| dbo:abstract
|
- El MK 103 (Maschinekanone 103, (canó automàtic 103 en alemany) era un canó automàtic alemany de 30 mm instal·lat en avions de combat de la Luftwaffe durante la Segona Guerra Mundial. (ca)
- Die Maschinenkanone MK 103 war eine Bordkanone im Kaliber 30 mm, die von der deutschen Firma Rheinmetall-Borsig zur Zeit des Zweiten Weltkriegs entwickelt wurde und für den starren Einbau in Jagd- und Schlachtflugzeugen vorgesehen war. (de)
- Le MK-103 (ou Maschinenkanone 103) était un canon automatique de 30 mm qui équipait certains avions allemands vers la fin de la Seconde Guerre mondiale. Il était fabriqué par l'entreprise Rheinmetall. (fr)
- The Rheinmetall-Borsig MK 103 ("MK" - Maschinenkanone) was a German 30 mm caliber autocannon that was mounted in German combat aircraft during World War II. Intended to be a dual purpose weapon for anti-tank and air-to-air fighting, it was developed from the MK 101. Compared to the MK 101 it was faster firing, and was originally intended to develop a higher muzzle velocity than the MK 101. Unlike the MK 101, the MK 103 used a belt feed, allowing it to potentially carry a larger ammunition load. The MK 103 used electrically primed rather than percussion-primed ammunition. The operating mechanism differed from the recoil-operated MK 101 in that it used a combination of gas and recoil operation. After firing, gas pressure served to unlock the breech, while barrel recoil was used to cycle the action (eject spent cartridge and load a fresh one). Because of a combination of lower grade steels and lighter components, the mechanism of the MK 103 was not as strong as the MK 101. To counteract this weakness, HE ammunition with a reduced load of propellant was used, resulting in a loss of about 100 m/s in muzzle velocity compared to the MK 101, but the rate of fire was increased. The MK 103 entered service in 1943 as the main armament of the Hs 129 B-1 ground-attack/tank-destroyer aircraft, mounted on the underside of the fuselage in a conformal gun pod. The original specification for the MK 103 called for it to fit inside an aircraft's engine mounting (possibly as a Motorkanone, firing through a hollow propeller hub), but it proved to be too large and heavy to fit into small fighters like the Bf 109. If mounted elsewhere, such as in the wing, the asymmetric force of the cannon's recoil tended to yaw the aircraft's nose to one side. The only known usage of the MK 103 in a Motorkanone installation was in the Do 335. A modified version with a reduced-profile barrel, the MK 103M, was developed and possibly tested for use as a Motorkanone cannon on single-engine fighter planes such as the Bf 109K, but probably never saw active service. As a consequence, the MK 103 was largely restricted to the role of an air-to-ground weapon for use against armoured vehicles. Projectile weights for the MK 103 were 330 g (12 oz)) for the HE/M ammunition and 355 g (12.5 oz)) for APCR ammunition. Armour penetration for APCR 42–52 mm (1.7–2.0 in) / 60° / 300 m (980 ft) or 75–95 mm (3.0–3.7 in) / 90° / 300 m (980 ft). Later in the war the MK 103 was also used as a ground-based anti-aircraft (AA) weapon, using single or dual mounts. It was also used as a flak autocannon in the Flakpanzer IV "Kugelblitz". Developed alongside the MK 103 was the lighter MK 108 cannon, which had a shorter barrel and used a modified blow-back operating system. It fired the same projectile, using a smaller cartridge case with less propellant, at a relatively low muzzle velocity. The shorter barrel made it more adaptable, so it saw much greater use. (en)
