rdfs:comment
| - Salon, přeneseně z označení reprezentační místnosti, je debatní, intelektuální nebo umělecká (literární, hudební či výtvarná) společnost, která se pravidelně schází v určitém domě. (cs)
- الصالون هو مكان يستضيف فيه شخص بارز أو مهتم مجموعة من الناس إما للمتعة أو لصقل الذوق العام وتبادل المعارف والسجالات والمماحكات والحوارات، على منوال الحكمة الشهيرة التي أطلقها هوراس حين عرّف الشعر قائلاً «إما للمتعة أو للتأدب»، وغالباً ما ترتبط الصالونات بالحركات الأدبية والفلسفية والفكرية الفرنسية في القرنين السابع عشر والثامن عشر على الرغم من أنّ منشأها الأصلي يعود لولادة حركة النهضة في إيطاليا في القرن السادس عشر، ويرى بعض الباحثين أن أول هذه المنتديات بدأت في الأندلس. (ar)
- Ein literarischer Salon war ein zumeist privater gesellschaftlicher Treffpunkt für Diskussionen, Lesungen oder musikalische Veranstaltungen vom 17. bis zum 20. Jahrhundert. Neben literarischen und sonstigen künstlerischen Salons gab es auch politische (Spitzemberg, Treuberg) und wissenschaftliche (Helmholtz) Salons. Träger waren unter anderem einzelne Mäzene oder auch Vereine. Vor allem wohlhabende gebildete Frauen, oft adeliger Herkunft, betätigten sich als Gastgeberinnen und wurden in dieser Eigenschaft Salonnière genannt. (de)
- Un salón literario era una reunión celebrada en la residencia de un anfitrión o anfitriona, de quien tomaba el nombre; su finalidad era disfrutar de compañía amena, refinar el gusto además de ampliar conocimientos mediante la conversación y la lectura, para lo que a menudo se seguía deliberadamente la definición de los fines de la poesía del poeta clásico Horacio: «agradar y educar» («aut delectare aut prodesse est»). El término «salón literario» suele asociarse a las reuniones literarias y filosóficas francesas de los siglos XVII y XVIII, aunque su práctica pervive hasta hoy en todo el mundo. Sus anfitriones solían ser mujeres amantes de la cultura, llamadas por ello salonnières. (es)
- A salon is a gathering of people held by an inspiring host. During the gathering they amuse one another and increase their knowledge through conversation. These gatherings often consciously followed Horace's definition of the aims of poetry, "either to please or to educate" (Latin: aut delectare aut prodesse). Salons in the tradition of the French literary and philosophical movements of the 17th and 18th centuries were carried on until as recently as the 1920s in urban settings. (en)
- サロン(仏: salon、英: salon)とは、もともと応接室などの部屋を意味する言葉である。 1.
* 応接間、談話室など。 2.
* フランス語で宮廷や貴族の邸宅を舞台にした社交界をサロンと呼んだ。主人が、文化人、学者、作家らを招いて、知的な会話を楽しんだ。(この項目で詳説) 3.
* (フランスで)展覧会のこと。元々ルーヴル宮殿の大サロンで開催されていた芸術アカデミー主催の美術展サロン・ド・パリ(官展)を指した。ディドロの「サロン評」は美術評論の始まりといわれる。 4.
* 文化史上に見られる文化人相互の交流の場を称して「~サロン」と呼ぶことがある。(例:木村蒹葭堂のサロン、後水尾院のサロンなど) 5.
* サービスを提供する店の名前に使用されることがある。(例:ネイルサロン、日焼けサロン、、ヘアサロン、エステティックサロンなど) 6.
