| dbo:abstract
|
- Ο Παρθένιος Α΄, ο λεγόμενος Γέρων, διετέλεσε Πατριάρχης Κωνσταντινουπόλεως κατά τα έτη 1639-1644. Καταγόταν από τα Ιωάννινα. Το 1609 εξελέγη Μητροπολίτης Αγχιάλου και παρέμεινε στη θέση αυτή μέχρι τις 19 Ιουνίου 1623, οπότε εξελέγη Μητροπολίτης Αδριανουπόλεως. Κατόπιν, το 1639 εξελέγη Οικουμενικός Πατριάρχης, αφήνοντας διάδοχό του στη Μητρόπολη Αδριανουπόλεως το πνευματικό του τέκνο, μετέπειτα επίσης Πατριάρχη, Παρθένιο. Ήταν λόγιος και μετριοπαθής ιεράρχης. Ενεπλάκη όμως στις προστριβές μεταξύ των μοναχών του Σινά και του Πατριάρχη Αλεξανδρείας Νικηφόρου, καθώς αυτοί επέμεναν να ιερουργούν στο Σιναϊτικό Μετόχιο του Καΐρου χωρίς την άδεια του Πατριάρχη Αλεξανδρείας. Σε απουσία του Νικηφόρου στην Μολδοβλαχία, ζήτησαν και πήραν άδεια του Παρθενίου, την οποία όμως αργότερα αναγκάσθηκε να ανακαλέσει υπό την διαμαρτυρία του Νικηφόρου και την διαμεσολάβηση του Ηγεμόνα της Μολδοβλαχίας Βασιλείου Λούπου. Την εποχή της εκλογής του, το Πατριαρχείο είχε οικονομικές δυσκολίες και μεγάλα χρέη σε τοκογλύφους. Το 1641, ο Βασίλειος Λούπου αποπλήρωσε όλα τα χρέη και ως αντίδωρο ο Παρθένιος του απέστειλε κρυφά το σκήνωμα της Οσίας Παρασκευής της Επιβατινής. Την ίδια χρονιά, συνεκάλεσε Σύνοδο στην Κωνσταντινούπολη, στην οποία φαίνεται ότι εισήχθη ο όρος «μετουσίωσις», για τον οποίο ο κλήρος τον κατηγόρησε για φυλετισμό και μοντερνισμό. Το 1642 δικάστηκε από οθωμανικό δικαστήριο για εγκύκλιό του προς του Επτανήσιους περί εμμονής τους στην πατρώα πίστη. Ο Παρθένιος επιχείρησε να συμβιβάσει τα πράγματα μεταξύ των δύο αντιμαχόμενων, τότε, παρατάξεων, των φιλενωτικών, που υποστηρίζονταν από τον Πάπα και τους Ιησουΐτες, και τους ανθενωτικούς, που ήταν οπαδοί του Κύριλλου Λουκάρεως. Το 1642 συνεκάλεσε την Σύνοδο του Ιασίου (15 Σεπτεμβρίου-27 Οκτωβρίου), η οποία ενέκρινε την ελληνική μετάφραση της λεγόμενης «Ορθόδοξου Ομολογίας» του Μητροπολίτη Κιέβου που είχε συνταχθεί για να προφυλάξει τους Ρώσους από καλβινιστικές και ρωμαιοκαθολικές θέσεις, τις οποίες η Σύνοδος έκρινε ασύμβατες με την Ορθοδοξία. Ο Παρθένιος δεν κατεδίωξε την παράταξη των ανθενωτικών/φιλολουκαρικών, οι οποίοι άλλωστε τον είχαν υποστηρίξει στην εκλογή του. Η πολιτική του όμως άφησε περιθώρια αύξησης της ρωμαιοκαθολικής επιρροής στην Κωνσταντινούπολη. Έτσι, το 1644 ο Ουνίτης Πανταλέων Λιγαρίδης ίδρυσε στο Πέραν ελληνοκαθολική σχολή, την πρώτη ανώτερη σχολή ουμανιστικών σπουδών. Πάντως, το 1643 έστειλε επιστολή στον Βασιλιά της Γαλλίας Λουδοβίκο ΙΔ΄, στην οποία ξεκαθάριζε ότι δογματικές διαφορές ορθοδόξων και καθολικών εμποδίζουν την Ένωση των Εκκλησιών. Το 1644 εκβλήθηκε από τον πατριαρχικό θρόνο και το επόμενο έτος εξορίστηκε στην Κύπρο. Το 1646 επέστρεψε στη Χίο, όπου και δολοφονήθηκε (με δηλητήριο) το ίδιο έτος. (el)
- Parthénios Ier de Constantinople (en grec : Παρθένιος Α΄) fut patriarche de Constantinople, du 1er juillet 1639 à avant le 8 septembre 1644. (fr)
- Parthenius I of Constantinople, (? – 8 September 1646) was the Patriarch of the Church of Constantinople from 1639 to 1644. Parthenius was patriarch during a period of frequent changes of the occupant of the cathedra of Constantinople under the Ottoman Sultan. He only served one period. (en)