- El MK 103 (Maschinekanone 103, «cañón automático 103» en alemán) era un cañón automático alemán de 30 mm utilizado en aviones de combate de la Luftwaffe durante la Segunda Guerra Mundial. (es)
- MK 103は、第二次世界大戦中にドイツの軍用機に搭載された、ラインメタル・ボルジッヒ（Rheinmetall-Borsig）社製の30mmの口径を持つ航空機関砲である。対戦車および空対空の2つの目的をもつ兵器である。MK 101の発展型であり、MK 101と比較してより軽く、より高い発射速度、また、より高い砲口速度を持つことを目的として設計された。 (ja)
- L'MK 103 fu un cannone automatico ad uso aeronautico prodotto dalla azienda tedesca Rheinmetall-Borsig, ed utilizzato sui velivoli della Luftwaffe durante la seconda guerra mondiale. Venne installato, in versione binata, anche sul semovente antiaereo Flakpanzer IV Kugelblitz. (it)
- Maschinenkanone MK 103, kort MK 103, var en tysk automatkanon i 30 mm kaliber som användes under andra världskriget. Den var avsedd att användas mot både pansarfordon och flygplan, den var en vidare utveckling av Maschinenkanone MK 101. (sv)
- Maschinenkanone.103 (MK 103) — немецкая 30-мм автоматическая авиационная пушка времён Второй мировой войны. (ru)
- Rheinmetall-Borsig MK 103 («MK» — Maschinenkanone) була німецькою 30 мм автоматичною гарматою яка встановлювалася на бойові літаки під час Другої світової війни. Вона могла використовуватися як для боротьби з танками так і з літаками, вона була розроблена на основі гармати MK 101. У порівнянні з MK 101 вона стріляла швидше і було розроблена для збільшення дулової швидкості у порівнянні MK 101. На відміну від MK 101, MK 103 мала стрічкове живлення, що дозволяло збільшити кількість боєприпасів. MK 103 мала електричне запалення замість ударного. На відміну від автоматики MK 101 яка була заснована принципі віддачі, у гарматі MK 103 була використана комбінована автоматика газовідведення та віддачі ствола. Після пострілу порохові гази допомагали відкривати затвор, у той час як віддача ствола використовувалася для розряджання та заряджання гармати. Через комбінацію сталей низького сорту та легких компонентів, механізми MK 103 були не такими міцними як у MK 101. Щоб уникнути цієї слабкості використовували зменшені заряди для фугасних боєприпасів, в результаті дулова швидкість зменшилася на 100 м/с у порівнянні з MK 101, проте, зріс темп вогню. MK 103 було прийнято на озброєння у 1943 як основне озброєння штурмовика Hs 129 B-1, яка встановлювалася на нижній частині фюзеляжу у гарматній гондолі. Оригінальна специфікація MK 103 вимагала встановлення її в середині двигуна літака (можливо у якості Motorkanone, яка стріляла через гвинт), проте, вона була визнана занадто довгою і важкою для встановлення на невеликі винищувачі, наприклад Bf 109. При встановлення будь-де, наприклад у крилі, асиметрична сила віддачі гармати відводила ніс у іншу сторону. Єдиним відомим використанням гармати MK 103 у якості мотор-гармати було встановлення на літак Do 335. Була розроблена модифікована версія зі зменшеним профілем — MK 103M — і можливо проходила випробування у якості мотор-гармати на однодвигунному винищувачі такому як Bf-109K, але можливо ніколи не була прийнята на службу. Як наслідок, MK 103 широко використовувалася у якості штурмової зброї для ураження броньованих цілей. Вага ОФ снаряда MK 103 була 330 g (12 oz)), а вага ББС була 355 g (12,5 oz)). Бронепробиття бронебійним снарядом становило 42–52 mm (1,7–2,0 in) / 60° / 300 m (980 ft) або 75–95 mm (3,0–3,7 in) / 90° / 300 m (980 ft). Невелика партія винищувачів Fw 190A та штурмовиків Fw 190F (у яких були дуже міцні крила/фюзеляж) мали по дві гармати MK 103, одна була встановлена під крилом у гондолі. Пізніше MK 103 використовувалася у якості наземної зенітної зброї, у одиночних або подвійних установках. Вона також використовувалася у самохідній зенітній установці Flakpanzer IV «Kugelblitz». Разом з MK 103 була розроблена легша гармата MK 108, яка мала коротший ствол і мала модифікований вільний затвор. Вона стріляла такими самими снарядами, але з меншою гільзою і зарядом і відповідно меншою дуловою швидкістю. Через коротший ствол вона використовувалася частіше. