| dbo:abstract
|
- Tastil, declarat Monument Històric Nacional per Decret 114 del mes de desembre de 1997, va ser la ciutat precolombina més gran situada en l'actual territori argentí. (ca)
- La Ruinoj de Tastil, aŭ simple Tastil (24° 27′ 06″ S 65° 57′ 28″ O / 24.45167 °S, 65.95778 °O (mapo)), deklarita Argentina Historia Monumento per Dekreto numero 114 de Decembro de 1997, estis la antaŭkolumba urbo plej granda en la teritorio de aktuala Argentino. Oni ĉirkaŭkalkulis ke en sia hegemonia epoko, fine de la 15a jarcento, Tastil superis 2.000 loĝantojn. Ĝi estas je 3.200 super marnivelo en la , Provinco Salta, norde de Argentino; pli precize en la Quebrada del Toro tra kiu fluas la rivero Toro, en la zono de okcidenta kontakto de la kun la Kalĉakiaj Valoj (aŭ zono de antaŭ-punao). Ĝi estas ĉe la Nacin Ŝoseo 51, kiu ligas Salta kun Ĉilio tra la Trapasejo Siko. La enhavo estas de ĉirkaŭ 440 loĝejoj kiuj estis konstruitaj el ŝtonoj sencementaj, tombejoj, diversaj ejoj kaj sinuaj kaj altigitaj stratoj kiuj iras al ejoj en kiuj okazis komunaj kaj publikaj agadoj konverĝe en ia centra placo, same kiel muelejoj de grano (kvinoo, maizo), kortoj de lamoj kaj duarangaj placoj. En la ĉefa placo troviĝas la sankta ŝtono (ŭanka) kie okazis la ritaj praktikoj. (eo)
- Las Ruinas de Tastil, o simplemente Tastil (24°27′06″S 65°57′28″O / -24.45167, -65.95778), declarado Monumento Histórico Nacional por Decreto N.º 114 del mes de diciembre de 1997, fue la ciudad precolombina más grande ubicada en el actual territorio argentino. Se estima que en sus momentos de apogeo, a fines del siglo XV, la población de Tastil superaba los 2000 habitantes. Se ubica a los 3200 msnm en el Departamento Rosario de Lerma, Provincia de Salta, norte de la República Argentina; más precisamente en la quebrada del Toro por la que trascurre el río Toro, antes de la cuesta y abra de Muñano donde se entra a la puna propiamente dicha, en la zona de contacto occidental de la Puna de Atacama con los valles Calchaquíes (o zona de la pre-puna). Se ubica a la vera de la RN51, que une la ciudad de Salta con Chile por el Paso de Sico. La superficie se halla cubierta por núcleos habitacionales, como 440 viviendas que fueron construidas con lajas de piedras sin argamasa, cementerios, recintos diversos y calles sobreelevadas y sinuosas que conducen a espacios en los que tenían lugar las actividades comunales y públicas tendiendo a converger en una suerte de plaza central, así como sitios de molienda de granos (quinoa, maíz), corrales de llamas y plazas secundarias. En la plaza principal se encuentra la piedra sagrada (wanka) donde se realizaban las prácticas rituales. Tastil, ciudad que fue habitada por la etnia de los atacameños, atacamas o lickan antai fue abandonada antes de la llegada de los españoles. Los estudios indican que tal abandono se debió a la invasión incaica iniciada precisamente durante el siglo de apogeo de la ciudad. No parece haberse producido ningún abandono voluntario por parte de los pobladores originales sino que estos fueron reducidos a la categoría de mitmakuna (mitimaes) y según las conveniencias de explotación territorial del Tahuantinsuyu, diferentes de las de los lickan antai, la población fue desarraigada y forzada a emprender formas de cultivo y distribución territorial que beneficiaban a los incas. El señorío de Tastil no se limitaba a la ciudad, sino que abarcaba un área de influencia en el que se supone vivían unas 3000 personas. Los sitios de producción agrícola se ubicaban en el pie del Nevado de Acay, pie del Paño y Potrero. Estos centros abastecían de productos agrícolas a Tastil y a las poblaciones subordinadas de Puerta Tastil y Morohuasi. El sitio de (situado en el valle de Lerma) parece que también dependía del señorío de Tastil. Las ruinas de Tastil fueron redescubiertas por el sueco en 1903 y reconstruidas en parte en 1967 por un equipo encabezado por el profesor de la Universidad Nacional de La Plata. (es)
- Tastil is an archaeological site near Santa Rosa de Tastil, Salta Province, Argentina. (en)