- Partenio I (in greco moderno: Παρθένιος Α΄; ... – 8 settembre 1646) è stato un arcivescovo ortodosso greco, patriarca ecumenico di Costantinopoli dal 1639 al 1644. (it)
- 파르테니오스 1세(그리스어: Παρθένιος Α΄)는 콘스탄티노폴리스 총대주교(1639년 - 1644년)이다. 오스만 제국의 술탄 치하에 콘스탄티노폴리스 총대주교좌가 자주 교체되던 시기에 총대주교를 지냈다. 그는 총대주교직을 한 번만 역임했다. 이오아니나 출신으로 1608년 안키아로스의 수도 대주교로 선출되었으며, 1623년에는 아드리아노폴리스의 수도 대주교가 되었다. 이후 1639년에 그는 콘스탄티노폴리스 총대주교로 선출되어 자신의 제자인 에게 아드리아노폴리스의 수도 대주교직을 넘겨주고 떠났다. 그는 지적이고 온건한 성향이었지만, 알렉산드리아 총대주교 가 몰도블라키아를 방문했을 때 몰도블라키아의 성직자들이 카이로에 와서 전례 집전을 하는 것을 허용하자 이에 반대하여 시나이 정교회의 편을 듦으로써 분쟁을 빚었다. 파르테니오스는 니키포로스가 알렉산드리아로 돌아오자 그가 내린 허가를 취소시키게 만들었지만, 그 후에도 이 문제를 놓고 두 교회 사이에는 긴장 관계가 계속되었다. 1641년 파르테니오스는 콘스탄티노폴리스에서 시노드를 소집했다. 당시 8명의 수석 주교들과 고위 성직자 4명이 시노드에 참석했다. 시노드는 성변화라는 용어를 사용하는 것을 승인했다. 다음해 파르테니오스는 보다 중요한 이아시 시노드를 소집했다. 이 시노드의 목적은 정교회 신학에 침투한 가톨릭교회와 개신교의 교리적 오류들을 논박하고 정교회의 신앙을 종합적으로 선언하는 것이었다. 1644년 그는 총대주교직에서 쫓겨나 다음해 키프로스로 유배되었다가 1646년 히오스 섬에 돌아와서 독살되었다. (ko)
- Parteniusz I , gr. Παρθένιος Α΄ – ekumeniczny patriarcha Konstantynopola w latach 1639–1644. (pl)
- Partênio I de Constantinopla (em grego: Παρθένιος Α΄; m. 1646) foi patriarca ecumênico de Constantinopla entre 1639 e 1644. Nesta época, o trono patriarcal estava sujeito a constantes mudanças por causa da influência dos sultões otomanos. (pt)
- Парфеній I, так званий Старець, — Патріарх Константинопольський у 1639-1644 роках. Походив з Яніни. У 1609 році він був обраний митрополитом Анхіала і залишався на цій посаді до 1623 року, коли став митрополитом Адріанополя. Потім, у 1639 році, він був обраний Вселенським Патріархом, залишивши своїм наступником в Адріанопольській єпархії свого духовного чада, пізніше також Патріарха, Парфенія. Він був вченим і поміркованим прелатом. Однак він втягнувся в суперечки між монахами Синая та Патріархом Александрійським Никифором, оскільки вони наполягали на служінні в Синайському Подвір'ї Каїра без дозволу Патріарха Александрійського. За відсутності Никифора в Молдавській Волощині вони попросили та отримали дозвіл Парфенія, який пізніше був змушений відкликати через протест Никифора та за посередництва правителя Молдавської Волощини Василя Лупу. На момент його обрання Патріархія мала фінансові труднощі та великі борги перед лихварями. У 1641 році Василь Лупу сплатив усі борги, а в якості зустрічного подарунка Парфеній таємно надіслав йому шкіру Параскеви Сербської. Того ж року він скликав Собор у Константинополі, на якому, здається, було введено термін «переісточення», за що духовенство звинуватило його в племінності та модернізмі. У 1642 році його судив османський суд за його циркуляр до Ептаніссіосів щодо їхнього наполягання на вірі предків. Парфеній намагався примирити між двома тодішніми конфліктуючими фракціями: філенотиками, яких підтримували Папа та єзуїти, та антиєнохіанцями, які були послідовниками Кирила Лукаріса. У 1642 р. він скликав Ясський собор (15 вересня — 27 жовтня), який затвердив грецький переклад так званого «Православного віросповідання» київського митрополита Петра Могили, який був складений для захисту русинів від кальвіністських та римо-католицьких вчень, які Синод визнав несумісними з православ'ям. Парфеній не переслідував фракцію антитенотистів/філолукарійців, яка підтримала його на обранні. Однак його політика залишала простір для посилення римо-католицького впливу в