| dbo:abstract
|
- Fidó (en llatí Pheidon, en grec antic Φείδων) va ser rei (basileu) d'Argos a finals del segle VIII aC i a inicis del segle vii aC. Era un heràclida descendent de Temen. Segons Aristòtil, va anar més enllà dels seus poders legítims com a rei i va instaurar un poder despòtic convertint-se en un verdader tirà, i de fet podria ser el primer a qui es va assignar aquest qualificatiu. Va estendre el seu poder cap a les ciutats de Cleones, Fliunt, Sició, Epidaure, Trezè i l'Illa d'Egina, i va establir amb elles una confederació, recuperant el que se'n deia "el lot de Temen" (τὴν λῆξιν ὅλην τὴν Τημένου), el conjunt de l'Argòlida. Sembla que també va atacar Corint i va tenir-la sota la seva jurisdicció. No va quedar prou satisfet i volent assegurar el seu poder va fer una lleva de mil corintis entre els seus ciutadans més guerrers, amb la intenció d'eliminar-los, però Abró, un dels amics de Fidó, va avisar el comandant de les forces de Corint del perill que corrien, i es va desbaratar la jugada. També va aconseguir, reivindicant la seva descendència d'Hèracles, privar a Elis de l'organització dels Jocs Olímpics, cosa que li havia demanat la ciutat de Pisa, rival d'Elis. Una altra de les coses memorables que va fer Fidó, va ser introduir monedes de coure i plata, i un nou sistema de mesures que va ser el més usat al Peloponès i a quasi tota Grècia. (ca)
- Ο Φείδων (γιός του Αριστοδαμίδα, 8ος-7ος αιώνας π.Χ.) ήταν βασιλιάς του Άργους και σύμφωνα με την παράδοση καταγόταν από τον Ηρακλή μέσω του Τήμενου. Επέκτεινε την επιρροή του Άργους και ανέδειξε την πόλη σε σημαντική δύναμη στην Πελοπόννησο, ενώ ο αδερφός του ο Κάρανος υπήρξε ο ιδρυτής της δυναστείας των Αργεαδών στο νεοσύστατο βασίλειο της Μακεδονίας. Οι κύριες ιστορικές πληροφορίες για τον Φείδωνα προέρχονται από τον Ηρόδοτο (5ος αιώνας π.χ.) και Παυσανία (2ος αιώνας μ.Χ.), με δευτερεύουσες πηγές τον Έφορο και Αριστοτέλη (4ος αιώνας π.Χ.), Πάριο χρονικό (3ος αιώνας π.Χ.), και Πλούταρχο (1ος αιώνας μ.Χ.). (el)
- Pheidon (altgriechisch Φείδων Pheídōn), auch Phaidon, der Sohn des Aristodamidas, war nach der griechischen Mythologie König von Argos. Nach dem Tod seines Vaters verjagte er seinen Bruder Karanos aus Argos und bestieg den Thron. Er vergrößerte die Macht von Argos und versuchte, die Macht Korinths zu brechen, indem er verlangte, tausend Jünglinge zur Kriegsausbildung zu schicken. Er hatte vor, diese Jünglinge zu töten, um das Heer der Korinther erheblich zu schwächen. Sein Plan flog auf und die Jünglinge wurden nicht entsandt. Infolge der Einmischung in die korinthischen Angelegenheiten soll er in Korinth zu Tode gekommen sein. Er soll in Argos Maße und Gewichte für Flüssigkeiten und Feststoffe eingeführt haben und als erster Grieche Silbermünzen, die er auf Aigina prägen ließ, in Umlauf gebracht haben. Als die Pisaier die 8. Olympischen Spiele (748/747 v. Chr.) anstelle der Eleer selbst ausrichten wollten, riefen sie Pheidon zu ihrer Unterstützung. Er galt als sehr gewalttätig und soll das Königtum in eine Tyrannis verwandelt haben. Durch seine Intervention wurde der Besitz des Temenos wieder erlangt. Sein Sohn Leokedes wurde sein Nachfolger. Diodor berichtet, dass nach dem Geschichtsschreiber Theopompos Pheidon der Vater und nicht der Bruder des Karanos sei und gibt folgende Genealogie: Pheidon war der Sohn des Aristodamis, des Sohns des Merops, des Sohns des Thestios, des Sohns des Kissios, des Sohns des Temenos, des Sohns des Aristomachos, des Sohns des , des Sohns des Hyllos, des Sohns des Herakles. (de)
