| dbo:abstract
|
- Militärdemokratie ist ein Konzept der marxistischen Geschichtswissenschaft. Es beschreibt eine vorstaatliche Form der Organisation von historischen Gesellschaften, die sich im kriegerischen Dauerkonflikt mit ihren Nachbarn befanden. Diese Form der Gesellschaftsorganisation ist durch einen gewählten (und damit absetzbaren) Heeresführer, eine ihn wählende Volksversammlung der Freien und einen Ältestenrat gekennzeichnet. Wahlberechtigt ist nur, wer seine Waffen mit sich führt. Die militärischen Führer rekrutieren sich nicht nach Kriterien der Blutsverwandtschaft oder Stammeszugehörigkeit, sondern werden aufgrund ihrer militärischen Verdienste und wegen ihres bedingungslosen Gehorsams gegenüber dem obersten Führer ausgewählt. Der alte Stammesadel der Gentilgesellschaft ist in diesen Gesellschaften hingegen weitgehend entmachtet. Vor allem von der sowjetischen Geschichtsschreibung wurde die Militärdemokratie zeitweise auch als gesellschaftliche Epoche im Übergang von der Gentilgesellschaft zum politisch verfassten Staatswesen angesehen. (de)
- A military democracy is a war-based society that practices democracy. The category is often applied to historical peoples. An example is Frederick Engels' characterization: "The military commander, the council, and the popular assembly formed the organs of military democracy, military because war and the organization of war were now the regular functions of life of the people. The wealth of their neighbors excited the greed of the peoples, who began to regard acquisition of wealth as one of the main purposes in life. They were barbarians: plunder appeared to them easier and even more honorable than productive work. War, once waged simply to avenge aggression or as a means of enlarging territory that had become inadequate, was now waged for the sake of plunder alone, and became a regular profession. . . . The growth of slavery had already begun to brand working for a living as slavish and more ignominious than engaging in plunder." According to Engels, the Greek Heroic Age was a typical example of military democracy. Lewis Henry Morgan spoke of two features: "the military state of society, and the system of administration consisting of an elective and removable supreme chief, a council of elders and a popular assembly." (en)
- Военная демократия (англ. military democracy) — термин, введённый в научный оборот Льюисом Морганом в своём труде «Древнее общество» для обозначения организации власти на стадии перехода от первобытнообщинного строя к государству. Полноправными членами общества считались взрослые и здоровые мужчины. Они должны были явиться на народное собрание с оружием. Без него воин не обладал правом голоса. Военная демократия существовала практически у всех народов, являясь последним этапом догосударственного развития общества. К военной демократии можно, например, отнести римскую общину периода царей, а также греческие полисы «гомеровской эпохи». Археологически эпоха военной демократии соответствует периоду начала использования металлов, что повлекло за собой изменения в экономическом и политическом развитии обществ. У древних германцев избрание вождя утверждалось поднятием правой руки — аккламацией и поднятием вождя на щите. Процедура избрания королей Франкского государства, Восточно-Франкского королевства, императоров Священной Римской империи и Германской империи отличалась только тем, что избранного монарха не поднимали на щите. У Запорожских казаков кошевой атаман и куренной избирались всеми куренями на войсковой раде. Термин широко использовался Карлом Марксом и Фридрихом Энгельсом, вследствие чего получил также широкое распространение в марксистской историографии. Например, как описывал ее советский проф. А. И. Неусыхин: Первоначально политический строй племени (например, у древних германцев эпохи Тацита) отличался значительной элементарностью: племенем управляли военные вожди и старейшины совместно с совещаниями знати и народным собранием; возникающая королевская власть была еще непрочна и неустойчива; короли избирались на народных собраниях из наиболее знатных родов племени. Несмотря на все усиливавшееся значение знати в жизни племени, королевская власть была еще выразительницей интересов всего племени в целом - и знати и простых свободных; эти последние занимались сельскохозяйственным трудом и вместе с тем участвовали как в военной защите племени, так и в военных походах. Они были и земледельцами и вместе с тем воинами. Значительная часть свободных входила в дружины, формировавшиеся частично из знати; во главе дружин стояли военные вожди. Это тот политический строй племени, который Ф. Энгельс обозначал термином "военная демократия". О том, что на протяжении VI–VIII вв. у славян существовала военная демократия, отмечает проф. А. Ю. Дворниченко. (ru)
