| dbo:abstract
|
- Valeriae et Horatiae és el nom donat a les lleis aprovades cap a l'any 449 aC pels cònsols Luci Valeri Potit i el seu col·lega Marc Horaci Barbat, després de l'eliminació del decemvirat i el restabliment del consolat. (ca)
- Die Leges Valeriae Horatiae sollen nach Quellenlage ein frührepublikanisches Gesetzesbündel der Konsuln Lucius Valerius Poplicola Potitus und Marcus Horatius Barbatus aus dem Jahr 449 v. Chr. gewesen sein. Die Vorschriften behandelten demnach staatsrechtliche Fragen. Bei kritischer Würdigung der Quellen verbleiben Zweifel teils zum Entstehungszeitpunkt, teils zu den Regelungsinhalten. Die Gesetze folgten nach Auskunft von Livius den vielfach beschriebenen politischen Ereignissen der erfolgreichen zweiten secessio plebis auf den Aventin. Sie hatten die Annahme des Zwölftafelgesetzes zur Folge und sorgten für die Abschaffung des Decemvirats sowie die Wiederherstellung des Volkstribunats. (de)
- Les Leges Valeriae Horatiae sont des lois votées par le peuple sous le consulat de Lucius Valerius Potitus et Marcus Horatius Barbatus en 449 av. J.-C. (fr)
- The Valerio-Horatian laws (Latin: leges Valeriae Horatiae) were three laws which were passed by the consuls of Rome for 449 BC, Lucius Valerius Poplicola Potitus and Marcus Horatius Barbatus. They restored the right of appeal to the people and introduced measures which were favourable to the plebeians. The consuls' actions came after a plebeian rebellion, the second plebeian secession, which overthrew the second decemvirate, which had ruled tyrannically. The two consuls had shown sympathy towards the plebeians and, as a result, had been chosen to negotiate the resolution of the rebellion. Their new laws quelled the plebeian unrest. (en)
- Le Leges Valeriae Horatiae (in italiano: Leggi Valerie Orazie) furono tre provvedimenti legislativi particolarmente favorevoli alla plebe, attribuiti secondo la tradizione ai due consoli Lucio Valerio Potito e Marco Orazio Barbato, fatti approvare presumibilmente nel 449 a.C. (o nel 509 a.C.). Tali leggi sono conosciute come: Lex Valeria Horatia de plebiscitis, Lex Valeria Horatia de provocatione e Lex Valeria Horatia de tribunicia potestate. Parte della dottrina ritiene tuttavia che tali leggi siano frutto di falsificazioni annalistiche.
* Lex Valeria Horatia de plebiscitisTale legge avrebbe stabilito che qualsiasi deliberazione adottata dai plebisciti sarebbe stata vincolante ed obbligatoria per l'intera cittadinanza, anche se è dubbio l'effettivo valore della norma, essendo i plebei ancora considerati inferiori ai patrizi. Tale efficacia generale venne riconosciuta nuovamente e definitivamente solo nel 287 a.C. dalla Lex Hortensia De Plebiscitiis.
* Lex Valeria Horatia de provocationeSecondo la tradizione, questa legge avrebbe istituìto la cosiddetta provocatio. Quest'ultimo era un istituto giuridico del diritto romano che prevedeva la possibilità che ad un condannato a morte potesse essere trasformata la pena capitale in altra pena, se così stabilito da un giudizio popolare. Tuttavia sono conosciute tre Leges Valeriae de provocatione, una datata 509 a.C., una 449 a.C. ed una 300 a.C., ovviamente attribuite ad un "console Valerio" differente. Secondo parte della dottrina, le prime due Leges sono da ritenersi delle mere congetture, collocando la nascita della Provocatio solamente nel 300 a.C.