- Fidón de Argos o Fedón de Argos (Pheidon Φείδων) fue rey (basileus) de Argos en las últimas décadas del siglo VIII a. C. y las primeras del siglo VII a. C. Era un heráclida, descendiente de Témeno. Según Aristóteles, abusó de sus poderes legítimos como monarca hereditario, convirtiéndose en un verdadero tirano (tyrannos); de hecho, sería el primero de éstos, una figura que en la Época Arcaica se define por el ejercicio del poder fuera de la legalidad o la tradición, la mayor parte de las veces apoyándose en el demos (pueblo) contra los aristócratas. Se le atribuyen tres grandes realizaciones: primero consiguió la unificación territorial de la Argólide (el "lote de Temenos"); segundo, realizó una estandarización de pesos y medidas, con una unidad basada en el broche de hierro, precedente de la moneda; y tercero, retiró a Elis la organización de los Juegos Olímpicos, los cuales llegaría a presidir en persona. Las fuentes sugieren que fue un exitoso jefe militar, y que pudo ser gracias a él que Argos se situara como la polis hegemónica, sucediendo a la hegemonía de Calcis. La clave de tales éxitos fue la introducción en Argos, por primera vez en Grecia de la unidad militar conocida como falange (falanx) formada por hoplitas que combatían en formación cerrada; mientras que hasta entonces la guerra terrestre se basaba en el enfrentamiento individual de los guerreros (como se describe en la Ilíada). No está claro si fue el dirigente de Argos en la victoria sobre Esparta del año 669 a. C. Falleció al intervenir en un disturbio en Corinto, y tras su muerte la monarquía sobrevivió durante un tiempo, aunque hacia el siglo V a. C. el título de basileus ya solo se empleaba para denominar a un funcionario anual. (es)
- Pheidon (Greek: Φείδων) was an Argive ruler during the 7th century BCE and 10th in line to Temenus. He was arguably Argos's most ambitious and successful ruler during the 7th century BCE. There is a possibility that there were in fact two different Pheidons who were both rulers of Argos. (en)
- Pheidon ou Phidon (première moitié du VIIe siècle av. J.-C., cependant, on le fait parfois remonter au siècle précédent) est un roi d'Argos. Il était un Héraclide et descendait de Téménos. Selon Aristote, il abusa de ses pouvoirs héréditaires et devint tyran. Il fut sans conteste un personnage important, mais ses dates et ses activités restent peu connues. On lui attribuait trois grandes réalisations : il reprit possession du "lot de Téménos" (il unifia l'Argolide), il standardisa les poids et les mesures, il retira à Élis l'organisation des Jeux olympiques. Les sources suggèrent qu'il fut un chef militaire chanceux, et c'est peut-être grâce à lui qu'Argos succéda à Chalcis, en Eubée, au rang de la première puissance militaire de la Grèce, conséquence possible de l'introduction, à son initiative, de la phalange hoplitique à Argos. Il peut avoir été l'artisan de la victoire d'Argos sur les envahisseurs spartiates, à Hysiai, sur le côté argien de la frontière entre les deux pays, en 669 av. J.-C. Sa standardisation des poids et mesures est probablement la réforme qui fixa le poids des broches en fer (obeloi), qui précédèrent le monnayage. Il serait à l’origine de la frappe des premières monnaies en Grèce d’Europe. (fr)
- Fidone di Argo (in greco antico: Φείδων, Phéidōn; ... – ...), è stato un tiranno/re della città di Argo in un periodo compreso tra il IX e il VI secolo a.C. (it)