- Тастиль — крупнейший из доколумбовых городов на территории современной Аргентины. Был расположен на территории современной провинции Сальта, на высоте 3200 метров над уровнем моря. По оценкам, население Тастиля в момент его расцвета в конце XV века превышало 2000 человек. Руины Тастиля открыл в 1903 г. швед . Частичную реконструкцию Тастиля осуществила группа под руководством профессора из Национального университета Ла-Платы в 1967 году. На поверхности земли были обнаружены около 440 жилищ, построенные из каменных валунов без использования известкового раствора, а также кладбища, различные хозяйственные помещения, приподнятые извилистые дороги, ведущие к местам проведения общественных мероприятий, сходящиеся на центральной площади, а также места для помола зёрен злаков (киноа, кукуруза), загоны для лам и т. п. На главной площади находился священный камень (wanka), у которого проводились ритуалы. Тастиль населяла народность атакаменьо или атакама. Город был покинут ещё до прихода европейцев. Современные исследования показывают, что причиной ухода населения из города стало вторжение инков в XV веке, то есть в момент расцвета города. Скорее всего, население покинуло город не добровольно, а было переведено в категорию «mitmakuna» или «mitimaes», и в соответствии с обычной практикой в империи Тауантинсуйю, народ атакаменьо был полностью переселён на новое место. Тастильское государство состояло не только из собственно города, но охватывало область, на которой могло проживать около 3 тыс. человек. Древние сельскохозяйственные фермы находились на месте современных населённых пунктов Пье-дель-Невадо-де-Акай, Пье-дель-Паньо-и-Потреро. Эти фермы поставляли сельскохозяйственную продукцию в Тастиль и в подчинённые населённые пункты Пуэрта-Тастиль и Мороуаси (Morohuasi). По-видимому, населённый пункт Тинти, расположенный в долине Лерма, тоже относился к государству Тастиль. В настоящее время в населённом пункте , расположенном на расстоянии в 2,5 км и на уровне 200 м ниже руин имеется школа, санитарный пункт, почта, церковь и полицейский участок. В декабре 1997 г. Тастиль был объявлен национальным историческим монументом Аргентины на основании Декрета 114/97. (ru)
- Тастіль (ісп. Tastil) — місто-держава індіанського племені атакаменьйо. Є одним з найбільших міст доколумбової епохи на території сучасної Аргентини. Остаточно було підкорено інками на чолі із Уайна Капаком. У 1903 році відкрите шведським археологом . У 1967 році експедицією Національного університету Ла-Плати на чолі із Маріо Чікліано були проведені роботи з реконструкції Тастіля. 1997 року Тастіль було визнано урядом Аргентини національною історичною пам'яткою, а 2014 року руїни міста було включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у складі системи Кхапак-Ньян (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Tastil, declarat Monument Històric Nacional per Decret 114 del mes de desembre de 1997, va ser la ciutat precolombina més gran situada en l'actual territori argentí. (ca)
- Tastil is an archaeological site near Santa Rosa de Tastil, Salta Province, Argentina. (en)
- Тастіль (ісп. Tastil) — місто-держава індіанського племені атакаменьйо. Є одним з найбільших міст доколумбової епохи на території сучасної Аргентини. Остаточно було підкорено інками на чолі із Уайна Капаком. У 1903 році відкрите шведським археологом . У 1967 році експедицією Національного університету Ла-Плати на чолі із Маріо Чікліано були проведені роботи з реконструкції Тастіля. 1997 року Тастіль було визнано урядом Аргентини національною історичною пам'яткою, а 2014 року руїни міста було включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у складі системи Кхапак-Ньян (uk)
- La Ruinoj de Tastil, aŭ simple Tastil (24° 27′ 06″ S 65° 57′ 28″ O / 24.45167 °S, 65.95778 °O (mapo)), deklarita Argentina Historia Monumento per Dekreto numero 114 de Decembro de 1997, estis la antaŭkolumba urbo plej granda en la teritorio de aktuala Argentino. Oni ĉirkaŭkalkulis ke en sia hegemonia epoko, fine de la 15a jarcento, Tastil superis 2.000 loĝantojn. (eo)
- Las Ruinas de Tastil, o simplemente Tastil (24°27′06″S 65°57′28″O / -24.45167, -65.95778), declarado Monumento Histórico Nacional por Decreto N.º 114 del mes de diciembre de 1997, fue la ciudad precolombina más grande ubicada en el actual territorio argentino. Se estima que en sus momentos de apogeo, a fines del siglo XV, la población de Tastil superaba los 2000 habitantes. Las ruinas de Tastil fueron redescubiertas por el sueco en 1903 y reconstruidas en parte en 1967 por un equipo encabezado por el profesor de la Universidad Nacional de La Plata. (es)
- Тастиль — крупнейший из доколумбовых городов на территории современной Аргентины. Был расположен на территории современной провинции Сальта, на высоте 3200 метров над уровнем моря. По оценкам, население Тастиля в момент его расцвета в конце XV века превышало 2000 человек. Руины Тастиля открыл в 1903 г. швед . Частичную реконструкцию Тастиля осуществила группа под руководством профессора из Национального университета Ла-Платы в 1967 году. (ru)
|
