| dbo:abstract
|
- Saadat Hasan MANTO (urdue سعادت حسن منٹو) (naskiĝis la 11-an de majo 1912) en Ludhiana, la ĉefa komerca urbo de Barata Panĝabo — mortis la 18-an de januaro 1955 en Lahoro, la ĉefa urbo de Pakistana Panĝabo) estis pakistana verkisto, ĵurnalisto. Li estis novelisto kaj verkis en la urdua lingvo, tamen en ĉiutaga vivo li paroladis la Panĝaban lingvon. Li estas plej konata pro siaj noveloj 'Bu' (Fiodoro), 'Khol Do' (Malfermu ĝin), 'Thanda Gosht' (Malvarma viando) kaj sia elstara verko 'Toba Tek Singh'. Manto ankaŭ verkis por filmoj kaj radio. Krome li laboris kiel ĵurnalisto. Dum sia mallonga, 42-jara vivo, li publikigis 22 kolektojn de noveloj, unu romanon, kvin kolektojn de radio-teatraĵoj, tri kolektojn de eseoj, kaj du kolektojn de personaj skizoj. Tre senteme kaj sentime li traktis la psikajn kaj emociajn konfliktojn ĉirkaŭ la disduigo de la Hinda subkontinento. Tiom malkaŝe li parolis pri la seksa perforto de tiu periodo, ke en Pakistano oni procesis kontraŭ Manto pro obsceneco, tri fojojn antaŭ kaj tri fojojn post 1947. Sed neniam li estis kondamnita. Lia plumo estis ege akra, ĉar li neniam kompromisis kun iu, eĉ ne kun si mem. (eo)
- Saadat Hasan Manto (* 11. Mai 1912 in , Punjab; † 18. Januar 1955 in Lahore) war ein Urdu-Autor und Drehbuchautor. Er schrieb fiktionale Tagebuch- und Reiseberichte in Form von Kurzgeschichten. Zu seiner wichtigsten Thematik gehörte die indische Teilung im Zuge der Unabhängigkeit der Staaten Indien und Pakistan, wovon auch seine bekannteste Geschichte Toba Tek Singh handelt. (de)
- Saadat Hasan Manto (en urdu: سعادت حسن منٹو, Samrala, Ludhiana, 11 de mayo de 1912 – Lahore, Punyab Occidental, 18 de enero de 1955) era un escritor (ensayista y dramaturgo) pakistaní. (es)
- Saadat Hasan Manto (/mɑːn, -tɒ/; Punjabi, Urdu: سعادت حسن منٹو, pronounced [səˈaːd̪ət̪ ˈɦəsən ˈməɳʈoː]; 11 May 1912 – 18 January 1955) was a Pakistani writer, playwright and author born in Ludhiana, who was active in British India and later, after the 1947 partition of India, in Pakistan. Writing mainly in Urdu, he produced 22 collections of short stories, a novel, five series of radio plays, three collections of essays and two collections of personal sketches. His best short stories are held in high esteem by writers and critics. He is best known for his stories about the partition of India, which he opposed, immediately following independence in 1947. Manto was tried for obscenity six times; thrice before 1947 in British India, and thrice after independence in 1947 in Pakistan, but was never convicted. He is acknowledged as one of the finest 20th century Urdu writers and is the subject of two biographical films: the 2015 film Manto, directed by Sarmad Khoosat and the 2018 film Manto, directed by Nandita Das. (en)
- Saadat Hasan Manto (Samrala, 11 maggio 1912 – Lahore, 18 gennaio 1955) è stato uno scrittore, saggista e commediografo pakistano. (it)
- Saadat Hassan Manto (Urdu: سعادت حسن منٹو; Saʿādat Ḥasan Maṅṫō; ur. 11 maja 1912 w k. Ludhijany, zm. 18 stycznia 1955 w Lahaur) – pakistański pisarz. (pl)
- Саадат Хасан Манто (урду سعادت حسن منٹو, англ. Saadat Hasan Manto; 11 мая 1912 года, , Британская Индия — 18 января 1955 года, Лахор, Пакистан) — индо-пакистанский прозаик, журналист, драматург, сценарист, переводчик и художник, по национальности кашмирец. Автор одной повести, двадцати двух сборников рассказов, пяти сборников радиопьес, трёх сборников эссе, ряда статей и киносценариев и двух альбомов эскизов. Известными рассказами писателя являются "Новый закон", "Крик", "Оскорбление", "Стосвечевая лампочка", "Мозел", "На обочине", «Запах», «Открой», «Холодное мясо» и «Тобатек Сингх». Писал на языке урду. Шесть раз обвинялся в непристойности, трижды в Британской Индии и трижды в независимом Пакистане, и каждый раз был оправдан. Удостоен высшей государственной награды Пакистана, ордена . (ru)