* 2ちゃんねるなどでは、各カテゴリの雑談系の板を「~サロン」と名づけている。 サロン(仏: salon) フランス語で宮廷や貴族の邸宅を舞台にした社交界をサロンと呼んだ。主人(女主人である場合も多い)が、文化人、学者、作家らを招いて、知的な会話を楽しむ場であった。 (ja)
- 살롱(프랑스어: salon, 영어: salon)은 프랑스에서 궁정과 귀족의 저택을 무대로 한 사교계 모임이다. (ko)
- Um salão literário do século XVIII (do francês, salon littéraire) é uma reunião onde homens e mulheres eruditos se encontram regularmente, sob os auspícios de um anfitrião (ou anfitriã) para mútua diversão e para debater questões relativas a eventos correntes, filosofia, literatura, moral etc. O termo é geralmente associado aos encontros literários e filosóficos da França dos séculos XVII e XVIII, embora continua a ser praticado em muitos lugares do mundo mesmo nos dias de hoje. (pt)
- Салон — литературный, художественный или политический кружок избранных лиц, собирающихся в частном доме. Наиболее прославленные салоны — французские, группировавшиеся вокруг какой-либо выдающейся женщины, т. н. «царицы салона», которая, как правило, отличалась остроумием, талантом или красотой. Обычно собирались в её доме. Первые салоны относятся к XVI в. (салоны Маргариты Наваррской, Марии Шотландской, Маргариты Валуа (королевы Марго). В XVII веке известностью пользовался салон придворного художника-портретиста Даниеля Дюмустье. (ru)
- Salon literacki – rodzaj zebrania towarzyskiego odbywającego się w domach arystokratycznych lub mieszczańskich, gromadzącego twórców, krytyków i odbiorców literatury i poświęconego dyskusjom na tematy literackie. Salony odbywały się regularnie w określonym terminie i miejscu. Często prowadzone były przez kobiety. (pl)
- Litterär salong, var förr en typ av tillställning hos privatpersoner där konst, kultur och aktuella ämnen diskuterades och där konstnärer visade upp sig och mötte finansiärer och skapade kontakter. (sv)
- 沙龍是由一個主人邀請其他客人參加,增加他們彼此交流的機會、愉悅自身及提升修養的聚會。沙龍最早出現於16世紀的意大利,在17至18世紀的法國中亦極為流行,直到現代仍然存在。 (zh)
- Сало́н (від фр. salon — кімната, вітальня, у свою чергу від італ. sala — зала) — літературний, , художній, політичний або філософський клуб однодумців, гурток вибраних осіб, які збираються у якомусь приватному приміщенні і ведуть розмови, бесіди на об'єднувальну їх тематику. Як правило при означенні цього до назви салону додають ім'я утримувача салону. Появу салонів зазвичай асоціюють з французькими літературними і філософськими рухами XVII—XVIII століть. Практично з 1940-х років щезли. (uk)
- Un saló literari, en francès salon littéraire, era una reunió d'homes i de dones sobre literatura, poesia i art, que es trobaven de forma regular, dins un medi intel·lectual, sovint mundà, auspiciat per una amfitriona. S'hi discutia també l'actualitat respecte a la filosofia, la literatura, la moral, etc. La seva freqüentació va ser més o menys abundant segons el saló i en funció de les persones que hi acudien. Abans del segle xix, en francès, es qualificaven aquestes reunions de «société» o de «cercle». Els salons literaris sovint eren un saló polític. (ca)
- Literatura salono estas neformala kunveniĝo da intelektuloj kaj intelektulinoj en kultura, ofte monduma medio, cele al la diskutado de tiamaj aktualaĵoj, filozofio, literaturo, moralo, ktp. La esprimo "Literatura salono" (franclingve Salon littéraire) aperis en la 17-a jarcento, sed tiaj kunveniĝoj estas ankaŭ pli simple difineblaj kiel kluboj aŭ grupoj. (eo)
- Un salon littéraire ou salon de conversation est une réunion à date convenue d’hommes et de femmes lettrés, bourgeois ou nobles à l'origine attirés vers les Belles-lettres et la poésie, la littérature et le théâtre, et souvent autrefois les arts et les sciences. Les participants sont des familiers habitués du salon ou bien choisis irrégulièrement ou parfois invités exceptionnellement, par les personnalités organisatrices qui s'efforcent de « tenir salon », souvent une ou plusieurs maîtresses de maison à tour de rôle. À l'instar de la puissance invitante, ils doivent s'engager à montrer de « belles manières » et éviter toute rancœur et toutes disputes aigres, rancunières et violentes, malgré des constats de différence et de désaccords évidents entre eux. Il s'y est développé un art de la co (fr)
- Un salotto letterario è un luogo di riunione, spesso privato, dove si riuniscono periodicamente, a cura di un anfitrione, intellettuali o personaggi protagonisti delle cronache mondane, per dibattere o conversare su argomenti legati all'attualità culturale o politica. La conduzione di un salotto può essere anche un modo per influire sulla formazione dell'opinione pubblica e sulla politica dello Stato attraverso le funzioni che i "salottieri" svolgono nella vita pubblica e la rete di amicizie o di convinzioni ideologiche che si formano nei luoghi di ricevimento. (it)
- Een literaire salon is een regelmatig georganiseerde bijeenkomst in de privé-sfeer waarbij schrijvers, dichters, filosofen en / of kunstenaars elkaar, en in hun werk geïnteresseerden, ontmoeten om werk te presenteren en mede naar aanleiding daarvan zaken op het gebied van literatuur, poëzie, filosofie en andere terreinen te bespreken. (nl)
|