* Lex Valeria Horatia de tribunicia potestateCon tale legge, anch'essa alle volte datata 509 a.C., si sarebbe stabilita l'inviolabilità (sacrosanctitas) dei rappresentanti della plebe: tribuni, edili. Ciò determinò un riconoscimento ufficiale da parte di tutto il popolo della carica tribunizia. (it)
- De leges Horatiae Valeriae waren Romeinse wetten (leges) van de consuls en uit 449 v.Chr.. 1) ut, quod tributim plebs iussisset, populum teneret ("opdat, wat tribusgewijs het plebs had bevolen, het volk naleefde"). Dit zou betekenen dat een plebiscitum kracht van wet had voor heel het Romeinse volk (inclusief patriciërs) (zie verder ivm. twijfels over de authenticiteit van deze wet). 2) lex Horatia Valeria de provocatione, dat geen nieuw overheidsambt (magistratus) zonder (recht op beroep) in het leven zou worden geroepen, op straffe des doods (sacratio capitis; dit gold ook voor de laatste wet). 3) dat de tribuni plebis (volkstribunen), de aediles (mogelijk enkel de plebejische aedilen) en de iudices decemviri (vermoedelijk worden hier de decemviri stlitibus iudicandis bedoeld) sacrosancti (onschendbaar) zouden zijn. Dit zijn vermoedelijk geen eigenlijke wetten (leges) geweest, maar de voorwaarden, waarop de eendracht tussen patres en plebs werd hersteld. Bovendien is de eerste wet, evenals de van 339 v.Chr. volgens sommigen een anticipatie van de lex Hortensia van 287 v.Chr. Aan het bestaan van de derde wet wordt door sommige geleerden getwijfeld. (nl)
- Leis Valérias-Horácias (em latim: Leges Valeriae Horatiae) foram três leis particularmente favoráveis à plebe romana atribuídas, segundo a tradição, aos dois cônsules em 449 a.C., Lúcio Valério Potito e Marco Horácio Barbato, logo depois do colapso do Segundo Decenvirato depois da segunda secessão da plebe. É possível, mas menos provável, que elas tenham sido autoria dos dois cônsules em 509 a.C., Públio Valério Publícola e Marco Horácio Púlvilo. (pt)
- Валерий и Марк Гораций в 449 году до н. э. провели три важных закона, названных их именами (leges Valeriae Horatiae). Содержание их не все источники излагают одинаково. Основной вариант дает Ливий (III, 55). Первый закон гласил, что постановления, принятые плебеями на собраниях по трибам (так называемые «плебисциты», plebiscita), должны быть обязательными для всего народа. Другие законы предусматривали восстановление права провокации, подтверждение неприкосновенности плебейских трибунов, обязательность обнародования Законов XII таблиц, а также всех решений Сената. (ru)
- Закони Валерія та Горація (лат. leges Valeriae Horatiae) — закони, запропоновані та прийняті протягом 449 року до Різдва Христового римськими консулами Луцієм Валерієм Потітом та Марком Горацієм Барбатом. Вони прийняли закон (provocatio ad populum), що йменував собою дозвіл звернення громадян до народу та вжили заходів, які були направлені на розширення прав плебеїв. Дії цих консулів відбулися після повстання плебеїв, відомого в історії Римської Республіки, як Друга сецесія, під час якої був скинутий другий децемвірат. Протягом цих подій, Луцій Валерій та Марк Горацій проявили сміливість та співчуття до плебеїв і в результаті чого були обранні для ведення переговорів з повсталими. Саме завдяки законам Валерія та Горація плебейські повстання були подавлені. (uk)
|
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 12183 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| rdfs:comment
|
- Valeriae et Horatiae és el nom donat a les lleis aprovades cap a l'any 449 aC pels cònsols Luci Valeri Potit i el seu col·lega Marc Horaci Barbat, després de l'eliminació del decemvirat i el restabliment del consolat. (ca)
- Les Leges Valeriae Horatiae sont des lois votées par le peuple sous le consulat de Lucius Valerius Potitus et Marcus Horatius Barbatus en 449 av. J.-C. (fr)