- Воєнна демократія — одна з провідних форм організації суспільств при становленні класогенезу та політогенезу в добу розкладу первісного ладу. Цей термін введений американським етнографом Льюїсом Морганом (1818—1881 рр.). Війна як один із засобів отримання суспільного продукту під час воєнної демократії стає постійним промислом. І тоді відбувається процес виокремлення прошарку осіб, для яких війна та грабунок є головною формою їхньої життєдіяльності, які створюють для воєнного ватажка незалежну опору серед одноплемінників. З чого складалася особлива — потестарна структура суспільної організації: народні збори, що включали лише общинників-воїнів, озброєний народ. А військовий лідер (вождь) та рада старійшин відігравали другорядну роль. Демократичність такої влади полягала в збереженні ефективного впливу народних зборів на раду старійшин і на життя общини. Це одна з форм становлення інституціалізованої публічної влади в епоху класоутворення, що була розповсюджена у більшості народів світу. Класичними прикладами її є суспільства греків гомерівської доби, давніх кельтів, германців, норманів. Воєнна демократія не була головною формою влади при переході від потестарної до політичної організації суспільства, більш поширеною була воєнно-ієрархічна. Проблему шляхів та форм політогенезу давніх суспільств України нині розроблено недостатньо, але є підстави вважати, що для більшості з них, починаючи з ранньої бронзової доби, характерною була саме військова демократія. (uk)
- 軍事民主制，在氏族社會的階段，政治是民主制，財產是公有制，而部落聯盟領袖則由部落會議推選產生的，附有作戰的責任，所以而稱之。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- 軍事民主制，在氏族社會的階段，政治是民主制，財產是公有制，而部落聯盟領袖則由部落會議推選產生的，附有作戰的責任，所以而稱之。 (zh)
- Militärdemokratie ist ein Konzept der marxistischen Geschichtswissenschaft. Es beschreibt eine vorstaatliche Form der Organisation von historischen Gesellschaften, die sich im kriegerischen Dauerkonflikt mit ihren Nachbarn befanden. Diese Form der Gesellschaftsorganisation ist durch einen gewählten (und damit absetzbaren) Heeresführer, eine ihn wählende Volksversammlung der Freien und einen Ältestenrat gekennzeichnet. Wahlberechtigt ist nur, wer seine Waffen mit sich führt. Die militärischen Führer rekrutieren sich nicht nach Kriterien der Blutsverwandtschaft oder Stammeszugehörigkeit, sondern werden aufgrund ihrer militärischen Verdienste und wegen ihres bedingungslosen Gehorsams gegenüber dem obersten Führer ausgewählt. Der alte Stammesadel der Gentilgesellschaft ist in diesen Gesellscha (de)
- A military democracy is a war-based society that practices democracy. The category is often applied to historical peoples. An example is Frederick Engels' characterization: "The military commander, the council, and the popular assembly formed the organs of military democracy, military because war and the organization of war were now the regular functions of life of the people. The wealth of their neighbors excited the greed of the peoples, who began to regard acquisition of wealth as one of the main purposes in life. They were barbarians: plunder appeared to them easier and even more honorable than productive work. War, once waged simply to avenge aggression or as a means of enlarging territory that had become inadequate, was now waged for the sake of plunder alone, and became a regular pr (en)
- Воєнна демократія — одна з провідних форм організації суспільств при становленні класогенезу та політогенезу в добу розкладу первісного ладу. Цей термін введений американським етнографом Льюїсом Морганом (1818—1881 рр.). Демократичність такої влади полягала в збереженні ефективного впливу народних зборів на раду старійшин і на життя общини. Це одна з форм становлення інституціалізованої публічної влади в епоху класоутворення, що була розповсюджена у більшості народів світу. Класичними прикладами її є суспільства греків гомерівської доби, давніх кельтів, германців, норманів. (uk)
- Военная демократия (англ. military democracy) — термин, введённый в научный оборот Льюисом Морганом в своём труде «Древнее общество» для обозначения организации власти на стадии перехода от первобытнообщинного строя к государству. Полноправными членами общества считались взрослые и здоровые мужчины. Они должны были явиться на народное собрание с оружием. Без него воин не обладал правом голоса. Военная демократия существовала практически у всех народов, являясь последним этапом догосударственного развития общества. К военной демократии можно, например, отнести римскую общину периода царей, а также греческие полисы «гомеровской эпохи». Археологически эпоха военной демократии соответствует периоду начала использования металлов, что повлекло за собой изменения в экономическом и политическом ра (ru)
|
