| dbo:abstract
|
- Die Peierls-Instabilität (nach ihrem Entdecker Rudolf Peierls; auch Peierls-Übergang oder Peierls-Verzerrung genannt; das Postulat der u. g. Instabilität heißt auch Peierls-Theorem) beschreibt in der Festkörperphysik die Instabilität eines eindimensionalen Metalls (beschrieben im Bändermodell) gegen Gitteranregungen mit dem Wellenvektor , wobei der Fermi-Wellenvektor ist. Das bedeutet, die ursprünglich gleichen Abstände zwischen den Gitteratomen vergrößern und verkleinern sich abwechselnd in Form einer Ladungsdichtewelle. Dadurch verdoppelt sich die Größe der Gitterzelle, jede enthält nun nicht nur ein einziges, sondern ein Paar von Atomen (Dimerisierung). Sind die Gitterpositionen mit magnetischen Momenten besetzt, so führt die magnetische Wechselwirkung zum gleichen Effekt; in diesem Fall wird der Übergang als bezeichnet. In einer Dimension besteht die Fermi-Fläche (entsprechend der Energie, bis zu der im Grundzustand die Energieniveaus der Elektronen besetzt sind) aus den beiden Punkten im k-Raum. Eine Gitteranregung mit Wellenvektor , die genau die beiden Punkte der Fermi-Fläche verbindet, erzeugt nach entarteter Störungstheorie der Quantenmechanik eine Absenkung der Energieniveaus an der Fermi-Fläche: es entsteht eine Bandlücke. Diese kann sich weiter vergrößern (Peierls-Instabilität), bis dem durch die elastische Energie des Gitters Einhalt geboten wird. Die Peierls-Instabilität führt dazu, dass die von Anregungen in Fermi-Flüssigkeiten, die in zwei und drei Dimensionen üblich ist, in einer Dimension versagt. Stattdessen liegen Tomonaga-Luttinger-Flüssigkeiten vor. (de)
- La distorsión de Peierls o transición de Peierls es una , en donde a bajas temperaturas un cristal monovalente monodimensional cambia su comportamiento metálico a un comportamiento aislante. Los átomos en la red se arreglan ligeramente, pasando de un cristal con espaciamientos regulares e iguales a espaciamientos alternados; esto es que, los átomos forman pares. Esto le cuesta energía elástica al sistema, ya que para átomos idénticos el estado más bajo debe ser uno con espaciamientos iguales para cualquier potencial razonable. Sin embargo los electrones son capaces de moverse a un estado más bajo de energía por esta maniobra. Consideremos un metal monodimensional con un gas de electrones rellenando todos los orbitales de la banda de conducción hasta el de vector de onda kF, en el cero absoluto de temperaturas. Peierls sugirió que dicho metal lineal es inestable respecto a una deformación estática de la red de vector de onda G=2kF. Esta deformación crea una banda de energía prohibida en la superficie de Fermi, rebajando, por tanto, la energía de los electrones por debajo de dicha banda. La deformación prosigue hasta que se ve limitada por el aumento de energía elástica. (es)
- La distorsion de Peierls, ou transition de Peierls, ou encore instabilité de Peierls, est une distorsion du réseau périodique d'un cristal mono-dimensionnel. Le théorème de Peierls, découvert dans les années 1930, énonce qu'un système périodique mono-dimensionnel avec un électron par ion est instable. Il peut être démontré en utilisant un modèle simple de particule dans réseau à une dimension. La périodicité du cristal provoque l'apparition de bandes interdites au bord de la zone de Brillouin (ce que l'on retrouve