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El MK 103 (Maschinekanone 103, (canó automàtic 103 en alemany) era un canó automàtic alemany de 30 mm instal·lat en avions de combat de la Luftwaffe durante la Segona Guerra Mundial. (ca)
- Die Maschinenkanone MK 103 war eine Bordkanone im Kaliber 30 mm, die von der deutschen Firma Rheinmetall-Borsig zur Zeit des Zweiten Weltkriegs entwickelt wurde und für den starren Einbau in Jagd- und Schlachtflugzeugen vorgesehen war. (de)
- Le MK-103 (ou Maschinenkanone 103) était un canon automatique de 30 mm qui équipait certains avions allemands vers la fin de la Seconde Guerre mondiale. Il était fabriqué par l'entreprise Rheinmetall. (fr)
- El MK 103 (Maschinekanone 103, «cañón automático 103» en alemán) era un cañón automático alemán de 30 mm utilizado en aviones de combate de la Luftwaffe durante la Segunda Guerra Mundial. (es)
- MK 103は、第二次世界大戦中にドイツの軍用機に搭載された、ラインメタル・ボルジッヒ（Rheinmetall-Borsig）社製の30mmの口径を持つ航空機関砲である。対戦車および空対空の2つの目的をもつ兵器である。MK 101の発展型であり、MK 101と比較してより軽く、より高い発射速度、また、より高い砲口速度を持つことを目的として設計された。 (ja)
- L'MK 103 fu un cannone automatico ad uso aeronautico prodotto dalla azienda tedesca Rheinmetall-Borsig, ed utilizzato sui velivoli della Luftwaffe durante la seconda guerra mondiale. Venne installato, in versione binata, anche sul semovente antiaereo Flakpanzer IV Kugelblitz. (it)
- Maschinenkanone MK 103, kort MK 103, var en tysk automatkanon i 30 mm kaliber som användes under andra världskriget. Den var avsedd att användas mot både pansarfordon och flygplan, den var en vidare utveckling av Maschinenkanone MK 101. (sv)
- Maschinenkanone.103 (MK 103) — немецкая 30-мм автоматическая авиационная пушка времён Второй мировой войны. (ru)
- The Rheinmetall-Borsig MK 103 ("MK" - Maschinenkanone) was a German 30 mm caliber autocannon that was mounted in German combat aircraft during World War II. Intended to be a dual purpose weapon for anti-tank and air-to-air fighting, it was developed from the MK 101. Compared to the MK 101 it was faster firing, and was originally intended to develop a higher muzzle velocity than the MK 101. Unlike the MK 101, the MK 103 used a belt feed, allowing it to potentially carry a larger ammunition load. The MK 103 used electrically primed rather than percussion-primed ammunition. The operating mechanism differed from the recoil-operated MK 101 in that it used a combination of gas and recoil operation. After firing, gas pressure served to unlock the breech, while barrel recoil was used to cycle the (en)
- Rheinmetall-Borsig MK 103 («MK» — Maschinenkanone) була німецькою 30 мм автоматичною гарматою яка встановлювалася на бойові літаки під час Другої світової війни. Вона могла використовуватися як для боротьби з танками так і з літаками, вона була розроблена на основі гармати MK 101. У порівнянні з MK 101 вона стріляла швидше і було розроблена для збільшення дулової швидкості у порівнянні MK 101. На відміну від MK 101, MK 103 мала стрічкове живлення, що дозволяло збільшити кількість боєприпасів. MK 103 мала електричне запалення замість ударного. На відміну від автоматики MK 101 яка була заснована принципі віддачі, у гарматі MK 103 була використана комбінована автоматика газовідведення та віддачі ствола. Після пострілу порохові гази допомагали відкривати затвор, у той час як віддача ствола вик (uk)
|
