| dbo:abstract
|
- Mit der Friedensenzyklika Optatissima pax (lat.: Der erwünschteste Frieden) vom 18. Dezember 1947 setzte Papst Pius XII. seine Bemühungen um den Frieden fort. Er rief die katholische Kirche zu öffentlichen Gebeten, für die Versöhnung zwischen den Völkern, auf. Die Kernaussage lautet: „Freiheit kann nur gedeihen, wo Recht und Gesetz herrschen und die Achtung vor der Würde des Einzelnen wieder stark und wirksam ist... Unterdessen leben immer noch Millionen von Menschen unter Willkür und Zwang... Mögen heute auch die dunklen Mächte der Zersetzung, Zwietracht und Zerstörung wühlen, um so überwältigender sollen sich der Einsatz der Christen, ihre Kräfte der Einheit, der Ordnung und des Friedens auswirken...“ (de)
- Optatissima Pax es una encíclica del Papa Pío XII sobre la prescripción de las oraciones públicas por la paz social y el mundo dada en Roma, junto a San Pedro, el 18 de diciembre de 1947, en el noveno año de su Pontificado. Dos años después de la Segunda Guerra Mundial, la paz todavía está en equilibrio incierto. La gente está en suspenso y en varios países el conflicto de clases incitó el odio mutuo. El Papa considera que la crisis de la paz es seria. El sistema económico de muchas naciones han sido desplazados como resultado de los gastos militares y la destrucción relacionada con la guerra. Las personas que trabajan son explotadas e incitados en la discordia. La paz sólo puede ser asegurada trabajando juntos en armonía, en cooperación y en el trabajo pacífico. Es deber de todos es darse cuenta de que la crisis mundial es grave. Todos, especialmente los ricos, deben poner el bien común por encima de su propia ventaja y beneficios. Es muy urgente, para reconciliar los corazones de los hombres. Vida pública y privada deben volver a Cristotan pronto como sea posible. El Papa pone mucha confianza en las oraciones de los niños inocentes, en la oración por la paz y la reconciliación. (es)
- Optatissima pax is an encyclical of Pope Pius XII on prescribing public prayers for social and world peace given at Rome, at St. Peter's, the 18th day of December in the year 1947, the ninth of his pontificate. Two years after World War II, peace still is in uncertain balance. People are in suspense and in several nations class conflicts are being incited to mutual hatred. The Pope considers the crisis of peace a serious one. The economic system of many nations has been dislocated as a result of military expenditures and war related destruction. Working people are exploited and incited to discord. Peace can only be secured by working together in harmony, cooperation, and peaceful labour. It is the duty of all to realize that the world crisis is serious. All, especially the rich, must place the common welfare above their private advantage and profits. It is most urgent, to reconcile the hearts of men. Public and private life must return to Christ as soon as possible. The Pope places much trust in the prayers of innocent children, whose prayer for peace and reconciliation he requests during the Christmas season. The Pontiff closes the encyclical by imparting his Apostolic Benediction. (en)
- Optatissima Pax è la tredicesima enciclica pubblicata da Pio XII il 18 dicembre 1947. (it)
- Optatissima Pax (Latijn voor de lang nagestreefde vrede) was een encycliek van paus Pius XII uitgevaardigd op 18 december 1947 waarin opgeroepen werd tot gebed voor de realisering van de wereldvrede. In de encycliek merkte de paus op dat er door het einde van de Tweede Wereldoorlog sprake was van een vorm van vrede, maar dat er binnen de samenleving nog steeds sprake was van sociale onrust. De economische crisis, veroorzaakt door de hoge militaire uitgaven, de vele verwoestingen en de werkloosheid, leidden er nog steeds toe, dat groeperingen opstonden die de orde van gerechtigheid trachtten te ondermijnen. Deze groeperingen riepen haat op en verstoorden de openbare orde wat op den duur alleen maar tot chaos zou kunnen leiden. Als belangrijkste oorzaak van de ontwrichting van de maatschappij zag Pius XII de afkeer van de mens van het geloof. Terugkeer hiernaar zou inzichten verschaffen waardoor drogredenen vervangen werden door de zoektocht naar de waarheid en haat vervangen zou worden door christelijke liefde. Daarom riep hij vooral de kinderen op om in aanloop tot het kerstfeest (25 december 1947) te bidden. Hierdoor zou er weer ruimte komen voor liefdadigheid en meer betekenis gegeven worden aan het leven, waarin aards gewin ondergeschikt zou worden aan de goddelijke taak. (nl)