- 페이돈(그리스어: Φείδων)은 기원전 7세기 고대 그리스 아르고스의 왕이다. 페이돈은 서로 독립적인 권력을 지니고 있었던 아르고스 동맹의 도시들을 그의 지배 하에 두었다. 에포로스에 따르면, 그는 “조각났던 테메노스의 유산을 재통합시켰다.” 본 문서에는 현재 퍼블릭 도메인에 속한 브리태니커 백과사전 제11판의 내용을 기초로 작성된 내용이 포함되어 있습니다. (ko)
- フェイドン（希：Φείδων、英：Pheidon）は、紀元前7世紀頃に古代ギリシアのアルゴスを統治した王。当時、アルゴスでは王は名目上の存在であり、貴族政であったが、フェイドンは貴族から権力を剥奪して実権を握るようになった。彼は僭主として数えられることもあり、アリストテレスは彼を「自らを僭主に変えた」者と評している。フェイドンはファランクス戦術の発展と普及に密接に関わった人物ともされている。 (ja)
- Fejdon – tyran Argos (ur.?, zm. ok. 660 p.n.e.) Określenia "tyran" jako pierwszy użył w stosunku do Fejdona Arystoteles i doskonale oddaje ono nie tylko rodzaj sprawowanej władzy, ale i charakter tego człowieka. Odziedziczywszy tron Argos, krainy na wschodzie Peloponezu, Fejdon utworzył ogromną armię złożoną z piechoty; formacje tego typu nieznane były jeszcze w Europie, występowały tylko w Azji. W 669 roku p.n.e. w bitwie pod pokonał Spartan, uważających się za pogromców tyranów. Po Sparcie przyszła kolej na Ateny. W tym czasie wojnę z Atenami, największą dotąd potęgą morską w basenie Morza Egejskiego, prowadziła Egina, która właśnie dorobiła się silnej floty. Fejdon zawarł sojusz z Eginą, ale po klęsce Aten zajął także ją. Ponoć tam właśnie zaczął bić pierwsze srebrne monety. Wprowadził także jednolity system miar i wag w wielu greckich miastach. W 668 roku p.n.e. Fejdon włączył się w spór między a Elidą, które walczyły ze sobą o przewodnictwo nad igrzyskami w Olimpii, i zapewnił zwycięstwo Pisie. Próbował także zająć Korynt, co doprowadziło do kolejnego konfliktu ze Spartą. W jego ręce wpadły ponadto Sykion i Samos. Arystoteles nazwał Fejdona tyranem, ponieważ zwykł on rozwiązywać konflikty siłą oręża, nie zaś argumentów. W Argos sprawował władzę absolutną, nie dzieląc jej z arystokracją, jak działo się w innych państwach greckich. Fejdon został zabity prawdopodobnie podczas wojny domowej w Koryncie, w wyniku której władzę w tym mieście-państwie objął pierwszy tyran. Wkrótce potem pod władzą tyranów znalazły się Epidauros, Megara i Sykion. (pl)
- Fédon foi um rei de Argos, na Grécia Antiga, que governou entre 675 e 655 a.C.. Segundo Aristóteles Fédon teria começado como rei para acabar como tirano, ou seja, Fédon teria tomado o poder à força, excluindo da vida política a aristocracia, apoiando-se na classes excluídas, fenónemo típico da Grécia durante o Período Arcaico. O seu regimo tirânico teria servido de inspiração para Corinto e Sícion adoptarem regimes semelhantes. Em 669 a.C. Fédon venceu Esparta na Batalha de Hísias, na região oriental do Peloponeso. Esta batalha teria sido ganha graças à adopção por parte de Argos da hoplitia. Fédon foi também responsável pela tomada do santuário de Zeus em Olímpia, local de realização dos Jogos Olímpicos antigos, que era administrado pelas gentes da Élide. Segundo Pausânias, isto ocorreu a pedido dos habitandes de Pisa, no ano da oitava olimpíada (748 a.C.). Introduziu também um sistema de pesos e medidas que se divulgaria pelo Peloponeso. Alguns estudiosos sustentam que Fédon foi o introdutor das primeiras moedas na Grécia. Segundo Heródoto, Fédon teria se envolvido nos assuntos internos de Corinto e Égina, chegando mesmo a ocupar esta última cidade. Fédon teria falecido durante uma intervenção em Corinto quando esta cidade vivia uma guerra civil. Fédon também é mencionado por Plutarco: ele pediu mil homens de Corinto, com planos de assassiná-los e enfraquecer Corinto, mas o plano foi descoberto. Esta história ocorreu duas gerações antes da fundação de Siracusa pelos coríntios, em cerca de 734 a.C.. (pt)