- The Valerio-Horatian laws (Latin: leges Valeriae Horatiae) were three laws which were passed by the consuls of Rome for 449 BC, Lucius Valerius Poplicola Potitus and Marcus Horatius Barbatus. They restored the right of appeal to the people and introduced measures which were favourable to the plebeians. The consuls' actions came after a plebeian rebellion, the second plebeian secession, which overthrew the second decemvirate, which had ruled tyrannically. The two consuls had shown sympathy towards the plebeians and, as a result, had been chosen to negotiate the resolution of the rebellion. Their new laws quelled the plebeian unrest. (en)
- Leis Valérias-Horácias (em latim: Leges Valeriae Horatiae) foram três leis particularmente favoráveis à plebe romana atribuídas, segundo a tradição, aos dois cônsules em 449 a.C., Lúcio Valério Potito e Marco Horácio Barbato, logo depois do colapso do Segundo Decenvirato depois da segunda secessão da plebe. É possível, mas menos provável, que elas tenham sido autoria dos dois cônsules em 509 a.C., Públio Valério Publícola e Marco Horácio Púlvilo. (pt)
- Валерий и Марк Гораций в 449 году до н. э. провели три важных закона, названных их именами (leges Valeriae Horatiae). Содержание их не все источники излагают одинаково. Основной вариант дает Ливий (III, 55). Первый закон гласил, что постановления, принятые плебеями на собраниях по трибам (так называемые «плебисциты», plebiscita), должны быть обязательными для всего народа. Другие законы предусматривали восстановление права провокации, подтверждение неприкосновенности плебейских трибунов, обязательность обнародования Законов XII таблиц, а также всех решений Сената. (ru)
- Закони Валерія та Горація (лат. leges Valeriae Horatiae) — закони, запропоновані та прийняті протягом 449 року до Різдва Христового римськими консулами Луцієм Валерієм Потітом та Марком Горацієм Барбатом. Вони прийняли закон (provocatio ad populum), що йменував собою дозвіл звернення громадян до народу та вжили заходів, які були направлені на розширення прав плебеїв. Дії цих консулів відбулися після повстання плебеїв, відомого в історії Римської Республіки, як Друга сецесія, під час якої був скинутий другий децемвірат. Протягом цих подій, Луцій Валерій та Марк Горацій проявили сміливість та співчуття до плебеїв і в результаті чого були обранні для ведення переговорів з повсталими. Саме завдяки законам Валерія та Горація плебейські повстання були подавлені. (uk)
- Die Leges Valeriae Horatiae sollen nach Quellenlage ein frührepublikanisches Gesetzesbündel der Konsuln Lucius Valerius Poplicola Potitus und Marcus Horatius Barbatus aus dem Jahr 449 v. Chr. gewesen sein. Die Vorschriften behandelten demnach staatsrechtliche Fragen. Bei kritischer Würdigung der Quellen verbleiben Zweifel teils zum Entstehungszeitpunkt, teils zu den Regelungsinhalten. (de)
- Le Leges Valeriae Horatiae (in italiano: Leggi Valerie Orazie) furono tre provvedimenti legislativi particolarmente favorevoli alla plebe, attribuiti secondo la tradizione ai due consoli Lucio Valerio Potito e Marco Orazio Barbato, fatti approvare presumibilmente nel 449 a.C. (o nel 509 a.C.). Tali leggi sono conosciute come: Lex Valeria Horatia de plebiscitis, Lex Valeria Horatia de provocatione e Lex Valeria Horatia de tribunicia potestate. Parte della dottrina ritiene tuttavia che tali leggi siano frutto di falsificazioni annalistiche. (it)
- De leges Horatiae Valeriae waren Romeinse wetten (leges) van de consuls en uit 449 v.Chr.. 1) ut, quod tributim plebs iussisset, populum teneret ("opdat, wat tribusgewijs het plebs had bevolen, het volk naleefde"). Dit zou betekenen dat een plebiscitum kracht van wet had voor heel het Romeinse volk (inclusief patriciërs) (zie verder ivm. twijfels over de authenticiteit van deze wet). (nl)
|
| rdfs:label
|
- Valeriae et Horatiae (ca)
- Leges Valeriae Horatiae (de)
- Leges Valeriae Horatiae (fr)
- Leges Valeriae Horatiae (it)
- Leges Horatiae Valeriae (nl)
- Leis Valérias-Horácias (pt)
- Valerio-Horatian laws (en)
- Законы Валерия и Горация (ru)
- Закони Валерія та Горація (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