- Саадат Хасан Манто (урду سعادت حسن منٹو, англ. Saadat Hasan Manto; 11 травня 1912 — 18 січня 1955) — індо-пакистанський прозаїк, журналіст, драматург, сценарист, перекладач і художник, за національністю кашмірець. Автор однієї повісті, двадцяти двох збірок оповідань, п'яти збірок радіоп'єс, трьох збірок есе, ряду статей і кіносценаріїв і двох альбомів ескізів. Відомими розповідями письменника є «Новий закон», «Крик», «Образа», «Стосвічкова лампочка», «Мозель», «На узбіччі», «Запах», «Відкрий», «Холодне м'ясо» і «Тобатек Сінгх». Писав на мові урду. Шість разів звинувачувався в непристойності, тричі в Британської Індії і тричі в незалежному Пакистані, і кожен раз був виправданий. Удостоєний найвищої державної нагороди Пакистану, ордену . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Saadat Hasan Manto (* 11. Mai 1912 in , Punjab; † 18. Januar 1955 in Lahore) war ein Urdu-Autor und Drehbuchautor. Er schrieb fiktionale Tagebuch- und Reiseberichte in Form von Kurzgeschichten. Zu seiner wichtigsten Thematik gehörte die indische Teilung im Zuge der Unabhängigkeit der Staaten Indien und Pakistan, wovon auch seine bekannteste Geschichte Toba Tek Singh handelt. (de)
- Saadat Hasan Manto (en urdu: سعادت حسن منٹو, Samrala, Ludhiana, 11 de mayo de 1912 – Lahore, Punyab Occidental, 18 de enero de 1955) era un escritor (ensayista y dramaturgo) pakistaní. (es)
- Saadat Hasan Manto (Samrala, 11 maggio 1912 – Lahore, 18 gennaio 1955) è stato uno scrittore, saggista e commediografo pakistano. (it)
- Saadat Hassan Manto (Urdu: سعادت حسن منٹو; Saʿādat Ḥasan Maṅṫō; ur. 11 maja 1912 w k. Ludhijany, zm. 18 stycznia 1955 w Lahaur) – pakistański pisarz. (pl)
- Саадат Хасан Манто (урду سعادت حسن منٹو, англ. Saadat Hasan Manto; 11 мая 1912 года, , Британская Индия — 18 января 1955 года, Лахор, Пакистан) — индо-пакистанский прозаик, журналист, драматург, сценарист, переводчик и художник, по национальности кашмирец. Автор одной повести, двадцати двух сборников рассказов, пяти сборников радиопьес, трёх сборников эссе, ряда статей и киносценариев и двух альбомов эскизов. Известными рассказами писателя являются "Новый закон", "Крик", "Оскорбление", "Стосвечевая лампочка", "Мозел", "На обочине", «Запах», «Открой», «Холодное мясо» и «Тобатек Сингх». Писал на языке урду. Шесть раз обвинялся в непристойности, трижды в Британской Индии и трижды в независимом Пакистане, и каждый раз был оправдан. Удостоен высшей государственной награды Пакистана, ордена . (ru)
- Саадат Хасан Манто (урду سعادت حسن منٹو, англ. Saadat Hasan Manto; 11 травня 1912 — 18 січня 1955) — індо-пакистанський прозаїк, журналіст, драматург, сценарист, перекладач і художник, за національністю кашмірець. Автор однієї повісті, двадцяти двох збірок оповідань, п'яти збірок радіоп'єс, трьох збірок есе, ряду статей і кіносценаріїв і двох альбомів ескізів. Відомими розповідями письменника є «Новий закон», «Крик», «Образа», «Стосвічкова лампочка», «Мозель», «На узбіччі», «Запах», «Відкрий», «Холодне м'ясо» і «Тобатек Сінгх». Писав на мові урду. Шість разів звинувачувався в непристойності, тричі в Британської Індії і тричі в незалежному Пакистані, і кожен раз був виправданий. Удостоєний найвищої державної нагороди Пакистану, ордену . (uk)
- Saadat Hasan MANTO (urdue سعادت حسن منٹو) (naskiĝis la 11-an de majo 1912) en Ludhiana, la ĉefa komerca urbo de Barata Panĝabo — mortis la 18-an de januaro 1955 en Lahoro, la ĉefa urbo de Pakistana Panĝabo) estis pakistana verkisto, ĵurnalisto. Li estis novelisto kaj verkis en la urdua lingvo, tamen en ĉiutaga vivo li paroladis la Panĝaban lingvon. Li estas plej konata pro siaj noveloj 'Bu' (Fiodoro), 'Khol Do' (Malfermu ĝin), 'Thanda Gosht' (Malvarma viando) kaj sia elstara verko 'Toba Tek Singh'. Manto ankaŭ verkis por filmoj kaj radio. Krome li laboris kiel ĵurnalisto. Dum sia mallonga, 42-jara vivo, li publikigis 22 kolektojn de noveloj, unu romanon, kvin kolektojn de radio-teatraĵoj, tri kolektojn de eseoj, kaj du kolektojn de personaj skizoj. Tre senteme kaj sentime li traktis la psi (eo)
- Saadat Hasan Manto (/mɑːn, -tɒ/; Punjabi, Urdu: سعادت حسن منٹو, pronounced [səˈaːd̪ət̪ ˈɦəsən ˈməɳʈoː]; 11 May 1912 – 18 January 1955) was a Pakistani writer, playwright and author born in Ludhiana, who was active in British India and later, after the 1947 partition of India, in Pakistan. (en)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
