| dbo:abstract
|
- Ulus (rus. улус) je původem altajský výraz, který oplývá složitou sociální sémantikou podmíněnou vnějazykovými faktory. V současnosti se toto slovo používá pro označení administrativních celků v republice Sacha (Jakutsku), která je součástí Ruské federace. (cs)
- Ulus ist ein Wort aus dem Türkischen und ihm verwandten Sprachen. (de)
- Un oulous (en russe : улус, en langue sakha : улуус) correspond à une subdivision territoriale de la République Sakha (Yakoutie). Au sein des autres régions de la Fédération de Russie, le terme utilisé équivalent est le raïon. Parmi les 35 subdivisions présentes en Yakoutie, les zones historiquement peuplées de Yakoutes gardent le terme d’oulous alors que les autres utilisent le terme de raïon. Les zones d'habitat historiques yakoutes se retrouvant dans deux secteurs [source insuffisante] :
* dans la plaine centrale de la Léna en amont de la confluence Léna-Aldan dans et autour des grandes plaines autour de Yakoutsk : , , , ... Les oulous concernés sont , , , , , , , et le territoire administré par la ville de Yakoutsk ;
* le long de la grande plaine de la Vilyouï au nord-est de la capitale. les oulous étant : (pour sa partie ouest), , , et . Ainsi par exemple, l'oulous de Tatta (oulous Tattinski) situé dans la première zone historique de peuplement yakoute conserve le terme d’oulous. À l'opposé dans le nord et le sud de la Yakoutie, le terme raïon est davantage utilisé car les populations ne sont ni majoritairement ni historiquement yakoutes, à l'exemple du raïon Aldanski. Pour d'autres sous-divisions encore, il est possible d'utiliser les deux noms, par exemple pour l’oulous , également appelé raïon . La langue russe effectue la même distinction par rapport à la présence historique de yakoutes dans un raïon alors que la langue iakoute utilise dans tous les cas le mot oulous. Le terme oulous existe aussi dans le langage mongole et signifie « peuplade ». (fr)
- ウルス（中世モンゴル語: ᠦᠯᠦᠰ ulus、 現代モンゴル語: улс、ラテン文字転写: uls、オルス）は、モンゴル語で「国家」「人々」を意味する単語である。原義は「人の渦」。遊牧民であるモンゴル人にとっては、国家とはすなわち人々の集合体であったことから同義語となっている。 (ja)
- Ułus (ros.: улус; j. jakucki: улуус) – pierwotnie z tur. plemię, lud – ogół ludności u koczowników tureckich i mongolskich podporządkowanej jednemu władcy (kagan, chan), następnie jednostka organizacyjna, społeczna i terytorialna koczowników plemion w środkowej Azji i Syberii. (pl)
- Улу́с — монгольский и тюркский социальный термин со сложной семантикой, служащий в основном для обозначения понятий «народ, государство». В словаре В. И. Даля указано что слово это мужского рода, и обозначает у калмыков и сибирских инородцев, посёлки, собранье жилых хижин, осёдлых или кочевых, юрт, кибиток, веж; селенье, та́бор, башкир. киргизск. и кавк. аул; , становище; у батыевских татар (Золотой Орды, имевшей владения на Кавказе), аул также назывался улусом . (ru)
- Улус (монг. — плем'я, люди, народ, спільнота, військо, держава) — назва племені, адміністративного утворення, у стародавніх тюркомовних і ойратомовних народів Степу, синонім слів «орда», урда і юрт. У зв'язку з тим, що у стародавніх народів Степу кожне плем'я являло собою одночасно військо-державу (орду), з часом це слово стало також використовуватись і у такому значенні. Монгольську імперію було поділено на чотири частини, тобто улуси. Найвідоміший приклад вживання — україномовна історіографія, присвячена періоду або Монгольського царства, Великої Монгольської Орди або Іх Монгол Улус — Великого Монгольського Улусу — державному утворенню на землях Великого Степу, яке за різними оцінками проіснувало з XIII по XIV або по XX ст., і в якій по відношенню до її складових, прийнято також використовувати поряд з назвами орда, держава і уділ термін «улус». (uk)
- Ulus (rus. улус) je původem altajský výraz, který oplývá složitou sociální sémantikou podmíněnou vnějazykovými faktory. V současnosti se toto slovo používá pro označení administrativních celků v republice Sacha (Jakutsku), která je součástí Ruské federace. (cs)
