман повстали проти влади ібн Сауда й зробили транскордонні рейди в райони Зайордання, Месопотамії та Кувейту. Це призвело до відкритої кривавої міжусобиці між династією Саудитів та іхванами в грудні 1928 року. Головні організатори повстання були розгромлені в битві біля Сабілли 29 березня 1929 року. Іхванські племена й війська, вірні Абд аль-Азізу ібн Сауду, знову зіткнулися поблизу Джебель-Шаммару в серпні 1929 року, а 5 жовтня 1929 року іхвани напали на плем'я Авазим. Фейсал аль-Давіш, лідер заколотників і племені Мутаїр, втік до Кувейту в жовтні 1929 року, де був затриманий англійцями й переданий ібн Сауду. Урядові війська остаточно придушили повстання 10 січня 1930 року, коли інші іхванські лідери повстанців здалися б (uk)
|
rdfs:label
|
- تمرد الإخوان (ar)
- Ikhwan revolt (en)
- Aufstand der Ichwan (de)
- Rivolta Ikhwan (it)
- Révolte des Ikhwans (fr)
- Восстание ихванов (ru)
- Повстання іхванів (uk)
|
owl:sameAs
| |
prov:wasDerivedFrom
| |
foaf:depiction
| |
foaf:isPrimaryTopicOf
| |
foaf:name
| |
is dbo:battle
of | |
is dbo:wikiPageRedirects
of | |
is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
is dbp:battles
of | |
is foaf:primaryTopic
of | |