| dbo:abstract
|
- Skartabellat (lat. scartabellat) was a specific form of nobilitation in Polish–Lithuanian Commonwealth. Introduced by pacta conventa of 1669, ennoblement into a sort of lower nobility. Skartabels could not hold public offices or be members of the Sejm. After 3 generations in noble ranks these families would "mature" to peerage. Most scartabellats came from burghers; the institution was abolished in 1817. (en)
- Skartabellat (scartabellat) – instytucja niepełnego szlachectwa. Jako niższa szlachta skartabellowie funkcjonowali w Polsce średniowiecznej, nazywani wówczas świerczałkami. Później część z nich uzyskuje paritas (łac. równość) ze szlachtą właściwą, a część spada do warstwy sołtysiej. Ponownie skartabellat pojawił się w uchwale o uszlachceniu z 1654 w końcowym zdaniu salvis legibus de scartabellis sancitis (zachowując ustawy o skartabellacie). Pojęcie to skonkretyzowały pacta conventa 1669 roku, ograniczenie polegało na tym, iż nowo nobilitowani nie mieli aż do trzeciego pokolenia prawa piastowania urzędów oraz sprawowania funkcji poselskich. Nazwę skartabellus (czyli szlachcic nowokreowany) Sebastian Petrycy wywodził w XVI w. z łacińskiego ex charta bellicus co oznaczało z prawa na szlachectwo sobie danego wojujący (dosł. z karty walczący), natomiast Joachim Lelewel tłumaczył to wyrazem włoskim scartabellare (papiery przerzucać), co nasuwa skojarzenie z niemieckim określeniem odpowiednika skartabella – Briefadel lub Papieradel (dosłownie „szlachcic na papierze”). Skartabellów dostarczało głównie mieszczaństwo. Nobilitacje niekiedy zawierały zapis o częściowym lub całkowitym braku skartabellatu (praeciso scartabellatu), szczególnie w przypadku nadań za zasługi wojenne. W prawodawstwie polskim roku 1817 ostatecznie zostały zniesione wszelkie wzmianki i przepisy o skartabellach. Szlachta z nadania posiadała pełne prawa dopiero od chwili immatrykulacji w danym landzie czy prowincji. (pl)
- Скартабеллат (scartabellat) – установа неповного шляхетства. Як нижча шляхта скартабелловані діяли у середньовічній Польщі, називали тоді świerczałkami. Пізніше частина з них отримує paritas (лат. рівність) з повною шляхтою, а частина спускається до верстви солтисів. Знову скартабеллат з'явився в постанові про ушляхетнення Миколая Гадзєвича від 1654 року у заключному реченні salvis de legіbus scartabellis sancitis (із збереженням закону про скартабеллат). Поняття сконкретизувала pacta conventa 1669 року, за яким обмеження новоушляхетнених полягало у тому, що аж до третього покоління у них не було прав посідання урядових посад та здійснення функцій депутатів. Назва skartabellus (тобто шляхтич новоприйнятий) Себастьян Петриці вживана у XVI столітті з латинської ex хартії bellicus , що означало право на звання шляхтича за військові звитяги, у той час як Йоахім Лелевель пояснював цей вираз італійським scartabellare (документи перегортати), що асоціюється з німецьким визначенням Briefadel або Papieradel. Скартабеллатованих постачало в основному міщанство. Нобілітація іноді містила запис про часткову або повну відсутність скартабеллату (praeciso scartabellatu), особливо у разі реєстрацій за військові заслуги. У польському законодавстві 1817 року в кінцевому рахунку були зняті всі згадки і положення про скартабеллат. В німецькій мові еквівалентом skartabella був Papieradel, одне з імен "шляхетства з визнання", Briefadel. Шляхтичі з надання мали повні права тільки від моменту іммутрикації в конкретній провінції. (uk)
|
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 890 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdfs:comment
|
- Skartabellat (lat. scartabellat) was a specific form of nobilitation in Polish–Lithuanian Commonwealth. Introduced by pacta conventa of 1669, ennoblement into a sort of lower nobility. Skartabels could not hold public offices or be members of the Sejm. After 3 generations in noble ranks these families would "mature" to peerage. Most scartabellats came from burghers; the institution was abolished in 1817. (en)
- Skartabellat (scartabellat) – instytucja niepełnego szlachectwa. Jako niższa szlachta skartabellowie funkcjonowali w Polsce średniowiecznej, nazywani wówczas świerczałkami. Później część z nich uzyskuje paritas (łac. równość) ze szlachtą właściwą, a część spada do warstwy sołtysiej. (pl)
- Скартабеллат (scartabellat) – установа неповного шляхетства. Як нижча шляхта скартабелловані діяли у середньовічній Польщі, називали тоді świerczałkami. Пізніше частина з них отримує paritas (лат. рівність) з повною шляхтою, а частина спускається до верстви солтисів. Знову скартабеллат з'явився в постанові про ушляхетнення Миколая Гадзєвича від 1654 року у заключному реченні salvis de legіbus scartabellis sancitis (із збереженням закону про скартабеллат). Поняття сконкретизувала pacta conventa 1669 року, за яким обмеження новоушляхетнених полягало у тому, що аж до третього покоління у них не було прав посідання урядових посад та здійснення функцій депутатів. Назва skartabellus (тобто шляхтич новоприйнятий) Себастьян Петриці вживана у XVI столітті з латинської ex хартії bellicus , що означ (uk)
|
| rdfs:label
|
- Skartabellat (pl)
- Skartabellat (en)
- Скартабеллат (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