- Ulus ist ein Wort aus dem Türkischen und ihm verwandten Sprachen. (de)
- Un oulous (en russe : улус, en langue sakha : улуус) correspond à une subdivision territoriale de la République Sakha (Yakoutie). Au sein des autres régions de la Fédération de Russie, le terme utilisé équivalent est le raïon. Parmi les 35 subdivisions présentes en Yakoutie, les zones historiquement peuplées de Yakoutes gardent le terme d’oulous alors que les autres utilisent le terme de raïon. Les zones d'habitat historiques yakoutes se retrouvant dans deux secteurs [source insuffisante] :
* dans la plaine centrale de la Léna en amont de la confluence Léna-Aldan dans et autour des grandes plaines autour de Yakoutsk : , , , ... Les oulous concernés sont , , , , , , , et le territoire administré par la ville de Yakoutsk ;
* le long de la grande plaine de la Vilyouï au nord-est de la capitale. les oulous étant : (pour sa partie ouest), , , et . Ainsi par exemple, l'oulous de Tatta (oulous Tattinski) situé dans la première zone historique de peuplement yakoute conserve le terme d’oulous. À l'opposé dans le nord et le sud de la Yakoutie, le terme raïon est davantage utilisé car les populations ne sont ni majoritairement ni historiquement yakoutes, à l'exemple du raïon Aldanski. Pour d'autres sous-divisions encore, il est possible d'utiliser les deux noms, par exemple pour l’oulous , également appelé raïon . La langue russe effectue la même distinction par rapport à la présence historique de yakoutes dans un raïon alors que la langue iakoute utilise dans tous les cas le mot oulous. Le terme oulous existe aussi dans le langage mongole et signifie « peuplade ». (fr)
- ウルス（中世モンゴル語: ᠦᠯᠦᠰ ulus、 現代モンゴル語: улс、ラテン文字転写: uls、オルス）は、モンゴル語で「国家」「人々」を意味する単語である。原義は「人の渦」。遊牧民であるモンゴル人にとっては、国家とはすなわち人々の集合体であったことから同義語となっている。 (ja)
- Ułus (ros.: улус; j. jakucki: улуус) – pierwotnie z tur. plemię, lud – ogół ludności u koczowników tureckich i mongolskich podporządkowanej jednemu władcy (kagan, chan), następnie jednostka organizacyjna, społeczna i terytorialna koczowników plemion w środkowej Azji i Syberii. (pl)
- Улу́с — монгольский и тюркский социальный термин со сложной семантикой, служащий в основном для обозначения понятий «народ, государство». В словаре В. И. Даля указано что слово это мужского рода, и обозначает у калмыков и сибирских инородцев, посёлки, собранье жилых хижин, осёдлых или кочевых, юрт, кибиток, веж; селенье, та́бор, башкир. киргизск. и кавк. аул; , становище; у батыевских татар (Золотой Орды, имевшей владения на Кавказе), аул также назывался улусом . (ru)
- Улус (монг. — плем'я, люди, народ, спільнота, військо, держава) — назва племені, адміністративного утворення, у стародавніх тюркомовних і ойратомовних народів Степу, синонім слів «орда», урда і юрт. У зв'язку з тим, що у стародавніх народів Степу кожне плем'я являло собою одночасно військо-державу (орду), з часом це слово стало також використовуватись і у такому значенні. Монгольську імперію було поділено на чотири частини, тобто улуси. Найвідоміший приклад вживання — україномовна історіографія, присвячена періоду або Монгольського царства, Великої Монгольської Орди або Іх Монгол Улус — Великого Монгольського Улусу — державному утворенню на землях Великого Степу, яке за різними оцінками проіснувало з XIII по XIV або по XX ст., і в якій по відношенню до її складових, прийнято також використовувати поряд з назвами орда, держава і уділ термін «улус». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ulus (rus. улус) je původem altajský výraz, který oplývá složitou sociální sémantikou podmíněnou vnějazykovými faktory. V současnosti se toto slovo používá pro označení administrativních celků v republice Sacha (Jakutsku), která je součástí Ruské federace. (cs)
- Ulus ist ein Wort aus dem Türkischen und ihm verwandten Sprachen. (de)
- ウルス（中世モンゴル語: ᠦᠯᠦᠰ ulus、 現代モンゴル語: улс、ラテン文字転写: uls、オルス）は、モンゴル語で「国家」「人々」を意味する単語である。原義は「人の渦」。遊牧民であるモンゴル人にとっては、国家とはすなわち人々の集合体であったことから同義語となっている。 (ja)