Константинополі. Так, у 1644 році Unitis Pantaleon Ligaridis заснував греко-католицьку школу в Перані, першу вищу школу гуманістичного навчання. Однак у 1643 році він надіслав листа до короля Франції Людовіка XIV, у якому чітко заявив, що доктринальні розбіжності між православними та католиками перешкоджають союзу церков. У 1644 році він був усунутий від патріаршого престолу, а наступного року був засланий на Кіпр. У 1646 році він повернувся на Хіос, де того ж року був убитий (за допомогою отрути). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Parthénios Ier de Constantinople (en grec : Παρθένιος Α΄) fut patriarche de Constantinople, du 1er juillet 1639 à avant le 8 septembre 1644. (fr)
- Parthenius I of Constantinople, (? – 8 September 1646) was the Patriarch of the Church of Constantinople from 1639 to 1644. Parthenius was patriarch during a period of frequent changes of the occupant of the cathedra of Constantinople under the Ottoman Sultan. He only served one period. (en)
- Partenio I (in greco moderno: Παρθένιος Α΄; ... – 8 settembre 1646) è stato un arcivescovo ortodosso greco, patriarca ecumenico di Costantinopoli dal 1639 al 1644. (it)
- Parteniusz I , gr. Παρθένιος Α΄ – ekumeniczny patriarcha Konstantynopola w latach 1639–1644. (pl)
- Partênio I de Constantinopla (em grego: Παρθένιος Α΄; m. 1646) foi patriarca ecumênico de Constantinopla entre 1639 e 1644. Nesta época, o trono patriarcal estava sujeito a constantes mudanças por causa da influência dos sultões otomanos. (pt)
- Ο Παρθένιος Α΄, ο λεγόμενος Γέρων, διετέλεσε Πατριάρχης Κωνσταντινουπόλεως κατά τα έτη 1639-1644. Καταγόταν από τα Ιωάννινα. Το 1609 εξελέγη Μητροπολίτης Αγχιάλου και παρέμεινε στη θέση αυτή μέχρι τις 19 Ιουνίου 1623, οπότε εξελέγη Μητροπολίτης Αδριανουπόλεως. Κατόπιν, το 1639 εξελέγη Οικουμενικός Πατριάρχης, αφήνοντας διάδοχό του στη Μητρόπολη Αδριανουπόλεως το πνευματικό του τέκνο, μετέπειτα επίσης Πατριάρχη, Παρθένιο. Το 1644 εκβλήθηκε από τον πατριαρχικό θρόνο και το επόμενο έτος εξορίστηκε στην Κύπρο. Το 1646 επέστρεψε στη Χίο, όπου και δολοφονήθηκε (με δηλητήριο) το ίδιο έτος. (el)
- 파르테니오스 1세(그리스어: Παρθένιος Α΄)는 콘스탄티노폴리스 총대주교(1639년 - 1644년)이다. 오스만 제국의 술탄 치하에 콘스탄티노폴리스 총대주교좌가 자주 교체되던 시기에 총대주교를 지냈다. 그는 총대주교직을 한 번만 역임했다. 이오아니나 출신으로 1608년 안키아로스의 수도 대주교로 선출되었으며, 1623년에는 아드리아노폴리스의 수도 대주교가 되었다. 이후 1639년에 그는 콘스탄티노폴리스 총대주교로 선출되어 자신의 제자인 에게 아드리아노폴리스의 수도 대주교직을 넘겨주고 떠났다. 그는 지적이고 온건한 성향이었지만, 알렉산드리아 총대주교 가 몰도블라키아를 방문했을 때 몰도블라키아의 성직자들이 카이로에 와서 전례 집전을 하는 것을 허용하자 이에 반대하여 시나이 정교회의 편을 듦으로써 분쟁을 빚었다. 파르테니오스는 니키포로스가 알렉산드리아로 돌아오자 그가 내린 허가를 취소시키게 만들었지만, 그 후에도 이 문제를 놓고 두 교회 사이에는 긴장 관계가 계속되었다. 1644년 그는 총대주교직에서 쫓겨나 다음해 키프로스로 유배되었다가 1646년 히오스 섬에 돌아와서 독살되었다. (ko)
- Парфеній I, так званий Старець, — Патріарх Константинопольський у 1639-1644 роках. Походив з Яніни. У 1609 році він був обраний митрополитом Анхіала і залишався на цій посаді до 1623 року, коли став митрополитом Адріанополя. Потім, у 1639 році, він був обраний Вселенським Патріархом, залишивши своїм наступником в Адріанопольській єпархії свого духовного чада, пізніше також Патріарха, Парфенія. У 1644 році він був усунутий від патріаршого престолу, а наступного року був засланий на Кіпр. У 1646 році він повернувся на Хіос, де того ж року був убитий (за допомогою отрути). (uk)
|