dans le modèle de Kronig-Penney, qui aide à mieux comprendre l'apparition des bandes interdites dans les semi-conducteurs). Si chaque ion met en commun un électron, alors la bande ne sera qu'à moitié occupée, et tout se passe comme si la période du réseau avait doublé. De nouvelles bandes interdites apparaissent alors sur le diagramme pour les multiples de . Les discontinuités provoquées par l'apparition des bandes interdites entraînent près des zones une diminution de l'énergie des électrons de la couche de basse énergie. La distorsion du réseau devient alors stable quand l'énergie nécessaire pour remettre les électrons dans leur état d'origine est plus grande que la perte d'énergie des électrons situés près des zones . Ce phénomène n'apparaît que quand les électrons sont proches de leur état de repos et donc à faible température. (fr)
- A Peierls transition or Peierls distortion is a distortion of the periodic lattice of a one-dimensional crystal. Atomic positions oscillate, so that the perfect order of the 1-D crystal is broken. (en)
- パイエルス転移（パイエルスてんい、英: Peierls transition）とは、金属中の電子・格子系において、格子系の変形と電子系のバンド構造変化が同時に起こる構造相転移のこと。ルドルフ・パイエルスによって提唱された。 温度を下げていくと、ある温度でパイエルス転移が起こる。このとき格子系では変形が起こり、弾性エネルギーが増加する（損をする）。しかし電子系では、電子格子相互作用によりフェルミ面にエネルギーギャップが開き（絶縁体）、その結果として電子系のエネルギーは減少する（得をする）。このとき全体としては、電子系でのエネルギーの得が、格子系のエネルギーの損を上回るためにパイエルス転移が起こる。 低温では格子の周期性に対応した電荷密度波を作る。また格子系の構造変化は、電子系のフェルミ面にできるだけ広範囲にエネルギーギャップを作ろうとする。 パイエルス転移はコーン異常によってフォノンのエネルギーが小さくなった結果起こるとも言える。 逆に温度を上げるとフェルミ面の上にいる電子が増え、電子系のエネルギーの得が小さくなり、ある温度で相転移を起こして電荷密度波は消える。 パイエルス転移は1次元の有機伝導体などで見られる。2次元・3次元になるとより等方的になり、フェルミ面の全ての場所でエネルギーギャップ生じるような格子変形は存在しないためである。よって電子系でエネルギーを得することが難しくなり、低温にしても電荷密度波は起こりにくくなる。 (ja)
- Перехід Паєрлса — димеризація одновимірного ланцюжка атомів з одним валентним електроном на атом, передбачена в 1930-их Рудольфом Паєрлсом. Паєрлс показав, що ідеальний одновимірний кристал, в якому кожен атом має один вільний електрон, нестійкий щодо зміщення атомів і утворення димерів. Внаслідок димеризації вдвічі зростає період ґратки, змінюється зонна структура кристалу — виникає заборонена зона і одновимірний ланцюжок стає напівпровідником, тоді як ідеальна структура мала б провідні властивості. Прикладом переходу Паєрлса є утворення спряжених полімерів. (uk)
- Перехід Пайєрлса (англ. Peierls transition) — перехід метал-ізолятор у квазіодновимірному твердому тілі, який є результатом відкривання енергетичної щілини на рівні Фермі завдяки зміщувальному порушенню порядку регулярно розміщених атомів, який настає при збільшенні довжини елементарної комірки, звичайно при димеризації, при цьому зменшення електронної енергії переважає зростання енергії ґратки. (uk)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 11760 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- A Peierls transition or Peierls distortion is a distortion of the periodic lattice of a one-dimensional crystal. Atomic positions oscillate, so that the perfect order of the 1-D crystal is broken. (en)
- Перехід Паєрлса — димеризація одновимірного ланцюжка атомів з одним валентним електроном на атом, передбачена в 1930-их Рудольфом Паєрлсом. Паєрлс показав, що ідеальний одновимірний кристал, в якому кожен атом має один вільний електрон, нестійкий щодо зміщення атомів і утворення димерів. Внаслідок димеризації вдвічі зростає період ґратки, змінюється зонна структура кристалу — виникає заборонена зона і одновимірний ланцюжок стає напівпровідником, тоді як ідеальна структура мала б провідні властивості. Прикладом переходу Паєрлса є утворення спряжених полімерів. (uk)