- Optatissima Pax (укр. тривалий мир, найбільш бажаний мир) — енцикліка Папи Римського Пія XII про призначення публічних молитов за соціальний світ і мир на планеті Земля, що було проголошено в м. Римі 18 грудня 1947 року, на дев'ятий день його понтифікату. Через два роки після Другої світової війни світ ще знаходився у невизначеній рівновазі. Люди знаходилися в напрузі, і в декількох країнах класові конфлікти підбурювалися до взаємної ненависті. Папа вважав світову кризу серйозною. Економічна система багатьох країн потерпала внаслідок військових витрат та військових руйнувань та безробіттям, що призвело до появи груп, які прагнули підірвати правопорядок і правосуддя. Ці угруповання викликали ненависть і порушили громадський порядок, що в перспективі могло призвести лише до хаосу.А працюючих людей експлуатують й підбурюють до розбрату. Ключове повідомлення: Мир можна забезпечити лише спільною роботою в злагоді, співпраці та мирній праці. Обов'язок усіх усвідомлювати, що світова криза є серйозною. Усі, особливо заможні люди, повинні ставити загальний добробут вище своєї приватної переваги та прибутку. Найбільш нагальна потреба — примирити серця чоловіків. Державне та приватне життя повинні повернутися до Христа якомога швидше. Основною причиною занепаду суспільства Пій XII бачив у відразі людини до віри, у зневірі. Повернення до віросповідання забезпечило б уявлення, яке заміняє помилки пошуком істини та заміняє ненависть християнською любов'ю. Папа Римський покладав велику надію на молодь, мав довіру до молитов невинних дітей, котрих просив молитися про мир й примирення під час Різдвяних свят. Ці молитви відкривали би простір для милосердя і дало б більше сенсу життю, в якому земне надбання було би підпорядковане божественному завданню. Понтифік завершив енцикліку, передаючи своє Апостольське благословення. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Optatissima Pax è la tredicesima enciclica pubblicata da Pio XII il 18 dicembre 1947. (it)
- Mit der Friedensenzyklika Optatissima pax (lat.: Der erwünschteste Frieden) vom 18. Dezember 1947 setzte Papst Pius XII. seine Bemühungen um den Frieden fort. Er rief die katholische Kirche zu öffentlichen Gebeten, für die Versöhnung zwischen den Völkern, auf. Die Kernaussage lautet: (de)
- Optatissima Pax es una encíclica del Papa Pío XII sobre la prescripción de las oraciones públicas por la paz social y el mundo dada en Roma, junto a San Pedro, el 18 de diciembre de 1947, en el noveno año de su Pontificado. (es)
- Optatissima pax is an encyclical of Pope Pius XII on prescribing public prayers for social and world peace given at Rome, at St. Peter's, the 18th day of December in the year 1947, the ninth of his pontificate. (en)
- Optatissima Pax (Latijn voor de lang nagestreefde vrede) was een encycliek van paus Pius XII uitgevaardigd op 18 december 1947 waarin opgeroepen werd tot gebed voor de realisering van de wereldvrede. In de encycliek merkte de paus op dat er door het einde van de Tweede Wereldoorlog sprake was van een vorm van vrede, maar dat er binnen de samenleving nog steeds sprake was van sociale onrust. De economische crisis, veroorzaakt door de hoge militaire uitgaven, de vele verwoestingen en de werkloosheid, leidden er nog steeds toe, dat groeperingen opstonden die de orde van gerechtigheid trachtten te ondermijnen. Deze groeperingen riepen haat op en verstoorden de openbare orde wat op den duur alleen maar tot chaos zou kunnen leiden. (nl)
- Optatissima Pax (укр. тривалий мир, найбільш бажаний мир) — енцикліка Папи Римського Пія XII про призначення публічних молитов за соціальний світ і мир на планеті Земля, що було проголошено в м. Римі 18 грудня 1947 року, на дев'ятий день його понтифікату. Папа Римський покладав велику надію на молодь, мав довіру до молитов невинних дітей, котрих просив молитися про мир й примирення під час Різдвяних свят. Ці молитви відкривали би простір для милосердя і дало б більше сенсу життю, в якому земне надбання було би підпорядковане божественному завданню. (uk)
|