- Фидон (др.-греч. Φείδων) — царь и тиран Аргоса, правивший в VII веке до н. э. Фидон считал себя десятым потомком легендарного Темена, законодателя и первого царя Аргоса. (ru)
- Фідон (дав.-гр. Φειδων) — цар Аргоса першої половини VII ст. до н. е. Вважав себе десятим нащадком легендарного царя Темена, що встановив владу дорійців над Арголідою, і водночас спадкоємцем володарів ахейської доби, намагався відновити державу Агамемнона в тому вигляді, як вона виглядала в «Іліаді». Першим в Греції запровадив у своєму війську зімкнений порядок важкоозброєних піхотинців — фалангу. Приєднав до свої володінь Мікени, Тиринф, Епідавр, Егіну, намагався встановити контроль на Коринфом. У 669 р. до н. е. біля Гісій вщент розбив спартанське військо, що намагалося відібрати в нього Фіреатиду (власне, цю битву вважають першою, в якій була застосована фаланга). Відвоював усе східне узбережжя Лаконії до миса , приєднав Кіферу, повністю відрізавши Спарту від Егейського моря. Увів військо до Еліди, перебравши на себе керівництво Олімпійськими іграми — посилаючись на те, що був нащадком Геракла. Відібрав деякі землі в Коринфа, а в самому місті підтримував опозицію режиму Бакхіадів. У створеній таким чином державі запровадив єдину систему мір — , за основу яких узяв вавилонські стандарти. Одиницею ваги, зокрема, став обол. Першим у балканський Греції почав карбувати монету (із срібла). Політика Фідона викликала неводоволення аргоської знаті, і врешті-решт цар був вбитий гетайром із власного оточення. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ο Φείδων (γιός του Αριστοδαμίδα, 8ος-7ος αιώνας π.Χ.) ήταν βασιλιάς του Άργους και σύμφωνα με την παράδοση καταγόταν από τον Ηρακλή μέσω του Τήμενου. Επέκτεινε την επιρροή του Άργους και ανέδειξε την πόλη σε σημαντική δύναμη στην Πελοπόννησο, ενώ ο αδερφός του ο Κάρανος υπήρξε ο ιδρυτής της δυναστείας των Αργεαδών στο νεοσύστατο βασίλειο της Μακεδονίας. Οι κύριες ιστορικές πληροφορίες για τον Φείδωνα προέρχονται από τον Ηρόδοτο (5ος αιώνας π.χ.) και Παυσανία (2ος αιώνας μ.Χ.), με δευτερεύουσες πηγές τον Έφορο και Αριστοτέλη (4ος αιώνας π.Χ.), Πάριο χρονικό (3ος αιώνας π.Χ.), και Πλούταρχο (1ος αιώνας μ.Χ.). (el)
- Pheidon (Greek: Φείδων) was an Argive ruler during the 7th century BCE and 10th in line to Temenus. He was arguably Argos's most ambitious and successful ruler during the 7th century BCE. There is a possibility that there were in fact two different Pheidons who were both rulers of Argos. (en)
- Fidone di Argo (in greco antico: Φείδων, Phéidōn; ... – ...), è stato un tiranno/re della città di Argo in un periodo compreso tra il IX e il VI secolo a.C. (it)
- 페이돈(그리스어: Φείδων)은 기원전 7세기 고대 그리스 아르고스의 왕이다. 페이돈은 서로 독립적인 권력을 지니고 있었던 아르고스 동맹의 도시들을 그의 지배 하에 두었다. 에포로스에 따르면, 그는 “조각났던 테메노스의 유산을 재통합시켰다.” 본 문서에는 현재 퍼블릭 도메인에 속한 브리태니커 백과사전 제11판의 내용을 기초로 작성된 내용이 포함되어 있습니다. (ko)
- フェイドン（希：Φείδων、英：Pheidon）は、紀元前7世紀頃に古代ギリシアのアルゴスを統治した王。当時、アルゴスでは王は名目上の存在であり、貴族政であったが、フェイドンは貴族から権力を剥奪して実権を握るようになった。彼は僭主として数えられることもあり、アリストテレスは彼を「自らを僭主に変えた」者と評している。フェイドンはファランクス戦術の発展と普及に密接に関わった人物ともされている。 (ja)
- Фидон (др.-греч. Φείδων) — царь и тиран Аргоса, правивший в VII веке до н. э. Фидон считал себя десятым потомком легендарного Темена, законодателя и первого царя Аргоса. (ru)