- Перехід Пайєрлса (англ. Peierls transition) — перехід метал-ізолятор у квазіодновимірному твердому тілі, який є результатом відкривання енергетичної щілини на рівні Фермі завдяки зміщувальному порушенню порядку регулярно розміщених атомів, який настає при збільшенні довжини елементарної комірки, звичайно при димеризації, при цьому зменшення електронної енергії переважає зростання енергії ґратки. (uk)
- Die Peierls-Instabilität (nach ihrem Entdecker Rudolf Peierls; auch Peierls-Übergang oder Peierls-Verzerrung genannt; das Postulat der u. g. Instabilität heißt auch Peierls-Theorem) beschreibt in der Festkörperphysik die Instabilität eines eindimensionalen Metalls (beschrieben im Bändermodell) gegen Gitteranregungen mit dem Wellenvektor , wobei der Fermi-Wellenvektor ist. Das bedeutet, die ursprünglich gleichen Abstände zwischen den Gitteratomen vergrößern und verkleinern sich abwechselnd in Form einer Ladungsdichtewelle. Dadurch verdoppelt sich die Größe der Gitterzelle, jede enthält nun nicht nur ein einziges, sondern ein Paar von Atomen (Dimerisierung). (de)
- La distorsión de Peierls o transición de Peierls es una , en donde a bajas temperaturas un cristal monovalente monodimensional cambia su comportamiento metálico a un comportamiento aislante. Los átomos en la red se arreglan ligeramente, pasando de un cristal con espaciamientos regulares e iguales a espaciamientos alternados; esto es que, los átomos forman pares. (es)
- La distorsion de Peierls, ou transition de Peierls, ou encore instabilité de Peierls, est une distorsion du réseau périodique d'un cristal mono-dimensionnel. Le théorème de Peierls, découvert dans les années 1930, énonce qu'un système périodique mono-dimensionnel avec un électron par ion est instable. Il peut être démontré en utilisant un modèle simple de particule dans réseau à une dimension. La périodicité du cristal provoque l'apparition de bandes interdites au bord de la zone de Brillouin (ce que l'on retrouve dans le modèle de Kronig-Penney, qui aide à mieux comprendre l'apparition des bandes interdites dans les semi-conducteurs). Si chaque ion met en commun un électron, alors la bande ne sera qu'à moitié occupée, et tout se passe comme si la période du réseau avait doublé. De nouvel (fr)
- パイエルス転移（パイエルスてんい、英: Peierls transition）とは、金属中の電子・格子系において、格子系の変形と電子系のバンド構造変化が同時に起こる構造相転移のこと。ルドルフ・パイエルスによって提唱された。 温度を下げていくと、ある温度でパイエルス転移が起こる。このとき格子系では変形が起こり、弾性エネルギーが増加する（損をする）。しかし電子系では、電子格子相互作用によりフェルミ面にエネルギーギャップが開き（絶縁体）、その結果として電子系のエネルギーは減少する（得をする）。このとき全体としては、電子系でのエネルギーの得が、格子系のエネルギーの損を上回るためにパイエルス転移が起こる。 低温では格子の周期性に対応した電荷密度波を作る。また格子系の構造変化は、電子系のフェルミ面にできるだけ広範囲にエネルギーギャップを作ろうとする。 パイエルス転移はコーン異常によってフォノンのエネルギーが小さくなった結果起こるとも言える。 逆に温度を上げるとフェルミ面の上にいる電子が増え、電子系のエネルギーの得が小さくなり、ある温度で相転移を起こして電荷密度波は消える。 (ja)
|
| rdfs:label
|
- Peierls-Instabilität (de)
- Distorsión de Peierls (es)
- Distorsion de Peierls (fr)
- パイエルス転移 (ja)
- Peierls transition (en)
- Перехід Паєрлса (uk)
- Перехід Пайєрлса (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:knownFor
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is dbp:knownFor
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