- Ułus (ros.: улус; j. jakucki: улуус) – pierwotnie z tur. plemię, lud – ogół ludności u koczowników tureckich i mongolskich podporządkowanej jednemu władcy (kagan, chan), następnie jednostka organizacyjna, społeczna i terytorialna koczowników plemion w środkowej Azji i Syberii. (pl)
- Улу́с — монгольский и тюркский социальный термин со сложной семантикой, служащий в основном для обозначения понятий «народ, государство». В словаре В. И. Даля указано что слово это мужского рода, и обозначает у калмыков и сибирских инородцев, посёлки, собранье жилых хижин, осёдлых или кочевых, юрт, кибиток, веж; селенье, та́бор, башкир. киргизск. и кавк. аул; , становище; у батыевских татар (Золотой Орды, имевшей владения на Кавказе), аул также назывался улусом . (ru)
- Un oulous (en russe : улус, en langue sakha : улуус) correspond à une subdivision territoriale de la République Sakha (Yakoutie). Au sein des autres régions de la Fédération de Russie, le terme utilisé équivalent est le raïon. Parmi les 35 subdivisions présentes en Yakoutie, les zones historiquement peuplées de Yakoutes gardent le terme d’oulous alors que les autres utilisent le terme de raïon. Les zones d'habitat historiques yakoutes se retrouvant dans deux secteurs [source insuffisante] : Le terme oulous existe aussi dans le langage mongole et signifie « peuplade ». (fr)
- Улус (монг. — плем'я, люди, народ, спільнота, військо, держава) — назва племені, адміністративного утворення, у стародавніх тюркомовних і ойратомовних народів Степу, синонім слів «орда», урда і юрт. У зв'язку з тим, що у стародавніх народів Степу кожне плем'я являло собою одночасно військо-державу (орду), з часом це слово стало також використовуватись і у такому значенні. Монгольську імперію було поділено на чотири частини, тобто улуси. (uk)
- Ulus (rus. улус) je původem altajský výraz, který oplývá složitou sociální sémantikou podmíněnou vnějazykovými faktory. V současnosti se toto slovo používá pro označení administrativních celků v republice Sacha (Jakutsku), která je součástí Ruské federace. (cs)
- Ulus ist ein Wort aus dem Türkischen und ihm verwandten Sprachen. (de)
- ウルス（中世モンゴル語: ᠦᠯᠦᠰ ulus、 現代モンゴル語: улс、ラテン文字転写: uls、オルス）は、モンゴル語で「国家」「人々」を意味する単語である。原義は「人の渦」。遊牧民であるモンゴル人にとっては、国家とはすなわち人々の集合体であったことから同義語となっている。 (ja)
- Ułus (ros.: улус; j. jakucki: улуус) – pierwotnie z tur. plemię, lud – ogół ludności u koczowników tureckich i mongolskich podporządkowanej jednemu władcy (kagan, chan), następnie jednostka organizacyjna, społeczna i terytorialna koczowników plemion w środkowej Azji i Syberii. (pl)
- Улу́с — монгольский и тюркский социальный термин со сложной семантикой, служащий в основном для обозначения понятий «народ, государство». В словаре В. И. Даля указано что слово это мужского рода, и обозначает у калмыков и сибирских инородцев, посёлки, собранье жилых хижин, осёдлых или кочевых, юрт, кибиток, веж; селенье, та́бор, башкир. киргизск. и кавк. аул; , становище; у батыевских татар (Золотой Орды, имевшей владения на Кавказе), аул также назывался улусом . (ru)
- Un oulous (en russe : улус, en langue sakha : улуус) correspond à une subdivision territoriale de la République Sakha (Yakoutie). Au sein des autres régions de la Fédération de Russie, le terme utilisé équivalent est le raïon. Parmi les 35 subdivisions présentes en Yakoutie, les zones historiquement peuplées de Yakoutes gardent le terme d’oulous alors que les autres utilisent le terme de raïon. Les zones d'habitat historiques yakoutes se retrouvant dans deux secteurs [source insuffisante] : Le terme oulous existe aussi dans le langage mongole et signifie « peuplade ». (fr)
- Улус (монг. — плем'я, люди, народ, спільнота, військо, держава) — назва племені, адміністративного утворення, у стародавніх тюркомовних і ойратомовних народів Степу, синонім слів «орда», урда і юрт. У зв'язку з тим, що у стародавніх народів Степу кожне плем'я являло собою одночасно військо-державу (орду), з часом це слово стало також використовуватись і у такому значенні. Монгольську імперію було поділено на чотири частини, тобто улуси. (uk)
|