- Fidó (en llatí Pheidon, en grec antic Φείδων) va ser rei (basileu) d'Argos a finals del segle VIII aC i a inicis del segle vii aC. Era un heràclida descendent de Temen. Segons Aristòtil, va anar més enllà dels seus poders legítims com a rei i va instaurar un poder despòtic convertint-se en un verdader tirà, i de fet podria ser el primer a qui es va assignar aquest qualificatiu. Una altra de les coses memorables que va fer Fidó, va ser introduir monedes de coure i plata, i un nou sistema de mesures que va ser el més usat al Peloponès i a quasi tota Grècia. (ca)
- Pheidon (altgriechisch Φείδων Pheídōn), auch Phaidon, der Sohn des Aristodamidas, war nach der griechischen Mythologie König von Argos. Nach dem Tod seines Vaters verjagte er seinen Bruder Karanos aus Argos und bestieg den Thron. Er vergrößerte die Macht von Argos und versuchte, die Macht Korinths zu brechen, indem er verlangte, tausend Jünglinge zur Kriegsausbildung zu schicken. Er hatte vor, diese Jünglinge zu töten, um das Heer der Korinther erheblich zu schwächen. Sein Plan flog auf und die Jünglinge wurden nicht entsandt. Infolge der Einmischung in die korinthischen Angelegenheiten soll er in Korinth zu Tode gekommen sein. (de)
- Fidón de Argos o Fedón de Argos (Pheidon Φείδων) fue rey (basileus) de Argos en las últimas décadas del siglo VIII a. C. y las primeras del siglo VII a. C. Era un heráclida, descendiente de Témeno. Según Aristóteles, abusó de sus poderes legítimos como monarca hereditario, convirtiéndose en un verdadero tirano (tyrannos); de hecho, sería el primero de éstos, una figura que en la Época Arcaica se define por el ejercicio del poder fuera de la legalidad o la tradición, la mayor parte de las veces apoyándose en el demos (pueblo) contra los aristócratas. (es)
- Pheidon ou Phidon (première moitié du VIIe siècle av. J.-C., cependant, on le fait parfois remonter au siècle précédent) est un roi d'Argos. Il était un Héraclide et descendait de Téménos. Selon Aristote, il abusa de ses pouvoirs héréditaires et devint tyran. Il fut sans conteste un personnage important, mais ses dates et ses activités restent peu connues. On lui attribuait trois grandes réalisations : il reprit possession du "lot de Téménos" (il unifia l'Argolide), il standardisa les poids et les mesures, il retira à Élis l'organisation des Jeux olympiques. (fr)
- Fejdon – tyran Argos (ur.?, zm. ok. 660 p.n.e.) Określenia "tyran" jako pierwszy użył w stosunku do Fejdona Arystoteles i doskonale oddaje ono nie tylko rodzaj sprawowanej władzy, ale i charakter tego człowieka. (pl)
- Fédon foi um rei de Argos, na Grécia Antiga, que governou entre 675 e 655 a.C.. Segundo Aristóteles Fédon teria começado como rei para acabar como tirano, ou seja, Fédon teria tomado o poder à força, excluindo da vida política a aristocracia, apoiando-se na classes excluídas, fenónemo típico da Grécia durante o Período Arcaico. O seu regimo tirânico teria servido de inspiração para Corinto e Sícion adoptarem regimes semelhantes. Em 669 a.C. Fédon venceu Esparta na Batalha de Hísias, na região oriental do Peloponeso. Esta batalha teria sido ganha graças à adopção por parte de Argos da hoplitia. (pt)
- Фідон (дав.-гр. Φειδων) — цар Аргоса першої половини VII ст. до н. е. Вважав себе десятим нащадком легендарного царя Темена, що встановив владу дорійців над Арголідою, і водночас спадкоємцем володарів ахейської доби, намагався відновити державу Агамемнона в тому вигляді, як вона виглядала в «Іліаді». Першим в Греції запровадив у своєму війську зімкнений порядок важкоозброєних піхотинців — фалангу. Політика Фідона викликала неводоволення аргоської знаті, і врешті-решт цар був вбитий гетайром із власного оточення. (uk)
|
